Організація фахової допомоги молодій людині, яка перебуває у депресивному стані, психолого-педагогічного супроводу в умовах освітнього закладу передбачає цілеспрямовану, грамотно сплановану роботу з усіма категоріями навчально-виховного процесу - вчителями, учнями, батьками, громадськістю.

Психолого-педагогічним супроводом ми називаємо вивчення особистісних психічних факторів, що призводять до депресивного стану, відстеження динаміки проявів депресії з подальшим проектуванням та здійсненням корекційно-профілактичного впливу, так як депресія є однією з показників того, що в особистості в житті є кризова ситуація.

Нині основи такого супроводу не є достатньо розробленими, вивченими й узагальненими у вітчизняній психолого-педагогічній науці.

Ця робота є спробою систематизувати досвід дослідження депресивного стану шкільної молоді та розробити програму корекційно-відновлювальних заходів для подолання негативних проявів депресії та вберегти особистість від можливих наслідків. Одним із найгірших варіантів розвитку ситуації може бути суїцид.

Визначення і класифікація депресії у дітей та підлітків

Депресія - стан зниженого, пригніченого настрою зі спаданням психічної активності, песимізмом, апатією, загальмуванням дій.

Критеріями депресії є: зниження цікавості чи задоволення до всього; значна втрата ваги, безсоння чи підвищена сонливість, психомоторна ажитація (хворобливий стан, який проявляється руховим збудженням з афектом тривоги і страху) чи уповільнена реакція; відсутність чи зниження енергійності; почуття особистої неповноцінності чи провини; зниження здатності думати і концентруватися, нерішучість; періодичні випадкові думки, суїцидальні спроби чи план здійснення суїциду.

Зазвичай депресія - це реакція людини на обставини її життя: на втрату, невизнання, невдачі, хвороби. Так, депресія у підлітків може бути пов'язана з навчальними й особистими невдачами, з переоцінкою цінностей або якоюсь їхньою зміною.

Визначають такі типи депресивного стану:

1. Класична депресія - смуток, пригніченість, тривога, втрата здатності отримувати задоволення від звичних справ. До симптомів такої депресії належать зовнішнє безвілля, загальмованість рухів, уповільнення темпу мислення.

2. Невротична депресія - результат тривалого впливу психо-травматичної ситуації. Для неї типові такі симптоми: складно заснути, тривожне пробудження, слабкість, розбитість, головні болі вранці, зниження артеріального тиску.

3. Психогенна депресія розвивається у ситуації втрати життєво важливих для особистості цінностей, втрати або смерті близької людини. Характеризується підвищеною чутливістю і мінливістю настрою [21; C.237].

П. Ганушкін поділив депресію на 2 групи:

1. Гострі депресивні реакції з надмірною силою афективних проявів у вигляді експлозивних вибухів. Такі стани під час виникнення безпосередньо пов'язані з природою нещастя, короткочасні й потрапляють у коло зору психіатрів лише тоді, коли супроводжуються суїцидальними спробами.

2. Затримані депресії повільно розвиваються, виявляються тільки за деякий час після психічної травми; їхня симптоматика має найтяжчі форми. Цей тип психогенний, характерний для більшості тих, хто страждає на депресію [21; C.239].

Розрізняють три види підліткової депресії:

1. Байдужість і відчуття порожнечі; відчуття, що дитинство вже скінчилось, а дорослим підліток ще не почувається. Виникає певний вакуум, який сприймається як сумування за втраченою людиною - частиною самого себе. Цей вид депресії є нетривалим і швидко минає.

2. Результат смуги життєвих невдач та поразок (підліток або безрезультатно намагався вирішити чергове завдання, або оточення не розуміє його, або ж він відчуває обмеженість своїх потенційних можливостей) на фоні того, що адаптаційні механізми дорослої людини ще відсутні.

3. Викликати депресію в підлітка може і факт народження в сім'ї другої дитини. Це так звана "конкурентна депресія", яка виникає внаслідок зміщення уваги й турботи батьків до немовляти, а підліток у міру своєї егоцентричності неохоче ділиться любов'ю із сиблінгом-конкурентом [21; 245].

Психологічні особливості підліткового віку і розвиток депресивного стану

Чому підлітковий вік можна визначити як особливо "депресивний"? Насамперед, такому станові сприяють фізичні й емоційні зміни в організмі підлітка, що породжує в нього відчуття невпевненості і страху. До того ж, у юнацькі роки багато хто хворобливо переживає відсутність визнання ровесників або нерозділену закоханість.

