Стрес у педагогічній діяльності

Психологічний аналіз поняття стресу у педагогічній діяльності. Види стресу та його джерела. Профілактика стресів у педагогічній діяльності як засіб збереження здоров'я педагога. Синдром "професійного вигорання" як результат хронічного стресу у вчителів.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.11.2014
Размер файла 238,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Н. Амінов наводить такі основні ознаки цього синдрому:

— виснаження, утома;

— психосоматичні ускладнення;

— безсоння;

— негативні настанови стосовно підлеглих;

— негативні настанови щодо своєї роботи;

— нехтування виконанням своїх обов'язків;

— збільшення прийому психостимуляторів (тютюн, кава, алкоголь, ліки);

— зменшення апетиту чи переїдання;

— негативне самооцінювання;

— посилення агресивності (роздратованості, напруженості);

— посилення пасивності (цинізм, песимізм, безнадія, апатія);

— почуття провини.

Н. Амінов підкреслює, що останній симптом властивий тільки людям, які професійно, інтенсивно взаємодіють з іншими людьми.

При цьому він припускає, що синдром емоційного згоряння має місце саме у тих вчителів, у яких виявляється професійна непридатність (ось чому важливою залишається проблема якісної професійної підготовки вчителя початкових класів). Якість опору цього суб'єктного синдрому (тому що він розвивається у процесі і результаті діяльності) визначається індивідуальними психофізіологічними і психологічними особливостями, що певним чином зумовлюють і сам синдром згоряння. Отже, визначте стан своєї нервової системи.

Розділ 2. Профілактика стресів як засіб збереження здоров'я педагога

2.1 Характеристика методів дослідження стресів у педагогічній діяльності

Лікарі вважають одним із методів профілактики стресу раціональне харчування. Вони рекомендують вживати побільше овочів, які містять багато вуглеводів і вітамінів, не зловживати кавою, алкоголем, що є сильним детонатором стресу.

Уміння насолоджуватися життям, знаходити в буденному радість - яскравий показник здоровґя людини. Саме тому лікарі радять профілактику здоров'я радістю. У психологічному плані життєрадісність зумовлюють різноманітність вражень, музика, спілкування з природою, любов - подяка, повага, довіра, замилування, дружнє ставлення, доброзичливість.

Найпоширенішими ознаками серед інтелектуальних проявів стресу майбутніх учителів є домінування негативних думок, труднощі у зосередженні на необхідному, постійне й безплідне обмірковування однієї і тієї ж проблеми, підвищене відволікання, труднощі у прийнятті рішень, тривале невизначення у ситуації вибору, пасивність, бажання перекласти відповідальність на когось, звуження "поля зору", вдаване зменшення можливих варіантів дій; серед поведінкових - збільшення кількості помилок при виконанні звичних дій, втрата апетиту або переїдання, збільшення кількості конфліктних ситуацій у навчанні та сім'ї, хронічний брак часу, суттєве зменшення кількості часу для спілкування з близькими та друзями, низька продуктивність діяльності; серед емоційних - підвищена тривожність, сумний настрій, зменшення почуття впевненості у собі, зменшення задоволеністю життям, відчуття постійної туги, депресія, роздратованість, напади гніву, відчуженість, почуття самотності, втрата інтересу до життя; серед фізіологічних - прискорений або неритмічний пульс, підвищена втомлюваність, зниження імунітету, часті нездужання, головні болі, зниження або підвищення артеріального тиску.

Наскільки людина піддається стресам, залежить від її темпераменту. Ще у зародку людини видно, чи розгалуження внутрішньої системи травлення є більшим, наприклад, від побудови м'язів та скелету або від нервової системи. Якщо система травлення сформована так, що вона є більшою за інші системи, то такі люди легше можуть упоратися зі стресами у спілкуванні. Якщо більш розвинені кістяк і м'язи, то для таких людей важливим є зняття напруги за допомогою фізичних навантажень. Коли людина розумової праці потрапляє у фізичний стрес, то він для неї буде надмірним. Тоді як, скажімо, для атлета не було б стресу. Все залежить, скільки зусиль людина повинна докласти. Визначити, у який спосіб краще вийти зі стресу, як розслабитися, залежить індивідуально від кожного з нас.

Розлади психіки можна подолати в кабінеті лікаря-психотерапевта, котрий за допомогою співбесіди намагатиметься мобілізувати людину, щоб вона знайшла в собі силу побороти невротичні прояви, які спричинюють життєві негаразди. Психічні захворювання можуть формуватися впродовж життя, починаючи з раннього дитинства, відтоді, коли малюк учиться сам розв'язувати найпростіші проблеми і відповідати.

Визначити, що в людини стрес, хоча його симптоми різноманітні, не так уже й важко. Часті зміни настрою, нервовість, утома, небажання щось робити, похмурість, головний біль, порушення сну - все це може свідчити про стресовий стан.

Є навіть таке поняття "синдром відкладеного життя", коли людина, окрім роботи, все інше робить ніби мимохіть, щодня переконуючи себе, що зараз головне - розв'язати проблеми на роботі, а ось потім можна буде приділити увагу дружині, дітям, стареньким батькам та й урешті-решт своєму здоров'ю. Відкладаючи життя на потім, ми дуже ризикуємо раптом зіткнутися з тим, що діти виросли і мають своє життя, батьків уже немає, як, утім, і здоров'я, а з давніми друзями немає про що говорити.

А позбутися стресу, депресії можна не лише за допомоги лікаря. Інколи достатньо поговорити зі священиком, розважити себе читанням літератури, приємною музикою, відвідати концерт або спортивний матч улюбленої футбольної команди.

Людина сама створює світ, у якому вона живе. Завдання психолога - навчити людину будувати світ таким, щоб у ньому було комфортно. Оце я можу, оце залежить не від мене. Якщо ми це зрозуміємо, добре. Адже стрес - це не те, що з нами відбувається, а те, як ми це сприймаємо. Важливо не затягувати з вирішенням, навчитися опановувати методики, які допомагають людині активізуватися, формувати впевненість у собі і відповідальність. Краще зробити реальний крок, щоб безболісно дійти до наступного. Тому людство вигадало психологію, щоб допомогти людині, яка не може сама собі зарадити.

Стреси підривають наш імунітет, роблять нас уразливими для інфекцій. До далеко не повного списку патологій, причина яких пов'язана з переживанням стресів, належать депресія, тривожність, інфаркт, інсульт, ослаблення імунної системи й як наслідок вразливість до різноманітних інфекцій, починаючи з банальних застуди і герпесу й закінчуючи такими грізними, як СНІД, деякі форми раку, аутоімунні захворювання, на кшталт ревматоїдного артриту або розсіяного склерозу. Стрес нерідко викликає шкірні реакції (висип, сверблячку, різноманітні дерматити тощо), порушення роботи шлунково-кишкового тракту, безсоння, різні неврологічні хвороби.

