Саморегуляція фізичного і психічного стану вчителя

Дослідження шляхів та умов формування саморегуляції у професійній діяльності вчителя. Вивчення особливостей управління пізнавальними процесами, поведінкою, емоціями і діями. Аналіз методу словесно-образного емоційно-вольового управління станом людини.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 03.12.2012
Размер файла 60,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

а)ні - 4;

б)іноді, залежно від ваших особистих стосунків зі старостою - 2;

в)завжди критикуєте за помилки - 0.

Куратор групи пропонує план роботи на рік. План здається вам не раціональним. У вас є суттєві зміни і доповнення до нього. Ваші дії:

а)вирішите промовчати через можливі надалі неприємні стосунки з куратором - 4;

б)запропонуєте свої доповнення, якщо впевнені, що вас підтримають члени групи - 2;

в)будете відстоювати свій план за будь-яких обставин - 0. Любите посперечатися зі своїми товаришами і друзями:

а)тільки із тими, хто не ображається - 4;

б)так, але лише із принципових питань - 2;

в)сперечаєтеся з усіма і з будь-якого приводу - 0.

Хтось намагається проникнути в чергу попереду вас. Ваші дії:

а)мовчки обурюєтеся - 4;

б)вважаєте, що ви не гірші, наслідуєте його (її) приклад - 2;

в) відкрито висловлюєте обурення - 0.

Член вашої групи на педагогічній практиці проводив заліковий урок із використанням нових методик. Частина із них, на вашу думку, містить серйозні помилки. Ваша думка при обговоренні буде вирішальною. Як ви вчините:

а)визначите лише позитивне і запропонуєте удосконалювати діяльність - 4;

б)висловитеся і щодо позитивних, і стосовно негативних аспектів уроку - 2;

в)відзначите лише помилки, оскільки новатор не повинен припускатися професійних помилок - 0.

Ви бачите, що в школі, де ви проходите педагогічну практику, під час перерви підлітки семикласники палять цигарки. Як зреагуєте:

а) гадаєте, що не варто втручатися, так як це не ваші учні - 4; б)зробите зауваження - 2;

в) берете підлітків за руку і ведете до завуча - 0. Підрахуйте суму балів:

Від 0 до 2 балів. Ви шукаєте привід для суперечок і сварок, нав'язуєте свою думку, навіть тоді, коли не праві. Вам властива деяка дріб'язковість. Мабуть, потрібно переглянути свої стосунки з оточуючими, бо ви можете набути слави нетовариської, конфліктної людини. Можливо, причиною цього є ваші внутрішні комплекси?

Від 3 до 12 балів. Про вас говорять, що ви дуже принциповий, а іноді занадто категоричний. Ви наполегливо відстоюєте свою думку, але вмієте поважати й думку інших. Вас поважають, а іноді й побоюються.

Від 13 до 28 балів. Ви тактовні, компетентні, не любите конфліктів. Прагнете бути приємним для оточуючих, але не завжди надаєте їм потрібну допомогу.

2. Тест «Чи загрожує вам нервовий зрив?»

1.Чи важко вам звертатися до когось із проханням про допомогу?

а)так, завжди - 3;

б)дуже часто - 2;

в)дуже рідко - 1;

г)ніколи - 0

2.Думаєте ви про свої проблеми у вільний час?

а)дуже часто - 5;

б)часто -- 4;

в)іноді - 2;

г)дуже рідко - 1;

д)ніколи - 0.

3.Якщо ви бачите, що в людини щось не виходить, чи відчуваєте

бажання зробити це замість неї?

а)дуже часто - 5;

б)часто - 4;

в)іноді - 2;

г)дуже рідко - 1;

д)ніколи - 0.

4.Чи довго переживаєте через неприємності ?

а)дуже часто - 5;

б)часто - 4;

в)іноді - 2;

г)дуже рідко - 1;

д)ніколи - 0.

5.Скільки часу ви приділяєте собі ввечері:

а)більш, ніж три години - 0;

б)одну-дві години - 1;

в)більше години - 2;

г)жодної хвилини - 4.

6.Якщо вам пояснюють щось із зайвими подробицями, чи маєте звичку перебивати?

а)так, завжди - 4;

б)часто - 3;

в)залежно від обставин - 2;

г)рідко - 1; д)ні - 0.

7.Чи завжди ви поспішаєте?

