Емпіричне дослідження міжособистісної значущості в системі "студент - студент"

· На кураторських годинах використовувати активні методи навчання, рольові ігри, ділові ігри, диспути, бесіди, що дозволяють актуалізувати позицію студента.

· При організації педагогічної взаємодії дбати про створення творчої та дружньої атмосфери.

· Поєднувати індивідуальні і колективні форми роботи студентів.

· Здійснювати поетапний контроль і корекцію індивідуального процесу розвитку соціальної активності студента.

· Забезпечення організаційно-управлінських та матеріально-технічних можливостей для реалізації різноманітних соціальних ініціатив молоді (наприклад, надання приміщень, відео- та аудіо-обладнання, комп'ютерної та оргтехніки, спортивного інвентарю).

· Створення умов для соціального просування лідерів різних молодіжних формувань.

· Організацію та проведення конкурсів грантової підтримки для різних категорій молодіжних соціально-творчих об'єднань.

Таким чином, запропоновані нами шляхи підвищення рівня ініціативності та внутрішньогрупової активності студентської групи, сприятимуть оптимізації відносин міжособистісної значущості в системі "студент-студент".

Висновки до другого розділу

У другому розділі ми досліджували міжособистісну значущість в системі «студент-студент» за методиками: «Q-сортування» В. Стефансона та методикою «Визначення індексу групової згуртованості» Сішора. Проаналізувавши результати емпіричного дослідження міжособистісної значущості в системі «студент-студент», нами було виявлено, що у досліджуваних нами студентських групах переважають товариськість та згуртованість у стосунках, більшість опитуваних піддаються конформізму в поведінці у своєму студентському колективі та уникають вирішення проблем і конфліктів у групі, що сповільнює рівень розвитку взаємостосунків у студентській групі та є проявом ліберальних ознак групи, малої ініціативності та активності її учасників.

Тому нами було запропоновано шляхи та напрями підвищення рівня ініціативності та внутрішньогрупової активності студентської групи, які, на нашу думку, сприятимуть оптимізації відносин міжособистісної значущості в системі "студент-студент". Серед яких варто звернути увагу на: організацію студентського самоврядування та впровадження у процес навчання та виховання такої інноваційної технології навчання, як ділова гра.



ВИСНОВКИ

1. У дані роботі, нами було виявлено соціально-психологічну структуру студентської групи, та визначено чинники і особливості прояву міжособистісних стосунків у студентській групі. Ми дали визначення феномену система «студент-студент» - це вид міжособистісних, специфічних відносин між студентами, як об'єктами навчання, самою студентською групою та окремою особистістю у цій групі, які характеризуються рівністю та значущістю для всіх сторін цих відносин. Нами було пояснено психологічні явища, які характеризують студентський колектив як цілісність. А саме: соціальна фасилітація, соціальна інгібіція, соціальна лінь, децентрація, навіювання, переконування, соціальні очікування, соціальне порівняння, наслідування, атракція та конформність.

2. Ми розглянули теоретичні та методологічні проблеми дослідження міжособистісної значущості в системі «студент-студент». Нами були запропоновані власні визначення міжособистісних відносин та міжособистісної значущості. Міжособистісні відносини - це соціально-психологічна система зв'язків між двома чи більше індивідами, або певною соціальною групою, з урахуванням емоційно-чуттєвого аспекту взаємодії між людьми, а також тих умов і факторів, які впливають на особистість та її відносини з іншими. Міжособистісна значущість - це соціально-психологічний феномен, що характеризується наявністю міжособистісних відносин, який є важливими для взаємодії та налагодження стосунків індивіда з іншими людьми, а також для взаємодії соціумі з окремим індивідом. Також, ми зробили категоріальний аналіз міжособистісної значущості.

3. На основі результатів емпіричного дослідження, щодо визначення міжособистісної значущості в системі «студент-студент», за допомогою методики «Q-сортування» В. Стефансона та методики «Визначення індексу групової згуртованості» Сішора, нами було запропоновано шляхи та напрями, які допоможуть соціальному педагогу оптимізувати міжособистісну значущість в системі «студент-студент».