Стреси бувають гострими й хронічними, що накопичуються поступово. Як відомо, навіть одиничний супергострий стрес, викликаний, приміром, трагічною подією, може стати причиною серйозної хвороби й навіть смерті. Набагато типовішою, проте, є ситуація, коли людина занедужує в результаті одночасного впливу кількох стресових подій "середнього ступеня ваги". Наприклад, захист курсової роботи на носі, а тут ще й заплановане весілля розладналося. У результаті - найтяжчий грип. Хронічний стрес може бути результатом і "просто життя" - якщо воно проходить у несприятливому середовищі, наприклад, у шумному, багатолюдному районі з високим рівнем злочинності. Саме впливом хронічного стресу, зокрема, пояснюється відомий зв'язок між соціальним класом і тривалістю життя: багаті й освічені, в середньому, живуть довше й здоровіше, ніж бідні й малограмотні.

Дослідники розділяють дві "неуникаючі" стратегії. Перша - активна, зосереджена на розв'язанні проблеми, яка викликала стрес, а в разі, коли це неможливо, на діях, що можуть знизити або нейтралізувати його ефект: збирання інформації, планування, звернення по допомогу до інших тощо. Друга стратегія фокусується на нашій емоційній реакції з метою її пом'якшити й коригувати, щоб не "піти в рознос". Сюди входять спроба позитивно інтерпретувати стресову подію, прийняття, пошук опори й розради в релігії. Обидві стратегії можна й треба застосовувати одночасно.

Найефективнішим засобом боротьби зі стресами Г. Сельє вважав захопленість роботою. Водночас він пропонував прийоми, що зводять вразливість людини до мінімуму:

визнайте, що досконалість неможлива, але памґятайте, що в кожному виді досягнень є своя вершина, прагніть до неї і задовольняйтеся цим;

цінуйте радість справжньої простоти життєвого укладу;

у будь-якій життєвій ситуації спочатку подумайте, чи варто боротися;

постійно зосереджуйте увагу на приємному і на діях, що можуть поліпшити ваше становище і стан;

намагайтеся забувати про огидне, безнадійне і важке, оскільки довільне відволікання - найкращий спосіб послабити стрес;

ніщо не впливає на людину сильніше, ніж невдача;

ніщо не підбадьорює сильніше, ніж успіх;

навіть після нищівної поразки боротися з гнітючою думкою про невдачу найкраще за допомогою спогадів про колишні успіхи;

навмисне пригадування - дієвий засіб відновлення віри в себе, необхідної для майбутніх перемог;

не відкладайте неприємної справи, якщо вона необхідна для досягнення мети: замість обережного погладжування, що лише продовжить період хвороби, розкрийте нарив, щоб усунути біль;

знаючи, що в суспільстві завжди будуть вожді й ті, кого ведуть, врахуйте: вожді потрібні лише доти, доки послідовникам необхідна їхня допомога;

не забувайте, що немає готового рецепту успіху для всіх: люди різні, і їх проблеми теж.

Сучасні лікарі дають такі рекомендації щодо попередження стресу:

— Ніхто не застрахований від нещасних випадків, різних втрат, складних ситуацій. Але треба не обмежуватися переживаннями, не концентруватися на них, не поступатися депресії, а діяти, шукати вихід, пробувати все нові та нові варіанти.

— Правильно харчуватися: більше їсти натуральних продуктів: овочів, фруктів, зменшити споживання солі. Обов'язково снідати та впродовж дня харчуватися рівномірно.

— Бувати надворі, гуляти, сидіти в парку, бігати, зайнятись аеробікою.

— З'їсти морозиво - там є компонент, який покращує настрій.

— З'їсти банан: в ньому є сиротин - гормон щастя.

— Постійні вправи на релаксацію знижують напруження в стресових ситуаціях.

— Необхідно слухати спокійну музику.

— Робити те, що подобається. Хобі - те, що треба. Зцілення не в тому, що ви робите, а як ви до цього ставитесь.

— Аби запобігти розчаруванню, невдачам, не треба братися за непосильні завдання.

— Не зловживати кавою, алкоголем.

— Носити одяг бажано синього та зеленого кольорів - вони заспокоюють.

— Зі стресом можна впоратися, треба лише мати бажання та трохи вільного часу лише для себе.

— Постійно концентруватися на світлих сторонах життя та подіях - це збереже здоров'я і сприятиме успіху.

— Справжнє фізичне та психічне здоров'я полягає не в тому, щоб відповідати чиїмсь нормам та стандартам, а в тому, щоб прийти до згоди із самим собою.

2.2 Результати дослідження причин стресових ситуацій у педагогічній діяльності та їх вплив на прояв синдрому "професійного вигорання" на базі Городищенської ЗОШ I-II ступенів

Стреси, постійні перевантаження нерідко називають "хворобою століття". Багато хто з нас помічає, що стає дедалі більш дратівливим, запальним, нервовим. Як же ми долаємо повсякденні подразники? Наскільки нам вдається оволодіти собою у важливий критичний момент. Хоча б приблизну відповідь на ці запитання, можливо дасть цей тест. Тест проводився на базі вчителів початкових класів Городищенськаї ЗОШ І-ІІІ ступенів.

П.І.П.

Ковальчук Людмила Володимирівна

Бойчук Тетяна Анатоліївна

Плескач Ірина Гордіївна

Наумчук Ольга Іванівна

Наумчук Ольга Михайлівна

Кошманюк Наталя Онисіївна

Місюк Галина Петрівна

Бортманська Алла Віталіївна

Олексіївець Наталя Вікторівна

Швець Ольга Анатолівна

Кондрашкіна Світлана Миколаївна

Токар Ольга Олегівна

Наумчук Людмила Михайлівна

Гурінчук Лариса Євгенівна

Словінська Світлана Трохимівна

За підсумками тесту:

20 % учасників не назвеш терплячими і спокійними. Їх дратують навіть дрібниці. Вони запальні, легко "спалахують". А це розхитує нервову систему, від чого страждає й їхнє оточення.

80 % - люди належать до найпоширенішої групи людей: дратують речі найнеприємніші, але з щоденних клопотів вони не роблять драми. До неприємностей вони можуть "повернутися спиною", досить легко забуваєть про них.

Серед вчителів була проведена вправа "Проблема"

Вправа спрямована на зниження суб'єктивної значущості проблемної ситуації для людини, досягнення нею внутрішнього спокою й адекватного ставлення до проблеми. Час: 10-15 хвилин.

Учасники сідають зручніше і заплющують очі. Уявляють образ-картинку своєї проблеми.

Думають про те, що останнім часом хвилює й мучить найбільше. Коротко сформульовують це для себе у двох-трьох словах.

