Роль мислення в процесі успішного засвоєння знань молодших школярів

6. "Словесні пропорції"

Мета: розвиток аналітичності мислення.

Стимульний матеріал: бланк із надрукованими словами, ручка.

Зміст: У кожному завданні пропонується встановити подібність за аналогією.

Вівця - ягнятко. (Корова - пасовисько, роги, молоко, телятко).

Ложка - каша. (Виделка - масло, ніж, посуд, м'ясо).

Вухо - чути. (Зуби - бачити, рот, жувати, щітка).

Чай - цукор (Суп - вода, тарілка, крупа, сіль).

Дерево - сук. (Рука - сокира, нога, робота, палець).

Дощ - парасолька (Мороз - холод, сані, шуба, палиця).

Школа - навчання. (Лікарня - лікар, учень, лікування).

Пісня - глухий. (Картина - хромий, художник, сліпий).

7. "Пошук предметів за заданими властивостями"

Мета: розвиток операції конкретизації, гнучкості, узагальнення, Зміст: Ставиться завдання назвати якомога більше предметів, які мають певні властивості, протилежні функції; предмети, що сході один на одного. Наприклад: двері (вони і зачиняються і відчиняються) літак і метелик.

8. "Знайди назву твору" Мета: розвиток гнучкості мислення. Стимульний матеріал: невелике оповідання чи твір.

Зміст: До заданого тексту потрібно підібрати якомога більше назв, але ті, які відображають його зміст.

9. "Пошук аналогів"

Мета: розвиток умінь класифікувати за ознаками.

Зміст: Називається будь-який предмет чи явище, наприклад, "літак". Потрібно виписати до нього якомога більше його аналогів, тобто інших предметів, схожих з ним по певним ознакам чи властивостям.

Заняття № З

1. Дидактична гра

Зміст: скласти Із 6 паличок будинок, а потім перекласти 2 палички так, щоб утворився прапорець.

Розв'язати задачу. Від куска ситцю відрізали 4 м на плаття і 3 м на фартух, після чого залишилось 10 м ситцю. Скільки метрів ситцю було в куску?

Записати назви геометричних фігур, які можна відшукати в кімнаті (вказати предмет і фігуру). За 4 хвилини.

2. "Незвичне застосування предмета"

Мета: розвинути такі властивості, як семантична гнучкість мислення, переструктурування семантичних зв'язків.

Зміст: називається будь-який добре відомий предмет, наприклад, "книга". Треба назвати якомога більше різноманітних способів її застосування.

3. "Пошук загального"

Мета: розвиток операції абстрагування.

Змісц беруться два слова, мало пов'язані між собою, наприклад, "тарілка" і "човен". Потрібно виписати якомога більше загальних ознак цих предметів. Стимульний матеріал: скатертина - сніг, клей - борошно, годинник калюжа, стілець - будинок, квітка - хмарина, вуха - дзеркало, молоко - молоток.

4. Хвилинка відпочинку "Фантастичні ситуації"

Мета: розвиток творчої фантазії, вміння перебудовувати семантичні зв'язки і відшуковувати приховані можливості явищ, будувати ланцюжки уявних причинно-наслідкових зв'язків.

а) "Уяви собі незвичайну планету, діаметр якої зменшується кожні 24 години у два рази, а потім повертається до початкового. Як живуть люди на такій планеті: який у них транспорт, будівлі, дороги тощо?"

б) "Вчені винайшли новий метал. Трос із такого металу під дією світла розтягується у 10 разів, а у темряві знову стискається. Де можна використати цей трос?"

5. "Вираження думки іншими словами"

Мета: розвиток оперування словами, точності відтворення думки.

Зміст: береться будь-яка фраза. Потрібно цю фразу передати за допомогою інших слів, але щоб зберегти її зміст.

Стимульний матеріал: Літо буде дуже теплим. На полі росте береза. Дівчинка зірвала червону троянду.

6. "Кубик Рубика"

Мета: розвиток наочно-дійового мислення.

Стимульний матеріал: Кубик Рубика; 9 завдань.

Зміст:

1. На будь-якій грані кубика побудувати стовпчик чи рядок із 3-х квадратів одного кольору.

На будь-які грані - 2 рядочка одного кольору.

Зібрати повністю 1 грань одного кольору.

Зібрати 1 грань і 1 рядок.

1 грань і 2 рядки одного кольору.

Зібрати 2 грані кубика.

2 грані і 1 стовбець іншої грані.

