Використання теорії ігор для вирішення змагальних завдань в умовах невизначеності
Класифікація економіко-математичних моделей. Математична модель оптимізаційної задачі. Локальний критерій оптимальності. Поняття теорії ігор. Матричні ігри двох осіб. Гра зі змішаними стратегіями. Зведення матричної гри до задачі лінійного програмування.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.10.2012 |
| Размер файла | 2,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Сел - вартість 1кВт*год електроенергії;
А - коефіцієнт інтенсивного використання потужності машини.
Згідно технічному паспорту ЕОМ Реом =0.22 кВт, вартість 1кВт*год електроенергії для споживачів Сел =0,2436 грн., інтенсивність використання машини А=0.98.
Тоді розрахункове значення витрат на електроенергію:
Зел = 0.22 * 1852* 0.2436* 0.30 = 29,78 грн.
Розрахунок витрат на поточний ремонт.
Витрати на поточний і профілактичний ремонт приймаються рівними 5% від вартості ЕОМ:
Зтр = 0.05* Сбал
Зтр = 0.05* 5500 = 275 грн.
Розрахунок витрат на допоміжні матеріали.
Витрати на матеріали, необхідні для забезпечення нормальної роботи ПЕОМ, складають близько 1 % від вартості ЕОМ:
Звм =0,01* 5500 =55 грн.
Інші витрати по експлуатації ПЕОМ.
Інші непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПЕОМ, складаються з вартості послуг сторонніх організацій і складають 5% від вартості ЕОМ:
Зпр = 0,05* 5500 =275 грн.
Річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу.
Витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складаються з основної заробітної плати, додаткової і відрахувань на заробітну плату:
Ззп = Зоснзп +Здопзп +Зотчзп.
Основна заробітна плата визначається, виходячи із загальної чисельності тих, що працюють в штаті:
Зоснзп =12 *?Зіокл,
де
Зіокл - тарифна ставка і-го працівника в місяць, грн;
12 - кількість місяців.
У штат обслуговуючого персоналу повинні входити інженер-електронщик з місячним окладом 1500 грн. і електрослюсар з окладом 1200 грн. Тоді, враховуючи, що даний персонал обслуговує 20 машин, маємо витрати на основну заробітну плату обслуговуючого персоналу, які складуть:
Зоснзп = 12*(1500+1200)/20=1620 грн.
Додаткова заробітна плата складає 60 % від основної заробітної плати:
Здопзп = 0.6 *1620 = 972 грн.
Відрахування на соціальні потреби складають 37,2% від суми додатковою і основною заробітних плат:
Зотчзп = 0,372*(1620 + 972) = 959,04 грн.
Тоді річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складуть:
Ззп = 1620 +972 +959,04 = 3551,04 грн.
Повні витрати на експлуатацію ЕОМ в перебігу року складуть:
Зеом = 3551,04 + 1375+ 29,78 + 55 + 275+ 275= 5560,82 грн.
Тоді ціна машино-години часу, що орендується, складе
Сгод = 5560,82 /1852 = 3 грн.
А витрати на оплату машинного часу складуть:
Змвспп =Сгод*tеом
Змвспп = 3 * 58,55= 175,65 грн.
Розрахунок економічного ефекту.
Зспп=Ззпспп +Змвспп
Зспп =1928,96+ 175,65= 2104,61 грн.
Тобто собівартість програмного продукту 2104,61 грн.
А зараз визначимо ціну програмного продукту:
Ц = Зспп + Р,
Где Ц - ціна програмного продукту;
Р - 15% від витрат на створення програмного продукту.
Ц = 2104,61 + 315,69= 2420,3 грн.
Ціна програмного продукту дорівнює 2420,3 грн.
В порівнянні з іншими програмними продуктами, які виконують аналогічні функції та мають вартість орієнтовно $1000, розроблена програма за умови тиражування обійдеться значно дешевше, ніж аналоги.
Економія від використання однієї розробленої програми представлятиме:
8,1 - курс долара Національного банку України
ЕК = $1000 * 8,1- 2420,3 = 5679,7 грн.
6. ОХОРОНА ПРАЦІ
Державна політика з охороні праці випливає з конституційного права кожного громадянина на належні безпечні й здорові умови праці, пріоритету життя й здоров'я працівника стосовно результатів виробничої діяльності. Реалізація цієї політики повинне забезпечувати постійне поліпшення умов і безпеки праці, зниження рівня травматизму й професійних захворювань.