Уявляють людину, з якою вони нещодавно обговорювали свою проблему. Згадують, про що вона казала, і вони відповідали їй. Відтворюють у своїй уяві інтер'єр кімнати, час і зміст бесіди.

Силою уяви пробують побачити ситуацію збоку, начебто вони стали зовнішнім спостерігачем. Наприклад, бачать себе і свого співрозмовника відбитими у дзеркалі. Включають у цю "картинку" їхніх найближчих сусідів, знайомих або родичів. Які проблеми й невирішені питання є в них? Що їх мучить і які перешкоди їм доводиться переборювати в житті? Уявляють будинок, в якому вони живуть, і людей, які живуть разом з ними.

Коли "картинка" розшириться і стане для виразною, включають у неї місто, в якому вони живуть, думають також про всю країну, про її величезні простори і людей, які живуть у всіх цих містах, селах. Розширюючи свою уяву, уявляють тепер всю нашу Землю з її материками, океанами й мільярдами людей.

6. Рухаються далі до розширення "картинки": подумають про нашу Сонячну систему - величезне вогняне Сонце й планети, які обертаються довкола нього. Пробують відчути нескінченність Галактики та її байдужий "спокій", байдужість до існування якихось маленьких людських істот, які населяють Землю.

7. Утримуючи у своїй уяві це переживання неосяжної глибини Космосу, знову думають про свою проблему. Після цього пробують сформулювати її у двох-трьох словах.

Після виконання вправи вчителі зазвичай діляться своїми враженнями, наприклад:

"Я зміг заспокоїтися, коли відчув, що моя проблема - мізерно мала порівняно з величезним і величним Космосом!".

Це добре. Міркування під час вправи були для цієї людини корисними. Проблема, що реально існує в неї, перестала бути такою величезною, як здавалося раніше. Очевидно, перебільшення значущості своєї проблеми придушувало й заважало виробити розумне рішення.

"Я здивований тим, що проблема взагалі перестала для мене існувати! Коли я зміг відчути неосяжність і вічність Космосу наприкінці вправи, при повторному поверненні до своєї проблеми я не міг її сформулювати".

Такий результат свідчить про те, що проблема цієї людини була викликана її втомою і внутрішнім напруженням. Тільки-но вона трохи відпочила і заспокоїлася, проблема перестала для неї існувати.

"Моя проблема стала для мене не такою важливою, тільки-но я подумав про те, скільки людей живе у моїй країні і на цій планеті, і скільки таких, які справді страждають!".

Для цієї людини корисно було поміркувати те, що вона не сама у своєму стражданні. Вона подумала про те, що в багатьох є ще важчі проблеми, і відчула свою єдність із ними. Водночас їй вдалося зрозуміти, що в житті можуть бути ще складніші ситуації, ніж та, в якій вона опинилася.

"Мені було так добре в Космосі! І зовсім не хотілося повертатися на Землю!".

Таке ставлення до вправи показує, що людина прагнула просто заспокоїтися, внутрішньо дистанціювавшись від своїх проблем, хоча б на якийсь час поринути у світ мрій і фантазій. На якийсь час це допоможе, але повертатися в реальність і вирішувати свої проблеми все одно буде треба.

"У мене нічого не змінилося. Моя проблема залишилася для мене такою ж важкою, як і на початку вправи. Те формулювання проблеми, що було на початку, залишилося й наприкінці. Я так само сформулював проблему після повернення з Космосу" та ін.

Такий результат свідчить багато про що.

По-перше, ця людина настільки поглинута своєю справді складною проблемою, що міркування про інших людей і Космос упродовж кількох хвилин для неї явно недостатньо.

По-друге, цілком можливо, вона уже впоралася зі своєю проблемою самотужки й виконання психотехнічної вправи було для неї не аж таке важливе.

По-третє, можливо, їй потрібні інші засоби зняття напруження. І це - нормально. Немає засобів, які допомагають всім і завжди.

Як вже було сказано вище, психологічні методи строго індивідуальні й необхідно шукати ті, які допомагають саме вам. Головне - керувати своїми почуттями та знаходити саме свої засоби саморегуляції.

Тест для вимірювання ступеня "професійного вигоряння"

За основу при складанні питальника використовувалася методика К. Маслача та С. Джексона, призначена для вимірювання ступеня "емоційного вигоряння" в професіях типу "людина-людина".

Цей тест показав, що:

П.І.П.

Схильність до "професійного вигорання"

Ковальчук Людмила Володимирівна

Відчувають незадоволеність собою

Бойчук Тетяна Анатоліївна

Відсутні ознаки "емоційного вигорання"

Плескач Ірина Гордіївна

Відсутні ознаки "емоційного вигорання"

Наумчук Ольга Іванівна

Відсутні ознаки "емоційного вигорання"

Наумчук Ольга Михайлівна

Відчувають незадоволеність собою

Кошманюк Наталя Онисіївна

Відсутні ознаки "емоційного вигорання"

Місюк Галина Петрівна

Відчувають загнаність у клітку

Бортманська Алла Віталіївна

Відсутні ознаки "емоційного вигорання"

Олексіївець Наталя Вікторівна

Відсутні ознаки "емоційного вигорання"

Швець Ольга Анатолівна

Відчувають незадоволеність собою

Кондрашкіна Світлана Миколаївна

Відчувають незадоволеність собою

Токар Ольга Олегівна

Відсутні ознаки "емоційного вигорання"

Наумчук Людмила Михайлівна

Відчувають загнаність у клітку

Гурінчук Лариса Євгенівна

Відсутні ознаки "емоційного вигорання"

Словінська Світлана Трохимівна

Відчувають незадоволеність собою

Вчителям було запропоновано висловитися про те, що вони почули та побачили на семінарі-тренінгу, а також пропонуютьcя рекомендації, як діяти у стресовій ситуації:

З'ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Розкажіть про те, шо вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши складну ситуацію вголос, ви дістанетеся кореня своїх проблем і знайдете вихід.

Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час біжить швидше. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нікуди не встигає.

Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющте очі й подум-ки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору й розведіть їх у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на другу - ліва знизу. Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, наситити мозок киснем і заспокоїтися. Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удасться впоратися із хвилюванням. Наприклад, купіть собі щось у подарунок. Причому робити це потрібно не так заради себе, як заради свого мозку. Ваша "сіра речовина" теж потребує подяки за відмінно виконану роботу.

Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові.

У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості.

Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Застосуйте японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б'є опудало свого шефа. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть "обурливого" листа і з усією люттю, на яку ви здатні, спаліть його або розірвіть на шматки.

Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін міститься у картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині, волоських горіхах.

Є багато різних систем аутотренінгу. На жаль, на те, щоб опанувати їх, у нас часто не вистачає терпіння й часу. А ось засвоїти кілька формул самозаспокоєння зовсім не важко.

