Розробка елементів автоматизованого робочого місця менеджера компанії "Віконда"

Розрахунок середньої зарплати програміста

Середня зарплата програміста в сучасних ринкових умовах може варіюватися в широкому діапазоні. Для розрахунку візьмемо середню годинну оплату праці програміста, яка складає Тчас=15 грн/година. Це означає, що вартість розробки буде становитиму 2143,2 грн.

Витрати на оплату праці програміста складаються із зарплати програміста і нарахувань на соціальні потреби.

Єдине соціальне нарахування становить 37,2%.

Тобто 2143,2 грн*37,2%=797,27 грн.

Звідси витрати на оплату праці програміста складають:

З^зп_спп= 2143,2+797,27= 2940,47 грн.

Витрати на оплату машинного часу

Витрати на оплату машинного часу при відладці програми визначаються шляхом множення фактичного часу відладки програми на ціну машино-години орендного часу:

З^мв_спп =С_час* t_еом,

де:

С_час - ціна машино-години, грн/год;

t_еом - фактичний час відладки програми на ЕОМ.

Розрахунок фактичного часу відладки

Фактичний час відладки обчислимо за формулою:

t_еом = t_п + t_до + t_від ;

t_еом =18,23 +5,47 +41,01 = 64,71 години

Розрахунок ціни машино-години

Ціну машино-години знайдемо по формулі:

С_год = З_еом/Т_еом,

де:

З_еом - повні витрати на експлуатацію ЕОМ на протязі року;

Т_еом - дійсний річний фонд часу ЕОМ, год/рік.

Розрахунок річного фонду часу роботи ПЕОМ

Загальна кількість днів в році - 365. Число святкових і вихідних днів - 114(10 святкових і 52*2- вихідні).

Час простою в профілактичних роботах визначається як щотижнева профілактика по 3 години.

Разом річний фонд робочого часу ПЕОМ складає:

Т_еом = 8*(365-114)-52*3=1852 год.

Розрахунок повних витрат на експлуатацію ЕОМ

Повні витрати на експлуатацію можна визначити по формулі:

З_еом = (Ззп+ Зам+ ЗЕЛ+ Здм+ Зпр+ Зін),

де:

З_зп - річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, грн/рік;

З_ам - річні витрати на амортизацію, грн/рік;

З_ЕЛ - річні витрати на електроенергію, споживану ЕОМ, грн/рік;

З_дм - річні витрати на допоміжні матеріали, грн/рік;

З_пр - витрати на поточний ремонт комп'ютера, грн/рік;

З_ін - річні витрати на інші і накладні витрати, грн/рік.

Амортизаційні відрахування

Річні амортизаційні відрахування визначаються по формулі:

З_ам=Сбал*Нам,

де: Сбал - балансова вартість комп'ютера, грн/шт.;

Нам - норма амортизації, %;

Нам =25%.

Балансова вартість ПЕОМ включає відпускну ціну, витрати на транспортування, монтаж устаткування і його відладку:

С_бал = Срин +Зуст ;

де:

Срин - ринкова вартість комп'ютеру, грн/шт.,

Зуст - витрати на доставку і установку комп'ютера, грн/шт;

Комп'ютер, на якому велася робота, був придбаний за ціною С_рин =5000 грн, витрати на установку і наладку склали приблизно 10% від вартості комп'ютера.

Зуст = 10%* Срин

Зуст =0.1*5000=500 грн.

Звідси, Сбал = 5000 +500 =5500 грн./шт.,

а Зам=5500*0.25= 1375 грн/год.

Розрахунок витрат на електроенергію

Вартість електроенергії, споживаної за рік, визначається по формулі:

З_ел = Реом * Теом * Сел * А,

де:

Реом - сумарна потужність ЕОМ,

Теом - дійсний річний фонд часу ЕОМ, год/рік;

Сел - вартість 1кВт*год електроенергії;

А - коефіцієнт інтенсивного використання потужності машини.

Згідно технічному паспорту ЕОМ Реом =0.22 кВт, вартість 1кВт*год електроенергії для споживачів Сел =0.2436 грн., інтенсивність використання машини А=0.98.

