Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТІ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ІМ. К.Д. УШИНСЬКОГО

КУРСОВА РОБОТА

«ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ»

Виконав студент

3-го курсу ІФМ

Групи ФМ

Бабійчук О. М.

Науковий керівник

Водолазька О. О.

м. Одеса, 2009 р.

Доклад

Мислення -- це соціально обумовлений, нерозривно пов'язаний з мовою психічний процес пошуків і відкриття істотно нового, процес опосередкованого і узагальненого віддзеркалення дійсності в ході її аналізу і синтезу

Логіка вивчає логічні форми мислення -- поняття, думки і висновки. Поняття є думка, в якій відбиваються загальні, суттєві і відмітні (специфічні) ознаки предметів і явищ дійсності. Думка -- це віддзеркалення зв'язків між предметами і явищами дійсності або між їх властивостями і ознаками. Думки утворюються двома основними способами:

1). безпесередньо, коли в них виражають те, що сприймається; 2) опосередковано -- шляхом висновків або міркувань. У такій роботі мислення, що робить висновок, міркує, найвиразніше проявляеться його опосередкований характер. Висновок, міркування -- це і є основна форма опосередкованого пізнання дійсності. Висновок --це такий зв'язок між думками (поняттями, судженнями), в результаті якого з одного або декількох суджень ми отримуємо іншу думку, витягуючи його з змісту вихідних думок. Вихідні думки, з яких виводиться, витягується інша думка, називаються посилками висновків. формальна логіка, що спеціально досліджує такі форми мислення, як поняття, думка і висновок, тим самим вивчає вельми істотні закономірності мислітельної діяльності. Предмет формальної логіки -- це не все мислення, а лише одна його сторона, хоча, як ми бачили, і вельми суттєва (логічні форми мислення). Формальна логіка досліджує як би готові, наявні, вже виниклі думки -- поняття, думки і так далі -- і встановлює певні співвідношення (формули) між ними. Формальна логіка відволікається, абстрагується від безпосередніх умов виникнення і розвитку тих або інших думок. Вона повністю відволікається, зокрема, і від взаємозв'яку мислення з плотським пізнанням. Інакше кажучи, вона зовсім не досліджує, на відміну від психології, як конкретно виникає і збагачується вміст нашого мислення на основі відчуттів, сприйнять і вистав. Але є ще і інша, не менш істотна сторона мислітельної діяльності -- сам розумовий процес, в ході і у результаті якого у тієї або іншої людини виникають результати, продукти думки у вигляді понять, думок і так далі. Це друга, теж дуже важлива сторона мислення вивчається вже не формальною логікою, а психологією. . І логіка і психологія досліджують одну і ту ж пізнавальну діяльність, але з різних сторін, в різних якостях: логіка переважно з боку результатів (продуктів мислення -- понять, думок, висновків), а психологія -- з боку процесу.

Проблема розвитку логічної культури.

Сучасне суспільство вимагає якісно нового рівня професійної підготовки фахівців, пов'язаного в значній мірі з рівнем розвитку логічного мислення, оскільки логічні прийоми мислення відносяться до загальних видів пізнавальної діяльності і не залежать від конкретного матеріалу. Проте в системі вузівської освіти недостатньо приділяється увага розвитку логічного мислення, оскільки основні завдання Вузу - це формування необхідних знань і кваліфікаційних умінь. Аналізуючи складну і багатогранну проблему формування логічної культури у студентів в дидактиці і педагогічній психології, удалося виявити, що сучасні процеси демократизації суспільства і розвиток його правової сфери вимагають якісно нового рівня професійної підготовки фахівців, пов'язаного в значній мірі з їх логіко-методологічною підготовкою. Важливим показником культури мислення є конкретність, яка виявляється в точності виразів, висновків і вживанні наукового стилю викладу. Мислення логічно культурної людини виявляється в тому, що він виразно уявляє собі предмет розмови і своїх дій, не вирушаючи убік при вирішенні різного роду проблем. Потребу в досить міцних сформованих уміннях студентів виконувати логічні дії постійно випробовують викладачі всіх учбових дисциплін у вищій школі. Проте багато спостережень показують, що більшість студентів-першокурсників не володіють навіть мінімумом логічних умінь, необхідних для успішного навчання у вузі. Багато хто з них зазнає великі труднощі в засвоєнні матеріалу,їм важко провести класифікацію, нескладне міркування, встановити правильність зроблених висновків і визначень.