а)так, постійно - 5;

б)часто поспішаю - 4;

в)поспішаю як усі, іноді - 2;

г)поспішаю лише у виняткових ситуаціях - 1;

д)ніколи - 0.

Важко вам відмовитися від смачної їжі:

а)так, завжди - 3;

б)часто - 2;

в)іноді - 1;

в)дуже рідко - 1;

г)ніколи - 0.

Доводиться вам мати декілька справ одночасно?

а)так, завжди - 5;

б)часто;

в)іноді - 3;

г)зрідка - 1;

д)ніколи - 0.

Трапляється, що під час розмови ваші думки десь далеко?

а)дуже часто -- 5;

б)часто - 4;

в)трапляється - 3;

г)дуже рідко - 1;

д)ніколи -- 0.

Чи не здається іноді вам, що люди говорять про нудні, марні речі?

а)дуже часто - 5;

б)часто - 4;

в)іноді - 2;

г)зрідка - 1;

д)ніколи - 0.

Нервуєте, коли стоїте в черзі?

а)дуже часто - 5;

б)часто - 4;

в)іноді - 2;

г)зрідка - 1;

д)ніколи - 0. Любите давати поради?

а)дуже часто - 5;

б)часто - 4;

в)іноді - 2;

г)зрідка - 1;

д)ніколи - 0.

Довго ви сумніваєтеся перед прийняттям рішення:

а)дуже часто - 5;

б)часто - 4;

в)іноді - 2;

г)зрідка - 1;

д)ніколи - 0.

У якому темпі ви говорите?

а)скоромовкою - 3;

б)швидко - 2;

в)спокійно - 1;

г)уповільнено - 0. Підрахуйте суму балів:

Від 45 до 65 балів. Нервовий зрив для вас - реальна можливість, зверніть увагу на своє здоров'я. Подібна нервозність може бути наслідком авітамінозу, загальної перевтоми.

Від 20 до 40 балів. Намагайтеся ставитися до життя спокійніше, не сприймайте дрібні невдачі як життєву драму. Ви в змозі контролювати себе самі, спокійно аналізуйте те, що відбувається у вашому житті.

До 19 балів. Вам вдається зберігати спокій і рівновагу. Намагайтеся і надалі уникати надмірних хвилювань.

0 балів. Мабуть, такий результат не можливий у вас, бо він характеризує безініціативну, нудну людину.

2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження

Результати дослідження рівня психічної адаптації учителів, яка визначається ступенем збалансованості особистості, її нервово-психічної врівноваженості, рівнем особистісної та соціальної тривожності дозволили умовно поділити всіх респондентів на чотири групи.

До першої ввійшли учителі із достатньо високим рівнем психічної адаптації. Вони мали сформовані вміння використовувати накопичений соціальний досвід у розв'язанні проблем спілкування у мікросоціумі (група, курс, сім'я), пояснювати ситуацію із позицій логіки й практичності.

Другу склали особи, які мали характерні прояви маскулінізації поведінки (притаманні для жінок-педагогів): упевненість, упертість, здатність протистояти складнощам, демонстрація позиції «я сам» у розв'язанні проблем групи і своїх особистих, готовність повністю зануритися в суспільно корисну діяльність. У майбутньому такі особи повністю «входять у роботу», віддаючи перевагу професійній кар'єрі, а не сімейному благополуччю. Ця позиція є захисним механізмом такої особистості, який за тривалої дії призводить до фізичної і психоемоційної перенапруги, знижує життєздатність організму і підвищує ризик психосоматичних захворювань.

До третьої ввійшли особи з певною нестійкістю особистісної сфери. Вони схильні до невротичного реагування на дію стрес-факторів. Для поведінкової сфери таких осіб здебільшого характерні завищена вимогливість до себе й до інших, надмірний контроль за емоціями, хвороблива реакція на несправедливість, упередженість. Такі особливості реагування створюють умови для посилення внутрішньої емоційної напруги, конфліктності й тривожності, а у подальшому - стійкий емоційний дискомфорт, депресивні стани.

Четверту склали особи з яскраво вираженою невротичною структурою особистості. Вони надмірно чутливі до впливу факторів навколишнього соціального оточення (групи, колективу, викладачів), схильні до переживань, передчуття невдач, невмотивованої слізливості, що призводить до зниження загальної опірності до стресу.

Висновок

Отже на основі результатів дослідження проведених мною можна зробити такий висновок, що праця педагога середньої школи належить до групи професій, що спричиняють ризик нервово-психічних розладів.

