Система відношень та характер мотивації професійної діяльності дівчат-курсантів та жінок-слідчих

VI.Залежно-слухняний. При помірних показниках - потреба в допомозі й довірі з боку навколишніх, у їхньому визнанні. При високих показниках - сверхконформність, повна залежність від думки навколишніх.

VII. Дружелюбний (співробітничо-конвенціальний). Виявляє стиль міжособистісних відносин, властивий особам, що прагнуть до тісного співробітництва з референтною групою, до дружелюбних відносин з навколишніми. Надмірність ступеня виразності даного стилю проявляється компромісною поведінкою, нестриманістю у виливах своєї дружелюбності стосовно навколишніх, прагненням підкреслити свою причетність до інтересів більшості.

VIII.Альтруїстичний (відповідально- великодушний). Цей варіант міжособистісної поведінки проявляється вираженою готовністю допомагати навколишнім, розвиненим почуттям відповідальності (до 8 балів). Високі бали свідчать про мягкосердечність, зверхобов'язковість, гіперсоціальність установок, підкреслений альтруїзм.

Результати тесту ДМВ підраховуємо в такий спосіб.

Кількісні показники по кожному з октантів варіюються від 0 до 16. Ті октанти, по яких бали виявилися високими, відповідають переважному стилю поведінки даного індивіда в міжособистісних відносинах. Характеристики, що не виходять за межі восьми балів, властиві гармонічним особистостям.

Показники, що перевищують 8 балів (до 12), свідчать про акцентуацію властивостей, що виявляються даним октантом. Бали, що досягають рівня 14-16, свідчать про виражені труднощі соціальної адаптації. Низькі показники по всіх октантах (0-3 бала) можуть бути результатом скритності й невідвертості випробуваного. Якщо немає октантів вище 4-х балів, то дані сумнівні в плані їх вірогідності: випробуваний не захотів оцінити себе відверто.

Перші чотири типи міжособистісних відносин - I, II, III і IV - характеризуються перевагою неконформних тенденцій, схильністю до диз'юнктивних (конфліктним) проявам, більшою незалежністю думки, завзятістю у відстоюванні власної точки зору, тенденцією до лідерства й домінуванню. Інші чотири октанти - V, VI, VII і VIII - дають протилежну картину: підкоряємість, непевність у собі й конформність, схильність до компромісів, конгруентність і відповідальність у контактах з навколишніми.

Перевага показників по перших чотирьом октантам (I, II, III і IV) говорить про наявність неконформних тенденцій. Переважні показники в наступних чотирьох октантах (V, VI, VII і VIII) характеризують особистість, як конформну.

Інтерпретація даних ДМВ в основному повинна орієнтуватися на перевагу одних показників над іншими, і меншою мірою - на абсолютні величини.

Для дослідження ставлення жінок-слідчих та дівчат-курсантів до соціально-професійних понять була використана проективна методика "Колірний тест відношень" (КТВ), яка представляє собою невербальний компактний діагностичний прийом, що відображає як свідомий, так і частково неусвідомлюваний рівень відношень людини.

Теоретичну основу методики складає концепція відношень У.Н. Мясіщева, ідеї Б.Г. Ананьєва про образну природу психічних структур будь-якого рівня. Методичною основою КТВ є кольороасоціативний експеримент. Він базується на припущенні про те, що істотні характеристики невербальних компонентів відношень до значущих іншим - і до самого себе відбиваються в колірних асоціаціях. Колірна сенсорика вельми тісно пов'язана з емоційним життям особистості. Цей зв'язок, підтверджений в багатьох експериментальних психологічних дослідженнях, давно використовується у ряді психодіагностичних методів. При розробці КТВ був використаний набір кольорів з восьмиколірного тесту М. Люшера. Цей набір відрізняється достатньою компактністю, зручний в застосуванні. При відносно невеликій кількості стимулів в ньому представлені основні кольори спектру (синій, зелений, червоний і жовтий), два змішані кольори (бузковий і коричневий) і два ахроматичні кольори (чорний і сірий). Процедура тестування достатньо проста і полягає в необхідності для досліджуваного підібрати до кожної з категорій і понять відповідні кольори. КТВ має короткий і повний варіант проведення, що розрізняються за способом витягання колірних асоціацій. Розробка інтерпретації і дослідження валідності включали три етапи:

1) доказ того, що кожний з використовуваних кольорів володіє певним і стійким емоційним значенням, і опис цих значень;

2) вивчення закономірностей перенесення емоційних значень кольорів на стимули, з якими вони асоціюються;

3) досвід застосування КТВ в різних клінічних ситуаціях.

Досліджуваним пропонувалось в анкеті таким поняттям, як «Я сама», «Друзі», «Родина», «Навчання», («Робота»), «Професіонал», «Кохана людина» («Чоловік»), «Діти», «Дім» присвоїти відповідний з восьми кольорів, потім прорангувати ці кольори від найбільш привабливого до найбільш непривабливого. В даному випадку ранг і є кількісним значенням відношення до цінності.

Для обробки результатів нами був використаний критерій ц - кутове перетворення Фішера. ц - критерій оцінює достовірність розходжень між відсотковими частками двох вибірок, у яких зареєстрований ефект, який нас зацікавив.

Для вивчення відмінностей між ранговими показниками ціннісних орієнтацій працівників ОВС застосовувався t-критерій Ст'юдента з різними дисперсіями в комп'ютерній програмі Excel, який дозволяє виявити достовірність поширення отриманих відмінностей за певним показником на генеральну сукупність.

2.2 Особливості системи відношень та характеру мотивації професійної діяльності дівчат-курсантів та жінок-слідчих

Одним із ведучих принципів вивчення особистості є принцип вивчення в групі. Тому кожний індивідуальний зв'язок необхідно співвіднести не тільки з типовим, але й з комплексом відношень усього колективу курсантів та слідчих. Аналіз відношень в усіх членів колективу може показати, що прояв досліджуваних нами явищ у окремих курсантів та слідчих мало чим відрізняється від прояву їх у переважної більшості. В таких випадках мова може йти про діагностику низького рівня сформованості соціальних відношень у всього колективу або значної його частини. Тому ми вважаємо за доцільне представити результати проведеного нами дослідження в узагальненому вигляді.

2.2.1 Особливості структури мотивації професійної діяльності дівчат-курсантів та жінок-слідчих

Становлення майбутнього висококваліфікованого фахівця можливо лише за умов формування позитивного мотиваційно-ціннісного ставлення до професії. Період навчання розглядається як найважливіший етап професійного самовизначення майбутнього фахівця. Навчальна діяльність полі мотивована, тому що процес навчання відбувається у складному сплетінні соціально-обумовлених процесів. Основною проблемою будь-якого професійного становлення є перехід від навчальної діяльності курсантів до професійної діяльності. З позиції загальної теорії діяльності, такий перехід сприяє трансформації пізнавальних мотивів курсантів у професійні мотиви фахівця. Тобто, одними з провідних у загальному мотиваційному синдромі навчання є пізнавальні та професійні мотиви, взаємообумовлений розвиток яких становить динаміку взаємних трансформацій пізнавальних і професійних мотивів курсантів. Мотивація курсантів протягом навчання у вузі має свою динаміку від курсу до курсу.