Вивчення проявів стресу поведінкового та психосоматичного характеру дозволило визначити вираженість певної симптоматики стресу в учителів: майже третина симптомів виявляється у великої кількості респондентів - від 30% до 70%, що свідчить про те, що для вчителів характерними є стресові стани.

Спостереження, експерименти довели, що людині можна навіяти поганий настрій, самопочуття, хворобу. Наприклад, автор бестселера "Думай і збагачуйся” Наполеон Хілл виділяє сім симптомів страху хвороб:

1) самонавіювання (постійні розмови про операції, пошук у собі симптомів усіх мислимих хвороб тощо);

2) іпохондрія (звичка з приємністю говорити про хвороби, очікувати їх, що обертається нервовим стресом);

3) млявість (малорухливий, домашній спосіб життя);

4) вразливість (страх хвороб підриває сили, організм перестає чинити опір, виникають сприятливі умови для набуття будь-якої недуги);

5) самовтіха (властивість волати до співчуття оточення, використовуючи уявлювану хворобу як принаду);

6) нестримність (звичка вживати алкоголь та інші засоби для рятування від головних болів, невралгій тощо замість усунення їх причин);

7) занепокоєння.

Для захисту від негативного впливу він пропонує вдатися до таких дій:

1. Згадайте, що ви маєте силу волі. Постійно реалізовуйте її.

2. Усвідомте, що негативні імпульси проникають у вас через підсвідомість, чому, власне, їх і важко знайти. Отже, не спілкуйтеся з людьми, взаємодія з якими викликає у вас депресію чи занепокоєння.

3. Викиньте зі своєї домашньої аптечки улюблені баночки з пігулками, перестаньте плекати застуди, мігрені й хвороби, які ви собі придумали.

4. Неухильно прагніть до спілкування з людьми, що пробуджують у вас думку й активну дію.

5. Не призначайте побачень хвилюванням - вони й самі прийдуть.

6. Відвикайте турбуватися! Прийміть одне для всіх випадків рішення: ніщо, пропоноване життям, не заслуговує на ваші хвилювання. І ви відчуєте рівновагу, ясність інтелекту, що й приведе вас до щастя.

2.3 Методи профілактики стресових ситуацій у професії педагога

Тренінг для педагогів "стрес - не проблема!"

Мета:

— з'ясувати вплив стресових ситуацій на організм і психіку людини,

— оволодіти елементарними прийомами релаксації та аутотренінгу,

— розвивати навички подолання негативних емоційних станів.

Вправа "Привітання"

Мета: встановити контакт між учасниками та налаштувати на роботу у групі.

Правила роботи в групі:

— Будьте відкритими для нових вражень і нового досвіду: аналізуйте власні почуття, думки, ставлення до того, що відбувається на занятті.

— Будьте доброзичливими і щирими, ставтесь уважно до того, що відбувається в колі, але немає потреби кривити душею, говорячи про те, з чим ви не згодні.

— Ви маєте власну думку, вона цінна для нас, висловлюйте її в коректній формі, говоріть від власного імені, оскільки інші можуть мати протилежні погляди.

— Ми, учасники і ведучі, спільно відповідаємо за те, що відбувається на занятті.

Чи згодні ви та чи приймаєте ці правила роботи?

Один з учасників говорить привітання або комплімент приблизно у такій формі: "Привіт усім, у кого в цей момент хороший настрій!" Ті, кого стосуються ці слова, разом відповідають: "Привіт!". А якщо було сказано комплімент, то ті з учасників, які вважають, що це стосується їх, відповідають: "Дякую!" Вправа повторюється кілька разів, а потім правила змінюють. Тепер привітання мають звучати так: "Добридень тим, хто добрий і справедливий!" чи комплімент: "Чудово виглядають усі хитрі й завбачливі". Вислів має містити якусь позитивну характеристику стану, рису характеру тощо. Ті учасники, які, на їхню думку, мають названу рису, повинні хором говорити "привіт" чи "дякую" залежно від того, що це було: привітання чи комплімент; а решта учасників - мовчать.

Релаксаційна вправа "Храм тиші"

Вмостіться зручніше. Руки вільно покладіть перед собою. Розслабте спину. Заплющіть очі. Ви робите легкий і глибокий вдих. Спокійний і довгий видих. Без зусиль вільно і легко дихаєте. Ваші ноги торкаються підлоги. Ваші руки торкаються стільчика. Ви відчуваєте їхню опору. Підтримку. Уявіть, що ви прогулюєтесь околицею багатолюдного, великого міста. Спробуйте відчути, як ваші ноги торкаються бруківки. Ви робите крок за кроком. Зверніть увагу на перехожих. Роздивіться їхні обличчя, фігури. Вони проходять поруч стривожені, спокійні, закохані, байдужі, веселі. Довкола багато руху й шуму, людей і автомобілів, яскравих вітрин і кольорових реклам. Зупиніться. Прислухайтесь до своїх відчуттів. Тепер поверніть за ріг і прогуляйтеся тихою алеєю. Ви помічаєте великий будинок, що Вирізняється своєю архітектурою, незвичністю. Ви підходите, торкаєтесь важких, різьблених дверей, на яких читаєте: "Храм тиші". Ви розумієте - це місце, де не чути звуків суєти, де ніколи не вимовлено марного слова. Ви відчиняєте прохолодні двері, входите - й одразу вас огортає повна спокою тиша. Ви відчуваєте, як у цій тиші звільняєтесь від напруження. Ви відчуваєте, як звільняєтесь від емоційного навантаження. В цьому будинку ви наповнюєтесь спокоєм. Зараз вас нічого не хвилює, нічого не бентежить, ви звільняєтесь від усіх турбот. Вся ваша свідомість наповнюється спокоєм. (Пауза 1-1,5 хв.) Коли ви захочете покинути будинок, штовхніть дерев'яні двері і вийдіть на вулицю. Як ви почуваєтесь тут? Насолодіться своїми відчуттями, повнотою життя. Ви пам'ятаєте дорогу, яка привела вас до храму тиші, щоб іноді повертатись сюди? Глибоко вдихніть та видихніть, розплющте очі та повертайтеся у реальність.

Підбиття підсумків

Визначити досягнення поставленої мети. Чи дійсно вдалося розслабитись, які зміни виникли в тілесних відчуттях?

Вправа "Самопрезентація"

Мета: сприяти зближенню учасників групи та виявити їхні сподівання від роботи в групі.

Зараз у нас є 15 хв для того, щоб кожен із вас міг самопрезентувати себе, давши відповідь на запитання: чого я очікую від цього заняття? Що я ціную в самому собі? Що є предметом моєї гордості? Що я вмію робити найкраще? Презентація відбуватиметься так: один з членів групи називає своє ім'я і дає відповідь на поставлені запитання, закінчуючи називанням імені свого сусіда ліворуч та словами". передаю слово тобі", при цьому злегка торкається його. Наступний учасник дякує попередньому та сам дає відповіді на запитання і т. д" доки не відбудеться самопрезентація всіх учасників групи.