В Україні діють закони, які визначають права й обов'язки її громадян, а також організаційну структуру органів влади і промисловості. Конституція України декларує рівні права й свободи всім жителям країни: вільний вибір роботи, що відповідає безпечним і здоровим умовам, на відпочинок, на соціальний захист у випадку втрати працездатності й старості. Всі закони й нормативні документи повинні узгоджуватися, базуватися й відповідати статтям Конституції.
Законодавча база охорони праці України має ряд законів, основним з яких є Закон України «Про охорону праці» і Кодекс законів про працю (КЗпП). До законодавчої бази також належать Закони України: «Про загальнообов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань, які викликали втрату працездатності», «Про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного й епідеміологічного добробуту населення», «Про використання ядерної енергії й радіаційну безпеку», «Про дорожній рух», «Про обов'язкове страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням й похоронами». Їх доповнюють державні галузеві й міжгалузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути й інші документи які мають статус правових норм, обов'язкових для виконання всіма установами й працівниками України.
Найбільш повним нормативним документом по забезпеченню охорони праці користувачів ПК є «Державні санітарні правила й норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин» ДСанПіН 3.3.2.007-98.
В Україні затверджене положення про створення державних нормативних актів по охороні праці ДНАОП. Це норми, інструкції, вказівки й інші види державних нормативних актів по охороні праці обов'язкові по виконанню й керівництво підприємствами й установами, на які поширюється сфера дії цих актів.
6.1 Аналіз небезпечних й шкідливих виробничих факторів в обчислювальному центрі
Гігієнічні вимоги до параметрів робочої зони включають вимоги до параметрів мікроклімату, освітлення, шуму й вібрації, рівнів електромагнітного й іонізуючого випромінювання
До основних параметрів метеорологічних умов робочої зони приміщення відносять температуру, відносну вологість, швидкість переміщення повітря й барометричний тиск (таблиця 6.1). Метеоумови в робочій зоні приміщення визначаються ГОСТ 12.0.005.88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони».
Таблиця 6.1
Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря
|
Період року |
Категорія роботи |
Температура, °С |
Відносна вологість повітря, % |
Швидкість руху повітря, не більше м/с |
|
|
Холодний і перехідний |
легка |
21-24 |
40-60 |
0,1 |
|
|
Теплий |
легка |
22-25 |
40-60 |
0,2 |
Вищевказані оптимальні норми виходять з принципу забезпечення максимальної комфортності для людини. Відхилення даних параметрів від оптимальних призводить до підвищення ризику захворюваності працівників.
У зв'язку із застосуванням у приміщенні великої кількості ПК із електронно-променевими дисплеями й іншого офісного й друкарського встаткування в теплий період року спостерігається порушення мікрокліматичних параметрів робочого простору, зокрема значне підвищення температури повітря, зниження відносної вологості повітря.
Підвищення температури негативно позначається на роботі деяких вузлів ПК й іншої апаратури. Для охолодження перегрітих вузлів ПК використаються вентилятори, що у свою чергу підвищують швидкість руху повітря.
Освітлення робочого місця - найважливіший фактор створення нормальних умов праці. Освітленню варто приділяти особливу увагу, тому що при роботі з монітором найбільшу напругу одержують очі. При організації освітлення необхідно мати на увазі, що збільшення рівня освітленості приводить до зменшення контрастності зображення на дисплеї. У таких випадках вибирають джерела загального освітлення, по їхній яскравості й спектральному складу випромінювання. Загальна чутливість зорової системи збільшується зі збільшенням рівня освітленості в приміщенні, але лише доти, поки збільшення освітленості не приводить до значного зменшення контрасту.
Приміщення комп'ютерного класу має природне й штучне освітлення. Природне освітлення здійснюється через віконні прорізи, що виходять на південний схід, тим самим у ясну погоду забезпечує достатній рівень освітлення без використання світильників. У вечірній час і несприятливу погоду, коли освітленість робочого місця має значення нижче 300 лк освітленість забезпечується системою загального рівномірного освітлення, а робочі місця операторів додатково обладнані люмінесцентними світильниками місцевого освітлення, розташованими безпосередньо на робочому столі. Вони мають непросвічуючий відбивач і розташовуються нижче лінії зору оператора, щоб не викликати осліплення.