У процесі оволодіння професією, у ході навчання й трудової діяльності відбуваються розвиток і трансформація мотиваційної структури суб'єкта діяльності. Цей розвиток прямує за двома напрямками: по-перше, загальні мотиви особистості трансформуються у трудові; по-друге, у разі зміни рівня професіоналізації змінюється й система професійних мотивів. Під час професіоналізації особистість знаходить свій предмет у діяльності й, таким чином, відбувається формування структури професійних мотивів та їх усвідомлення. У результаті цього процесу встановлюється особистісний зміст діяльності (за О.М. Леонтьєвим) і окремих її аспектів. Усвідомлення особистісного змісту діяльності знаходить висвітлення у характері виконання окремих дій і діяльності в цілому. Якщо прийняття діяльності породжує прагнення виконати її певним чином, то встановлення особистісного змісту веде до її подальшого перетворення, що проявляється в установках на якість і продуктивність, у специфіці виконання діяльності, у її динаміці, напруженості та формуванні специфічної психологічної системи діяльності. Критичними моментами у генезисі мотивації є прийняття професії й розкриття особистісного змісту діяльності. Об'єктивні можливості задоволення потреб особистості, з яких складається діяльність, набувають індивідуального характеру і стають провідними залежно від етапів професіоналізації.

Шлях до ефективної професійної діяльності людини пов'язаний з відповідною мотивацією. Тільки знаючи те, що рухає людиною, які мотиви лежать в основі її дій, можна розробити ефективну систему форм і методів управління. Для цього потрібно знати, як виникають ті чи інші мотиви, як та якими способами мотиви можуть бути приведені в дію, як здійснюється мотивування людей.

Для дослідження мотиваційної структури особистості дівчат-курсантів та жінок-слідчих використовувалася методика В.Е.Мільмана, призначена для виявлення рівнів загально життєвого та робочого профілів особистості, а також окремих компонентів даних профілів.

Провівши тестування, результати якого висвітлено в таблиці 2.1 та на рисунку 2.1, маємо наступні результати. У опитаних обох вибірок загальний життєвий мотиваційний особистісний профіль більше виражений ніж робочий мотиваційний профіль, що вказує на провідне значення мотивації, яка пов'язана з життєвою сферою особистості. Найбільш значущими для дівчат-курсантів є мотиви комфорту (середній бал в групі 22,2±2,85), спілкування (середній бал в групі 29,7±3,42), соціальної корисності (середній бал в групі 23,7±4,61), а найменш значущими виявилися мотиви життєзабезпечення (середній бал в групі 15,2±3,13) та статусу (середній бал в групі 18±4,94). Для жінок-слідчих, навпаки, мотиви життєзабезпечення, комфорту та статусу (середні бали в групі 10,7±1,17, 10,1±1,65, 9±2,22 відповідно) виявилися актуальними, а мотиви загальної активності, творчої активності та соціальної корисності (середні бали в групі 6,2±1,92, 6,2±1,92, 5,2±1,74 відповідно) є найменш значущими.

Таблиця 2.1 Показники мотивації досліджуваних, Х ±д балів

Мотиви	Дівчата-курсанти	Жінки-слідчі	t-емп	p
Життєзабезпечення	15,2±3,13	10,7±1,17	5,95	0,001
Комфорту	22,2±2,85	10,1±1,65	16,35	0,001
Статусу	18±4,94	9±2,22	7,45	0,001
Спілкування	29,7±3,42	8,3±2,15	23,6	0,001
Загальної активності	18,4±3,53	6,2±1,92	13,8	0,001
Творчої активності	19,5±7,23	6,2±1,92	8,02	0,001
Соціальної корисності	23,7±4,61	5,2±1,74	16,85	0,001

Із показників, представлених у таблиці 2.1, ми бачимо, що середні показники усіх типів мотивації у дівчат-курсантів вище, ніж у жінок-слідчих, на рівні статистичної достовірності р>0,001. Це може свідчити про низький рівеньзадоволеності мотивів як у загальножиттєвій, так і в робочій сферах жінок-слідчих.

Рис. 2.1. Узагальнений мотиваційний профіль жінок-слідчих та дівчат курсантів.

Умовні позначення: П-життєзабезпечення, К-комфорт, С-соціальний статус, О-спілкування, Д-загальна активність, ДР-творча активність, ОД-соціальна корисність.

В процесі дослідження нами було виявлено, що найбільш значущим типом мотиваційного профілю у жінок-слідчих є регресивний тип (70% від загальної кількості досліджених жінок), який характеризується підвищенням загального рівня мотивів підтримки (П - К- С) над відповідним рівнем розвиваючих мотивів (Д - ДР - ОД). При цьому виявлено пік за шкалою мотивації життєзабезпечення, що свідчить про провідне значення мотивації, яка пов'язана з життєвою сферою особистості жінок-слідчіх. Імпульсивний тип мотиваційного профілю зустрічається у 20% досліджених жінок, який характеризується різкими перепадами профільної лінії з трьома вираженими піками, найчастіше по шкалах «К», «О», «ДР». Експресивний тип - у 10% (у цьому типові спостерігається вибіркова диференціація мотиваційних факторів роздільно по групах підтримуючих і розвиваючих мотивів). Сплощений та прогресивний типи мотиваційного профілю в обстеженій групі не виявилися.

Для 40% дівчат-курсантів більш характерним є імпульсивний тип мотиваційної кривої, який характеризується нерівністю і наявністю декількох піків (шкала комфорту, спілкування, соціальної корисності). У 27,5% дівчат проявився Експресивний тип мотиваційної кривої, який також характеризується помітними перепадами профільної лінії з наявністю двох піків. Найчастіше зустрічаються комбінації піків по шкалах «К» і «ДР». У цьому типові спостерігається вибіркова диференціація мотиваційних факторів роздільно по групах підтримуючих і розвиваючих мотивів. Для 15% дівчат є характерним прогресивний тип, тобто підвищення загального рівня розвиваючих мотивів (соціальної корисності, творчої активності, загальної активності) над рівнем мотивів підтримки (підтримки життєзабезпечення, комфорту, соціального статусу). У 10% дівчат виявлено регресивний тип мотиваційного профілю. Цей тип протилежний попередньому й характеризується підвищенням загального рівня мотивів підтримки над розвиваючими мотивами. Та у 7,5% курсантів виявився сплощений тип, який характеризується досить плоским, маловиразним профілем без виразних підйомів і спусків.