Тоді розрахункове значення витрат на електроенергію:

З_ел = 0.22 * 1852* 0.2436* 0.30 = 29.78 грн.

Розрахунок витрат на поточний ремонт

Витрати на поточний і профілактичний ремонт приймаються рівними 5% від вартості ЕОМ:

З_тр = 0.05* Сбал

Зтр = 0.05* 5500 = 275 грн.

Розрахунок витрат на допоміжні матеріали

Витрати на матеріали, необхідні для забезпечення нормальної роботи ПЕОМ, складають близько 1 % від вартості ЕОМ:

З_вм =0.01* 5500 =55 грн.

Інші витрати по експлуатації ПЕОМ.

Інші непрямі витрати, пов'язані з експлуатацією ПЕОМ, складаються з вартості послуг сторонніх організацій і складають 5% від вартості ЕОМ:

Зпр = 0.05* 5500 =275 грн.

Річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу

Витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складаються з основної заробітної плати, додаткової і відрахувань на заробітну плату:

З_зп = З^оснзп +З^допзп +З^отчзп.

Основна заробітна плата визначається, виходячи із загальної чисельності тих, що працюють в штаті:

З^оснзп =12 *?З^іокл,

де:

З^іокл - тарифна ставка і-го працівника в місяць, грн;

12 - кількість місяців.

У штат обслуговуючого персоналу повинні входити інженер-електронщик з місячним окладом 1800 грн. і електрослюсар з окладом 1500 грн. Тоді, враховуючи, що даний персонал обслуговує 20 машин, маємо витрати на основну заробітну плату обслуговуючого персоналу, які складуть:

З^оснзп = 12*(1800+1500)/20=1980 грн.

Додаткова заробітна плата складає 60 % від основної заробітної плати:

З^допзп = 0.6 *1980 = 1188 грн.

Відрахування на соціальні потреби складають 37.2% від суми додатковою і основною заробітних плат:

З^отчзп = 0,372*(1980+1188) = 1178.49 грн.

Тоді річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складуть:

З_зп = 1980 +1188 +1178.49 = 4346.49 грн.

Повні витрати на експлуатацію ЕОМ в перебігу року складуть:

З_еом = 4346.49 + 1375+ 29.78 + 55 + 275+ 275= 6081.27 грн.

Тоді ціна машино-години часу, що орендується, складе

С_год = 6081,27 /1852 = 3.28 грн.

А витрати на оплату машинного часу складуть:

З^мвспп =Сгод*tеом

З^мвспп = 3 * 64,71= 194,13 грн.

Розрахунок економічного ефекту

З_спп=З^зпспп +З^мвспп

Зспп =2940,47 + 194,13 = 3134,6 грн.

Тобто собівартість програмного продукту 3134,6 грн.

А зараз визначимо ціну програмного продукту:

Ц = Зспп + Р,

Где Ц - ціна програмного продукту;

Р - 15% від витрат на створення програмного продукту.

Ц = 3134,6 + 470,19= 3604,79 грн.

Ціна програмного продукту дорівнює 3604,79 грн.

Середня ціна розробки модулю за вимогами клієнтів компанією VSGroup становить 4000 $.

Економія від використання розробки представлятиме:

8,0 - курс долара Національного банку України

Е_К = $4000 * 8,0- 3604,79 = 28395,21 грн.

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці -- це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Роботодавець -- власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник -- особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Підвищена увага до проблем у всіх середовищах перебування пояснюється цілою низкою факторів. Одним з основних напрямків забезпечення безпеки людини, крім екологічних аспектів, залишається профілактика виробничого травматизму. Найважливішими причинами, що визначають необхідність удосконалювання сформованої системи забезпечення ОП на виробництві, є зміна змісту праці й умов її виконання, що, у свою чергу позначається на характері виробничого травматизму.

Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя й здоров'я в процесі трудової діяльності, на належні, безпечні й здорові умови праці, регулює при участі відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці й виробничого середовища й установлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Законодавство про охорону праці складається з даного Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про охорону здоров'я», «Про забезпечення санітарного й епідеміологічного добробуту населення» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором, згода на важливість якого надана Верховною Радою України, установлені інші норми, чим ті, які передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору.

Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Закон «Про пожежну безпеку» та інші законі України, ухвалені Верховною Радою України, укази й розпорядження Президента України, декрети, ухвали та розпорядження Кабінету Міністрів рішення органів виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування прийняті в межах їх компетенції .

6.1 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів

Під час роботи на комп'ютерах на працівників можуть впливати як фізичні, так і психофізіологічні небезпечні та шкідливі фактори. В таблиці 6.1 наведений перелік небезпечних чинників.

Таблиця 6.1Небезпечні та шкідливі чинники при роботі з ЕОМ

Найменування чинника	Дія на організм людини
Підвищена запиленість повітря робочої зони	Захворювання дихального апарату (риніт, бронхіт, фарингіт, трахеїт).
Підвищена або знижена температура повітря робочої зони, підвищена або знижена вологість повітря, підвищена або знижена рухливість повітря	Перегрів або переохолодження організму
Підвищений рівень шуму на робочому місці	Порушення роботи слухового апарату, нервово-психічні розлади
Підвищений рівень статичної електрики	Електричний удар
Підвищений рівень електромагнітних випромінювань	Головний біль, загальне погіршення стану, втрата пам'яті, хвороби Паркінсона і Альцгеймера, пригноблення статевої функції
Найменування чинника	Дія на організм людини
Незадовільна освітленість робочої зони, підвищена яскравість світла	Погіршення зору, підвищена стомлюваність, небезпека травматизму
Розумове перенапруження	Формування серцево-судинної патології (тахікардія, підвищення кров'яного тиску, зміна ЕКГ), погіршення функцій уваги, пам'яті, сприйняття
Перенапруження аналізаторів	Стомлення, що призводить до зниження уваги
Гіпокінезія (недостатня рухова активність людини)	Погіршення реактивності організму, підвищення емоційної напруги, формування серцево-судинної патології, зниження інтенсивності обмінних процесів, порушення постави.
Монотонність праці	Зниження збудливості аналізаторів, розсіювання уваги, зниження швидкості реакцій, швидке настання стомлення, підвищена захворюваність

Об'ємно-планувальні рішення будівель та приміщень для роботи з ПК мають відповідати вимогам ДСанПіН 3.3.2.007-98. Розміщення робочих місць з ПК у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено. Площа на одне робоче місце становить не менше ніж 6,0 м³, а об'єм - не менше ніж 20,0 м³.

Об'єктом дослідження є приміщення обчислювального центру. У приміщенні налічується два вікна. Довжина досліджуваного об'єкта становить 10.5 м, ширина 6.5 м, загальна площа приміщення становить 68.25 м². У досліджуваному об'єкті перебуває 4 робочих місця. Таким чином, на кожного співробітника в цьому приміщенні доводиться по 17.06 м², що відповідає встановленим нормам. Висота приміщення від підлоги до стелі становить 2.7 метри. Звідси, об'єм приміщення становить 184.28 м³, об'єм на одного робітника становить 46.07 м³, що теж відповідає встановленим нормам.

Приміщення із ПК оснащені аптечками першої медичної допомоги. При приміщеннях із ПК обладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи, кімната психологічного розвантаження. В кімнаті психологічного розвантаження слід передбачити встановлення пристроїв для приготування й роздачі тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою (СНіП 2.09.04. - 87).

Для розміщення робочих місць і обчислювальної техніки найбільш придатні приміщення з однобічним розміщенням світлових отворів, які обов'язково мають бути обладнані сонцезахисними пристроями шторами, жалюзями. Площа засклення не повинна перевищувати 25% від площі стіни з вікнами Для мінімізації засвічування від сонячних променів екранів ВТ вікна мають бути орієнтовані на північ (північний захід, північний схід).