Важливо ще врахувати, що підлітки стикаються з різними колізіями життя вперше, їм ще бракує знань і досвіду. Через це багато хто з них "пробирається по життю, як мандрівники по незнаній землі, гублячись від надміру нових вражень", але найчастіше при цьому не хочуть просити про допомогу. Все це може створити сприятливу основу для депресії.

У підлітковому віці також відбувається звільнення від батьківської опіки та встановлення нових відносин з однолітками.

Почуття, що виникають у підлітків унаслідок емоційного розриву з батьками, суперечливі. Підлітки - емоційно ще діти, вони - у перехідному періоді свого розвитку. їхні потреби у першу чергу емоційні, такі ж, як у дітей. Підліткам необхідно, щоб їх любили та приймали такими, якими вони є, щоб про них турбувалися, були з ними лагідними, але при цьому поважали і сприймали, як дорослих. Суб'єктивне враження, що ніхто не дбає про них, викликає почуття власної нікчемності й самоприниження.

Самотність на цьому етапі вікового розвитку є складовою частиною підліткової депресії. Однак молоді люди не стануть відкрито висловлювати своїх почуттів суму, печалі, безнадійності, які характерні для дорослих у депресивному стані. Вони приховують свою депресію виставленим напоказ нудьгуванням, агресивністю, іпохондрією, вередуванням чи асоціальною поведінкою. Намагання приховати депресію є однією з явних відмінностей підлітків від дорослих [12; C.69].

Психологічні підходи до вивчення депресивних явищ у підлітків

Виявлення схильності до депресивної поведінки серед шкільної молоді здійснюється через емпіричне дослідження психічних факторів, що призводять до депресивного стану, симптомів та механізмів депресії.

Серед основних психічних факторів визначають такі: травматичний стрес, душевні реакції на кризову ситуацію, емоційну вразливість, спосіб мислення.

Стрес виникає у відповідь на різноманітні екстремальні впливи і призводить до змін у перебігу психічних процесів, емоційних зрушень, трансформації мотиваційної структури діяльності. Травматичний стрес може виявлятись у погіршенні пам'яті, уваги, зростанні тривожності чи агресивності. Душевні реакції на кризову ситуацію визначаються афектами тривоги і страху. Емоційна вразливість - при провокуванні ззовні відповідна поведіїчка супроводжується дратівливістю із гнівом, злостивістю й агресією. При цьому спалахи люті, активний опір із брутальністю, лайкою чергуються з періодами тонкосльозості і пригніченості.

Спосіб мислення - базові переконання, які призводять до пригніченого настрою.

Розвитку депресії сприяють такі перекручені зразки мислення:

1. Все або нічого: події підліток сприймає тільки у чорних або білих тонах. Якщо виконану справу не завершено, то це сприймається як повна особиста неспроможність.

2. Надмірне узагальнення: одна єдина негативна подія розглядається як несинченний потік невдач.

3. Позитивне применшується, при цьому думки фіксуються на негативних деталях.

4. Довільні висновки: висновки про події, людей робляться без будь-яких на те підстав. Підліток не докладає жодних зусиль, щоб усе перевірити. Вважає, що все завжди завершується погано.

5. Перебільшення або применшення: власні помилки або здібності інших завжди перебільшуються. А власні гарні риси або недоліки інших - применшуються. Зі звичайних негативних подій підліток робить жахливі трагедії.

6. Уособлення: дитина вважає, що особисто винна у події, до якої зовсім не причетна.

Серед інших факторів, що сприяють розвитку депресій, виділяють дисбаланс між роботою півкуль головного мозку з переважанням активності правої півкулі. Як відомо, ліва півкуля пов'язана з раціонально-логічним мисленням і позитивними емоціями, а права відповідає за образне мислення й емоції негативні.

Симптоми депресії такі:

1. Різкі зміни у настрої і поведінці. Підліток, раніше слухняний, раптово стає непокірним, некерованим.

2. Замкненість. Підлітки починають триматися осторонь від своїх друзів. Іноді ті і самі уникають спілкування з такими підлітками, помітивши негативні зміни у їхньому мисленні і поведінці.

3. Зниження інтересу майже до всіх видів діяльності. Підліток незвично млявий. Те, що ще донедавна його цікавило, тепер здається нудним.

