Вплив сімейного виховання на лідерські якості дитини

Для вивчення та засвоєння нового матеріалу використовуються рольові (ділові) ігри як найбільш ефективний засіб наочного пояснення основ змісту і суті нових ідей. Вони сприяють міцному засвоєнню знань, а також дозволяють присутнім на тренінгу набути умінь і навичок, які допомагають відразу ж використовувати набуті знання.

Гра - це репетиція певних норм спілкування та майбутньої діяльності. Вона допомагає відтворювати моделі життєвих ситуацій та створює можливість «програти» проблемну ситуацію, краще зрозуміти людську психологію.

Коли розігрується конкретна ситуація, то ті, що грають, так само, як і ті, хто дивиться, одержують можливість побачити як «підводні камені» проблеми, так і шляхи її вирішення. Цьому сприяє атмосфера, що виникає під час рольових ігор «співпереживання», розуміння мотивів чужої поведінки.

Таким чином, задіяні у грі не тільки репетирують свою поведінку в конкретному випадку, але дають можливість і групі оцінити варіант виходу з тієї чи іншої конкретної ситуації, допомагають знайти ненасильницькі методи розв'язання проблеми, підказують, як правильно діяти в тому або іншому випадку.

«Навчання через дію» (так ще можна назвати методику рольової гри) - один із найефективніших засобів навчання та отримання досвіду. Власні переживання запам'ятовуються яскраво і зберігаються протягом довгого часу. Рольова гра дає розуміння того, як поводяться інші люди в певній ситуації, а також розвиває вміння оцінювати мотиви їхньої поведінки. Тому для отримання максимальної користі від рольової гри запропоновані ситуації повинні бути якомога більш наближеними до реальності.

Програма тренінгу.

Таблиця 3.1.1

Заняття 1

Заняття 8 Таблиця 3.3.8.

Заняття 9

Таблиця 3.1.9

Повна розробка тренінгу дивись додаток Д

3.2 Особливості впровадження тренінгу «Розвиток лідерських здібностей та особистісної цілеспрямованості»

Вибірка з 30 осіб розділена на дві групи по 15 осіб. Тренінг проводився з кожною групою по 1 годині 30 хвилин дев'ять занять, як і планувалося.

Школярі отримали певну інформацію щодо визначати мету і діяти відповідно до неї, та розвиток лідерських якостей.

Завдяки тренінгу вдалося усунути бар'єри у спілкуванні в міжособистісних відносинах. Зросла згуртованість колективу.

Керівництву Навчально-виховного комплексу було запропоновано щотижня на факультетах психології проводити з учнями деякі вправи з тренінгу для закріплення результатів.

Тренінг складався з дев'яти занять по півтори години. Кожне заняття супроводжувалося релаксаційними вправами, які мають характер аутогенних тренувань.

За час проведення тренінгу вдалося реалізувати мету та основні задачі. Корекційна програма була спрямована на розвиток складових особистісної цілеспрямованості та лідерських якостей школярів. Головною метою корекційної програми була робота націлена на розвиток вміння визначати мету і діяти відповідно до неї та розвиток лідерських якостей.

Під час виконання вправ дуже часто використовувався варіант об'єднання присутніх у малі групи (як варіант: міні-групи з 3-4 осіб і робота в парах). Це дало можливість за короткий час усім присутнім висловити свої думки, обговорити проблему в більш зручній, комфортній обстановці, допомогло учасникам і учасницям розкритися, ближче поспілкуватися між собою.

Більшість вправ проводилось з використанням техніки зворотного зв'язку. Запитання ставляться на початку вправи для того, щоб зорієнтуватися, наскільки присутні ознайомлені з темою, та для того, щоб ввести їх у тему. Наприкінці вправи запитання призначені для з'ясування ступеня засвоєння даного матеріалу і для поглибленого його розуміння. Це допомогло також визначити причини можливого нерозуміння матеріалу або незадовільного сприйняття нових ідей та інформації.

