3,83+1,21

1,62

-

Можливість найбільш повної самореалізації саме у даній діяльності

3,35+1,27

3,72+1,36

1,23

-

Як видно з таблиці 2.3, в групі жінок найвищий показник зареєстровано за мотивом «задоволення від самого процесу і результату роботи», середній бал за яким склав 3,83. Жінки в своїй діяльності, перш за все, орієнтовані на процес та результат роботи, набуття професійних навичок та вмінь, виконання поставлених задач. На другому місці в групі жінок за ступенем значущості є мотив «можливість найбільш повної самореалізації саме у даній діяльності» (3,72). В професії слідчого жінки можуть себе реалізувати, бо вона дозволяє розвивати свою особистість, свій інтелект, характер, навички професійного спілкування, набувати життєвий та професійний досвід. На третьому місці в другій групі досліджуваних знаходиться «потреба в досягненні соціального престижу і поваги з боку інших» (3,64). Найнижчим в групі жінок є показник, що відбиває мотив «грошового заробітку» (2,89). Даний факт свідчить про те, що для жінок не дуже важливо, щоб професія слідчого дозволяла мати матеріальний достаток та комфорт.

Порівняльний аналіз показав, що і в групі жінок, і в групі чоловіків домінуючими є такі мотиви професійної діяльності як: «задоволення від самого процесу і результату роботи», «можливість найбільш повної самореалізації саме у даній діяльності» та «потреба в досягненні соціального престижу і поваги з боку інших», тобто внутрішні мотиви професійної діяльності. Достовірні відмінності між досліджуваними групами виявлено за двома мотивами професійної діяльності: «прагнення уникнути критики з боку керівника або колег» та «потреба в досягненні соціального престижу і поваги з боку інших». Так, зареєстровано, що середній бал мотиву «прагнення уникнути критики з боку керівника або колег» є вірогідно вищим в групі жінок, ніж в групі чоловіків (3,24+1,16 та 2,35+1,08 відповідно; с?0,05). Тобто для жінок в процесі діяльності важливіше уникнути критики з боку керівника та колег, ніж для чоловіків, вони більш чутливі до критики та оцінок в свою адресу. За «потребою в досягненні соціального престижу і поваги з боку інших» зареєстровано аналогічні результати: середній бал в групі жінок є вірогідно вищим, ніж в групі чоловіків (3,64+1,24 та 2,86+1,17 відповідно; с?0,05). Таким чином, жінки, на відміну від чоловіків, в більшій мірі в професії слідчого орієнтовані на досягнення соціального престижу та поваги з боку оточуючих людей.

Для більш глибокого аналізу ми підрахували домінуючі види мотивації, частота яких представлена в таблиці 2.4.

Як видно з таблиці 2.4, майже у половини чоловіків-слідчих (45,9%) домінує внутрішня мотивація. Це свідчить про те, що для чоловіків має значення сам зміст діяльності, а не зовнішні обставини. Вони отримують задоволення від самого процесу і результату роботи. На другому місці в групі чоловіків (24,3%) знаходяться випадки, коли переважаючою є внутрішня і зовнішня негативна мотивація в рівній мірі, або зовнішня позитивна мотивація. У незначній кількості чоловіків (18,9%) діагностується зовнішня позитивна мотивація. Для цих чоловіків в професії слідчого має значення заробітна плата, прагнення до просування по роботі та мотиви соціального престижу. Зовнішня негативна мотивація займає останнє місце за частотою домінування і реєструється у 10,8% чоловіків.

Таблиця 2.4 Домінуюча професійна мотивація працівників слідчих підрозділів (%)

Як видно із таблиці 2.4, найчастіше в групі жінок домінуючою є внутрішня мотивація (40,5%). Даний факт свідчить про те, що ці жінки орієнтовані на саму професію, мають можливість найбільш повної самореалізації саме у даній діяльності, отримують задоволення від процесу та результату роботи. На другому місці за частотою домінування знаходиться зовнішня позитивна мотивація (24,3%) та випадки, коли внутрішня мотивація не відрізняється від зовнішньої (24,3%). Це свідчить про те, що для жінок в професії є важливими мотиви соціального престижу та повага з боку інших, заробітна плата та прагнення до просування по роботі. Зовнішня негативна мотивація домінує у незначної кількості досліджуваних другої групи (10,8%).

