Главная База знаний "Allbest" Психология Емоційний розвиток дитини раннього віку

Емоційний розвиток дитини раннього віку

Емоційна сфера дитини та її розвиток. Провідна діяльність - джерело розвитку емоційної сфери. Роль дорослого у формування почуттів дитини. Експериментальне дослідження рівня емоційного розвитку у дитини раннього віку, аналіз отриманих результатів.

Рубрика Психология
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 22.08.2010
Размер файла 179,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

До того ж батьки дуже молоді люди приділяють дитині мало уваги і їх вчинки іноді досить непослідовні, тобто вони дають обіцянки дитині, які потім не виконують. До того ж слід відмітити, що хлопчик перебуває на межі третього року життя, що може свідчити про прояв негативізму, як кризи третього року

Тому, у Яріка загострене відчуття несправедливості по відношенню до нього з боку оточуючого середовища, виявляється вразливість емоційного стану, внаслідок чого він іноді виявляє агресію по відношенню до оточуючих, а іноді буває дуже пасивним.

В ході проведення корекційної програми з батьками дитини були проведені індивідуальні консультації з приводу критичного періоду у розвитку дитини, звернута їхня увага на методи та засоби виховання, а також надані практичні рекомендації, які допоможуть переглянути їх стосунки з дитиною та уникнути негативних проявів у поведінці хлопчика.

На основі отриманих досліджень була розроблена розвиваючо-корекційна програма в ході якої проводились групові заняття з дітьми, спрямовані на розвиток емоційної сфери дитини, навчання розрізняти певні емоційні стани, покращення міжособистісних стосунків між дітьми. Проводилась індивідуальна робота з дітьми та їх батьками.

Розвиваючо-корекційна програма проводилась протягом одного місяця, складалась з 15 занять по 15-20 хвилин (Додаток З). Для проведення занять група була поділена на дві підгрупи по 9 дітей в кожній. Вся програма була розподілена на три етапи.

Кожне заняття складалось з 4-5 вправ, в ході яких діти навчались розпізнавати певні емоційні стани, спілкуватись один з одним ввічливо, виявляти позитивні почуття, регулювати свої емоції, співвідносити емоції з відповідними ситуаціями та пояснювати їх. Також, в ході занять діти засвоювали не лише вербальні засоби висловлення емоцій, а і їх мімічні та пантомімічні прояви. В ході проведення занять застосовувались методики релаксації, елементи казко-терапії, в ході якої діти зображуючи тварин та казкових героїв вчились виявляти емоції та співвідносити їх.

Перший етап: “Знайомство”.

Мета: встановлення комунікації в групі між дітьми та психологом та між собою.

Перший етап ознайомчий, складався з двох занять, був спрямований на налагодження доброзичливого відношення дітей один до одного, створення емоційно розкутої обстановки.

Під час занять багато уваги приділялось емоційному настрою в групі і особливо важливим було налагодження особистого контакту між кожною окремою дитиною та психологом. На початку заняття та у кінці було обов'язковим особисте вітання. Протягом заняття окрім спільних завдань діти виконували і індивідуальні. В групах була створена атмосфера злагоди та доброзичливості, кожна дитина отримувала схвалення та відчувала підтримку як з боку дорослого, так і з боку одногрупників.

Така атмосфера допомогла дітям покращити їхню самооцінку, підвищити впевненість у власних силах, а також зблизила дітей між собою.

Наведемо приклади вправ, які проводились під час ознайомчого етапу:

Вправа “Ласкаве ім'я": Ведучий запитує кожну дитину її ім'я, потім просить всіх дітей разом назвати її ласкаво... .

Вправа “Прикрасимо домівку": беремо обруч і уявімо, що це наш будиночок. На столі лежать різні предмети, якими ви можете прикрасити свій будиночок. Оберіть найкращі речі та принесіть їх до обруча. Протягом заняття ведучий заохочує дітей, запитує чому вони обрали той чи інший предмет.

Далі іде поступовий перехід до іншої вправи.

Вправа “Хто-хто в будиночку живе": Діти стають навколо обруча. Ведучий пропонує назвати їм будь-яких тварин. Потім ведучий звертається до кожної дитини: “Хто-хто в теремочку живе? ” Малюки відповідають називаючи свою тварину, а діти разом називають його ласкаво. Дитина входить до обруча.

Вправа “Привітик”: На великому аркуші ватману діти обводять свої долоні різнокольоровими фломастерами. Всі один одному помахали долоньками. Ватман вивішується на стіні на рівні очей дітей.

Другий етап: “Визначення настроїв та емоцій"

Мета: оволодіння навичками розпізнавання емоційного стану, навчити дітей використовувати міміку та пантоміміку при висловлюванні емоцій та їх визначенні.

Протягом другого етапу було проведено вісім занять:

Заняття № 3 “Веселий - сумний"

Мета: висловлювання веселих та сумних емоцій, знайомлення дітей з методами саморегуляції.

Заняття № 4 “Веселий - сумний"

Мета: висловлювання радісних та сумних емоцій, зняття емоційної напруги.

Заняття № 5 “Боязкий - сміливий"

Мета: знайомство з відчуттям страху; висловлювання почуття страху в міміці та пантоміміці; оволодіння засобами подолання почуття страху.

Заняття № 6 “Боязкий - сміливий"

Мета: продовження знайомства з почуттям страху і засобами його подолання

Заняття № 7 “Настрій” (в зображені)

Мета: оволодіння навичками розпізнавання емоцій за графічними зображеннями.

Заняття № 8 “Веселий - сумний” (за голосом)

Мета: оволодіння навичками виразної мови

Заняття № 9 “Настрій” (в рухах)

Мета: впізнання почуттів за виразними рухами.

Заняття № 10 “Когітки та лапки”

Мета: закріплення навичок впізнання емоцій.

Під час зазначених занять проводились у різних варіаціях вправи, які були спрямовані на оволодіння дітьми навичками визначення емоцій за графічними зображеннями (“Листоноша", “Матрьошки”)

Ось, наприклад, Ведучий - листоноша, роздає дітям конверти з піктограмами тварин, які відображають різні емоції. Діти дістають піктограми і називають настрої своїх персонажів. Потім ведучий просить дітей показати такий самий настрій.

Після цього проводилась вправа “Матрьошки". Група ділилась навпіл. Одній групі роздавали веселі та сумні матрьошки, які вони ховають за спиною, зображують настрій своєї матрьошки. Інші діти встають навпроти і намагаються відгадати який це настрій. Потім вони міняються.

Далі проводиться вправа “Вітерець" - дітей стають в коло. Ведучий пропонує їм перетворитись на вітерець: “Вранці вітерець прокинувся і побачив, що день сьогодні теплий сонячний. І вітерець закружляв поволі, ласкаво і ледве чути. Але ось погода зіпсувалась. Налетіли темні хмари, закапав дощик, здіймався страшний вітер і прогнав хмари. На небі знов виглянуло сонечко, і вітерець заспокоївся”...