Учителі із достатньо високим рівнем психічної адаптації, які мають сформовані вміння використовувати накопичений соціальний досвід у розв'язанні проблем спілкування у мікросоціумі (група, курс, сім'я), пояснювати ситуацію із позицій логіки й практичності зустрічаються у нашій школі надзвичайно рідко. Досить часто серед вчителів значну частину складають такі, які мають характерні прояви маскулінізації поведінки (притаманні для жінок-педагогів): упевненість, упертість, здатність протистояти складнощам, демонстрація позиції «я сам» у розв'язанні проблем групи і своїх особистих, готовність повністю зануритися в суспільно корисну діяльність. Але на жаль ця позиція є захисним механізмом такої особистості, який за тривалої дії призводить до фізичної і психоемоційної перенапруги, знижує життєздатність організму і підвищує ризик психосоматичних захворювань. Проте найбільш тривожним є те, що серед вчителів найбільшу частину складають особи з певною нестійкістю особистісної сфери, які схильні до невротичного реагування на дію стрес-факторів. А також вчителі з яскраво вираженою невротичною структурою особистості. Вони схильні до переживань, передчуття невдач, невмотивованої слізливості, що призводить до зниження загальної опірності до стресу.

Підсумовуючи сказане, відзначимо, що засвоювати навички психічної саморегуляції й удосконалювати своє вміння розв'язувати складні життєві проблеми, розвивати себе як особистість -- складно. Хтось може подумати: скільки різних методів! Так усе складно...

Тому педагогові, який прагне до досконалого психічного здоров'я, необхідно докласти зусиль і засвоїти дієві методи саморегуляції психічного стану, про які йшла мова в даній курсовій.

Професійний педагог - єдина людина, яка велику частину свого часу відводить на навчання і виховання дітей, нового покоління. Це вимагає від суспільства створення таких умов, при яких учитель виконував би якісно професійні задачі, здійснюючи самовдосконалення своєї особи і педагогічної діяльності в цілому на основі методів, розроблених в теорії і практиці психолого-педагогічних дисциплін. [14.78].

Таким чином, оволодіння педагогічною професією зв'язане не тільки з розвитком особи вчителя, його здібностей, умінь, навиків допомагаючих успішно виконувати роботу, але і з негативними наслідками, такими як порушення самопочуття, конфліктність, утомленість, що виявляється у взаєминах з дітьми, колегами, адміністрацією. Тому специфіка праці, спосіб життя вчителів загальноосвітніх шкіл, постійна перевтома є причинами того, що в них частіше, ніж у представників інших професій системи «людина-людина», виникають різноманітні порушення у психічній сфері, розвиваються невротичні розлади, а на їхньому фоні - психосоматичні хвороби (гіпертонія, інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки, гастрит, порушення ендокринного балансу, судинні враження мозку і т.д.)[12.32]. Студенти педагогічного університету та вчителі висловлюють загальну занепокоєність тим, що рівень володіння технікою зняття психоемоційної напруги, вміння долати негативний уплив дистресу на їхню інтелектуально-емоційну й соматичну сферу досить низький.

Специфіка педагогічної роботи, нозологічна структура і характер захворюваності педагогів, особливості їхнього ставлення до свого здоров'я свідчать про давно назрілу необхідність перебудови логіки і змісту процесу професійної підготовки вчителя з метою надання майбутнім педагогам системи знань із теорії та практики формування, збереження і зміцнення фізичного й психічного здоров'я.

Література

1. Валеологія: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти: у 2 ч. / В.І.Бобрицька, М.В.Гриньова та ін. - Полтава, 2000. -306 с.

Воложин А.И., Субботин Ю.К., Чикин СЯ. Путь к здоров'ю . --М., 1990. -- 160 с.

Ганс Селье. Стресе без дистресса. -- М., 1982. -- 127 с.

Китаев-Смьік Л.А. Психология и концепция стресса. // Хрестоматия по психологии: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Под ред. А.В.Петровского. -- М., 1987. -- С. 250-260.

Козін О.Л. Валеологічні основи психічної культури: В кн. Валеологія -- наука про здоровий спосіб життя -- К., 1996. --С.44-51.

6.Програми з валеології для вищих закладів освіти / В.І.Бобрицька, М.В.Гриньова та ін. - Полтава, 1998. - 56 с. 7. Львова Ю.Л. Творческая лаборатория учителя.--Москва, 1985

7 . Поташник М.М. Как развивать педагогическое творчество. -Москва, 1987.

