Зв’язок особистісних характеристик та стратегії поведінки в конфліктах у старшокласників

Отже, оскільки конфлікти в нашому житті неминучі, потрібно навчитися управляти ними, прагнути до того, аби вони наводили до найменших витрат для суспільства і особах, що беруть участь в них.

Зазвичай в міжпоколінних конфліктах задіяні інститути, які безпосередньо виконують функцію соціалізації (батьки в сім'ї, або вчителі в школі). Таким чином, можливо, такі конфлікти (а точніше їх наслідки) одні з механізмів соціалізації, які дозволяють зафіксувати на собі увагу особи, яка соціалізується.

Важливим наслідок таких конфліктів може служити те, що зважаючи на постійне протистояння норм і цінностей двох поколінь, виявиться, що у результаті збережуться “кращі” (як природний відбір у Дарвіна). Такі процеси приводять до постійного розвитку суспільства.

Розділ 3. Емпіричне дослідження стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях та особистісних характеристик

3.1 Вибірка та процедура емпіричного дослідження

У дослідженні приймали участь учні десятих класів Чернігівської середньої школи № 30.

Загальна кількість учасників дослідження - 51 учень.

Учасникам було запропоновано відповісти на запитання методик. Перед початком опитування досліджуваних інформували про мету дослідження, роз'яснили інструкції по роботі з кожною методикою.

Для підвищення достовірності результатів, дослідження проводилося анонімно (досліджуваних просили вказати лише вік і стать).

3.2 Методи та методики дослідження

Домінуючий стиль поведінки в конфліктній ситуації вивчався за допомогою методики діагностики схильності особи до конфліктної поведінки К.Томаса.

В основі типології конфліктної поведінки К.Томаса лежать два стилі поведінки: кооперація, пов'язана з увагою людини до інтересів інших людей, залучених в конфліктну ситуацію і напористість, для якої характерний акцент на захист власних інтересів.

Відповідно цим двом основним вимірам К.Томас виділяє наступні стилі регулювання конфліктних ситуацій:

а) суперництво - найменш ефективний спосіб поведінки, виражається в прагненні добитися задоволення своїх інтересів в збиток іншому;

б) співпраця - коли учасники ситуації приходять до альтернативи, що повністю задовольняє інтереси обох сторін;

в) компроміс - як угода між учасниками ситуації, досягнуте шляхом взаємних поступок;

г) уникнення - (відхід), для якого характерний як відсутність прагнення до кооперації, так і відсутність тенденції до досягнення власних цілей;

д) пристосування - принесення в жертву власних інтересів заради інтересів іншого.

У опитувальнику по виявленню типових форм поведінки К.Томас описує кожен з п'яти перерахованих можливих варіантів дванадцятьма твердженнями про поведінку індивіда в конфліктній ситуації. У різних поєднаннях вони згруповані в тридцять пар, в кожній з яких респонденту пропонується вибрати ту думку, яка є найбільш типовою для характеристики його поведінки.

Кількість балів, набраних індивідом за кожною шкалою, дає уявлення про вираженість у нього тенденції до прояву відповідних форм поведінки в конфліктних ситуаціях.

Отримані в результаті дослідження дані співвідносяться з ключем, і підраховується частота прояву кожного типа поведінки. Кількість балів, набраних індивідом за кожною шкалою, дає уявлення про вираженість у нього тенденції до прояву того або іншого стилю поведінки.

Особистісні характеристики учнів вивчалися за допомогою методики діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі.

Опитувальник містить 128 оціночних тверджень, з яких в кожному з 8 типів стосунків утворюються 16 пунктів, впорядкованих по висхідній інтенсивності. Методика побудована так, що думки, направлені на виявлення яких-небудь особистісних характеристик, розташовані не підряд, а особливим чином: вони групуються по 4 і повторюються через рівну кількість визначень.

Для представлення основних соціальних орієнтацій Т. Лірі розробив умовну схему у вигляді кола, розділеного на сектори. У цьому колі по горизонтальній і вертикальній осях позначено чотири орієнтації: домінування-підкорення, дружелюбність-ворожнеча. У свою чергу ці сектори розділені на вісім - відповідно більш конкретним чином, графічно демонструючи такі типи ставлення до навколишніх:

1. авторитарний,

2. егоїстичний,

3. агресивний,

4. підозрілий,

5. підкорюваний,

6. залежний,

7. дружелюбний,

8. альтруїстичний.

В результаті робиться підрахунок балів по кожній октанті за допомогою спеціального «ключа» до опитувальника. Отримані бали переносяться на дискограму, при цьому відстань від центру круга відповідає числу балів по даній октанті (від 0 до 16). Кінці векторів з'єднуються і утворюють особовий профіль.

Якісний аналіз отриманих даних проводиться шляхом порівняння дискограм, які демонструють відмінності між особистісними характеристиками різних людей.

