Психологічний аналіз ділових стосунків в академічних групах

Соціально-психологічні детермінанти розвитку ділових стосунків у студентських академічних групах. Програма психологічного супроводу та процедура її проведення. Правила інформування населення про наявність загрози виникнення надзвичайних ситуацій.

Рубрика Психология
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 07.10.2014
Размер файла 869,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Кожна людина (громадянин) має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації права від всіх рівнів виконавчої влади.

Захист населення - це комплекс заходів, спрямованих на попередження негативного впливу наслідків надзвичайних ситуацій чи максимального послаблення ступеня їх негативного впливу [3].

Головним і невід'ємним елементом всієї системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є інформація та оповіщення.

Зміст інформації мають становити відомості про надзвичайні ситуації, що прогнозуються або вже виникли, з визначенням їхньої класифікації, меж поширення і наслідків, а також заходи реагування на них.

Оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, методи та способи їх захисту, заходи безпеки зобов'язані надавати населенню через засоби масової інформації центральні та місцеві органи виконавчої влади та виконавчі органи рад.

Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій і постійне інформування про них населення забезпечується шляхом:

-- завчасного створення, підтримання в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення населення;

-- організаційно-технічного з'єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання;

-- завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання із системами спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств та інших об'єктів підвищеної небезпеки;

-- централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передавання інформації.

Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації у мирний, в особливий період та постійне інформування його про наявну обстановку -- одне з важливих завдань цивільного захисту України. Для цього створюється система, організаційно-технічне об'єднання засобів для передачі сигналів і розпоряджень органів управління цивільного захисту.

Основу системи оповіщення утворюють автоматизована система централізованого оповіщення мережі зв'язку та радіомовлення, а також спеціальні засоби.

Автоматизована система оповіщення створюється завчасно на базі загальнодержавної мережі зв'язку та радіомовлення і поділяється на державну та територіальну. Вона може забезпечити оповіщення населення, поєднавши місцеву телефонну мережу для подачі сигналу "Увага всім!" та повну інформацію за допомогою засобів радіомовлення й телебачення.

Оповіщення підпорядкованих штабів, органів управління цивільного захисту і населення організовується і забезпечується старшими органами управління.

Відповідальним за організацію оповіщення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації і постійне інформування населення про становище є органи управління цивільного захисту відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Сигнали передаються каналами зв'язку, радіотрансляційними мережами і засобами телебачення. Одночасно з інформацією про надзвичайну ситуацію передаються вказівки про порядок дій формувань цивільного захисту і населення. Сигнали, подані вищим органом управління цивільного захисту, мають дублюватися всіма підпорядкованими підсистемами. Дублювати сигнали на об'єктах і в населенних пунктах можна за допомогою місцевого радіотрансляційного вузла, гудків підприємств, сирен транспорту, ударами в рейку, дзвони.

Для своєчасного попередження населення введені сигнали попередження населення у мирний і воєнний час.

Сигнал "Увага всім!" повідомляє населення про надзвичайну обстановку в мирний час і на випадок загрози нападу противника у воєнний час. Сигнал подається органами цивільного захисту за допомогою сирени і виробничих гудків. Тривалі гудки означають попереджувальний сигнал.

Сигнал може застати у будь-якому місці й будь-який час. В усіх випадках необхідно діяти швидко, але спокійно, впевнено, без паніки. Суворо дотримуватися правил поведінки, вказівок органів цивільного захисту. Успіх захисту населення залежатиме від дисциплінованості, своєчасної і правильної поведінки, суворого дотримання рекомендацій і вимог органів цивільного захисту [4].

Висновки

Ефективність діяльності групи чи колективу значною мірою залежить від успішності ділового спілкування. Сприяння досягненню взаєморозуміння між людьми, які працюють чи навчаються пліч-о-пліч, створення особистішого комунікативного комфорту для кожного -- невід'ємна частина роботи організаційного психолога.

Серед явищ, що ускладнюють спілкування в колективі, а іноді призводять до повного його блокування, провідну роль відіграють комунікативні бар'єри. У загальному вигляді комунікативні бар'єри можна визначити як перешкоди па шляху передачі інформації від комунікатора (відправник інформації) до реципієнта (одержувача).

Комунікативні бар'єри є однією з причин виникнення і розгортання внутрішньо-особистісних, міжособистіспих, внутрішньогрупових і міжгрупових конфліктів, які виникають в колективах. Вони також можуть призводити до зниження результативності діяльності групи, впливати на їх міжособистісні стосунки, емоційний стан, ступінь задоволення роботою тощо. Тому важливість профілактики та подолання комунікативних бар'єрів в групі очевидна, а робота організаційного психолога в цьому напрямку є нагальною.

За своїм змістом комунікативний бар'єр -- це один з різновидів психологічного бар'єру, психологічного стану, який виявляється у неадекватній пасивності суб'єкта, що заважає виконанню тих чи інших дій.

Стосовно основних видів комунікативних бар'єрів в організації слід зазначити, що психологами виділено кілька їх видів.

Так, деякі автори зазначають, що спілкуванню в групах можуть перешкоджати соціальні та суто психологічні бар'єри. В першому випадку комунікація виявляється недостатньо розвиненою через належність партнерів до різних соціальних груп -- рівнів управління та сфер діяльності. У другому випадку бар'єри виникають через індивідуально-психологічні особливості особистості -- симпатії чи антипатії, відвертість чи її відсутність.

Інші автори виділяють типи бар'єрів, що перешкоджають як відправленню, так і одержанню інформації в групі: а) пов'язані зі сприйняттям інформації; б) організаційні. Причини бар'єрів сприйняття полягають у відмінностях під час спостереження, відбору та організації стимулів, які постійно отримують учасники комунікації, та інтерпретації інформації. Причинами організаційних бар'єрів спілкування виступають: завелика кількість ланок у комунікаційному ланцюжку; монополія на інформацію; стосунки, що базуються на статусі; обхід інформації; "зашореність" куратора чи одногрупника; захисна реакція когось із одногрупників; байдужість та недбалість ; заклопотаність (власна чи когось із колег); неуважність тощо.

Окремо виділено комунікативні бар'єри, що виникають в управлінському спілкуванні:

* фонетичний та стилістичний бар'єри, пов'язані з якістю дикції, темпом, швидкістю та гучністю мовлення;

* інтелектуальний бар'єр, пов'язаний з логіко-граматичним оформленням мовлення та особливостями мислення;

* семантичний бар'єр, який відображає індивідуальність життєвого досвіду людини й актуалізує завдання "пошуку спільної мови";

* емоційний бар'єр пов'язаний з різним емоційним станом партнерів;

* мотиваційний бар'єр, пов'язаний з різними цілями, настановами та мотивацією;

* бар'єр, пов'язаний з соціальними ролями "керівник", "підлеглий" та ієрархією їх взаємин;

* бар'єр управлінської поведінки керівника (наприклад, авторитарної). Також психологами виділено комунікативні бар'єри, що виникають у певних комунікативних контекстах у процесі виконання професійних завдань в організаціях -- під час переговорів чи наради, спілкування редактора з автором чи директора коледжу з викладачем.

Так, у процесі переговорів можуть виникнути такі комунікативні бар'єри:

1. Партнери вступають в переговори, достатньо не обміркувавши заздалегідь свої цілі та задачі. Це можна назвати бар'єром "холодного запуску" па початку переговорів.

2. Відсутність програми. У партнерів нема чіткого плану дій в рамках максимальних та мінімальних вимог. Переговори вести легше, якщо існують розроблені варіанти і програми дій.

3. "Головне, щоб це мене задовольняло" -- партнер дотримується тільки власних інтересів, що може блокувати співрозмовника, позбавити бажання вести переговори.

4. Неправильна комунікативна поведінка одного з партнерів негативно позначається на атмосфері переговорів, їх учасники у відповідь на неадекватну поведінку партнерів поводять себе емоційно та нестримано, не аргументують, а егоїстично відстоюють тільки свою позицію, недооцінюють значення психологічних моментів (наприклад, готовності іншої сторони піти назустріч партнеру). Невміння слухати. Монолог -- типовий бар'єр в переговорах.

5. Бар'єр "пустити все на самотік". Партнер не має чіткого уявлення про конкретні пропозиції, потреби та критерії оцінки предмета переговорів, позицій та очікуваної реакції протилежної сторони.

Комунікативні бар'єри, що виникають в освітніх колективах, можуть бути зумовлені об'єктивними (зовнішніми) та суб'єктивними (внутрішніми) чинниками.

До групи об'єктивних (зовнішніх) чинників, що обумовлюють виникнення комунікативних бар'єрів в колективі, автор відносить:

* особливості соціально-політичного розвитку суспільства, які визначають загальний рівень демократичності комунікативних процесів, їхню орієнтацію на міждержавні та міжнаціональні зв'язки;

* рівень матеріально-технічної оснащеності каналів інформації як загалом у суспільстві, так і конкретно в кожному місці, де здійснюється комунікація;

* характеристику мікроситуації, пов'язаної зі спілкуванням, у конкретній освітній організації;

* особливості проблеми, яка становить предмет комунікації.

Негативний вплив об'єктивних чинників призводить до таких видів комунікативних бар'єрів:

- соціально-політичних;

- технічних;

- конкретно-ситуативних;

- предметно-проблемних тощо.

До групи суб'єктивних (внутрішніх) чинників, що обумовлюють виникнення комунікативних бар'єрів в організації, відносяться:

* особливості спрямованості учасників комунікації (потреби, інтереси, ціннісні орієнтації, соціальні настанови, життєві плани);

* характеристики пізнавальної сфери суб'єктів та об'єктів комунікації (рівень інтелектуального розвитку, наявність загальних та професійних знань);

* особливості емоційно-динамічної сфери учасників комунікації (рівень емоційної стабільності -- нестабільності, емоційно-фізіологічний етап у момент комунікативної взаємодії, тип темпераменту);

* особливості, які визначають стратегію взаємодії учасників спілкування (стиль спілкування учасників комунікації, рівень психологічної готовності до спілкування, соціально-психологічний клімат у колективі).

Суб'єктивні чинники зумовлені, як правило, національно-культурними, соціально-професійними, віковими, статевими, індивідуально-психологічними відмінностями учасників комунікації. Вплив суб'єктивних чинників спричиняє вплив таких комунікативних бар'єрів:

- мовно-національних;

- професійних;

- освітніх;

- вікових;

- статевих;

- особистісних;

- власне комунікативних (вербальних чи невербальних) [6].

Список використаних джерел

1. Афанасьев. В.Г. Человек в управлений обществом. - М., 2007 г

2. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної діяльності: Підручник, - К., Видавничий центр "Академія", 2004 р

3. Браім М.Н Етика ділового спілкування. - Мінськ, 2009.

4. Беляцкий Н.П. і ін., Управління персоналом: Навчань. Посібник; Мн.: Інтерпрессервіс, екоперспектіва, 2012. - 352 с.

5. Головин В. Азбука ділового етикету /Эхо планети/.

6. Городяненко В.Г. - Соціологія: підручник. - К. - "Академія"., 2003р.

7. Ковалев А.Г. Курс лекций по социальной психологии. М., 1994,

8. Коваленко А.Б. Корнєв М.Н. Соціальна психологія К, . - 2006 р.

9. Котарбинский Т. Трактат о хорошей работе. М., Экономика, 1994.

10. Ксенчук Е.В., Киянова М.К. Технология успеха . Минск, 1993.

11. Ковалев А.Г. Коллектив и социально-психологические проблеми руководства. М., 2008.

12. Москаленко В.В. Соціальна психологія К - 2008 р.

13. Орбан-Лембрик К.Т Психологія управління К,. - 2011 р.

14. Потеряхин А.Л. Психология управлення, основи межличностного общения. К.1999р.

15. Скрипник М. Мистецтво бути педагогом К - 06р. Видавничий дім Шкільний світ.

16. Степанов О.М Психологічна енциклопедія . К - 2006р.

17. Упорядник Бондарчук Н.П. Психологічний погляд на імідж вчителя. Педагогічний імідж-клуб. Рівне 2009р.

18. Шейнов В.П. Психологія і етика ділового контакту. - К., 2006.

19. Н. Мусатенко Хурнал Психолог. Видавництво шкільний світ № (307) травень 2008 р.

20. О. Осадько Хурнал Психолог. Видавництво Шкільний світ № 40 (184) жовтень 2005 р.

21. Молчанова Журнал Психолог. Видавництво Шкільний світ № 29-30 (365-366) серпень 2009 р.

22. www.refme.org.ua Основні ознаки офіційно-ділового стилю

23. www.toplutsk.com Бізнес портал Етика ділового спілкування

24. www.referat.mirslovarei.com Раздел: Менеджмент и трудовые отношения

25. www.revolution.allbest.ru Корпоративні звичаї. Ділові відносини. Ділова етика.

26. Слюсарев Ю.В. Психологическое сопровождение как фактор

27. активизации саморазвития личности: Автореф. дис. … канд. психол. наук. СПб., 2011. - 16 с

28. Максименко С. Д. Психологія особистості: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / С.Д.Максименко. - К.: Вид-во ТОВ "КММ", 2007. - 296 с.

29. Болонський процес у фактах і документах / Упорядники Степко М. Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І. - Київ-Тернопіль : Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2009. - 52 с.

30. Бурдейна Л. І. Формування моральної культури студентів вищих нвчальних закладів торгов. -економ. профілю: автореф. дис... канд. пед. н.; Тернопільський нац. Пед. ун-т ім. В. Г натюка / Л. І. Бурдейна. - Т. 1. - 2005

31. Вишневська О. О. Педагогічні умови формування ділової культури студентів бізнес-коледжу в системі соціалізації особистості : дис. канд. пед. наук. спец : 13.00.05. / О. О. Вишневська. - Харків. - 2002. - 202 с.

32. Доронина М. С. Культура общения деловых партнеров / М. Доронина. - Х. : ИД, 2010. - 192 с.

33. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті. " Освіта України", 2002. - № 33.

34. Рембач О. О. Формування культури ділового спілкування майбутніх міжнародних аналітиків у вищих навчальних закладах : дис. канд. пед. наук. спец : 13.00.04. / О. О. Рембач. - Вінниця. - 2005. - 369 с.ох

О. Олійник. Ділове спілкування: Навчальний посібник. - Красноармійськ: КІІ ДонНТУ, 2009. - с.380

35. Т. І. Туркот. Педагогіка вищої школи: навч. посібник / Т. І. Туркот. - К.: Кондор, 2011. - 628 с

36. Подоляк Л.Г. Психологія вищої школи: Навчальний посібник для магістрантів і аспірантів /Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. - К.: ТОВ "Філ-студія"

37. В.В. Волошина, Л.В. Долинська, С.О. Ставицька, О.В. Темрук Загальна психологія: Практикум: Навч. посібн. -- К.: Каравела, 2005. - 280 с

38. Е. Гуцало. Від теорії - до практики: дослідження малої навчальної групи (класу) студентами-практикантами педагогічного університету Навчально-методичний посібник. /Е.У.Гуцало. -- Кіровоград: РВВ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2012.

39. Москаленко В.В. М 82 Соціальна психологія. Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2011. - 624 с.

40. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: - К.: Академвидав, 2003

41. Психологія: Навчальний посібник / О.В. Винославська, О.А. Бреусенко-Кузнєцов, В.Л. Зливков та ін.; За наук. ред. О.В. Винославської. - К.: Фірма "ІНКОС", 2009. - 352 с.

42. Гайдук Л., Отвага І. Професійні хвороби та шляхи їх профілактики // Охорона праці. - 2004. - № 11. - С. 36 - 38.

43. Запорожець О.І.,Протоєрейський О.С.,Франчук Г.М.,Боровик І.М. Основи охорони праці.Підручник.-К.:Центр учбової літератури,2009.-264с

44. Кулаков М.А., Ляпун В.О., Цивільна оборона: навч. посіб. та ін. - Харків: НТУЇХПІ, 2005 - с.363

45. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. - К.: Знання-Прес, 2007. - 487 с.

46. Філоненко М. М. Психологія спілкування: підручник /. М. М. Філоненко. - К.: Центр навчальної літератури, 2008. -. 224 с

47. Карамушка Л.М. Технології роботи організаційних психологів: Навчальний посібник / К.: Фірма "ІНКОС", 2005.- 366 c.

Додаток 1

Методика "Оцінка психологічної атмосфери в колективі" (А. Ф. Фідлер)

Інструкція: методика дозволяє оцінювати психологічну атмосферу в колективі і прогнозувати потенційну конфліктогенність і тенденцію до виникнення і ескалації конфліктів. На бланку приведені протилежні по значенню пари слів, за допомогою яких можна описати атмосферу у Вашому колективі.

Вам необхідно дати відповідь по кожному з 10 пунктів шкали, що представлена на бланку до методики. Відповідь дасться зліва направо в балах. Вам потрібно вибрати відповідний бал від 1 до 8.

Чим ближче до правого або лівого слова в кожній парі (Ви поставите знак "+"), тим більше виражена ця ознака у Вашому колективі.

Бланк до методики

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Доброзичливість

Ворожість

2.

Згода

Незгода

3.

Задоволеність

Незадоволеність

4.

Захопленість

Байдужість

5.

Продуктивність

Непродуктивність

6.

Теплота

Холодність

7.

Співпраця

Відсутність співпраці

8.

Взаємна підтримка

Взаємні докори

9.

Цікавість

Нудьга

10.

Успішність

Неуспіх

Обробка та інтерпретація результатів:

Таким чином, чим лівіше розташований знак "+", тим нижче бал, і, відповідно, на думку оцінюючого, сприятлива психологічна атмосфера в колективі, нижче напруженість і потенціал конфліктогенності.

Підсумковий показник коливається від 10 (позитивна оцінка) до 80 (негативна оцінка).

Нижчий бал - позитивна оцінка, вищий бал -- негативна оцінка.

Підрахуйте загальну суму балів по всіх 10 пунктах.

10 балів - найвища позитивна оцінка психологічного клімату в групі.

11-44 балів - позитивний показник вище середнього, позитивна атмосфера переважає.

45 балів - середній рівень, в групі не завжди все добре, іноді можуть виникати конфліктні ситуації.

46-79 балів - негативний показник вище середнього, негативна атмосфера переважає, часті конфлікти.

80 балів - найвища негативна оцінка психологічного клімату в групі, високий рівень ймовірності конфлікті

На підставі індивідуальних відповідей або профілів, що отримані від кожного з членів колективу створюється середній профіль.

Методика може здійснюватися анонімно, що підвищує її надійність. Надійність збільшується і в поєднанні з іншими методиками, наприклад, соціометрією.

Додаток 2

Зразок анкети для проведення соціометричного дослідження в академічній групі

Шановний студент!

З метою вдосконалення навчально-виховного процесу керівництву факультету (кафедри) хотілося б уточнити, як складаються відносини між студентами у вашій академічній групі. Ваші відповіді на запропоновані нижче запитання допоможуть нам отримати необхідну інформацію.

Пам?ятайте, що Ваші відповіді залишатимуться в таємниці і будуть використані при плануванні навчально-виховної роботи.

1. Назвіть трьох найактивніших студентів вашої групи (якщо відносите до них і себе, не соромтесь, напишіть своє прізвище)

_____________________________________________________

2. Іноді в процесі навчання виникають питання, з якими Вам не хотілося б звертатись до викладача. До кого зі студентів групи Ви б звернулись(їх може бути більше ніж один)?

_____________________________________________________

3. До кого б Ви не звернулись?

_____________________________________________________

4. Якби довелось удвох виконувати громадське доручення, кого б Ви вибрали своїм партнером?

_____________________________________________________

5. Кого б Ви не вибрали ні в якому разі?

_____________________________________________________

6. Хто б Вас вибрав для цього доручення?

_____________________________________________________

7. Припустимо, необхідно створити групу з п?яти осіб, яка б гідно та різнобічно представляла колектив. Хто мав би увійти до цієї групи (можна назвати і себе)?

______________________________________________________

8. Кого з обраних п?яти осіб можна призначити керівником цієї групи?

______________________________________________________

На основі аналізу отриманих відповідей, можна отримати уявлення про позицію кожного студента у міжособистісних відносинах, його популярність - непопулярність, взаємність відносин і спілкування, склад мікрогруп, що існують в академічній групі. При аналізі результатів соціометричного дослідження використовують два взаємодоповнюючі графічні способи: 1) матриці вибору; 2) соціограми. Їх кількість відповідає числу критеріїв вибору, що використовуються у дослідженні.

Матриця вибору - це таблиця, в якій по вертикалі під відповідними номерами записують (за алфавітом) прізвища всіх студентів академічної групи, що досліджується , а по горизонталі - лише їх номери. На відповідних перетинах цифрами 1, 2, 3 позначають тих, кого вибрав кожен учасник дослідження у першу, другу і третю чергу. Серед студентів є такі, що обрали один одного, тобто їх вибір виявився взаємним (у таблиці 17 взаємні вибори позначені жирним шрифтом).

У соціальній психології використовують спеціальні терміни, що вказують на стан особистості в міжособистісних відносинах.

"Зірка" - член групи (колективу), що отримує найбільшу кількість виборів. Як правило "зірок" у групі - 1-2. У наведеному в табл. 17 прикладі - це студенти під номерами 5 і 7 у списку групи.

"Бажаний" - член групи (колективу), що отримує половину або трохи менше кількості виборів, що віддані найпопулярнішому.

"Відтиснутий" - член групи (колективу), що отримує 1-2 вибори.

"Ізольований" - член групи (колективу), який не отримав жодного вибору. У наведеному прикладі у такому стані перебуває 2-й за списком студент.

"Відкинутий" - той, кого називають при відповіді на запитання: "З ким би Ви не хотіли працювати, відпочивати?" (3-тє та 5-те запитання анкети).

Дослідження груп і колективів показує, що "бажаних" та "відтиснутих" у них більшість.

Таким чином, кожен член групи (колективу) займає певну позицію, яка не завжди є однаковою у ділових та особистих стосунках. Наприклад, один студент у ділових стосунках має статус "відтиснутого", в особистих - "бажаного"; інший - в особистих - "зірка", а в ділових - "бажаний". Але може бути і збіг статусу: "бажаний" у ділових і особистих стосунках.

Важливим феноменом у міжособистісних стосунках є соціально-психологічна рефлексія - здатність індивіда сприймати і оцінювати свої взаємовідносини з іншими членами групи (див запитання 1, 6, 7 анкети).

Дослідженнями встановлено, що домагання і оцінка студентів іншими членами групи, які є складовими рефлексії, не завжди гармонійно співвідносяться. Так, збіг самооцінки з оцінкою іншими вказує на те, що домагання відповідають реальній позиції в групі. Розбіжність домагань з реальною позицією в групі свідчить про те, що домагання завищені або занижені.

Соціально-психологічна рефлексія вимірюється рефлексивним коефіцієнтом усвідомлення (РКУ):

Де В - число, що дорівнює кількості виборів партнера, яке підтвердилось;

В1 - число, що дорівнює кількості очікуваних виборів.

Результати ставлень випробуваних один до одного при відповіді за будь-яким критерієм можна також відобразити на соціограмі (рис. 23), тобто у вигляді схеми, яка більш наочно, ніж матриця вибору, демонструє структуру міжособистісних відносин в групі, що досліджується.

Для передачі змісту взаємодій членів групи використовують наступну символіку:

Як видно з матриці вибору та соціограми, соціометричний метод є досить оперативним. За невеликих витрат часу з його допомогою може бути достатньо чітко представлена картина внутрішньогрупових емоційних зв?язків. У подальшому вона має бути наповнена більш глибоким змістом за допомогою, інших методів та методик.

Додаток 3

Групова згуртованість - надзвичайно важливий параметр, що показує ступінь інтеграції. Для дослідження використовується методика Сішора. Вона складається з 5 питань з декількома варіантами відповідей на кожний. Відповіді кодуються в балах згідно з приведеним у дужках значенням (максимальна сума - 19 балів, мінімальна - 5).

У ході опитування бали оголошувати не потрібно.

I. Як би ви оцінили свою приналежність до групи?

1. Почуваю себе її членом, частиною колективу (5).

2. Беру участь у більшості видів діяльності (4).

3. Беру участь в одних видах діяльності і не беру участі в інших (3).

4. Не відчуваю, що є членом групи (2).

5. Живу й існую окремо від групи (1).

6. Не знаю, важко відповісти (I).

II. Перейшли б ви в іншу групу, якби представилася така можливість (без зміни інших умов)?

1. Так, дуже хотів би перейти (1).

2. Скоріше перейшов би, ніж залишився (2).

3. Не бачу ніякої різниці (3).

4. Швидше за все, залишився б у своїй групі (4).

5. Дуже хотів би залишитися у своїй групі (5).

6. Не знаю, важко сказати (1).

III. Які взаємини між членами вашої групи?

1. Кращі, ніж у більшості класів (3).

2. Приблизно такі ж, як і в більшості класів (2).

3. Гірше, ніж у більшості класів (1).

4. Не знаю, важко сказати (I).

IV. Які у вас взаємини з педагогами?

1. Кращі, ніж у більшості класів (3).

2. Приблизно такі ж, як і в більшості класів (2).

3. Гірше, ніж у більшості класів (1).

4. Не знаю (1).

V. Яке відношення до навчання у вашому класі?

1. Краще, ніж у більшості класів (3).

2. Приблизно такі ж, як і в більшості класів(2).

3. Гірше, ніж у більшості класів (I).

4. Не знаю (1).

Групова матриця результатів для визначення індексу групової згуртованості групи

ПРІЗВИЩЕ

НОМЕРИ ЗАПИТАНЬ

ЗАГАЛЬНА СУМА БАЛІВ

1

2

3

4

5

1

2

3

4

5

6

7

8

9

СЕРЕДНЄ АРИФМЕТИЧНЕ

На основі індивідуальних результатів опитування роблять загальну оцінку груповоїзгуртованості в класі. Для цього всі результати заносять у зведену таблицю:

Аналіз групової матриці результатів

19 балів - високий рівень групової згуртованості, всі студенти відчувають сильну прихильність і симпатію один до одного.

18-13 балів - рівень вище середнього, більшість студентів відчувають симпатію і прихильність один до одного, проте є випадки неприязні та незадоволення.

12 балів - середній рівень групової згуртованості, половина студентів симпатизують один одному, решта ставиться до групи без особливої приязні.

11-6 балів - рівень нижче середнього, студентів здебільшого не відчувають прихильності і симпатії один до одного.

5 балів - низький рівень групової згуртованості, більшість студентів ставляться один до одного неприязно.

Додаток 4

1. Яка, на вашу думку, мета бесіди чи розмови?

а) краще познайомитися зі співрозмовником;

б) висловити свою точку зору з даного питання;

в) поділитись думками й обговорити їх.

2. Чи ставлять ваші діти або діти ваших друзів такі запитання, наприклад: "Де сплять хмаринки?" або "Чи була бабуся маленькою?":

а) часто;

б) ніколи;

в) інколи.

3. Чи доводилося вам зранку, збираючись на роботу, наспівувати?

а) так, завжди одну і ту ж пісню;

б) так, зазвичай різні пісні;

в) ні, ніколи.

4. Чи ставите ви запитання доповідачеві у кінці зборів?

а) так, завжди є про що запитати;

б) інколи, коли ви не погоджуєтеся з викладеною точкою зору;

в) ніколи, оскільки не вірите, що одне запитання може змінити ваш точку зору.

5. Після розмови з другом чи колегою, чи траплялося вам змінювати свою точку зору з певної проблеми:

а) так, дуже часто;

б) інколи;

в) ніколи.

6. Коли розмовляєте з ким-небудь, то:

а) частіше говорите ви;

б) частіше говорить ваш співрозмовник;

в) ви говорите приблизно однаково.

7. За однієї ціни, що ви купите?

а) книжку;

б) платівку чи СD-диск;

в) білет у кіно.

8. Колега хоче поділитися з вами своїми проблемами, які вас не стосуються. Що ви подумаєте?

а) що втратили цінний час;

б) що тепер матимете на нього вплив;

в) що спробуєте йому допомогти.

9. Які з трьох фраз найбільше підходять до вашої точки зору?

а) тільки спеціаліст може висловлювати думки з даних проблем;

б) кожен може говорити про все, якщо вміє добре висловлювати свою думку;

в) спеціалісти не завжди хороші оратори, щоб переконливо говорити про свої досягнення.

10. Якщо в розмові ви губите розуміння змісту слів, то :

а) зупините співрозмовника і попросите його знову пояснити сказане;

б) відзначите про себе незрозумілі місця, щоб запитати про них у кінці розмови;

в) вам завжди все зрозуміло.

11. Чи можете ви повторити повідомлення чи пісню, почуті вранці по радіо?

а) так, завжди;

б) так, але вам необхідний час, щоб пригадати;

в) не можете пригадати.

12. У естрадного співака, перш за все, ви цінуєте:

а) голос;

б) зовнішній вигляд;

в) поведінку на сцені.

13. Відвідування концерту для вас:

а) подія, яка приносить задоволення;

б) світський обов'язок;

в) задоволення, якщо виконують пісні ваших улюблених композиторів.

14. Ви в гостях, де окрім вас ще 5-6 чоловік. Коли ви включаєтесь у розмову, то найчастіше :

а) ніхто не слухає вас;

б) усі замовкають, щоб вислухати вас;

в) ви взагалі уникаєте втручання в розмову.

15. Ви знаходитеся в курсі подій суспільного життя, завдяки:

а) перегляду телепередач;

б) прослуховуванню радіопередач;

в) читанню газет.

Запитання №

Бали за відповіді

а

б

в

1

2

1

3

2

3

1

2

3

2

3

1

4

2

3

1

5

2

3

1

6

1

2

3

7

3

1

2

8

1

2

3

9

1

2

3

10

3

3

1

11

3

2

1

12

3

1

2

13

3

1

2

14

2

3

1

15

3

3

1

Результати тесту

15-25 балів: якщо ви чесно відповіли на запитання й отримали вказану кількість балів, то це означає, що вам важко слухати свого співбесідника. Ви навіть не уявляєте, яку користь можете отримати для себе з розмови і збагатити свої знання, або ж просто забуваєте про це.

25-35 балів: ви -- посередній слухач. Для вас бесіда -- не головне джерело інформації і не основа спілкування. Вам треба подолати психологічний бар'єр між собою і співбесідником. Багато чого можна дізнатися і від інших, не тільки ви один знаєте істину. Уважно прислухайтеся до того, що вам говорять, вислуховуйте навіть зауваження, оскільки вам необхідно слухати набагато більше, ніж ви це робите.

35-40 балів: вам властива рідкісна якість -- уміти слухати і добре говорити. Вести розмову для вас задоволення. Ваші співрозмовники завжди можуть узяти від вас щось корисне. Ви вмієте входити в становище інших людей, а це особлива риса характеру, яку потрібно цінувати.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.