Робоче місце перебуває поруч із вікном, тому екран монітора розташовується під прямим кутом до нього (це виключає відблиски на екрані). Щоб уникнути відбиттів, які можуть знизити чіткість сприйняття, розташовуємо робоче місце не прямо під джерелом верхнього світла, а небагато осторонь. Стіна й будь-яка поверхня за комп'ютером освітлена приблизно так само, як й екран. Необхідно остерігатися дуже світлого або блискучого фарбування на робочому місці - воно може стати джерелом відбитків, що заподіюють занепокоєння.
Крім освітленості, великий вплив на діяльність оператора роблять кольори фарбування приміщення й спектральних характеристик використовуваного світла. Рекомендується, щоб стеля відбивала 80-90%, стіни - 50-60%, підлога - 15-30% падаючого на них світла. Тому приміщення оператора пофарбоване в сині кольори, що відноситься до кольорів "холодного" тону (синій, зелений, фіолетовий), що створює враження спокою й викликає в людини відчуття прохолоді.
Незадовільне освітлення стомлює не тільки зір, але й викликає стомлення всього організму в цілому. Неправильне освітлення часто є причиною травматизму (погано освітлені небезпечні зони, засліплюючі лампи й відблиски від них). Різкі тіні погіршують або викликають повну втрату орієнтації працюючих, а також викликають втрату чутливості очних нервів, що приводить до різкого погіршення зору.
Підвищення рівня шуму на робочому місці викликається за рахунок застосування безлічі вентиляторів у системах охолодження ПК, також кондиціонерами, електронагрівальними приладами, акустичними системами й т.д. Шум погіршує умови праці, впливаючи на організм людини. При тривалому впливі шуму на організм людини відбуваються небажані явища:
1) знижується гострота зору, слуху;
2) підвищується кров'яний тиск;
3) знижується увага.
Сильний тривалий шум може бути причиною функціональних змін серцево-судинної й нервової систем, що приводить до захворювань серця й підвищеної нервозності. У робочих приміщеннях фахівців операторів ЕОМ рівень шуму згідно норм не повинен перевищувати 65 дб. На робочих місцях у приміщеннях для розміщення шумних агрегатів обчислювальних машин (АЦПУ, роботи, принтери й т.і.) рівень шуму не повинен перевищувати 75 дб.
При використанні дисплеїв випромінюються електромагнітні хвилі які негативно впливають на здоров'я людини. Спектр випромінювання комп'ютерного дисплея містить у собі рентгенівські, ультрафіолетову й інфрачервону області, а також широкий діапазон електромагнітних хвиль інших частот. У ряді експериментів було виявлено, що електромагнітні поля із частотою 50 Гц (що виникають навколо ліній електропередач, відеодисплеїв і навіть внутрішньої електропроводки) можуть ініціювати біологічні зрушення (аж до порушення синтезу ДНК) у клітках тварин. На відміну від рентгенівських променів електромагнітні хвилі мають незвичайну властивість: небезпека їхнього впливу зовсім не обов'язково зменшується при зниженні інтенсивності опромінення, певні електромагнітні поля діють на клітки лише при малих інтенсивностях випромінювання або на конкретних частотах - в “вікнах прозорості”. Джерело високої напруги комп'ютера - строковий трансформатор - міститься в задній або бічній частині термінала, рівень випромінювання з боку задньої панелі дисплея вище, причому стінки корпуса не екранують випромінювання. Тому користувач повинен перебувати не ближче чим на 1,2 м від задніх або бічних поверхонь сусідніх терміналів.
За результатами виміру електромагнітних випромінювань встановлено, що максимальна напруженість електромагнітного поля на кожусі відеотермінала становить 3.6 В/м, однак у місці знаходження оператора її величина відповідає фоновому рівню (0.2-0.5 В/м); градієнт електростатичного поля на відстані 0.5м менш 300 В/см є в межах припустимого. На відстані 5 см від екрана інтенсивність електромагнітного випромінювання становить 28-64В/м залежно від типу приладу. Ці значення знижуються до 0.3-2.4 В/м на відстані 30 см від екрана (мінімальна відстань очей оператора до площини екрана). Також джерелами електромагнітних випромінювань на робочому місці є: кондиціонери, джерела резервного живлення ПК, телефони, приймально-передаючі антени, лінії зв'язку мережі Інтернет й інше електронне устаткування. Рівень випромінювання кожного окремо взятого джерела випромінювання не несе шкоди здоров'ю людини, але накопичення складної техніки в закритому просторі веде до збільшення сумарної кількості електромагнітних випромінювань.
