Особливості невербальної комунікації в професійній діяльності медпрацівників

Проведене дослідження - це тільки перші кроки в застосуванні матеріалу про невербальне поводження для соціальної психології. Однак позначивши існуючий досвід і накопичені знання про невербальну мову, ми змогли розробити практичні рекомендації для підвищення знань про невербальне спілкування в медпрацівників. Нами були проведені тренінги, на яких медпрацівники, що брали участь в опитуванні, одержували необхідну інформацію й визначали власний рівень поінформованості про невербальні комунікації.

Приблизний зміст тренінгових занять:

Тема 1. Інформація про захисні, оборонні й негативні жести й пози.

- Руки на груди (схрещені, схрещені і стислі в кулак, схрещені й кисті на плечовій частині, схрещені й виставлені більші пальці.).

- Руки "замком".

- Замасковані бар'єри з рук.

- Схрещені ноги.

- Нога на ногу.

- Американське закидування ніг четвіркою.

- Схрещування ніг у положенні стоячи.

- Закушування губи (людина стримує емоції непевності, страху або негативного відношення).

Крім того, як бар'єри можуть використовуватися різні предмети й меблі.

- Спинка стільця або стілець перед собою.

- По різні сторони стола.

- Трибуна.

- Дамська сумочка.

Негативні пози й жести.

Це пози агресії й невдоволення:

- Голова - опущена ("з-під лоба"). Тварини, коли ричать, теж застосовують цей жест, так само й діти коли скривджені або не задоволені.

- Якщо ж голова піднята, то погляд "зверху", брови підняті.

- Руки (швидше за все) схрещені на груди, але можуть бути й інші бар'єри.

- Стискання рук у кулак (де б вони не перебували, наприклад, на підлокітниках крісла) - це агресія - залежить від інтенсивності напруги.

- Руки в кишені (тобто заховані) - але тільки в сполученні з іншими жестами.

- Руки за спиною (поза: "Тримаю себе в руках")

- "Знімання невидимих ворсинок" - незгода з тим, що говориться. Невдоволення - (такій людині треба дати висловитися).

- Долоня під щокою (під головою) - нудьга (залежить від того, наскільки сильно опирається). Якщо підпирає кулаком і при цьому вказівний палець на скроні - оціночно-критична позиція, якщо не опирається на руку, то дійсний інтерес.

- Рука під щокою, вказівний палець - до скроні, великий палець - підпирає (або потирає) підборіддя - критична оцінка (обміркує все сказане, і, швидше за все, незадоволеність).

- Якщо просто погладжує підборіддя - це міркування (не перебивати, витримати паузу, дати подумати).

- Потирання (почісування) шиї або чола.

- Розворот ступень і корпуса тіла

Тема 2. Нейтральні пози й жести, жести непевності, сумнівів і неправди. Позитивні, відкриті пози й жести

- Спрямованість до дверей - намір закінчити й піти (або вийти).

- Постукування пальцями або ногами - підганяння, бажання піти.

- Зівання (не завжди - це нудьга, але й кисневе голодування), може людина, не любить слухати й мовчати - його потрібно постійно підключати до діалогу, запитувати її думка.

Жести непевності, сумнівів і неправди

- Покахикування - непевність, зніяковілість.

- Прикривання рота.

- Почісування ока, ніса.

- Відвід очей убік або в підлогу.

- Відвернення голови, корпуса тіла.

- Закрита поза.

- Ховання обличчя й долоні.

- При пропозиції більше рішучих дій (наприклад, скріпити договір рукостисканням) - може зробити відступ назад, створити замаскований бар'єр.

Позитивні, відкриті пози й жести

- Відкриті долоні ("демонстрація долонь").

- Відкрите тіло: груди, живіт, голова.

- Погляд прямій (ні зверху, ні знизу).

- Нахил голови набік - зацікавленість (проявляється й у тварин: "слухає як собака"). Або голова прямо..

- Долоні до серця (Особливо від серця до співрозмовника).

- Ноги й корпус розгорнуті до співрозмовника. Якщо нога на ногу, то коліно на найбільш приємного співрозмовника.

Лідер (агресор)

- Часта демонстрація більших пальців (по-різному).

- Погляд "зверху в низ".

- Бар'єр, найчастіше, у вигляді рук на груди.

- Руки за спиною - упевненість, виклик.

