Вплив педагогічної діяльності на здоров’я педагога вищої школи

Психологічний аналіз проблеми здоров'я, характер та напрямки впливу на нього професійного стресу. Психологічна характеристика педагогічної діяльності як детермінанти професійного здоров’я педагога вищої школи, головні вимоги до особистості педагога.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 08.01.2012
Размер файла 76,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Професійне здоров'я педагога є необхідною умовою його активної життєдіяльності, реалізації, розвитку творчого потенціалу. Воно позначається на здоров'ї студентів і на результатах всієї навчально-виховної роботи. Нездоровий педагог не може забезпечити студенту необхідний рівень уваги, індивідуальний підхід, ситуацію успіху. Тому проблема збереження і зміцнення здоров'я педагога повинна бути однією з пріоритетних у сфері його життєвих і фахових завдань.

Професія педагога вимагає значного інтелектуального напруження з метою найкращого викладання освітнього матеріалу, яке, в свою чергу, може спричинити стресову ситуацію. У вищих навчальних закладах багато чинників можуть викликати труднощі у педагогічній діяльності педагога.

Розглянемо суб'єктивні причини труднощів і недоліків у педагогічній діяльності. Це:

1. Відсутність у значної кількості педагогів покликання до професії в педагогічній сфері.

2. Якщо педагог немає радісного задоволення своєю роботою, то у нього в молоді роки можуть виникати типові психосоматичні порушення: неврози, гіпертонія, вегетативно-судинна дистонія, захворювання органів травлення та ін.

3. Тільки незначна частина педагогів постійно займаються фізичною зарядкою, профілактикою захворювань, вчасно харчуються, дотримуються рекомендацій лікарів і психологів щодо посиленого вживання риби, сиру, жовтків яєць, грецьких горіхів, бобових, оскільки вказані продукти містять фосфор, вітаміни групи Б, необхідні для оптимального функціонування мозку, і, відповідно, забезпечення високої працездатності.

4. Недостатнє вміння створювати сприятливий психологічний клімат у своїй сім'ї; володіти своїми емоціями; невміння розвивати у себе психологічну установку бути радісним (вранці з радістю іти на роботу і з радістю повертатися додому).

5. Недостатнє усвідомлення особливої соціальної ролі педагога, його високої відповідальності.

6. Більшість педагогів не усвідомлюють необхідності цілеспрямованого, систематичного самопізнання й самовдосконалення; самовиховання високого рівня моральних і вольових якостей, загальноінтелектуальних та педагогічних здібностей, стійкої працездатності та фізичного, психічного й духовного здоров'я.

7. Педагоги не мають достатньої практичної психологічної підготовки у складанні програми самовдосконалення своєї особистості та її реалізації на практиці.

Як зазначає М. Смирнов, існують певні риси професії педагога, що відображаються на стані його здоров'я: праця педагога виступає одночасно як розумова і фізична, що поєднує і творчу, і організаторську, і дослідницьку діяльність; висока щільність міжособистісних контактів; велика кількість стресових ситуацій, висока нервовоемоційна напруга; періодична необхідність виконання запланованого обсягу роботи в жорстко регламентований термін; особлива відповідальність перед учнями і колегами; необхідність приймати оперативні рішення; значна мобілізація функцій аналізаторів, уваги, пам'яті.

Якщо до виділених особливостей педагогічної професії, що негативно впливають на особистість педагога, додати власне психологічні чинники, то у комплексі ці чинники можуть спричинити деструктиви в професіоналізації педагога, деформації його особистості і погіршення професійного здоров'я.

Через таку кількість труднощів у педагогічній діяльності, можемо узагальнити, що професія педагога належить до професій, де ядром «групи ризику» є людський фактор, суть якого полягає в індивідуальних багаторівневих характеристиках суб'єктів і великій різноманітності педагогічних ситуацій, в яких треба брати участь та на які необхідно швидко, адекватно реагувати, що пов'язано із затратою емоційних ресурсів.

Чимала кількість соціально-економічних, фізичних, екологічних та соціальних факторів призводять до психоемоційної напруги, виснаження, порушення функціонування організму, появі проблем у професійній діяльності. У зв'язку з деструктивним впливом цих факторів знижується індивідуальний поріг опору особистості, тобто зменшується рівень стресостійкості і, як результат, підвищується схильність до появи та переживання конфліктних, психотравмуючих ситуацій. Як наслідок, погіршується ефективність трудової діяльності, гальмується професійне зростання, знижується рівень задоволення своєю роботою. Тому, особливо актуальною проблемою сьогодення постає збереження і пошук шляхів забезпечення належного рівня професійного здоров'я особистості.