Рекомендації соціальному педагогу щодо оптимізації міжособистісної значущості в системі «студент-студент»:

· включати у виховний та навчальний процес завдань моральної та естетичної орієнтованості;

· використовувати активні методи навчання, рольові ігри, ділові ігри, диспути, бесіди, що дозволяють актуалізувати позицію студента;

· організовуючи педагогічну взаємодію дбати про створення творчої та дружньої атмосфери;

· поєднувати у своїй соціально-педагогічній діяльності індивідуальні і колективні форми роботи студентів;

· здійснювати поетапний контроль і корекцію індивідуального процесу розвитку соціальної активності студента;

· сприяти забезпеченню організаційно-управлінських та матеріально-технічних можливостей для реалізації різноманітних соціальних ініціатив молоді;

· стимулювати сучасне студентство до організації студентського самоврядування, що в подальшому житті молоді сприятиме розвитку в них активної громадської позиції та прояву в них ініціативності до вирішення життєвих і професійних проблем.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Артюшина М. В. Соціальні процеси в академічних групах як фактор активності студентів у навчальній діяльності / М. В. Артюшина // Коломінські читання : Матеріали Другого Міжнар. наук. форуму, присвяченого пам'яті докт. психол. наук, проф. Н. Л. Коломінського, м. Київ, 19 лютого 2008 р. / МАУП. - К. : Персонал, 2009. - С. 299-304.

2. Асмолов А.Г. Назад - к методологии психологии // Вопросы психологии. - 2004. -№3. - С. 89-90.

3. Бех І.Д. Принципи сучасної освіти // Педагогіка і психологія: Вісник АПН України. - 2005. - № 4. - С. 5-27.

4. Большая энциклопедия психологических тестов. Карелин А. М.: Эксмо, 2007. -- 416 с.

5. Винославська О.В. Психологічні особливості студентської групи. //Практична психологія та соціальна робота. - №7. - 2005. - с.65-70.

6. Гарбер И.Е. Метод и технология в психологии // Психология в вузе. - 2005. - №3. - С. 80-94.

7. Дворецька Г. В. Соціологія праці: Навч. посібник. К., 2001; Лукашевич М.П. Становлення і розвиток соціології праці в Україні: історико-соціологічний нарис // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Х., 2001. С. 157-164.

8. Дергачёва И.Н. Интеграция историко-химических знаний как средство формирования социальной активности студентов в высшей школе. Омск: ОГИС, 2006. 172 с.

9. Коваленко О. Е. Психологія вищої школи: навч. посіб. для студ. ВНЗ / О. Е. Коваленко, І. М. Шалімова, О. М. Керницький; Укр. інж.-пед. акад. - Х.: Точка, 2012. - 169 с.

10. Кричевский Р.Л., Дубовская Е. М. Социальная психология малой группы: Учебное посо-бие для вузов. -- М.: Аспект Пресс, 2001.-- 318 с.

11. Лякішева А. В. Психологічні та соціально-педагогічні особливості функціонування студентської групи / А. В. Лякішева // Педагогіка і психо-логія: науково-теорет. та інформ. журнал НАПН України. - 2012. - № 4. - С. 69-74.

12. Марисова, Л. И. Студенческий коллектив: основы формирования и деятельности / Л. И. Марисова ; Отв. ред. Б.И. Королев. -- К. : Вища школа, 1985. -- 52 с

13. Мясищев В.Н. Основные проблемы и современное состояние психологии отношений человека" // Психология отношений. Избранные психологические труды. М.- Воронеж, 1995. С. 15-38.

14. Нестеренко Г. Можливості самореалізації в контексті синергетичної моделі вищої освіти // Вища освіта України. - 2004. - №1. - С.20-25.

15. Обозов Н. Н. Психология межличностных отношений / Н. Н. Обозов. - К. : Лыбидь, 1990. - С. 117.

16. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2010. - 649 с.