- Долони вниз.

- Руки на поясі - збільшує себе (Але може бути й активність, готовність до дії). [28].

Тема 3. Діагностика емоційних станів

Гіпертимний стан (стан підвищеного настрою й порушення) буде проявлятися як совокупностьследующих поведінкових ознак:

- рівна постава;

- розправлені плечі;

- погляд на співрозмовника;

- часта зміна поз;

- розгонисті жести;

- жести агресії (навіть при доброзичливому поводженні);

- сексуальні жести залицяння, причепурювання);

- проникнення в особисту й інтимну зону співрозмовника (іноді поглажування, обійми й т.п.).

Дистимноий настрій (сум, туга, апатія, субдепресія):

- розслаблена, сутула постава;

- опущені плечі;

- погляд у підлогу;

- неагресивна, але замкнута поза;

- майже незмінні міміка, жести й пози;

- скорботна зморщечка (якщо вона є, то це говорить уже про дистимний характер).

Тривожний, невротичний стан:

- постава може бути й сутула, але не розслаблена, а напружена;

- рухливість ніг;

- постійна зміна поз, жестів (при не такій активній міміці);

- погляд у різних напрямках, озирання;

- жести не настільки розгонисті, як у гіпертимному стані;

- багато мілкомоторних дій;

- покахикування;

- почісування;

- поглядування на годинник.

Дісфорічний, озлоблений стан:

- напруженість у верхньому плечовому поясі;

- погляд "з-під лоба" або в підлогу й сторону;

- долоні можуть бути стислі в кулаки (навіть у кишенях);

- різкі рухи;

- не часта зміна поз;

- пози закриті, агресивні [26]

Тема 4. Закріплення теоретичних знань про невербальне спілкування. Тестування володіння невербальними компонентами спілкування, визначення рівня власної поінформованості

Завдання № 1. По розташуванню індивідом свого тіла стосовно співрозмовника можна судити про закритість (людина намагається закрити передню частину тіла й зайняти якнайменше місця в просторі - недовіра, незгода, протидія, критика, страх) або прихильність (пози довіри, згоди, доброзичливості, психологічного комфорту) його до спілкування.

Завдання: прийміть позу:

- роздуму;

- зацікавленості в співрозмовнику;

- бажання заявити про себе;

- осуду;

- упевненості.

Завдання № 2. Жести - це різноманітні рухи руками й головою. Зобразите наступні жести.

Комунікативні	Модальні (виражають оцінку й відношення)	Описові (мають зміст у контексті мовного висловлення)
Вітання Прощання Залучення уваги Заборона Задоволення(згода) Заперечення (незгода)	Схвалення Несхвалення Розгубленість Довіра	Великий Сильний Глупий Найгарніший

Завдання № 3. Виконаєте тест для оцінки, чи добре ви володієте невербальними засобами спілкування.

Відповідайте на наведені нижче твердження «так» або «ні».

Співрозмовники часто обертають мою увагу на те, що я говорю занадто голосно або занадто тихо.

Під час розмови я часом не знаю, куди діти руки.

Я почуваю незручність у перші хвилини знайомства.

Майже завжди майбутнє спілкування з незнайомою людиною викликає в мене тривогу.

Я часто буваю скований у рухах.

Протягом 10-хвилинної бесіди я не можу обійтися без того, щоб до чого-небудь не притулитися або на що-небудь не зпертися.

Я звичайно не звертаю уваги на міміку й рухи партнера, зосереджуючись на його мові.

Я намагаюся обмежити коло свого спілкування декількома добре знайомими мені людьми.

При розмові я часто кручу що-небудь у руках.

Мені важко приховувати раптово виниклі емоції.

Під час ділових бесід я намагаюся повністю виключити жестикуляцію.

Обробка результатів. Чим менше позитивних відповідей на питання, тим краще людина володіє невербальними засобами спілкування. Якщо на всі питання дані негативні відповіді («ні»), це не означає, що можна зневажити невербальними методами. Уважно спостерігаючи за собою й співрозмовниками, можна виявити багато цікавих, інформативних моментів, які раніше ні про що не говорили і які тепер здатні значно полегшити вашу професійну діяльність.

Завдання 4. Вивчите прийоми підвищення ефективності спілкування, подолання комунікативних бар'єрів.