Як зняти стрес? Комплекс вправ.

Вправа "Чудесна посмішка"

Дуже корисно починати день так: уранці перед дзеркалом потрібно виконати що-небудь приємне, що допоможе додати обличчю привітного виразу. Тільки з таким обличчям ви можете звертатися до навколишніх. Посмішка не повинна бути на "замовлення" - така посмішка не допомагає.

Вправа "Подолання нудьги й поганого настрою"

Включіть швидку музику (яка вам подобається) й потанцюйте.

Ви переконаєтеся, що такий танець (іноді до легкого поту) викличе у вас м'язову радість.

Вправа "Мелодія"

Пригнічений стан легко знімається, а хороший настрій стає ще кращим від насвистування мелодії з "настроєм" {про себе).

Вправа "Звільнення від стресу"

Станьте прямо й максимально розслабте тіло. Дихайте через ніс якнайглибше. Не потрібно працювати, як насос, подих повинний бути хаотичним і досить швидким. Концентруйтеся тільки на диханні. Тіло при цьому може почати рухатися, не заважайте йому. Рухи можуть бути будь-якими.

Не бійтеся. Завдання цього етапу - стати "божевільним". Ви можете робити що завгодно - кричати, стрибати, трястися, танцювати, сміятися, плакати. Не контролюйте себе! Навпаки, намагайтеся реалізувати те, що вам хочеться зробити. Робіть все якомога енергійніше, намагайтеся перетворитися в суцільний згусток енергії.

Станьте прямо й підніміть руки вгору. Починайте вигукувати "ха", намагаючись звільнитися від негативних емоцій, викинути все, що вам заважає, вичерпати себе. Робіть це якомога енергійніше.

Різко зупиніться. Замріть у тому положенні, в якому виявилися. Зберігайте нерухомість. Прислухайтеся до того, що відбувається всередині вас. Не намагайтеся виявити в собі щось незвичайне, а просто станьте стороннім спостерігачем.

Починайте легко танцювати, кружляти, наспівувати. Відчуйте благодать і звільнення.

Вправа "Подих під час релаксації"

Дихати неглибоко, гармонійно, оскільки потреба організму в кисні невелика. При цьому подумки вимовляти: "а", "про", "розум", відчуваючи, що при проголошенні "а" наповнюються нижні частини легень, при проголошенні "про" - середні, а при "розум" - верхні (ніби струмінь іде в голову).

Видихнути через рот вузьким струменем, ніби огортаючи тіло "спіраллю" від голови до ніг. При цьому потрібно заплющити очі, якщо після видиху не хочеться дихати, вимовити коротку фразу: "Я спокійний, радісний".

Вправа "Я переживаю стрес, коли. "

Мета: привернути увагу до внутрішнього стану оточення, з'ясувати головні стресори присутніх.

Учасники об'єднуються у дві групи за принципом; ромашка, троянда.

Кожна група учасників, враховуючи усі думки, на аркуші А4 пише листа на тему "Я переживаю стрес, коли.". На виконання - 5 хв. Після того, як обговорення завершиться, кожна група повинна презентувати свій аркуш.

Рефлексія: стреси, які виникають у житті, можна уявити як коридори, якими треба пройти: хто швидше, хто повільніше, хто важче, хто легше, однак пройти їх усе одно доведеться.

Вправа "Місце спокою"

Мета: розслаблення.

Матеріали: магнітофон, записи релаксаційної музики.

Ведучий. Сядьте зручно, заплющте очі. Спокійно вдихніть і видихніть. Уявіть собі, що ви пливете на човні по морю, далеко від дому. Усі проблеми й турботи залишилися там, ви почуваєтеся вільно, на вас не тисне тягар відповідальності. Ваш човен вільно пливе по хвилях. Ви насолоджуєтеся почуттям спокою. Ви то підіймаєтеся на хвилі, то опускаєтеся. Ви відчуваєте приємне тепло сонячних хвиль. Ви спокійні й розслаблені. Ви відчуваєте своє дихання: вдих, видих. Теплий, м'який спокій розливається по всьому тілу. Ви дедалі спокійніші, вільніші. Ваш погляд зупиняється на маленькому острові. Вас манить туди, ви там шукаєте спокою, захисту, задоволення. Ваш човен наближається до острова. Уже можна розрізнити рослинність, пальми, пісок. І ось ви сходите на берег. Ви відчуваєте тепло піску - м'якого, приємного, ви лягаєте і відчуваєте тепло, розслаблюєтеся. На губах у вас морська сіль. Ви дивитеся на хмаринки й відчуваєте тепло сонця. Тут ваша гавань. Насолоджуйтеся почуттям спокою, впевненості, тепла. Сюди ви зможете повернутися будь-коли. Це місце дасть вам упевненість, силу, безпеку. Попрощайтеся з цим місцем, настав час повертатися в реальність. Повільно розплющуйте очі.

Вправа-проект "Правила душевної рівноваги"

мета: розвиток групової згуртованості.

Учасники об'єднуються у 3 групи за принципом: грибочок, ягідка, горішок. Кожна з них повинна написати і презентувати проект: як зберегти душевну рівновагу в стресовій ситуації. Після обговорення кожна група презентує свій проект. На вправу дається 10 хв.

Обговорення

Чи можна ваш проект втілити у життя?

Що ви хотіли б змінити від сьогодні?

Вправа-модель "Вчинки для позитивного майбутнього"

Мета: самоаналіз, рефлексування. Присутні об'єднуються у 3 групи за принципом: ведмедик, вовчик, лисичка. Кожна група, маючи 15 хв, обговорює та створює модель свого позитивного майбутнього, враховуючи таке:

1. Визначте та запишіть 5 вчинків, які ви щоденно реалізуєте та які, як нам відомо, ведуть до бажаного майбутнього.

2. Усвідомивши корисність цих вчинків, визначте, чому кожний з них є доказом певної риси.

3. Зобразіть чотири вчинки, яких слід уникати, якщо ви не бажаєте пережити негативні наслідки.

4. Пропишіть кроки, якими ви будете йти до позитивного майбутнього, якого ви прагнете внаслідок неучасті в цих чотирьох небажаних вчинках. Пропишіть просування до бажаного майбутнього по днях, тижнях, місяцях.

Після презентації групами своїх моделей пропонується обговорення:

Чи можете ви додати до цього переліку те, що ви зараз робите чи бажали б припинити? Якщо ні, то що вам заважає? Запишіть п'ятий пункт.

Спільним для всіх цих учинків є те, що всі вони ведуть вас до бажаного майбутнього. Уявіть собі на деякий час те позитивне майбутнє, яке ви створюєте, діючи таким чином. Переконайтеся в тому, що це - саме те, що ваше майбутнє "Я" бажає і цінує. Оцініть, як відсутність цих чинників привела б вас до небажаного майбутнього.