Вікові особливості.

Психологи, дидакты і методисти неодноразово ставили питання про необхідність враховувати вікові особливості студентів при формуванні у них логічної письменності. В той же час слід підкреслити, що до цих пір немає єдиної думки з питання про місце юності в системі віків. У схемі вікової періодизації традиційно виділяють наступні періоди: підлітковий вік (13-16 років), юнацький вік (17-21год), зрілий вік, який має два періоди: перший період (22-35 років -- чоловіки, 21-35 років У віці 18-21 року рівень вербально-логічного мислення значно вище рівня образного і практичного. За твердженням Е.І. Степанової, основна функція мислення зводиться до переробки і перетворення отримуваної інформації, яка здійснюється в три етапи. На першому етапі відбувається накопичення інформації, матеріал переводиться в довготривалу пам'ять і починається його первинна розумова обробка. На другому етапі відбувається перетворення матеріалу на понятійному рівні за допомогою абстрагування і узагальнення. Третій етап перетворення відбувається на рівні творчого мислення, для якого характерні висунення гіпотез. В результаті виникає рухливість і гнучкість взаємозв'язків образних, логічних і дієвих компонентів мислення.

Студенти успішніше виконують завдання на пошуки закономірних зв'язків і стосунків на наочному словесному матеріалі. Виділення істотних ознак і на їх основі узагальнення відбуваються на більш високому рівні в тих випробовуваних, які систематично пов'язані з розумовою працею. З віком посилюється роль практичного мислення. Вони критичніше відносяться до того, що повідомляють викладачі. Критичність студентів багато в чому сприяє глибині аналізу оцінюваного об'єкту і аргументованості їх оцінних думок. Юнацькому стилю мислення властиве відвернуте теоретизування, створення абстрактних моделей і захоплення філософськими побудовами. У студентів з'являється внутрішня потреба в абстрактно-логічному мисленні.

Першокурсники готові годинами сперечатися про відвернуті предмети, про які вони поки що знають недостатньо. На думку І.С. Кона, відвернуті міркування навіть необхідні і корисні, як і безконечні «чому?» дошкільника. Звичайно, відвернуто-філософська спрямованість мислення в юнацькому віці пов'язана не лише з формально-логічними операціями, але і з особливостями емоційного світу ранньої юності. В процесі навчання у студентів відбувається зміна стереотипів, що склалися в процесі життєвого досвіду, і на їх місці формуються нові (наукові) поняття і способи дії. Процеси запам'ятовування все більше ґрунтуються на використанні різного роду логічних допоміжних прийомів. Експериментальне дослідження особливостей розумової діяльності дорослих, проведене Ю.Н. Кулюткіним показало, «що організація запам'ятовування за допомогою логічних прийомів є для дорослого незрівнянно коштовнішою (у сенсі надійності, економічності і успішності), ніж механічне заучування. Тому на практиці доросла людина зазвичай користується логіко-смисловою пам'яттю»

Деякі спостереження показують, що студенти стараються не просто запам'ятовувати той або інший учбовий матеріал, а винаходять прийоми запам'ятовування; не просто оцінюють, а намагаються створити критерії оцінок; не лише шукають, а виробляють правила пошуку; не лише аналізують, узагальнюють або абстрагують, а широко застосовують знайдені ними способи аналізу, узагальнення або абстрагування залежно від характеру вирішуваного завдання. . Студенти, особливо старших курсів, не просто сприймають учбовий матеріал, а намагаються співвіднести його зі своїм життєвим, практичним і виробничим досвідом.Поступово у студентів формується власний світогляд, що є цілісною системою поглядів, знань, переконань, що спирається на абстрактно-логічне і теоретичне мислення, без чого окремі знання не складаються в єдину систему