Після чого проводиться вправа на релаксацію.

Перші сеанси аутотренінгу з застосуванням релаксації тривали 3-5 хв. Дітям пропонувались прості вправи на розслаблення окремих груп м'язів без фіксації уваги на диханні (комплекси розроблені М. Чистяковою). Поступово тривалість занять збільшувалась до 10 хв. Виконувались вправи на розслаблення окремих груп м'язів з фіксацією уваги дитини на диханні.

Третій етап: “Доброта” - підсумковий

Мета: розвиток почуттів емпатії, комунікативних навичок; закріплення знань про емоції.

Заняття № 11 “Мама та малюк"

Мета: розвиток почуття емпатії, самоконтролю.

Заняття № 12 “Кошик настрою"

Мета: закріплення знання про емоції (радість, зазнайство).

Заняття № 13 “Сум"

Мета: закріплення знань про емоції (сум); розвиток навичок спілкування.

Заняття № 14 “Мирись, мирись”

Мета: розвиток навичок спілкування

Заняття № 15

Мета: Підсумкове заняття.

На останніх заняттях діти вже самостійно виявляли один до одного теплі почуття, обіймались, висловлювали один одному подяку та підтримку. З бесід з вихователями з'ясувалось, що ті діти, які відвідували тренінгові заняття, пропонували іншим грати у ті ігри, які вони вивчили під час занять, проводили релаксаційні вправи, робили зауваження тим дітям, які ображали інших.

Розглянемо результати отримані за нашою програмою на декількох типових прикладах:

Даня Г (див.2-ий розділ) до проведення корекційної програми, виявляв певне агресивне ставлення до однолітків, пасивно поводився на заняттях, не виявляючи зацікавленості, під час малювання обирав коричневі та чорні фарби і малював лише “грязь", відмовляючись виконувати завдання вихователя. Після проведення вправи “Привітик”, коли всі діти за допомогою фломастерів на ватмані малювали свої долоні, він декілька днів і в садочку, і вдома малював свою долоню, і якщо спочатку він так само обирав темні кольори, то згодом поступово перейшов до червоного, а потім спробував усі інші, що правда з пропозиції вихователя. Слід також відмітити, що до цього часу всі пропозиції вихователя викликали у хлопчика зворотну реакцію. З вихователем була також проведена консультації, на якій були дані поради, щодо застосування методу активного слухання та спрямування спілкування з Данею на його тварин, яких хлопчик дуже любить (про них ми згадували у другому розділі).

Як відмітила сама вихователька, коли хлопчик побачив, що його слухають та ним цікавляться, зворотна реакція була дуже емоційною, хлопчик майже два дні не відходив від вихователя та весь час розповідав їй про свою собаку та її цуценят. Вихователька запропонувала Дані побудувати з конструктора для його собаки великий будиночок і запросила дітей їм допомогти. Діти охоче прийняли пропозицію, і якщо раніше Даня не дозволяв нікому будувати разом з ним, то тепер вони майже протягом тижня разом з Яріком та Антоном лише будували будиночки.

Також з бесід з вихователями та подальших спостережень було виявлено, що діти частіше стали пояснювати свої емоції вербально.

Ярік під час обіду сидів дуже сумний і не їв. Вихователь запитала, яке зараз у нього обличчя і чому. Хлопчик відповів, що йому сумно, бо він хоче до мами. Тоді вихователька запропонувала уявити, як зрадіє мама, коли прийде за ним в садочок, а її хлопчик вже все поїв, поспав і чекає на неї: “Яке обличчя буде у мами? ”. Ярік відповів веселе і показав. А якщо навпаки? Після чого хлопчик одразу повеселішав та швидко поїв.

В ході проведення розвиваючо-корекційної програми виникли певні складності з двома хлопчиками: Діма П. та Даня О.

Обидва хлопчики зовсім не розмовляли і погано йшли на контакт, спочатку взагалі відмовлялись залишати групу. Вони постійно грались один з одним, не підпускаючи до себе інших дітей. Поступово, протягом занять нам вдалось налагодити контакт з Дімою П., ми вивчили з ним віршик, який у вечері розповіли мамі, після цього хлопчик почав казати доброго ранку та до побачення вихователю та дітям, чого до цього категорично не робив. Не звертаючи увагу на дуже слабкий розвиток мовного апарату хлопчика, вихователю та матері було запропоновано, частіше заохочувати дитину до публічних виступів. Згодом хлопчик вже сам почав виходити під час занять та потроху розмовляти.

В свою чергу Даня О., дивлячись на свого друга, спочатку сердився і ревнував його до інших дітей, виявляючи при цьому агресивність та негативні емоційні прояви. Ми спробували переключити його увагу на інших дітей. Вихователь запросила його разом з дівчаткам попити чай з ляльками, Даня спочатку неохоче погодився, але наступного разу, прийшовши до групи, сам підійшов до столику і почав садовити ляльок, а потім покликав Дарину гратись з ним.

Згодом мама розповіла, що приходячи додому, після занять з психологом, Даня О. показує, як він виконував вправи, хоча в перші дні він лише стояв у куточку і дивився. Така поведінка свідчила, про сором'язливість малюка та його невпевненість. Тому індивідуальна робота з ним була спрямована саме на розвиток впевненості та заохочення до самовираження. За допомогою дітей ми постійно заохочували Даню до публічних виступів, навіть коли він просто виходив перед групою, всі схвально аплодували. Поступово йому це сподобалось і він почав виявляти ініціативу, і згодом став приймати активну участь у заняттях. Але в присутності сторонніх людей він знов закривався і категорично відмовлявся спілкуватись.

Під час індивідуальної консультації було встановлено, що батько та мати хлопчика військові, коли Дані було трохи більше року він сильно захворів, тому мама відправила його до бабусі в село на оздоровлення, де він провів більше ніж півроку, перший час хлопчик дуже сумував за мамою. Бабуся та дідусь намагаючись забавити дитину попереджали всі його бажання, виконували всі його примхи у їжі і розмовляли з ним дитячими словами. До того ж бабуся ставилась до виховання онука з гіперопікою, ніколи не відходила від нього і в разі якщо хлопчик виявляв будь-яку самостійність лякала його чужими дядьками та “Бабаєм". Після повернення додому хлопчик сильно змінився, у нього почалась сильна алергія на велику кількість продуктів, він став дуже погано їсти, відмовлявся розмовляти і спілкувався з батьками лише за допомогою жестів та виразних поглядів. Хлопчик постійно намагався усамітнитись у свої кімнаті і грався там наодинці, що цілком задовольняло батьків, які були зайняті своїми проблемами.

Отже, поведінка Дані О., характеризує типовий випадок недостатньої інтенсивності спілкування з боку батьків та однолітків, і зворотною ситуацією з боку бабусі, яка була “занадто” активна та ініціативна і не залишила місця для ініціативи дитини.