Вправа "Заспокойте своє тіло"

Мета: розслаблення.

Матеріали: магнітофон, записи релаксаційної музики.

Необхідно викликати напруження м'язів, потім - розслаблення та відчуття теплоти. Спочатку щосили напружте м'язи: рук, живота, ніг. Стисніть зуби, напружте обличчя. Потім відпустіть зуби, розслабте всі м'язи, наскільки це можливо. Виконайте цю вправу тричі. Тепер сконцентруйтесь на кожній частині свого тіла, починаючи зі ступнів. При цьому говоріть собі: "Мої пальці теплі та розслаблені.".

Висновки

Проблема психологічного стресу населення набуває все більшої наукової та практичної актуальності у зв'язку з безперервним зростанням соціальної, економічної, екологічної, техногенної, особистісної екстремальності людського життя і суттєвими змінами змісту та умов праці у представників різноманітних професій. Комплексна автоматизація роботи систем управління, широке використання обчислювальної техніки, використання інформаційних моделей індивідуального та колективного користування, інтенсифікація праці корінним чином змінює її характер, - спрощуються алгоритмізовані функції спеціалістів, але виникає кількість можливих проблемних ситуацій і темп роботи, підвищується професійна і особистісна значимість і відповідальність за результати і наслідки діяльності. Праця людини в системах управління технікою (діяльність "людини-оператора”) пов'язана з періодичним, іноді досить довготривалим та інтенсивним впливом (чи очікуванням впливу) екстремальних значень професійних, соціальних, екологічних чинників, який супроводжується негативними емоціями, перенапруженням фізичних і психічних функцій, деструкцією діяльності. Найбільш характерним психічним станом, що розвивається під впливом вказаних факторів у людини, є психологічний стрес.

Стрес (тиск, натиск) - це стан напруження, який виникає внаслідок дії сильного подразника незвичайної ситуації. Стрес необхідний у житті людини. Він допомагає пристосуватися до нових умов, впливає на працездатність творчість, навчає нас долати перешкоди на життєвому шляху, мобілізувати власні сили й ставати впевненими в собі. Але водночас стрес, якщо він діє довго, може стати руйнівним для людини, від нього потерпають найслабші органи.

Стрес-складова частина життя, й у помірних дозах він надає життю смак і аромат.

Стрес природний побічний продукт будь-якої діяльності, він відображає потребу людини в адаптації у пристосуванні до мінливих умов життя. Це вимагає напруження захисних сил, мобілізації внутрішніх ресурсів організму, щоб енергетично забезпечити можливість вирішення нових завдань.

Залежно від подразника, який діє на людину, розрізняють два види стресу.

Дистрес - дія негативних емоцій у ситуаціях горя, нещастя, хвороби, що знижує опірність організму до несприятливих чинників середовища, виснажує людину, заважає їй мобілізуватися;

Евстрес - дія позитивних емоцій, натхнення, творчого осяяння, кохання, коли за плечима ніби крила виростають.

Періодичні емоційні стреси корисні для організму: вони позитивно впливають на зовнішній вигляд, мобілізують сили й розумові здібності. Але від дистресу потрібно терміново рятуватися, поки він не встиг втрутитися у ваше життя, здоров'я, кар'єру.

Список літератури

1. Аракелов Г.Г. Стресс и его механизмы // Вестник Московского университета. - Сер.14. - 1995. - № 4. - С.14-16.

2. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика. - К.: Здоров'я, 1989. - 279 с.

3. Бодров В.А. Информационный стресс. - М.: ПЕР СЭ, 2000. - 352 с.

4. Вейн А.М. Неврозы // Журнал неврологии и психиатрии им.С. С. Корсакова. - 1998. - Т.98. - №11. - С.38-41.

5. Гиссен А.Д. Время стрессов. - М.: Физкультура и спорт, 1990. - 192 с.

6. Дикая Л.Г. О роли психофизиологической саморегуляции в повышении психической устойчивости человека-оператора // Психологическая устойчивость профессиональной деятельности. - М.: Академия, 1984. - C.18-23.

7. Донцов А.И. Психология коллектива. Методологические проблемы исследования. - М., 1984. - 208 с.

8. Зенков Л.Р., Ронкин М.А. Функциональная диагностика нервных болезней. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. - с.66, 226.

9. Карвасарский Б.Д. Неврозы. М.: Медицина, 1990. - 387 с.

10. Корнієнко О.В. Підтримання психоматичного здоров'я практично здорових людей: Навчальний посібник. - К.: Вид. центр "Київський університет", 2000. - 126 с.

11. Краткий психологический словарь / Под ред. Петровского А.В., Ярошевского М.Г. - М.: Политиздат, 1984. - 431 с.

12. Леонова А.Б., Кузнецова А.С. Психопрофилактика стрессов. - М.: Издательство Московского университета, 1993. - с.108

13. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1975. - 304 с.

14. Меерсон Ф.З. Адаптация к стрессорным ситуациям и стресс-лимитирующие системы организма // Физиология адаптационных процессов. - М.: Медицина, 1986. - С.421-422.

15. Меерсон Ф.З., Пшенникова М.Г. Адаптация к стрессорным ситуациям и физическим нагрузкам. - М.: Медицина, 1988. - 254 с.

16. Сельє Ганс "Стресс без дистресса". - М.: Виеда, 1992. - с.212.

17. Старцева О. Що таке стрес і як з ним боротися? // Психолог. - 2007. - №2. - с.22-24.

18. Шеремет О. Вийдемо зі стресу разом. Соціально-психологічний тренінг // Психолог. - 2007. - № 23-24. - с.17-24.

19. Панаскевич Г. Профілактика стресів у педагогічній діяльності. Тренінг для педагогів // Психолог. - 2008. - № 6. - с. 19-24.

20. Кузьміна Т. Як допомогти вчителю зберегти своє здоровя та подолати стрес. Семінар - тренінг для вчителів // Психолог. - 2009. - № 29-30. - с.56-58.

21. Токар М. Стрес і його джерела // Психолог. - 2007. - № 38. - с.9-12.

22. Антоненко І. Як зняти стрес // Психолог. - 2008. - № 18. - с.15.

Додатки

Додаток 1

Інструкція. Вам пропонується ряд тверджень, за кожним висловіть свою думку. Для оцінки ступеня своєї згоди з твердженням використовуйте шкалу:

+ 2 - "так";

+ 1 - "швидше так";

О - "не знаю";

1 - "швидше ні";

2 - "ні".

1. Іноді мені здається, що результати моєї роботи не варті тих зусиль, що я витрачаю.

2. Я впевнений, що моя робота потрібна людям.

3. Через утому чи напругу я приділяю своїм справам менше уваги, ніж потрібно.