Під час проведення тренінгових вправ стимульоване колективне обговорення за умови повної свободи вираження присутніми власних поглядів на обговорювану проблему, а також пропозицій щодо її розв'язання. Кероване обговорення нової інформації або проблеми та пошуку шляхів її розв'язання проводиться у формі запитань і відповідей. До необхідної відповіді або визначення групу вели ланцюжком коротких, чітких запитань, на які просили давати конкретні, короткі відповіді. Після відповідей на запитання тренер/ тренерка обов'язково проводила аналіз і обговорення відповідей, а також підводила загальний підсумок.

Для вивчення та засвоєння нового матеріалу використовувався рольові (ділові) ігри як найбільш ефективний засіб наочного пояснення основ змісту і суті нових ідей. Вони сприяють міцному засвоєнню знань, а також дозволяють присутнім на тренінгу набути умінь і навичок, які допомагають відразу ж використовувати набуті знання.

3.3 Контрольний експеримент

Методика 1. «Соціометричне дослідження» розроблена Дж. Морено.

Результати дослідження випробовуваних експериментальної групи за методикою «Соціометричне дослідження» розробленою Дж. Морено, надані у таблиці 3.3.1

Таблиця 3.3.1

Результати дослідження за методикою «Соціометричне дослідження» розробленою Дж. Морено

Кількісна обробка результатів

16,7% - високий рівень задоволеності спілкуванням

53,3% - рівень задоволеності спілкуванням вище середнього

50% - рівень задоволеності спілкуванням нижче середнього

0% - низький рівень задоволеності спілкуванням

Розподіл результатів графічно показано на мал. 3.3.1 та 3.3.2

Результати дослідження випробовуваних контрольної групи за методикою «Соціометричне дослідження» Дж. Морено, надані у таблиці 3.3.2

Таблиця 3.3.2

Результати дослідження за методикою «Соціометричне дослідження» розробленою Дж. Морено.

Кількісна обробка результатів

6,7% - високий рівень задоволеності у спілкуванні.

30% - вище середнього рівень задоволеності у спілкуванні.

50% - нижче середнього рівень задоволеності у спілкуванні.

10% - низький рівень задоволеності у спілкування.

Розподіл результатів графічно показано на мал. 3.3.1 та 3.3.2

Мал.. 3.3.1. Співвідношення рівня задоволеності спілкуванням

Мал. 3.3.2. Співвідношення соціометричного статусу у класному колективі.

Якісна обробка результатів:

Таким чином у експериментальній групі кількість зірок після проведення корекційного заняття значно зросла, а у контрольній групі кількість зірок залишилася на тому ж рівні.

Відповідно до отриманих результатів дослідження соціального статусу експериментальної групи спостерігається відсутність ізольованих школярів у даному класному колективі, а у контрольній групі кількість ізольованих залишилось на тому ж рівні.

Методика 2. «Діагностика лідерських здібностей» розроблена Є.

Жариковим та Є. Крушельницьким

Результати дослідження випробовуваних експериментальної групи за методикою «Діагностика лідерських здібностей» розробленою Є. Жариковим та Є. Крушельницьким, надані у таблиці 3.3.3

Таблиця 3.3.3.

Результати дослідження за методикою «Діагностика лідерських здібностей»

Кількісна обробка результатів.

40% - у учнів присутній високий рівень вираженості лідерських якостей.

50% - у учнів присутній середній рівень вираженості лідерських якостей.

10% - учнів присутній низький рівень вираженості лідерських якостей.

Розподіл результатів графічно показано на мал. 3.3.3.

Мал. 3.3.3. Співвідношення вираженості лідерських якостей у учнів.

Результати дослідження випробовуваних контрольної групи за методикою «Діагностика лідерських здібностей» розроблена Є. Жариковим та Є. Крушельницьким, надані у таблиці 3.3.4

Таблиця 3.3.4.

Результати дослідження контрольної групи за методикою «Діагностика лідерських здібностей».

Кількісна обробка результатів.

20% - у учнів присутній високий рівень вираженості лідерських якостей.

33,4% - у учнів присутній середній рівень вираженості лідерських якостей.

46,6% - учнів присутній низький рівень вираженості лідерських якостей.

Розподіл результатів графічно показано на мал. 3.3.4.

Мал. 3.3.2. Співвідношення вираженості лідерських якостей у учнів.

Якісна обробка результатів.

Таким чином отримані результати експериментальної групи свідчать про те, що у школярів переважає середній рівень вираженості лідерських якостей. Це свідчить про те, що у цьому класному колективі середній рівень вираженості лідерських якостей.