Приміщення забезпечено відповідним оформленням інтер'єру, тому, що джерелом блиску можуть бути не тільки вікна, але і інші поверхні великої яскравості, в тому числі стеля, стіни, поверхні столів, шаф і навіть одяг персоналу. Тому все повинно мати невисокі коефіцієнти віддзеркалювання.

Вимоги до освітлення для візуального сприймання користувачами інформації з двох різних носіїв (з екрана ПК та паперового носія) різні. Надто низький рівень освітленості погіршує сприймання інформації при читанні документів, а надто високий призводить до зменшення контрасту зображення знаків на екрані. При 10 % зменшенні освітленості працездатність знижується на 1 %. Освітленість можна варіювати від 300 до 700 лк. Оптимальною освітленістю робочих приміщень для роботи з відеотерміналом є освітленість від 300 до 500 лк.

Освітлення робочого місця повинно бути змішаним (природним та штучним). Доцільно, щоб орієнтація світлових отворів для приміщення з ВДТ була на північ. Природне освітлення повинно здійснюватись у вигляді бічного освітлення та відповідати нормальним рівням за СНіП 11-4-79 ”Природне та штучне освітлення. Норми проектування”.

Слід передбачити наявність сонцезахисних засобів, що знижують перепади яскравостей між природним світлом та свіченням екрана ЕОМ. Необхідно використовувати плівки з металізованим покриттям або жалюзі з вертикальними ламелями, що регулюються. Світлорозсіюючі штори повинні мати коефіцієнт відбивання 0,5-0,7.

Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконується робота на комп'ютерах, в тому числі на лазерних та світлодіодних принтерах, рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендується носити одяг з синтетичних матеріалів. За результатами виміру електромагнітних випромінювань встановлено, що максимальна напруженість електромагнітного поля на кожусі відеотермінала становить 3.6 В/м, однак у місці знаходження оператора її величина відповідає фоновому рівню (0.2-0.5 В/м); градієнт електростатичного поля на відстані 0.5м менш 300 В/см є в межах припустимого.

Оптимальні та припустимі мікрокліматичні параметри у приміщеннях повинні враховувати специфіку технологічного процесу при використанні ПК. Зокрема, технічні умови експлуатації багатьох типів комп'ютерів містять допустимі робочі діапазони параметрів мікроклімату:

· температура повітря має знаходитись в межах від 10 до 35°C;

· відносна вологість має знаходитися в межах до 60 %.

За даними ВООЗ, оптимальні значення температури у приміщенні становлять 19-23 °C, відносна вологість повітря - 55 %, швидкість руху повітря не повинна перевищувати на рівні обличчя 0,1 м/с. При відчутному нагрівання поверхонь (більше 45°C), контактуючих з людиною, передбачаються засоби охолодження або ізоляції. Особлива увага приділяється шляхом відводу повітря, щоб виключити перегрівання або протяг.

Згідно з діючими в нашій країні нормативними документами (СН 4088-86 Мікроклімат виробничих приміщень”, ГОСТ 12.1.005-88) у холодний період року:

· температура повітря повинна складати 22-24°C;

· швидкість його руху - 0,1 м/с;

· відносна вологість повітря - 40-60 %.

В теплу пору року:

· температура повітря дорівнює 23-25 °C;

· швидкість його руху - 0,1-0,2 м/с;

· вологість - 40-60 %.

Температура повітря може коливатися від 22 до 26 °C при збереженні інших параметрів мікроклімату у вказаних вище межах.

Для пониження рівня шумів в приміщенні використовують наступні заходи:

1. Одним з головних джерел шуму є автотранспорт, що рухається на вулиці, тому для його пониження використовуються звукоізоляційні пластикові вікна.

2. Для зниження ефекту від шумів, що створюються усередині приміщення стелі і стіни покриті спеціальними звукопоглинальними матеріалами.

3. Основним джерелом шуму в ПЕОМ є встановлені в системному блоці вентилятори, тому використовується така система охолоджування, яка створювала б мінімум шуму - вентилятори більшого діаметру та пасивне охолоджування усередині ПЕОМ.

4. Використання безшумної клавіатури і миші, сучасних периферійних пристроїв (принтер, сканер), що значно тихіше раніше випущених моделей.