Коли ми говоримо про педагогічну діяльність, треба зауважити, що вній існують жорсткі рамки етичних норм, що пред'являються реаліями процесу утворення вимог до педагога вищої школи.

Під професійним здоров'ям прийнято розуміти функціональний стан організму за фізичними і психічними показниками з метою його здатності до певної професійної діяльності, а також стійкість до несприятливих чинників, що супроводжують цю діяльність. З цього визначення випливає, що професійне здоров'я педагога - це складне багатокомпонентне поняття. Воно включає крім професійної придатності фізичне і психологічне здоров'я, яке знаходиться у сфері відповідальності самої людини. Проте сучасна статистика така: педагогічна діяльність як професійна група відрізняється вкрай низькими показниками. За даними багатьох науковців, навіть у молодих педагогів частими є хвороби серцево-судинної системи, захворювання шлунково-кишкового тракту, нервові виснаження, неврози. Для педагогів зі стажем роботи 15-20 років характерні педагогічні кризи, виснаження, професійне вигоряння, професійна деформація і ін.

Фізіологічний, психологічний, етичний аспекти здоров'я необхідно розглядати з педагогічних позицій. Здорова людина, в аспекті вимог до сучасного педагога, це така, яка: ефективно справляється зі стресами та вміє попереджати і вирішувати конфлікти; ухвалює відповідальні рішення; знаходить свою соціокультурну нішу; мобільний на змінному ринку праці; не просто пристосовується до зовнішніх умов, але осмислено їх перебудовує, чим покращуює суспільне здоров'я.

Педагогічна діяльність - стресогенна. Особлива відповідальність і пов'язана з нею висока нервово-емоційна напруга, необхідність ухвалювати оперативні рішення, нерівномірність навантаження, висока насиченість міжособистісних контактів, можливість конфліктів при необхідності виконувати запланований об'єм роботи в жорстких тимчасових рамках - все це негативно позначається на фізичному, психічному, психологічному і соціальному здоров'ї педагога, стає причиною професійних захворювань.

Тому педагогам особливо важливо не тільки володіти знаннями про збереження здоров'я, але і знати конкретні технології його забезпечення.

Педагогічна професія відноситься до розумової праці і вимагає великої інтелектуальної напруги, припускає слабку м'язову активність.

Особливості розумової праці включають: напруженість розумових процесів з високою динамічністю і силою збудливо-гальмівних процесів в центральній нервовій системі; нерівномірність навантажень, необхідність ухвалювати термінові і нестандартні рішення, можливість виникнення конфліктних ситуацій; нерегламентований графік роботи; складність формування взаємостосунків з оточуючими; великий і щільний потік інформації, напруга пам'яті, увага і сприйняття нової інформації; низька рухова активність.

Від сучасної людини, з одного боку, потрібні все більш висока психічна стійкість, все більш тривалі нервові напруги, уміння все довше концентрувати увагу. З іншого боку, все більше і більше знижується рухова активність працівника, зайнятого у сфері розумової праці. При поєднанні цих двох умов, стомлення, при розумовій роботі, призводить до перезбудження і невротизації, а хронічне стомлення - до зниження працездатності і розвитку багатьох захворювань.

Професія педагога, сполучаючи в собі всі недоліки розумової праці, відрізняється ще і високою насиченістю міжособистісних контактів, а значить і високою вірогідністю конфліктів. Педагогічна професія до того ж сполучає в собі і творчу, і організаторську, і дослідницьку діяльність. Всі ці особливості роблять професію педагога значно складнішою, ніж роботу людини зайнятої у сфері матеріального виробництва і обслуговування. Також в педагогічній професії існують великі ризики емоційного вигоряння і професійної деформації.

Н.К. Смірнов розкриває особливості професійної деформації і емоційного вигоряння педагога. Професійна деформація порушує цілісність, знижує рівень адаптації і ефективність професійного функціонування. Професійна деформація виявляється на двох рівнях:

1) загально-педагогічному;

2) типологічному (акцентуація характеру).