На другому місці високий рівень вираженості лідерських якостей.

Отримані результати контрольної групи свідчать про те, що у школярів переважає низький рівень вираженості лідерських якостей. Це свідчить про те, що у цьому класному колективі мало дітей з лідерськими якостями.

Методика 3. «Тест-опитувальник батьківського відношення» розроблений А.Я. Варга та В.В. Століним

Результати дослідження випробовуваних експериментальної групи за методикою «Тест-опитувальник батьківського відношення» розроблений А.Я. Варга та В.В. Столін надані у таблиці 3.3.5.

Таблиця 3.3.5.

Результати проведення за методикою «Тест-опитувальник батьківського відношення»

Кількісна обробка результатів.

18,5%-13,3% - батьки учнів відмовилися від тестування;

14,9 %- 23,4% - у батьків учнів присутній симбіотичний стиль відносин з дитиною;

11,1% - 13,3% - у батьків учнів присутній авторитарний стиль відносин;

55,5% - 50% - у батьків учнів присутній соціально бажаний стиль батьківських відносин;

0% - 0% - у батьків учнів присутній інфантильний напрямок виховання.

Розподіл результатів графічно показано на мал. 3.3.5., 3.3.6.

Мал. 3.3.5. Співвідношення батьківських відносин до дитини.

Мал. 3.3.6. Співвідношення батьківських відносин до дитини.

Результати дослідження випробовуваних контрольної групи за методикою «Тест-опитувальник батьківського відношення» розроблений А.Я. Варга та В.В. Століним надані у таблиці 3.3.6.

Таблиця 3.3.6.

Результати проведення за методикою «Тест-опитувальник батьківського відношення»

Кількісна обробка результатів.

32,1% - 30% - батьки учнів відмовилися від тестування;

32,1% - 50% - у батьків учнів присутній симбіотичний стиль відносин з дитиною;

17,9% - 6,7% - у батьків учнів присутній авторитарний стиль відносин; 7,1 - 3,3% - у батьків учнів присутній соціально бажаний стиль батьківських відносин;

10,8% -10% - у батьків учнів присутній інфантильний напрямок виховання.

Розподіл результатів графічно показано на мал. 3.3.7., 3.3.8.

Мал. 3.3.7. Співвідношення батьківських відносин до дитини.

Мал. 3.3.7. Співвідношення батьківських відносин до дитини.

Якісна обробка результатів:

Таким чином, отримані результати випробовуваних експериментальної групи дозволяють констатувати, що більшості батьків присутній соціально бажаний характер батьківських відносин.

Таким чином отримані результати випробовуваних контрольної групи дозволяють констатувати, що результати залишилися незмінними. На першому місці сімбіотичний стиль відносин, на другому авторитарний, на третьому інфантильний стиль батьківських відносин.

Висновок до третього розділу

Відповідно до розрахунків констатуючого експерименту представників експериментальної та контрольної групи була розроблена корекційна програма у вигляді тренінгу з розвитку лідерських здібностей та особистісної цілеспрямованості.

Тренінг складався з дев'яти занять по півтори години. Кожне заняття супроводжувалося релаксаційними вправами, які мають характер аутогенних тренувань.

За час проведення тренінгу вдалося реалізувати мету та основні задачі. Корекційна програма була спрямована на розвиток складових особистісної цілеспрямованості та лідерських якостей школярів. Головною метою корекційної програми була робота націлена на розвиток вміння визначати мету і діяти відповідно до неї та розвиток лідерських якостей.

Після проведення корекційної роботи був проведений контрольний експеримент.

Відповідно до отриманих результатів контрольного експерименту випробовуваних експериментальної групи показники за методиками покращилися.

Відповідно до методики «Соціометричне дослідження» Дж. Морено

результати дослідження експериментальної групи дозволяють констатувати, що у більшості учнів рівень задоволеності спілкуванням вище середнього. Це свідчить, що ці діти мають задовільний рівень спілкування з однолітками у класному колективі.

Таким чином у експериментальній групі кількість зірок після проведення корекційного заняття значно зросла. Відповідно до отриманих результатів дослідження соціального статусу експериментальної групи спостерігається відсутність ізольованих школярів у даному класному колективі.