3.3 Отримані результати та їх аналіз

Для опрацювання результатів були використані стандартні математико-статистичні процедури за допомогою комп'ютерного пакету SPSS for Windows 9.0.

Виходячи з того, що Томас в своїй теорії конфліктної поведінки виділяє п'ять стилів регулювання конфліктних ситуацій: суперництво, співпраця, компроміс, уникнення та пристосування, буде доцільним у вигляді таблиці 3.1 зазначити яке саме співвідношення стратегій поведінки для діагностуємої вибірки.

Таблиця 3.1 Кількісні показники домінуючих значень стратегій поведінки в конфліктах

Стратегії поведінки	Кількість учнів (чол.)	Кількість учнів (%)
суперництво	18	35,29
співпраця	3	5,88
компроміс	19	37,25
уникнення	4	7,84
пристосування	7	13,43

У створеній Лірі методиці діагностики міжособистісних стосунків виділяється вісім типів ставлення до навколишніх: авторитарність, егоїстичність, агресивність підозріливість, підкорюваність, залежність, дружелюбність та альтруїстичність. Так як ми також використовували цю методику в ході нашого дослідження, буде доцільним у вигляді таблиці 3.2 вказати співвідношення особистісних якостей.

Таблиця 3.2 Кількісні показники домінуючих значень особистісних характеристик

Особистісні характеристики	Кількість учнів (чол.)	Кількість учнів (%)
авторитарність	15	29,41
егоїстичність	9	17,65
агресивність	10	19,61
підозріливість	2	3,92
підкорюваність	3	5,88
залежність	3	5,88
дружелюбність	5	9,8
альтруїстичність	4	7,84

За результатами дослідження було виявлено, що респонденти в конфліктних ситуаціях найбільш часто обирають таку стратегію поведінки як компроміс, тобто вони намагаються узгодити конфліктні ситуації шляхом домовленостей та взаємних поступок, та суперництво, тобто вони прагнуть добитися задоволення своїх інтересів в збиток іншим.

А найрідше члени даної групи обирають таку стратегію поведінки як співпраця, тобто учасники конфліктної ситуації не приходять до альтернативи, що повністю задовольняє інтереси обох сторін (Таблиця 3.1).

Для опитуваної групи найбільш характерними є такі особистісні характеристики як авторитарність та агресивність. Тобто найбільш характерними рисами для більшості членів даної групи є домінантність, впертість, наполегливість, енергійність, компетентність, успішність в справах, люблять давати поради та вимагають до себе поваги.

А найменш характерні особистісні якості - це підозріливість, підкорюваність та залежність. Тобто для більшості членів групи не є притаманними такі риси як скромність, поступливість, емоційна стриманість, відсутність власної думки, конформність, м'якість, очікування допомоги та порад від інших, довірливість, схильність до захоплення навколишніми, ввічливість (Таблиця 3.2).

Проаналізувавши отримані результати дослідження, буде доцільним вказати які особистісні характеристики притаманні людям, які обирають ту чи іншу стратегію поведінки в конфліктних ситуаціях.

Отже, порівняння груп з високим та низьким рівнями використання стратегії поведінки суперництва в конфліктних ситуаціях за допомогою кореляційного аналізу дозволило виявити такі статистично значущі відмінності особистісних характеристик як авторитарність (на рівні значущості 0,039), егоїстичність (на рівні значущості 0,042), агресивність (на рівні значущості 0,018), підкорення (на рівні значущості 0,000), залежність (на рівні значущості 0,000), дружелюбність (на рівні значущості 0,001) та альтруїстичність (на рівні значущості 0,002) (Додаток 2).

Отже, для учнів, які надають перевагу такій стратегії поведінки як суперництво, тобто вони прагнуть добитися задоволення своїх інтересів в збиток іншим, притаманні такі особистісні характеристики як домінантність, енергійність, успішність у справах, притаманні егоїстичні риси, орієнтація на себе, вимогливість, прямолінійність, суворість в оцінці оточуючих, схильність звинувачувати у всьому оточуючих, роздратованість, мала схильність до співпраці, не гнучкість та не компромісність при вирішення проблем, рідко слідує правилам спілкування при вирішенні конфліктів (рис. 1.1).

Учням, які рідко надають перевагу стратегії поведінки суперництва, притаманні впевненість в собі, наполегливість, енергійність, орієнтація на навколишніх, скромність, емоційна стриманість, ввічливість, гнучкість та компромісність у вирішенні проблем, слідування правилам, прагнення допомагати, відповідальний по відношенню до людей, делікатний, добрий, відношення до людей проявляється в симпатії, опіці, ласці (рис. 1.2).

Рис. 1.1 Дискограма особистісних характеристик, притаманних учням, які зазвичай обирають стратегію поведінки суперництва

Рис. 1.2 Дискограма особистісних характеристик, притаманних учням, які рідко обирають стратегію поведінки суперництва

Порівняння груп з високим та низьким рівнями використання стратегії поведінки компромісу в конфліктних ситуаціях за допомогою кореляційного аналізу дозволило виявити такі статистично значущі відмінності особистісних характеристик як авторитарність (на рівні значущості 0,039) та егоїстичність (на рівні значущості 0,024) (Додаток 3).