Порівняльний аналіз, проведений за допомогою ц-критерію Фішера, показав, що вірогідних відмінностей між чоловіками і жінками не виявлено по жодному з домінуючих видів мотивації. Тобто, більшість чоловіків і жінок в своїй діяльності орієнтовані на внутрішню мотивацію.

2.4 Ступінь задоволеності основних потреб працівників слідчих підрозділів

Сучасний психологічний словник визначає потребу як «внутрішній стан функціональної або психологічної нужди або нестачі чого-небудь для підтримки життєдіяльності об'єкта, суб'єкта, індивіда, соціальної групи, суспільства» [4, с.326]. Існують різні класифікації потреб, однією з яких є ієрархія потреб А.Маслоу, в якій він виділяє наступні групи потреб: фізіологічні потреби, потреби в безпеці, в приналежності і любові, потреба самоповаги та потреба у самоактуалізації. На підставі цієї класифікації було створено методику діагностики ступеню задоволеності основних потреб, яку ми використовували для визначення задоволеності основних потреб працівників слідчих підрозділів. Автор методики припускає, що ті потреби, на які досліджувані вказують як на найбільш бажані («хочу цим володіти»), є для них найбільш незадоволеними. Результати, отримані за даною методикою, наведені у таблиці 2.5.

Як видно із таблиці 2.5, в групі чоловіків найвищий показник зареєстровано за потребою у самовираженні (25,78). Це досить високий бал, який свідчить про бажаність для досліджуваних цієї групи розвитку своїх здібностей, особистісного росту. Вони прагнуть до нового і незвіданого, для них важливо займатися справою, що вимагає повної віддачі та відповідає їх особистим якостям. Саме ці потреби, згідно з даними методики, є найбільш незадоволеними у чоловіків - слідчих. На другому місці за ступенем незадоволеності потреб в групі чоловіків знаходиться потреба у визнанні, середній бал якої склав (23,16). Тобто чоловіки-слідчі вказують на своє бажання підвищувати рівень майстерності та компетентності, добиватися визнання і поваги та забезпечити собі високий стан в суспільстві. Третє місце за ступенем бажаності (а значить незадоволеності) в групі чоловіків займають матеріальні потреби (22,18). Для чоловіків є важливим і значущим забезпечення свого матеріального комфорту, достатній рівень заробітної платні та інших доходів. Найменший середній показник в групі чоловіків зареєстровано за соціальними (міжособистісними) потребами (15,64), які є найбільш задоволеними у досліджуваних першої групи. Даний факт свідчить про те, що у чоловіки певною мірою задоволені відносинами з людьми, стосунками зі співробітниками, взаєморозумінням у сім'ї.

Таблиця 2.5 Основні групи потреб працівників слідчих підрозділів (х_ср+у)

Як видно із таблиці 2.5, в групі жінок найвищий показник також зареєстровано за потребою у самовираження (26,02). Тобто для жінок дуже важливе місце посідає бажання займатися справою, яка вимагає повної віддачі, розвивати свою силу та здібності. Саме ці потреби є у досліджуваних першої групи найменш задоволеними. Друге місце за ступенем незадоволеності в групі жінок займає потреба у визнанні, середній бал за якою склав 21,24. Це досить високий бал, який свідчить про бажаність для жінок визнання та поваги оточуючих, прагнення підвисити свій рівень майстерності. На третьому місці в групі жінок знаходяться матеріальні потреби (20,1), бажаність яких виявилася трохи меншою. Жінки хочуть заробляти на життя для забезпечення свого матеріального комфорту, покупок гарних речей тощо. Найнижчий середній бал в групі жінок мають соціальні потреби (19,0) та потреба в безпеці (18,37), які є найбільш задоволеними у досліджуваних другої групи. Тобто жінки певною мірою задоволені взаємовідносинами з оточуючими, взаєморозумінням з ними. Вони прагнуть уникати неприємностей та забезпечити своє майбутнє.