2 грані і 2 стовпця.

9. Зібрати 3 грані кубика.

7. "Скорочення оповідання"

Мета: розвиток організованості, чіткості мислення; уміння відволікатися від деталей.

Стимульний матеріал: оповідання.

Зміст: зачитується оповідання. А його зміст потрібно передати максимально скорочено.

8. Загадки і задачі-жарти

У чотирьох братів по одній сестрі. Скільки всього дітей в сім'ї?

Ти та я, та ми з тобою. Скільки нас всього?

Сімсот соколят на одній подушці сплять?

Що то за голова, що лише зуби й борода?

В якому лісі немає листя?

9. "Пошук протилежних предметів" Мета: розвиток гнучкості мислення, порівняння.

Зміст: називається будь-який предмет, до нього потрібно назвати якомога більше протилежних предметів.

Потрібно враховувати, при цьому, різні ознаки даного предмета.

Висновок

Мислення - це психічний процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності в їхніх істотних, зв'язках та відношеннях.

Мислення виникає і розвивається разом з практичною діяльністю людини на основі безпосереднього чуттєвого пізнання.

Завдяки мисленню відображаються суттєві властивості і взаємозв'язки предметів та явищ дійсності в узагальненій і в опосередкованій формі.

Мислення як процес відбувається завдяки мисленєвим діям та операціям. Серед мисленєвих операцій найважливішими вважаються аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, класифікація та систематизація.

Залежно від ступеня участі в мисленні психічних та нейрофізіологічних підсистем, мислення може набувати наочно-дійової, словесно-логічної та наочно-образної форми.

В процесі мислення виділяють послідовні фази мислення. На першій фазі суб'єкт усвідомлює проблему, що виникла; на другій проводить аналіз проблемної ситуації і на третій продукує нову інформацію у формі гіпотез, методів , алгоритмів її вирішення.

Акт мислення завершується контролем, оцінкою та рефлексивною перевіркою передбачуваних причинно-наслідкових зв'язків і способів вирішення проблеми.

За характером задач, які розв'язуються мислення може бути теоретичним та практичним.

За рівнем узагальнення: емпіричне, теоретичне. За ступенем розгорнутості: дискурсивне, інтуїтивне.

За ступенем адекватності: відображення реальної дійсності: реалістичне, аутичне.

За ступенем новизни та оригінальності: репродуктивне, продуктивне.

За ступенем впливу на емоційну сферу: патогенне, саногенне.

Усі види мислення співіснують в інтелектуальній діяльності дорослої людини, взаємодоповнюючи один одного.

Залежно від конкретної мети діяльності й задачі, що розв'язується, той чи інший тип мислення може переважати або в даний конкретний момент або в певній професійній діяльності.

Мислення молодших школярів характеризується як конкретно-образне зі зростанням ролі абстрактних компонентів. Під впливом навчання мислення молодшого школяра змінюються співвідношення його образних, конкретних і абстрактних компонентів.

Розвиток мислення виявляється в здатності молодших школярів усвідомлювати й розв'язувати дедалі складніші пізнавальні й практичні задачі, здійснювати потрібні для їх розв'язання дії й операції, виражати їх результати в судженнях, поняттях, міркуваннях і умовиводах. Крім того існують і індивідуальні особливості мислення молодших школярів, які виявляються в рівнях його мислитель них операцій, у гнучкості мислення, у співвідношеннях конкретно-образних та абстрактно-словесних його елементів.

В результаті проведення експерименту, спрямованого на з'ясування рівня і особливостей розвитку мислення молодших школярів, приходимо до висновку, що мислення дітей молодшого шкільного віку характеризується високим рівнем розвитку.

Експериментальним дослідженням було доведено, що молодші школярі мають високий рівень розвитку узагальнення. Вони з легкістю можуть виконувати завдання на групування й узагальнення, яке полягає в засвоєні знань і розумовому розвитку школярів відіграє важливу роль.

Логіка і гнучкість мислення молодших школярів знаходиться на середньому рівні розвитку. Діти можуть аналізувати ситуацію, виділяти встановленні зв'язки, розв'язувати різні задачі.

Аполітичність мислення молодших школярів знаходиться на шляху розвитку. Поступово оволодіваючи процесом планування діти опановують математичні шляхи розв'язані задач.

Таким чином, порівнюючи результати дослідження особливостей узагальнення, логіки, гнучкості та аналітичності мислення приходимо до висновку, що наша гіпотеза підтвердилася, а саме у більшості дітей молодшого шкільного віку переважає високий та середній рівні розвитку мислення.