4. Я вмію знаходити правильне рішення в конфліктних ситуаціях, що виникають при спілкуванні.

5. Я не відчуваю підтримки батьків своїх учнів.

6. Незважаючи на труднощі, інтерес до роботи зберігається, моя робота приносить мені багато радості.

7. Я відверто втомився від проблем, з якими доводиться мати справу на роботі.

8. Я часто радію, що моя робота приносить користь дітям.

9. Я помилився у виборі професії (займаю не своє місце).

10. Я звичайно виявляю цікавість до учнів і крім того, що стосується уроку.

11. У мене багато планів на майбутнє в моїй професії, і я вірю в їхнє здійснення.

12. Я постійно відчуваю підтримку в роботі від своїх колег.

13. Ранком я відчуваю втому та небажання йти на роботу.

14. Учням я приділяю багато уваги, але й одержую достатню віддачу від них.

15. Робота приносить мені усе менше задоволення.

16. Я б змінив місце роботи, якби була можливість.

17. Бувають дні, коли мій емоційний стан погано позначається на результатах роботи.

18. Я легко можу створити атмосферу доброзичливості та співробітництва в колективі.

19. Наша робота низько оцінюється суспільством, непрестижна.

20. Після роботи на якийсь час хочеться усамітнитися.

21. Моя робота погано на мене вплинула - притупила емоції, зробила нервовим.

22. Мої вимоги до якості виконуваної роботи вищі, ніж результат, якого реально досягаю в силу обставин.

23. Ситуація на роботі мені здається дуже важкою, напруженою.

24. Зазвичай я кваплю час: швидше б робочий день скінчився.

25. Під час роботи я відчуваю приємне пожвавлення.

26. Моє бажання навчити школярів не знаходить у них підтримки.

27. Мені здається, що я занадто багато працюю.

28. Останнім часом я став більш "холодним" до тих, з ким працюю.

29. Останнім часом мене переслідують невдачі.

30. Якби в мене була інша робота, я був би більш щасливий.

31. Я часто працюю через силу.

32. Завдяки своїй роботі я вже зробив у житті багато вартісного.

33. Працюючи з учнями, наче ставлю "екран", що захищає мене від негативних емоцій.

34. Після роботи я почуваю себе, як "вичавлений лимон".

35. Мені здається, що колеги все частіше перекладають на мене свої проблеми та обов'язки.

Бланк для відповідей:

1

8

15

22

29

2

9

16

23

30

3

10

17

24

31

4

11

18

25,

32

5

12

19

26

33

6

13

20

27

34

7

14

21

28

35

Нижче наводиться "ключ" до методики - перелічуються симптоми і відповідні номери тверджень (ознак).

Знак (-) перед номером означає, що відповідь "так" (+) чи "ні" (-) треба замінити на протилежну. Далі підраховується алгебраїчна сума балів у рядках. Чим вищий підсумковий бал у рядку, тим вища виразність цього симптому "емоційного вигорання".

1. Незадоволеність собою: l, - 8, 15, 22, 29.

2. Загнаність у клітку: - 2, 9,16, 23, ЗО.

3. Редукція професійних обов'язків: 3, - 10, 17,24,31.

4. Редукція особистих досягнень: - 4,-11, - 18, - 25, - 32.

5. Відсутність соціальної підтримки: 5, - 12, 19,26,33.

6. Емоційна спустошеність: - 6,13, 20,27,34.

7. Особистісна відчуженість (деперсоналізація): 7,-14, 21, 28, 35.

Додаток 2

ТЕСТ

Чи виводить вас з рівноваги.?

Варіанти відповідей: "дуже", "не дуже", "аж ніяк".

1. Зім'ята сторінка газети, яку ви хочете прочитати.

2. Літня жінка, одягнена як молоденька дівчина.

3. Надмірна близькість співрозмовника.

4. Жінка, що палить на вулиці.

5. Коли якась людина кашляє у ваш бік.

6. Коли хтось гризе нігті.

7. Коли хтось сміється не до речі.

8. Коли хтось намагається вчити вас, що і як треба робити.

9. Коли кохана жінка (чоловік) постійно запізнюється.

Коли в кінотеатрі той, хто сидить перед вами, постійно крутиться і коментує сюжет фільму.

Коли вам намагаються переказати сюжет цікавого роману, який ви збираєтесь прочитати.

12. Коли вам дарують непотрібні предмети.

13. Гучна розмова в громадському транспорті.

14. Сильний запах парфумів.

15. Людина, яка жестикулює під час розмови.

16. Колега, що дуже часто вживає іноземні слова.

За кожну відповідь "дуже" - 3 бали; "не дуже" - 1 бал; "аж ніяк" - 0 балів

Додаток 3

Формули для самозаспокоєння

Відкинь цю думку.

— Все буде добре.

— Проблема вирішиться.

— Це не варте хвилювання.

— Я зосереджуюся на своєму диханні.

— Я почуваюся здоровою.

— Я абсолютно спокійна.

— Як я могла хвилюватися через дрібниці.

— Думки розважливі. Спокійно обмірковую свої подальші дії.

На перший погляд, все це може здатися примітивним. Але чому б не спробувати потренуватися. Опанувати себе - значить оволодіти ситуацією.

Як діяти у стресовій ситуації?

З'ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви дістанетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.

Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу.

Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющить очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору й розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на одну - ліва знизу. Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, наситити мозок киснем і заспокоїтися. Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удасться впоратися з хвилюванням. Наприклад, купіть собі що-не-будь у подарунок. Причому робити це потрібно не стільки заради себе, скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.

Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу посмішку, організм продукуватиме бажані гормони радості.,

Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Візьміть на озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б'є опудало свого шефа. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть "обурливий" лист, і з усією люттю, на яку ви здатні, спаліть його, або розірвіть на клаптики

Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін міститься у картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині, волоських горіхах.

Є багато різних систем аутотренінгу. На жаль, на те, щоб опанувати їх, у нас часто не вистачає терпіння й часу. А ось засвоїти кілька формул самозаспокоєння зовсім не важко.

ТЕСТ "ПРИХОВАНИЙ СТРЕС"

Часто навіть незначні повсякденні неприємності суттєво впливають на нерви людини. Ось дев'ять таких ситуацій, коли ці неприємності виникають. Замисліться, які з них вас нервують найбільше.

Ви хочете зателефонувати, але потрібний номер постійно зайнятий.

2. Ви помічаєте, що хтось за вами стежить.

3. Ви з кимось розмовляєте, а інший постійно втручається в вашу бесіду.

4. Хтось перериває план ваших думок.

5. Хтось безглуздо підвищує голос.

6. Ви погано почуваєтеся, коли бачите комбінацію кольорів, що на вашу думку не поєднуються.

Коли ви вітаєтеся з кимось за руку й не відчуваєте ніякої приязні.