4. Помітні зміни звичок у харчуванні. Депресія нерідко супроводжується такими розладами харчування, як анорексія, булімія або постійне переїдання.

5. Зміни у режимі сну. Підліток може спати або надто мало, або надто багато. У деяких порушується ритм сну: вони не сплять усю ніч, натомість роблять це вдень.

6. Зниження успішності. Підлітку важко знаходити спільну мову з учителями і ровесниками, у результаті чого він починає гірше навчатися. Бажання ходити до школи зникає зовсім.

7. Ризиковані вчинки або намагання завдати собі тілесних ушкоджень. Схильність постійно "гратися з вогнем" інколи свідчить про втрату зацікавленості у житті. З цієї ж причини вони завдають собі тілесних ушкоджень (наприклад, порізів на шкірі).

8. Почуття нікчемності або необґрунтоване самоприниження. Підліток стає надміру самокритичним, почувається неповноцінним, навіть якщо факти вказують на інше.

9. Психосоматичні розлади. Головні болі, шлункові розлади, біль у спині і подібні до цих симптоми при відсутності фізичних порушень в організмі можуть бути ознакою депресії.

10. Невідступні думки про смерть або самогубство. У тих, хто страждає на депресію, нерідко підвищений інтерес до різних жахів, у їхніх словах можуть звучати думки про самогубство [12; C.71].

Механізми розвитку депресивного стану

Одним із можливих механізмів депресії є гальмування діяльності однієї з півкуль головного мозку і гіперактивація іншої півкулі, в результаті чого порушується баланс між інтелектуальною та емоційною сферами. Коли ж "воля почуттів" переважає над "волею розуму", особистість потрапляє в ситуацію, де панують емоції, вона втрачає здатність тверезо і реалістично мислити. Влада негативних емоцій гальмує пошук нового рішення, виходу із кризової ситуації.

Також депресивний стан породжений браком психічної енергії для забезпечення життєдіяльності організму. Отримання негативної інформації, негативні почуття, негативні мисленнєві установки - усе це затримує процес утворення психічної енергії у мозку людини, генерацію інших видів енергії (теплової, електромагнітної, хімічної).

Методики діагностики підліткової депресивності

Однією з проблем сучасної психології є своєчасна діагностика депресивних станів та надання спеціалізованої допомоги. Дослідження ж депресивності ускладнене тим, що окрім звичайної депресії існує і так звана прихована (замаскована). Ознаками цього типу депресії є зарозумілість, придушена злостивість, неуважність, звинувачення інших у своїх невдачах, відчуття себе жертвою, впертість, підвищена активність, зниження потреби у сні, іронія, сарказм, розгул.

Бачимо, що описана вище симптоматика присутня у поведінці багатьох сучасних підлітків. Отже, виявлення депресії як справжньої причини кризового стану підлітка скерує роботу з надання допомоги у правильному напрямку. Але для цього, у першу чергу, потрібен відповідний інструментарій дослідження психічного здоров'я шкільної молоді [12; C.98].

Загальні вимоги до системи методів психолого-педагогічного дослідження підліткової депресивності

В останній період у своїх дослідженнях науковці почали приділяти увагу вивченню:

мотивів, причин і умов, що сприяють виникненню та розвитку депресивних станів;

шляхів попередження та подолання;

загальних та індивідуальних особливостей проявів депресивної поведінки;

особливостей характеру, емоційно-вольової сфери, що призводять до виникнення депресії [12; C.84].

Передумови депресивного стану, психологічні характеристики, особливості поведінки

Загалом, доросла і дитяча депресії дуже подібні, підліткам властиві певні унікальні її характеристики. На жаль, депресію у підлітковому віці часто не розпізнають та не коригують, бо батьки й учителі, зазвичай, не розуміють, що за негативним настроєм приховані серйозні психологічні проблеми.

Депресія у підлітків, як правило, нестандартна. До того ж, підліток усе ще не здатний достатньою мірою вербалізувати свої переживання.

У дітей молодшого віку діагностичними ознаками, еквівалентними депресивним симптомам, пропонують вважати такі соматичні прояви: головний біль, біль у животі, зниження апетиту, нічний енурез і труднощі у навчанні. У підлітків еквівалентами депресивних ознак найчастіше є агресивна, асоціальна поведінка та протестні прояви.

Статистика свідчить, що підлітковий суїцид посідає третє місце (після травм і невиліковних хвороб) у підлітковій смертності.