17. Подоляк Л. Г. Психологія вищої школи: підручник / Л. Г. Подоляк, В. І. Юрченко. - Вид. 2-ге, доповн. і переробл. - К.: Каравела, 2008. - 351 с.

18. Подоляк Л.Г. Психологія вищої школи: Практикум: навч. посіб. /Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. - К.: Каравела, 2008. - 336 c

19. Приходько Ю.О., Юрченко В.І. Психологічний словник-довідник: Навч. посіб. - К.: Каравела, 2012. - 328 с.

20. Проблеми освіти: Наук.-метод, зб. / Кол. авт. - К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2001. - Вип. 25. - 221 с.

21. Психологія: Навчальний посібник / Винославська О.В., Бреусенко-Кузнєцов О.А., Зливков В.Л., Апішева А.Ш., Васильєва О.С. - К.: Фірма "ІНКОС", 2005.- 351 c.

22. Степанов С. С. Популярная психологическая энциклопедия. -М.: Изд-во Эксмо, 2005. - 672 с.

23. Тадля О. Формування колективних взаємин у студентській академічній групі / О. Тадля // Рідна школа. - 2008. - N 6. - С. 48-51.

24. Фельдштейн Д.И. Приоритетние направлення развития психологических исследований в области образования и самообразования современного человека // Вопросм психологии. - 2003. - №6. - С. 7-16.

25. Шатенко С. Ю. Студентська група і її вплив на соціалізацію студентів / С.Ю. Шатенко // Наука і сучасність. Серія: Педагогіка. Філологія : Збірник наукових праць. - Київ : Логос, 2004. - Т. 44. - С. 141-146.



ДОДАТКИ

Додаток А

МЕТОДИКА «Q-СОРТУВАННЯ» В. Стефансон.

Випробуваному пропонується набір карток, що містять твердження чи назви властивостей особистості. Їх необхідно розподілити по групах від «найбільш характерних» до «найменш характерних» для нього. Завдання можуть бути приготовані відповідно до цілей діагностики. Перевагою методики є те, що при роботі з нею випробуваний виявляє свою індивідуальність, реальне «Я», а не «відповідність-невідповідність» статистичним нормам і результатам інших людей. Можлива і повторне сортування того ж набору карток, але в інших відношеннях:

«Соціальне" Я "» (Яким мене бачать інші?);

«Ідеальне" Я "» (Яким би я хотів бути?);

«Актуальне" Я "» (Який я в різних ситуаціях?);

«Значимі інші» (Яким я бачу свого партнера?);

«Ідеальний партнер» (Яким би я хотів бачити свого партнера?).

Методика дозволяє визначити шість основних тенденцій поведінки людини в реальній групі: залежність, незалежність, товариськість, нетовариськість, прийняття «боротьби» і «уникнення боротьби». Тенденція до залежності визначена як внутрішнє прагнення індивіда до прийняття групових стандартів і цінностей:соціальних і морально-етичних. Тенденція до товариськості свідчить про контактності, прагненні утворити емоційні зв'язки як у своїй групі, так і за її межами. Тенденція до «боротьбі» - активне прагнення особистості брати участь в груповому житті, домагатися більш високого статусу в системі міжособистісних взаємин; на противагу цій тенденції уникання «боротьби» показує прагнення піти від взаємодії, зберегти нейтралітет у групових суперечках і конфліктах, схильність до компромісних рішень. Кожна з цих тенденцій має, на наш погляд, внутрішню і зовнішню характеристику, тобто залежність, товариськість і «боротьба» можуть бути істинними, внутрішньо притаманними особистості, а можуть бути зовнішніми, своєрідною «маскою», що приховує справжнє обличчя людини. Якщо число позитивних відповідей у кожній сполученої парі (залежність - незалежність, товариськість - нетовариськість, прийняття «боротьби» - уникання «боротьби») наближається до 20, то ми говоримо про справжній перевазі тієї чи іншої стійкої тенденції, властивої індивіду, і виявляється не тільки в певній групі, а й за її межами.