Проблема розвитку та вдосконалення мислення є однією з найскладніших в психолого-педагогічній роботі. А важливою передумовою в її вирішенні є раціональна організація всього навчального процесу. Але як особливо ефективний засіб може розглядатися корекційно-розвиваюча програма для мислення дітей молодшого шкільного віку.

Список літератури

1. Анисимов О. С, Данько Т. П. Игровой тренинг мыслительной деятельности. - М: МИНХ , 1990. - 185 с.

2. Брушлинский А. В. , Поликарпов В. А. Мышление и общение. - Минск., 1990.-308 с.

3. Выготский Л. С. Мышление и речь. - М.: Лабиринт, 1996. - 350 с.

4. Гальперин П. Л. , Котик Н. Р. К психологии творческого мышления Вопросы психологии. - 1982. - №5. - С. 80-84.

5. Гончаров В. С. Типы мышления и учебная деятельность: Пособие к спецкурсу. - Свердловск, 1988.-С. 14-38

6. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения . - М., 1986. -С. 118-132.

7. Доналдсон М. Мыслительная деятельность детей. - М., 1985. С. 90-102.

8. Дубровська Д. М. Основи психології: навчальний посібник. - Л.: Світ, 2001.-280с.

9. Зак А. 3. Как определить уровень развития мышления школьников. М., 1982.-С. 8-38.

10. Зак А. 3. Развитие теоретического мышления у младших школьниковМ., 1984.-С. 7-30.

11. Иванова Е. Л. Психология мышления и памяти. - Харьков., 1990. - 293 с.

12. Калашникова Л. В., Гурова О. М., Зубченко В. Г., Уличний І. Л. Психологія розвитку: навчально-методичний посібник. -- Кіровоград: РВЦ КДПУ ім.. В. Винниченка, 1999. - 332 с.

13. Кирнос Д. И. Индивидуальность и творческое мышление М., 1992. 314 с.

14. Костюк Г. С. Вікова психологія. - К.: Радянська школа,1976. 269 С. Коул М., Скибнер С. Культура и мышление. Психологический очерк. -М., 1977.-301 с.

15. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения: В 2Т. М., 1983. - Т. 1 : Познавательные процессы. - 305 с.

16. Люблинская А. А. Детская психология. - М.: Просвещение, 1971.250 с.

17. Максименко С.Д. Загальна психологія. - Вінниця, 2004.

18. Мухина В. С. Детская психология. -М.: Тривола,1996. - 265 с.

19. Мислення дитини / У поряд. : С. Максименко, Л. Кондратенко, О. Главник. 2004. - 112 с. - ( Психол. Інструментарій ).

20. Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов высших педагогических учебных заведений: В з кн. -3-е изд. - М., Гуманит. изд. Центр Владос, 1999. - кн. 1: Общие основы психологии. - 688 с.

21. Немов Р. С. Психология: Учебник для студентов высших педагогических учебных заведений: В з кн. 3-є изд. - М., Просвещение: Владос, 1995. - Кн. 2: Психология образования. - 692 с.

22. Пашукова Т. І., Допіра А. І., Дьяконов Г. В. Практикум із загальної психології. - К.: Т-во « Знання», КОО, 2000. - 204 с.

23. Петровський А. В. Введение в психологию. М: Академия, 1995. 305 с.

24. Практическая психология в тестах, или Как научиться понимать себя и других. - М: АСТ - ПРЕСС КНИГА, 2004. - С. 111-113.

25. Психологический словарь / Сост. Л. А. Карпенко; Под общ. ред.

26. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1985.-431 с.

27. Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалко, П. А. Гончарук За ред.. Ю. Л. Трофімова. - К.: Либідь, 1999. - 558 с.

28. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога в образовании. - М.: ВЛАДОС, 2003. - 303 с.

29. Столяренко Л. Д. Основы психологии Ростов Н/Д.: Феникс, 1997, 736 с.

30. Тихомиров О. К. Психология мьішления. -М., 1984. - 344 с.

31. У лабіринтах психології особистості: Світ психічних явищ / Авт. поряд. О. В. Тимченко, В. Б. Шапар. - X.: Прапор, 1997. - 414 с.

32. Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. М: Просвещение, 1980. - 405 с.