Відповідно до методики «Діагностика лідерський здібностей» розробленою Є. Жариковим та Є. Крушельницьким, отримані результати експериментальної групи свідчать про те, що у школярів переважає середній рівень вираженості лідерських якостей. Це свідчить про те, що у цьому класному колективі середній рівень вираженості лідерських якостей.

Середній та низький рівень вираженості лідерських якостей поділяють друге місце.

Відповідно до методики «Тест-опитувальник батьківського відношення» розроблений А.Я. Варга та В.В. Століним, отримані результати випробовуваних експериментальної групи дозволяють констатувати, що більшості батьків присутній соціально бажаний характер батьківських відносин. . Отримані результати контрольної групи дозволяють констатувати, що на першому місці симбіотичний стиль відносин, на другому авторитарний, на третьому інфантильний стиль батьківських відносин.

ВИСНОВОК

На сучасному етапі розвитку системи освіти та в зв'язку з її реформуванням дуже важливим є вивчення лідерських якостей у школярів.

Актуальність проблематики обумовлена наступними чинниками:

- наявністю досить скупих досліджень у сфері лідерства;

- вимогам практики роботи психолога при формуванні дитячого колективу.

Відповідно до розрахунків констатуючого експерименту представників експериментальної та контрольної групи була розроблена корекційна програма у вигляді тренінгу з розвитку лідерських здібностей та особистісної цілеспрямованості.

Після проведення корекційної роботи був проведений контрольний експеримент.

Відповідно до отриманих результатів контрольного експерименту представників експериментальної групи показники за методиками покращилися.

Відповідно до методики «Соціометричне дослідження» Дж. Морено

результати дослідження експериментальної групи дозволяють констатувати, що у більшості учнів рівень задоволеності спілкуванням вище середнього. Це свідчить, що ці діти мають задовільний рівень спілкування з однолітками у класному колективі.

Таким чином у експериментальній групі кількість зірок після проведення корекційного заняття значно зросла. Відповідно до отриманих результатів дослідження соціального статусу експериментальної групи спостерігається відсутність ізольованих школярів у даному класному колективі.

Відповідно до методики «Діагностика лідерський здібностей» розробленою Є. Жариковим та Є. Крушельницьким, отримані результати експериментальної групи свідчать про те, що у школярів переважає середній рівень вираженості лідерських якостей. Це свідчить про те, що у цьому класному колективі середній рівень вираженості лідерських якостей.

Середній та низький рівень вираженості лідерських якостей поділяють друге місце.

Відповідно до методики «Тест-опитувальник батьківського відношення» розроблений А.Я. Варга та В.В. Століним, отримані результати випробовуваних експериментальної групи дозволяють констатувати, що більшості батьків присутній соціально бажаний характер батьківських відносин. . Отримані результати контрольної групи дозволяють констатувати, що на першому місці симбіотичний стиль відносин, на другому авторитарний, на третьому інфантильний стиль батьківських відносин.

Після проведеної роботи можна зробити висновок, що поставлена гіпотеза підтвердилася.

Проблеми лідерства є ключовими для досягнення організаційної ефективності. З одного боку, лідерство розглядається як наявність певного набору якостей, приписуваних тим, хто успішно робить вплив або впливає на інших , лідерство - це процес переважно не силової дії у напрямі досягнення групою або організацією своєї мети. Лідерство є специфічним типом управлінської взаємодії заснований на найефективнішому поєднанні різних джерел влади і направлений на спонуку людей до досягнення загальної мети.

Стати лідером, отримати визнання, вирізнитися із широкого загалу є досить природним бажанням для людини як суспільної істоти. Прагнути лідерства у високому розумінні цього слова - означає прагнути посісти гідне місце в суспільстві, соціальній групі, виявляти активність , ініціативу, генерувати ідеї, розробляти стратегії сумісного життя і намагатися їх втілити. Це означає бути не байдужим до того , що діється з іншими людьми, і брати на себе відповідальність за їхню долю.