Дослідження проводиться наступним чином. Випробуваному пред'являється картка тверджень і пропонується відповісти "так", якщо воно відповідає його уявленню про себе як члені даної конкретної групи, або «ні», якщо воно суперечить його поданням, і лише у виняткових випадках дозволяється відповісти: «сумніваюся», т. е . розкласти на три групи відповідей. Відповіді випробуваного розносяться по відповідним ключах і підраховується тенденції по кожній зі сполучених пар. Так як заперечення однієї якості є визнанням полярного якості, кількість відповідей «так» складається з кількістю відповідей «ні» протилежних тенденцій.

В результаті ми отримуємо сумарну кількість визначення для кожної з перерахованих тенденцій. Для відомості результатів в межі від +1 до -1 отримане число ми ділимо на 10. Передбачається, що відповідь «так» має позитивний знак, а відповідь «ні» - негативний. Три-чотири відповіді «сумніваюся» по окремих тенденціям розцінюються нами як ознака нерішучості, ухильності, астенічності, проте в інших випадках це може свідчити про відому вибірковості в поведінці, про тактичну гнучкість, стенічність.

Ці якості можна варифікувати, аналізуючи їх у сукупності з іншими особистісними особливостями,

Можлива і нульова оцінка, коли суми відповідей «так» і «ні» збігаються. Саме таке положення може з'явитися джерелом внутрішнього конфлікту особистості, що знаходиться у владі мають однакову вираженість протилежних тенденцій.

Певний інтерес представляє використання даної методики як взаємооцінки для порівняння уявлень про самого себе з думкою кожного про кожного всередині групи.

ТЕКСТ ОПИТУВАЛЬНИКА:

1. Критичний до оточуючих товаришів.

2. Виникає тривога, коли в групі починається конфлікт.

3. Схильний слідувати порадам лідера.

4. Не схильний створювати занадто близькі відносини з товаришами.

5. Подобається дружність у групі.

6. Схильний суперечити лідеру.

7. Відчуває симпатії до одного - двох членів групи.

8. Уникає зустрічей і зборів в групі.

9. Подобається похвала лідера.

10. Незалежний у судженнях і манері поведінки.

11. Готовий стати на чиюсь сторону в суперечці.

12. Схильний керувати товаришами.

13. Радіє спілкуванню з одним - двома друзями.

14. Зовні спокійний при прояві ворожості з боку членів групи.

15 Схильний підтримувати настрій своєї групи.

16. Не надає значення особистим якостям членів групи.

17 Схильний відволікати групу від її цілей.

18. Відчуває задоволення, протиставляючи себе лідеру.

19. Хотів би зблизитися з деякими членами групи.

20. Віддає перевагу залишатися нейтральним у спорі.

21. Подобається, коли лідер активний і добре керує.

22. Віддає перевагу холоднокровно обговорювати розбіжності.

23. Недостатньо стриманий у вираженні почуттів.

24. Прагне згуртувати навколо себе однодумців.

25. Незадоволений занадто формальними відносинами.

26. Коли звинувачують - втрачається і мовчить.

27. Віддає перевагу погоджуватися з основними напрямками в групі.

28. Прив'язаний до групи в цілому більше, ніж до певних товаришів.

29. Схильний затягувати і загострювати суперечку.

30. Прагне бути в центрі уваги.

31. Хотів би бути членом більш вузького угруповання.

32. Схильний до компромісів.

33. Відчуває внутрішній неспокій, коли лідер надходить всупереч його очікуванням.

34. Болісно відноситься до зауважень товаришів.

35. Може бути підступним і вкрадливим.

36. Схильний прийняти на себе керівництво в групі.

37. Відвертий у групі.

38. Виникає нервове занепокоєння під час групового розбіжності.

39. Віддає перевагу, щоб лідер брав на себе відповідальність при плануванні робіт.

40. Не схильний відповідати на прояв дружелюбності.

41. Схильний сердитися на товаришів.

42. Намагається вести інших проти лідера.

43. Легко знаходить знайомства за межами групи.