Отже, для учнів, які надають перевагу такій стратегії поведінки як компроміс, тобто прагнуть укласти угоду між учасниками ситуації шляхом взаємних поступок, притаманні такі особистісні характеристики як впевненість в собі, наполегливість, схильність до співпраці, енергійність, скромність, емоційна стриманість, конформність, м'якість, гнучкість у вирішенні проблем, прагнення бути у згоді з думками оточуючих, відповідальність по відношенню до людей, делікатність, доброта (рис. 2.1).

Учням, які рідко надають перевагу стратегії поведінки компроміс, притаманні домінантність, енергійність, обізнаність, впевненість в собі, незалежність, самозадоволеність, впертість, наполегливість, критичність (рис. 2.2).

Рис. 2.1 Дискограма особистісних характеристик, притаманних учням, які зазвичай обирають стратегію поведінки компроміс

Рис. 2.2 Дискограма особистісних характеристик, притаманних учням, які рідко обирають стратегію поведінки компроміс

Порівняння груп з високим та низьким рівнями використання стратегії поведінки пристосування в конфліктних ситуаціях за допомогою кореляційного аналізу дозволило виявити такі статистично значущі відмінності особистісних характеристик як підкорення (на рівні значущості 0,001), залежність (на рівні значущості 0,06), дружелюбність (на рівні значущості 0,000) та альтруїстичність (на рівні значущості 0,000) (Додаток 4).

Отже, для учнів, які надають перевагу такій стратегії поведінки як пристосування, тобто принесення в жертву власних інтересів заради інтересів іншого, притаманні такі особистісні характеристики як скромність, поступливість, конформність, очікування допомоги від оточуючих, намагання бути в згоді з думками оточуючих, дружелюбність, делікатність, безкорисливість (рис. 3.1).

Учням, які рідко надають перевагу стратегії поведінки пристосування, притаманні впевненість в собі, наполегливість, критичність, незалежність, відстоювання власної думки, впертість, егоїстичність, не відповідальність по відношенню до людей (рис. 3.1).

Рис. 3.1 Дискограма особистісних характеристик, притаманних учням, які зазвичай обирають стратегію поведінки пристосування

Рис. 3.2 Дискограма особистісних характеристик, притаманних учням, які рідко обирають стратегію поведінки пристосування

Так як суттєвих відмінностей між групами з високим та низьким рівнями використання стратегії поведінки уникнення в конфліктних ситуаціях не виявлено, то доцільно розглянути загальний профіль особистісних характеристик цих груп згідно з проведеним аналізом результатів (Додаток 5).

Отже, для учнів з високим та низьким рівнями використання стратегії поведінки уникнення, тобто відсутність прагнення до кооперації і відсутність тенденції до досягнення власних цілей, притаманні такі особистісні характеристики як впевненість в собі, енергійність, впертість, компетентність, прямолінійність, наполегливість, критичність, ініціативність, відповідальність, підозріливість, емоційна стриманість (рис. 4.1, рис. 4.2).

Рис. 4.1 Дискограма особистісних характеристик, притаманних учням, які зазвичай обирають стратегію поведінки уникнення

Рис. 4.2 Дискограма особистісних характеристик, притаманних учням, які рідко обирають стратегію поведінки уникнення

Так як суттєвих відмінностей між групами з високим та низьким рівнями використання стратегії поведінки співпраці в конфліктних ситуаціях також не було виявлено, то доцільно розглянути загальний профіль особистісних характеристик цих груп згідно з проведеним аналізом результатів (Додаток 6).

Отже, для учнів з високим та низьким рівнями використання стратегії поведінки співпраці, тобто учасники конфлікту приходять до альтернативи, що повністю задовольняє інтереси обох сторін, притаманні такі особистісні характеристики як енергійність, авторитетність, компетентність, проявляються егоїстичні риси, присутні наполегливість, критичність до навколишніх людей, скромність, відповідальний по відношенню до інших, намагається допомогти оточуючим, рішучість, впевненість в собі, прямолінійність (рис. 5.1, рис. 5.2).

Рис. 5.1 Дискограма особистісних характеристик, притаманних учням, які зазвичай обирають стратегію поведінки співпраці

Рис. 5.2 Дискограма особистісних характеристик, притаманних учням, які рідко обирають стратегію поведінки співпраці

Отже, з аналізу отриманих результатів слідує, що гіпотеза про те, що в юнацькому віці найбільш характерними стратегіями поведінки в конфліктних ситуаціях є компроміс та суперництво, підтвердилася.

Гіпотеза про те, що старшокласникам, які обирають стратегію поведінки суперництва, притаманні такі особистісні риси як авторитарність, егоїстичність, агресивність, підозріливість, підтвердилась.

