Особливості розвитку логічного мислення студентів

Засоби розвитку логічного мислення при навчанні студентів. Необхідні якості логічного мислення. Вікові особливості студентів. Психологічні особливості розвитку логічного мислення студентів. Проблема розвитку логічної культури. Метод складання схеми ідей.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 30.09.2012
Размер файла 48,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

- певну форму проведення і послідовність етапів уроку;

- певні завдання і вправи, які студент повинен виконати на заняттях або самостійно;

-певну систему контролю і самоконтролю.

Таким чином, розвиток логічного мислення відбувається в системі взаємозв'язаних дій викладача і студентів з дотриманням системи принципів. Недотримання якого-небудь з принципів значно знижує ефективність заняття в цілому і ефективність дій викладача, направлених на розвиток логічного мислення. Одним з потужних засобів розвитку логічного мислення є цілеспрямоване формування системи понять. Ми знаємо, що поняття - це одна з форм мислення, в якій відбиваються істотні ознаки конкретного об'єкту. Наприклад, поняття «Інформаційна система» відображає деяку реальну систему, що складається з різних підсистем (програмних, апаратних), і об'єктів навколишнього світу. Неможливо однозначно відповісти на питання, що таке інформаційна система. На поставлене питання студент пригадає одні ознаки, інший - інші. Список ознак можна охарактеризувати як «правильний», якщо він збігається з тими ознаками, які зберігаються в пам'яті викладача. Дані ознаки, з якими викладач порівнює відповідь студента з метою оцінити його знання, є уявленням викладача про «інформаційну систему». Ця вистава відбивається у вигляді образу і системи понять, за допомогою яких можна описати інформаційну систему. Тобто викладач міг би скласти дерево понять, яке і відобразить його уявлення про конкретний об'єкт, - в даному випадку про інформаційну систему. Розглянутий приклад допомагає зрозуміти, що таке педагогічна дія, як формування окремого поняття, по-перше, - не просте; по-друге, - дуже важливе для розвитку логічного мислення, тому що в процесі засвоєння понять студент удосконалює уміння узагальнювати, класифікувати, розмежовувати істотні і неістотні ознаки. Слід завжди пам'ятати, що в нашій свідомості будь-який предмет, явище або процес завжди відбитий неповно. «Загальноприйняте» значення поняття фіксується в офіційно виданому словнику. Але кожна людина, яка використовує яке-небудь поняття в своїх думках і в своїй промові, завжди вкладає свій сенс в значення цього поняття, виділяє в нім істотні ознаки, важливі для своєї професійної діяльності. Тому потрібно учити студентів виділяти поле поняття і на основі його формулювати так зване «робоче визначення», яким можна користуватися в межах тієї групи людей, які погодяться з таким визначенням, і яке допомагатиме у вирішенні тих завдань, ради яких це визначення створене. Як було відмічено вище, в розвитку логічного мислення студентів чималу роль грає їх самостійна робота з учбовою літературою. Аби допомогти студентам ефективніше використовувати учбову літературу, викладачеві слід навчити їх знаходити поняття в тексті і відрізняти поняття від думки. Потім потрібно перейти до формування умінь виділяти ознаки об'єктів, проводити порівняльний аналіз. Ознака - це абстрактне поняття, яке відображає властивість об'єкту. За допомогою ознак ми можемо скласти опис об'єкту, порівняти його з іншим об'єктом, для чого потрібно виділити загальні ознаки, тобто ті, які рівно відображають властивості того і іншого об'єкту, і часні, тобто ті ознаки, які властиві лише одному з двох порівнюваних об'єктів. Поважно навчити студентів не лише виділяти ознаки об'єкту, але і розділяти їх на істотних і неістотних, при цьому потрібно підкреслювати, що істотність ознаки, перш за все, залежить від мети опису. Наприклад, якщо мета порівняння інформаційних систем - вибрати найбільш надійне зберігання даних, то істотною ознакою буде «надійність інформаційної системи», а якщо метою є вибрати інформаційну систему, в яку можна вносити зміни, то істотною ознакою буде та, що «модифікується інформаційної системи». Узагальнюючи все вищевикладене, можна збудувати деяку логічну послідовність етапів дій викладача, направлених на розвиток логічного мислення студентів:

1. Формувати систему понять наочної області.

2. Учити студентів давати визначення поняття, яке личить для вирішення конкретного завдання.

3. Удосконалювати уміння студентів виділяти ознаки об'єктів.