Все устаткування комп'ютерного класу приєднане до мережі змінного струму (220 В, 50 Гц). Кабельне розведення виконане відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.31-99 і Правилами побудови й експлуатації електроустановок. Підведення електроживлення до робочих місць виконано системою із закритою проводкою, що забезпечує додаткову безпеку працівників від поразки електричним струмом і підвищує пожежобезпечність. Все устаткування, використовуване в лабораторії при дотриманні елементарних вимог електробезпечності виключає можливість поразки електричним струмом. Для виключення можливого короткого замикання й поразки електрострумом у лабораторії застосовується устаткування й розетки із захисним заземленням.
6.2 Заходи щодо нормалізації небезпечних і шкідливих факторів
Для забезпечення нормальних метеоумов у комп'ютерному класі встановлений кондиціонер, що постійно підтримує задані кліматичні параметри в робочому просторі. У зимовий період у доповненні до центрального опалення використаються електрообігрівачі масляного типу. У літній період при зниженні в повітрі кількості водяної пари (низкою вологості повітря) застосовується зволожувач повітря.
При тривалій роботі за комп'ютером користувач отримує не тільки фізичне, але й психо-емоційне навантаження на організм. Це пов'язане із тривалою монотонною сидячою роботою, розумовими перенапругами, емоційними перевантаженнями. Для нормалізації стану працівників передбачене окреме приміщення для відпочинку, де працівник може відпочити від роботи, виконати легкі фізичні вправи, прийняти тонізуючі напої (кава, чай).
Освітленість у приміщенні передбачена більш низька, ніж за робочим місцем, для відпочинку зорового апарата людини.
Як джерела загального освітлення використаємо лампи типу ЛБ і ДРЛ із індексом передачі кольору не менш 70 (R>70), як світильники -- установки з переважно відбитим або розсіяним світлом. Світильники загального освітлення розташовуємо над робочим столом у рівномірно прямокутному порядку.
Для запобігання відблисків екрана дисплея прямими світловими потоками застосовуємо світильники загального призначення, розташовані між рядами робочих місць. При цьому лінії світильників розташовуються паралельно світлоприйому. Освітлювальні установки забезпечують рівномірну освітленість за допомогою приглушеного або неуважного світлорозподілу.
Для виключення відблисків застосовуємо спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки або розташовуємо джерела світла паралельно напрямку погляду на екран монітора по обидва боки. Місцеве освітлення забезпечується світильниками, установленими безпосередньо на столі або на його вертикальній панелі, а також вмонтованими в козирок пульта. При природному освітленні застосовуємо сонцезахисні засоби, що знижують перепади яскравості між природним світлом і світінням екрана дисплея. При такому засобі, використаємо регульовані жалюзі.
Для захисту від дії зовнішнього випромінювання на персонал ведуться заходи щодо збільшення відстані між оператором і джерелом випромінювання, скорочення тривалості роботи в полі випромінювання, екранування джерела випромінювання. На дисплеях застосовуються заземлені свинцеві екрани, що практично повністю нейтралізують несприятливу дію дисплея на очі людини.
Для зменшення негативної дії негативних іонів застосовується кондиціонер з іонізатором, що нейтралізує дію негативних іонів і наповнює приміщення благотворно впливають на організм людини позитивними аероіонами.
Для забезпечення оптимального освітлення в літню пору, на віконних прорізах передбачені жалюзі, що регулюють необхідний напрямок сонячної світлової хвилі.
Для забезпечення безпеки при перевантаженнях живильної мережі на уведенні електропроводки в приміщення встановлений розподільний щит з автоматичними вимикачами С-16, які автоматично розмикають ланцюг при перевищенні силою струму значення 16 А.
Для запобігання поразки персоналу електричним струмом всі розетки й вимикачі оснащені написами «Напруга 220 V». Передбачено щоквартальні профілактичні огляди стану електроустаткування й проводки, а також 2 рази в рік виміри опору ґрунту в місцях монтажу заземлюючого пристрою.