Порівняльний аналіз показав, що і в групі чоловіків, і в групі жінок найбільш незадоволеними є потреби у самовираженні (25,78+6,24 і 26,02+7,81), визнанні (23,16+4,27 і 21,24+4,19) та матеріальні потреби (22,18+5,16 і 20,1+6,23). Вірогідних відмінностей за цими групами потреб між чоловіками та жінками не виявлено. Тобто, для слідчих (незалежно від статі) бажаним є розвиток своїх здібностей в процесі діяльності, особистісний та професійний ріст, визнання та повага оточуючих, матеріальний достаток та комфорт, які, в свою чергу, є найбільшою мірою незадоволеними. Достовірні відмінності між досліджуваними групами виявлено за соціальними потребами, які є вірогідно більш незадоволеними в групі жінок: середній бал за цією групою потреб є вірогідно вищим в другій групі (19+5,76 та 15,64+5,12 відповідно; с?0,05). Тобто для жінок більш бажаними, ніж для чоловіків, є теплі відносини з людьми, наявність гарних співрозмовників, взаєморозуміння.

Згідно з методикою, можна визначити три ступеня задоволеності основних потреб: коли вони повністю задоволені, частково задоволені та не задоволені. Результати дослідження частоти того чи іншого ступеня задоволеності наведено у таблиці 2.6.

Як видно із таблиці 2.6, у переважної більшості працівників ОВС незалежно від статі всі потреби є частково задоволеними. Особливо це стосується матеріальних потреб (86,48% та 72,97%), потреби у безпеці (83,78% та 78,37%) та у визнанні (81,8% та 91,8%). Що стосується потреби у самовираженні, то майже у половини працівників вона є не задоволеною, а саме у 43,24% чоловіків та 54,05% жінок.

Таблиця 2.6 Ступінь задоволеності потреб працівників слідчих підрозділів (%)

Порівняльний аналіз показав, що потреби у безпеці вірогідно частіше є повністю задоволеними у жінок, ніж у чоловіків (16,21% та 0% відповідно; с?0,001). Вірогідні відмінності зареєстровано й за соціальними потребами, повна задоволеність яких вірогідно частіше реєструється в групі чоловіків, (40,54% та 16,21%; с?0,01). І навпаки, серед жінок не задоволені соціальні потреби зустрічаються вірогідно частіше, ніж у чоловіків (8,1% та 0%; с?0,01). Отримані дані підтверджують вище описані результати щодо ступеня незадоволеності соціальних потреб серед жінок слідчих. Жінки також відчувають себе більш захищеними, ніж чоловіки.

Як видно із таблиці 2.6, у переважної більшості працівників ОВС незалежно від статі всі потреби є частково задоволеними. Особливо це стосується матеріальних потреб (86,48% та 72,97%), потреби у безпеці (83,78% та 78,37%) та у визнанні (81,8% та 91,8%). Що стосується потреби у самовираженні, то майже у половини працівників вона є не задоволеною, а саме у 43,24% чоловіків та 54,05% жінок.

Порівняльний аналіз показав, що потреби у безпеці вірогідно частіше є повністю задоволеними у жінок, ніж у чоловіків (16,21% та 0% відповідно; с?0,001). Вірогідні відмінності зареєстровано й за соціальними потребами, повна задоволеність яких вірогідно частіше реєструється в групі чоловіків, (40,54% та 16,21%; с?0,01). І навпаки, серед жінок не задоволені соціальні потреби зустрічаються вірогідно частіше, ніж у чоловіків (8,1% та 0%; с?0,01). Отримані дані підтверджують вище описані результати щодо ступеня незадоволеності соціальних потреб серед жінок слідчих. Жінки також відчувають себе більш захищеними, ніж чоловіки.

Таким чином, дослідження ступеня задоволеності основних потреб у працівників слідчих підрозділів показало, що найбільш незадоволеною у всіх співробітників незалежно від статі є потреба у самовираженні. Недостатньо задоволеними є й потреби у визнанні та матеріальні потреби. В той же час, жінки відчувають себе більш захищеними та більш задоволеними міжособистісними відносинами з людьми, ніж чоловіки - слідчі.