Окрім корекційних занять в групах були проведені групові консультації для батьків та вихователів на теми: “Емоцій та їх вплив на психічний розвиток дитини”, “Негативна поведінка і глечик наших емоцій”, “У чому мудрість батьківської любові? ” (Додатки К, Л, М).

Отже, можна узагальнити, що проведення розвиваючо-корекційної роботи з дітьми, вихователями та батьками, було повністю спрямоване на покращення емоційного та загального психічного стану дітей у групі, а також попередження негативних проявів у взаємодії дітей між собою та дорослими, для чого були проведені групові та індивідуальні заняття з дітьми, спрямовані на розвиток їхньої емоційної сфери, оволодіння навичками спілкування один з одним, виявлення та розуміння власних емоцій, а також емоцій інших людей. Всі ці, отриманні в ході нашої програми, знання певною мірою допомогли дітям і дорослим впоратись з їх проблемами. І вихователі, і батьки зауважили про очевидні зміни у поведінці дітей в групі і налагодження більш теплої та позитивної атмосфери. Звичайно протягом одного місяця неможливо вирішити всі наявні проблеми, але за результатами нашої роботи можна припустити, що у разі спрямування виховання дітей раннього віку, не лише на розвиток розумових здібностей, але, і в більшій мірі, на розвиток їх емоційної сфери, у майбутньому можна буде уникнути багатьох проблем. Бо саме у ранньому віці емоційна сфера є як найбільш вразливою, так і найбільш сенситивною для свого розвитку, про що свідчить легкість та швидкість змін, які сталися під час нашого експерименту.

3.2 Результати контрольного дослідження

Після проведення розвиваючо-корекційної програми, яка проводилась протягом місяця було проведено контрольне діагностування за допомогою методу спостереження, бесід з батьками та вихователями, а також методики “Паровозик” та “Кольорова соціометрія”.

За результатами контрольного дослідження, очевидні під час спостереження позитивні зміни в експериментальній групі, цілком підтвердились (Таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Порівняльна характеристика психологічного клімату в групах за результатами методики Паровозик”

Група

Кількість дітей

Рівні психічного та емоційного стану дитини

Загальний психологічний клімат в групі

(%)

ППС*

НПС*

кількість

%

нс*

сс*

вс*

к-сть

%

к-сть

%

к-сть

%

№ 10 - ЕГ*

17

15

88

2

12

0

--

0

--

76,4

№ 2 - КГ*

17

10

59

5

29

2

12

0

--

17,6

Всього

34

25

74

7

20

2

6

0

--

47

Примітка: * ППС - позитивний психічний стан

* НПС - негативний психічний стан

* нс - низького ступеню

* сс - середнього ступеню

* вс - високого

* ЕГ - експериментальна група,

* КГ - контрольна група

Як видно з таблиці, за проведеними методиками у контрольній групі з 17 дітей, 10 (59%) виявили позитивний психічний стан, 5 (29%) негативний психічний стан низького ступеню та 2 (12%) негативний психічний стан середнього ступеню.

У експериментальній групі 15 (88%) дітей виявили позитивний психічний стан, 2 (12%) негативний психічний стан низького ступеню. При цьому лише один хлопчик (Діма Л) з тих хто пройшов корекційну програму.

З цього приводу слід зауважити, що з батьками була проведена консультативна робота, але мати хлопчика, не зважила на зауваження психолога та вихователя, про те, що не слід сварити чужих дітей кожного разу, як її син скаржить, що його ображали, а також, що не можна робити зауваження вихователеві в присутності дітей

Інша дитина, яка виявила негативний психічний стан низького ступеню (Аліна Т) корекційну програму не проходила, бо до цього виявила стійкий позитивний емоційний стан.

Під час бесіди з батьками було встановлено, що до них у гості приїхала бабуся (свекров), яка дуже любить свою онучку і постійно її балує, при цьому підриваючи авторитет матері. Дівчинка зовсім перестала слухатись, не хоче себе обслуговувати (одягатись, їсти, ходити ногами), відмовляється ходити до дитсадка, з будь-якого приводу влаштовує істерики. До того ж татусь забаганкам доньки потакає, носить її на руках, годує, відмовляючи, що це краще ніж слухати її істерики. .

Батькам були надані практичні рекомендації. В садочку дівчинка поводиться цілком нормально, лише іноді вихователь скаржиться на поганий апетит та денний сон, що цілком пояснюється її збудженим емоційним станом, який спричинений відсутністю домовленості між дорослими, які приймають участь у її вихованні.

Отже, за загальними показниками (Таблиці 3.1) загальний психологічний клімат у експериментальній групі після проведення корекційної роботи з дітьми, які виявили негативний психічний стан, складає 76,4%, що свідчить про покращення показників, отриманих під час діагностичного експерименту у даній групі, на 105,4%.

При цьому у контрольній групі загальний психологічний клімат покращився лише на 11,8%, що може свідчити про підвищення рівня адаптованості дітей до дитячого садка.

Узагальнюючи наведені результати можна сказати, що проведена розвиваючо-корекційна програма мала суттєвий вплив на емоційний стан досліджуваних, значно підвищила їх рівень емоційного розвитку, що сприяло усуненню певних негативних проявів у поведінці дітей, розвитку емпатії та доброзичливих стосунків між ними. Також наша програма допомогла не лише дітям, але і дорослим, які їх оточують. Вони отримали змогу краще зрозуміти малюків, навчались продуктивно спілкуватись з ними, зважати на їхні потреби та прислухатись до їх почуттів.

Висновок до 3 розділу

У третьому розділі роботи наведений опис розробленої та проведеної корекційно-розвиваючої програми, яка була спрямована на розвиток емоційної сфери дітей та попередження негативних проявів у взаємодії з однолітками та дорослими.

Отримані результати свідчать про суттєвий вплив проведеної роботи на загальний психологічний клімат в групі, а також на індивідуальний емоційний та психічний розвиток дітей.

В ході застосування розвиваючо-корекційної програми ми виявили певну залежність рівня психічного розвитку та її емоційного стану від характеру взаємовідносин у родині, соціальних умов виховання та характеру провідної діяльності.

Так, наприклад, формування впевненості у безпеці існування великою мірою залежить від створення батьками необхідного рівня захищеності, емоційності та любові у родині. Якщо рівень такої захищеності достатній то дитину не лякає навіть відсутність матері, бо вона глибоко впевнена в тому, що їй нічого не загрожує (базова довіра до світу, по Е. Еріксону [46]). Нажаль батькам не завжди вдається забезпечити дитині потрібну міру захищеності, що дуже часто і стає причиною порушень в емоційній та психічній сферах розвитку дитини.

Також, була виявлена залежність рівня розвитку мовленнєвої компетенції від стану емоційної сфери дитини. І в цьому випадку, як недостатній рівень уваги, спілкування та емоційності, так і їх перенасиченість, можуть стати причинами порушень у розвитку мови дитини.