Такі неоднозначні типи мотиваційного профілю, скоріше за все, обумовлений віком досліджуваних та можуть проявлятися в зниженому самоконтролі, лабільності установок і різких змінах рівня домагань, високому рівні фрустрації та схильності до зривів у важкій обстановці, високому темпі розумових процесів та розвиненій інтуїції, стані стресу.

Таким чином, для слідчих у цілому характерна регресивна структура мотивації, що свідчить про прагнення до самореалізації у родині. Для курсантів більш характерний імпульсивний тип мотиваційної структури. Це пояснюється, скоріш за все, віковими розбіжностями досліджуваних.

Крім цього слід зазначити, що серед працівників міліції є спостереження таких явищ, як набрання по певним компонентам низьких значень, що може пояснюватися неповажним станом до дослідження.

При проведені дослідження виявлено, що дівчата-курсанти більше прагнуть до спілкування та творчої активності, ніж вибірка жінок-слідчіх. Це характеризує курсантів як таких, що більше прагнуть до спілкування. Вони намагаються частіше вступати в комунікативні відносини, цим самим збагачувати рівень освітніх знань, виходячи на нові ступені. Творча активність у курсантів є наслідком того, що вони намагаються увібрати в себе якнайбільше знань для того, щоб вирішувати задачі нетрадиційними для більшості людей способами.

Причиною меншого прояву даних характеристик у жінок може являтися недостатня кількість вільного часу, напруженість роботи, прагнення побути на самоті після робочого дня та відпочити душевно.

Отже, в період отримання освіти для прискорення темпів адаптації майбутніх правоохоронців необхідна система виховних заходів щодо формування сприятливої професійної мотивації.

Отримані результати є відбиттям існуючої в даний момент дійсності в країні й у правоохоронних органах зокрема. Те, що жінки-слідчі дещо нехтують професійними обов'язками та суспільним визнанням, можна пояснити тим, що в робітниках ОВС спрацьовує психологічний механізм захисту (витиснення) на негативний імідж правоохоронної системи в цілому і її окремих представників, що вже давно склався в суспільстві.

Аналіз мотиваційної структури жінок-робітників ОВС дозволяє більш глибоко вивчити характеристики спрямованості особистості, зібрати додаткову діагностичну інформацію про професійну мотивацію робітників ОВС.

2.2.2 Особистісні установки жінок-слідчих та дівчат-курсантів

Особливої уваги заслуговують показники внутрішньо особистісної сфери, оскільки саме відношення до себе виступає важливим внутрішнім фактором формування й повноцінності функціонування. Високий рівень розвитку цієї підсистеми є джерелом високих показників у міжособистісній сфері та підсистемі відношень до світу.

Тест двадцяти відповідей М.Куна дав нам можливість виявити особистісні установки жінок-слідчих та дівчат-курсантів.

Аналіз даних, отриманих за методикою «Хто Я?» (див. таблицю 2.2 та рис.2.2,2.3), свідчить, що у опитаних нами жінок - як слідчих, так і курсантів - найбільш виражені показники, які пов'язані з індивідуальними характеристиками особистості, а останнє місце займає визначення себе як об'єкта в часі та просторі.

Таблиця 2.2 Узагальнення відповідей обстежених дівчат-курсантів та жінок-слідчих (%)

Типи відповідей	Дівчата-курсанти	Жінки-слідчі	ц-емп	p
А	5,7	10,5	2,49	0,01
В	23,3	16	2,59	0,01
С	50	40,3	2,78	0,01
D	21	33,3	3,92	0,01

Як відображено в таблиці 2.2, відповіді, які відображають фізичне Я (Тип А - Я як об'єкт в часі та просторі, що не передбачає структурованої ситуації поведінки або ставлення до інших) («людина», «жінка») та соціальне Я (тип В - Я як об'єкт в соціальному світі, залучений до структурованої ситуації взаємодії та пов'язаний з іншими за допомогою норм, прав і обов'язків, обумовлених тією або іншою роллю) («мати», «дружина», «слідчий») зустрічаються у 10,5% та 16% обстежених жінок-слідчих відповідно. Необхідно відмітити, що жінки позначали свою стать на самому початку списку. Це говорить про сформованість позитивної статевої ідентичності, певне різноманіття ролевої поведінки, прийняття своєї привабливості як представника статі, та дозволяє робити сприятливий прогноз відносно успішності встановлення і підтримки партнерських взаємовідносин. Тоді як дівчата-курсанти позначали свою стать на останньому місці. Їх визначення себе, які відображають фізичне Я (Тип А) («людина», «дівчина») та соціальне Я (тип В) («майбутня мати», «кохана людина», «донька», «курсант») зустрічаються у 5,7% та 23,3% відповідно. В обстеженій групі жінок суб'єктивні визначення складають 40%, у дівчат - 50% (відповіді типа С - Я як об'єкт власної рефлексії: Я з точки зору індивідуального стилю поведінки, а не ситуації поведінки, та соціально розпізнаваних особливостей характеру і психології, настроїв і переживань), які пов'язані із соціально релевантними характеристиками поведінки. У жінок та дівчат, які взяли участь у дослідженні, переважають позитивні ідентифікаційні характеристики («весела», «добра», «розумна»), що є ознакою адаптивного стану ідентичності, оскільки пов'язане з наполегливістю в досягненні мети, точністю, відповідальністю, діловою спрямованістю, соціальною сміливістю, активністю, упевненістю в собі. Відповіді, які відображають трансцендентальне Я (група D - Я як суб'єкт рефлексії, абстрагований від будь-якої конкретної соціальної ситуації та від конкретних інших суб'єктів) («ластівка», «квітка», «пісня», «сонечко», «принцеса») у обстежених жінок та дівчат є також значущими (33,3% та 21% відповідно). Це може відображати метафоричність мислення досліджених або свідчити про вільну поведінку випробовуваних, їх неповажне ставлення до тестування.

Рис. 2.2 Когнітивне самосприйняття дівчат - курсантів та жінок-слідчих.

Загалом дані, отримані за методикою «Хто Я?» свідчать про середній рівень рефлексії випробуваних щодо їх власних індивідуальних особливостей, завищену самооцінку, занадто високий рівень домагань.

У ході дослідження ідентифікації з професією серед груп випробуваних визначено суттєві відмінності в обсязі їх відповідей щодо професійної ідентифікації у порівнянні з іншими.

Більшість дівчат не осмислюють своєї ідентифікації з професійними ролями та їх професійними проявами. Для курсантів є важливим належати до різних соціальних груп, де є можливість самовиразитися, що є природним для їх віку.

У слідчих найменш вираженими є відповіді, що пов'язані з належністю до певної професійної групи і характеризування себе як професіонала за допомогою професійно-індивідуальних характеристик. Усвідомлення себе як професіонала у конкретній сфері діяльності не простежується. Ця категорія досліджуваних вже має певний професійний досвід, орієнтується у професії і є більш професійно визначеною, але на підсвідомому рівні це не проявилося.