Сеульский Р.П. Учиться бьіть учителем.-Москва,1986.

Салевко Г.К. Современние образовательние технологи: Учеб пособие.-М., 1998.-256 с.

10.Педагогічні технології. Досвід. Практика / Довідник. - Полтава: ПОІПОПП, 1999. - 374 с.

11.Нісімчук А. С, Падалко О. С, Шпак О. Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К.: Видавничий центр Просвіта. "Книга пам'яті України". 2000. - 368 с.

12.Савостьянов. Методи саморегуляції емоційного состояния учителя.//Нар. образования. 2001. №8, с208-216.

13.Хлебникова Т.М. Управління процесом саморозвитку особистості учителя// Управління школою. - Харків. - 2004. №3, с 2-9.//

Роговик Л. Саморегуляція у професійній діяльності вчителя// Початкова школа. - 2004. №11, с55-58.

Постметодика №2, 2001, "Громадська освіта в школі". Іб.Буянов М.И. - Бесіди про дитячу психіатрію. М., "Освіта", 1986. П.Дубровский А.А. - Відкритий лист лікаря вчителю. М., 1988. 18.Неменский Би. - Мудрість краси, М., 1987.

19.Рубінштейн М. М. Проблеми вчителя.- М., 1926

20.Форманюк Т. В. Синдром "емоційного згоряє" як показник професійної дезадаптації учителя//Вопросьі психології 1994. 21. 21.Крівцова 3., Мухаматуліна Е. Виховання: наука добрих звичок. М. 1996.

Додатки

Додаток №1

Вправи для оволодіння технікою жестів

Вправа 1. Показати жестом на вікно, за яким видно:

а) квітучий сад; б) падає сніг; в) сталася аварія; г) святковий салют;

Вправа 2. Запропонувати сісти на стілець:

а) учневі для приємної бесіди; б) для розмови через порушення дисципліни.

Вправа 3. Виразити жестом певні педагогічні задачі:

а) запросити йти разом; б) вийти; в) залучити до спільної роботи;

г) приголубити; ґ) похвалити; д) посварити; є) гніватись.

Додаток №2

Вправи на розвиток міміки

(З метою самоконтролю вправи краще виконувати перед дзеркалом).

Вправа 1. Виразити одним жестом, у поєднанні з мімікою, певний емоційний зміст:а) ніжність; б) сором'язливість; в) подив; г) жах; ґ) огиду; д) захоплення.

Вправа 2. Виразити жестами й мімікою певні емоційні ставлення до діяльності (гортаєте книжку): а) смішну; б) з картинками; в) не цікаву; г) з фотографіями й документами про звірства та жорстокість під час війни; ґ) альбом репродукцій картин; д) атлас тварин.

Вправа 3. Передати мімікою відчуття, коли ви їсте: а) шоколадні цукерки; б) сирий буряк; в) пер. ший огірок; г)кисле яблуко; ґ) хрін; д) замість цукру взяли ложку солі; є) банан.

Вправа 4. Передати мімікою та посилити жестами свій стан, коли: а) болить зуб; б) жарко; в) холоднО-г) зробили укол; ґ) болить живіт.

Вправа 5. Передати мімікою та посилити жестами свої почуття під час читання листа: а) від друга дитинства, з яким давно не бачились; б) від мами, яка хворіє; в) від коханого чоловіка.

Вправа 6. Передати мімікою та жестами свою реакцію на дії учнів: а) раптово вигукує репліку; б) добре читає вірш; в) учень збирається смикнути товариша, який сидить попереду; г) відчиняються двері і з'являється учень, який спізнився; г) діти вручають букет квітів.

Вправа 7. Передати мімікою свій стан під час перевірки зошитів: а) прекрасний, охайний зошит; б) теж непоганий зошит, але трапляються помилки, що викликає у вас досаду; в) ось цей зошит приємно порадував вас, учениця стала значно краще писати; г) знову цей брудний, неохайний зошит!

Додаток №3

Правила рухів під час ходьби та стояння

Правило 1. Тривалість виконання роботи у позі сидіння не повинна перевищувати однієї години Після цього необхідно виконати вправи для покращення кровопостачання судин головного мозку. Відкладіть ручку, сядьте рівно, спираючись на спинку стільця, опустіть руки, закиньте голову, заплющить очі і так посидьте 1--2 хвилини. Після цього корисно провести гімнастику для очей (поводити очима вліво - вправо -- вгору -- вниз), далі зробити колові рухи головою ліворуч -- праворуч. Можна зробити самомасажу голови та скронь, потиличної зони. І остання вправа -- розминання рук і пальців. Це може бути розтирання долонь, розтягування пальців, зчеплених у замок струшування кистями рук та колові рухи долонями.

Правило 2. Протягом уроку змінювати пози тіла. Якщо учні виконують самостійну роботу, можна сидіти за своїм робочим столом і спостерігати за поведінкою дітей. Це корисно, адже, спостерігаючи за учнями в процесі самостійної діяльності, помічаються характерні індивідуальні риси вихованців, на які можна спиратися в процесі формування навчальних навичок. За потреби, зауваження можна робити за допомогою міміки й жестів.

Правило 3. Нову інформацію краще подавати стоячи, оскільки в сидячому положенні утруднюється робота дихальних органів і достатньою мірою не можна сконцентрувати увагу школярів. Найкраща позиція для цього -- перед класом посередині між дошкою та робочим столом. Стояти треба так, щоб бачити всіх учнів, психологічно їх мобілізувати. Але не слід залишатися непорушним. Можна відступити ліворуч від дошки, посилити свій виклад думки малюнками, таблицями, використовувати при цьому виразні жести, міміку, голос. Треба враховувати фізіологічні особливості сприймання об'єктів людиною: "огляд" починається завжди зліва направо. Отже, якщо вчитель стане праворуч від дошки (відносно учнів), то він таким чином попадає у "мертву зону" сприймання. В окремих випадках можна пройтися між рядами. Але в цілому постать учителя протягом всього періоду подачі інформації має знаходитись у своєрідному фокусі, в чітко окресленому просторі, який допомагає зосередити увагу учнів. Важливо, щоб голос учителя, його дії виходили за межі означеного ним простору. Таким чином тілесний простір педагога енергетично поширюється на клас, активізуючи навчальний простір кожної дитини, яка сприймає інформацію.

Правило 4. Під час ходьби слід рухатись повільно, спокійно, не стукати підборами, надавати допомогу дітям, які працюють, не заважаючи іншим. Пам'ятаючи, що метушливі, нераціональні, квапливі рухи створюють у класі напружену атмосферу.

Правило 5. Хода має бути прямою, впевненою, підтягнутою, голова піднята, а погляд спрямований уперед. Ступати треба м'яко, плавно, всією ступнею, починаючи з п'яти. Бажано уникати взуття з високими підборами, які можуть стукати по підлозі.

Правило 6. Необхідно виконувати дії, що мобілізують учнів як на початку, так і наприкінці уроку. Починаючи урок, впевненою ходою прямувати до робочого столу, стати біля нього, подивиться на учнів, чекаючи, поки всі заспокояться (в цей момент зауваження треба робити тільки мімікою) і привітатися. Таке володіння своїм тілом відіграє важливу роль для пізнавальної та вольової активізації педагога і сприяє мобілізації учнів. Завершуючи урок, станьте біля столу, уважно подивиться на клас. Це змусить учнів підтягнутися, організуватися.

Додаток №4

Вправи для оволодіння технікою пантоміми.

Вправа 1. Уявіть, що ви входите до класу, проходите до робочого місця, дивитеся на уявний клас.

Вправа 2. Ви слухаєте спокійну музику, сидячи в кріслі у кімнаті відпочинку.

Вправа З. Виконуєте вказані дії заради чогось:

а) сидите -- щоб перепочити і стежити за учнем, який виконує завдання на дошці; слухати музику; читати цікаву книжку; зосередитися перед уроком; щоб дивитися цікаву передачу;

б) ходите -- щоб заспокоїтися; продумати подальші дії; дочекатися зустрічі зі знайомою людиною; відпочити;

в) стоїте -- щоб контролювати виконання учнями самостійної роботи; спостерігати за діями учнів під час перерви; дочекатися прийому в лікаря; дочекатися запрошення на танець.

Додаток №5

Вправи, спрямовані на регуляцію фізичного стану організму.

Вправа 1. Уявіть напругу, що виникла після неприємної розмови. Подивіться у вікно, розслабтеся, зробіть глибокий вдих, зосередьте увагу на положенні діафрагми.

Вправа 2. До вас на урок прийшов директор. Визначте свою напругу. Розслабтесь, зосередьте увагу на учениці, яка дивиться на вас із довірою.

Вправа 3. Візьміть два олівці у праву та ліву руки. Малюйте на аркуші паперу одночасно двома руками. Подивіться на отриманий малюнок. Що ви відчували під час малювання? Чи відчули ви зняття напруги?

Вправа 4. Виконайте рухи, якими ви можете передати такі відчуття: важкість, легкість, відштовхування, підтягування, кидання, балансування на одній нозі, скручування, повороти навколо себе. Завершуйте цю вправу завмиранням тіла у вигляді статуї Проаналізуйте свої відчуття. Намалюйте свої рухи прямими, звивистими, ламаними, коловими лініями . Чи виникало у вас відчуття свободи тіла?

Вправи на подолання м'язової напруги.

Вправа 1. Перенести стілець від стіни до стола і визначити, які м'язи беруть при цьому участь. Потім перенести уявний стілець, тобто виконати таку ж роботу з напругою тих же м'язів і затратою такої ж енергії.

Вправа 2. Відтворити по пам'яті дії з аналізом м'язових зусиль: відчинити щільно зачинені двері, перенести важку валізу, скопати грядку, піднятися сходами.

Вправа З. Уявіть, як ви входите до класу: повільною чи швидкою ходою; відчиняєте двері, за якими чути надмірний галас; перекладаєте книжки на полицях.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Визначення волі в психології. Вольове регулювання поведінки. Аналіз впливу біологічних факторів на розвиток особистісних якостей людини. Дослідження психологічного впливу вольової організації і саморегуляції на досягнення студентами успіхів у навчанні.

    курсовая работа [99,8 K], добавлен 22.11.2014

  • Науково-теоретичні основи формування мовленнєвої діяльності та особливості емоційно-комунікативного розвитку дітей із затримкою психічного розвитку. Діагностика стану, активізація емоційно-комунікативного розвитку. Ефективність експериментальної методики.

    курсовая работа [77,8 K], добавлен 03.07.2009

  • Аналіз проблеми Я-концепції людини в класичних теоріях. Емоційна сфера в юнацькому віці. Емоційно-оцінкова складова в процесі формування позитивної Я-концепції. Методи емоційної саморегуляції особистості. Розвиток позитивної Я-концепції старшокласників.

    дипломная работа [584,2 K], добавлен 13.10.2013

  • Поняття нейро-лінгвистичного програмування (НЛП), суть методу, і його наукові корені. Принципи НЛП, можливості впливу на людину та застосування у комунікаційних технологіях. Управління емоціями з допомогою НЛП, способи калібрування стану іншої людини.

    реферат [33,8 K], добавлен 04.07.2010

  • Визначення понять "спілкування", "стилі спілкування" та "саморегуляція". Суть та стилі спілкування. Суть саморегуляції як можливої детермінанти становлення стильових особливостей спілкування. Компоненти структури спілкування. Виявлення ступеня виразності.

    курсовая работа [359,0 K], добавлен 11.10.2015

  • Проаналізовано концепції стосовно довільної активності студентів у контексті саморегуляції. Виокремлено функціональні ланки, які реалізують структурно-повноцінний процес саморегуляції. Рекомендації для вдосконалення саморегуляції майбутніх фахівців.

    статья [22,6 K], добавлен 27.08.2017

  • Вікові психологічні особливості розвитку особистості молодших школярів. Роль особистості вчителя в становленні особистості учня. Дослідження рівня самоефективності в Я-концепції школярів. Співвідношення між рівнем самоефективності та емоційним станом.

    дипломная работа [183,6 K], добавлен 27.05.2013

  • Аналіз реакції зорової сенсорної системи, зміни самопочуття та психоемоційного стану людини при подразненні різними кольорами. Використання методики самооцінки психічного та фізічного стану при вивченні механізмів роботи вищої нервової діяльності.

    курсовая работа [107,8 K], добавлен 08.04.2019

  • Вивчення закономірностей вищої нервової діяльності в людини й тварин. Аналіз особливостей елементарного, абстрактного та словесно-логічного мислення. Психічна діяльність й електроенцефалограма. Сигнальні системи організму. Розвиток промови в онтогенезі.

    творческая работа [47,4 K], добавлен 22.03.2015

  • Особистість вчителя трудового навчання з погляду психології. Сучасні поняття про особистість вчителя. Структура особистісних якостей. Побудова моделі психологічних якостей особистості вчителя трудового навчання. Вимоги до вчителя трудового навчання.

    курсовая работа [42,0 K], добавлен 20.12.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.