Далі наші дослідження довели, що емоційне ставлення дитини до дорослого дуже вибіркове і пояснюється багатьма факторами один з яких це вид та форма спільної їх діяльності. Якщо діяльність, яку пропонує дорослий бажана для дитини, то і ставлення до дорослого буде більш позитивним, а при зміні бажаного виду діяльності на небажаний позитивне ставлення до одного і того ж дорослого може різко змінитись і навіть викликати агресію з боку дитини, якщо цього не зробити правильно та поступово, зацікавивши при цьому дитину.

На основі отриманих результатів нами були розроблені практичні рекомендації для батьків та вихователів, які будуть наведені окремо.

Загальні висновки

Проведений теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури, аналіз експертних результатів дозволив зробити наступні висновки:

Теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми розвитку емоційної сфери дитини раннього віку, проведений у першому розділі нашої роботи, дозволив виділити основні чинники, які на думку більшості психологів впливають на розвиток емоційної сфери. Найголовнішу роль у її розвитку, на думку більшості, грає вид та зміст провідної діяльності та зміст і характер спілкування дитини з оточуючими.

Базуючись на проведеному теоретичному аналізі, у другому розділі нашої роботи, був проведений діагностичний експеримент, в ході якого було визначено особливості емоційної сфери дитини раннього віку, рівень її розвитку та загальний психічний стан досліджуваних в залежності від виду та характеру діяльності та спілкування.

За результатами даного експерименту була відібрана група дітей, які мали негативний психічний стан, виявляли негативні емоційний прояви по відношенню до оточуючих та мали низький рівень розвитку емоційної сфери Вважаючи на виявлені недоліки та порушення ця група дітей потребувала певної психологічної допомоги.

На третьому етапі, нами була розроблена та апробована розвиваючо-корекційна робота, спрямована на розвиток емоційної сфери дитини, навчання розрізняти певні емоційні стани, покращення міжособистісних стосунків між дітьми та попередження негативних взаємодій з однолітками і дорослими.

Внаслідок проведеної розвиваючо-корекційної роботи ми отримали досить позитивні результати, які свідчать про те, що у разі спрямування виховного процесу на розвиток емоційної сфери дитини у ранньому віці, ми отримуємо можливість більш швидкої та ефективної соціальної адаптації дитини, стабілізації психічних станів, корекції негативних проявів поведінки.

В своїх дослідженнях ми знайшли підтвердження визначень вітчизняних психологів, щодо афективного характеру сприймання дитини, значущості змісту спілкування та провідної діяльності дитини на формування її емоційної сфери. А також того, що дитина раннього віку лише вчиться розпізнавати свої емоції і ми, оточуючи дорослі, повинні їй в цьому всіляко допомагати.

Отримані дані дозволяють говорити про можливість раннього діагностування несприятливого варіанту формування особистості на підставі вивчення характеру емоційної регуляції основних видів діяльності дитини раннього віку. Така діагностика дає можливість батькам та вихователям більш адекватно організовувати процес спілкування з дитиною і, враховуючи виявлені особливості емоційної сфери дитини раннього віку, сприяти розвитку психічно здорової та повноцінної дитини.

Звичайно отримані дані носять лише попередній характер і потребують більш розгорнутого експериментального підтвердження, але за результатами нашого дослідження можна говорити про залежність розвитку емоційної сфери з загальним розвитком особистості. Ми вважаємо перспективними і актуальними вивчення емоційної сфери дитини в онтогенезі.

Рекомендації для батьків та вихователів

Перш за все хотілось довести до батьків та вихователів головні особливості періоду раннього дитинства, якими є: інтенсивний темп розвитку, висока пластичність організму, великі потенційні можливості, взаємозалежність фізичного і психічного розвитку, нестабільність психічного та фізичного станів, вроджена сенсомоторна потреба та потреба в спілкування з дорослими, висока навіюваність емоційних станів дитини.

Емоційний розвиток є суттєвою частиною загального психічного розвитку дитини в перші три роки життя. Саме емоції, завдяки їх психогенетичній орієнтації, здійснюють перші зв'язки дитини з її соціальним середовищем. Всі сучасні дослідження доводять, що емоційний і соціальний розвиток дитини раннього віку глибоко пов'язаний.

Вирішальна і основна риса емоційного стану - його інтегративність: як тільки виникає одна емоція, вона охоплює весь організм і відразу інтегрує всі функції в організмі. Позитивна чи негативна емоція завдяки такій інтеграції може бути абсолютним сигналом корисності або шкідливості даного впливу на організм. Таким, чином, завдяки емоціям організм швидко оцінює характер впливу: якщо він корисний для організму, виникають приємні емоції, якщо шкідливий - неприємні. Саме це надає універсального значення емоціям для життя організмі.

Ґрунтуючись на викладених особливостях, хотілося порадити дорослим, які займаються вихованням дітей пам'ятати наступне:

Емоції - суттєва частина загального психічного розвитку дитини раннього віку.

Дотримуйтесь режиму дня - запоруки фізичного і психічного здоров'я малюка.

Велика “кількість любові", загальна атмосфера родинного спокою і щастя впливатиме на вашу дитину благодійно.

Будьте уважними до дитини, помічайте, схвалюйте і підтримуйте кожне її досягнення.

Заохочуйте активність дитини до всього нового, створюйте їй умови для пізнання навколишнього світу.

Підтримуйте допитливість дитини, відповідайте на її запитання.

Навчайте дитину передавати її враження у мові, малюнках, ліпленні, конструюванні, рухах.

Турбуйтесь, щоб дитина бачила хороші картини, слухала хорошу музику.

Радійте успіхам дитини дома і дитячому садку, уважно стежте за її розвитком.

У разі виникнення проблемних ситуацій застосовуйте метод “активного слухання": розмовляючи з дитиною опустіться до її рівня, дивіться їй в очі і задайте питання у стверджуючий формі (“Братик не дав тобі свою машинку і тобі стало сумно, тому ти плачеш? ”).

Зустрічайте та проводжайте дитину кожен раз так, як Ви зустрічаєте своїх близьких друзів, яких давно не бачили.

Обіймайте свою дитину не менш ніж 8 разів на день.

Правильно розставляйте пріоритети та пам'ятайте, що для Вас найважливіше в світі.

Окремо вихователям рекомендуємо:

Намагатись створити комфортний емоційний мікроклімат у групі під час перебування малюка в дитячому садку.

Домагайтесь цього завдяки використанню таких різноманітних методів і прийомів педагогічної діяльності, як показ і зацікавлення, заохочення і допомога, оцінка і схвалення.

Заняття завжди проводьте в ігровій формі. Обов'язково використовуйте наочність, казкові та ігрові персонажі, тощо.

Не останню роль у швидкій та безболісній адаптації малюка відіграє емоційна виразність вихователя.