Прийом «власне ім'я» заснований на проголошенні вголос імені та по батькові партнера, з яким спілкується працівник. Це показує увагу до даної особистості, сприяє твердженню людини як особистості, викликає в нього почуття задоволення й супроводжується позитивними емоціями, тим самим формується атракція - прихильність до клієнта або партнера.

Прийом «дзеркало відносин» складається в добрій посмішці й приємному вираженні обличчя, яке свідчить, що «я - ваш друг». А друг - це прихильник, захисник, виникає почуття захищеності в клієнта (партнера), що утворює, позитивні емоції й вільно або мимоволі формує атракцію.

Прийом «золоті слова» полягає у висловленні компліментів на адресу людини, що сприяють ефекту вселяння. Тим самим відбувається як би «заочне» задоволення потреби в удосконалюванні. Це веде також до утворення позитивних емоцій й обумовлює прихильність до фахівця.

Прийом «терплячий слухач» - терпляче й уважне вислуховування всіх проблем клієнта (партнера). Це приводить до задоволення однієї з найважливіших потреб людини - потреби в самоствердженні. Її задоволення, природно, веде до утворення позитивних емоцій і створює довірчу обстановку.

Після проведення тренінгів, більшістю медпрацівників, що прийняли в ньому участь, були відзначені позитивні зміни у власній поінформованості про невербальне спілкування, збільшення інтересу до даної проблеми, бажання використати отримані знання, упевненість у тім, що отримані знання збільшать ефективність їхньої практичної роботи, поліпшать психологічний клімат у колективі.

Висновок

Спілкування відіграє величезну роль у житті суспільства. Без нього немислимі процес виховання, формування, розвитку особистості, міжособистісні контакти, а також керування, обслуговування, наукова праця й інша діяльність у всіх сферах, де необхідні передача, засвоєння інформації й обмін нею. У наш час відбувається розширення кола людей, залучених у професійну діяльність, органічно пов'язану зі спілкуванням. До їхнього числа належать керівники різних рівнів, викладачі, лікарі, психологи, соціальні працівники. Всі ці фактори роблять проблему спілкування, у тому числі й невербального, особливо актуальної для сучасного суспільства.

В професіях, що тісно пов'язані зі спілкуванням, потреба в знаннях і практичних навичках роботи з невербальним поводженням стає усе більше актуальною. Це зв'язано, у першу чергу, з тим, що, наприклад, медпрацівники при виконанні своїх професійних обов'язків, намагаються вивчити людину, глибше проникнути в ї індивідуально-психологічну сферу, мотивацію, ціннісні установки, звички. Це звісно стає неабиякою допомогою при діагностуванні та лікуванні хворої людини. Отже, навички роботи з невербальним поводженням усе більш широко застосовують у різних областях діяльності. Але в умовах все більшої актуальності, постає проблема недостатності теоретичних знань та практичних навичок користування невербальними засобами.

Нами був проведений експеримент, у ході якого ми намагалися з'ясувати рівень обізнаності медпрацівників у сфері невербального спілкування та їхні практичні навички застосування цих знань. Ми виявили, що медпрацівники стикаються із проблемою недостачі інформації про використання невербальної поведінки в своїй професійній діяльності. Ця проблема присутня в їхній свідомості, але вона не рефлексована. Навіть читаючи спеціалізовану літературу, де згадується невербальне поводження, вони не знаходять потрібних відповідей на свої питання. Однак проблема досить чітко диференційована у свідомості медпрацівників. Хоча вони ніколи не формулювали її, спонтанно, по нашому запиту вони змогли досить чітко викласти свої емпіричні переживання на тему невербального поводження й сформулювати свої потреби в знаннях.

Практичне дослідження, проведене нами, дає підстави думати, що медпрацівники звертають увагу на більшу частину компонентів невербального поводження, хоча відбувається це найчастіше несвідомо.

При практичному застосуванні технік невербального поводження, медпрацівники виділяють в основному ті, які допомагають справлятися із проблемними ситуаціями в процесі проведення бесід або консультацій. Саме в таких ситуаціях невербальні компоненти використовуються медпрацівниками найбільше усвідомлено. Однак всі ці техніки є результатом багаторічної роботи й персонального досвіду кожного з опитаних медпрацівників.