2.2.3 Становлення до оточуючих дівчат-курсантів та жінок-слідчих

За результатами методики Т. Лірі узагальнені результати відображені в таблиці 2.3 та у рисунку 2.4.

Таблиця 2.3 Показники стилю міжособистісних відношень досліджуваних Х ±д балів

Стилі відношень	Дівчата-курсанти	Жінки-слідчі	t-емп	p
Власно-лідируючий	6,4±3,62	5,9±2,05	0,6	-
Незалежно-домінуючий	5,7±2,53	5,1±1,72	0,8	-
Прямолінійно-агресивний	4,2±1,91	4,9±1,83	1,3	-
Недовірливо-скептичний	4,3±2,45	2,1±1,67	3,39	0,01
Покірно-сором'язливий	4,1±2,57	3,5±0,91	1,06	-
Залежно-слухняний	5,2±2,64	2,6±1,19	4,16	0,001
Співробітничо-конвенціальний	7,7±2,73	5,3±1,45	3,4	0,01
Відповідально- великодушний	7,2±1,95	3,9±1,33	6,14	0,001

Отримані дані показали, що дівчата проявляють більшу конформність (середній бал в групі 24,2±4,82), ніж жінки - слідчі, яким властиві не конформні тенденції (середній бал в групі 18±4.9). Тобто у жінок проявилися перші чотири типи міжособистісних відносин - власно - лідируючий, незалежно - домінуючий, прямолінійно - агресивний, недовірливо - скептичний - які характеризуються перевагою неконформних тенденцій, схильністю до диз'юнктивних (конфліктним) проявам, більшою незалежністю думки, завзятістю у відстоюванні власної точки зору, тенденцією до лідерства й домінуванню. Інші чотири октанти - покірно - сором'язливий, залежно - слухняний, співробітничо - конвенціальний, відповідально - великодушний - дають протилежну картину: підкоряємість, непевність у собі й конформність, схильність до компромісів, конгруентність і відповідальність у контактах з навколишніми. Це є більш характерним для дівчат-курсантів.

Як видно з таблиці 2.3 середній бал в групі дівчат-курсантів по авторитарному (власно - лідируючому) типові міжособистісних відносин дорівнює 6,4±3,62, що є помірним показником та характеризує упевненість у собі, уміння бути гарним наставником і організатором, властивості керівника.

По егоїстичному (незалежно-домінуючому) типові міжособистісних відносин у дівчат-курсантів середній бал в групі дорівнює 5,7±2,53, що вказує на егоїстичні риси, орієнтацію на себе, схильність до суперництва.

Середній бал в групі дівчат-курсантів по прямолінійно-агресивному типові міжособистісних відносин дорівнює 4,2±1,91, що відображає щирість, безпосередність, прямолінійність, наполегливість у досягненні мети.

Підозрілий (недовірливо-скептичний) тип міжособистісних відносин у дівчат-курсантів дорівнює 4,3±2,45 балів в групі. Для цього стилю міжособистісної поведінки характерні реалістичність суджень і вчинків, скептицизм і неконформність.

Покірно-сором'язливий тип міжособистісних відносин у дівчат-курсантів дорівнює 4,1±2,57 балів в групі. Він відображає такі особливості міжособистісної поведінки як скромність, сором'язливість, схильність брати на себе чужі обов'язки.

Середній бал в групі дівчат-курсантів по залежно-слухняному типові міжособистісних відносин дорівнює 5,2±2,64, який характеризується потребою в допомозі й довірі з боку навколишніх, у їхньому визнанні.

По дружелюбному (співробітничо-конвенціальному) типові міжособистісних відносин у дівчат-курсантів середній бал в групі дорівнює 7,7±2,73, що є високим балом та проявляється компромісною поведінкою, нестриманістю у виливах своєї дружелюбності стосовно навколишніх, прагненням підкреслити свою причетність до інтересів більшості.

Альтруїстичний (відповідально-великодушний) варіант міжособистісної поведінки у дівчат-курсантів дорівнює 7,2±1,95 балів в групі, що також є високим балом та свідчить про мягкосердечність, зверхобов'язковість, гіперсоціальність установок, підкреслений альтруїзм.

Середній бал в групі жінок-слідчих по авторитарному (власно - лідируючому) типові міжособистісних відносин дорівнює 5,9±2,05, що є помірним показником та характеризує упевненість у собі, уміння бути гарним наставником і організатором, властивості керівника.

По егоїстичному (незалежно-домінуючому) типові міжособистісних відносин у жінок-слідчих середній бал в групі дорівнює 5,1±1,72, що вказує на егоїстичні риси, орієнтацію на себе, схильність до суперництва.

Середній бал в групі жінок-слідчих по прямолінійно-агресивному типові міжособистісних відносин дорівнює 4952±1,8, що відображає щирість, безпосередність, прямолінійність, наполегливість у досягненні мети.

Підозрілий (недовірливо-скептичний) тип міжособистісних відносин у жінок-курсантів дорівнює 2,1±1,67 балів в групі. Для цього стилю міжособистісної поведінки характерні реалістичність суджень і вчинків, скептицизм і неконформність.

Покірно-сором'язливий тип міжособистісних відносин у жінок-слідчих дорівнює 3,5±0,9 балів в групі. Він відображає такі особливості міжособистісної поведінки як скромність, сором'язливість, схильність брати на себе чужі обов'язки.

Середній бал в групі жінок-слідчих по залежно-слухняному типові міжособистісних відносин дорівнює 2,6±1,9, який характеризується потребою в допомозі й довірі з боку навколишніх, у їхньому визнанні.

По дружелюбному (співробітничо-конвенціальному) типові міжособистісних відносин у жінок-слідчих середній бал в групі дорівнює 5,3±1,45, що є помірним показником та виявляє стиль міжособистісних відносин, властивий особам, що прагнуть до тісного співробітництва з референтною групою, до дружелюбних відносин з навколишніми.

Альтруїстичний (відповідально-великодушний) стиль міжособистісної поведінки у жінок-слідчих дорівнює 3,9±1,33 балів в групі та проявляється вираженою готовністю допомагати навколишнім, розвиненим почуттям відповідальності

Загалом в обстеженій групі жінок-слідчих найбільш виражені перші три типи міжособистісних стосунків: власно-лідируючий (середній бал в групі 5,9±2,05), незалежно-домінуючий (середній бал в групі 5,1±1,72), прямолінійно-агресивний (середній бал в групі 4,9 ±1,83), які характеризуються незалежністю думки, завзятістю у відстоюванні власної точки зору, тенденцій до лідерства і домінування. Тоді як у дівчат-курсантів першу позицію займають співробітничо-конвенціальний (середній бал в групі 7,7±2,73) та відповідально-великодушний (середній бал в групі 7,2±1,95) стилі, що говорить про відповідальність у контактах з оточуючими, прагнення до тісної співпраці з референтною групою, бажання підкреслити свою причетність до інтересів більшості, виражену готовність допомагати та розвинене відчуття відповідальності. Відмітимо, що четверта тенденція - недовірливо-скептична - має низькі показники у двох обстежених нами групах (середній бал в групі жінок-слідчих - 2,1±1,67 та дівчат-курсантів - 4,3±2,45), що може свідчити про скритність і нещирість досліджених.