Спілкування з дітьми повинно включати в себе такі впливи:

вільний режим дня: надавати дітям більше вільного часу для освоєння нового життєвого простору, спілкування з однолітками, бажаної ігрової діяльності;

дотик: погладжування, перебирання пальчиків дитини, обнімання тощо; посмішка: супроводжувати спілкування приязною посмішкою, відповідати посмішкою на ініціативну посмішку дитини;

погляд: дивитись в очі дитини під час спілкування, намагатись частіш застосовувати метод активного слухання, тримати контакт поглядом;

розмова: дотримуватись ласкавої інтонації, називати дитини по імені пестливо, вступаючи в діалог

(Додатки К, Л, М).

Пам'ятайте будь-якій людині, а тим більше дитині необхідно: щоб її любили, розуміли, визнавали, поважали: щоб вона була комусь потрібна і близька: щоб у неї був успіх - у справах, навчанні, на роботі: щоб вона мала змогу себе реалізувати, розвивати свої здібності, самоудосконалюватись, поважати себе.

Доповідь

по захисту випускної магістерської роботи студентки групи 5м

Опарій Ганни Сергіївни

Шановний голова державної комісії! Шановні члени комісії та присутні! Вашій увазі пропонується дипломна робота на тему “Особливості емоційної сфери та її вплив на психічний розвиток дитини раннього віку".

Робота складається з вступу, трьох розділів, загальних висновків, рекомендації для вихователів та батьків.

Обґрунтовуючи актуальність обраної теми, хотілося б відзначити роль емоцій в управлінні поведінкою людини, адже не випадково майже всі автори, говорячи про емоції, відмічають їх мотивуючу роль, пов'язують емоції з потребами та їх задоволенням. Отже, які б умови та детермінанти не визначали б життя та діяльність людини - внутрішньо, психологічно значущими, вони стають лише у тому випадку, коли їм вдається проникнути у сферу її емоційних відносин.

Але не дивлячись на безперечну важливість вивчення емоційної сфери людини, є очевидним різкий дефіцит наукової літератури та експериментальних досліджень в даній галузі психології.

Актуальність обраної теми, полягає в тому, що емоційний розвиток є суттєвою я б сказала найважливішою, частиною загального психічного розвитку дитини в перші три роки життя. Саме емоції, завдяки їх психогенетичній орієнтації, здійснюють перші зв'язки дитини з її соціальним середовищем. У наших дослідженнях ми довили, що емоційний і соціальний розвиток дитини раннього віку глибоко пов'язані між собою. Саме тому визначення особливостей емоційної сфери та її вплив на психічний розвиток дитини раннього віку і є метою нашої дипломної роботи.

Розглянемо дослідницький апарат дипломної роботи:

Об'єкт дослідження емоційна сфера дитини раннього віку.

Предмет дослідження - особливості емоційної сфери дітей, які виховуються у дитячих закладах.

Мета роботи - вивчити особливості емоційної сфери дитини; визначити їх вплив на соціальний розвиток дитини. Згідно з метою дослідження було сформульовані та виконані наступні завдання:

Провести аналіз психолого-педагогічної літератури по проблемі дослідження.

Підібрати методи та методики дослідження особливостей емоційної сфери дитини раннього віку.

Виявити рівень емоційного розвитку дітей раннього віку, дослідивши:

психічні стани та деякі особистісні якості дитини раннього віку в залежності від умов соціального виховання;

психічні стани та емоційне благополуччя дитини в ситуаціях педагогічної діяльності та у дитячому колективі;

психічні стани та емоційне благополуччя дитини в родині.

Розробити розвиваючо-корекційну програму та проаналізувати її результати.

Розробити практичні рекомендації для вихователів та батьків

В ході виконання завдання були застосовані емпіричні методи: спостереження, бесіди з вихователем та батьками дітей, анкетування батьків. В експериментальному дослідженні були застосовані методики “Кольорова соціометрія", “Паровозик", “Годинничок" спрямовані на діагностику психічних та емоційних станів дітей.

Експериментальне дослідження проводилось на базі дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 180 Харківської міської ради. В дослідженні приймали участь діти від 2 до 3 років, у кількості 34 дитини. Теоретичне та практичне значення роботи полягає в тому, що була проаналізована наукова література, виявлені психічні стани дітей раннього віку в залежності від різних умов: виховання, ситуації педагогічної діяльності, сприятливих умов в родині. Проаналізовані результати експериментів, розроблена та апробована розвиваючо-корекційна програма та надані практичні рекомендації для впровадження в практику навчально-виховного процесу дитячого закладу.

У першому розділі нашої роботи “Теоретичний аналіз проблеми дослідження" ми розглянули та проаналізували результати деяких, найвідоміших і значущих, теоретичних та експериментальних робіт, що стосуються особливостей розвитку емоційної сфери, розглянули чинники, які можуть впливати на її розвиток. Дозвольте не зупинятись на цьому розділі у звязку з тим, що він детально поданий у роботі.

Метою другого розділу “Експериментальне дослідження рівня емоційного розвитку у дитини раннього віку", було виявлення рівня та особливостей емоційного розвитку дітей раннього віку.

Для досягнення поставленої мети ми дослідили:

психічні стани та деякі особистісні якості дитини раннього віку в залежності від умов соціального виховання;

психічні стани та емоційне благополуччя дитини в ситуаціях педагогічної діяльності та у дитячому колективі;

психічні стани та емоційне благополуччя дитини в родині.

На основі аналізу, отриманих в ході діагностичного експерименту, результатів можна зробити наступні висновки:

Загальними особливостями емоційної сфери дитини можна визначити залежність її емоційного стану від оточуючого середовища, виду, змісту та емоційної зафарбованості діяльності.

Виявлена певна залежність загального стану дитини та її поведінки від виду її спілкування.

Визначена певна своєрідність реакції дитини на оцінки дорослого. Негативні оцінки діяльності знижують її привабливість та активність дитини, а позитивні, напроти стимулювали співробітництво, сприяли розвитку дитячої ініціативи.83% та 89% дітей по групах виявили позитивний емоційний стан під час спільної з вихователем ігрової діяльності (дидактичні ігри, музичні заняття, спортивні заняття, прогулянка). Негативний психічний стан виявили 8% дітей групи № 10 при приході до групи та 5% коли повертались додому, а також 7% під час денного сну. По групі № 2 результати кращі, відповідно: 4% - ранковий прийом, 3% повернення додому, і 4% під час денного сну.

Встановлено, що якщо дитина перебуває у несприятливому емоційному стані, це істотно впливає майже на всі її функції. Дитина неохоче вступає у спільну діяльність, а іноді взагалі від неї відмовляється, знижується мовленнєва активність дитини, у дитини порушується апетит, сон, вона обирає пасивну роль під час занять, у поведінці з близькими часто виявляє негативізм та агресію.