2.5 Гендерні особливості мотиваційної структури особистості працівників слідчих підрозділів

Мотиваційна структура особистості - сукупність мотивів, пов'язаних і зумовлених змістотворним мотивом діяльності, внутрішня детермінанта поведінки, що визначає її загальну спрямованість [4, с.244]. У мотиваційній структурі особистості виділяють три шари, пов'язаних із професійною діяльністю: цінності праці, практичні вимоги до роботи і оцінку ймовірності реалізації цих вимог до конкретної виробничої ситуації. Мотиваційна структура особистості є основним критерієм при визначенні типу мотивації індивіда.

Для визначення особливостей мотиваційної структури особистості ми використовували методику вивчення структури мотивації особистості В.Є. Мільмана.

Таблиця 2.7 Показники мотиваційної структури особистості працівників слідчих підрозділів (х_ср+у)

Як видно із таблиці 2.7, в групі чоловіків найвищий показник зареєстровано за шкалою «спілкування» (25.21). Це досить високий бал, який свідчить про те, що для чоловіків головним принципом є «вільний час потрібно проводити з друзями». В професії слідчого у чоловіків багато місця займає професійне та особисте спілкування. Професія дає їм спілкування з людьми, цікаві зустрічі та бесіди. На другому місці в групі чоловіків знаходиться «соціальний статус» (24.4). Цей показник відображає прагнення суб'єкта отримувати увагу та визнання оточуючих, престиж, соціальний статус у суспільстві, вплив та владу. Для них головним принципом є «потрібно активно прагнути до кар'єрного росту». Що стосується слідчих, то ця професія дає можливість службового пересування, авторитет та повагу оточуючих. На третьому місці в групі чоловіків знаходиться показник за шкалою «мотивація життєзабезпечення» (23,02 бали), яка відбиває наявність у чоловіків домашніх справ, додаткових клопіт щодо матеріального забезпечення родини у вільний від роботи час. Вони прагнуть працювати з такими людьми у яких можна навчитися корисним життєвим вмінням. Трохи нижчим в групі чоловіків є такий показник як «соціальна корисність», середній бал за яким склав 22,9. Це свідчить про те, що чоловіки у своїй роботі прагнуть працювати з такими людьми, яким можна передати свої знання та досвід, які змушують тебе ставати активнішим в роботі. Професія слідчого дає їм почуття своєї корисності. Для досліджуваних першої групи головними принципами є такі: «потрібно робити добро, навіть якщо це доброго обходиться» та «потрібно не тільки захопитися самому, але і захопити роботою інших». Найнижчий середній бал в групі чоловіків зареєстровано за таким показником як «комфорт» (21,59) Це свідчить про те, що для чоловіків в професійній діяльності не вистачає особистого спілкування, відпочинку, розваг, спокійних умов для життя, зручних умов праці.

Як видно із таблиці 2.7, в групі жінок найвищий показник зареєстровано за шкалою «спілкування» (27,67), яка відбиває потребу жінок-слідчих у спілкуванні з друзями, колегами, оточуючими, в тому числі - з об'єктом професійної діяльності. Професія дає їм цікаві зустрічі, можливість спілкування з різними верствами населення. На другому місці в групі жінок знаходиться показник, що відбиває потребу у соціальному статусі (27,16). Даний факт свідчить про те, що для жінок професія слідчого дає можливість службового пересування, авторитет та повагу оточуючих. Для них головним принципом є «прагнути до кар'єрного росту». На третьому місці в другій групі досліджуваних знаходиться такий показник як творча активність (26,27), якій відбиває принцип жінок щодо «потрібно постійно вдосконалюватися у своїй справі». Тобто, у жінок серед робочих справ багато місця займає робота творчого характеру. Професія слідчого для них дає задоволеність від результатів своєї праці та можливість отримувати нові знання, підвищувати свій професійний рівень. Трохи нижчим, в групі жінок є середній бал за шкалою «соціальна корисність» (24,75). Жінки у своїй роботі прагнуть працювати з такими людьми, яким можна передати свої знання та досвід, які змушують тебе ставати активніше в роботі. Для жінок головним принципом є наступний: «потрібно не тільки захопитися самому, але і захопити роботою інших». Професія слідчого дає їм почуття своєї корисності. Найнижчим в групі жінок, є середній бал за таким показником як загальна активність (22,86). Це свідчить про те, що для жінок в професійній діяльності не вистачає отримання нової інформації, роботи в, якій відчуваєш свою відповідальність та корисність.