4. Учити розмежовувати ознаки об'єктів на істотних і неістотних залежно від мети.

Приведемо також деякі рекомендації, узагальнюючий досвід педагогів і психологів по розвитку логічного мислення студентів. Багато хто з цих рекомендацій може бути безпосередньо перенесений в умови вузівського навчання, інші - викладач може використовувати в своїй консультаційній роботі із студентами.

1. Одна з перших педагогічних вимог, що пред'являються до процесу навчання з точки зору розвитку логічного мислення, полягає в тому, аби кожен студент логічно обґрунтовував свою здогадку або припущення. Але якщо студент висуває припущення і не може логічно його обґрунтувати, не потрібно засуджувати його, а слід заохотити його за спробу використовувати інтуїцію і направити на подальший аналіз висунутої ідеї.

2. Друга рекомендація полягає у формуванні у студентів упевненості в своїх силах. Той, хто не вірить в себе, вже приречений на неуспіх. Зрозуміло, ця віра має бути обґрунтованою, але поважно зрозуміти, що переоцінка своїх можливостей студентами менш небезпечна, чим недооцінка. Виключення з цього правила стосується лише студентів з патологічно завищеною самооцінкою, яку викладачеві зазвичай удається досить швидкий виявити. Інша проблема полягає в тому, що завищена самооцінка може негативно позначитися на розвитку інтелекту і вдосконаленні професійної майстерності.

3. Необхідно стимулювати прагнення студента до самостійного вибору цілей, завдань і засобів їх рішення. Людина, не звикла діяти самостійно, брати на себе відповідальність за прийняті рішення, втрачає здатність мислити логічно.

4. Найважливіше завдання - не допускати формування конформного мислення, боротися з тим, що погоджується і орієнтацією на думку більшості. 5.Формировать чутливість до протиріч, уміння виявляти і свідомо формулювати їх. При цьому само протиріччя, навіть формально-логічне, зовсім не повинне ототожнюватися з помилкою, яку просто треба виправити. Основна роль протиріч в розумовій діяльності полягає в їх здатності служити джерелом нових питань і гіпотез.

6. Ширше застосовувати методи навчання, сприяючі розвитку логічного мислення студентів. Наприклад, логічні вправи, завдання, тести. Дані вправи можна використовувати в підготовчій частині уроку для актуалізації знань і для подальшої установки на розумову діяльність. [4]

1.4 Методи розвитку логічного мислення

а). Логічні вправи

Розглянемо детальніше методи, сприяючі розвитку логічного мислення. Перш за все, це так звані логічні вправи, які створюють умови для розумової діяльності, вимушують учнів здійснювати ті або інші розумові операції. Під логічними вправами ми розумітимемо спеціальні блоки з декількох завдань, деякі з яких вирішені. Для виконання логічної вправи потрібно визначити спосіб вирішення вже даних завдань і, застосовуючи метод аналогії, використовувати його для знаходження на поставлені питання. Для вирішення логічних вправ окрім знання матеріалу теми необхідні уміння порівнювати, узагальнювати, проводити аналіз, синтез, аналогії, робити виводи і обґрунтовувати їх. Прикладами логічних вправ можуть служити такі завдання, як «сформулюйте поняття», «виявите істотну ознаку», «опишіть послідовність дій», «знайдіть загальну ознаку», «побудуйте модель» і так далі. Можна виділити наступні види логічних вправ: вербальні, символічно-логічні і комбіновані.[9] У вербальних логічних вправах можна використовувати двох типів завдань:

1). вирішити анаграми і виключити зайві слова

2). вставити пропущене слово.

Розглянемо першого типа завдань. Анаграмою називається слово, в якому в порівнянні з вихідним словом переставлені всі або декілька букв. Вирішити анаграму означає визначити вихідне слово. Вправи даного вигляду складаються з двох частин:

1). вирішити анаграми;

2). виключити зайві слова, тобто визначити логічну закономірність, лежачу в основі підбору даних слів, і, виходячи з неї, виключити логічно несумісні слова.

Подібні завдання можна використовувати в процесі засвоєння термінології, при засвоєнні пройденого матеріалу.

Частіше за все завдання даного типа передбачають декілька варіантів рішення. Тому поважно вислухати варіанти відповідей кожного студента і попросити обґрунтувати їх вибір. Таким чином, виконання даної логічної вправи сприяє розвитку самостійності і логічності мислення. Також воно ефективне для вдосконалення уміння вибирати істотну ознаку об'єкту.

При виконанні вправ типа «вставити пропущене слово» завдання студентів полягає в тому, аби з'ясувати, як логічно взаємозв'язані слова або твердження у вирішених завданнях, і, застосувавши метод аналогії при дослідженні невирішених завдань, вставити пропущене слово (твердження). Оскільки завдання типа «вставте пропущене слово» передбачають лише одну правильну відповідь, то їх можна використовувати як для закріплення і систематизації вивченого матеріалу, так і для контролю знань студента. Наприклад, завдання даного типа, що вимагають відкритої відповіді, можна включити в тест. Сімволічно-графічні логічні вправи служать для кращого засвоєння студентами графічних позначень тих або інших об'єктів, що вивчаються. [9]

б). Метод складання схеми ідей

Ефективним способом сприяти розвитку логічного мислення студентів є вживання в учбовому процесі методу складання схеми ідей. Суть методу - побудова схеми, що відображає значимі для даної наочної області об'єкти і зв'язки між ними. Процес складання схеми ідей зазвичай протікає таким чином: ставиться певне завдання, і на папері відбиваються всі думки, враження про дороги її рішення. Потім отримана схема аналізується, визначаються всі її достоїнства і недоліки. Схему слід вивчати протягом декількох днів, аби оцінювати її ефективність по-новому. Далі отримана робота обговорюється з фахівцями у вибраної наочної області, які відзначають зі своєї точки зору її позитивні і негативні сторони. У результаті повинна вийти повноцінна, задовольняюча всім вимогам схема, що пропонує рішення даної задачі.[8] Не дивлячись на те, що кожна із складених схем може бути строго індивідуальна, всі вони повинні відповідати п'яти основним вимогам:

1. Організація.

Схема містить інформацію, організовану відповідно до того, як мислить людина, яка її складає. Вона відображає хід його думок, включаючи всі шаблони і взаємозв'язки, і володіє властивістю підносити точну, наочну інформацію. Рекомендується використовувати різні види позначень, зрозумілі для більшості людей. Можна, наприклад, використовувати для відображення зв'язків між об'єктами стрілки або позначати різних типів стосунків різним кольором. Візуальна гнучка природа схем виключно личить для того, щоб розглянути, охарактеризувати і обдумати найскладніші завдання. Ключові слова.

Слід уникати слів і фраз, що не відносяться до даної наочної області. Необхідно зосередитися на віддзеркаленні істотних моментів і на асоціаціях, які викликаються при роздумі над рішенням проблеми.

2. Ключові слова

Слід уникати слів і фраз, що не відносяться до даної наочної області. Необхідно зосередиться на віддзеркаленні істотних моментів і на асоціаціях, які абсолютно незалежні і ізольовані один від одного. Такого роду з'єднання відкривають дороги. Що ведуть до нових можливостей.

3. Асоціації.

Рекомендується встановлювати зв'язку і співвідношення між фрагментами отриманої інформації на перший погляд абсолютно незалежними і ізольованими один від одного. Такого роду з'єднання відкривають дороги, що ведуть до нових можливостей.

4. Кластери.

Складання схеми ідей веде до формування так званих кластерів, тобто однорідних груп. Відбита на папері інформація стає доступнішою для розуміння. Об'єднавши ідеї в кластери, потрібно постаратися знов критично оцінити отриману схему. Це дозволить перевірити асоціації, виявити випущену з уваги інформацію, визначити ті області, які вимагають доопрацювання.

5. Свідома участь.

Розробка схеми ідей вимагає зосередженості на вирішуваній проблемі, що сприяє переходу інформації з короткочасної пам'яті в довготривалу. В той же час безперервна свідома участь дозволяє згрупувати і перегрупувати концепції, спонукав до проведення порівнянь і аналогій. Проникнення вже існуючих ідей в нові положення, нові зіставлення нерідко супроводжується народженням новаторських ідей. Даний метод доцільно застосовувати на семінарах для активізації розумової діяльності тих, що виучуються. Вживання цього метод сприяє розвитку логічного мислення студентів, зокрема здібності до аналізу, порівняння, узагальнення. [8]

Висновок

Специфіка юності полягає в тому, що хлопці і дівчата перетворюються на зрілих осіб, що володіють незалежністю думок, внутрішньою свободою, самостійністю мислення, що мають власну точку зору і готових її відстоювати. У молодих людей складається система переконань, основа світогляду особи, у них розвивається критичне мислення до думки інших людей, здібність до теоретичного мислення, крім того, вони опановують діалектичний метод мислення і одночасно логіку вирішення практичних завдань. У найскрутнішому положенні опиняються ті студенти, які не в змозі зробити правильний вибір в політиці, економіці, самовизначитися у сфері людських відносин.

В той же час потрібно завжди пам'ятати, що «віковий період юності може нічого не дати людині в плані розвитку здібності до рефлексії і духовності. Проживши цей період, людина, що виросла, може залишитися в психологічному статусі підлітка» Аби цього не сталося, поважно учити студентів знаходити і формулювати проблеми, виробляти у них аналітико-синтетичні уміння, навики діалектичного мислення і здібність до теоретичних узагальнень.[2]

Література

1. Кон І.С. - «Психологія ранньої юности».с.70,72

2. Петровський А. В.- «Загальна психология»с.322,326-330

3. Абрамова Г.С. - «Вікова психологія»

4. «Практикум по загальній, експериментальній і прикладній психологи» під ред. Крилова, Манічева.

5. Мікалко М. Ігри для розуму. Тренінг креативного мислення. СПб: Пітер, 2007. 448 с.(метод схем і ідей)

6. Формування логічних умінь і навиків що вчаться в процесі вивчення інформатики // Інформатика і освіта 2004, №9. с. 33-35.(логич вправи).

7. Баширова С. Проблеми формування логічної культури студентів Інтернет журнал САХГУ «Наука, освіта, суспільство»

8. Блонський П. П. Про мислення підлітка // Вікова і педагогічна психологія: хрестоматія М.: Академія, 2007. с. 273-275.

9. Степанова Е.І. Вікові характеристики інтелекту дорослих // Радянська педагогіка. -- 1972. -- № 10.

10. Столяренко Л.Д. Основи психології. -- Ростов-на-Дону, 2000.с.643

11. .Попков Ст А., Коржуєв А. В. Дидактика вищої школи М.: Академія, 2001. 136 с.

12. Степанова Е.І. Вікові характеристики інтелекту дорослих // Радянська педагогіка. -- 1972. -- № 10.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Теоретичні основи проблеми розвитку мислення школярів. Феномен мислення у психолого-педагогічній літературі. Мислення як один із пізнавальних процесів на різних етапах розвитку школяра. Проблема формування та розвитку критичного мислення у школярів.

    курсовая работа [53,0 K], добавлен 12.05.2014

  • Наукові підходи до дослідження проблеми мислення. Психологічні особливості мислення як пізнавального процесу. Класифікація видів мислення та їх характеристика. Особливості розвитку мислення у дітей молодшого шкільного віку в процесі засвоєння знань.

    курсовая работа [58,3 K], добавлен 19.03.2015

  • Мислення як один з основних пізнавальних процесів особистості в підлітковому віці. Загальна характеристика підлітка та його пізнавальна сфера, експериментальне дослідження логічного та образного мислення. Порівняльний аналіз отриманих результатів.

    курсовая работа [279,6 K], добавлен 27.03.2012

  • Поняття мислення та особливості мислення молодших школярів. Абстракція і узагальнення як сторони єдиного розумового процесу. Приклади цікавих задач. Правильно підібрані і добре організовані ігри, логічні задачі, вправи для розвитку уяви, пам'яті.

    курсовая работа [31,6 K], добавлен 20.12.2013

  • Поняття "інтелект" та підходи до його визначення. Загальна характеристика інтелектуальних здібностей. Визначення рівню та стилю логічного мислення. Виявлення невербального рівню інтелекту. Розвинення творчих здібностей. Рівень креативного мислення.

    курсовая работа [548,3 K], добавлен 14.09.2016

  • Психологічні особливості профілю мислення особистості. Мислення як особлива форма психічного віддзеркалення дійсності. Характеристика основних факторів, що впливають на розвиток мислення особистості. Теорія детермінізму, поняття інформаційного підходу.

    курсовая работа [59,0 K], добавлен 04.11.2014

  • Аналіз особливостей специфічних критеріїв професійної спрямованості студентів, шляхів підготовки їх до праці в умовах навчання. Аналіз їх практичного вираження у поведінці студентів та розвитку їх змістовних характеристик у навчально-виховному процесі.

    статья [24,5 K], добавлен 06.09.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.