Підходи до вивчення лідерства розрізняються комбінацією трьох основних змінних, що привертають увагу дослідників до цього дня: лідерські якості, лідерська поведінка і ситуація, в якій діє лідер. Важливу роль при цьому грають характеристики і поведінка послідовників. Кожний з підходів пропонує своє рішення проблеми ефективного лідерства.

Ранні традиційні концепції пропонували визначати ефективне лідерство на основі або якостей лідера, або зразків його поведінки. Ситуаційність в цих випадках в увагу не приймалася. Ці концепції кінець кінцем потонули в нескінченній безлічі виявлених якостей і зразків поведінки, так і не створивши завершеної теорії.

Справедливим видається твердження : змагатися чи боротися за лідерство безглуздо. Виборюють лише керівну посаду, Владу, сподіваючись у такий спосіб здобути визнання , славу і стати лідером нації. Лідерові влада і сила в їхньому розумінні не потрібні. Окремі люди або увесь народ наділяють свого лідера владою набагато сильнішою, аніж державна. У нього сила над почуттями і розумом людей. Сила його авторитету тримається на повазі, симпатії, довірі, визнанні його компетентності, почутті любові, а не страху. Тобто якщо претендент на лідерство боротиметься саме за лідерство, а не за ідею чи справу, важливу для всіх, він напевно програє і не стане лідером у справжньому розумінні цього слова.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бендас Т.В. Гендерна психологія.-М., 2006р.

2. Божович Л.І.Особистість та її формування у дитячому віці.- М., 1998р.

3. Блондель Ж.Б. Політичне лідерство.-М., 1997р.

4. Вебер М. Харизматичне господарство/соціальне дослідження №5 , 1998 р.

5. Веснін В.Р. Менеджмент для всіх. - М., 1997р.

6. Д'яченко М.І., Л.А.Кандибович. Психологічний словник-довідник -М., 2004р.

7. Давидов В.В. Види спілкування у навчанні.-М., 1997р.

8. Журнал „Психолог”, травень 20 (212) 2006р.

9. Журнал „Психолог”, травень 17 (209) 2006р.

10. Журнал „Психолог”, травень 2006р.

11. Журнал „Психолог”, червень 2002 р.

12. М.Психологія підлітка.- М., 1997р.

13. І.С. Психологія старшокласника.- М., 1998р.

14. Кривцова С.В. Підліток на перехресті епох. - М., 1997.

15. Кратний психологічний словник/Ред.-складач Л.А.Карпенко;під загальною ред. А.В.Петровського, М.Г. Ярошевського. Ростов на Дону., 1998р.

16. Крилова А.А., Манічева С.А.Практикум з загальної психології.-М., 2005р.

17. Маркова А.К. Формування мотивації навчання у шкільному віці.-М., 1998р.

18. Наш проблемний підліток / під ред. Регуш Л.А. - СПб.: 1998

19. Немов Р.С. Загальні основи психології.-М., 2001р.

20. Овчарова Р.В. Технології практичного психолога освіти .- М., 2000р.

21. Обухова Л.Ф.Вікова психологія. -М., 2003р.

22. Прихожан А.М., Толстих М.М.Підліток у підручнику та в житті., - М., 1997р.

23. Політологія. Енциклопедичний словник.-М., 1990 - 1997р

24. Рогов Є.І. Загальна психологія .- М., 2003р.

25. Рогов Є.І. Настольна книга практичного психолога в освіті. -М., 1997р.

26. Херман М.Г.Складові частини лідерства.-М., 1997р.

27. Цукерман Г.А. Види спілкування у навчанні. -Томск, 1997р.

28. Цукерман Г.А. Психологія саморозвитку: задача для підлітків та їх педагогів.

- Москва - Рига, 1997р.

29. Ельконін Д.Б.Ізбр психологічні труди. -М., 1999р.

30. Ельконін Б.Д.Введення в психологія розвитку. - М., 1997р.

31. Якобсон С.Г. Психологічні проблеми етичного розвитку дітей. -М., 1997р.

Додаток Б1

Таблиця 1

Загальні дані експериментальної групи за методиками «Соціометричне дослідження» Дж. Морено, «Діагностика лідерських якостей» Є. Жарикова,

Є. Крушельницького. «Тест - опитувальник батьківського відношення»

А.Я. Варга, В.В. Століна

Таблиця 2

Загальні дані експериментальної групи за методиками «Соціометричне дослідження» Дж. Морено, «Діагностика лідерських якостей» Є. Жарикова, Є. Крушельницького. «Тест - опитувальник батьківського відношення» А.Я. Варга, В.В. Століна

Додаток В

Заняття 1

Розвиток саморефлексії

Мета: формувати навички самоаналізу, саморефлексії.