Коли ви розмовляєте з людиною, яка орієнтується в темі бесіди краще за вас.

Коли ви щось розповідаєте людині й бачите, що вона вас не слухає.

Якщо більше п'яти ситуацій заважкі для вас, це означає, що буденні негаразди добряче розхитали вашу нервову систему. Візьміть себе в руки.

Вправа "Стаканчик"

Мета: вироблення психотехнік видозміни, послаблення стресових переживань.

Ведучий кладе на долоню м'який стаканчик і говорить учасникам: "Уявіть, що цей стаканчик - для ваших найтотальніших почуттів, бажань і думок. У нього ви можете покласти те, що для вас важливе і цінне, і те, що ви любите".

Протягом кількох хвилин у кімнаті тиша, раптом ведучий зіжмакує цей стаканчик. Потім ведеться робота з емоційними реакціями виникли в учасників групи. Важливо обговорити, що відчули учасники і що їм захотілося зробити. Можливе проведення паралелей переживань "тут - і - зараз" на ситуації спілкування.

Рефлексія

Коли виникають такі почуття?

Хто ними керує?

Куди вони зникають потім? Завершальні слова ведучого цієї вправи можуть бути такими: "Те, що ви зараз пережили, - це реальний стрес, це реальне напруження, і те, як ви це пережили, і є ваша справжня реакція на стрес, реакція на проблеми, які виникають у вас у спілкуванні з іншими людьми".

Вправа "Автобіографія за 45 секунд"

Мета: переживання невідповідності бажаного і можливого як стресових відчуттів.

Учасникам дають завдання коротко написати свою біографію, в якій було би все про них зрозуміло. Після цього го ведучий повідомляє, що час для розповіді - 45 с. Реально ніхто не вкладається в цей час так, щоб розказати про себе достатньо.

Рефлексія: проводиться обговорення результати і обмін почуттями.

Вправа "Я переживаю стрес, коли. "

Мета: привернути увагу до внутрішнього стану оточення, з'ясувати головні стресори присутніх.

Учасники об' єднуються у дві групи за принципом; ромашка, троянда.

Кожна група учасників, враховуючи усі думки, на аркуші А4 пише листа на тему "Я переживаю стрес, коли.". На виконання - 5 хв. Після того, як обговорення завершиться, кожна група повинна презентувати свій аркуш.

Рефлексія: стреси, які виникають у житті, можна уявити як коридори, якими треба пройти: хто швидше, хто повільніше, хто важче, хто легше, однак пройти їх усе одно доведеться.

Вправа-проект "Правила душевної рівноваги"

Мета: розвиток групової згуртованості.

Учасники об'єднуються у 3 групи за принципом: грибочок, ягідка, горішок. Кожна з них повинна написати і презентувати проект: як зберегти душевну рівновагу в стресовій ситуації. Після обговорення кожна група презентує свій проект. На вправу дається 10 хв.

Обговорення

Чи можна ваш проект втілити у життя?

Що ви хотіли б змінити від сьогодні?

Вправа-проективний малюнок "Що мене обурює?"

Мета: стимулювати спонтанний прояв негативних почуттів і станів, усвідомити їх зміст та причини, виділити та відреагувати особистісно значуще, суттєве.

Інструкція: візьміть аркуші паперу, кольорові олівці, намалюйте малюнок, якого відповідає на запитання: "Що мене обурює?", "Чого я боюся?". Потім потрібно буде розказати всім членам групи, що саме й чому вони намалювали.

Обговорення: кожен учасник описує свої малюнки. Після цього інші члени групи і можуть його запитувати щодо змісту малюнків та висловлювати своє бачення їх змісту.

Вправа-гра "Тух-тібі-дух"

Інструкція: "Встаньте й утворіть коло.


Подобные документы

  • Психоемоційний стрес. Поняття стресу в психології. Теоретичні та практичні аспекти дослідження проблеми стресу в психології. Дослідження наслідків стресу. Фрустрація. Методика подолання стресу. Профілактика стресу. Ароматерапія як засіб подолання стресу.

    реферат [345,8 K], добавлен 28.12.2008

  • Поняття стресу - реакції, що виводить з рівноваги фізичні чи психологічні функції людини. Види стресів, стадії тривоги, опору та виснаження. Боротьба зі стресом, його наслідки та профілактика. Наукові роботи по загальному адаптаційному синдрому.

    презентация [653,4 K], добавлен 12.05.2014

  • Психологічний аналіз проблеми здоров'я, характер та напрямки впливу на нього професійного стресу. Психологічна характеристика педагогічної діяльності як детермінанти професійного здоров’я педагога вищої школи, головні вимоги до особистості педагога.

    курсовая работа [76,4 K], добавлен 08.01.2012

  • Вивчення психологічного феномену стресу, його значення в професійній діяльності працівників колекторної компанії. Проблема адаптації до професійного стресу. Рекомендації щодо уникнення стресових ситуацій в процесі діяльності колекторської компанії.

    дипломная работа [619,4 K], добавлен 15.10.2013

  • Поняття і ознаки стресу. Його фази і компоненти. Характеристика стресорів та ступені стресу. Успішні способи подолання стресу. Експериментальне дослідження для визначення ступенів розвитку стресу. Приймання проблеми і зменшення фізичного ефекту стресу.

    курсовая работа [54,9 K], добавлен 24.05.2010

  • Теоретичне узагальнення функціонального стану організму людини під час виникнення стресу. Основні підходи та погляди на сутність стресу, характер стресорів та його симптоми. Аналіз компонентів емоційного стресу, що дозволить попередити його виникнення.

    статья [20,6 K], добавлен 07.11.2017

  • Історія дослідження, причини виникнення та аспекти емоційного вигорання. Симптоми професійного вигорання організацій. Вигорання працівників психологічних служб. Правила для зниження ризику розвитку профдеформацій. Профілактика та подолання стресу.

    реферат [45,6 K], добавлен 21.12.2011

  • Синдром емоційного вигорання - стан розумового, психічного, фізичного виснаження, що виявляється у професійній сфері і розвивається як результат хронічного стресу на робочому місці. Причини виникнення, симптоми, технології подолання та профілактики.

    реферат [30,0 K], добавлен 01.04.2011

  • Аналіз досліджень з проблеми адаптації до професійного стресу. Специфіка професійної діяльності працівників колекторської компанії. Емпіричне дослідження та рекомендації щодо уникнення стресових ситуація в процесі діяльності колекторської компанії.

    дипломная работа [373,7 K], добавлен 14.07.2013

  • Стрес як стан надмірної та тривалої психологічної напруги. Класична модель синдрому загальної адаптації. Причини стресу на робочому місці. Чинники стресу ззовні організації. Конфлікт та невизначеність ролей. Методи боротьби з надмірним стресом на роботі.

    реферат [23,3 K], добавлен 16.06.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.