33. Якиманская И. С. Знание и мышление школьника. - М., 1985. - 439 с

Додаток №1

Види мислення

Показники класифікації	Види мислення
Форма	наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне
Характер задач, які розв'язуються	Теоретичне, практичне
Рівень узагальнення	Емпіричне, теоретичне
Ступінь розгорнутості	Дискурсивне, інтуїтивне
Адекватність відображення реальної дійсності	Реалістичне, аутичне
Ступінь новизни та оригінальності	Репродуктивне, продуктивне (творче)
Вплив на емоційну сферу	Патогенне, саногенне

Додаток № 2

Протокол № 1

Об'єкт дослідження: мислення

Мета дослідження: визначення рівня розвитку та особливості узагальнення

Експериментатор: Шаповал Л.В.

Обстежуваний: учні З-Б класу

Психодіагностичний інструментарій: методика дослідження особливостей узагальнення

Час проведення: 25 березня 2008 р; 12 г. 50 хв. - 13 г. 00 хв.

Інструкція: «На бланках, які лежать перед Вами, надруковані ряди зі словами. У кожному рядку слів знайдіть таке, яке не пов'язане з іншими, тобто зайве і викресліть його».

Результат психологічного обстеження: 5 завдань розв'язали 2 учні; 8-1 уч.; 9-3 уч.; 10-5 уч.; 11-8 уч.; 12-1 учень.

Аналіз результатів: 16 учнів мають високий рівень розвитку узагальнення; 2 учні - середній і 2 учні - низький.

Висновки: В результаті проведеного дослідження можемо зробити висновок, що учні класу мають високий рівень розвитку узагальнення. Про це свідчать переважання, серед учнів класу, високих показників розвитку узагальнення.

Підпис експериментатора

Додаток № 3

Протокол № 2

Об'єкт дослідження: мислення

Мета дослідження: визначення рівня логіки і гнучкості мислення

Експериментатор: Шаповал Л.В.

Обстежуваний: учні 3-Б класу

Психодіагностичний інструментарій: методика дослідження логіки і гнучкості мислення

Час проведення: 28 березня 2008 р; 14 г. 20 хв. - 14 г. 35 хв.

Інструкція: « Перед Вами бланк на якому зліва розташована пара слів. Вам потрібно встановити між ними логічний зв'язок, а потім за аналогією побудувати пару слів зліва, вибираючи із запропонованих потрібне поняття».

Результат психологічного обстеження: жодного завдання не розв'язав 1 учень; 2 завдання розв'язали 2 учні; 4 - 1 уч.; 5 - 3 уч.; 6-4 уч.; 7-1 уч.; 8-2 уч.; 9 - 1 уч.; 10-2 уч., 11 - 3 уч,

Аналіз результатів: 8 учнів мають високий рівень розвитку логіки і гнучкості мислення; 8 учнів - середній і 4 учні - низький.

10. Висновки: В результаті проведеного дослідження можемо зробити висновок, що в учнів класу добре розвинена логіка і гнучкість мислення. Про це свідчить переважання, серед учнів класу, високого та середнього рівня розвитку логіки і гнучкості мислення.

Підпис експериментатора

Додаток № 4

Протокол № 3

Об'єкт дослідження: мислення

Мета дослідження: визначення рівня розвитку аналітичності мислення

Експериментатор: Шаповал Л.В.

Обстежуваний: учні 3-Б класу

Психодіагностичний інструментарій: методика дослідження аналітичності мислення

Час проведення: 28 березня 2008 р; 13 г.40 хв. - 14 г. 00 хв.

Інструкція: «Спробуйте встановити, за якою закономірністю складено кожен із числових рядів, дописавши в ньому ще 2 числа. Якщо не можете правильно встановити закономірність, переходьте до наступного ряду ».

Результат психологічного обстеження: жодного завдання не розв'язали 1 учня; 4,5 завдання - 2 учні; 6,5 - 1 уч.; 5 - 1 уч.; 7,5-2уч.;9,5-2уч.; 11 - 3 уч.; 12,5 - 4 уч.; 15-1 уч, 17-1 уч.; 18-1 учень.

9. Аналіз результатів: 2 учні мають високий рівень розвитку аналітичності мислення; 11 учнів - середній і 7 учнів - низький.

10. Висновки: В результаті проведеного дослідження можемо зробити висновок, що учні класу мають середні показники рівня розвитку аналітичності мислення. Про це свідчать одержані результати дослідження з тенденцією до домінування середніх показників.

Підпис експериментатора

Размещено на Allbest.ur