Як видно з таблиці 2.7, показник за шкалою «загальножиттєва спрямованість» трохи переважає в групі жінок (102,58), ніж в групі чоловіків (94,22). Такі результати виходять через те, що по всіх шкалах цього виду спрямованості в групі жінок результати є вищими за групу чоловіків. Показник за шкалою «робоча спрямованість», є вищим в групі жінок 73,88, ніж в групі чоловіків - 67,72 по всім показникам.

Порівняльний аналіз показав, що і в групі жінок, і в групі чоловіків найбільш значущими є такі мотиваційні явища як спілкування та соціальний статус. Достовірні відмінності між досліджуваними групами виявлено за творчою активністю. Зареєстровано, що середній бал за шкалою «творча активність» є вірогідно вищим в групі жінок, ніж в групі чоловіків (26,27+7,52 та 22,1+7,21 відповідно; с?0,05). Тобто, у жінок, на відміну від чоловіків, серед робочих справ багато місця займає робота творчого характеру. Професія слідчого для них дає задоволеність від результатів своєї праці та можливість отримувати нові знання, підвищувати свій професійний рівень.

Отже, проведене нами дослідження мотиваційної структури особистості слідчих показало, що жінки, на відміну від чоловіків в більшій мірі прагнуть спілкування, соціальної корисності в суспільстві. У жінок, на відміну від чоловіків, серед робочих справ багато місця займає робота творчого характеру. Професія слідчого для них дає задоволеність від результатів своєї праці та можливість отримувати нові знання, підвищувати свій професійний рівень.

1. Вибір професії слідчого і чоловіками, і жінками відбувається, насамперед, за адекватними мотивами, що є позитивним фактором. Ситуаційні чинники (романтична привабливість та інші) також грають не останню роль при виборі професії слідчого. В той же час жінки у професійному виборі більшою мірою орієнтовані на думку референтної групи, престиж професії та матеріальний стан, можливість подолати в собі слабкі якості характеру завдяки професійній діяльності.

2. Внутрішня професійна мотивація є провідною для більшості працівників слідчих підрозділів (і чоловіків, і жінок). При цьому жінки, на відміну від чоловіків, в більшій мірі орієнтовані на досягнення соціального престижу та поваги з боку оточуючих людей, прагнуть уникнути критики з боку керівника та колег.

3. Найбільш незадоволеною у працівників слідчих підрозділів (незалежно від статі) є потреба у самовираженні. Недостатньо задоволеними виявилися потреби у визнанні та матеріальні потреби. В той же час, жінки-слідчі відчувають себе більш захищеними та більш задоволеними міжособистісними відносинами з людьми, ніж чоловіки - слідчі.

4. В мотиваційній структурі особистості і чоловіків, і жінок - слідчих домінуючим є прагнення до спілкування та соціальної корисності в суспільстві. При цьому жінки прагнуть до більшої творчої активності, ніж чоловіки.

Висновки

В межах акмеологічних концепцій, концепцій професіоналізму доведено, що однією з важливих сторін професіоналізму є його мотиваційна сторона. Високі рівні професіоналізму припускають захопленість менталітетом, сенсом, спрямованістю професії, бажання залишатися в професії; мотивацію високих рівнів досягнення в своїй праці; прагнення розвивати себе як професіонала, прагнення до позитивної динаміки професійного зростання, використання будь-якого шансу для професійного зростання, сильне професійне цілепокладання і ін.. У зв'язку з чим вивчення професійної мотивації представників різних професій взагалі, й професій правоохоронця, зокрема, є актуальним завданням.