1. Вправа на знайомство «Хто я? Мій девіз у житті».

Учням пропонують сформулювати та написати свій головний життєвий принцип, «девіз життя», який характеризує їхні життєві установи, позиції.

Через дві три хвилини учасники презентуються: називають своє ім'я чи так, як їм хотілось би, щоб їх називали впродовж усіх занять, та зачитують свій життєвий девіз.

2. Вправа «П рийняття правил»

Роздати учасникам кілька маленьких стікерів жовтого кольору та запропонувати написати одне чи кілька умов співпраці (кожне на окремому листочку), потрібне саме йому для ефективної роботи в групі.

Час виконання 2 хвилини.

Тренер об'єднує учасників у малі групи, яким дає завдання:

1. На великому аркуші паперу намалювати сонечко, у вигляді променів кріпити до нього стікери з написаними умовами. В одному промені - ті пропозиції умов, що збігаються за змістом.

2. Переформулювати пропозиції умов у вигляді норм поведінки (правил), необхідних на тренінгу. Записати їх під відповідними проміннями.

Кожна група дає презентацію своїх наробіток. Учасники обговорюють усі роботи. Кожне правило окремо, що воно означає, для чого воно потрібне. Проходе голосування за кожне правило тільки після цього як уся група прийняла правила, тренер записує його на аркуші паперу фломастером червоного кольору.

Запитання для обговорення:

- для чого ми виконували цю вправу?

3. Вправа «Очікування».

Тренер, користуючись заздалегідь підготовленим плакатом «Структура заняття», повідомляє тему та мету заняття. Учасникам роздаються невеликі стікери, вирізані у формі листочка дерева. Тренер пропонує написати на них, чого саме підлітки чекають від заняття, потім усі по черзі промовляють свої очікування та клеять на заздалегідь заготовлене дерево.

Запитання для обговорення:

- для чого ми використовували цю вправу?

4. Анкетування «Світоглядні орієнтації молоді».

Учням необхідно обміркувати і записати відповіді на запитання:

1. Мої життєві завдання (написати будь-яку мету, що спадає на думку: особисту, сімейну, дружню, спілкування та ін.).

2. Чого б ви хотіли досягти у найближчі роки?

3. Якщо б вам стало відомо, що жити вам залишилося недовго, наприклад, півроку, яку мету ви поставили? Подумайте, чи є щось дуже важливе, що ви не зробили і про що будете жалкувати.

4. Випишіть з вище перелічених завдань найбільш важливі для вас (не більше трьох). Після чого необхідно виділити одну - найважливішу для вас мету.

5. Якими б засобами ви могли досягти своєї мети?

6. Чи потрібна вам мрія? Яке ваше ставлення до мрії? Яка у вас мрія?

Що таке ідеал? Чи потрібний він вам і чому?

Після того як відповіді записані, учні за бажанням зачитують свої відповіді (бажано, щоб всі учасники брали участь в обговоренні цих питань).

5. Вправа «Яким я себе бачу».

Ця вправа виконується обов'язково письмово. Не писати одразу, дати виникнути відчуттю, яке з'являється під час прослухування чи зачитування завдання. Читати чи слухати його, розслабитися та не поспішаючи. Тренер перелічую свої, на свій погляд, позитивні та негативні сторони, обмеження. Наголосити на тому, що обмеження - це те, що не сприймається не позитивно не негативно і може викликати ваше невдоволення.

Негативні (-) Позитивні (+) Обмеження

Після написання учасники за бажанням записують свої риси.

6. Релаксація «Внутрішній промінь».

Допомагає зняти втому, стабілізує внутрішній.