Професійне вигоряння педагогів виражається в стані фізичного стомлення і розчарування, виснаження і зносу, яке відбувається в результаті сильно завищених вимог до власних ресурсів і сил та яке виникає у людей, зайнятих в професійних сферах «людина - людина». Розвиток емоційного вигоряння проходить ряд стадій. Перша стадія виявляється зниженням якостіі нтелектуальної складової роботи; друга - характеризується повною втратою інтересу до роботи і життя взагалі, емоційною байдужістю, отупінням, відчуттям повної відсутності сил.

На думку Н.К. Смирнова, у зв'язку з прогресуючим погіршенням стану здоров'я педагогів важливою є задача підвищення їх обізнаності в питаннях збереження і зміцнення свого здоров'я.

Таким чином, педагогічна діяльність характеризується постійними нервово-емоційними навантаженнями, психоемоційною напругою, дистресами, які здійснюють руйнуючу дію на здоров'я педагога. Тому для попередження негативної дії на організм і підтримки високої працездатності, збереження здоров'я і забезпечення довголіття педагогу необхідно грамотно піклуватися як про своє фізичне, психічне та психологічне здоров'я.

Висновки

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури (Ю.П.Лісіцина, І.І. Брахмана, Є.Н Кудрявцева, Г.П. Апанасенко, Д.Д. Венедиктова, Т.Є. Бойченко) показав, що існує ряд визначень поняття «здоров'я». Ми прийшли до висновку, що здоров'я - це дуже складний, системний, по своїй суті, феномен. Він має свою специфіку прояву на фізичному, психологічному і соціальному рівнях.

Проблема здоров'я носить виражений комплексний
характер. На її вивченні зосереджені зусилля багатьох наукових дисциплін.

Аналіз проблеми здоров'я дозволив зробити висновки, що здоров'я визначається як гармонійне поєднання фізіологічних, психологічних (особистісних, душевних) та соціальних факторів, які забезпечують внутрішнє благополуччя індивіда. Психологічне здоров'я особистості це такий рівень діяльності психіки, який забезпечує її оптимальне та адекватне функціонування на психологічному, соціальному, біологічному і професійному рівнях.

Оптимальний рівень психологічного здоров'я є об'єктивною передумовою адекватного виконання специфічних соціальних функцій у відповідності до вікових періодів розвитку та соціокультурних традицій суспільства, а також забезпечує можливість особистісного розвитку особистості протягом усього життя.

Велике значення надається чиннику здоров'я в успішній діяльності представників різних професій, психологічне і фізичне нездоров'я яких можуть послужити причиною розвитку професійного стресу. Узагальнення досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців свідчать про те, що професійний стрес це складний, різноманітний феномен, що виражається в психічних і соматичних реакціях на напружені ситуації у трудовій діяльності людини. Він погіршує емоційне благополуччя та може негативно впливати як на фізичне так і психологічне здоров'я людини. Емоційна напруженість найчастіше призводить до основних труднощів в професійній діяльності, таких як стрес, емоційне напруження тощо.

Аналіз сучасних досліджень показав, що негативний вплив на ефективність діяльності та психологічне здоров'я здійснює стрес (професійний). Увага до розробки психологічної проблематики стресу пояснюється її безпосереднім зв'язком з життєво важливими вимогами сучасного життя.

Особливої актуальності ця проблема набуває для фахівців соціальної сфери, діяльність яких пов'язана з безпосередньою взаємодією з людьми. У рамках нашого дослідження це особливо стосується представників педагогічної професії. Саме тому сьогодні все більшу увагу дослідників привертає проблема впливу професійної діяльності педагога на його як фізичне, так і психологічне здоров'я.

Психологічний аналіз педагогічної діяльності дозволив говорити про педагогічну діяльність, як складну, багатокомпонентну, яка викликає певні труднощі у педагога та може впливати на виникнення професійного стресу. Вона має ті ж характеристики, що й будь-який інший вид людської діяльності. Це перш за все цілепокладання, вмотивованість, предметність.

В педагогічній діяльності існує ряд вимог до особистості педагога, які в свою чергу призводять до аналізу труднощів та недоліків педагогічної діяльності в цілому.

Ми дійшли до висновку, що, безумовно, подолати весь комплекс труднощів, з якими стикається сучасний педагог у своїй діяльності, досить складно та все ж усвідомлення їх, профілактика їх наслідків є важливою для збереження здоров'я педагога. Труднощі в педагогічній діяльності викликають професійний стрес, який може негативно впливати на здоров'я педагога вищої школи.