Слід відмітити, що у 70% жінок-слідчих виявлено характеристики, що не виходять за межі восьми балів по кожному з октантів, що вказує на гармонійні особистості.

У 22,5% опитуваних жінок проявилися низькі показники по IV (недовірливо-скептичному) та VI (залежно-слухняному) стилю відношень (0-3 бала), що може бути результатом скритності й невідвертості випробуваних.

Показники, що перевищують 8 балів (до 12) виявлено у 7,5% жінок свідчать про акцентуацію властивостей, що виявляються І-власно-лідируючим та VII-співробітничо-конвенціальним стилем відношень.

Бали, що досягають рівня 14-16, які свідчать про виражені труднощі соціальної адаптації не були виявлені у жодної випробуваної жінки.

У 100% дівчат проявилося по одному показнику, що перевищує 8 балів (до 12), що вказує на акцентуацію властивостей якогось одного стилю відношень. При чому у 15% дівчат виявлений власно-лідируючий стиль відносин, та у 30% - співробітничо-конвенціальний.

Характеристики, що не виходять за межі восьми балів по кожному з октантів, не були виявлені у жодної з опитуваних дівчат, що вказує на подальший розвиток гармонійних особистостей.

У 15% дівчат проявилися низькі показники по співробітничо-конвенціальному стилю відношень, у 10% курсантів проявилися низькі показники по недовірливо-скептичному стилю відношень та у 5% дівчат - низькі показники по залежно-слухняному стилю відношень, тобто випробувані по даним октантам не захотіли оцінити себе відверто.

Із таблиці 2.3 ми можемо бачити, що достовірних розбіжностей між такими типами, як: власно-лідируючий, незалежно-домінуючий, прямолінійно-агресивний, покірно-сором'язливий - не виявлено.

Таким чином, дослідження комунікативно-характерологічних тенденцій за методикою Т. Лірі дало змогу виявити такі якості особистості жінок-слідчих та дівчат-курсантів, як щирість, безпосередність, прямолінійність, наполегливість у досягненні мети, ініціативність, упевненість в собі, відчуття власної переваги над оточуючими, дратівливість, критичність, нетерпимість до помилок партнера, але в той же час вони прагнуть до тісної співпраці з референтною групою, кооперації, до доброзичливих стосунків з оточуючими, гнучкими та компромісними при вирішенні проблем і в конфліктних ситуаціях. Слідують умовностям, правилам та принципам «хорошого тону».

Те, що у дівчат-курсантів і у жінок-слідчих співробітничо-конвенціальний стиль майже врівноважений власно-лідируючим стилем міжособистісних відносин, на нашу думку, є оптимістично сприятливим. Приймаючи відповідальні рішення, слідчий домагається їх реалізації і при цьому виступає як організатор діяльності інших учасників процесу, тобто він виступає як організатор розслідування. В даному випадку повинен проявлятися авторитарний стиль відносин, який характеризуються вираженою мотивацією досягнення, тенденцією до домінування, орієнтацією в основному на власну думку й мінімальною залежністю від зовнішніх факторів, активним впливом на оточення, завойовницькою позицією та прагненням вести за собою й підкоряти своїй волі інших З іншого боку «дружелюбний» стиль відносин проявляє схильність до співробітництва, що для роботи слідчого дуже важливо при створенні оптимальних умов для розслідування і розкриття злочинів.

Практична робота вимагає від слідчого особливої зібраності, точності й організованості. Організаторські якості та вміння значною мірою можна виховати і розвинути в умовах навчання та професійної діяльності.

За відсутності навичок організаторської діяльності зазначені умови можуть призвести до небажаних наслідків, до змін особистості та неможливості ефективно здійснювати професійні функції в процесі взаємодії.

2.2.4 Дослідження ставлення жінок-слідчих та дівчат-курсантів до соціально-професійно значущих явищ

Емоційно-оцінне ставлення не завжди усвідомлюється особистістю, оскільки цьому перешкоджають механізми психологічного захисту, які вперше описані З.Фрейдом [82]. Прийняті соціальні норми, у тому числі професійного середовища, диктують нам поведінку і певні стани, що є соціально-бажаними. У той же час в особистості присутні різноманітні бажання, мотиви стану, які можуть входити в протиріччя з приписаними нормами і правилами певного середовища.

Для того, щоб перебороти захисні механізми особистості, орієнтацію людини на соціальну бажаність при дослідженні відносин до себе, соціальних груп і професійної діяльності необхідно звертатись до методик, які дозволяють досліджувати неусвідомлене емоційне ставлення особистості.

Тому для дослідження ставлення жінок-слідчих та дівчат-курсантів до соціально-професійних понять була використана методика «Кольорового тесту відносин» (КТВ). Випробуваним пропонувалося вибрати колір для наступних понять: «Я сама», «Друзі», «Родина», «Навчання», («Робота»), «Професіонал», «Кохана людина» («Чоловік»), «Діти», «Дім» із восьмикольорового набору методики М. Люшера.

Проаналізовано кольорові асоціації зазначених професійно важливих понять та їх пріоритети. Результати представлені в таблицях 2.4 - 2.11.

Як відображено в таблиці 2.4, обстежені дівчата асоціюють поняття «Я сама» с зеленим, красним та фіолетовим кольорами (30%, 25%, 25% на кожний колір відповідно), що вказує на вираженість потреби самореалізувати себе, активність, веселість, експансивність, прагнення до спілкування, незадоволеність існуючим становищем речей.

35% учасниць дослідження до поняття «Сім'я» обрали жовтий та фіолетовий колір. 25 % до цього поняття обрали зелений колір. Такий вибір може вказувати на значимість родини в житті дівчат-курсантів та на враженість потреби самореалізувати себе в сім'ї та бути разом зі своєю родиною.

Таблиця 2.4 Особливості кольорових асоціацій дівчат-курсантів (в %)

Колір\Поняття	1	2	3	4	5	6	7	0
Я сама	0	30	25	20	25	0	0	0
Сім'я	0	25	5	35	35	0	0	0
Дім	5	15	20	20	15	25	0	0
Кохана людина	20	0	25	25	10	0	20	0
Діти	55	15	0	0	10	10	0	10
Друзі	0	0	0	0	5	25	0	70
Професіонал	20	15	5	0	0	30	10	20
Навчання	0	0	20	0	0	10	70	0

55% обстежених дівчат асоціюють поняття «Діти» с синім кольором, що свідчить про спокійне ставлення до дітей.

Поняття «Дім» в асоціаціях дівчат більш всього пов'язаний з коричневим кольором, що свідчить про переживання почуття непевності.