44. Намагається уникати бути втягненим у суперечку.

45. Легко погоджується з пропозиціями інших членів групи.

46. Чинить опір утворенню угруповань у групі.

47. Глузливий і іронічний, коли роздратований.

48. Виникає неприязнь до тих, хто намагається виділитися.

49. Віддає перевагу меншу, але більш інтимну групу.

50. Намагається не показувати свої справжні почуття.

51. Стає на сторону лідера при групових розбіжностях.

52. Ініціативний у встановленні контактів у спілкуванні.

53. Уникає критикувати товаришів.

54. Віддає перевагу звертатися до лідера частіше, ніж до інших.

55. Не подобається, що відносини в групі занадто фамільярні.

56. Любить затівати суперечки.

57. Прагне утримувати своє високе становище в групі.

58. Схильний втручатися в контакти товаришів і порушувати їх.

59. Схильний до «перепалок», «здрастуй».

60. Схильний виражати невдоволення лідером.

КЛЮЧ

Залежність - 3, 9, 15, 21, 27, 33, 39, 45, 51, 54

Незалежність - 6, 12, 18, 24, 30, 36, 42, 48, 57, 60

Товариськість - 5, 7, 13, 19, 25, 31, 37, 43, 49, 52

Нетовариськість - 4, 10, 16, 22, 28, 34, 40, 40, 55, 58

Прийняття боротьби -1, 11, 17, 23, 29, 35, 41, 47, 56, 59

Уникання боротьби - 2, 8,14, 20, 26, 32, 38, 44, 50, 53



Додаток Б

Визначення індексу групової згуртованості Сішора

Призначення та інструкція

Групова згуртованість - один із найважливіших параметрів, який вказує на ступінь інтеграції групи, її згуртованість у єдине ціле - можна визначити не лише шляхом розрахунку відповідних соціометричних індексів.

Значно простіше це зробити за допомогою методики, яка складається з 5 запитань з декількома варіантами відповідей на кожне.

Відповіді кодуються у балах відповідно до наведених у дужках значеннях (максимальна сума +19 балів, мінімальна - -5).

Протягом опитування необхідно вказувати бали.

Текст опитувальника:

I. Як би ви оцінили, свою приналежність до групи?

1. Відчуваю себе її членом, частиною колективу (5).

2. Беру участь у більшості видів діяльності (4).

3. Беру участь лише в окремих видах діяльності (3).

4. Не відчуваю себе членом колективу (2).

5. Живу і існую окремо від нього (1).

6. Не знаю , важко відповісти (1).

II. Чи перейшли би ви в іншу групу, якщо трапилася би така можливість

(без зміни інших умов)?

1. Так, дуже хотів би перейти (1).

2. Швидше перейшов би ніж зостався (2).

3. Не бачу ніякої різниці (3).

4. Швидше залишився б у своїй групі (4).

5. Дуже хотів би залишитись у своїй групі (5).

6. Не знаю, важко відповісти (1).

III. Які стосунки у членів вашої групи ?

1. Кращі ніж у більшості колективів (3).

2. Приблизно такі ж, як у більшості колективів (2).

3. Гірші ніж у більшості колективів (1).

4. Не знаю важко відповісти (1).

IV. Які у вас стосунки з керівником (класним керівником, вихователем)?

1. Кращі, ніж у більшості колективів (3).

2. Приблизно такі ж , як у більшості колективів (2).

3. Гірші ніж у більшості колективів (1).

4. Не знаю (1).

V. Яке ставлення до праці, (навчання тощо ) у вашому колективі?

1. Кращі ніж у більшості колективів(З).

2. Приблизно такі ж, як у більшості колективів (2).

3. Гірші ніж у більшості колективів (1).

4. Не знаю (1).

Інтерпретація результатів.

Рівні групові згуртованості:

15,1 балів і вище - високий,

11,6-15 балів - вище середнього,

7-11,5- середній,

4-6,9 - нижче середнього,

4 і нижче - низький.

Размещено на Allbest.ru