Все устаткування, використовуване в обчислювальному центрі при дотриманні елементарних вимог електробезпечності виключає можливість поразки електричним струмом. Для виключення можливого короткого замикання й поразки електрострумом у лабораторії застосовується устаткування й розетки із захисним заземленням. Для забезпечення безпеки при перевантаженнях живильної мережі на уведенні електропроводки в приміщення встановлений розподільний щит з автоматичними вимикачами С-16, які автоматично розмикають ланцюг при перевищенні силою струму значення 16 А.

6.2 Заходи щодо нормалізації шкідливих і небезпечних факторів

Для забезпечення нормальних метеоумов в обчислювальному центрі встановлений кондиціонер, що постійно підтримує задані кліматичні параметри в робочому просторі. У зимовий період у доповненні до центрального опалення використаються електрообігрівачі масляного типу. У літній період при зниженні в повітрі кількості водяної пари (низкою вологості повітря) застосовується зволожувач повітря.

Для зменшення негативної дії негативних іонів застосовується кондиціонер з іонізатором, що нейтралізує дію негативних іонів і наповнює приміщення благотворно впливають на організм людини позитивними аероіонами.

Основними джерелами шумів в приміщенні, де робота здійснюється за допомогою ПЕОМ, є шум від самих ПЕОМ, розмова людей, система кондиціонування, шум від працюючої друкарської техніки і шум з вулиці, коридору.

Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку у приміщеннях, де працюють програмісти, та оператори ЕОМ не перевищує 50 дБА, що відповідає нормам СН 3223-85.

Як джерела загального освітлення використаємо лампи типу ЛБ і ДРЛ із індексом передачі кольору не менш 70 (R>70), як світильники -- установки з переважно відбитим або розсіяним світлом. Світильники загального освітлення розташовуємо над робочим столом у рівномірно прямокутному порядку.

Для запобігання відблисків екрана дисплея прямими світловими потоками застосовуємо світильники загального призначення, розташовані між рядами робочих місць. При цьому лінії світильників розташовуються паралельно світлоприйому. Освітлювальні установки забезпечують рівномірну освітленість за допомогою приглушеного або неуважного світлорозподілу.

Для виключення відблисків застосовуємо спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки або розташовувати джерела світла паралельно напрямку погляду на екран монітора по обидва боки. Місцеве освітлення забезпечується світильниками, установленими безпосередньо на стільниці або на його вертикальній панелі, а також вмонтованими в козирок пульта. Джерела світла стосовно робочого місця маємо у своєму розпорядженні такий образ, щоб виключити влучення в очі прямого світла. При природному освітленні необхідно застосовувати сонцезахисні засоби, що знижують перепади яскравості між природним світлом і світінням екрана дисплея. При такому засобі, використаємо регульовані жалюзі.

На сьогоднішній день основним засобом захисту від електромагнітних випромінювань, що застосовуються в обчислювальній техніці є екранування джерел випромінювання. Сьогодні всі електронні пристрої, що випускаються, а також блоки живлення мають корпус, виконаний зі спеціального матеріалу, що практично повністю затримує проходження електромагнітного випромінювання. Застосовуються також спеціальні екрани, що зменшують ступінь впливу електромагнітних і рентгенівських променів на оператора.

Для зниження електромагнітного впливу на людину-оператора використовуються також раціональні режими роботи, при яких норма роботи з електронними приладами не повинна перевищувати 50 % робочого часу.

Для запобігання створенню значної напруженості та захисту від статистичної електрики у приміщеннях з ПЕОМ використовують нейтралізатори та зволожувачі повітря. Всі ПЕОМ заземлені. Підлога має антистатичне покриття. Захист від статичної електрики проводиться згідно з санітарно-гігієнічними нормами напруженості електричного поля, які є допустимими. Ці рівні не перевищують 20 кВ протягом години (ГОСТ 12.1045-84).

Наведемо розрахунок параметрів захисного заземлення. Мета розрахунку - перевірити правильність вибору елементів занулення в умовах обчислювального центру. При цьому задаються наступні вихідні дані: фазна напруга, матеріал і перерізи фазних і нульових провідників, тип проводки і запобіжників та ін.