Отже, загальний аналіз результатів проведеного діагностичного експерименту надав змогу виділити групу дітей, які потребують корекційної роботи спрямованої на покращення їх емоційного стану.

У третьому розділі роботи “Програма розвиваючо-корекційної роботи з розвитку емоційної сфери та попередження негативних взаємодій з однолітками та дорослими" наведений опис розробленої та проведеної корекційно-розвиваючої програми, яка була спрямована на розвиток емоційної сфери дітей та попередження негативних проявів у взаємодії з однолітками та дорослими.

Отримані результати свідчать про суттєвий вплив проведеної роботи на загальний психологічний клімат в групі, а також на індивідуальний емоційний та психічний розвиток дітей.

В ході застосування розвиваючо-корекційної програми ми виявили певну залежність рівня психічного розвитку та її емоційного стану від характеру взаємовідносин у родині, соціальних умов виховання та характеру провідної діяльності.

Так, наприклад, формування впевненості у безпеці існування великою мірою залежить від створення батьками необхідного рівня захищеності, емоційності та любові у родині. Якщо рівень такої захищеності достатній то дитину не лякає навіть відсутність матері, бо вона глибоко впевнена в тому, що їй нічого не загрожує (базова довіра до світу, по Е. Еріксону [46]). Нажаль батькам не завжди вдається забезпечити дитині потрібну міру захищеності, що дуже часто і стає причиною порушень в емоційній та психічній сферах розвитку дитини.

Також, була виявлена залежність рівня розвитку мовленнєвої компетенції від стану емоційної сфери дитини. І в цьому випадку, як недостатній рівень уваги, спілкування та емоційності, так і їх перенасиченість, можуть стати причинами порушень у розвитку мови дитини.

Далі наші дослідження довели, що емоційне ставлення дитини до дорослого дуже вибіркове і пояснюється багатьма факторами один з яких це вид та форма спільної їх діяльності. Якщо діяльність, яку пропонує дорослий бажана для дитини, то і ставлення до дорослого буде більш позитивним, а при зміні бажаного виду діяльності на небажаний позитивне ставлення до одного і того ж дорослого може різко змінитись і навіть викликати агресію з боку дитини, якщо цього не зробити правильно та поступово, зацікавивши при цьому дитину.

На основі отриманих результатів нами були розроблені практичні рекомендації для батьків та вихователів.

Отже, внаслідок проведеної розвиваючо-корекційної роботи ми отримали досить позитивні результати, які свідчать про те, що у разі спрямування виховного процесу на розвиток емоційної сфери дитини у ранньому віці, ми отримуємо можливість більш швидкої та ефективної соціальної адаптації дитини, стабілізації психічних станів, корекції негативних проявів поведінки.

В своїх дослідженнях ми знайшли підтвердження визначень вітчизняних психологів, щодо афективного характеру сприймання дитини, значущості змісту спілкування та провідної діяльності дитини на формування її емоційної сфери. А також того, що дитина раннього віку лише вчиться розпізнавати свої емоції і ми, оточуючи дорослі, повинні їй в цьому всіляко допомагати.

Отримані дані дозволяють говорити про можливість раннього діагностування несприятливого варіанту формування особистості на підставі вивчення характеру емоційної регуляції основних видів діяльності дитини раннього віку. Така діагностика дає можливість батькам та вихователям більш адекватно організовувати процес спілкування з дитиною і, враховуючи виявлені особливості емоційної сфери дитини раннього віку, сприяти розвитку психічно здорової та повноцінної дитини.

Звичайно отримані дані носять лише попередній характер і потребують більш розгорнутого експериментального підтвердження, але за результатами нашого дослідження можна говорити про залежність розвитку емоційної сфери з загальним розвитком особистості. Ми вважаємо перспективними і актуальними вивчення емоційної сфери дитини в онтогенезі.

Щиро дякую за увагу! На цьому доповідь закінчено.

Список використаних літературних джерел

1. Аникеева Н.П. Воспитание игрой. - М., 1987.

2. Бадалян М., Миронов А. Эмоции и характер детей // Дошкольное воспитание. - 1976 - № 1 - С.27-37.

3. Баллон А. Психическое развитие ребенка / АПН СССР. - М.: "Просвещение", 1967 - 194 с.

4. Батуев А.С. Физиология высшей нервной деятельности и сенсорных систем - СПб.: Питер, 2005. - 317 с.

5. Бреслав Г.М. Психология эмоций. - М.: Смысл; "Академия", 2004 - 544 с.

6. Бреслав Г.М. Проблема эмоциональной регуляции у дошкольников // Вопросы психологии - 1984. - № 3. - С 53-59.

7. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: норма и отклонение - М., 1990. - С.28-91.

8. Былкина Н.Д., Люсик Д.В. Развитие представлений детей об эмоциях в онтогенезе // Вопросы психологии. - 2000 - № 5 - С.38-48.

9. Возрастно-психологическое подход в консультировании детей и подростков / Бурменская Г.В. и др. - сайт Центра персонального развития КРЫЛЬЯ http://psy-wings. narod.ru М., 2002.

10. Велиева С.В. Диагностика психических состояний детей дошкольного возраста: Учебно-методическое пособие. - СПб: Речь, 2005 - 240 с.

11. Ворсобин В.Н., Жидкин В.Н. Изучение выбора цвета при переживании положительных и отрицательных эмоций дошкольниками // Вопросы психологии - 1980 - № 3. - С.121-124.

12. Выготский Л.С. Проблема культурного развития ребенка (1928) // Вестн. Моск. ун-та. Сер.14, Психология. - 1991. - № 4. - С.5-18.

13. Выготский Л.С. Учение об эмоциях // Собрание сочинений т.4 - М., 1984. - С.340-367.

14. Гипенрейтер Ю.Б. Общаться с ребенком. Как?. -

15. Гуськова Т.В., Елагина М.Г. Личностные новообразования у детей в период кризиса трех лет // Вопросы психологии. - 1987. - № 5. - С.78-85.

16. Діти раннього віку в дошкільній установі // Бібліотека вихователя. - 2008. - № 2 - С.14-18.

17. Детская практическая психология: Учебник /Под ред. проф. Т.Д. Марциновской. - М.: Гардарики, 2000. - 255 с.

18. Ефимкин Р.П. Детская психология. - К., 2005.

19. Заззо Р. Психическое развитие ребенка и влияние среды // Вопросы психологии. - 1967. - № 2 - С.111-134.

20. Запорожец А.В. О психологии детей раннего и дошкольного возраста. - М., 1969.

21. Запорожец А.В., Неверович Я.З. О генезисе функции и структуре эмоциональных процессов у ребенка // Вопросы психологии - 1974. - № 6. - С.59-73.

22. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. - М., 1986.

23. Захаров Е.И. Психолог в детском саду. - Москва-Обнинск. - 1998 - № 1 - С.9-18.

24. Захаров А.И. Психотерапия неврозов у детей и подростков. - М., 1982.