У психологічній науці поняття «мотивація» є базовим, основоположним поняттям, бо вона дозволяє зрозуміти психологічні причини поведінки і діяльності людини. У свою чергу, психологічні причини поведінки знаходять своє віддзеркалення в мотивах. Саме тому мотиваційна сфера особистості як сукупність її мотивів є соціальним ядром особистості, а провідні її мотиви відбивають спрямованість особистості.

Існують різні визначення поняття «мотиваційна сфера особистості», але всі провідні психологи (С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, В.М.Мясищєв, Б.Г.Ананьєв, Є.П.Ільїн і ін.) єдині в думці, що мотиваційна сфера особистості є провідною її характеристикою. Більш за те, кажучи про розвиток особистості, найчастіше мають на увазі саме розвиток її мотиваційних властивостей.

Необхідно відзначити, що в зарубіжних теоріях особистості поняття «мотиваційна сфера особистості» не є таким популярним і загальновизнаним. Проте, в оцінці таких явищ як мотивація, мотив спостерігається більша єдність поглядів.

Проблема мотивації, професійної мотивації, її формування і розвитку на сьогодні є дуже актуальною. У зв'язку із серйозними соціальними, політичними, економічними змінами в нашому суспільстві виникають певні проблеми щодо викривлень у мотиваційній сфері, професійній мотивації певного контингенту осіб. Все частіше доводиться чути такі характеристики мотивації як «кримінальна спрямованість особистості», «егоїстична спрямованість», «корислива спрямованість» та інші. Особливо актуальним це становиться відносно співробітників, які працюють в системі «людина-людина» й до якої й належить професія слідчого. Саме тому актуальним є вивчення професійної мотивації, мотиваційної сфери особистості працівників слідчих підрозділів.

Метою нашого дослідження було вивчення гендерних особливостей професійної мотивації працівників слідчих підрозділів. За допомогою анкети «Вивчення професійної мотивації кандидатів на службу в органи внутрішніх справ» А.П. Москаленка ми визначили типи професійної мотивації працівників слідчих підрозділів. Методика професійної діяльності К. Замфіра в модифікації А. Реана дозволила визначити систему професійних мотивів, співвідношення внутрішньої і зовнішньої мотивації досліджуваних. Використовуючи методику діагностики ступеню задоволеності основних потреб ми визначили ступень задоволеності потреб та основні потреби жінок та чоловіків - слідчих. Структуру мотиваційної сфериї особистості слідчих, її спрямованість ми проаналізували за допомогою методики вивчення структури мотивації особистості В.Є. Мільмана.

Отримані результати дозволяють зробити наступні висновки:

1. Вибір професії слідчого і чоловіками, і жінками відбувається, насамперед, за адекватними мотивами, що є позитивним фактором. Ситуаційні чинники (романтична привабливість та інші) також грають не останню роль при виборі професії слідчого. В той же час жінки у професійному виборі більшою мірою орієнтовані на думку референтної групи, престиж професії та матеріальний стан, можливість подолати в собі слабкі якості характеру завдяки професійній діяльності.

2. Внутрішня професійна мотивація є провідною для більшості працівників слідчих підрозділів (і чоловіків, і жінок). При цьому жінки, на відміну від чоловіків, в більшій мірі орієнтовані на досягнення соціального престижу та поваги з боку оточуючих людей, прагнуть уникнути критики з боку керівника та колег.

3. Найбільш незадоволеною у працівників слідчих підрозділів (незалежно від статі) є потреба у самовираженні. Недостатньо задоволеними виявилися потреби у визнанні та матеріальні потреби. В той же час, жінки-слідчі відчувають себе більш захищеними та більш задоволеними міжособистісними відносинами з людьми, ніж чоловіки - слідчі.

4. В мотиваційній структурі особистості і чоловіків, і жінок - слідчих домінуючим є прагнення до спілкування та соціальної корисності в суспільстві. При цьому жінки прагнуть до більшої творчої активності, ніж чоловіки.

Отримані у дослідженні результати можуть бути використані для удосконалення роботи щодо психологічного супроводження оперативно-службової діяльності, дають орієнтири для підвищення ефективності професійно-психологічної підготовки працівників слідчих підрозділів.

Список використаних джерел