Аналіз труднощів, що супроводжують педагогічну діяльність дозволив говорити про те, що професія педагога належить до професій де ядром «групи ризику» є людський фактор, суть якого полягає в індивідуальних багаторівневих характеристиках суб'єктів і великій різноманітності педагогічних ситуацій, в яких треба брати участь та на які необхідно швидко, адекватно реагувати, що пов'язано із затратою емоційних ресурсів.

Отже, педагогічна діяльність характеризується постійними нервово-емоційними навантаженнями, психоемоційною напругою, дистресами, які здійснюють руйнуючу дію на здоров'я педагога. Тому для попередження негативної дії на здоров'я педагога вищої школи професійного стресу і підтримки високої працездатності, збереження здоров'я і забезпечення довголіття педагогу необхідно грамотно піклуватися як про своє фізичне, психічне та психологічне здоров'я.

Вплив педагогічної діяльності на здоров'я педагога вищої школи спонукає нас до подальшої роботи над цією проблемою в контексті дослідження ставлення до здоров'я педагогів та розвитку ціннісного ставлення педагога вищої школи до здоров'я.

Список використаних джерел

1. Ананьєв Б.Г. Человек как предмет познания. - Л., 1968. - 320 c.

2. Анцыферова Л.И. Способность личности к преодолению деформаций своего развития // Психол. журн. - 1999. - №1. - С. 6 - 19.

3. Артюнина Г.П., Гончар Н.Т., Игнатькова С.А. Основы медицинских знаний: Здоровье, болезнь и образ жизни (учебное пособие для студентов педагогических вузов). Т.2. - Псков: 2003. - 292 с.

4. Белухин Д.А. Как возненавидеть себя, детей и педагогику: Учеб.пособие для студ. пед. вузов. 2-е изд., перераб и доп.-М.: «Дашков и Компания», 2002-164 с.

4. Бех І. Особистість у фокусі новітніх ідей. // Педагогічна газета. -2005. - №1. - С. 2

5. Большая медицинская энциклопедия. - Москва, 1988.-544 с.

6. Бутрымович М.: Профессиональное становление учителя // Народное образование. - 1984. - №5. - С. 31 - 33

7. Верланов Ю.Ю. Три актуальні проблеми вищої освіти // Сучасні проблеми вищої освіти. - Миколаїв, 1998. -32 с.

8. Выготский Л.С. Собрание сочинений: в 6-ти Т., Т.6. - М.: Педагогика, 1984. - 400 с.

9. Демиденко М. Інформаційна культура сучасного вчителя: Навч.посібн. - Черк.державн. ун-т ім.Б. Хмельницького. - Черкаси, 2003. -95 с.

10. Забродський М.М., Макаренко С.С. Формування комунікативної компетентності учителя/ Ін-т психології ім.Г.С. Костюка АПН України. - Київ-Житомир, 2000. -31 с.

11. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии. - М.: Изд. Моск. ун-та, 1982. - 128 с.

12. Елканов С.Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя. - М.: Просвещение, 1989. - 189 с.

13. Елканов С.Б. Профессиональное самовоспитание учителя. - М.: Просвещение, 1986. - 143 с.

14. Каган В.Е. Внутренняя картина здоровья - термин или концепция? // Вопр.психологии. - 1993. - №1.

15. Козелецкий Ю. Психологическая теория решений. - М.: Прогресс, 1979.

16. Колесников Л.Ф. Резервы эффективности педагогического труда. - Новосибирск: Наука, 1985. - 263 с.

17. Корольчук М.С, Крайнюк В.М. Основи соціально-психологічного забезпечення професійного довголіття // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблема безпеки української нації на порозі XXI сторіччя». - Київ, 1998. - с. 281-288.

18. Корнієнко О.В. Підтримання психосоматичного здоров'я практично здорових людей: Навч. посібник. - Київ, 2000.

19. Кривцова С. Правила внутреннего сгорания // Педология. - 2000. - №3. - С. 37-41.

20. Кудрявцев Т.В. Психология технического мышления. - М.: Педагогика, 1975. - 303 с.

21. Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч.посібник. - 2-ге вид., стер. - Суми: ВТД «Університетська книга» б 2008-384 с.

22. Кузьмина Н.В. Очерки психологии труда учителя. - Л.: ЛГУ, 1967. -183 с.