Сядьте зручно. Уявіть, що всередині вашої голови, у верхній її частині, виникає світлий промінь, який повільно і послідовно рухається з гори вниз. Промінь повільно і поступово освітлює обличчя, шию, плечі, руки теплим рівним світлом. Промінь, проходячи вниз, розгладжує зморшки. У вас зникає напруження в голові, розпрямляючи зморшки на лобі, опускаються брови, «гаснуть очі», послаблюється напруження в кутках губ, опускаються плечі, вивільнюється шия та груди. Внутрішній промінь формує зовнішність спокійної вільної людини, задоволеною собою і своїм життям.

7. Вправа «Підведення підсумків».

Учням роздають стікери у вигляді квітки і пропонують написати на скільки справдилося їх очікування щодо тренінгу. Учасники по колу промовляють їх уголос і клеять до дерева.

8. Вправа «Побажання».

Учні сідають у коло і бажають учню сидячому праворуч, щось приємне і гарне.

Заняття 2

Розвиток уміння ставити мету.

Мета: зорієнтувати на можливість мати життєву мету.

1. Вправа «Я і моє ім'я »

Тренер пропонує учасникам по колу назвати своє ім'я та риси характеру, яка починається на першу літеру імені.

2. Вправа «Повторення правил».

Тренер звертається до групи з питанням: «Для чого в нашому житті існують різні правила?» Після відповідей пропонує пригадати правила роботи групи, я5кі були прийняті на минулому занятті. Учасники обговорюють записані правила уточнюючи зміст.

3. Вправа «Очікування».

Тренер користуючись заздалегідь підготовленим плакатом «Структура заняття», повідомляє тему та мету заняття.

Учасникам роздаються невеликі стікери, вирізані у формі бантиків. Тренер просить написати на них, чого саме підлітки чекають від заняття. Потім всі по черзі промовляють свої очікування та приклеюють їх на стрічках на плакаті із зображенням повітряного змія.

Запитання для обговорення:

- Для чого ми виконували цю вправу?

4. Вправа «Листівка самому собі».

Зараз ми будемо писати листа. Вам, мабуть, доводилося писати комусь листа. А чи писали ви листа самому собі? Напишіть собі листа.

Можливо, хтось хоче зачитати свого листа? Якими почуттями сповнений ваш лист: тривога, надія, радість? Потім учням треба запропонувати взяти за правило писати собі листа, особливо коли переповнюють почуття.

5. Мозковий штурм «Чи потрібно ставити мету в житті?».

Учням пропонується дати відповіді на запитання «Чи потрібно ставити мету в житті?». Після обміркування учні висловлюють свою думку та аргументують свої відповіді.

6. «Моя життєва мета».

1. Учням пропонується поміркувати над тим, які життєві завдання для них найважливіші. Необхідно написати перелік найважливіших завдань, які першими спали на думку: абстрактні і конкретні, важкі й легкі, далекі та близькі.

2. Тепер з цього переліку необхідно вибрати одну найважливішу мету на цей час.

3. Учням пропонується заплющити очі і уявити собі цю мету (це може бути що завгодно).

4. Не розплющуючи очей, треба уявити перед собою довгу пряму та ясну стежку, що веде до вершини холму. На вершині видно образ, який символізує вашу мету.

5. З різних сторін дороги чуються голоси чи звуки істот, що хочуть перешкоди вам досягти вершини. Вони можуть робити все, що завгодно, але не можуть перекреслити шлях. Ці істоти символізують різні життєві ситуації, різних людей та інше, що може перешкодити досягнення мети.

6. Сприймати себе як чисту волю та продовжувати свій шлях. Спробуйте зрозуміти, в чому стратегія кожної істоти. Ви можете, навіть, з ними поспілкуватися, але потім продовжуйте прямувати до вершини.

7. Досягнув вершини, побудьте біля образу вашої мети. Поміркуйте, що для вас ця мета означає і що ви їй можете сказати.

8. Відкрийте очі і напишіть про свою мету і про сили, які заважають її досягненню.

7. Вправа «Зигзаг».

Учням пропонується розділитися на дві команди і обговорити тему: «Чи потрібно ставити мету в житті». Одна команда шукає аргументи «за», інша - «проти». Спочатку один учасник стверджує, що потрібно ставити мету (аргументує відповідь). Другий учасник з іншої команди має відповісти йому, розпочавши відповідь такими словами: «Якщо я вас правильно зрозумів…», - далі продовжує своїми словами: відповідь попереднього учасника, показуючи, як він зрозумів аргумент іншого учасника. І якщо той згідний з інтерпретацією його слів, тільки тоді можна висунути свій аргумент, що не потрібно ставити мету.