Таблиця 6.2. Вихідні дані для виконання розрахунку

Параметри провідників схеми заземлення	Фазна напруга, В	Коефіцієнт кратності струму розмикання	Розрахунковий опір трансформатора, Ом
Довжина провідників (фазового і нульового), м	Матеріал провідника	Діаметр провідників, мм	Відстань між фазовим і нульовим провідниками, мм
21	мідь	1.4	8	220	3	1.05

Струм короткого замикання розраховується за формулою:

(6.1)

де R_ф, R_н - активні опори фазного і нульового проводів відповідно;

l•X_в - зовнішній індуктивний опір петлі „фаза-нуль”;

Z_Т /3 - розрахунковий опір трансформатора (за умовою - 1,05 Ом).

Для проводів із кольорових металів опір провідників визначається за формулою:

(6.2)

де с - питомий опір матеріалу провідника, l - довжина провідника, м;

S - площа поперечного перерізу провідника, мм².

Для алюмінію с = 0,01175, отже:

R = 0,01175•21/ ((1.4/2)² •3,14)= 1,54 Ом.

Зовнішній індуктивний опір петлі „фаза - нуль”:

(6.3)

де D і d - відстань між проводами і діаметр проводу відповідно;

l·X_B = 21 · 0,126 · ln(2·8/1,4) = 6,446 Ом.

Визначимо струм однофазного короткого замикання:

А.

Визначимо розрахункову кратність струму замикання:

(6.4)

Ін = 29,32/3 = 9,77 A

Напруга буде максимальною при струмі, який дорівнює струму короткого замикання:

U_{дот max} = І_кз•R_н, В (6.5)

U _{дот max} = 29,32 • 0,16 = 4,7 В.

Таким чином, струм короткого замикання становить 29,32 А, напруга дотику 4,7 В, що не перевищує допустиму напругу дотику 42В. В результаті розрахунків було встановлено, що умови електробезбеки повністю виконуються.

6.3 Пожежна безпека

По класифікації приміщень з ПЕОМ по пожежній небезпеці відносяться до категорії В (СНіП 2.09.02-85), що характеризуються наявністю твердих горючих і важко горючих речовин і матеріалів, а також легкозаймистих матеріалів.

Технологічні об'ємні підлоги виконують з негорючих або тяжко горючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,5 год. Підпільні простори під об'ємними підлогами відділяють негорючими перегородками з межею вогнестійкості не менше 0,75 год. на ділянки площею не більш 250 м².

В системі заходів, направлених на охорону державної і особистої власності громадян, відвертання впливу на людей небезпечних чинників пожежі і вибуху, питання пожежної і вибухової безпеки займають важливе місце.

В електронно-обчислювальній техніці пожежну небезпеку створюють прилади, що нагріваються, електро- і радіотехнічні елементи. Вони нагрівають навколишнє повітря і близько розташовані деталі і провідники. Все це може призвести до займання означених елементів, руйнування ізоляції і короткого замикання.

Для гасіння пожеж передбачена наявність первинних засобів пожежогасіння (згідно «Правил пожежної безпеки в Україні»), таких як пожежні крани із брезентовими рукавами, пожежні щити. В кожній кімнаті знаходяться вуглекислотні вогнегасники вогнегасники ОУ-5, ОУ-10 перевагою яких є висока ефективність гасіння пожежі, збереження електронного обладнання, діелектричні властивості вуглекислого газу, що дозволяє використовувати ці вогнегасники навіть у тому випадку, коли не вдається знеструмити електроустановку відразу.

Вогнегасники допускаються до експлуатації якщо їхні технічні характеристики відповідають нормативним значенням, встановленим експлуатаційно-технічною документацією. Зменшення змісту вогнегасячої речовини і тиску у вогнегасниках не повинне перевищувати 10 % від встановленого номінального значення.