Дівчата - курсанти в 25% випадків поняття «Кохана людина» асоціюють з червоним та жовтим кольорами, що вказує на прагнення активно діяти та добиватись успіху разом з коханою людиною.

70% обстежених до поняття «Друзі» обирають сірий колір. Це може свідчити про нереалізоване бажання спілкуватись з друзями або незадоволеністю поведінкою друзів.

Поняття «Навчання» асоціюються з чорним кольором (70%), що вказує на стресовий стан через неприємні обмеження, заборони та прагнення чинити опір цим обмеженням.

Поняття «Професіонал» асоціюються з коричневим кольором. Це свідчить про негативну професійну направленість.

Так само проаналізуємо особливості кольорових асоціацій жінок-слідчіх.

Таблиця 2.5 Особливості кольорових асоціацій жінок-слідчих (в %)

Колір\Поняття	1	2	3	4	5	6	7	0
Я сама	50	10	20	15	5	0	0	0
Сім'я	10	45	25	5	0	5	0	10
Дім	10	20	5	45	15	0	0	5
Чоловік	5	15	5	5	15	35	20	0
Діти	5	10	10	15	40	5	0	15
Друзі	0	0	35	15	5	20	10	15
Професіонал	10	0	0	0	20	20	35	15
Робота	10	0	0	0	0	15	35	40

Як відображено в таблиці 2.5, половина обстежених жінок асоціюють поняття «Я сама» с синім кольором, що свідчить про потребу в розумінні та співчутті, емоційному спокою, комфорті.

45 % учасниць дослідження до поняття «Сім'я» обрали зелений колір. 25 % до цього поняття обрали червоний колір. Такий вибір може вказувати на значимість родини в житті жінок-слідчих та на враженість потреби самореалізувати себе в сім'ї.

Поняття «Дім» в асоціаціях жінок пов'язаний з жовтим (45%) та зеленим (20%) кольорами, тобто з відчуттям впевненості, щастя, досягнення благополуччя.

Жінки-слідчі в 35% випадків до поняття «Чоловік» обирали коричневий колір, що вказує на прагнення до безпеки і захищеності поряд із чоловіком.

«Діти» у досліджуваних нами жінок асоціюються з фіолетовим кольором у 40% випадках. Це свідчить про підвищену чутливість у відношенні до дітей.

35% обстежених асоціюють поняття «Друзі» з червоним кольором. Це може свідчити про активне бажання спілкуватись з друзями.

Поняття «Професіонал» і «Робота» асоціюються з чорним та сірим кольорами (35% та 40% жінок відповідно). Це свідчить про негативну професійну направленість.

Розглянемо ставлення жінок-слідчих та дівчат-курсантів до соціально-професійно значущих явищ більш детально і проведемо порівняльний аналіз кольорових асоціації зазначених понять.

Проаналізуємо емоційне ставлення жінок-слідчих і дівчат-курсантів до себе.

Таблиця 2.6 Частота кольорових асоціацій з поняттям «Я сама» у дівчат-курсантів та жінок-слідчих (%)

Колір	Дівчата-курсанти	Жінки-слідчі	ц-емп	р
Синій	0	50	4,97	0,01
Зелений	30	10	1,63	-
Червоний	25	20	0,38	-
Жовтий	20	15	0,42	-
Фіолетовий	25	5	1,89	0,05
Коричневий	0	0	0	-
Чорний	0	0	0	-
Сірий	0	0	0	-

Як відображено в таблиці 2.6, опитані дівчата асоціюють поняття «Я сама» із основними кольорами - зеленим, червоним, жовтим та фіолетовим кольорами (30%, 25%, 20% та 25% на кожний колір відповідно). Вибір зеленого кольору дівчатами-курсантами вказує на наявність потреби у гармонії, відстоюванні власних поглядів, ригідність, практичність і реалістичність суджень, спирання на власний досвід, орієнтацію на власну думку. Вибір червоного кольору курсантами вказує на наявність високої мотивації досягнення, потреби у володінні матеріальними благами, прагнення домінувати, активності, потреби в самореалізації, спонтанності поведінки. Тобто відношення до власної особистості у чверті випробуваних дівчат позитивне, гармонійне. Жовтий колір вказує на те, що дівчата сприймають себе оптимістично. Фіолетовий колір свідчить про егоцентризм та інфантильність, безвідповідальність і несерйозність. Таке розставлення в колірному ряді в частині випробуваних дівчат може бути пов'язане з тим, що курсанти знаходяться на тому етапі свого життя, що несе якусь невпевненість: навчання закінчиться, а професійне майбутнє дуже мрячне. Як захисна реакція на цю ситуацію виступає дана регресивна позиція. Чорний, сірий, коричневий кольори у спектрі вибору відсутні. Рангові позиції це поняття займає за всією шкалою від 1-го до 8-го місця.

Половина обстежених жінок асоціюють поняття «Я сама» із синім кольором, що свідчить про наявність потреби в розумінні, в міцній і глибокій прихильності та співчутті, емоційному спокою, комфорті та захисті від зовнішніх впливів, дружелюбності, конформістських установок.

20% слідчих до поняття «Я сама» обрали червоний колір, що вказує на наявність високої мотивації досягнення, потреби у володінні матеріальними благами, прагнення домінувати, активності, потреби в самореалізації, спонтанності поведінки.

10% жінок асоціюють себе із зеленим кольором та 15% - із жовтим. Вибір зеленого та жовтого кольору свідчить про наявність потреби у гармонії, відстоюванні власних поглядів, ригідність, практичність і реалістичність суджень, спирання на власний досвід, орієнтацію на власну думку та на оптимістичне сприйняття себе.

Лише 5% жінок-слідчих оцінили себе фіолетовим кольором, який свідчить про егоцентризм та інфантильність, безвідповідальність і несерйозність.

Чорного, сірого і коричневого кольорів в даному випадку не виявлено.

Значущих розходжень у виборі основних кольорів випробуваними представлених груп виявлено у виборі синього кольору до поняття «Я сама». Дівчата-курсантки сприймають себе оптимістичними, цілеспрямованими, честолюбними, послідовними, такими, що прагнуть до розширення контактів, сфери діяльності. Їм подобається справляти враження на оточуючих. В них зовсім відсутній страх самітності, тоді як у жінок-слідчих виражена залежність від оточуючих, тривожність, потреба в розумінні, в міцній і глибокій прихильності та співчутті, емоційному спокою, комфорті та захисті від зовнішніх впливів, дружелюбності, конформістських установок.

В цілому, ставлення до себе у обох груп досліджуваних забарвлено емоційно позитивно.

Поняття «Сім'я» відображає емоційне ставлення досліджуваних до своєї родини.