25. Изард К. Психология эмоций. - СПб.: Питер, 2006 - 464 с.

26. Изотова Е.И. Эмоциональна сфера ребенка: Теория и практика / Учебное пособие. - М.: Академия, 2004 - 284 с.

27. Ильин Е.П. Эмоции и чувства // Эмоциональная сфера детей младшего возраста. СПб "Питер", 2001. - С.397-398.

28. Каган В.Е. Когнитивные и эмоциональные аспекты гендерных установок у детей 3-7 лет // Вопросы психологии. - 2000. - № 2. - С.65-69.

29. Корницкая С.В. Влияние содержания общения на отношения детей раннего возраста к взрослому // Вопросы психологии - 1973. - № 4 - С.65-70.

30. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. - 9-е изд. - СПб.: Питер, 2006. - С.274-412.

31. Крутецкий В.А. Психология: учебник - М.: Просвещение, 1980. - 352 с.

32. Кряжева Н.Л. Развитие эмоционального мира у детей. - Ярославль, 1996.

33. Кузьменко В, Котлярова І. Регулювання емоційних проявів у дітей // Палітра педагога. - 2005 - № 2. - С.14-16

34. Кузнецова Е.К. Мини-тренинги для детей дошкольного возраста. - сайт Центра персонального развития КРЫЛЬЯ http://psy-wings. narod.ru.

35. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология. - М.: ТЦ Сфера, 2004. - С.188-200.

36. Лисина М.И. Влияние отношений с близкими людьми на развитие ребенка раннего возраста // Вопросы психологии - 1961 - Т.1 № 3.

37. Лешли Д. Работать с маленькими детьми, поощрять их развитие и решать их проблемы. - М., 1991.

38. Люблинская А.А. Детская психология. - М., 1971 - 415 с.

39. Манова-Томова, Василка Психологічна діагностика раннього віку: Пер. з болг. - К.: Вища школа, 1978. - 167 с.

40. Марциновская Т.Д. История детской психологии: Учебник для студ. пед вузов. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998 - 272 с.

41. Мещеряков С.Ю. Психологическая готовность к материнству // Вопросы психологии. - 2000 - № 5 - с.18-27.

42. Обухова Л.Ф. Детская психология: Теория, факты, проблемы. // Детство как предмет психологического исследования. - М.: Тривола, 1995 - С.22-32.

43. Павленко Т. Комунікативні аспекти моційного розвитку дітей // Палітра педагога. - 2003. - № 2 - С. 19-22.

44. Прусаков О.А. Понимание эмоций детьми дошкольного возраста // Вопросы психологии. - 2006. - № 4 -с.24-35

45. Психокоррекционная и развивающая работа с детьми: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений / И.В. Дубровина, А.Д. Андреева, Е.Е. Данилова, Т.В. Вохмянина; Под ред. И.В. Дубровиной. - М.: Издательский центр "Академия", 1998. - 160 с.

46. Психология детства: Учебник / под общей ред.А. А. Реан. - Москва "Олма-пресс", 2003. - С.91-238.

47. Психология эмоций. Тексты / под ред.В.К. Вилюнаса, Ю.Б. Гипенрейтер. - М.: Моск. ун-та, 1984. - 288 с.

48. Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста: Психологические исследования / Под ред. А.В. Запорожца, Я.З. Неверович. Науч. - исслед. ин-т дошкольного воспитания Акад. пед. наук СССР. - М.: Педагогика, 1986 - 176 с.

49. Семенович А.В. Нейропсихологическая диагностика и коррекция в детском возрасте: уч. посб. - М.: Академия, 2002 - 160 с.

50. Смирнова Е.О. Психология ребенка. - М., 1997.

51. Смирнова Е.О. Проблема общения ребенка и взрослого в работах Л.С. Выготского и М.И. Лисиной // Вопросы психологии. - 1996. - № 6 - с.76-87.

52. Смирнова Е.О., Утробина В.Г. Развитие отношения к сверстнику в дошкольном возрасте. "Вопросы психологии" - , 1996, № 3 - с.5-13.

53. Сопрун І.П. Емоційна сфера дітей, що виховуються в різних соціальних умовах // Наука і освіта. - 2001 - № 6 - с.63-66.

54. Сопрун І.П., Чебикін О.Я. Прояв агресивності у дітей, що виховуються в різних соціальних умовах // Наука і освіта. - 2003 - № 5-6. - С.51-53.

55. Столяренко Л.Д. Основы психологии. / Учебное пособие /Л.Д. Столяренко. - Ростов н/Д: Феникс, 2005. - 672 с.

56. Трунова Н.М. Об изучении эмоций у детей // Дошкольное воспитание. 1970. - № 5. - С.28-34.

57. Фельдштейн Д.И. Психологическая роль ведущих типов деятельності в формировании личности ребенк // Вопросы психологии. - 1979. - № 5. - С.151-152.

58. Черняева С.А. Психотерапевтические сказки и игры. - СПб.: Речь, 2002. - 168 с.

59. Шарохина В.А. Коррекционно-развивающие занятия в младшей группе: Конспект занятий. - М.: Книголюб, 2003. - 64 с.

60. Юдина Е.Г. Педагогическая диагностика в детском саду: Пособие для воспитателей дошк. образоват. учреждений / Е.Г. Юдина, Г.Б. Степанова, Е.Н. Денисова. - 2-е изд. - М.: Просвещение, 2003. - 144 с.

Додатки

Додаток А

ПРОТОКОЛ

за результатами проведення методики “Паровозик”

в групі № 10

(зразок)

Дата проведення 11.10 2007 та 12.10 2007

Місце проведення: ДНЗ № 180 група № 10, 17 дітей

Експериментатор: Опарій Г.С.

Прізвище та ім'я дитини

Колір

Примітка

Результати в балах

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Настя Л.

ж

чер

чор

1

зел

сір

кор

син

3

ф

1+3=4 - НПС нс

2

Дарина Р.

ф 2

чор

2

зел

кор

син

чер1

жов2

сір

1+2+2+2=7

НПС сс

3

Діма Л.

сір

3

син

ф 1

кор

2

зел

ф

чер

чор

син

сір

чор

ж

1

кор

зел

2

ж

3

чер

3

не знає назви кольорів

1+3+3=7

НПС сс

2+1+2+3= 8

4

Аріна Г.

чер

ф 1

зел

син

ж

чор

кор

сір

другим спочатку обрала зелений, але потім змінила на фіолетовий

1 ППС

5

Вєроніка П.

син

ж

чер

ф

чор

кор

зел

2

сір

не знає кольорів - червоний називає зеленим, чорний не назвала взагалі

2 - ППС

6

Даня Г.