При розміщенні вогнегасників виключений безпосередній вплив на них сонячних променів, опалювальних і нагрівальних пристроїв. За конструкцією, матеріалами, методами контролю, умовами змісту, обслуговуванням вогнегасники повинні відповідати вимогам „Правил пристрою і безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском”. Засоби гасіння загорання й пожежі, які можуть бути ефективно використані в початковій стадії пожежі: внутрішні пожежні крани, вогнегасники, пісок.

Для виявлення пожеж в приміщенні встановлені датчики, що спрацьовують при появі диму, підвищенні температури і відкритого вогню. Для успішного гасіння пожежі велике значення має швидке виявлення пожежі та своєчасний виклик пожежних підрозділів до місця пожежі. Пожежний зв'язок і сигналізація можуть бути спеціального або загального призначення, радіозв'язком, електричною пожежною сигналізацією (ЕПС), сиренами. ЕПС є найбільш швидким та надійним засобом сповіщення про виниклу пожежу. В залежності від схеми з'єднання розрізнюють променеві (радіальні) та шлейфні (кільцеві) системи ЕПС. В кімнаті з ПЕОМ розміщений сповіщувач (датчик) тепловий легкоплавкий. При збільшенні температури легкоплавкий сплав розплавляється і пружинячі пластинки, розмикаючись, вмикають ланцюг сигналізації.

У приміщенні знаходитися розроблений і розміщений на видному місці план евакуації людей і матеріальних цінностей при пожежі, з яким ознайомлені працівники підприємства.

ВИСНОВКИ

Відомо, що в основі будь-якої економіки, лежить принцип збалансованості: все те, що вироблене в одній з ланок логістичного ланцюга взаємозв'язків може бути використано в другом, і навпроти, те, що потрібно для однієї з ланок, повинно бути проведено іншим. Таким чином, принцип збалансованості є принцип рівності постачань і попиту в будь-якому ланцюзі взаємозв'язку.

Проте збалансованість ніколи не є абсолютною: планування прагне забезпечити її лише в середньому за часом і, як правило, в середньому по безлічі товарів. Абсолютна рівність постачань і попиту неможлива через наявність чинників невизначеності, проте, вона в тій чи іншій мірі виявляється, причому прояви тим більше істотні, чим менше інтервал між прийняттями рішень про хід виробництва в порівнянні з періодом планової збалансованості. Отже, в ланцюзі логістичних взаємозв'язків неминуча незбалансованість, і, отже, виникнення запасів або заборгованість в постачаннях.

Незбалансованість практично завжди є заданою метою. Для її забезпечення необхідно управляти постачаннями або попитом, або тим і іншим одночасно. То як управляти, залежить від можливостей управління, а ці можливості розрізняються в ланцюзі взаємозв'язків різних рівнів.

У процесі виконання дипломної роботи було розроблено систему, яка складається з двох модулів. Перший з них реалізований в середовищі Delphi 7. Він призначений для збору статистичної інформації і формування початкових параметрів моделі.

Для створення додатків в Delphi використовується об'єктно-орієнтований підхід, що базується на застосуванні різних компонентів (візуальних і не візуальних), що забезпечує необмежену розширюваність і масштабованість. Delphi дозволяє розробнику швидко створювати і вільно поширювати додатки, що працюють істотно швидше і надійніше за попереднє покоління програмних продуктів, які будувалися за допомогою систем розробки, заснованих на коді, що інтерпретується.

Таким чином, середовище програмування Delphi є одним з визнаних лідерів серед візуальних систем програмування і могутнім інструментом для створення прикладних програмних систем.

Аналітичний модуль, побудований на основі багатопродуктової матричної ігрової моделі управління запасами, реалізований в середовищі MS Excel.

MS Excel - одна з найпопулярніших програм, призначених для роботи з електронними таблицями. Це простій, зручний і ефективний інструмент, що дозволяє вирішувати широкий круг прикладних завдань, у тому числі і економічних.

Крім величезного числа вбудованих функцій і алгоритмів, що дозволяють вирішувати щонайширший круг математичних, статистичних, фінансово - економічних і інших завдань, MS Excel підтримує мову Visual Basic for Application (VBA) - стандартна макромова, вживана для розширення функціональних можливостей основного додатку.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Букан Дж., Кенигсберг Э. Научное управление запасами. -- М.: Наука, 1967.