Електропостачання підстанції здійснюється напругою 6кВ трипровідними лініями з ізольованою нейтраллю.
Розподіл електроенергії виконується від понижуючої підстанції напругою 380В чотирьох-провідними лініями із глухозаземленою нейтралью.
Захист від небезпеки переходу напруги з мережі 6кВ у мережу низької напруги здійснюється за допомогою з'єднання нейтралі силових трансформаторів підстанції до робочого заземлення, а нульовий провідник багаторазово заземлюється по трасі електропостачання.
Величину розрахункового струму замикання на землю визначаємо по наближеній емпіричній формулі:
(6.1)
де U - фазна напруга мережі, кВ;
lk - довжина кабельних ліній, км;
l - довжина повітряних ліній, електрично об'єднаних в одну мережу, км.
(6.2)
Звідси опір заземлюючого пристрою дорівнює:
(6.3)
Тому приймаємо згідно ППЕ R0=4 Ом
Для виконання робочого заземлення приймаємо металеві труби довжиною l=1м і діаметром d=50мм, з'єднаних металевою смугою 48мм2.
Опір відстані струму визначаємо по наступній емпіричній формулі:
, (6.4)
де =1104 Омсм - питомий опір глинистого ґрунту;
l - довжина провідника;
d - діаметр провідника.
, (6.5)
З огляду на сезонні коливання питомого опору ґрунту, приймаємо коефіцієнт 1.2 тоді:
(6.6)
Необхідне число трубних стрижнів визначаємо зі співвідношення:
, (6.7)
де n-число трубних стрижнів;
Е=0,88 - коефіцієнт використання труб, що враховує їхню екрануючу взаємодію, при розташуванні між ними до 6 м, тоді:
(6.8)
Довжина смуги, що поєднує труби:
(6.9)
Опір розтікання струму смуги буде:
, (6.10)
де h=1,2 - глибина на якій перебуває смуга:
b=80 - ширина смуги.
З урахуванням коливання питомого опору ґрунту:
(6.11)
Опір розтікання всього заземлюючого робочого пристрою в цілому буде:
(6.12)
де эл=0,91 - коефіцієнт використання сполучної смуги.
(6.13)
Опір розтікання захисного заземлення повинен бути не більше 4 Ом. У такий спосіб розрахований контур заземлення забезпечить надійний захист від поразки електричним струмом.
6.3 Пожежна безпека
Пожежі в лабораторіях та комп'ютерних класах становлять особливу небезпеку, тому що пов'язані з великими матеріальними збитками. Як відомо, пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин, окислювача й джерела запалювання. У приміщенні комп'ютерного класу присутні всі три фактори, необхідні для виникнення пожежі.
Будинок у якому перебуває комп'ютерний клас, можна віднести до категорії «В» пожежної небезпеки із третім ступенем вогнестійкості - будинок з несучими й обгороджуючими конструкціями, з природних або штучних матеріалів, бетону або залізобетону.
Виникнення пожежі в розглянутому приміщенні найбільше ймовірно із причин несправності електроустаткування, до яких відносять: іскріння в місцях з'єднання електропроводки, короткі замикання в ланцюгах, перевантаження проводів й обмоток трансформаторів, перегрів джерел безперебійного живлення й інші фактори. Тому підключення комп'ютерів до мережі відбувається через розподільні щити, що дозволяють робити автоматичне відключення навантаження при аварії.
Особливістю сучасних ЕОМ є дуже висока щільність розташування елементів електронних схем, висока робоча температура процесора й мікросхем пам'яті. Отже, вентиляція й система охолодження, передбачені в системному блоці комп'ютера повинні бути постійно в справному стані, тому що в противному випадку можливий перегрів елементів, що не виключає їхнє займання.
Надійна робота окремих елементів й електронних схем у цілому забезпечується тільки в певних інтервалах температури, вологості й при заданих електричних параметрах. При відхиленні реальних умов експлуатації від розрахункових, також можуть виникнути пожежонебезпечні ситуації.
Серйозну небезпеку представляють різні електроізоляційні матеріали. Широко застосовувані компаунди на основі епоксидних смол складаються з горючих смол, що виділяють при горінні задушливі гази. Материнські плати електронних пристроїв, а також плати всіх додаткових пристроїв ЕОМ виготовляють із гетинаксу або склотекстоліта. Пожежна небезпека цих ізоляційних матеріалів невелика, вони ставляться до групи важко горючих, і можуть запалитися тільки при тривалому впливі вогню й високої температури.