чер

ж

ф

кор

син

чор

зел

(2)

сір

п'ятим спочатку обрав сірий, але потім змінив на сиДодаток Б

ПРОТОКОЛ

за результатами проведення методики “Паровозик”

в групі № 2

(зразок)

Дата проведення 13.10.2007 та 13.10.2007

Місце проведення: ДНЗ № 180 група № 2, 17 дітей

Експериментатор: Опарій Г.С.

При визначенні загального психологічного клімату в групі було встановлено емоційний стан 9 дітей з групи оцінено як позитивний, 8 дітей - перебувають у негативному психічному стані, 7 низького ступеню і 1 середнього ступеню. Діти відвідують дитячий садок протягом року.

Отже психологічний клімат в групі складає:

__9-8_ х 100% = 5,8%,

17

що відповідає незначному ступеню несприятливого психологічного клімату.

Додаток В

ПРОТОКОЛ

за результатами проведення методики “Кольорова соціометрія”

в групі № 10

(зразок)

Дата проведення 18.10.2007 та 19.10.2007

Місце проведення: ДНЗ № 180 група № 10, 17 дітей

Експериментатор: Опарій Г.С.

Прізвище ім'я дитини Аріна Г. Вік 2 р.10 міс.

Прізвище ім'я дитини Діма Л. Вік 2 р.4 міс.

Прізвище ім'я дитини Даріна Р. Вік 3 р.

Прізвище ім'я дитини Антон Г. Вік 3 р.

Прізвище ім'я дитини Даша С. Вік 3 р.1 міс.

Прізвище ім'я дитини Софія Б. Вік 2 р.5 міс.

Прізвище ім'я дитини Ніка П. Вік 2 р.10 міс.

Прізвище ім'я дитини Саша М. Вік 2 р.10 міс.

Прізвище ім'я дитини Ярік Л. Вік 3 р.02 міс.

Прізвище ім'я дитини Даня Г. Вік 2 р.8 міс.

Прізвище ім'я дитини Кирил О. Вік 2 р.6 міс.

ній

2 - ППС

7

Даня О.

ж

чер

ф

син

кор

сір

зел

(2)

чор

незнає назви кольорів

2 - ППС

8

Діма П.

зел

чор (2)

ж

кор

чер

ф

сір

син

(2)

хлопчик не розмовляє, незнає назви кольорів.

Спочатку відмовлявся від спілкування

4 - НПС нс

9

Софія Б.

кор

(3)

зел

син

ф

сір

чор

ж

(2)

чер

(3)

не знає назви кольорів

2+3+3=8

НПС сс

10

Даша С.

ф (2)

кор

(2)

чор

(1)

син

ж

чер

(1)

сір

зел

(3)

не знає кольорів, на другій позиції спочатку обрала синій, потім чорний, зупинилась на коричневому

1+1+2+2+3=9

НПС сс

11

Антон Г.

чор

(3)

зел

ж

син

сір

кор

ф

чер

(3)

3+3=6

НПС нс

12

Ярік Л.

син

чор

(2)

ж

кор

сір

чер

(1)

ф

зел

(3)

2+1+3=6

НПСнс

13

Саша М.

чор

(3)

зел

сір

(1)

ф

кор

син

ж

(2)

чер

(3)

3+1+2+3=9 НПС сс

14

Аліна Т.

чер

зел

ж

ф

кор

чор

син

(3)

сір

3

ППС

15

Маша П.

ж

чер

ф

чор

сір

кор

син

(3)

зел

(3)

3+3=6

НПС нс

16

Даша Н.

чор

(3)

зел

кор

(1)

ж

син

сір

ф

чер

(3)

7 - НПС нс

17

Кирил О.

син

чор

(2)

ф

кор

ж

зел

(1)

сір

кор

2+1=3

ППС

При визначенні загального психологічного клімату в групі було встановлено емоційний стан 6 дітей з групи оцінено як позитивний, 11 дітей - перебувають у негативному психічному стані, 6 низького ступеню і 5 середнього ступеню.

Отже психологічний клімат в групі складає:

__6-11_ х 100% = - 29%,

17

Додаток Б

ПРОТОКОЛ

за результатами проведення методики “Кольорова соціометрія”

в групі № 2

(зразок)

Дата проведення 18.10.2007 та 19.10.2007

Місце проведення: ДНЗ № 180 група № 2, 17 дітей

Експериментатор: Опарій Г.С.

Прізвище ім'я дитини Кирил Л. Вік 2 р.9 міс.

Ставлення

Вибір кольору

Ім'я (хто зазначе-ний)

Вислов-лювання дитини, примітки

Результат

До себе

чорний

Відчуває з боку оточуючихх агресію. В наявності багато необгрунтваних страхів. Притаманна впертість. Цікавість. Недостатньо тепла та ласки.

Певно обрані:

1

корич

мама

Трохи флегматичні. Надають перевагу спокою. Прагнуть позбавитись проблем, але надають перевагу пасивно чекати, ніж активно діяти

2

корич

папа

3

корич

сестра

4

корич

бабушка

Переважні:

1

зелений

Микита

діти з групи

Мрійні діти, переоцінють значущість ставлення досебе з боку оточуючих

2

зелений

Андрій

3

синій

Максим

Дитині привабливі інтереси даної особи. Дистанція у міжособистісних стосунках

4

червоний

Сергій

Незалежна обережна людина. Обожнювання її поєднується зі співчуттям до її недоліків

5

чорний

Артьом

Часто драматизує події, бачить все “в чорному кольорі”. Якщо виявляє терпимісь, то за нею слідує спалах гніву.

6

червоний

Оксана

Незалежна обережна людина. Обожнювання її поєднується зі співчуттям до її недоліків

Антипатії

1

рожевий

хлопчик з двору

Хвороблива роздратованість заважає налагодити контакти з оточуючими.

Прізвище ім'я дитини Андрій Д. Вік 2 р.4 міс.

Ставлення

Вибір кольору

Ім'я (хто зазначе-ний)

Вислов-лювання дитини, примітки

Результат

До себе

чорний

Відчуває з боку оточуючихх агресію. В наявності багато необгрунтваних страхів. Притаманна впертість. Цікавість. Недостатньо тепла та ласки.

Певно обрані:

1

червоний

дідусь

Відображення людини дії, якої втілюють в життя ідеї, що цікавлять і дитину

2

корич

папа

Трохи флегматичний. Надає перевагу спокою. Прагне позбавитись проблем, але надає перевагу пасивному очикуванню, ніж активно діяти

3

синій

мама

Небажання конфлікту з цією людино. Спільні ігри, інтереси

4

жовтий

бабушка

Значуща людина, авторитет, на який хоче бути схожим. Прагне бути ближче, Відчуття приємного збудження від спілкування з нею

Переважні:

1

не має

Антипатії

зелений

Тома

діти з групи, які на той час перебували поряд

Поважно-негативне ставлення. Внутрішній стан неспокою

сірий

Андрій

Пригнічуючи діє на оточуючих. Нещирий. Поведінка часто демонстративна. Тривожний, легко ранімий.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены