Психологічний аналіз ділових стосунків в академічних групах

Соціально-психологічні детермінанти розвитку ділових стосунків у студентських академічних групах. Програма психологічного супроводу та процедура її проведення. Правила інформування населення про наявність загрози виникнення надзвичайних ситуацій.

Рубрика Психология
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 07.10.2014
Размер файла 869,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Формальна зона (2,0 -- 3,6 м) - ділові переговори візити до вищих чиновників.

Загальнодоступна або публічна зона (більше 3,6 м) спілкування з великою групою людей.

У діловому спілкуванні вироблені такі найбільш прийнятні правила:

- слід дотримуватись міри у дистанціюванні (не треба надмірно віддалятись і не надто наближатись до партнера)- дистанція між партнерами повинна відповідати ситуації;

- не варто починати спілкування з відстані більш ніж 4 м. Найбільш прийнятними на такій дистанції може бути посмішка чи кивок головою на знак привітання;

- перші фрази краще говорити на відстані соціальної зони (залежно від близькості відносин з партнером);

- найбільш головними, важливими Ідеями, інформацією з партнером обмінюються в особистій зоні;

- відстань треба долати поступово, а не перескакувати через одну чи дві зони. У такому разі легше досягти згоди, виважено розв'язати проблему;

- не порушати визначену зону, особливо інтимну, в ділових стосунках це є неприйнятним [22].

Психологія груп. Р.Л. Кричевський та Є.М. Дубовська у роботі "Психологія групи: Теоретичні та прикладні аспекти", підкреслюють значення групових норм для членів цієї групи. У процесі ділових взаємовідносин необхідно додержуватись саме означених правил поведінки, визначених групою. Саме тоді, спільна діяльність членів колективу стане можливою.

Лідерство і керівництво. На думку Н.Н.Обозова у роботі "Міжособистісні відносини" та Л.А. Петровської у роботі "Компетентність та спілкування", та на нашу думку, лідерство є характеристикою психологічних стосунків, що виникають у групі з позиції домінування та підпорядкованості. Керівництво відноситься до організації всієї діяльності групи - до процесу управління нею.

Ще одним механізмом інтеграції студентів у групі є лідерство. Лідерство - це здатність окремої особистості спонукати інших діяти, "запалювати", надихати їх на певну активність і діяльність.

У практичному плані це здійснює окрема людина, яка висувається групою на основі своїх психологічних якостей і рис поведінки в лідери. Лідер (від лат. Leader - ведучий, керівник) - член групи, який спонтанно висувається на роль неофіційного керівника в умовах певної, специфічної та досить значущої ситуації, щоб забезпечити організацію спільної діяльності людей для найбільш швидкого й успішного досягнення спільної мети.

Між лідерством і керівництвом є суттєва різниця. Б. Д. Паригін наводить такі відмінності між функціями лідера та керівника:

- лідер покликаний здійснювати переважно регуляцію міжособистісних стосунків у групі, натомість керівник здійснює регуляцію офіційних відносин групи як деякої соціальної організації;

- лідерство виникає за умов мікросередовища (яким є мала група), керівництво - елемент макросередовища, тобто воно пов'язане з усією системою суспільних відносин;

- лідерство виникає стихійно, керівник будь-якої реальної соціальної групи або призначається, або обирається, але так чи інакше цей процес є не стихійним, а навпаки, цілеспрямованим, здійснюваним під контролем різних елементів соціальної структури;

- явище лідерства менш стабільне, висунення лідера залежить від настрою групи, натомість керівництво - явище стабільніше;

- керівництво підлеглими порівняно з лідерством має чіткіше визначену систему санкцій;

- процес прийняття рішення керівником (і взагалі в системі керівництва) значно складніший; він опосередкований багатьма обставинами, які не обов'язково мають витоки в цій групі, натомість лідер здебільшого приймає безпосередні рішення, які стосуються групової діяльності;

- сфера діяльності лідера - здебільшого мала група, де він є лідером, сфера дії керівника ширша, оскільки він репрезентує малу групу в ширшій соціальній системі.

Для групи створюються сприятливі умови, коли офіційний керівник групи та лідер - одна людина, або коли між ними є узгодженість. У кожній мікрогрупі є лідер. Залежно від спрямування конкретної діяльності мікрогрупи може бути декілька лідерів (організатор вечора відпочинку, організатор культпоходу, організатор шефської допомоги тощо).

Які якості притаманні лідеру?

- зацікавленість у досягненні групової мети;

- енергійність;

- ініціативність і соціальна активність;

- емоційна стійкість;

- упевненість у собі;

- організаторські здібності;

- досвід і навички організаторської діяльності;

- розумові здібності;

- доброзичливість і емпатія;

- емоційна привабливість тощо.

Авторитетність і престижність лідера (офіційного і неофіційного) має також ознаку гідності.

Яких умов повинен дотримуватися офіційний лідер (наприклад, староста групи) для регулювання стосунків у групі загалом?

1. Використовувати добре організовану цікаву справу, щоб залучати всіх студентів у ділові стосунки. Це зближує студентів.

2. Враховувати стосунки в кожній мікрогрупі, сприяти збагаченню та зміцненню зв'язків між ними.

3. В оцінках товаришів бути справедливим, об'єктивним, не протиставляти мікрогрупи одна одній, не підтримувати суперництво, конкуренцію між ними.

4. Уміти прогнозувати соціально-психологічні наслідки тих або інших спільних справ.

Таким чином, на нашу думку, лідер здійснює найбільший психологічний вплив на групу загалом і окремих її членів, коли виступає в ролі координатора, організатора групових справ.

Проте й роль неофіційного лідера в житті групи неоднозначна. По-перше, лідер може підвищувати, а може знижувати загальну ефективність у розв'язанні окремих завдань групи. Якщо знижує, то, можливо, треба нейтралізувати вплив такого лідера? Як складне питання.

По-друге, якщо ефективність діяльності групи підвищується тільки за рахунок неофіційного лідера (саме він користується найбільшим авторитетом), то він може встановити з офіційним керівником співробітництво або навіть змінити офіційного лідера. Зрідка, але буває...

Таким чином, із боку офіційного лідера стиль керівництва групою повинен бути гнучким. Важливо знайти диференційований підхід до кожного відповідно до індивідуальних особливостей, сприяти згуртованості колективу, спрямувати його активність на виконання основних завдань професійної підготовки студентів.

На нашу думку, різниця між лідером та керівником має наступні складові:

- лідер здійснює регулювання міжособистісних стосунків, керівник - офіційних;

- лідерство - елемент мікросфери, а керівництво насамперед - макросфери, що пов'язане з усією системою суспільних стосунків;

- лідерство виникає стихійно, а керівництво призначається або вибирається;

- лідерство менш стабільне у порівнянні з керівництвом;

- керівник володіє встановленою системою санкцій, а лідер її не має;

- сфера діяльності лідера вужче, ніж у керівника [1].

Особистісні характеристики. Сюди можна віднеси риси характеру, темперамент, різний рівень психічного та особистісного розвитку, національність, стать захисні механізми тощо.

Конфлікти. В роботі В.П. Галицького, В.Я. Коркіна "Попередження конфліктів у колективі" [2], конфлікт визначається як "зіткнення протилежно направлених, несумісних один з іншим тенденцій, окремого епізоду у свідомості, в міжособистій взаємодії або міжособистих стосунків індивідів або груп людей, пов'язане з негативними емоційними переживаннями". Звідси видно на наш погляд, що основу конфліктних ситуацій в групі між окремими людьми складає зіткнення між протилежно направленими інтересами, думками, метою, різноманітними змальовуванням у свідомості їх досягнень.

Клімат. Соціально-психологічний клімат - стан міжособистісних стосунків, що виявляються в сукупносі психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній діяльності колективу.

Функціями клімату є:

- консолідуюча (згуртування колективу, об'єднання усиль, розв'язання проблем колективу;

- стимулююча (реалізація емоційного потенціалу, життєвої енергії);

- стабілізуюча (Забезпечення стійкості внутріколективних відносин, створення передумови для успішної адаптації нових учасників);

- регулююча (утвердження норм взаємин, етичного оцінювання поведінки індивідів).

Чинники, які впливають на соціально-психологічний клімат у колективі:

- зміст праці та ступінь задоволеністю людей нею;

- умови праці й побуту та задоволеність ними;

- міжособистісні стосунки;

- стиль керівництва, особистість керівника.

Існує сприятливий і несприятливий клімат у колективі, якій впливає на взаємовідносини.

Імідж. Варто також звертати увагу на свій зовнішній вигляд. Тут існує також свої правила, як, що і куди одягти тощо.

Висновки до 1-го розділу

Ділове спілкування визначається як специфічна форма контактів і взаємодії людей, які представляють не лише самих себе, а й свої організації. Воно включає обмін інформацією, пропозиціями, вимогами, поглядами, мотивацією з метою розв'язання конкретних проблем як всередині організації, так і за її межами, а також укладення контрактів, договорів, угод чи встановлення інших відносин між підприємствами, фірмами, організаціями.

Отже, ділові стосунки спрямовані на результат, на відміну від особистих відносин. Ділові стосунки звичайно більш формальні, чим відносини особисті. З іншого боку, ефективні ділові стосунки можуть бути зроблені живими і неформальними, якщо партнери вміють користатися такою формою, таким форматом відносин.

Студентська академічна група визначається як більш-менш постійна в межах навчального року сукупність студентів, що об'єднані завданням гуртової навчально-професійної діяльності та перебувають у безпосередньому контакті один з одним. Вона є одним з основних елементів навчально-виховної системи вищої школи.

Детермінантами ділових відносин в студентській академічній групі можна назвати, психологічні, особистісні та соціальні чинники.

Розділ 2. Емпіричне дослідження становлення ділових стосунків у студентських академічних групах

2.1 Зміст та організація дослідження

Метою експериментальної частини дослідження виступило вивчення та аналіз експериментальних даних щодо особливостей становлення ділових стосунків у студентських академічних групах та розробці психологічного супроводу задля розвитку становлення ділових стосунків у студентів академічних груп.

Експериментальне дослідження відбувалося у три етапи: 1 етап -констатація наявних психологічних особливостей ділових стосунків в академічних групах; 2 етап - розвиток ділових стосунків у студентських академічних групах; 3 етап - виявлення ефективності розвивальних впливів -контрольний експеримент.

Для реалізації основної мети дослідження на етапі констатувального експерименту були визначені такі завдання: теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити комплекс методів вивчення особливостей ділових стосунків в студентських академічних групах; експериментальним шляхом встановити особливості ділових стосунків в студентських академічних групах.

Пошук та добір методичного інструментарію здійснювався нами з урахуванням потреб експериментальної роботи, зокрема орієнтувалися на:

1) оптимальне вирішення завдань експериментального дослідження;

2) можливість одержати якомога більше нових різнобічних даних щодо психологічних особливостей ділових стосунків в студентських академічних групах;

3) можливість здійснення якісної та кількісної обробки отриманих результатів.

- У ході дослідження особливостей ділового спілкування в студентських академічних групах нами використані: соціометричне дослідженняспілкування та взаємовідносин між дітьми, які відвідують різновікову групу нами використані: оперативна діагностика соціально-психологічної атмосфери в групі (Ф. Фідлер); соціометричне дослідження; методика "Індекс групової згуртованості (Сішор)"; тест "Чи умієте Ви слухати?".

Дослідження проводилося у лютому 2013 року. Експериментальною базою дослідження виступив Мирогощанський аграрний коледж Рівненської області Дубенського району. Експериментальні групи І курсу відділення "Технології виробництва та переробки продукції тваринництва" Т-11 і Т-12 - 30 студентів різних за соціальним статусом, з них 50% хлопців та 50% дівчат. За віком респонденти розділилися так: 15 років - 10%; 16 років - 54%; 17 років - 36%.

Спостереження за вільним спілкуванням дітей в діяльності, не регламентованої вихователем, мали на меті одержати інформацію щодо загальних особливостей спілкування дошкільників у різновікових групах. Спостереження мали закритий характер (дорослий не повинен був привертати до себе уваги дітей) і проводились у різний час, за різних умов (на прогулянках, під час самостійної діяльності дітей в першу і другу половину дня), це мало дати можливість обґрунтувати не випадковість явища що вивчається.

Спостереження дозволили скласти уявлення про спілкування дітей різного віку у сукупності критеріїв: потреба дитини у різновіковому спілкуванні, емоційне ставлення дошкільника до партнера іншого віку; ініціатива дітей в процесі спілкування; прояви уваги до партнера іншого віку, чутливості до його дій.

У протоколах спостереження за досліджуваними фіксувалося: кому дитина надає переваги одноліткам чи дітям молодшим - старшим за себе; чи виявляє бажання вступати з ними у спілкування; окремо фіксувалися випадки

Дослідження проводилося на базі Мирогощанського аграрного коледжу Рівненської області Дубенського району. Під час його проведення було обстежено групу технологів -30 респондентів, різних за соціальним статусом. З низ 50% хлопців та 50% дівчат. За віком респонденти розділилися так: 15 років - 10%; 16 років - 54%; 17 років - 36%. Враховується часовий фактор - всі студенти опитувалися в один і той же час.

Оскільки метою нашої роботи є визначити ціннісно-нормативний зміст та поведінкові форми об'єктивації ділових відносин підлітків як особливої соціальної групи, а також проведення психологічного супроводу, була розроблена така програма:

- Оперативна діагностика соціально-психологічної атмосфери в групі (Ф. Фідлер);

- Соціометричне дослідження;

- Методика "Індекс групової згуртованості (Сішор)";

- Анкета "Чи умієте Ви слухати?";

- Підбір відповідної програми та її проведення.

Для отримання даних було обрано такі методики:

Оперативна діагностика соціально-психологічної атмосфери в коледжі (Ф. Фідлер)

Методика використовується для оцінки психологічної атмосфери в колективі. В основі лежить метод семантичного диференціала. Методика цікава тим, що допускає анонімне обстеження, а це підвищує її надійність. Надійність збільшується в поєднанні з іншими методиками (наприклад, соціометрією).

У запропонованій таблиці приведені протилежні за змістом пари слів, за допомогою яких можна описати атмосферу у вашій групі, колективі. Чим ближче до правого чи лівого слова в кожній парі ви поставите знак "+", тим більше виражений ця ознака у вашому колективі.

Обробка і аналіз результатів тесту.

Відповідь по кожному з 10 пунктів оцінюється зліва направо від 1 до 10 балів. Чим лівіше розташований знак "+", тим нижче бал, тим сприятливіші психологічна атмосфера в колективі, на думку відповідального. Підсумковий показник коливається від 10 (найбільш позитивна оцінка) до 80 (найбільш негативна). На підставі індивідуальних профілів створюється середній профіль, який і характеризує психологічну атмосферу в колективі (Додаток № 1).

Соціометричне дослідження.

Основним методом діагностики міжособистісних відносин є, безперечно, соціометрія, направлена на дослідження структури міжособистісних відносин в малій соціальній групі шляхом вивчення виборів, зроблених членами групи по тих чи інших соціометричних критеріях. Сутність соціометрії зводиться до вивчення системи "симпатій" та "антипатій" між студентами, тобто до виявлення системи емоційних взаємин в групі. Це здійснюється шляхом певного вибору кожним учасником опитування з усього складу якогось підрозділу організації за заданим критерієм. Усі дані про такі вибори заносяться до особливої таблиці - соціоматриці - і подаються у вигляді особливої діаграми (соціограми). Після цього розраховуються різні соціометричні індекси -- як індивідуальні, так і групові. У соціальній психології використовують спеціальні терміни, що вказують на стан особистості в міжособистісних відносинах.

"Соціометрична зірка" - член групи (колективу), що отримує найбільшу кількість виборів. Як правило "зірок" у групі - 1-2.

"Бажаний" - член групи (колективу), що отримує половину або трохи менше кількості виборів, що віддані найпопулярнішому.

"Відтиснутий" - член групи (колективу), що отримує 1-2 вибори.

"Ізольований" - член групи (колективу), який не отримав жодного вибору.

"Відкинутий" - той, кого називають при відповіді на запитання: "З ким би Ви не хотіли працювати, відпочивати?" (3-тє та 5-те запитання анкети).

Слід зазначити, що оптимальною умовою для визначення характеристик особистості є комплексний підхід. Останній може забезпечити адекватно підібрана система методів, що дає змогу всебічно оцінити особистість у всіх її проявах (Додаток № 2).

Методика "ВИВЧЕННЯ ІНДЕКСУ ГРУПОВОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ (Сішор)". Групова згуртованість - надзвичайно важливий параметр, що показує ступінь інтеграції. Для дослідження використовується методика Сішора. Вона складається з 5 питань з декількома варіантами відповідей на кожний. Відповіді кодуються в балах згідно з наведеним у дужках значенням (максимальна сума - 19 балів, мінімальна - 5).
Максимальна сума балів (25) відповідає суб'єктивній оцінці рівня групової згуртованості як високого, група є дуже привабливою для студента.
На основі індивідуальних результатів опитування роблять загальну оцінку групової згуртованості в групи. Для цього всі результати заносять у зведену таблицю:
Аналіз групової згуртованості.
15,1 балів і вище - високий,
11,6-15 балів - вище середнього,
7-11,5 балів - середній,
4-6,9 - нижче середнього,
4 і нижче - низький
Тест "Чи умієте Ви слухати?"
Тест використовується для вивчення рідкісної якості-уміти слухати і добре говорити. У тесті дано 15 запитань і по кілька варіантів відповіді на них.На основі результатів отримуємо оцінку особистості у спілкуванні
Результати тесту:
15-25 балів - низький рівень;
26-35 балів - посередній рівень;
36-40 балів - високий рівень
2.2 Аналіз та інтерпретація результатів дослідження
У лютому 2013 року було проведено опитування студентів Мирогощанського коледжу для виявлення загальних тенденцій їх думки щодо змісту та уявлень про ділові відносини. В опитуванні брала участь дві групи студентів І-го курсу - 30 респондентів, з них 15 дівчат та 15 хлопців. Для визначення оцінки психологічної атмосфери в колективі ми використали оперативну діагностику соціально-психологічної атмосфери в колективі (Ф. Фідлер), результати якої подані в таблицях № 1, 2 та малюнку № 1.
Таблиця № 1 Первинні дані за Ф.Фідлером

п.п.

Ініціали

Номер питання та отриманий бал

Загальна сума

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Б.К.

5

2

5

7

5

2

5

5

1

2

39

2

Г.А

6

3

3

4

5

5

5

6

3

5

45

3

Б.О.

4

6

6

4

6

5

4

4

6

3

48

4

Р.РО

2

3

5

3

4

2

3

7

3

1

33

5

Р.РУ

3

8

3

5

1

2

5

5

1

1

34

6

С.Я

3

3

3

3

4

4

4

4

4

4

36

7

М.МА.

4

1

5

5

7

4

1

2

7

5

41

8

Н.Н

3

4

4

5

7

4

6

6

5

3

47

9

П.В

5

3

2

4

5

4

5

5

4

5

42

10

Щ.О.

4

5

4

5

5

4

3

3

5

3

41

11

Л.Ю.

5

4

5

5

5

4

4

5

5

5

47

12

Ф.М.

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

50

13

Д.П

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

50

14

М.МИ.

6

4

2

4

6

3

4

7

4

3

43

15

Л.Р.

5

5

5

5

5

5

5

5

1

6

47

16

З.М.

7

4

1

4

4

1

4

5

1

7

38

17

Б.Д.

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

20

18

Л.Т.

4

2

3

5

4

2

3

8

7

4

42

19

Б.Ю.

2

4

5

6

4

3

2

2

2

4

34

20

З.А.

3

3

5

4

2

1

4

5

8

2

37

21

Р.Д.

2

5

2

2

2

3

1

6

4

2

29

22

А.А.

4

2

5

6

4

7

1

4

5

4

42

23

К.Ю.

3

2

1

2

5

4

5

4

7

6

39

24

М.МК.

4

1

5

1

1

7

8

5

3

4

39

25

П.І.

1

3

2

3

5

5

4

3

6

4

36

26

П.ІВ.

5

8

3

6

5

5

3

4

4

4

47

27

К.В.

3

7

4

5

4

1

2

3

2

1

33

28

О.Н.

4

4

3

3

3

3

3

2

2

1

28

29

Ш.І.

3

4

6

5

3

3

2

2

1

2

31

30

М.О.

2

3

4

2

4

2

3

2

3

4

29

1167 (39 балів)

Таблиця № 2 Результати методики за Ф. Фідлером

1-26 балів

високий рівень

1 студент

3,3%

27-54 балів

середній рівень

29 студентів

96,7%

55-80 балів

низький рівень

-

-

Згідно даної таблиці бачимо, що 96,7% опитуваних сприймають психологічну атмосферу групи на середньому рівні, 3,3 % на високому і жоден з студентів не вважають її низького рівня.
За даною гістограмою ми бачимо, що у досліджуваних переважає середній рівень оцінки психологічної атмосфери в колективі, а низький рівень взагалі відсутній. Для визначення структури міжособистісних відносин ми використали соціометричне дослідження, результати якого показані у таблиці №3, 4.
Таблиця №3 Первинні дані соціометричного дослідження (соціоматриця)

п.п

Респондент

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

1

Б.К.

+

+

-

2

Г.А

+

+

+

-

3

Б.О.

+

+

+

-

4

Р.РО

+

+

+

-

5

Р.РУ

+

+

+

-

6

С.Я

+

+

-

+

7

М.МА.

+

+

+

-

8

Н.Н

+

+

+

-

9

П.В

+

+

+

-

10

Щ.О.

-

+

+

+

11

Л.Ю.

+

-

+

+

12

Ф.М.

+

+

+

-

13

Д.П

+

+

+

-

14

М.МИ.

+

+

+

-

15

Л.Р.

-

+

+

+

16

З.М.

+

-

+

+

17

Б.Д.

+

-

+

+

18

Л.Т.

+

+

-

+

19

Б.Ю.

+

+

-

+

20

З.А.

+

-

+

+

21

Р.Д.

-

+

+

+

22

А.А.

+

+

+

-

23

К.Ю.

+

+

-

+

24

М.МК.

-

+

+

+

25

П.І.

+

-

+

+

26

П.ІВ.

+

-

+

+

27

К.В.

-

+

+

+

28

О.Н.

-

+

+

29

Ш.І.

+

-

+

30

М.О.

+

+

+

-

заг.кількість виборів

10

11

3

1

3

2

2

2

1

2

3

3

2

2

3

2

1

3

12

3

3

1

3

4

11

6

2

4

8

5

Кількість "+" виборів

10

11

3

1

3

1

2

1

1

1

3

1

2

1

3

1

1

2

-

3

3

1

1

2

11

5

2

4

8

1

Кількість "-" виборів

1

1

2

1

1

1

12

2

2

2

1

4

Кількість взаємних виборів

3

2

1

1

2

-

1

1

1

-

-

1

-

1

-

1

1

-

1

-

1

-

-

1

2

1

-

1

2

-

Згідно результатів таблиці №3 формуємо соціомішень.
Таблиця № 4 Первинна соціомішень
За даними соціоматриці та соціомішені ми отримуємо наступні результати:
І коло "соціометрична зірка" - 1, 2, 25, 29;
ІІ коло "бажані" - 3, 5, 11, 15, 20, 21, 26, 28;
ІІІ коло "відтиснутий" - 4, 6, 7, 8, 9, 10, 12,13, 14, 16, 17,18, 22, 23.24.27,30;
IV коло "ізольовані" - відсутні;
Поза межами кола, "відкинутий" - 19.
В результаті ми отримали : у групі 4 виражених лідера (соціометричні зірки), 8 - бажаних, 17 - відтиснутих, 0 - ізольованих та 1 - вигнанець у групі.
Для визначення ступеню інтеграції студентів у групі була використана методика індексу групової згуртованості (Сішор), результати якої подані в таблицях № 5, 6 і в малюнку 2.
Таблиця № 5 Первинні дані за методикою Сішор

п.п.

Респондент

Група запитань та отримані бали

Кількість балів

1

2

3

4

5

1

Б.К.

5/4

5

1

3

2

20

2

Г.А

5

4

1

3

2

15

3

Б.О.

4

3

2

1

1

11

4

Р.РО

5/4

3

3

2

3

21

5

Р.РУ

5/4

5

2/1

2

1

20

6

С.Я

5

5

2

2

2

16

7

М.МА.

3

5

2

2

3

15

8

Н.Н

5

4

2

2

2

15

9

П.В

5

4

1

3

2

15

10

Щ.О.

5

5

3

2

2

17

11

Л.Ю.

5

5

2

2

2

16

12

Ф.М.

3

3

2

2

3

13

13

Д.П

5

1

2

2

2

12

14

М.МИ.

5

3

2

2

2

14

15

Л.Р.

5/1

5

2

2

2

17

16

З.М.

5

5

2

2

2

16

17

Б.Д.

5

5

2

2

2

16

18

Л.Т.

5

4

2

2

2

15

19

Б.Ю.

5

5

3

2

2

17

20

З.А.

5

4

2

2

2

15

21

Р.Д.

3

1

3

2

2

11

22

А.А.

4

1

2

1

2

10

23

К.Ю.

5

4

2

2

2

15

24

М.МК.

3

1

2

2

2

10

25

П.І.

5

4

3

2

2

16

26

П.ІВ.

4

4

2

2

2

14

27

К.В.

4

4

1

2

2

13

28

О.Н.

5/4

5

2

2

2

20

29

Ш.І.

5

4

2

2

2

15

30

М.О.

5

3

2

3

2

15

Загальна сума балів та середній бал

455 (15,2 балл)

Таблиця № 6 Результати дослідження студентів за методикою Сішор

Бали

Рівень

Кількість студентів

Відсоток від загальної к-сті

25 балів

Високий рівень згуртованості

-

-

24-16 балів

Рівень вище середнього

12 студентів

40%

15 балів

Середній рівень згуртованості

9 студентів

30%

14-8 балів

Рівень нижче середнього

9студентів

30%

7 балів

Низький рівень згуртованості

-

-

За результатами таблиці можемо зробити висновок, що у студентів переважає рівень згуртованості "вище середнього" - 40%, "середній рівень" - 30%, а також 30% отримали рівень "нище середнього".
Згідно даної таблиці бачимо, що переважає рівень згуртованості вище середнього, однак середній рівень та рівень нище середнього мають теж великий відсоток.
Для діагностики визначення спроможності вислухати будь яку людину ми обрали тест "Чи вмієте ви слухати?", результати якого подані в таблицях № 7,8 та малюнку № 3.
Таблиця № 7 Первинні дані за тестом "Чи вмієте Ви слухати?"

п.п

Респондент

Номер запитання та отриманий бал

Набрані бали

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

1

Б.К.

3

1

3

2

3

1

2

3

2

3

2

3

3

1

3

35

2

Г.А

2

1

1

2

3

3

2

3

2

3

2

3

3

1

3

34

3

Б.О.

1

3

2

2

2

1

3

3

2

1

2

1

1

3

3

30

4

Р.РО

1

2

3

3

3

2

2

2

2

3

2

3

2

3

3

36

5

Р.РУ

1

1

1

2

1

1

3

3

2

3

2

3

3

3

3

32

6

С.Я

1

1

2

2

2

2

3

3

2

3

3

3

3

3

1

34

7

М.МА.

2

2

1

1

3

2

3

2

2

3

3

1

2

3

3

33

8

Н.Н

3

2

1

1

3

3

1

3

2

3

2

2

2

3

3

34

9

П.В

2

1

3

3

3

3

2

1

2

3

3

3

1

2

1

33

10

Щ.О.

3

1

2

3

1

2

3

3

2

1

3

1

3

1

3

32

11

Л.Ю.

1

1

2

3

1

3

2

2

3

3

2

3

3

3

3

32

12

Ф.М.

2

3

2

2

2

1

3

3

2

1

2

1

3

3

3

33

13

Д.П

2

2

1

1

3

3

1

3

2

1

2

1

3

3

3

31

14

М.МИ.

3

1

3

3

3

1

2

3

2

3

3

3

3

3

3

39

15

Л.Р.

2

2

3

2

3

1

2

1

2

3

3

1

2

1

3

31

16

З.М.

3

1

2

2

2

3

3

2

2

1

3

1

2

3

3

33

17

Б.Д.

2

1

1

3

2

3

1

3

2

2

2

2

2

3

1

30

18

Л.Т.

3

1

3

2

1

2

2

3

3

2

1

1

1

2

3

30

19

Б.Ю.

2

2

1

2

1

1

1

1

2

1

2

2

3

3

3

30

20

З.А.

1

2

2

3

2

1

2

1

3

1

3

1

2

2

3

29

21

Р.Д.

3

2

1

2

1

3

2

1

2

1

3

1

3

3

1

29

22

А.А.

3

1

3

2

2

3

3

1

3

3

2

2

3

3

3

37

23

К.Ю.

2

1

3

2

1

3

2

1

3

2

1

3

2

3

3

32

24

М.МК.

3

2

1

1

1

1

2

3

3

1

3

2

3

1

3

30

25

П.І.

1

2

2

3

1

2

1

3

2

1

2

2

3

3

3

31

26

П.ІВ.

2

2

1

1

2

3

1

3

2

2

3

3

1

2

1

29

27

К.В.

3

1

1

2

3

2

1

2

1

2

3

2

3

3

3

32

28

О.Н.

1

2

2

2

3

1

2

1

2

1

2

3

2

3

3

30

29

Ш.І.

3

1

1

3

2

1

3

2

2

1

1

2

3

3

3

31

30

М.О.

2

2

1

2

2

1

1

1

1

1

3

3

3

3

3

29

Загальна сума балів та середній бал

961 (32 балли)

Таблиця № 8 Результати дослідження за тестом "Чи вмієте Ви слухати?"

Бали

Рівень

Кількість студентів

Відсток від загальної к-сті

15-25 балів

Низький

0 студентів

0%

26-35 балів

Посередній

27 студентів

90%

36-40 балів

Високий

3 студенти

10%

Згідно даної таблиці бачимо, що найбільший відсоток має рівень "посередній слухач" - 90%, а "умінням слухати і добре говорити" володіє лише 3%.
Згідно даного малюнку можна зробити висновок, що серед даної групи підлітків переважає посередній рівень слухача, хоча є студенти які вміють слухати та добре говорити.
За допомогою кореляційної матриці, ми маємо можливість дізнатися чи є зв'язок між проведеними методиками.
Результати кореляції подані в таблиці №9, а описової статистики в таблиці №10.
Табл. 9
У результаті створення кореляційної матриці виявився зв'язок між методиками, які були використані в даному дослідженні.
Табл.10 Описова статистика

Методики

Середнє значення

Відхилення

Кількість

Сішор

15,1667

2,80496

30

Чи вмієте ви слухати?

32,0333

2,48420

30

Ф.Фідлер

38,9000

7,32662

30

За результатами описової статистики, помітно, що відхилення присутні та вони знаходяться в межах норми. Отже, можемо зробити висновок, що методики були підібрані правильно.
Висновки до 2-го розділу
Оскільки метою нашої роботи є визначити ціннісно-нормативний зміст та поведінкові форми об'єктивації ділових відносин підлітків як особливої соціальної групи, а також проведення психологічного супроводу, була розроблен програма.
Оптимальною умовою для визначення характеристик особистості є комплексний підхід. Останній може забезпечити адекватно підібрана система методів, що дає змогу всебічно оцінити особистість у всіх її проявах .
За результатами дослідження можна зробити висновок, що рівень оцінки психологічної атмосфери в колективі посередній, а згуртованість у групі має рівень вище середнього, однак середній рівень та рівень вище середнього мають також великий відсоток і у групі переважає посередній рівень слухача, хоча є студенти, які вміють слухати та добре говорити. Структура міжособистісних відносин показала, що в групі є 4 виражених лідери, 8 - "бажаних", 17 - "відтиснутих" і один вигнанець у групі.
Розділ 3. Психологічний супровід розвитку ділових стосунків в студентських академічних групах
психологічний діловий академічний студентський
3.1 Організація і завдання психологічного супроводу розвитку ділових стосунків в студентських академічних групах
Формувальний експеримент дослідження побудовано на основі психологічного супроводу, метою якого став розвиток ділових стосунків в студентських академічних групах. Експеримент проходив на базі Мирогощанського аграрного коледжу у групах першого курсу Т-11 і Т-12 у квітні 2013 року.
Упровадження психологічного супроводу дозволяло не тільки дослідити стартові можливості та динаміку розвитку ділових стосунків в студентських академічних групах, а й надати підтримку у вигляді необхідних психолого-педагогічних умов для вирішення завдань, пов'язаних з процесами актуалізації ділових стосунків та саморозвитку особистості.
Оскільки формування ділових стосунків в академічних групах за певним шаблоном не є можливим та правильним, ми обрали напрямок розвитку ділових стосунків в академічних групах, що визначається сформованістю суб'єктних ресурсів особистості. Завдання психологічного супроводу були спрямовані на якісний розвиток ділових стосунків в студентських академічних групах.
Процес підготовки майбутніх фахівців у системі вищої освіти повинен забезпечувати не лише оволодіння спеціальними знаннями, уміннями, навичками, а й створювати умови для становлення творчої особистості майбутнього фахівця, основне завдання якого зробити зростання та самовдосконалення метою свого подальшого особистісного та професійного розвитку.
Поняття психологічний супровід розглядається вченими як психологічна допомога й підтримка реакцій, процесів і станів особистості, які природньо розвиваються (В. Мухіна); як недирективна форма надання допомоги, яка спрямована на розвиток і саморозвиток самосвідомості особистості, що запускає механізми саморозвитку та активізує власні ресурси людини (Ю. Слюсарев); як сприяння процесу розвитку й саморозвитку, самореалізації, збереження психологічного здоров'я учнів (І. Дубровіна, К. Гуревич); як допомога особистості в її особистісному зростанні; як емпатійність розуміння вихованця, як відкрите спілкування (В. Слободчиков); як створення соціально-психологічних умов для успішного навчання й розвитку (Н. Бітянова).
Складовими психологічного супроводу виділяють процеси психологічної та педагогічної підтримки, допомоги з боку "супроводжуючих" психологів, педагогів, наставників, консультантів (І. Дубровіна, О. Газман, В. Слободчиков, А. Мудрик та ін.).
Психологічна підтримка є багатовимірним процесом, який зосереджений на позитивних якостях і перевагах особистості, сприяючи відновленню віри в себе і свої можливості, підвищенню резистентності особистості до дестабілізуючих зовнішніх і внутрішніх чинників . Характерним для психологічної підтримки є встановлення характеру особистісних проблем, надання допомоги в їх вирішенні, організація необхідної профілактичної роботи. Психологічна підтримка "допомагає впоратися з життям, з труднощами і проблемами, що виникають" .
Педагогічну підтримку можна представити як систему спільних дій педагогів і студентів, спрямованих на визначення інтересів, цілей, можливостей і шляхів подолання перешкод (проблем) студентів, що заважають їм самостійно досягти бажаних результатів у професійно-навчальній діяльності, самоактуалізуватися в ній. Водночас необхідно орієнтуватися на наявні у студентів реальні й потенційні можливості та здібності .
Виходячи з цього, на наш погляд психологічний супровід є цілісна, системно-організована діяльність, що забезпечує створення в межах ВНЗ комплексу соціально-психологічних і педагогічних умов для успішної навчально-професійної підготовки, розвитку та самоактуалізації особистості студента.
Основною метою психологічного супроводу є створення умов для прояву таких властивостей особистості студентів, які сприяють ефективній реалізації їх потенційних можливостей, особистісному зростанню. Шлях досягнення цієї мети полягає через організацію студентів на власне самовдосконалення за опосередкованої участі працівників вищого навчального закладу. Тільки діяльність самого студента розкриває його потенційні можливості й особистісні властивості.
Основне завдання психологічного супроводу навчально-виховного процесу полягає у створенні оптимальних умов для особистісного і професійного розвитку студентів. Як окремі завдання психолого-педагогічного супроводу майбутніх фахівців виокремлюємо: створення умов для успішної соціально-психологічної адаптації студентів в умовах ВНЗ; створення умов для формування позитивної Я-концепції, впевненості у власних силах, своєму творчому потенціалі, незалежності у прийнятті рішень, здатності до глибоких міжособистісних,ділових стосунків; формування установок на постійний саморозвиток і самовдосконалення; підтримка особистості у визначенні й проектуванні життєво професійної стратегії на наступні етапи життєдіяльності; сприяння адекватному сприйняттю вимог професії та корегуванню їх зі своїми здібностями, можливостями, індивідуально типологічними характеристиками; навчання конструктивним способам подолання професійних та особистісних проблем; формування психологічної компетентності як динамічного новоутворення особистісного й професійного розвитку.
Суб'єктами спільної діяльності при організації психологічного супроводу є студенти коледжу, психолог, куратори академічних груп.
Дослідники (М. Губанова, Є. Лопатін, М. Якушина) відзначають важливість взаємодії студентів різного рівня здібностей, умінь, досвіду, віку, адже це може сприяти передачі досвіду самоактуалізації, знань про техніки та прийоми саморозвитку та самовдосконалення."..."Сильні" студенти можуть виконувати роль дорослих і забезпечувати необхідну індивідуалізацію для більш "слабких" однолітків у зоні їх найближчого розвитку" . Ефективність роботи студентів-наставників під час психолого-педагогічного супроводу обумовлено тим, що вони мають такий само соціальний статус, як і їхні підопічні, добре уявляють собі їхні труднощі та проблеми та, оскільки вони обираються кураторами зі складу успішних студентів, є гідним прикладом для наслідування. Куратори академічних груп здійснюють функції організаторів (організація підготовки студентів). Психолог забезпечує науковий, прикладний та практичний аспекти супроводу. Суть наукового аспекту полягає у визначенні теоретичних і методичних основ розвитку та самоактуалізації особистості під час професійної підготовки; теоретичному обґрунтуванні та розробці психодіагностичних і психокорекційних методів супроводу. Прикладний аспект спрямований на вирішення завдань методичного забезпечення супроводу. Практичний аспект передбачає реалізацію всіх зазначених напрямів через безпосередню роботу зі студентами. Основними формами роботи психолога є психодіагностика, психокорекційна робота, психологічне консультування, психологічний супровід.
3.2 Програма психологічного супроводу та процедура її проведення
Розробляючи проект програми психологічного супроводу, ми спиралися на такі принципи корекції:
1) принцип єдності діагностики і корекції;
2) принцип системності корекційних і розвиваючих завдань;
3)принцип вікових-психологичних і індивідуальних особливостей підлітка;
4) принцип комплексності методів коррекційного впливу;
Програма розрахована на потрійну блокаду (емоційну, когнітивну, поведінкову), яка складається з 10 тренінгових занять.
Тренінгове заняття проводяться тривалістю по 100-120 хвилин із оптимальною періодичністю 2-3 дня; склад учасників -- одна група з 30 людей. Соціокультурні умови сучасного суспільства найчастіше сприяють формуванню етнотолерантності. Такі негативні тенденції соціуму України, як зростання зростання злочинів проти особистості, зростання безпритульності, періодичні зіткнення національних, політичних, конфесійних та інших розбіжностей, викликається пильна увага до феномену толерантності, що у сучасному соціокультурному просторі сприймається як якийсь стійкий механізм,який пом'якшує численні розбіжності, протиріччя, як із можливих шляхів подолання різної форми агресивності, напруженості і конфліктності, різноманітного екстремізму. Однією з підтверджень цього є збільшення кількості убивств серед студентів і учнів шкіл, що належать різним національностям і віросповіданням. Щодо вирішення проблеми можна залучити психолога та викладачів до співпраці з підлітками (I, II, III блоки програми). На думку Фельдштейна Д.І.: "даному віку властивий розвиток абстрактно-логічного мислення, рефлексії власного життєвого шляху, прагнення до самореалізації, що загострює потребу юнацтва зайняти позицію будь-якої соціальної групи, певні цивільні позиції, зумовлюючи появою нового поворотного вузлового рубежу соціального руху. Кожне заняття даної програми складається з вступної, основної і заключної частин. Учасники знайомі між собою, оскільки є одногрупниками. Цей чинник значно організував учасників працювати в тренінгових заняттях.
Вступна частина всіх занять є єдиною, включає у собі розмови створені задля створення у підлітків позитивних взаємин спікера та концентрації уваги. Особливу увагу приділяють емоційному фону, що забезпечує позитивну міжособистісну взаємодію. Тривалість цієї маленької частини - 4-5 хвилин. Основна частина відповідає головній меті заняття; включає у собі загальне спілкування, обговорення, аналітичну робота у малих групах із наступною презентацією результатів, з порівняльного аналізу в парах і трійках, елементи ситуаційно-рольових ігор, психодіагностику, психогімнастику, малюнкові асоціації, імітуючі ігри, аналіз референтних текстів та інших документів. Її тривалість 100 хвилин. Заключна частина передбачає зняття психоемоційної напруги, навіювання бажаного настрою, закріплення позитивного ефекту. Тривалість цієї маленької частини - 15 хвилин. Мета програми: корекція та розвиток навичок толерантності за допомогою трансформації крайніх толерантних проявів .
Завдання:
- знизити напругу, відчуття тривожності (блок I);
- навчити підлітків прийомам адекватного емоційного реагування до культури інших національностей (мова, релігія, мистецтво, національна приналежність); (блок I);
- знизити інтолерантність за рахунок осмислення механізмів її формування, внаслідок чого інтолерантність знижується; (блок II);
- закріпити навички толерантної поведінки з урахуванням реальних проблемних ситуацій (блок III).
3.3 Аналіз результатів формувального експерименту
У травні 2013 року було проведено повторне опитування студентів Мирогощанського коледжу для виявлення ефективності проведеного психологічного супроводу розвитку ділових стосунків в студентській академічній групі. Опитування проводилося в групі технологів І-го курсу, в якій навчається 30 студентів (респондентів), з них 15 дівчат та 15 хлопців.
Для перевірки оцінки психологічної атмосфери в колективі ми використали оперативну діагностику соціально-психологічної атмосфери в колективі (Ф. Фідлер), результати якої подані в таблицях № 11, 12 та малюнку № 4.
Таблиця № 11 Вторинні дані за Ф.Фідлером

п.п.

Респондент

Номер запитання і отриманий бал

Загальна дані

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Первинні дані

Вторинні дані

1

Б.К.

5

2

5

5

5

2

5

4

1

2

39

36

2

Г.А

5

3

1

4

5

5

5

6

1

5

45

40

3

Б.О.

4

6

6

4

6

5

4

4

6

5

48

50

4

Р.РО

2

3

5

3

4

2

3

7

3

1

33

33

5

Р.РУ

3

5

3

5

4

2

5

5

3

1

34

36

6

С.Я

3

3

3

3

4

4

4

4

4

4

36

36

7

М.МА.

4

3

5

5

7

2

1

2

5

5

41

39

8

Н.Н

3

4

4

5

7

4

6

6

5

3

47

47

9

П.В

5

3

2

4

5

4

5

5

4

5

42

42

10

Щ.О.

4

5

2

5

5

2

3

3

1

3

41

33

11

Л.Ю.

5

4

5

5

5

4

4

5

5

5

47

47

12

Ф.М.

5

5

4

5

1

5

5

3

5

5

50

43

13

Д.П

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

50

50

14

М.МИ.

6

4

2

4

6

3

4

7

4

3

43

43

15

Л.Р.

5

5

5

5

5

3

5

5

1

6

47

45

16

З.М.

7

4

1

4

4

1

4

5

1

7

38

38

17

Б.Д.

2

2

2

2

2

2

2

4

2

3

20

23

18

Л.Т.

2

4

3

5

4

2

3

8

7

4

42

42

19

Б.Ю.

2

4

3

6

4

5

2

2

2

4

34

34

20

З.А.

3

3

5

4

2

1

4

5

8

2

37

37

21

Р.Д.

2

3

1

2

2

3

2

6

3

2

29

26

22

А.А.

4

2

5

6

4

7

1

4

5

4

42

42

23

К.Ю.

3

2

1

2

5

4

5

4

7

6

39

39

24

М.МК.

4

2

3

1

3

7

5

5

3

4

39

37

25

П.І.

1

3

2

3

5

5

4

3

6

4

36

36

26

П.ІВ.

5

8

3

6

5

5

3

4

4

4

47

47

27

К.В.

3

7

4

5

4

1

2

3

2

1

33

33

28

О.Н.

4

4

2

3

3

1

1

2

3

2

28

25

29

Ш.І.

3

4

6

5

2

3

2

3

1

2

31

31

30

М.О.

2

3

3

2

4

2

1

2

3

2

29

24

Загальна сума балів та середній бал

1167 (39 балів)

1134 (38 балів)

Таблиця № 12 Зведені результати методики за Ф. Фідлером

Бали

Рівень

Кількість студентів

Кількість у відсотках

Первинні дані

Вторинні дані

Первинні дані

Вторинні дані

1-26

високий

1

4

3,3%

13,3%

27-54

середній

29

26

96,7%

86,7%

55-80

низький

-

-

-

-

Згідно даної таблиці ми бачимо, що 86,7% опитуваних сприймають психологічну атмосферу групи на середньому рівні, 13,3 % на високому і жоден з студентів не вважають її низького рівня. Порівнюючи з попередніми результатами опитування бачимо, що соціально-психологічна атмосфера в групі покращилася, високий рівень покращився на 10%, а середній рівень відповідно знизився на 10%.
За даною гістограмою бачимо, що у досліджуваних переважає середній рівень оцінки психологічної атмосфери в колективі, а низький рівень відсутній.
Для визначення структури міжособистісних відносин ми використали соціометричне дослідження, результати якого показані у таблиці №13, 14.
Таблиця №13 Вторинні дані соціометричного дослідження (соціоматриця)

№ п.п

Ініціали респондента

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

1

Б.К.

+

+

-

2

Г.А

+

+

+

-

3

Б.О.

+

+

+

-

4

Р.РО

+

+

+

-

5

Р.РУ

+

+

+

-

6

С.Я

+

+

-

+

7

М.МА.

+

+

+

-

8

Н.Н

+

+

+

-

9

П.В

+

+

+

-

10

Щ.О.

-

+

+

+

11

Л.Ю.

-

+

+

+

12

Ф.М.

+

+

+

-

13

Д.П

+

+

+

-

14

М.МИ.

+

+

+

-

15

Л.Р.

-

+

+

+

16

З.М.

+

-

+

+

17

Б.Д.

+

-

+

+

18

Л.Т.

+

-

+

+

19

Б.Ю.

+

+

-

+

20

З.А.

+

-

+

+

21

Р.Д.

-

+

+

+

22

А.А.

+

+

+

-

23

К.Ю.

+

+

+

-

24

М.МК.

-

+

+

+

25

П.І.

-

+

+

+

26

П.ІВ.

+

-

+

+

27

К.В.

+

-

+

+

28

О.Н.

-

+

+

29

Ш.І.

+

-

+

30

М.О.

+

+

-

+

Вторинні результати

заг.кількість виборів

9

9

3

1

3

3

3

2

1

3

3

5

4

4

3

2

2

4

8

3

3

1

3

3

8

9

2

3

8

5

Кількість "+" виборів

9

9

3

1

3

1

3

1

1

1

3

3

3

3

3

1

1

3

1

3

3

1

1

1

8

8

1

3

8

1

Кількість "-" виборів

2

2

2

1

1

1

1

1

7

2

2

2

1

1

4

Кількість взаємних виборів

3

2

1

1

2

-

1

1

1

-

-

1

-

1

-

1

1

-

1

-

1

-

-

1

2

1

-

1

2

-

Первинні результати

заг.кількість виборів

10

11

3

1

3

2

2

2

1

2

3

3

2

2

3

2

1

3

12

3

3

1

3

4

11

6

2

4

8

5

Кількість "+" виборів

10

11

3

1

3

1

2

1

1

1

3

1

2

1

3

1

1

2

-

3

3

1

1

2

11

5

2

4

8

1

Кількість "-" виборів

1

1

2

1

1

1

12

2

2

2

1

4

Кількість взаємних виборів

3

2

1

1

2

-

1

1

1

-

-

1

-

1

-

1

1

-

1

-

1

-

-

1

2

1

-

1

2

-

Згідно результатів таблиці №13 ми формуємо соціомішень
В таблиці № 14 пунктирними лініями показані попередні результати для порівняння з покращеними результатами.
Таблиця № 14 Вторинні результати соціомішені
За даними соціоматриці та соціомішені ми отримуємо наступні результати:
І коло "соціометрична зірка" - 2, 1, 25, 26, 29;
ІІ коло "бажані" - 3, 5, 7, 11, 12, 14, 15, 18, 21, 28;
ІІІ коло "відтиснутий" -4, 6, 8, 9, 10, 13, 16, 17, 19, 20, 22, 23, 24, 27, 30
IV коло "ізольовані" - відсутні;
Поза межами кола, "відкинутий" - відсутні.
В результаті повторного дослідження ми отримали наступні результати: у групі 5 виражених лідерів (соціометричні зірки), 12 - бажаних, 15- відтиснутих, 0 - ізольованих та 0 - вигнанців у групі. Порівнявши дані цього та попереднього досліджень бачимо, що міжособистісні відносини в групі покращилися: збільшилась кількість лідерів - на один, також у коло бажаних добавилося 2, кількість відтиснутих зменшилась на 2, а ізольованих та відкинутих не виявленно. Також нам потрібно повторно визначити ступінь інтеграції студентів у групі, для цього використали методику індексу групової згуртованості (Сішор) ,результати якої подані в таблицях № 15, 16 і в малюнку 5.
Таблиця № 15 Вторинні дані за методикою Сішор

п.п.

Ініціали респондента

Група питань

Кількість балів

Вторинний результат

Пенрвинний результат

1

2

3

4

5

1

Б.К.

5/4

5

3

3

3

23

20

2

Г.А

5/4

4

2

3

2

20

15

3

Б.О.

5

4

2

2

2

15

11

4

Р.РО

5/4

4

3

2

3

22

21

5

Р.РУ

5/4

5

3

3

3

24

20

6

С.Я

5

5

2

2

2

16

16

7

М.МА.

3

5

2

2

3

15

15

8

Н.Н

5

4

2

2

2

15

15

9

П.В

5

4

2

3

2

16

15

10

Щ.О.

5

5

3

2

2

17

17

11

Л.Ю.

5

5

2

2

2

16

16

12

Ф.М.

4

4

3

3

3

17

13

13

Д.П

5

3

2

3

2

15

12

14

М.МИ.

5

5

2

3

3

18

14

15

Л.Р.

5/1

5

2

1

3

17

17

16

З.М.

5

5

2

2

2

16

16

17

Б.Д.

5

5

2

2

2

16

16

18

Л.Т.

5

4

2

2

2

15

15

19

Б.Ю.

5

5

3

3

2

18

17

20

З.А.

5

4

2

2

2

15

15

21

Р.Д.

4

3

3

3

2

15

11

22

А.А.

4

1

3

2

2

13

10

23

К.Ю.

5

4

3

2

3

17

15

24

М.МК.

4

4

2

3

2

15

10

25

П.І.

5

4

3

2

2

16

16

26

П.ІВ.

5

4

2

2

2

15

14

27

К.В.

4

4

2

3

2

15

13

28

О.Н.

5/4

5

3

3

2

22

20

29

Ш.І.

5

5

2

3

3

18

15

30

М.О.

5

5

2

3

2

17

15

Загальна сума балів та середній бал

507 (16,9 балів)

455 (15,2 балів)

Таблиця № 16 Результати дослідження студентів за методикою Сішор

Бали

Рівень

Кількість студентів

Відсоток від загальної к-сті

Первинні результати

Вторинні результати

Первинні результати

Вторинні результати

25 балів

Високий рівень згуртованості

-

-

-

24-16 балів

Рівень вище середнього

12

19

40%

63,3%

15 балів

Середній рівень згуртованості

9

10

30%

33,3%

14-8 балів

Рівень нижче середнього

9

1

30%

3,3%

7 балів

Низький рівень згуртованості

-

-

-

-

За результатами таблиці видно, що рівень "вище середнього" - 63,3%, "середній рівень" - 33,3%, а рівень "нижче середнього" - 3,3% . Порівнюючи ці результати з попередніми, можемо відмітити, що рівень групової згуртованості значно покращився: рівень "вище середнього" збільшився на 7 студентів, "середній рівень" збільшився на 1 студента, а рівень нижче середнього зменшився на 7 студентів.
Для перевірки спроможності вислухати будь-яку людину знову використовуємо тест "Чи вмієте ви слухати?", результати якого подані в таблицях № 17,18 та малюнку №6.
Таблиця № 17 Вторинні дані за тестом "Чи вмієте Ви слухати?"

№ п.п.

Респондент

Номер запитання та отриманий бал

Загальна сума балів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Первинні дані

Вторинні дані

1

Б.К.

3

1

3

2

3

2

2

3

2

3

2

3

3

3

3

35

38

2

Г.А

2

1

2

2

3

3

2

3

2

3

2

3

3

3

3

34

37

3

Б.О.

2

3

2

2

2

2

3

3

2

1

2

2

2

3

3

30

34

4

Р.РО

3

3

3

3

3

2

2

2

2

3

2

3

2

3

3

36

39

5

Р.РУ

2

2

2

2

1

1

3

3

2

3

2

3

3

3

3

32

35

6

С.Я

2

2

2

2

2

2

3

3

2

3

3

3

3

3

1

34

36

7

М.МА.

2

2

2

1

3

2

3

3

2

3

3

1

3

3

3

33

36

8

Н.Н

3

2

1

1

3

3

1

3

2

3

2

2

2

3

3

34

34

9

П.В

2

2

3

3

3

3

2

1

2

3

3

3

1

2

1

33

34

10

Щ.О.

3

1

2

3

1

2

3

3

2

2

3

2

3

1

3

32

34

11

Л.Ю.

2

2

2

3

1

3

2

2

3

3

2

3

3

3

3

32

34

12

Ф.М.

2

3

2

2

2

2

3

3

2

2

2

1

3

3

3

33

35

13

Д.П

2

2

2

2

3

3

1

3

2

1

2

1

3

3

3

31

33

14

М.МИ.

3

2

3

3

3

1

2

3

2

3

3

3

3

3

3

39

40

15

Л.Р.

2

2

3

2

3

2

2

2

2

3

3

2

2

1

3

31

34

16

З.М.

3

2

2

2

2

3

3

3

2

1

3

2

2

3

3

33

35

17

Б.Д.

3

2

1

3

2

3

3

3

2

2

2

2

2

3

1

30

34

18

Л.Т.

3

2

3

2

2

2

2

3

3

2

2

1

1

2

3

30

33

19

Б.Ю.

2

2

2

2

1

1

1

2

2

1

2

2

3

3

3

30

32

20

З.А.

2

2

2

3

2

2

2

1

3

1

3

1

2

2

3

29

31

21

Р.Д.

3

2

2

2

1

3

2

2

2

1

3

2

3

3

1

29

32

22

А.А.

3

2

3

3

2

3

3

1

3

3

2

3

3

3

3

37

40

23

К.Ю.

2

2

3

2

2

3

2

1

3

2

2

3

2

3

3

32

35

24

М.МК.

3

2

2

2

2

1

2

3

3

1

3

2

3

1

3

30

33

25

П.І.

3

2

2

3

2

2

1

3

2

1

2

2

3

3

3

31

34

26

П.ІВ.

2

2

1

1

2

3

1

3

2

2

3

3

2

2

3

29

32

27

К.В.

3

1

3

2

3

2

1

2

1

2

3

2

3

3

3

32

34

28

О.Н.

2

2

2

2

3

2

2

1

2

1

2

3

2

3

3

30

32

29

Ш.І.

3

2

2

3

2

1

3

2

2

1

1

2

3

3

3

31

33

30

М.О.

2

2

1

2

2

2

2

2

2

1

3

3

3

3

3

29

33

Загальна сума та середній бал

961 (32 бали)

1036(34,6 бали)

Таблиця № 18 Результати дослідження за тестом "Чи вмієте Ви слухати"

Бали

Рівень

Кількість студентів

Відсток від загальної кількості

Первинний результат

Вторинний результат

Первинний результат

Вторинний результат

15-25

Низький

0

0

0%

0%

26-35

Посередній

27

23

90%

77%

36-40

Високий

3

7

10%

23%

Порівнюючи перше та друге дослідження бачимо, що у студентів покращилась спроможність слухати та висловлювати свої думки, хоча найбільший відсоток знову має рівень "посередній слухач" - 77%, проте "умінням слухати і добре говорити" володіє вже 23%, а це вже на 13% більше попереднього результату.
Згідно даного малюнку можна зробити висновок, що серед даної групи підлітків переважає посередній рівень слухача, хоча є багато студентів, які вміють слухати та добре говорити.
Висновки до 3-го розділу
Виходячи з цього, на наш погляд психолого-педагогічний супровід є цілісна, системно-організована діяльність, що забезпечує створення в межах ВНЗ комплексу соціально-психологічних і педагогічних умов для успішної навчально-професійної підготовки, розвитку та самоактуалізації особистості студента.
Основною метою супроводу є створення умов для прояву таких властивостей особистості студентів, які сприяють ефективній реалізації їх потенційних можливостей, особистісному зростанню. Після проведеного психологічного супроводу повторні результати тестувань значно покращилися.
4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
Одна з найважливіших державних задач - охорона життя та здоров'я громадян в процесі їх трудової діяльності, створення безпечних та нешкідливих умов праці. Визначення праці як доцільної діяльності людини, спрямованої на створення благ, необхідних для існування як окремого індивідуума, так і суспільства загалом, саме собою знеможливлює наявність небезпечних та шкідливих умов під час професійної діяльності. З погляду безпеки праці, доцільною діяльністю людини можна вважати тільки таку сукупність дій, яку реалізують в умовах, безпечних для життя людини.
Впродовж багатовікової історії людства проблеми здоров'я та безпеки праці завжди посідали чільне місце в соціальному та економічному житті суспільства і були пов'язані з розвитком суспільного виробництва та формуванням суспільного буття. Цілком зрозуміло, що вивченню питань охорони праці приділялась серйозна увага. Вчені, інженери, лікарі, психологи, представники інших наук та фахів вивчали проблеми створення безпечних та нешкідливих умов та засобів праці. Адже саме за таких обставин людина здатна працювати високопродуктивно, створювати необхідний матеріальний потенціал супільства, добробут усіх громадян.
Але нинішній рівень науково-технічного прогресу, з одного боку, та соціально-економічні орієнтири розвитку сучасного суспільства, з іншого боку, ще не спроможні створити сприятливі умови для досягнення кінцевої мети економічного розвитку - забезпечення благополуччя людини, збереження її здоров'я та створення найкращих можливостей для її самореалізації та вдосконалення. Досягнути цю мету можна тільки через успішну виробничу діяльність, вирішальним елементом якої є сама людина, її фізичний, розумовий та духовно-моральний розвиток.
Останнім часом виявлено чимало чинників, що впливають на ефективність системи управління безпекою праці, але головним серед них є культура охорони праці - суспільне явище, що відображає досягнутий на певному етапі розвитку суспільства рівень організації охорони праці. Тому підвищення рівня освіченості населення з питань охорони праці залишається пріоритетним завданням державної політики.
4.1 Основні організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійних захворувань в галузі освіти
Здоров'я людини є одним із найважливіших соціальних чинників, що свідчить про загальне здоров'я суспільства, сприятливі екологічні умови, ефективність системи виховання, освіти та організації виробництва. Здоров'я тісно пов'язане з професією людини, її руховою активністю, харчуванням, звичками, характером відпочинку, психоемоційним станом, тобто способом її життя.
Професійне здоров'я педагога є необхідною умовою його активної життєдіяльності, реалізації, розвитку творчого потенціалу. Воно позначається на здоров'ї його учнів і на результатах всієї навчально-виховної роботи. Нездоровий педагог не може забезпечити учневі необхідний рівень уваги, індивідуальний підхід, ситуацію успіху. Неблагополуччя психологічного здоров'я, деформації особистості педагога, прояви синдрому згорання впливають на здоров'я учнів. Тому проблема збереження і зміцнення здоров'я вчителя повинна бути однією з пріоритетних у сфері його життєвих і фахових [1].
Виробнича травма - це порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій унаслідок впливу виробничих чинників.
Явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві, називається виробничим травматизмом. Нещасний випадок на виробництві - це раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого чинника чи середовища, унаслідок яких заподіяна шкода здоров'ю або настала смерть.
Професійне захворювання - це патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих чинників. Професійне захворювання виникає як наслідок дії на працюючого специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів, і якщо їх не буде, виникнути не може.
Явище, що характеризується сукупністю професійних захворювань, називається професійною захворюваністю. Проблема стану професійної захворюваності актуальна та потребує пошуку нових механізмів впливу на фактори та умови виникнення професійних захворювань.

Професійна захворюваність акумулює категорію хвороб, які виникають внаслідок впливу на організм людини несприятливих факторів виробничого середовища, а також самого трудового процесу. Стан професійної захворюваності -- невід'ємна частина показника соціально-економічного, технічного, культурного, етичного розвитку держави, її трудового потенціалу

У житті кожної сучасної людини робота відіграє особливу роль, адже більшу частину часу ми перебуваємо на робочому місці, а тому вона впливає не лише на наш характер, але й на наше здоров'я. Розглянемо негативні чинники, що викликають професійні захворювання та можливості їм запобігти.

Основні організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності:

- контроль за технічним станом обладнання, інструментів, будівель і споруд;

- контроль за дотриманням вимог нормативних документів з охорони праці;

- нагляд за обладнанням підвищеної небезпеки;

- організація навчання, перевірка знань з питань охорони праці і інструктажів працівників підприємства;

- контроль за виконанням технологічного процесу відповідно до вимог охорони праці;

- організація належних умов до проїздів і проходів відповідно до вимог охорони праці;

- забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;

- забезпечення відповідними знаками безпеки, плакатами.

Безперечно, питання охорони праці багатогранне, складне і досить відповідальне. Адже за ним - життя і здоров'я людей, які своєю працею створюють для держави, нації матеріальні блага. Як показує світовий досвід безпека праці є основною гарантією стабільності та якості будь-якого виробництва [2].

4.2 Принципи і правила інформування населення про наявність загрози виникнення надзвичайних ситуацій

Глобальний розвиток людської цивілізації крім позитивних надбань, породив численні загрози життєво важливим інтересам людини і громадянина, суспільства і держави. Значне місце серед цих загроз займають небезпеки техногенної та природної сфери.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.