Оскільки в розглянутому випадку, при загоряннях електропристрої можуть перебувати під напругою, то використовувати воду й піну для гасіння пожежі неприпустимо, оскільки це може привести до електричних травм. Іншою причиною, по якій небажане використання води, є те, що на деякі елементи ЕОМ неприпустиме влучення вологи. Тому для гасіння пожеж у розглянутому приміщенні можна використати або порошкові состави, або установки вуглекислотного гасіння. Але оскільки останні призначені тільки для гасіння невеликих вогнищ загоряння, то область їхнього застосування обмежена. Тому для гасіння пожеж у цьому випадку застосовуються порошкові состави, тому що вони мають наступні властивості: діелектрики, практично не токсичні, не роблять корозійного впливу на метали, не руйнують діелектричні лаки.
Установки порошкового пожежогасіння можуть бути як переносними, так і стаціонарними, причому стаціонарні можуть бути з ручним, дистанційним й автоматичним включенням.
Автоматична установка й установка з механічним включенням відрізняється тільки засобами відкриття запірного крана. В автоматичних установках використаються різні датчики виявлення пожежі (по диму, тепловому й світловому випромінюванню), а в механічних спеціальні тросові системи з легкоплавкими замками. У цей час освоєні модульні порошкові установки ОПА-50, ОПА-100, УАПП.
Для забезпечення гасіння пожежі в прилеглому складському приміщенні застосовується автоматична стаціонарна установка порошкового пожежогасіння УПС-500. Установка порошкового гасіння складається з посудини для зберігання порошку, балонів зі стисненим газом, редуктора, запірної апаратури, трубопроводів і порошкових зрошувачів. Саме приміщення оператора оснащене порошковим вогнегасником.
У приміщенні комп'ютерного класу застосовуються сповіщувачі типу ИП 104, які спрацьовують при перевищенні температури в приміщенні +600С. І сповіщувачі типу ИП 212, які спрацьовують при скупченні диму в приміщенні. На стелях приміщення встановлені ручні пожежні сповіщувачі про загоряння, що передають сигнал на пульт пожежної охорони. На всіх поверхах встановлені пожежні щити з необхідним інвентарем (ПК, рукава, ящики з піском, лопати, сокири й т.д.) і номером телефону пожежної охорони. Для профілактики пожежної безпеки організоване навчання виробничого персоналу (обов'язковий інструктаж із правил пожежної безпеки не рідше одного разу в рік), видання необхідних інструкцій з доведенням їх до кожного працівника лабораторії, випуск і вивіска плакатів із правилами пожежної безпеки й правилами поведінки при пожежі. Також у загальнодоступних місцях перебувають покажчики, що інформують людей про розташування в будинку пожежних щитів, і засобів пожежогасіння аварійних виходів з будинку у випадку виникнення пожежі, план евакуації людей в аварійних ситуаціях.
План евакуації людей в аварійних ситуаціях розписує оптимальний маршрут слідування від поточного місця знаходження людини до виходу з приміщення.
ВИСНОВКИ
Процеси та явища економічних систем є по суті нелінійними, динамічними, стохастичними. Вони функціонують і розвиваються в умовах невизначеності. Тому для їх дослідження доводиться застосовувати відповідні економіко-математичні моделі та методи.
Логічною основою теорії ігор є формалізація трьох понять, які входять в її визначення і є фундаментальними для всієї теорії:
· конфлікт,
· прийняття рішення в конфлікті,
· оптимальність прийнятого рішення.
Ці поняття розглядаються в теорії ігор у найширшому сенсі. Їх формалізації відповідають змістовним уявленням про відповідні об'єкти.
Іноді щоб досягнути кращих результатів треба піти на поступки й укласти угоду з конкурентами. Ситуація укладення угоди - це приклад кооперативних ігор. Як і у випадку некооперативних ігор, при укладенні угоди іноді можна, обмежуючи гнучкість своїх дій, одержати стратегічну перевагу.
Задачі теорії ігор належать до задач прийняття рішень за умов невизначеності та ризику.
Невизначеність результатів гри зумовлена кількома чинниками. По-перше, як правило, кількість можливих варіантів розвитку подій дуже велика, тому передбачити результат гри неможливо. Простою ілюстрацією такого твердження є гра в шахи. Через безліч можливих комбінацій знайти оптимальний розв'язок такої гри неможливо. По-друге, значний вплив на хід та результати гри мають випадкові чинники, дію яких передбачити неможливо, наприклад, у рулетці. По-третє, джерелом невизначеності є брак інформації щодо дій противника. Крім того, невизначеність певною мірою може стосуватися також і мети, якої прагне досягти суб'єкт. Не завжди таку мету можна виразити однозначно, а тим більше одним показником.
Уможливлюючи розв'язування задач за умов невизначеності, навіть якщо неможливо знайти точний оптимальний розв'язок, математичні методи, в тому числі і методи теорії ігор, являють собою допоміжний матеріал, який дає змогу в складній ситуації оцінити кожен з можливих варіантів розвитку подій, а отже, прийняти виважене рішення.
В ході практичного дослідження теорії ігор нами була розроблена програма, реалізована в середовищі Delphi, яка дозволяє наочно продемонструвати результати досліджень. Вибір середовища реалізації пов'язаний з можливістю створення максимально гнучкого і привабливого інтерфейсу користувача.
Практичні результати нашого дослідження можуть бути застосовані в ході вивчення дисципліни «Математичне програмування і дослідження операцій».
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Гаевский А. Разработка программных приложений на Delphi 7 - М.: Киев, 2003.
2. Глинский Я.Н., Анохин В.Е., Ряжская В.А. Turbo Pascal 7.0 и Delphi. Учебное пособие. СПб.: ДиаСофтЮП, 2003.
3. Губко М.В. Теория игр в управлении организационными системами / М. В. Губко, Д. А. Новиков. - М. : ИПУ, 2005.
4. Данилов В.И. Лекции по теории игр / Данилов В. И. - М.: РЭШ, 2002.
5. Дарахвелидзе П.Г., Марков Е.П. Delphi - среда визуального программирования. СПб.: BHV- Санкт-Петербург, 2009.
6. Егоров Г.В. Разрешение коммерческих споров в условиях несовершенной информации / Егоров Г. В. - Препринт # BSP/2004/073 R. - М.: РЭШ, 2004.
7. Климова Л.М. "Delphi 7. Самоучитель". М.: ИД КУДИЦ-ОБРАЗ, 2005.
8. Корнієнко В.О., Денисюк С.Г., Шиян А.А. Моделювання процесів у політико-комунікативному просторі: Монографія. - Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2010.
9. Кремер Н.Ш., Путко Б.А., Тришин И.М., Фридман М.Н.; Под ред. проф. Н.Ш. Кремера. Исследование операций в экономике: учеб. Пособие для вузов. -- М.: ЮНИТИ, 2002.
10. Кузнецов Ю. Н., Кузубов В.И., Волощенко А.Б. Математическое программирование. -- М.: Высш. школа, 1980.
11. Курносов Ю.В. Аналитика: методология, технология и организация информационно-аналитической работы /Ю. В. Курносов, П. Ю. Конотопов. - М. : РУСАКИ, 2004.
12. Мадрел Тео. Разработка пользовательского интерфейса/ Пер. с англ.- М.:ДМК, 2001.
13. Немнюгин С.А. Программирование - CПб.: Питер, 2000.
14. Орлов И.А. Эксплуатация и ремонт ЭВМ, организация работы ВЦ. Москва -2009.
15. Печерский С. Л. Теория игр для экономистов / С. Л. Печерский,
А.А. Беляева. - СПб: Изд-во Европейского университета в С.-Петербурге, 2001.
16. Ревнич Ю. В. Нестандартные приемы программирования на Delphi. -- СПб.: БХВ-Петербург, 2005.
17. Ремизов Н. Delphi - CПб.: Питер, 2007.
18. Степанюк В. В. Методи математичного програмування К.: Вища школа, 1997.
19. Степанюк В. В. Методи математичного програмування К.: Вища школа, 1997.
20. Таха Х. Введение в исследование операций. -- М.: Мир, 1985.
21. Фараонов В. Система программирования Delphi. CПб.: БХВ-Петербург, 2005.
22. Фон Нейман Дж. Теория игр и экономическое поведение / Фон Нейман Дж., Моргенштерн О. - М. : Наука, 1970.
23. Ханекамп Д., Вилькен П. Программирование под Windows/ Пер. с нем. -М.: ЭКОМ, 2006.
24. Шиян А. А. Теоретико-ігрове моделювання ефективності взаємодії «викладач - ВНЗ» в умовах урахування переговорної сили сторін / А. А. Шиян, С. М. Злепко, В. О. Корнієнко // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2008. - № 1.
25. j@alba.ua - адрес автора
26. Gibbons R. Game Theory for Applied Economists / Gibbons R. - Princeton: Princeton University Press, 1992.
27. Myerson R. Game theory: Analysis of conflict / Myerson R. - Cambridge: Harvard University Press, 1991.
28. Rubinstein A. Experience from a course in game theory: pre- and post- class problem sets as a didactic device / Rubinstein A. // Games and Economic Behavior. - 1999.
29. http://www.intuit.ru // Интернет-университет информационных технологий
30. http://ru.wikipedia.org // Свободная Интернет-энциклопедия
31. http://algolist.manual.ru // Исходные коды и книги по алгоритмам
32. http://www.delphisources.ru // Программирование на Delphi
33. http://www.delphimaster.ru // Мастера Delphi
34. http://www.delphikingdom.ru // Королевство Delphi. Виртуальный клуб программистов
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Постановка задачі багатокритеріальної оптимізації та її та математична модель. Проблеми і класифікація методів вирішення таких задач, способи їх зведення до однокритеріальних. Метод послідовних поступок. Приклад розв'язування багатокритеріальної задачі.
курсовая работа [207,3 K], добавлен 22.12.2013Теоретичні основи та приклади економічних задач лінійного програмування. Розробка математичної моделі задачі (запис цільової функції і системи обмежень) і програмного забезпечення її вирішення за допомогою "Пошуку рішень" в Excel симплекс-методом.
курсовая работа [993,9 K], добавлен 10.12.2010Використання мови програмуванння Java при виконанні "задачі лінійного програмування": її лексична структура і типи даних. Методи розв’язання задачі. Особливості логічної структури програми, побудова її зручного інтерфейсу за допомогою симплекс методу.
курсовая работа [437,9 K], добавлен 24.01.2011Відомості з теорії графів, методи отримання точних розв'язків задачі їх розфарбування. Алгоритм розфарбування графу методом неявного перебору. Комп'ютерна реалізація розв’язку задачі розфарбування графів. Типові задачі та існуючі програмні продукти.
курсовая работа [335,6 K], добавлен 15.06.2015Використання графічного методу і симплекс-методу при вирішенні задач лінейного програмування. Сутність двоякого симплекс-методу і М-методу, приклади використання. Аналіз методу динамичного програмування. Специфіка вирішення матричної, антагоністичної гри.
контрольная работа [1,1 M], добавлен 02.07.2011Приклади застосування цілочисельних задач лінійного програмування у плануванні та управлінні виробництвом, геометрична інтерпретація їх розв’язків на площині. Завдання складання розкладу занять на математичному факультеті. Математична модель розкладу.
дипломная работа [933,1 K], добавлен 23.09.2012Задача лінійного програмування. Розв’язання задачі геометричним методом. Приведення системи рівнянь до канонічного вигляду. Розв’язання симплекс-методом. Розв’язок двоїстої задачі. Задача цілочислового програмування і дробово-лінійного програм.
контрольная работа [385,2 K], добавлен 04.06.2009Лінійне програмування як один з найбільш популярних апаратів математичної теорії оптимального управління рішень. Опис існуючих методів розв’язку задач лінійного програмування. Завдання, основні принципи, алгоритми і головна мета лінійного програмування.
курсовая работа [363,8 K], добавлен 03.12.2009Поняття експертної системи, приклади сфер її використання. Класифікація та задачі експертних систем. Означення продукційної експертної системи, приклад її дії та опис програми. Побудова бази знань із чіткою логікою, що вирішує завдання класифікації.
лабораторная работа [712,5 K], добавлен 19.03.2011Характеристика середовища програмування Microsoft Visual C++ та бібліотеки класів MFC. Знаходження коефіцієнтів при невідомих за допомогою методу найменших квадратів. Створення програми для вирішення задачі обраним методом, її алгоритм та інтерфейс.
курсовая работа [434,8 K], добавлен 20.01.2014