3.4 Практичні рекомендації

Для покращення взаємостосунків юнаків з оточуючими, для найбільш конструктивного виходу всіх сторін із конфліктних ситуацій варто провести серію практичних тренінгових занять.

Наприклад, одне з таких тренінгових занять приведено нижче.

План - конспект тренінгового заняття

Тема: Що таке конфлікт. Конфліктні емоції.

Мета заняття: сформувати конфліктну компетентність учнів і здатність толерантної поведінки.

Завдання заняття:

познайомити учнів з поняттям “конфлікт”;

дати уявлення про різні стилі вирішення конфлікту;

поглибити саморозуміння шляхом виявлення свого власного стилю, характерного для поведінки в конфлікті.

Необхідні матеріали:

Листочки і фрукти різних дерев, вирізані з кольорового паперу для початку уроку і підведення його підсумків.

Два намальовані дерева (первинних і отриманих знань).

Папір для вправи “Сніжинки” і “Малюнок удвох”.

Бланк тесту “Умієте ви тримати себе в руках у конфліктній ситуації?”

Таблиці для виконання вправи “Алфавіт емоцій”.

Хід заняття

Ведучий. Добрий день. Сьогодні ми говоритимемо про конфлікт, з'ясуємо, що це таке, які його можливі причини і емоції.

1. Що таке конфлікт.

Що таке конфлікт? (Вислухати названі слова: злість, ненависть, сварка, нещастя, стрес, хвороба, радість, перемога і так далі). Свої відповіді запишіть на різноколірних листочках (кленові, дубові, березові), які лежать у вас на столах.

Отже, слово конфлікт в перекладі з латинського означає “зіткнення”, а з точки зору психології Конфлікт - явище, що виникає в результаті зіткнення протилежних дій, поглядів, інтересів, прагнень, планів різних людей.

2. Вправа “Асоціації”.

Якщо конфлікт - це одяг, то який? Якщо меблі, то які?

Який можна зробити висновок? (В конфлікті є дві сторони - негативна і позитивна).

Конфлікти в житті неминучі, якщо люди мають свою власну позицію, не є бездумними виконавцями.

Конфліктів немає лише тоді, коли всі люди однакові, як роботи: однаково думають, однаково відчувають, живуть без сварок.

Потрібно пам'ятати, що практично з будь-якого питання у різних людей погляди відрізняються. Люди-то різні! Ці відмінності природні і нормальні. І зараз ми ще переконаємося в цьому.

3. Вправа “Сніжинки”. Його алгоритм:

Мовчки візьміть листок.

Складете його навпіл.

Відірвіть правий верхній кут.

Складете ще раз навпіл.

Ще раз відірвіть правий верхній кут.

Ще раз складете навпіл.

І ще раз відірвіть верхній правий кут.

Розверніть листок і покажіть свій “витвір мистецтва” однокласникам

Рефлексія.

Зверніть увагу, які різні у вас вийшли сніжинки! Хоча був дан чіткий алгоритм дій. Чому це сталося? ( Відповіді дітей).

А якби всі сніжинки були однаковими, світ був би нудним і незмінним. Отже конфлікти грають найважливішу роль в житті окремої людини, розвитку сім'ї, життєдіяльності школи, будь-якої організації, держави, суспільства і людства в цілому. У якій - те мірі вони навіть необхідні для розвитку ситуації і стосунків, для зростання особи, інакше може настати застій.

4. Аналіз ситуацій.

Тепер проаналізуємо декілька ситуацій.

Ситуація для хлопців: Вам подобається дівчина, і раптом у ваші стосунки втручається інший парубок. Як ви реагуватимете, якщо це ваш друг; просто сторонній парубок?

Ситуація для дівчат: До вас дійшли чутки явно спотвореного змісту. Як ви поступите, якщо джерелом дезинформації була ваша подруга; просто знайома?

І повсякденна ситуація для всіх: Вам на ринку продали бракований товар. Брак ви відмітили пізніше. Як ви поступите, якщо продавець молодший за вас; якщо комплекція продавця така, що Арнольду Шварценеггеру, в порівнянні з ним, робити нічого?

Ви побачили, що не лише в різних конфліктних ситуаціях ми реагуємо по-різному; навіть і в схожих ситуаціях, але з різними людьми, наша реакція може бути іншій.

5. Вправа “Малюнок удвох”

Клас ділиться на пари. Кожна пара отримує аркуш паперу. З цієї миті і до закінчення вправи розмовляти не можна.

Необхідно узяти одну ручку удвох і так, аби обоє партнера тримали її, намалювати малюнок на вільну тему.

Готові малюнки обговорюються за принципом, “чому намалювали саме це”, “хто що малював”, “як вам малювалося” і так далі З'ясовується, що школярі поводилися в цій ситуації абсолютно по-різному: хтось “рвався в бій” і малював сам, ігноруючи партнера; хтось намагався вгадати наміри іншого і запропонувати свої ідеї, хтось байдуже малював “по черзі”, а хтось взагалі віддав малюнок на відкуп напарникові.

Чому це так? Виявляється: у тих ситуаціях, в яких наші інтереси не збігаються з інтересами іншої людини (а саме так виникає конфлікт!), можна поводитися абсолютно по-різному.

6. Можливі причини конфліктів (бесіда):

Чи потрапляли ви коли-небудь в конфліктні ситуації?

Чи бувають у вас конфлікти з батьками? У чому їх суть?

Що ви робите, аби уникнути конфліктів в школі з друзями і вчителями, в сім'ї?

Молодці! Ви прагнете знайти способи уникнути конфлікти, але чи завжди це вдається, ми перевіримо за допомогою Тесту чи “Умієте ви тримати себе в руках у конфліктній ситуації?”

7. Тест “Чи умієте ви тримати себе в руках у конфліктній ситуації?”

Одні люди не в змозі залишатися спокійними під час сварки, інші ж здатні зберігати душевну рівновагу навіть у момент найвищого загострення пристрастей. Чи умієте ви справлятися з конфліктними ситуаціями?

1. Чи можете ви в нападі люті розбити посуд?

А. Так, це можливо.

Б. Ну, якщо мене спровокувати, то безумовно.

В. Немає, це лише погіршить ситуацію, та і посуд шкода

2. Дискусії, в яких учасники дотримуються різних думок...

А. Не потрібні.

Би. На жаль, необхідні.

В. Нічого не дають

3. Двоє друзів (подруг) почали гарячу дискусію.

А. Буду триматися збоку.

Б. Мене це розважить.

В. Спробую бути посередником.

4. Що ви думаєте з приводу вислову “Завжди поступається той, хто розумніший”?

А. Дурниці - відмовка не для розумних, а для слабких.

Б. Подібна тактика здатна зберегти багато нервових клітин.

В. Перед тим як поступитися, потрібно все гарненько обдумати.

5. Ваш (а) друг (подруга) декілька днів сильно знервований (а).

А. Запитаю, що сталося.

Б. Попрошу його (її) бути стриманим (ой).

В. Буду уникати спілкування з ним (ею).

6. За сусіднім столиком в кафе хтось робить нетактовні зауваження по вашому приводу.

А. Дам відсіч.

Б. Я пересяду за інший столик

В. Мене це не хвилює.

Результати. Підрахуйте кількість балів, користуючись таблицею (Табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Таблиця підрахунку балів тесту “Чи умієте ви тримати себе в руках у конфліктній ситуації?”

	1	2	3	4	5	6
А	1	3	1	1	2	2
Б	3	2	3	2	1	3
В	2	1	2	3	3	1

6-9 балів

Ви надаєте велике значення гармонії стосунків і тому прагнете виникаючі конфлікти вирішувати мирним дорогою. На жаль, це не завжди можливо. Інколи, аби розрядити атмосферу, необхідна “гроза”.

10-14 балів

Ви ніколи не піддаєтеся на провокацію, і тому вас практично неможливо вивести з себе. Перш ніж починати суперечку, ви завжди намагаєтеся оцінити ситуацію. Якщо починається сварка, ви зберігаєте завидну холоднокровність.

15-18 балів

У будь-якій ситуації для вас перш за все важлива ясність. І її ви добиватиметеся за будь-яку ціну, інколи навіть через конфлікт. І, звичайно ж, інколи ви буваєте занадто емоційні.

Ведучий. Більшість конфліктів в школі починаються саме на рівні спілкування. Вони виникають із-за невдало сказаного слова, образливого порівняння, несправедливої оцінки, підвищеного емоційного стану. Без емоцій важко переконати партнера по спілкуванню в своїй правоті. Емоції допомагають знайти істину. Кількість конфліктних емоцій велика. У цьому ми переконаємося, виконавши наступну вправу.

8. Вправа “Алфавіт емоцій”.

Це у нас групова робота. Сядьте зручніше, аби могли бачити і чути один одного.

Потрібно записати назви емоцій і відчуттів в конфлікті в алфавітному порядку (за винятком деяких букв) (Табл. 3.4):

Таблиця 3.4 Таблиця емоцій і відчуттів в конфлікті

А -	М - милування
Б -	Н -
В -	О -
Г -	П -
Д -	Р -
Е - єхидство	С -
Ж -	Т - тривога
З - здивування	У - упевненість
І -	Ч - чварливість
К -	Х -
Л - лють	Я -

9. Вправа “Відповідь з посмішкою”.

Можна обійти конфлікт, якщо відповісти посмішкою. Люди з відчуттям гумору рідко конфліктують, а вже якщо сперечаються, то завжди приємно, з жартом, посмішкою (не з сарказмом, злою іронією, а з добрим, дотепним жартом).

Розіграємо ситуації, де необхідно посміхнутися, пожартувати, не дати суперечці стати конфліктом.

Ситуація 1. Ви отримуєте записку з вашим ім'ям: “А + В= Любов”. Ваша реакція... Обговорення. Репліка має бути з посмішкою.

Ситуація 2. Вам дуже смішно на уроці. Вчителька робить вам зауваження. Ви виправдовуєтеся (з посмішкою). Що скажете?

Ситуація 3. У автобусі ти ненавмисно стала на ногу парубкові, що стоїть поруч. Твої дії?

10. Рефлексія.

Що нового і корисного ви взнали на уроці? Відповіді запишіть на паперових фруктах і по черзі зачитайте класу, а потім прикріпите їх до дерева Знань про конфлікт.

Порівняєте два дерева і зробіть висновок.

Оціните урок викидом пальців по п'ятибальній системі.

Висновки

Після проведеного теоретичного аналізу літератури та емпіричного дослідження було виявлено, що в зародженні, розвитку і вирішенні конфліктних ситуацій величезну роль грає психологічний чинник, оскільки конфлікти завжди пов'язані з зіткненням інтересів, поглядів людей.

Конфлікт - зіткнення протилежно направлених цілей, інтересів, позицій, думок або поглядів опонентів або суб'єктів взаємодії.

Конфлікти виникають практично у всіх сферах людського життя. Конфлікти можуть бути прихованими або явними, але в основі їх завжди лежить відсутність згоди.

В процесі управління міжособистісними конфліктами важливо враховувати їх причини і чинники, а також характер міжособистісних стосунків конфліктантів до конфлікту, їх взаємні симпатії і антипатії.

Для старшокласників найтиповішими є конфлікти дорослішання, тобто входження у доросле життя, невизначеність з майбутньою професією, боязнь випускних іспитів, конфлікти у школі з вчителями та однолітками, конфлікти з батьками.

При вирішенні конфліктів потрібно враховувати які форми поведінки в конфліктних ситуаціях характерні для людей, які з них є продуктивнішими або деструктивними; яким чином можливо стимулювати продуктивну поведінку. За основу потрібно брати міру орієнтації учасників ситуації на свої власні інтереси і інтереси партнера, при цьому виділяється п'ять основних тактик або стилів поведінки. Це: уникнення, пристосування, суперництво, компроміс, співпраця.

Наше емпіричного дослідження показало, що старшокласники найбільш часто обирають таку стратегію поведінки як компроміс, тобто вони намагаються узгодити конфліктні ситуації шляхом домовленостей та взаємних поступок, та суперництво, тобто вони прагнуть добитися задоволення своїх інтересів в збиток іншим.

А найрідше члени даної групи обирають таку стратегію поведінки як співпраця, тобто учасники конфліктної ситуації не приходять до альтернативи, що повністю задовольняє інтереси обох сторін.

Для учнів, які надають перевагу такій стратегії поведінки як суперництво, притаманні такі особистісні характеристики як домінантність, енергійність, успішність у справах, притаманні егоїстичні риси, орієнтація на себе, вимогливість, прямолінійність, суворість в оцінці оточуючих, схильність звинувачувати у всьому оточуючих, роздратованість, мала схильність до співпраці, не гнучкість та не компромісність при вирішення проблем, рідко слідує правилам спілкування при вирішенні конфліктів.

Для учнів, які надають перевагу такій стратегії поведінки як компроміс, притаманні такі особистісні характеристики як впевненість в собі, наполегливість, схильність до співпраці, енергійність, скромність, емоційна стриманість, конформність, м'якість, гнучкість у вирішенні проблем, прагнення бути у згоді з думками оточуючих, відповідальність по відношенню до людей, делікатність, доброта.

Отже, наше емпіричне дослідження показало, що гіпотеза про те, що в юнацькому віці найбільш характерними стратегіями поведінки в конфліктних ситуаціях є компроміс та суперництво, підтвердилася.

Гіпотеза про те, що старшокласникам, які обирають стратегію поведінки суперництва, притаманні такі особистісні риси як авторитарність, егоїстичність, агресивність, підозріливість, підтвердилась.

Література

1. Андреев В. И. Конфликтология: искусство спора, ведение переговоров, разрешение конфликтов. -- Казань, 1992.

2. Анцупов А. Я., Малышев А. А. Введение в конфликтологию. -- К.: МАУП, 1996.

3. Аргументы и факты //№52

4. Белкин А. С, Жаворонков В. Д., Зимина И. С. Конфликтология: наука о гармонии. -- Екатеринбург: ГЛАГОЛ, 1995.

5. Беркли-Ален М. Забытое искусство слушать. -- СПб, 1997.

6. Богданов Е. Н., Зазыкин В. Г. Психология личности в конфликте: Учебное пособие. -- 2-е изд. -- СПб.: ПИТЕР, 2004.

7. Бородкин Ф. М, Коряк П. М. Внимание: конфликт! -- Новосибирск: Наука, 1989.

8. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В. Гамезо, М.В. Матюхиной, Т.С. Михальчик.- М., 1984г.

9. Возрастные особенности старшеклассников / Под ред. И.В. Дубровиной.- М., 1989г.

10. Гатанова Н. Психологические аспекты разрешения учителями конфликтов с учениками.//Психология учителя. М.,1988.

11. Гришина Н. В. Психология конфликта. -- СПб.: ПИТЕР, 2000.

12. Гришина Н. В. Давайте договоримся: Практическое пособие для тех, кому приходится разрешать конфликты. -- СПб.: Сова, 1993.

13. Гусева А. С, Козлов В. В. Конфликт: структурный анализ, консультативная помощь, тренинг. -- М., 1998.

14. Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую теорию конфликтов. -- М., 1993.

15. Дональдсон М. К., Дональдсон М. Умение вести переговоры для чайников. - К.; М.,1998.

16. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. -- СПб., 2001.

17. Иванова Е. Н. Эффективное общение и конфликты. -- СПб. -- Рига: Эксперимент,1997.

18. Кан-Калик В. А. Грамматика общения. -- М.: Роспедагентство, 1995.

19. Каррас Ч. Л. Искусство ведения переговоров. -- М:: ЭКСМО,1997

20. Конфликтология. Учебник / Под ред. А. С. Кармина. -- СПб.: Лань, 1999.

21. Корнелиус X., Фэйр Ш. Выиграть может каждый. Как разрешать конфликты. -- М.: СТРИНГЕР, 1992.

22. Кулагина И.Ю. Возрастная психология.- М., 1996г.

23. Левин К. Типы конфликтов // Психология личности. Тексты. -- М.: МГУ, 1982.

24. Ликсон Ч. Конфликт. Семь шагов к миру. -- СПб.: ПИТЕР,1997.

25. Обозов Н. Н. Психология конфликта и способы его разрешения. - Л.: ЦПП, 1991.

26. Лишин О.В. Конфликты в школьном возрасте: пути их преодоления и предупреждения.-М., 1986.

27. Поливанова К.Н. Психология возрастных кризисов: Учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2000.

28. Райгородский Д.Я. Практическая диагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. - Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2002

29. Рыбакова М.Н. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе.- М., 1991.

30. Саймон Б. “Общество и образование” М.,1989.

31. Скотт Д. Г. Конфликты. Пути их преодоления. -- К.: Внешторгиздат, 1991.

32. Соснин В. А., Лунев П. А. Учимся общению: взаимопонимание, взаимодействие, переговоры, тренинг. -- М.: ИП РАН, 1993.

33. Сулимова Т. С. Социальная работа и конструктивное разрешение конфликтов. -- М.: ИПП, 1996.

34. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.И. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2005

35. Фишер Р., Эргель Д. Подготовка к переговорам. -- М., 1996.

36. Формирование личности старшеклассника / Под ред. Дубровиной; Науч.-исслед. Ин-т общей и педагогической психологии Акад. пед. наук СССР. - М.: Педагогика, 1989.

37. Хасан Б. И. Конструктивная психология конфликта. -- СПб.: ПИТЕР, 2003.

38. Шейнов В. П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. -- Минск: Амалфея, 1997.

39. Школа - 1988. Проблемы. Противоречия. Перспективы. М.,1989.

40. Эльконин Б.Д. Психология развития: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.

Додаток 1

Порівняння груп з високим та низьким рівнем використання стратегії суперництва за індивідуальними рисами

	NTILES of СОПЕРНИЧЕСТВО	N	Mean	Std. Deviation	Std. Error Mean	Sig. (2-tailed)
АВТОРИТАРНОСТЬ	1	19	8,00	3,018	,692	0,039
	3	17	10,06	2,703	,656
ЭГОИСТИЧНОСТЬ	1	19	7,00	3,000	,688	0,042
	3	17	9,24	3,345	,811
АГРЕССИВНОСТЬ	1	19	7,63	2,362	,542	0,018
	3	17	9,59	2,347	,569
ПОДОЗРИТЕЛЬНОСТЬ	1	19	8,32	3,001	,688
	3	17	8,12	2,781	,675
ПОДЧИНЕНИЕ	1	19	7,84	2,630	,603	0,000
	3	17	4,29	2,173	,527
ЗАВИСИМОСТЬ	1	19	8,84	2,316	,531	0,000
	3	17	5,47	2,478	,601
ДРУЖЕЛЮБИЕ	1	19	8,84	2,873	,659	0,001
	3	17	5,35	2,978	,722
АЛЬТРУИСТИЧНОСТЬ	1	19	9,32	3,019	,693	0,002
	3	17	5,82	3,283	,796

Додаток 2

Порівняння груп з високим та низьким рівнем використання стратегії компромісу за індивідуальними рисами

	NTILES of КОМПРОМИС	N	Mean	Std. Deviation	Std. Error Mean	Sig. (2-tailed)
АВТОРИТАРНОСТЬ	1	13	10,77	2,713	,752	0,039
	3	16	8,44	3,010	,753
ЭГОИСТИЧНОСТЬ	1	13	9,31	3,119	,865	0,024
	3	16	6,63	2,895	,724
АГРЕССИВНОСТЬ	1	13	8,92	2,929	,812
	3	16	8,06	2,235	,559
ПОДОЗРИТЕЛЬНОСТЬ	1	13	8,15	3,132	,869
	3	16	7,44	2,502	,626
ПОДЧИНЕНИЕ	1	13	4,92	2,629	,729
	3	16	4,81	2,903	,726
ЗАВИСИМОСТЬ	1	13	6,00	2,345	,650
	3	16	6,75	2,769	,692
ДРУЖЕЛЮБИЕ	1	13	6,77	3,244	,900
	3	16	7,31	2,845	,711
АЛЬТРУИСТИЧНОСТЬ	1	13	6,62	2,987	,828
	3	16	6,63	3,160	,790

Додаток 3

Порівняння груп з високим та низьким рівнем використання пристосування суперництва за індивідуальними рисами

	NTILES of ПРИСПОСОБЛЕНИЕ	N	Mean	Std. Deviation	Std. Error Mean	Sig. (2-tailed)
АВТОРИТАРНОСТЬ	1	18	9,33	3,236	,763
	3	16	8,44	2,279	,570
ЭГОИСТИЧНОСТЬ	1	18	7,83	3,148	,742
	3	16	7,13	2,872	,718
АГРЕССИВНОСТЬ	1	18	8,56	2,382	,561
	3	16	7,00	2,280	,570
ПОДОЗРИТЕЛЬНОСТЬ	1	18	7,44	2,812	,663
	3	16	8,06	3,151	,788
ПОДЧИНЕНИЕ	1	18	4,78	2,579	,608	0,001
	3	16	8,06	2,568	,642
ЗАВИСИМОСТЬ	1	18	6,00	2,808	,662	0,006
	3	16	8,56	2,250	,563
ДРУЖЕЛЮБИЕ	1	18	5,67	2,567	,605	0,000
	3	16	9,94	2,839	,710
АЛЬТРУИСТИЧНОСТЬ	1	18	5,72	3,083	,727	0,000
	3	16	10,13	2,446	,612

Додаток 4

	NTILES of ИЗБЕГАНИЕ	N	Mean	Std. Deviation	Std. Error Mean
АВТОРИТАРНОСТЬ	1	14	9,00	2,512	,671
	3	18	8,50	3,650	,860
ЭГОИСТИЧНОСТЬ	1	14	7,64	2,872	,768
	3	18	7,11	3,445	,812
АГРЕССИВНОСТЬ	1	14	7,86	2,770	,740
	3	18	8,06	2,100	,495
ПОДОЗРИТЕЛЬНОСТЬ	1	14	7,71	3,148	,841
	3	18	8,17	2,771	,653
ПОДЧИНЕНИЕ	1	14	6,00	3,162	,845
	3	18	6,89	3,197	,754
ЗАВИСИМОСТЬ	1	14	6,93	2,999	,802
	3	18	8,06	2,940	,693
ДРУЖЕЛЮБИЕ	1	14	7,71	3,625	,969
	3	18	8,61	3,381	,797
АЛЬТРУИСТИЧНОСТЬ	1	14	8,07	3,452	,923
	3	18	8,28	2,967	,699

Порівняння груп з високим та низьким рівнем використання стратегії уникнення за індивідуальними рисами

Додаток 5

Порівняння груп з високим та низьким рівнем використання стратегії співробітництва за індивідуальними рисами

	NTILES of СОТРУДНИЧЕСТВО	N	Mean	Std. Deviation	Std. Error Mean
АВТОРИТАРНОСТЬ	1	20	9,10	3,417	,764
	3	14	8,79	3,309	,884
ЭГОИСТИЧНОСТЬ	1	20	8,45	3,395	,759
	3	14	7,79	3,017	,806
АГРЕССИВНОСТЬ	1	20	9,10	2,808	,628
	3	14	7,86	2,070	,553
ПОДОЗРИТЕЛЬНОСТЬ	1	20	8,60	2,644	,591
	3	14	8,14	3,255	,870
ПОДЧИНЕНИЕ	1	20	5,55	3,364	,752
	3	14	5,86	3,183	,851
ЗАВИСИМОСТЬ	1	20	7,10	3,042	,680
	3	14	6,57	3,106	,830
ДРУЖЕЛЮБИЕ	1	20	7,35	3,977	,889
	3	14	6,79	2,887	,772
АЛЬТРУИСТИЧНОСТЬ	1	20	6,60	3,267	,731
	3	14	7,93	3,751	1,003