З таблиці 2.7 бачимо, що поняття «Сім'я» більшість дівчат-курсантів оцінили основними кольорами, серед яких лідирують зелений та жовтий (25% і 35% відповідно). 5% дівчат асоціюють родину із червоним кольором, а 35% - із фіолетовим. Інших додаткових кольорів не виявлено. Тобто для дівчат родина асоціюється з відчуттям упевненості, щастя, досягнення благополуччя. Для курсантів характерним є фантазування, прагнення до яскравих подій у родині, бажати справити гарне враження, відповідати батьківським очікуванням. Потреба у спілкуванні з дорослими часто вступає в конфлікт з можливостями її задоволення, бо саме в період навчання контакти між батьками й курсантами майже неможливі.

Таблиця 2.7 Частота кольорових асоціацій з поняттям «Сім'я» у дівчат-курсантів та жінок-слідчих (%)

Колір	Дівчата-курсанти	Жінки-слідчі	ц-емп	Р
Синій	0	10	2,04	0,05
Зелений	25	45	1,34	-
Червоний	5	25	1,89	0,05
Жовтий	35	5	2,58	0,01
Фіолетовий	35	0	4,01	0,01
Коричневий	0	5	1,43	-
Чорний	0	0	0	-
Сірий	0	10	2,04	0,05

Жінки асоціюють свою родину із зеленим кольором (45%) та червоним (25%). По 10% жінок оцінили поняття «Сім'я» синім та сірим кольорами, по 5% - жовтим та коричневим. Такий вибір може вказувати на значимість родини в житті обстежених жінок та на вираженість потреби самореалізувати себе в сім'ї і бути разом зі своєю родиною.

Значущі розходження отримані у виборі синього, червоного, жовтого, фіолетового і сірого кольорів. Це свідчить про те, що в цілому відношення до родини в дівчат-курсантів та жінок-слідчих позитивне. Але у представниць обох групах переважають негативні і суперечливі тенденції у відношенні до цього поняття. Для дівчат-курсантів основною проблемою, пов'язаною із сімейними відносинами, є обмеження свободи, неможливість часто спілкуватися з батьками. А для жінок-слідчих характерна наявність високої мотивації досягнення та потреби у самореалізації у своїй родині.

Розглянемо емоційне ставлення випробуваних до власної оселі.

Таблиця 2.8 Частота кольорових асоціацій з поняттям «Дім» у дівчат-курсантів та жінок-слідчих (%)

Колір	Дівчата-курсанти	Жінки-слідчі	ц-емп	Р
Синій	5	10	0,61	-
Зелений	15	20	0,59	-
Червоний	20	5	1,43	-
Жовтий	20	45	1,72	0,05
Фіолетовий	15	15	0	-
Коричневий	25	0	3,31	0,01
Чорний	0	0	0	-
Сірий	0	5	1,43	-

З таблиці 2.8 видно, що поняття «дім» в асоціаціях дівчат пов'язане з зеленим (15%), коричневим (25%), жовтим (20%) і фіолетовим (15%) кольорами. Вибір жовтого та зеленого кольорів дівчатами-курсантами вказує на широкий діапазон інтересів і високу пошукову активність з тенденцією до планомірності в прийняті рішень, пошук визнання, оптимістичність, демонстративність, залежність від впливів оточуючих людей, прагнення уникати відповідальності. Вибір коричневого кольору свідчить про переживання почуття непевності. Фіолетовий колір свідчить про егоцентризм та інфантильність, безвідповідальність і несерйозність. Червоний, сірий та чорний у даному випадку не зустрічається. Парадоксальність такого ставлення до власної домівки у випробуваних даної групи пояснюється тим, що таке ставлення має, імовірно, захисний характер і сприяє збереженню психічного здоров'я в ситуації, коли фрустрованими є багато основних проблем. Тобто для курсантів основною проблемою, пов'язаною із сімейними відносинами, є обмеження свободи.

Жінки-слідчі на поняття «Дім» обирають жовтий (45%), зелений (20%), фіолетовий (15%), синій (10%) кольори. По 5% жінок оцінили дім червоним та сірими кольорами. Це свідчить про те, що жінки сприймають свій дім повним надій і перспектив, очікують у майбутньому щастя, але ніяких послідовних кроків для його досягнення в даний момент не роблять. Інакше кажучи, ненормований робочий день не дозволяє багато часу приділяти дому, родині, тому жінки-слідчі відчувають суб'єктивні негативні переживання з приводу труднощів узгодження виконання ролей у професійних та сімейних сферах.

Значущі розходження отримані у виборі на поняття «Дім» жовтого та коричневого кольорів. Перевага жовтого кольору у жінок-слідчих свідчить про емоційно насичену прихильність до власної домівки. Тоді як у дівчат-курсантів дім виявлено почуття непевності відносно поняття «Дім», що може свідчити про умови життя курсантів на теперішній час. Вони зазнають фізичного дискомфорту через неможливість задовольнити свої проблеми , мають потребу в емоційній розрядці накопиченої напруги.

Проаналізуємо кольорові асоціації поняття «Діти».

Таблиця 2.9 Частота кольорових асоціацій з поняттям «Діти» у дівчат-курсантів та жінок-слідчих (%)

Колір	Дівчата-курсанти	Жінки-слідчі	ц-емп	Р
Синій	55	5	3,86	0,01
Зелений	15	10	0,5	-
Червоний	0	10	2,04	0,05
Жовтий	0	15	2,52	0,01
Фіолетовий	10	40	2,23	0,05
Коричневий	10	5	0,61	-
Чорний	0	0	0	-
Сірий	10	15	0,67	-

Поняття «Діти» у випробуваних жінок і дівчат асоціюється як з основними, так і з додатковими кольорами (табл.2.9).

Головний кольором у дівчат-курсантів є синій (55%), трохи менше зеленого (15%). Інша частина асоціює це поняття з фіолетовим, коричневим і сірим кольорами (по 10%). Це свідчить про спокійне ставлення до дітей та указує на наявність потреби в міцній і глибокій прихильності, емоційному комфорті і захисті від зовнішніх травмуючи впливів відносно дітей. Червоного, жовтого і чорного кольорів в даному випадку не виявлено.

Поняття «Діти» у досліджуваних нами жінок асоціюється з фіолетовим кольором у 40% випадках, з жовтим і сірим - у 15%, з зеленим і червоним - у 10%, з синім і коричневим - у 5%. Це вказує на нестійку позицію, споглядальність, труднощі соціальної адаптації, емоційність і недостатню реалістичність, індивідуальність, підвищену чутливість у відношенні до дітей з боку жінок-слідчіх. Також це може свідчити про інфантильність, якусь безвідповідальність і несерйозність. Можливо в даному випадку жінки обирали фіолетовий колір, опираючись на стереотипне уявлення.

Виявлені значущі розходження у виборі як основних, так і додаткових кольорів, крім чорного, який в даному випадку не обрала жодна із випробуваних. Таким чином ставлення до дітей у обох представлених груп позтивне. Слід зазначити, що в ході бесіди с дівчатами було виявлено, що аналізуючи дане поняття, вони мали на увазі себе по відношенню до своїх батьків. Деякі жінки-слідчі зауважили, що у них дітей немає взагалі та вони про них ще не думають в силу зайнятості на роботі.