Нами також був проведена низка навчальних тренінгів для медпрацівників у яких ми намагалися доповнити фрагментарний особистий досвіт медпрацівників, дати практичні рекомендації, допомогти оцінити власній рівень обізнаності в проблемній області. Це, як відмічалось самими медпрацівниками, що пройшли тренінг, дозволило фахівцям швидше опановувати необхідні методи невербального спілкування, навчило правильно застосовувати їх на практиці, допомогло критично оцінити власні знання та підсилило інтерес до проблеми.

.

Література:

1. Андреева Г. М. Социальная психология. - М., Аспект Пресс, 1996

2. Атватер И. “Я Вас слушаю...” - М.: Экономика, 1988, 111 с.

3. Введение в практическую социальную психологию/ под ред. Ю. М. Жукова, Л. А. Петровской, О. В. Соловьевой - 3 -е. Издание - М.: Смысл, 377с.

4. Вельховер Е.С., Вершинин Б.В. Тайные знаки лица - Москва, 1998.

5. Гойхман О. Я., Надеина Т. М. Основы речевой коммуникации: Учебник для вузов / под ред. Проф. О. Я. Гойхмана. - М.: Инфра, 1997, 272 с.

6. Голубовский Б.Г. Пластика в искусстве актера - Москва, 1986.

7. Гримак Л.П., Скрыпников А.Н., Лаговский А.Ю., Зубрилова И.С. Методы прикладной психологии в раскрытии и расследовании преступлений - Москва, 1999.

8. Давыдов А.А. Давыдова А.Е. Измерение искренности респондента. - Москва, 1992.

9. Дарвин Чарльз. О выражении ощущений у человека и животных. - Санкт-Петербург, 1896.

10. Квасков В.Д. Роль общения в деятельности человека // Социально - политический журнал, 1996, № 3, с. 224 - 234

11. Козлов В. В. Социальная работа с кризисной личностью. - Ярославль, 1999, 238 с.

12. Колпачников В. В. Индивидуальные модели консультативного процесса и психологического здоровья в консультировании // Журнал практического психолога, 1997, №5, с.18 -26.

13. Кришанская Ю. С. Третьяков В. П. Грамматика общения. - М.: смысл, 1999

14. Лабунская В.А. Психологическое исследование условий, влияющих на успешность опознания эмоциональных состояний по выражению лица: Диссер. - Ленинград, 1976.

15. Лабунская В.А. Экспрессия человека: общение и межличностное познание. - Ростов-на-Дону, 1999.

16. Лагун А.Е. Невербальное поведение в процессе группового фокусированного интервью // Социс - социологические исследования, №2, 2004, с. 12 - 48

17. Лосев А.Ф. История античной эстетики. - Москва, 1975.

18. Ломов Б. Ф. Вопросы общей, педагогической и инженерной психологи - М.: Педагогика, 1991 - 296 с.

19. Меграбян А. Психодиагностика невербального поведения. - Санкт-Петербург, 2001.

20. Методологические и технологические основы современной социальной работы в России - Ярославль, “Диа -пресс”, 1997, 151 с.

21. Основы социальной работы / под ред. П. Д. Павленка - М.: Инфра -М, 2000, 368 с.

22. Петровская Л.А. Компетентность в общении. - М., МГУ, 1989, 216 с.

23. Пиз Аллан. Язык телодвижений: как читать мысли других людей по их жестам. - М. : Ай - Кью, 1995, 257с.

24. Пугачевский О.О. Коммуникативно-личностные смыслы интерпретации невербального поведения: Диссер. - Ростов-на-Дону, 1999.

25. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии: в 2 т. Т.II. - Москва, 1989.

26. Рюкле Хорст. Ваше тайное оружие в общении: мимика, жест, движение. - М. : Интерэксперт: Инфра - М, 1996, 277с.

27. Семенова В.В. Качественные методы: введение в гуманистическую социологию. - Москва, 1998.

28. Сериков Г.В. Интерпретация невербального поведения в связи с социально-психологическими характеристиками личности: Диссер. - Ростов-на-Дону, 2000.

29. Справочное пособие по социальной работе / под ред. А. М. Панова, Е. И. Холостовой. - М.: Юристъ 1997, 168 с.

30. Фейгенберг Е.И., Асмолов А.Г. Некоторые аспекты исследования невербальной коммуникации: за порогом рациональности // Психологический журнал, 1989, т.10, №6, с.58-66.

Размещено на Allbest.ru