Психологічні особливості розвитку логічного мислення студентів

У сучасній психологічній літературі можна зустріти протилежні точки зору на розвиток мислення індивіда в період ранньої дорослості. Деякі автори вважають, що розвиток мислення людини припиняється на рубежі 18-20 років, в подальші ж роки відбувається зниження інтелектуальних показників. Інші стверджують, що розвиток розумової діяльності продовжується і в період ранньої дорослості. Наприклад, на думку Д. Векслера інтелектуальний розвиток людини охоплює значний період з 19 до 30 років. Аналогічної точки зору дотримується Блонський П. П., який говорить, що розвиток мислення продовжується і за межами шкільного віку і що невідомий той віковий термін, коли цей розвиток остаточно зупиняється. Неможливо однозначно відповісти на питання, яка точка зору є правильною. Динаміка і напрям розвитку розумовій діяльності може бути як позитивною, так і негативною. Як внутрішній чинник позитивної динаміки розвитку мислення виступає рівень обдарованості індивіда. Відомо, що у обдарованіших людей інтелектуальний прогрес тривалий, інволюція настає пізніше і відбувається повільніше, ніж в менш обдарованих. Як зовнішній чинник виступає сукупність умов, залежних від соціально-економічних і культурних умов. Таким зовнішнім чинником в першу чергу є освіта, яка, на думку С. Пако, істотно подовжує час інтелектуального прогресу. У цей період відбувається активне формування індивідуального стилю діяльності. Переважаюче значення в пізнавальній діяльності починає набувати абстрактного мислення. Студент в змозі достатній легко абстрагуватися від конкретного, наочного матеріалу і міркувати в чисто словесному плані. На основі загальних посилок він може будувати гіпотези, перевіряти або спростовувати їх, що свідчить про вже сформоване у нього логічне мислення.

Необхідні якості логічного мислення

Всі прийоми логічного мислення відносяться до загальних видів пізнавальної діяльності: вони незалежні від конкретного матеріалу, хоча завжди виконуються з використанням якихось наочних знань. До логічних прийомів належать: порівняння, підведення під поняття, прийоми доказу, класифікації, узагальнення та інші. Як вже було відмічено, студенти вступають до вузу з вже сформованим тим або іншим рівнем логічного мислення. Завдання викладача розвивати логічне мислення тих, що виучуються, інакше у студента може закріпитися навик напівмеханічного запам'ятовування матеріалу, що вивчається, що веде до зростання показної ерудиції, але гальмує розвиток інтелекту. Найважливіша здатність, яку повинен придбати студент у вузі, - це здатність вчитися, яка радикальним чином позначиться на його професійному становленні, оскільки визначає його можливості в післявузовській безперервній освіті.Уміти вчитися важливіше, ніж засвоїти конкретний набір знань, які у наш час швидко застарівають. Ще важливіше для студентів є здатність самостійного добування знань, яка в значній мірі спирається на логічне мислення, оскільки при пошуку інформації студентові необхідне уміння співвідносити необхідну тему з тим або іншим розділом, аналізувати отриману інформацію. Саме прагнення до формування своєї особистої думки є характерною рисою інтелектуального розвитку студентів. Студент повинен уміти доводити вибрану точку зору, наводячи аргументи, показові приклади, тобто він повинен володіти на досить високому рівні логічними прийомами мислення. Таким чином, рівень розвитку логічного мислення впливає не лише на успішність учбової діяльності студентів, але і на розвиток його як осіб в цілому орієнтацію студента лише на результат інтелектуальної діяльності і байдужість до самого процесу руху думки. У педагогічній психології завжди особлива увага приділялася проблемам розвитку мислення того, що виучується. Для психологічного вивчення мислення розроблено багато різних методів. Це тести інтелекту; спеціальні методики, направлені на вивчення процесу формування понять; всілякі логічні завдання; методики, направлені на вивчення особливостей конкретного вигляду мислення.

Засоби розвитку логічного мислення при навчанні студентів

Потреба в досить міцний сформованих уміннях студентів виконувати логічні дії постійно випробовують викладачі всіх учбових дисциплін у вищій школі. Логічне мислення може бути об'єктом розвитку точно так, як і розвиток знань, умінь і навиків. Це означає, що можна цілеспрямовано впливати на розвиток логічного мислення. Можливість вдосконалення даного вигляду мислення закладається в структурі і в логіці побудови будь-якого курсу, відбивається в його вмісті і стилі викладу учбового матеріалу, використовується автором в структурі кожного параграфа, в питаннях і завданнях. Основний внесок у розвиток логічного мислення вносить викладач. І ефективність дії викладача на логічне мислення студента, перш за все, залежить від того, наскільки він розуміє, що таке логічне мислення, враховує психологічні особливості його розвитку у студентів і знає, якими засобами можна впливати на цей вигляд мислення. Розвиток логічного мислення можливий, перш за все, при дотриманні загальних принципів навчання і при правильному проектуванні вмісту навчання, яке включає:- певну форму проведення і послідовність етапів уроку; - певні завдання і вправи, які студент повинен виконати на заняттях або самостійно; -певну систему контролю і самоконтролю.

Таким чином, розвиток логічного мислення відбувається в системі взаємозв'язаних дій викладача і студентів з дотриманням системи принципів. Одним з потужних засобів розвитку логічного мислення є цілеспрямоване формування системи понять. Ми знаємо, що поняття - це одна з форм мислення, в якій відбиваються істотні ознаки конкретного об'єкту. Наприклад, поняття «Інформаційна система» відображає деяку реальну систему, що складається з різних підсистем (програмних, апаратних), і об'єктів навколишнього світу. Неможливо однозначно відповісти на питання, що таке інформаційна система. На поставлене питання студент пригадає одні ознаки, інший - інші. Список ознак можна охарактеризувати як «правильний», якщо він збігається з тими ознаками, які зберігаються в пам'яті викладача. Дані ознаки, з якими викладач порівнює відповідь студента з метою оцінити його знання, є уявленням викладача про «інформаційну систему». Ця вистава відбивається у вигляді образу і системи понять, за допомогою яких можна описати інформаційну систему. Тобто викладач міг би скласти дерево понять, яке і відобразить його уявлення про конкретний об'єкт, - в даному випадку про інформаційну систему. Слід завжди пам'ятати, що в нашій свідомості будь-який предмет, явище або процес завжди відбитий неповно. Тому потрібно учити студентів виділяти поле поняття і на основі його формулювати так зване «робоче визначення», яким можна користуватися в межах тієї групи людей, які погодяться з таким визначенням, і яке допомагатиме у вирішенні тих завдань, ради яких це визначення створене. Потім потрібно перейти до формування умінь виділяти ознаки об'єктів, проводити порівняльний аналіз. Ознака - це абстрактне поняття, яке відображає властивість об'єкту. За допомогою ознак ми можемо скласти опис об'єкту, порівняти його з іншим об'єктом, для чого потрібно виділити загальні ознаки, тобто ті, які рівно відображають властивості того і іншого об'єкту, і часні, тобто ті ознаки, які властиві лише одному з двох порівнюваних об'єктів. Поважно навчити студентів не лише виділяти ознаки об'єкту, але і розділяти їх на істотних і неістотних, при цьому потрібно підкреслювати, що істотність ознаки, перш за все, залежить від мети опису. можна збудувати деяку логічну послідовність етапів дій викладача, направлених на розвиток логічного мислення студентів:1.Формувати систему понять наочної області.2.Учити студентів давати визначення поняття, яке личить для вирішення конкретного завдання.3.Удосконалювати уміння студентів виділяти ознаки об'єктів.4.Учити розмежовувати ознаки об'єктів на істотних і неістотних залежно від мети.Методи:

Розглянемо детальніше методи, сприяючі розвитку логічного мислення. Перш за все, це так звані логічні вправи, які створюють умови для розумової діяльності, вимушують студентів здійснювати ті або інші розумові операції. Під логічними вправами ми розумітимемо спеціальні блоки з декількох завдань, деякі з яких вирішені. Прикладами логічних вправ можуть служити такі завдання, як «сформулюйте поняття», «виявите істотну ознаку», «опишіть послідовність дій», «знайдіть загальну ознаку», «побудуйте модель» і так далі. Можна виділити наступні види логічних вправ: вербальні, символічно-логічні і комбіновані. У вербальних логічних вправах можна використовувати двох типів завдань: 1) вирішити анаграми і виключити зайві слова 2) вставити пропущене слово.Анаграмою називається слово, в якому в порівнянні з вихідним словом переставлені всі або декілька букв. Вирішити анаграму означає визначити вихідне слово. Вправи даного вигляду складаються з двох частин:1)вирішити анаграми;2)виключити зайві слова, тобто визначити логічну закономірність, лежачу в основі підбору даних слів, і, виходячи з неї, виключити логічно несумісні слова.Подібні завдання можна використовувати в процесі засвоєння термінології, при засвоєнні пройденого матеріалу. При виконанні вправ типа «вставити пропущене слово» завдання студентів полягає в тому, аби з'ясувати, як логічно взаємозв'язані слова або твердження у вирішених завданнях, і, застосувавши метод аналогії при дослідженні невирішених завдань, вставити пропущене слово (твердження). Оскільки завдання типа «вставте пропущене слово» передбачають лише одну правильну відповідь, то їх можна використовувати як для закріплення і систематизації вивченого матеріалу, так і для контролю знань студента.

Ефективним способом сприяти розвитку логічного мислення студентів є вживання в учбовому процесі методу складання схеми ідей. Суть методу - побудова схеми, що відображає значимі для даної наочної області об'єкти і зв'язки між ними. Процес складання схеми ідей зазвичай протікає таким чином: ставиться певне завдання, і на папері відбиваються всі думки, враження про дороги її рішення. Потім отримана схема аналізується, визначаються всі її достоїнства і недоліки. Схему слід вивчати протягом декількох днів, аби оцінювати її ефективність по-новому. Далі отримана робота обговорюється з фахівцями у вибраної наочної області, які відзначають зі своєї точки зору її позитивні і негативні сторони. У результаті повинна вийти повноцінна, задовольняюча всім вимогам схема, що пропонує рішення даної задачі.Висновок:Специфіка юності полягає в тому, що хлопці і дівчата перетворюються на зрілих осіб, що володіють незалежністю думок, внутрішньою свободою, самостійністю мислення, що мають власну точку зору і готових її відстоювати. У молодих людей складається система переконань, основа світогляду особи, у них розвивається критичне мислення до думки інших людей, здібність до теоретичного мислення, крім того, вони опановують діалектичний метод мислення і одночасно логіку вирішення практичних завдань. В той же час потрібно завжди пам'ятати, що «віковий період юності може нічого не дати людині в плані розвитку здібності до рефлексії і духовності. Проживши цей період, людина, що виросла, може залишитися в психологічному статусі підлітка

Вступ

Все життя людини постійно ставить перед ним гострі і невідкладні завдання і проблеми. Виникнення таких проблем, труднощів, несподіванок означає, що в дійсності, що оточує нас, є ще багато невідомого, незрозумілого, непередбаченого, прихованого. Отже, потрібне усе більш глибоке пізнання світу, відкриття в нім все нових і нових процесів, властивостей і взаємин людей і речей. Мислення тому і необхідно, що в ході життя і діяльності кожен індивід натрапляє на якісь нові, невідомі властивості предметів. Колишніх знань виявляється недостатньо. Всесвіт безконечний, і безконечний процес її пізнання. Мислення завжди спрямоване в ці безкрайні глибини невідомого, нового. Кожна людина, коли мислить, самостійно робить відкриття чогось нового, невідомого (хай це відкриття невелике, лише для себе, а не для людства). Наприклад, всякий школяр, вирішуючи учбову задачу, обов'язково відкриває для себе щось нове.

Мислення -- це соціально обумовлений, нерозривно пов'язаний з мовою психічний процес пошуків і відкриття істотно нового, процес опосередкованого і узагальненого віддзеркалення дійсності в ході її аналізу і синтезу. Мислення виникає на основі практичної діяльності з чуттєвого пізнання і далеко виходить за його межі.