23. Кузьмина Н.В. Педагогическое мастерство учителя как фактор развития способностей учащихся // Вопросы психологии. - 1984. - №1.-С. 20-26

24. Куликов Л.В. Здоровье и субъективное благополучие личности // Психология здоровья /Ред. Г.С. Никифоров. СПб., Изд-во СПбГУ, 2000. (глава в коллективной монографии). С. 405-442. -463 с.

25. Кулюткин Ю.Н. Творческое мышление в проф. деятельности учителя // Вопросы психологии. - 1986. - №2. - С. 21 - 30

26. Левітан К.М. Особистість педагога: становлення і розвиток // Педагогічна творчість і майстерність: Хрестоматія / Укл. Н.В. Гузій. - К.: ІЗМН, 2000. - С. 50-57.

27. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. // Педагогика и психология. -1979. - №1. - С. 32-38.

28. Лосєва Н.М. Самовдосконалення викладача. - Навч.-метод. Посібн. - Донецький нац. університет. - Донецьк, 2004. -300 с.

29. Лосєва Н.М. Самореалізація викладача: теоретичний аспект: Монографія. - Донецьк, 2004. -380 с.

30. Маклаков А.Г. Основы психологического обеспечения профессионального здоровья военнослужащих: автореферат дисс. докт. психол. наук. 19.00.03 - СПб.: ЛГУ, 1996. - 37 с.:

31. Маркова А.К. Психологія праці вчителя // Педагогічна творчість і майстерність: Хрестоматія / Укл. Н.В. Гузій. - К.: ІЗМН, 2000. - С. 61-65.

32..Мешко Г.М. Професійне здоров'я педагога як стратегічна проблема сучасної школи // «Практична психологія та соціальна робота». - 2009. - №6.

33. Мешко М., Мешко О. Синдром «емоційного згорання» вчителя у контексті професійної діяльності шкільного психолога // Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи. - Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (27-28 лютого 2003). - С. 105 - 115.

34. Митина Л.М. Концепция профессионального долголетия // Директор школы. - 1998. - №5-С. 31-36

35. Митина Л.М. Профессиональное развитие и здоровье педагога: проблемы и пути решения // Вестник образования России-2005 - №8-С. 33-49

36. Морозов А.В., Чернилевский Д.В. Креативная педагогика и психология: Учеб. пособие. - М. Академический проект, 2004. - 2-е изд. - 560 с.

37. Мышление учителя: личностные механизмы и понятийный аппарат. - М.: Педагогика, 1990. -102 с.

38. Основи педагогического мастерства / Под ред. И.А. Зязюна. - М.: Вища школа, 1987. - 207 с.

39. Основи практичної психології/ під ред. В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін. - Київ, 1999.-533 с.

40. Педагогіка і психологія професійної освіти: Результати досліджень і первпективи. Збірник наук. праць/ За ред. У.А. Зязюна, Н.Г. Ничкало; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. - К., 2001. -679 с.

41. Підготовка викладачів вищої школи // Педагогіка та психологія: Збірник наук. праць. - Вип. 21-Х. -2002. -164 с.

42. Пономаренко В.А. Профессиональное здоровье личного состава как категория боеготвонсоти и боеспособности // Военно-медицинский журнал-1991 - №3-С. 54-57

43. Проблеми загальної та педагогічної психології. - Т.6. - Вип.5. -2004. -408 с.

44. Психогигиена личности. Вопросы психологической устойчивости и психопрофилактики: Учебное пособие. - Санкт-Петербург, 2004.-464 с.

45. Психологія вищої освіти: Навч. посібн. для магістрантів пед. ВНЗ. - Бердянськ, 2003. -47 с.

46. Психология здоровья: Учебник для вузов / Ред. Г.С. Никифоров. СПб.: /Питер, 2003. (глава в коллективной монографии). С. 405-442. -463 с.

47. Психологические методы обретения здоровья: Хрестоматия /Сост. К.В. Сельченок. - Мн., М.: Харвест, АСТ, 2001. - 720 с.

48. Радул В.В. Соціально педагогічна зрілість. - Навч.посібн. - Кіровоград: «ІмексЛТД», 2002. -243 с.

49. Руководство практического психолога: психологическое здоровье детей и подростков в контексте психологических служб/ под ред. И.В. Дубровиной - Москва, 1995.-168 с.

49. Савчин М.В. Соціальна педагогічна психологія: Навчальний посібник для студентів вузів. - Дрогобич: Відродження, 1998. - 298c.

50. Савчин М.В. Педагогічна психологія: Навчальний посібник. - Дрогобич, 1998. - 200 с.

51. Сластенин В.А. Проф. готовность учителя к воспитательной работе: содержание, структура, функционирование // Проф. подготовка учителя в системе высшего педагогического образования/ Под ред. В.А. Сластенина. - М. - 1982. - С. 14 - 28.

52. Стапанишин Б.І. Професійне спрямування навчально-виховного процесу педагогічного вузу. - Рівне, 1999. - 112 с.

53. Скульський Р.П. Навчатися бути вчителем // Педагогічна творчість і майстерність: Хрестоматія / Укл. Н.В. Гузій. - К.: ІЗМН, 2000. - С. 86-98.

54. Синдром «професійного вигорання» та професійна кар'єра працівників освітніх організацій: гендерні аспекти. / За ред. С.Д. Максименка,

Л.М. Карамушки, Т.В. Зайчикової - К., 2006. - 365 с.

52. Словарь практического психолога / Сост. С.Ю. Головин. - Минск: Харвест, 1998. - С. 175 - 176.

53. Тарабакина Л.В. Эмоциональное здоровье школьника: теория и практика психологического сопровождения. Дисс. доктора психологич. наук. - Нижний Новгород, 2000.

54. Ткачук Т.М. До проблеми впливу психофізіологічних особливостей вчителів на стан їх здоров'я // Вісник Харківського Національного університету. - Серія «Психологія». - 2002. - №550. - С. 346 - 349

55. Факторы психологического благополучия личности // Теоретические и прикладные вопросы психологии/ под ред. A.A. Крылов. - Санкт-Петербург, 1997.-560 с.

56. Цимбалюк І.М., Пелех Ю.В. Підвищення кваліфікації вчителя. - К., 2004. - 143c.

57. Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе: Учеб. Пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 437 с.

58. Шевцова И «Педагог - клиент. Психологическое здоровье педагога»
http://temenos.narod.ru

59. Смотрицький Э. «Чего боится украинский учитель?» http://osvita.ua/teacher/personality/1209Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Психологічний аналіз поняття стресу у педагогічній діяльності. Види стресу та його джерела. Профілактика стресів у педагогічній діяльності як засіб збереження здоров'я педагога. Синдром "професійного вигорання" як результат хронічного стресу у вчителів.

    курсовая работа [238,9 K], добавлен 20.11.2014

  • Психологічне поняття індивідуального стилю педагогічної діяльності. Структура особистості як основа формування індивідуального професійного стилю. Експериментальне дослідження стильових особливостей та аналіз успішності вчителів загальноосвітньої школи.

    курсовая работа [155,9 K], добавлен 11.04.2015

  • Вимоги до викладача вищої школи за умов сьогодення, його психологічний профіль. Особистісно-професійна характеристика магістра. Стратегія і тактика індивідуального особистісно-професійного самовдосконалення: психотерапія, підвищення кваліфікації.

    контрольная работа [32,0 K], добавлен 05.01.2008

  • Аналіз діагностування та нівелювання деформацій на ранніх етапах їх утворення для забезпечення психічного здоров'я особи. Розгляд професійного, учбово-професійного та власне особистісного деформування особистості. Створення профілю деформованої людини.

    статья [20,9 K], добавлен 31.08.2017

  • Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі. Основна мета діяльності психологічної служби. Освітнє середовище школи, вимоги до нього. Створення психологічно безпечного середовища у школі. Відсутність емоційного вигорання.

    презентация [887,3 K], добавлен 28.02.2014

  • Теоретичний аналіз поглядів на здоров’я у юнацькому віці. Психічне здоров’я як основа життя. Методика для оцінки рівня розвитку адаптаційної здатністі особистості за С. Степановим. Зміст багаторівневого особистісного опитувальника "Адаптивність".

    курсовая работа [79,0 K], добавлен 26.08.2014

  • Наркоманія, алкоголізм, токсикоманія та тютюнопаління - найбільш шкідливі звички для організму людини. Фактори впливу шкідливих звичок батьків на здоров’я майбутньої дитини. Шляхи, методи і засоби підвищення психолого-педагогічної культури батьків.

    реферат [245,1 K], добавлен 06.04.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.