Потім усі учасники висловлюють свої аргументи. Так утворюється «Зигзаг».

8. Релаксація «Внутрішній промінь».

Сядьте на стілець, спину тримайте рівно, руки покладіть на стегна долонями догори. Дихайте рівномірно. Заплющте очі, розслабтеся. За допомогою дихання звільніться від зайвого напруження і турбот. З'єднайте себе з центром землі, за допомогою енергетичного стержня, продумайте запитання, на які шукаєте відповідь. Уявіть собі ментальний екран. Напишіть на ньому велике «ТАК». Далі напишіть велике «НІ». Згадайте основне запитання і подивіться, яке слово висвітиться. Можливо це і є правильна відповідь. Відчуйте задоволення від того, що ви зв'язалися зі своїм внутрішнім голосом - з тією частиною вашого «Я», яка завжди все знає і пропонує відповіді, корисні вашому психологічному і фізичному здоров'ю. Діставши корисні відповіді, розплющте очі.

9. Підведення підсумків.

Тренер пропонує учасникам по черзі підійти до повітряного змія і знайти власний бантик, прокоментувати свої очікування та зробити короткий аналіз - чи виправдались вони.

Заняття 3

Розробка стратегії поведінки для досягнення мети.

Мета: навчити позитивно мислити, аналізувати варіанти поведінки.

1. Вправа «Метафора».

Учасники на аркуші паперу пишуть своє ім'я, під ним пишеться метафора (образ) особистості або малюється. Учасники по-черзі презентують своє ім'я і власний образ.

2. Вправа «Повторення правил».

Тренер звертається до групи з питанням: «Для чого в нашому житті існують різні правила?» Після відповідей пропонує пригадати правила роботи групи, які були прийняті на минулому занятті. Учасники обговорюють записані правила уточнюючи зміст.

3. Вправа «Очікування».

Тренер користуючись заздалегідь підготовленим плакатом «Структура заняття», повідомляє тему та мету заняття.

Учасникам роздаються невеликі стікери, вирізані у формі бантиків. Тренер просить написати на них, чого саме підлітки чекають від заняття. Потім всі по черзі промовляють свої очікування та приклеюють їх на стрічках на плакаті із зображенням повітряного змія.

Запитання для обговорення:

Для чого ми виконували цю вправу?

4. Притча «Мов ті кульки, що трясуться» (диспут).

Якщо в ящик насипати дерев'яні та стальні кульки одного розміру і почати їх трясти, то скоро дерев'яні кульки опиняться з верхи, а стальні - знизу, незалежно від того як трясти.

Кульки знають свій шлях. Кожна свій. Невже ми дурніші за них? Коли нас життя трясе, ми можемо ворушитися в ньому. Якщо хочемо і знаємо де вихід. Або інша аналогія. Ви їдете у переповненому автобусі і намагаєтесь просунутися до виходу. Якщо автобус хитнеться, чи загальмує, чи різко прискорить рух, ваше зусилля протиснутися, будуть біль ефективними: людину цілеспрямовану, струси, як успіху так і неуспіху рухають вперед до мети.

5. Вправа «Знайти позитивні наслідки».

Учасникам пропонують пригадати минулу вправу «Мета» і впродовж 5 хвилин записати, які позитивні наслідки можна знайти у випадку неуспіху в грі. Учасників під час цієї вправи можна об'єднати у групи. В групі вибрати оратора, який буде презентувати наробітки групи.

6. Гра-розминка «Пересадки».

Учням пропонується згадати складові фруктового салату (банан, ананас, яблуко, ківі). Учнів ділять по складовим салату. Тренер починає розповідати як він робить цей салат. Коли тренер називає назву фрукта, учні які є ними міняються між собою місцями. Коли тренер називає слово «салат», усі фрукти міняються місцями.

7. Вправа «Послідовність рішень»

Кожному учаснику пропонується пригадати якість рішення, які йому доводилось приймати. Пропонують записати схемою, яка може допомогти орієнтуватися у прийнятті різних рішень.