Таблиця 2.8 Частота кольорових асоціацій з поняттям «Друзі» у дівчат-курсантів та жінок-слідчих (%)

Колір	Дівчата-курсанти	Жінки-слідчі	ц-емп	р
Синій	0	0	0	-
Зелений	0	0	0	-
Червоний	0	35	5,67	0,01
Жовтий	0	15	3,56	0,05
Фіолетовий	5	5	0	-
Коричневий	25	20	0,54	-
Чорний	0	10	1,43	-
Сірий	70	15	5,31	0,01

Поняття «Друзі» усі дівчата-курсанти оцінюють додатковими кольорами, серед яких значно переважає сірий колір (70%), що вказує на прагнення обмежити соціальні контакти, сферу спілкування, спустошеність, утому. 25% досліджених нами курсантів до поняття «Друзі» обирають коричневий колір, 5% - фіолетовий. Чорного кольору не виявлено. Ми вважаємо, що такий вибір кольорів дівчат-курсантів на поняття «Друзі» пов'язаний із ситуацією вимушеного спілкування, у якій знаходяться випробувані, вони не можуть регулювати кількість контактів і якість спілкування, яке викликає роздратування, утому, прагнення уникати контактів. Це також може свідчити про незадоволеність поведінкою друзів або нереалізоване бажання спілкуватися з друзями, які знаходяться далеко.

35% обстежених жінок асоціюють поняття «Друзі» з червоним кольором. 15% - з жовтим, 5% - з фіолетовим, 20% - з коричневим, 10% - з чорним, 15% - з сірим. Це вказує на те, що друзі у слідчих асоціюються з захопленістю чимось, відчуттям повноти життя, прагненням до успіху.

Таблиця 2.9 Частота кольорових асоціацій з поняттям «Професіонал» у дівчат-курсантів та жінок-слідчих (%)

Колір	Дівчата-курсанти	Жінки-слідчі	ц-емп	р
Синій	20	10	1,27	0,05
Зелений	15	0	3,56	0,01
Червоний	5	0	1,43	-
Жовтий	0	0	0	-
Фіолетовий	0	20	4,15	0,01
Коричневий	30	20	1,04	0,05
Чорний	10	35	2,78	0,01
Сірий	20	15	0,59	-

Поняття «Професіонал» є одним із найважливіших професійних понять, тому що відбиває ставлення до обраної спеціальності в органах внутрішніх справ, і до конкретної сфери майбутньої професійної діяльності.

Поняття «Професіонал» у жінок-слідчих та дівчат-курсантів асоціюється з коричневим (30% із числа дівчат, 20% із числа жінок), чорним (10% з числа дівчат, 35% з числа жінок) та сірим (20% з числа дівчат, 15% з числа жінок) кольорами. Є вибір і серед основних кольорів до цього поняття.

Вибір чорного, сірого і коричневого кольорів свідчить про наявність певних психологічних проблем у відношенні до поняття «Професіонал» і про бажання усунутися, позбутися них. Це вказує на розчарованість, незадоволеність існуючим положенням та на негативну професійну спрямованість, що говорить про закрите, заперечне ставлення до особливостей роботи з обраного фаху в органах внутрішніх справ.

Половина обстежених дівчат-курсантів поняття «Кохана людина» асоціювали з червоним кольором, що вказує на бажання активно діяти та добиватись успіху разом із коханою людиною.

Жінки-слідчі в 40% випадків до поняття «Чоловік» обирали коричневий колір, що говорить про прагнення до безпеки і захищеності поряд із чоловіком.

Поняття «Навчання» асоціюється з чорним кольором у 90% дівчат-курсантів, що вказує на стресовий стан через неприємні обмеження, заборони та прагнення чинити опір цим обмеженням.

Поняття «Робота» у слідчих асоціюється з чорним кольором (35%). Це свідчить про негативне ставлення до професії.

За типами колірних асоціацій до важливих професійних понять визначено, що поняття “Я сама”, “Родина”, “Дім” мають гармонійний тип колірних асоціацій у всіх досліджуваних, причому їх значущість й актуальність зростає в міру занурення особистості у професійне середовищ слідчих.

Для курсантів та слідчих більш значимими є поняття “Я сама”, “Родина”, “Дім”, які асоціюються з основними кольорами відносно розкладки кольорів за перевагою. Асоціації дівчат та жінок до професійно важливих понять “Професіонал”, “Навчання”, «Робота» мають додаткові кольори, особливо стосовно поняття “Навчання”, яку значна кількість опитуваних (70%) асоціюють з чорним кольором (табл.2.4, 2.5). Це свідчить про відчуження осіб від системи, в якій вони навчаються й працюють і недовіру до неї.

Таким чином порушень в системі відношень «група-особистість» не виявлено ні в групі курсантів, ані в групі слідчих.

Отримані результати дозволяють зробити висновок про те, що розвиток власної особистості, сім'я, дім, діти виступають як мета, якої прагнуть жінки-міліціонери. Спостерігається потреба в задоволеності та прихильності. Друзі не є актуальними, бо на перший план виступають сім'я та дім, що свідчить про певну нестачу часу на спілкування з друзями. Поняття «професіонал», «робота» та «навчання» у обстежених жінок-слідчих та дівчат-курсантів знаходяться у зоні неактуальних потреб. На нашу думку, це можна пояснити наступними положеннями:

1.Якісні зміни складу курсантів навчальних закладів МВС України. У часи колишнього СРСР переважну більшість серед кандидатів на навчання становили рядові працівники міліції, яких направляли з метою здобуття освіти (підвищення кваліфікації) до вищих навчальних закладів керівники служб (підрозділів) ОВС, та військовослужбовці запасу. Але з початку 90-х років серед курсантів почала зростати частка випускників шкіл. Починаючи з 1993 року, у кожному наказі про комплектування вищих навчальних закладів МВС перемінним складом міністром внутрішніх справ вказується на невиправдане зменшення кількості абітурієнтів з числа працівників міліції. Причинами називаються формальне ставлення кадрових апаратів ГУМВС, УМВС, УМВСТ до відбору кандидатів на навчання, неякісна профорієнтаційна робота. Щодо абітурієнтів з числа цивільної молоді, то їхні мотиваційно-психологічна готовність до навчання, морально-ділові якості та стан здоров'я досить часто залишають бажати кращого. Деяка частина абітурієнтів з числа випускників шкіл вступає до навчальних закладів МВС з метою ухилення від строкової військової служби та одержання за рахунок держбюджету престижної професії юриста. Інша частина абітурієнтів хоча і не виявляє бажання служити в ОВС, але вступає до навчальних закладів під впливом батьків або родичів, які є працівниками міліції. Зіткнувшись з труднощами у перші місяці служби, частина молодих фахівців розчаровується у виборі професії та намагається реалізувати себе в іншому місці.