2. Вітлінський В.В. Машинна обробка інформації по управлінню запасами з урахуванням ризику // Машинна обробка інформації. -- К.: КДЕУ, 2005. -- Вип. 56. -- С. 126--130.

3. Глинский Я.Н., Анохин В.Е., Ряжская В.А. Turbo Pascal 7.0 и Delphi. Учебное пособие. -- СПб.: ДиаСофтЮП, 2003.

4. Давыдов. Э.Г. Методы и модели теории антагонистических игр. -- М.: МГУ, 1978.

5. Дарахвелидзе П.Г., Марков Е.П. Delphi -- среда визуального программирования. -- СПб.: BHV-- Санкт-Петербург, 2009.

6. Климова Л.М. "Delphi 7. Самоучитель. -- М.: ИД КУДИЦ-ОБРАЗ, 2005.

7. Корн Г., Корн Т. Справочник по математике. -- М.: Наука, гл. ред. физ.-мат. литературы, 1970.

8. Козлов А. В. Теория игр как один из методов управления выпуском продукции фирмы в рыночной экономике // Интеграция экономики в систему мирохозяйственных связей: Труды VI Международной научно-практической конференции. -- СПб.: Нестор, 2007. -- С.145--148.

9. Кузин Е.С. Концепция информационной технологии функционально-ориентированного проектирования прикладных информационных систем. -- Информационные технологии, №1, 2000.

10. Куржанский А.Б. Управление и наблюдение в условиях неопределенности. -- М.: Наука. --1977.

11. Мадрел Тео. Разработка пользовательского интерфейса/ Пер. с англ. -- М.:ДМК, 2001.

12. Мирзоахмедов Ф.М. Математические модели и методы управления производством с учетом случайных факторов. -- К.: Наук. думка, 2007.

13. Нейман Дж., Моргенштерн О. Теория игр и экономическое поведение. -- М.:ИЛ, 1960.

14. Ногин В.Д., Протодьяконов И.О., Евлампиев И.И. Основы теории оптимизации. -- М.: Высшая школа, 1986.

15. Первозванская Т.Н., Первозванский А.А. Элементы теории управления запасами. -- Л.: 1983.

16. Петраков Н.Я., Ротарь В.И. Фактор неопределенности и управление экономическими системами. -- М.: Наука, 1985.

17. Подиновский В.В., Ногин В.Д. Парето -- оптимальные решения многокритериальных задач. -- М: Наука, 1982.

18. Ревнич Ю.В. Нестандартные приемы программирования на Delphi. -- СПб.: БХВ-Петербург, 2005.

19. Рыжиков Ю.И. Управление запасами. -- М.: Прогресс, 1989.

20. Феклисов Г.И. Математическое обеспечение систем управления запасами. -- М.: Наука, 2010.

21. Харальд Е. Фирон, Майкл Р. Линдере. Управление снабжением и запасами. -- СПб.: Полигон, 1999.

22. Юдин Д.Б. Математические методы управления в условиях неполной информации. -- М.: Сов. радио, 1974.

23. Ястремський О.І. Основи теорії економічного ризику: Навч. посібник для студентів екон. спец. навч. закладів. -- К.: «АртЕк», 1997.

24. j@alba.ua - адрес автора

25. Gibbons R. Game Theory for Applied Economists / Gibbons R. - Princeton: Princeton University Press, 1992.

26. Myerson R. Game theory: Analysis of conflict / Myerson R. - Cambridge: Harvard University Press, 1991.

27. Rubinstein A. Experience from a course in game theory: pre- and post- class problem sets as a didactic device / Rubinstein A. // Games and Economic Behavior. - 1999.

28. http://algolist.manual.ru // Исходные коды и книги по алгоритмам

29. http://www.delphisources.ru // Программирование на Delphi

30. http://www.delphimaster.ru // Мастера Delphi

31. http://www.delphikingdom.ru // Королевство Delphi. Виртуальный клуб программистов

Размещено на Allbest.ru