При проведенні емпіричного дослідження психологічних особливостей підлітків, схильних до депресій, виявлено зв'язок між рівнем депресивності, агресивністю і соціальною фрустрацією особистості; опосередковано депресивність пов'язана з високою тривожністю, ригідністю, і частково - з рівнем самооцінки, низькою вмотивованістю індивіда.

Сенситивні підлітки страждають на відчуття власної неповноцінності - реактивна депресія і визрівання суїцидальних намірів із несподіваною їхньою реалізацією.

Психастенічні підлітки у стані розладу адаптації нерішучі, відчувають страх відповідальності, страх браку соціального статусу.

Для дітей із шизоїдною акцентуацією характерне вживання допінгів.

Підліток з епілентоїдною акцентуацією на фоні афекту може перейти міру обережності. У стані самотності або у безвихідній ситуації агресія може обернутися на самого себе. Частіше за все це - порізи, опіки. Сп'яніння нерідко відбувається за дисфоричним типом із втратою контролю над собою. Вони є учасниками азартних ігор. Найбільше їх серед наркоманів і токсикоманів.

Істероїдні підлітки схильні до демонстративних суїцидів.

Усі інтереси підлітка з нестійкою акцентуацією спрямовані на отримання задоволень.

Корекційно-відновлювальна робота з підлітками

Головним акцентом корекційно-розвивальних методик є зняття депресивного стану через задоволення основних потреб підлітка, через знаходження шляхів розв'язання актуальних у підлітковому віці проблем.

Психологічні умови психокорекції депресії підлітків

Для розробки напрямків психолого-педагогічного супроводу депресивної молоді вважаємо доцільним розглянути психологічні умови психокорекції депресії підліткового віку:

1. Членство підлітка у групі

По-перше, задовольняється одна з потреб підліткового віку - потреба в безпеці.

По-друге, досвід, який отримує підліток від спілкування у групі, допомагає у розв'язанні різних проблем, підліток позбувається непродуктивного замикання в собі (властивого депресивному переживанню) і не залишається наодинці зі своїми труднощами, бо відчуває, що його проблеми не унікальні, інші також переживають подібне.

По-третє, група відображає суспільство в мініатюрі, робить очевидним такий прихований фактор як тиск партнерів; у групі моделюється система стосунків і взаємозв'язків, властива для реального життя, що дає підліткам побачити й проаналізувати в безпечних умовах психологічні особливості спілкування і поведінки інших, самих себе, які є неочевидними у життєвих ситуаціях.

2. Емоційна підтримка

Атмосфера взаємної зацікавленості, довіри та психологічного комфорту, які створюються у групі, дають підлітку ідентифікувати себе з іншими, поділяти переживання іншої людини, що забезпечує краще розуміння себе, опанування нових і ефективних способів поведінки, які застосовує хтось інший. Відчуття підтримки знижує опір, надає впевненості в собі й активізує депресивного підлітка. Емоційна підтримка стабілізує самооцінку, підвищує самоповагу, самоприйняття, сприяє позитивній переоцінці ставлення до себе, формує співпереживання, емпатію, що сприяють особистісному зростанню та розвитку самосвідомості підлітків, які переживають депресію.

3. Допомога іншим учасникам групи

Ця умова сприяє подоланню хворобливої фіксації депресивного підлітка на своїх проблемах, зміцнює почуття впевненості в собі, у своїй здатності впоратися із власними труднощами.

У процесі допомога іншому в депресивного підлітка поступово формуються особистісні риси, які утворюють певну психологічну систему, що має здатність актуалізуватися щоразу у ситуаціях діяльності та спілкування. Це терпимість, толерантність, рефлективність, споглядальність, креативність і відповідальність.

4. Емоційне реагування

Можливість вільного вираження емоцій, зокрема печалі, дозволяє зняти емоційне напруження, яке накопичилось унаслідок заперечення або ігнорування справжніх почуттів, що в поєднанні з емоційною підтримкою групи сприяє розкриттю особистісних проблем депресивних підлітків, а отже, і їхньому опрацюванню з подальшою переробкою.

Таким чином, проведене теоретичне дослідження передбачає такі способи використання одержаних результатів:

своєчасне проведення експрес-діагностики для психопрофілактики у підліткових групах;

розробка інформаційних і тренінгових профілактичних програм для запобігання можливої депресивності підлітків;

надання психотерапевтичної допомоги депресивним підліткам [21; C.152].

Висновки до третього розділу