1. Логіка і психологія мислення

Предмет формальної логіки -- це не все мислення, а лише одна його сторона, хоча, як ми бачили, і вельми суттєва (логічні форми мислення). Формальна логіка досліджує як би готові, наявні, вже виниклі думки -- поняття, думки і так далі -- і встановлює певні співвідношення (формули) між ними. Силогізм і є одним з прикладів такого співвідношення або такої формули. Тим самим формальна логіка відволікається, абстрагується від безпосередніх умов виникнення і розвитку цих думок -- понять, думок, висновків.

Формула силогізму, як і всяка інша формула формальної логіки, не виражає процес мислення, не вказує, як конкретно протікає процес виникнення і розвитку даної думки. Наприклад, в силогізмі спочатку стоїть зазвичай велика, тобто загальна посилка, потім слідує менша, тобто приватна посилка, і тільки потім робиться вивід з обох посилок. Але це не означає, звичайно, що в живому, дійсному, реальному процесі мислення спочатку з'являється лише загальне положення (загальна думка) і лише потім виникає якась приватна думка. Загальне і приватне завжди виступає в нерозривному взаємозв'язку. Більш того, в реальному мисленні посилки силогізму або будь-якого іншого висновку ніколи не бувають дані відразу вже в готовому вигляді. Їх треба виявляти, добувати, вичлєняти за допомогою мислення.

Формальна логіка відволікається, абстрагується від безпосередніх умов виникнення і розвитку тих або інших думок. Вона повністю відволікається, зокрема, і від взаємозв'яку мислення з плотським пізнанням. Інакше кажучи, вона зовсім не досліджує, на відміну від психології, як конкретно виникає і збагачується вміст нашого мислення на основі відчуттів, сприйнять і вистав. У логічних формулах, наприклад в силогізмі, співвідносяться один з одним вже як би застиглі, закінчені, повністю чітко і до кінця сформульовані думки, тобто результати, готові продукти мислення.

Але є ще і інша, не менш істотна сторона мислітельної діяльності -- сам розумовий процес, в ході і у результаті якого у тієї або іншої людини виникають результати, продукти думки у вигляді понять, думок і так далі. Це друга, теж дуже важлива сторона мислення вивчається вже не формальною логікою, а психологією. У кожного індивіда, коли він думає (тобто в ході навчання і засвоєння знань, в ході трудової або ігрової діяльності, в процесі спілкування з другими людьми, під час роздуму над якимсь завданням або прочитаною книгою, в процесі художньої і наукової творчості), виникають і розвиваються нові думки, припущення, припущення, задуми, плани.

Психологія вивчає процес мислення індивіда, тобто вона досліджує, як і чому виникає і розвивається та або інша думка.

Таким чином, предмет логіки -- це співвідношення між пізнавальними результатами, продуктами, які виникають в процесі мислення. Психологія ж вивчає закономірності протікання розумового процесу, який наводить до пізнавальних результатів, задовольняючих вимог логіки. І логіка і психологія досліджують одну і ту ж пізнавальну діяльність, але з різних сторін, в різних якостях: логіка переважно з боку результатів (продуктів мислення -- понять, думок, висновків), а психологія -- з боку процесу. Оскільки процес мислення і його результати (поняття, знання і т. д.) нерозривно взаємопов'язані і не існують один без одного, психологія і логіка тісно зв'язані і доповнюють одна іншу в дослідженні мислення.[2]

2. Проблема розвитку логічного мислення

Всі прийоми логічного мислення відносяться до загальних видів пізнавальної діяльності: вони незалежні від конкретного матеріалу, хоча завжди виконуються з використанням якихось наочних знань. До логічних прийомів належать: порівняння, підведення під поняття, прийоми доказу, класифікації, узагальнення та інші. Як вже було відмічено, студенти вступають до вузу з вже сформованим тим або іншим рівнем логічного мислення. Завдання викладача розвивати логічне мислення тих, що виучуються, інакше у студента може закріпитися навик напівмеханічного запам'ятовування матеріалу, що вивчається, що веде до зростання показної ерудиції, але гальмує розвиток інтелекту. Викладачеві частенько доводиться докладати великі зусилля, аби здолати орієнтацію студента лише на результат інтелектуальної діяльності і байдужість до самого процесу руху думки.

Найважливіша здатність, яку повинен придбати студент у вузі, - це здатність вчитися, яка радикальним чином позначиться на його професійному становленні, оскільки визначає його можливості в післявузовській безперервній освіті.

Уміти вчитися важливіше, ніж засвоїти конкретний набір знань, які у наш час швидко застарівають. Ще важливіше для студентів є здатність самостійного добування знань, яка в значній мірі спирається на логічне мислення, оскільки при пошуку інформації студентові необхідне уміння співвідносити необхідну тему з тим або іншим розділом, аналізувати отриману інформацію. Інтелектуальний розвиток студентів відбувається в тісному зв'язку з формуванням особи. При цьому не лише особливості особи впливають на характер її інтелектуального розвитку, але і закономірності розвитку інтелектуальної сфери впливають на процес формування особи, оскільки вони забезпечують вироблення власної світоглядної позиції. Саме прагнення до формування своєї особистої думки є характерною рисою інтелектуального розвитку студентів. Студент повинен уміти доводити вибрану точку зору, наводячи аргументи, показові приклади, тобто він повинен володіти на досить високому рівні логічними прийомами мислення. Таким чином, рівень розвитку логічного мислення впливає не лише на успішність учбової діяльності студентів, але і на розвиток його як осіб в цілому орієнтацію студента лише на результат інтелектуальної діяльності і байдужість до самого процесу руху думки.

Процес логічного мислення (як і мислення в цілому), його особливості залежать від індивідуальних здібностей. У педагогічній психології завжди особлива увага приділялася проблемам розвитку мислення того, що виучується. Для психологічного вивчення мислення розроблено багато різних методів. Це тести інтелекту; спеціальні методики, направлені на вивчення процесу формування понять; всілякі логічні завдання; методики, направлені на вивчення особливостей конкретного вигляду мислення. Своєчасне і якісне проведення психодіагностичних заходів дозволяє не лише оцінити рівень інтелектуального розвитку що виучуються, але і своєчасно внести корективи до освітнього процесу. [4]

4.3 Засоби розвитку логічного мислення при навчанні студентів

Потреба в досить міцний сформованих уміннях студентів виконувати логічні дії постійно випробовують викладачі всіх учбових дисциплін у вищій школі. При вивченні будь-якої дисципліни студенти повинні знати визначення понять, складових вміст даної науки, уміти класифікувати, доводити. Проте спостереження показують, що більшість студентів не мають достатнього рівня логічних умінь, необхідного для успішного навчання у вузі.[10] Багато хто з них зазнає великі труднощі в засвоєнні матеріалу, заучує напам'ять визначення, правила, докази. Вони не можуть дати визначення добре знайомого поняття, зробити вивід з даних посилок, важко провести класифікацію, нескладне міркування, встановити правильність зроблених висновків і визначень. Таким чином, актуальність формування логічного мислення очевидна. Логічне мислення може бути об'єктом розвитку точно так, як і розвиток знань, умінь і навиків. Це означає, що можна цілеспрямовано впливати на розвиток логічного мислення. Можливість вдосконалення даного вигляду мислення закладається в структурі і в логіці побудови будь-якого курсу, відбивається в його вмісті і стилі викладу учбового матеріалу, використовується автором в структурі кожного параграфа, в питаннях і завданнях. Чималий внесок у розвиток логічного мислення студентів вносить правильно підібрана учбова література, уміння студентів самостійне працювати з нею. Але основний внесок у розвиток логічного мислення вносить викладач. І ефективність дії викладача на логічне мислення студента, перш за все, залежить від того, наскільки він розуміє, що таке логічне мислення, враховує психологічні особливості його розвитку у студентів і знає, якими засобами можна впливати на цей вигляд мислення. Перші два питання, що таке логічне мислення і які його психологічні особливості розвитку у студентів, були розглянуті вище, зараз зупинимося на засобах навчання, за допомогою яких можна впливати на мислення студентів. Розвиток логічного мислення можливий, перш за все, при дотриманні загальних принципів навчання і при правильному проектуванні вмісту навчання, яке включає: