Формування творчого потенціалу у студентів 1–4 курсу

а) індекс продуктивності як відношення числа відповідей до кількості завдань;

б) індекс оригінальності як сума індексів оригінальності окремих відповідей, віднесена до спільного числа відповідей;

в) індекс унікальності як відношення кількості унікальних (що не зустрічаються у вибірці) відповідей до спільної їх кількості.

Для підвищення якості тестування креативності необхідне дотримання таких основних параметрів креативної середи, як:

- Відсутність обмеження за часом;

- Мінімізація мотивації досягнення;

- Відсутність мотивації змагання і критики дій;

- Відсутність в тестовій інструкції жорсткої установки на творчість.

Отже, умови креативної середи створюють можливості прояву креативності, при цьому високі показники тестування значимо виявляють креативних осіб.

У той же час низькі результати тестування не свідчать про відсутність креативності у випробовуваного, оскільки творчі прояви спонтанні і непідвласні довільної регуляції.

Таким чином, методики діагностики творчих здібностей призначені, насамперед для фактичного визначення креативних осіб в конкретній вибірці на момент тестування [33].

2.2 МЕТОДИКИ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ

ДІАГНОСТИКА НЕВЕРБАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОСТІ (Методика Е. Торренса, адаптована А.Н. Вороніним, 1994)

Тест може проводитися в індивідуальному або груповому варіанті. Для створення сприятливих умов тестування керівникові необхідно мінімізувати мотивацію досягнення і зорієнтувати тестованих на вільний прояв своїх прихованих здібностей. При цьому краще уникати відкритого обговорення наочної спрямованості методики, тобто не потрібно повідомляти про те, що тестуються саме творчі здібності (особливо творче мислення). Тест можна представити як методику на “оригінальність”, можливість виразити себе в образному стилі і так далі Час тестування по можливості не обмежують, орієнтування відводячи на кожну картинку по 1 - 2 хв. При цьому необхідно підбадьорювати тестованих, якщо вони довго обдумують або зволікають.

Пропонованим варіантом тесту є набір картинок з деяким набором елементів, використовуючи які, випробовуваним необхідно домальовувати картинку до деякого осмисленого зображення. У даному варіанті тесту використовується 6 картинок, які не дублюють по своїх вихідних елементах один одного і дають найбільш надійні результати.

Оригінальність (Ор), що виявляє міру несхожості створеного випробовуваним зображення на зображення інших випробовуваних (статистична рідкість відповіді). При цьому слід пам'ятати, що двох ідентичних зображень не буває, відповідно, говорити слід про статистичну рідкість типа (або класу) малюнків.

Унікальність (Ун), визначувана як сума виконаних завдань, що не мають аналогів у вибірці. (ДОДАТОК № 1)

ДІАГНОСТИКА КРЕАТИВНОСТИ ОСОБИСТОСТІ (Е.Е. Туник)

Дана методика дозволяє визначити чотири особливості творчої особи: допитливість (Л); уява (в); складність (с) і схильність до ризику (Р). Не дивлячись на її адресованість юнацькому віку, вона не втрачає своєї міцності і в зрілому віці.

При оцінці даних опитувальника використовуються чотири чинники, особи, що тісно корелюють з творчими проявами. Вони включають Допитливість (Л), Уяву (В), Складність (С) і Схильність до ризику (Р). Ми отримуємо чотири «сирі» показники по кожному чиннику, а також загальний сумарний показник.

При обробці даних використовується або шаблон, який можна накладати на аркуш відповідей тесту, або зіставлення відповідей випробовуваного з ключем в звичайній формі. (ДОДАТОК № 2).

ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

(Дружинін В.Н.)

Дана методика за допомогою самооцінки поведінки в нестандартних ситуаціях життєдіяльності дозволяє визначити рівень соціальної креативності. У запропонованому бланку необхідно за 9-бальною шкалою провести самооцінку особових якостей або частоту їх прояву в заданих ситуаціях життєдіяльності. На основі сумарного числа набраних балів визначається рівень творчого потенціалу студентів. (ДОДАТОК № 3).

САМООЦІНКА ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ (Фетіскін Н.П)

Дає можливість продіагностувати ставлення студентів до свого творчого потенціалу, самооцінку особистої креативності. Опитувальнік містить 18 питань, на які треба відповісти «а», «б» або «в».

Нараховується по 3 бали за відповідь «а», по1 балу за відповідь «б», по 2 бали за відповідь «в». Підраховується загальна сума балів. (ДОДАТОК №4).

ОЦІНКА РІВНЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ (Рогов Е.І.)

Методика дозволяє визначити самооцінку особових якостей або частоту їх прояви, які і характеризують рівень розвитку творчого потенціалу особистості. По 9-бальній шкалі треба оцінити кожне із 18 стверджень.

На основі сумарного числа набраних балів визначається рівень творчого потенціалу. (ДОДАТОК № 5).

ДІАГНОСТИКА ВЕРБАЛЬНОЇ КРЕАТИВНОСТІ (Методика С. Медніка, адаптована А.Н. Вороніним)

Методика направлена на виявлення і оцінку що існує у випробовуваних, але часто прихованого або такого, що блокується вербального креативного потенціалу. Методика проводиться як в індивідуальному, так і в груповому варіанті. Час на виконання завдань не обмежується, але заохочуються тимчасові витрати на кожну трійку слів не більше 2-3 мін. Для оцінки результатів тестування пропонується наступний алгоритм дій. Необхідно зіставити відповіді випробовуваних з наявними типовими відповідями і при знаходженні схожого типа привласнити даній відповіді оригінальність, вказану в списку. Якщо в списку немає такого слова, то оригінальність даної відповіді вважається рівною 1,00. Індекс оригінальності підраховується як середнє арифметичне орігинальностей всіх відповідей. Кількість відповідей може не збігатися з кількістю “трійок слів, оскільки в одних випадках випробовувані можуть дати декілька відповідей, а в інших - не дати жодного. Кількість балів, отримана обстежуваним, є одним з показників креативності, здатності висувати ідеї, що відрізняють від очевидних. Оригінальність рішень означає здатність уникати легких і очевидних відповідей.

Індекс унікальності дорівнює кількості всіх унікальних (аналогів, що не мають, в типовому переліку) відповідей. (ДОДАТОК № 6).

МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ОБДАРОВАНОСТІ (Лосев А.А.)

Виявлення інтелектуальних схильностей справа дуже складна, як і будь-яка інша психодіагностична робота. Скориставшись представленою методикою, можна одержати первинну інформацію про спрямованість інтересів. Це, у свою чергу, дасть можливість об'єктивніше судити про здібності і про характер обдарованості.

Важливо, що, не дивлячись на відсутність абсолютного збігу між інтересами і схильностями, з одного боку, і здібностями і обдарованістю - з іншою, між ними існує тісний зв'язок. Цей зв'язок вже на ранніх етапах розвитку особи виражена достатньо безумовно: дитина цікавиться, як правило, тією наукою або сферою діяльності, в якій він найбільш успішний. Таким чином, схильності виступають як індикатор здібностей і обдарованості, з одного боку, як відправна крапка - з іншою.

Тест включає 27 питань. Питання складені відповідно до умовного ділення схильностей на 7 сфер: математика і техніка; гуманітарна сфера; художня діяльність; спорт; комунікативні інтереси; домашні обов'язки, праця по самообслуговуванню. (ДОДАТОК № 7).

2.3 ФОРМУЮЧІ МЕТОДИКИ «Не може бути» (Рогов)

Будь-який із студентів називає щось неймовірне: річ, явище природи, незвичайна тварина, розповідає випадок. Виграє той, хто придумає 5 таких сюжетів підряд, і ніхто йому жодного разу не скаже «Буває!».

Ця гра призначалася для розвитку вербальної креативності у студентів.

«Чарівний Ліс» (Рогов)

У цій вправі на розвиток творчого мислення необхідно домалювати лінії та фігури, щоб вийшов чарівний ліс різноманітними його мешканцями (ДОДАТОК № 8).

«Що було б, якби» (Рогов)

Ця вправа корисна тим, що дозволяє вийти за звичні рамки і не обмежуватися так званими правильними виставами. На обговорення ми винесли такі теми, що стимулюють роботу думки, наприклад:

Що якби люди вели нічний спосіб життя?

«Чарівний олівець» (Рогов)

Для ознайомлення учасників з правилами цієї гри буде потрібно папір і олівець. Ведучий пояснює гравцям, що олівцем можна управляти на відстані, подаючи йому одну з 4 команд: «Угору», «Донизу», «Праворуч», «Ліворуч». По команді олівець переміщається, залишаючи на папері межу. Слідує інша команда, і олівець, не відриваючись від паперу, знову переміщається. Таким чином, на аркуші вимальовувалася ламана лінія. Все «ходи» олівця мають бути рівні між собою.

На попередньому етапі гри учасники подають свої команди, а ведучий «допомогає» олівцю виконувати свої обов'язки. Потім, переконавшись в тому, що всі учасники засвоїли правила гри, ведучий пропонує їм креслити уявні фігури на уявному аркуші, який кожен повинен представляти перед собою. Креслення починається з простої фігури, зразок якої ведучий заздалегідь демонструє гравцям. Команди подаються по кругу.

Ведучий повинен пояснити гравцям, що вони не мають права заздалегідь домовлятися про те, в якій крапці або в якому направленні вести ламану. Кожен повинен уважно стежити за командами і, коли до нього підійде черга, діяти згідно обстановці. Якщо в ході малювання учасник не зміг устежити за лінією або йому здалося, що хто - або з товаришів допустив помилку, він зупиняє гру командою «стоп». По цій команді всё, що намальоване на уявних листах, автоматично стирається. Що зупинив гру, починає її спочатку - робить перший хід. Після того як фігура намальована, ведучий пропонує складнішу.

«Античас» (Рогов)

Кожному з учасників пропонується тема для невеликої розповіді. Наприклад: «Театр», «Магазин», «подорож за місто». Той, хто отримав тему, повинен розкрити её, описуючи події, що відносяться до неї «задом наперед» - неначебто у зворотний бік прокручувалася кінострічка.

«Розвиток невербальної креативності» (Рогов)

Придумайте 3-5 різних варіантів опису того, що зображене на малюнку.

Проявіть свої креативні здібності. Реально для кожного зображення можливо по 20-30 різних тлумачень (ДОДАТОК № 9).

Завдання на розвиток креативності (Рогов)

ЗАВДАННЯ 1. Розмістіть 10 стільців в одній кімнаті, так щоб в кожної з 4 стін було розміщено їх однакову кількість. Два стільці потрібно поставити по кутах, і вони, таким чином, відноситимуться відразу до 2 стін.

ЗАВДАННЯ 2. У скляній банці сидить мікроб. Кожну хвилину він ділиться навпіл. Нові мікроби у свою чергу, через 1 хвилину діляться навпіл -і так до безкінечності. Відомо, що за годину банка буде повна. Через який час мікроби займуть половину банки?

ЗАВДАННЯ 3. Та ж сама ситуація. Але в банці 2 мікроби. Через скільки часу банка наповниться?

«Перевтілення» (Рогов)

Учасники зручно розташовуються в кріслах. Один з них отримує від ведучого завдання перетворитися на певну річ. він повинен уявити себе цією річчю, зануритися в її світ. Від імені цієї речі він починає розповідь про те, що її оточує, як вона живе, що відчуває, про її турботи, інтереси, про її минуле і майбутнє. Закінчивши розповідь учасник дає завдання наступному по кругу.

«Групова картина» (Рогов)

Всі учасники сідають у круг. Один з них тримає в руках чистий аркуш паперу і намагається уявити собі намальовану картину. Він починає детально її описувати, а всі інші намагаються побачити на аркуші те, про що він говорить. Потім аркуш передається наступному учасникові, і він продовжує створення уявної картини, доповнюючи вже "написане" новими деталями. Аркуш передається далі. Ведучий повинен попередити учасників, що це саме картина, а не сюжет, що розвивається. Описи ж мають бути досить детальними для того, щоб можна було однозначно встановити по ним просторове взаєморозташування деталей.

Закінчення роботи об'являється учасником, що вважає, що картина вже надмірно переобтяжена деталями.

ВИСНОВКИ

1. В процесі діагностики креативність підрозділяють на вербальну (словесне творче мислення) і невербальну (образотворче творче мислення). Таке розділення стало виправданим після виявлення зв'язку вказаних видів креативності з відповідними чинниками інтелекту: образним і вербальним.

2. Використання різних методик діагностики творчих здібностей дозволило виявити спільні принципи оцінки креативності:

а) індекс продуктивності як відношення числа відповідей до кількості завдань;

б) індекс оригінальності як сума індексів оригінальності (тобто зворотних величин по відношенню до частоти тієї, що зустрічається відповіді у вибірці) окремих відповідей, віднесена до спільного числа відповідей;

в) індекс унікальності як відношення кількості унікальних (що не зустрічаються у вибірці) відповідей до спільної їх кількості.

3. Для підвищення якості тестування креативності необхідне дотримання таких основних параметрів креативної середи, як:

- відсутність обмеження за часом;

- мінімізація мотивації досягнення;

- відсутність мотивації змагання і критики дій.

РОЗДІЛ 3. Експериментальне дослідження творчого потенціалу студентів гуманітарного факультету

3.1 ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Експериментальна база: діагностика творчого потенціалу проводилася на вибірці, в яку входили студенти 1-4 курсу із Краматорського Економіко-Гуманітарного Інституту та Слов'янського Педагогічного Інституту. Вік досліджених нами студентів становить від 18 до 23 років. Студентів ми розбили на дві групи: контрольну (20 чоловік) та експериментальну (20 чоловік). Дослідження проводилися з вересня 2008 року по травень 2009 року.

№	Захід	Термін	Відповідальний	Група
1.	Констатуючий експеримент: 1. Методика «Самооцінка творчого потенціалу особистості» (Н.П.Фетискін); 2. Методика діагностики обдарованості (А.А.Лосев); 3. Методика «Виявлення соціальної креативності особистості» (В.Н.Дружинін)	Вересень-жовтень2008р.	Психолог	Контрольна та експериментальна група
2.	Формуючий експеримент: 1. Бесіда; 2. Проведення психологічного тренінгу на розвинення творчих здібностей по Е.І.Рогову; 3. Завдання на розвиток креативності;	Листопад-березень 2008-2009 р.р.	Психолог	Експериментальна група
3.	Контрольний зріз: 1. Методика «Самооцінка творчого потенціалу особистості» (Н.П.Фетискін); 2. Методика діагностики обдарованості (А.А.Лосев); 3. Методика «Виявлення соціальної креативності особистості» (В.Н.Дружинін)	Квітень-Травень 2008-2009 р.р.	Психолог	Контрольна та експериментальна групи

3.2 Експериментальне дослідження

КОНСТАТУЮЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

У відповідності до розробленої нами програми дослідження, на першому етапі ми проводили констатуючий експеримент для вияву творчого потенціалу студентів 1 - 4 курсу. З цією метою проводили такі методики: Методика «Самооцінка творчого потенціалу особистості» (Н.П. Фетискін); Методика діагностики обдарованості (А.А. Лосев); Методика «Виявлення соціальної креативності особистості» (В.Н. Дружинін).

Процентне відношення

У контрольній та експериментальній групах за методикою «Самооцінка творчого потенціалу» (Фетіскін Н.П.)

Таблиця № 3.2.1

Рівень	Високий	Середній	Низький
Контрольна група	10% (2 чол.)	75% (15 чол.)	15% (3 чол.)
Експериментальна група	5% (1 чол.)	85% (17 чол.)	10% (2 чол.)

Результати дослідження за методикою «Самооцінка творчого потенціалу» (Фетіскін Н.П.) на етапі констатуючого експерименту у контрольній группі

Діаграма № 3.2.1

Результати дослідження за методикою «Самооцінка творчого потенціалу» (Фетіскін Н.П.) на етапі констатуючого експерименту у експериментальній групі

Діаграма № 3.2.2

Процентне відношення

У контрольній та експериментальній групах за методикою «Діагностика обдарованості» (Лосев А.А.)

Таблиця № 3.2.2

Рівень	Високий	Середній	Низький
Контрольна група	25% (5 чол.)	30% (6 чол.)	45% (9 чол.)
Експериментальна група	25% (5 чол.)	35% (7 чол.)	40% (8 чол.)

Результати дослідження за методикою «Діагностика обдарованості» (А.А. Лосев) на етапі констатуючого експерименту у контрольній групі

Діаграма № 3.2.3

Результати дослідження за методикою «Діагностика обдарованості» (А.А.Лосев) на етапі констатуючого експерименту у експериментальній групі

Діаграма № 3.2.4

Процентне відношення

У контрольній та експериментальній групах за методикою «Виявлення соціальної креативності особистості» (Дружинін В.Н.)

Таблиця № 3.2.3

Рівень	Високий	Середній	Низький
Контрольна група	15% (3 чол.)	35% (7 чол.)	50% (10 чол.)
Експериментальна група	20% (4 чол.)	30% (6 чол.)	50% (10 чол.)

Результати дослідження за методикою «Виявлення соціальної креативності особистості» (Дружинін В.Н.) на етапі констатуючого експерименту у контрольній групі

Діаграма № 3.2.5

Результати дослідження за методикою «Виявлення соціальної креативності особистості» (Дружинін В.Н.) на етапі констатуючого експерименту у експериментальній групі

Діаграма № 3.2.6

ФОРМУЮЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

Формуючий експеримент ми проводили у експериментальній групі. Для початку ми провели бесіду з усіма студентами для налаштовування довіри, потім був проведений психологічний тренінг в який входили таки розвиваюче-коректуючі ігри :

«Не може бути» (Рогов)

Ця гра призначалася для розвитку вербальної креативності у студентів.

При виконанні цього завдання студенти спочатку трохи соромилися, але вже на 5 хвилині стали почувати себе все більш розкуте та пропонувати багато різноманітних неймовірних речей. Гра сподобалася усім учасникам.

«Чарівний Ліс» (Рогов)

При виконанні цього завдання студенти дуже добре пофантазували. Кожний студент створив свій неповторний чарівний ліс. Який не краплі не схожий на інші малюнки. Студенти проявили свою індивідуальність на повну.

«Що було б, якби» (Рогов)

При виконанні цього завдання мі не обмежувалися лише даними темами. Обговорювалося ще безліч тем, які були найбільш актуальними, але неймовірними. Студенти проявили велику активність та були дискусії стосовно обговорюваних тем, кожен висловлював свою точку зору.

«Чарівний олівець» (Рогов)

Було важко виконувати це завдання і студенти часто плуталися.

«Античас» (Рогов)

У нашому випадку була запропонована тема «Студентські будні». Ця тема була дуже актуальна для досліджуваних нами студентів, тому кожен запропонував свій варіант розповіді.

«Розвиток невербальної креативності» (Рогов)

Описи були дуже різноманітні. Завдання захопило студентів, тому кожен пропонував по 15-20 своїх тлумачень запропонованих їм малюнків.

«Перевтілення» (Рогов)

Гру ми проводили в затемненому приміщенні - це забезпечило її учасникам велику розкутість і психологічний комфорт. Поступово "перевтілення" у студентів ставали все біліше глибокими і вони переходили від поверхневих, зовнішніх описів до вираження настрою та відчуттів.

Завдання студентам дуже сподобалося, тому вони грали в цю гру захоплено та припинили тільки тоді, коли закінчилися усі можливі варіанти.

«Групова картина» (Рогов)

Таким чином було намальовано 6 неіснуючих картин: «У Космосі», «Весняний ліс», «Моя кімната», «Притулок для тварин», «Морські пригоди», «На пляжі». Студенти проявили свою креативність на високому рівні

КОНТРОЛЬНИЙ ЗРІЗ

Проводимо контрольний зріз для перевірки ефективності формуючого експерименту. Для цього ми продіагностували експериментальну та контрольну групи за допомогою тих самих методик, які ми застосували у констатуючому експерименті.

Процентне відношення

Контрольний зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Самооцінка творчого потенціалу» (Фетіскін Н.П.) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі

Таблиця № 3.2.4

Рівень	Високий	Середній	Низький
Контрольна група	20% (4 чол.)	70% (14 чол.)	10% (2 чол.)
Експериментальна група	70% (14 чол.)	25% (5 чол.)	5% (1 чол.)

Результати дослідження за методикою «Смооцінка творчого потенціалу» (Фетіскін Н.П.) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі

Діаграма № 3.2.7

Результати дослідження за методикою «Самооцінка творчого потенціалу» (Фетіскін Н.П.) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту

Діаграма № 3.2.8

Процентне відношення

Контрольній зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Діагностика рівня творчого потенціалу» (Лосев А.А.) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі

Таблиця № 3.2.5

Рівень	Високий	Середній	Низький
Контрольна група	10% (2 чол.)	85% (17 чол.)	5% (1 чол.)
Експериментальна група	65% (13 чол.)	30% (6 чол.)	5% (1 чол.)

Результати дослідження за методикою «Діагностика рівня творчого потенціалу» (Лосев А.А.) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі

Діаграма № 3.2.9

Результати дослідження за методикою «Діагностика рівня творчого потенціалу»(Лосев А.А.) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту

Діаграма № 3.2.10

Процентне відношення

Контрольній зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою «Виявлення соціальної креативності особистості» (В.Н. Дружинін) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі

Таблиця № 3.2.6

Рівень	Високий	Середній	Низький
Контрольна група	10% (2 чол.)	45% (9 чол.)	45% (9 чол.)
Експериментальна група	40% (8 чол.)	45% (9 чол.)	15% (3 чол.)

Результати дослідження за методикою «Виявлення соціальної креативності особистості» (Дружинін В.Н.) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі

Діаграма № 3.2.11

Результати дослідження за методикою «Виявлення соціальної креативності особистості» на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту

Діаграма № 3.2.12

3.3 АНАЛІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ

Аналізуючи проведене нами дослідження й опираючись на результати, отримані нами на етапі контрольного зрізу, ми можемо констатувати, що рівень творчого потенціалу студентів, до яких застосовувалася корекційно-розвиваюча програма, значно відрізняються.

Для того, щоб установити наскільки вплинула корекційно-розвиваюча робота на підвищення рівня творчого потенціалу у студентів експериментальної групи, ми застосуємо метод математичної статистики, а саме коефіцієнт Пірсона.

У нашому дослідженні коефіцієнт Пірсона буде використатися для розрахунків однорідності експериментальної та контрольної групи, у цьому випадку перевіряється гіпотеза Н₀ про відсутність розходжень між двома емпіричними розподілами.

Коефіцієнт Пірсона розраховується так, що при повному збігу двох експериментальних розподілів величина r _xy= 1, і чим більше розбіжність між зіставляють розподілами, тим менше величина емпіричного значення r _xy.

Розрахункова формула критерію коефіцієнта Пирсона порівняння двох емпіричних розподілів залежно від виду представлених даних може мати такий вигляд:

де х - значення, першого розподілу вибірки,

y - значення, другого розподілу вибірки,

n - кількість випробуваних.

Проведемо розрахунок r _xy за результатами рівня творчого потенціалу у студентів на етапі констатуючого зрізу у контрольній групі й результатами на етапі контрольного експерименту у експериментальній групі.

Зробимо розрахунок коефіцієнта Пірсона, по підготовленим ними даним, представ ленним у таблиці № 3.3.1 , використовуючи формулу.

№ п/п	Х	Y	Х*Y	Х2	Y2
	Середні результати рівня творчого потенціалу контрольної групи на етапі контрольного зріза	Середні результати рівня творчого потенціалу експериментальної групи на етапі контрольного зріза
1	24	39	936	576	1521
2	38	38	1444	1444	1444
3	38	25	950	1444	625
4	15	28	420	225	784
5	41	39	1599	1681	1521
6	37	37	1369	1369	1369
7	38	38	1444	1444	1444
8	43	32	1376	1849	1024
9	25	38	950	625	1444
10	38	39	1482	1444	1521
11	18	18	324	324	324
12	34	32	1088	1156	1024
13	27	32	864	729	1024
14	34	42	1428	1156	1764
15	37	37	1369	1369	1369
16	30	17	510	900	289
17	45	20	900	2025	400
18	35	14	490	1225	196
19	20	36	720	400	1296
20	37	32	1184	1369	1024
Сума	626	636	398136	391876	404496

Таблиця № 3.3.1

Підставляючи наші данні у формулу, отримуємо такій результат:

Висновок. У нашому експерименті коефіцієнт Пірсона дорівнює -0,2945. Отже, порівнювані середні значення рівня розвитку творчого потенціалу у студентів в контрольній групі на етапі констатуючого експерименту і експериментальної групи на етапі контрольному експерименту, статистично вірогідно розрізняються. Це говорить про те, що корекційно-розвиваючі вправи, спрямовані на підвищення рівня творчого потенціалу, ефективні. Отже, корекційно-розвиваюча робота, що проведена зі студентами експериментальної групи й спрямована на зниження тривожності, ефективна.

Таким чином, була встановлена наявність статистично достовірних розходжень між середніми значеннями, що належать до двох сукупностей даних без колекційної роботи й після корекційно-розвиваючої роботи. Так як вони дійсно вірогідно розрізняються.

Висновки

На основі проведеного нами експерименту можна зробити такі висновки:

1. У цій роботі нам видалася можливість розглянути актуальну проблему розвитку творчих здібностей та креативності у студентів. Наше дослідження необхідне для підвищення ефективності навчання та творчого потенціалу молоді.

2. В процесі виконання цієї роботи ми ознайомилися з думками багатьох психологів з приводу питання творчого потенціалу особистості.

3. Вибранні нами методика дослідження креативності валідні та зручні у використанні в умовах інституту.

4. Відзначимо, що в цілому, поставлені ними задачі виконані. На етапі констатуючого експерименту були проведені діагностичні методики з контрольною та експериментальною групами. Рівень творчого потенціалу та креативності у студентів гуманітарного факультету у більшості випадків на низькому та середньому рівні.

5. Формуючий експеримент, у задачі якого входило складання корекційно-розвиваючої програми, спрямованої на підвищення креативності студентів, був проведений в умовах, спеціально змодельованих колективних занять, що також входило в задачі даного етапу експериментальної роботи. На протязі формуючого експерименту були помітні позитивні зміни показників творчого потенціалу у студентів.

6. Контрольний зріз , аналіз якого був зроблений через математичну статистику, дозволив простежити динаміку підвищення рівня творчих здібностей та креативності у студентів гуманітарного факультету експериментальної групи. На даному етапі підтвердилася ефективність пропонованої складеної корекційно-розвиваючої програми, тобто корекційно-розвиваюча робота, спрямована на розвиток творчого потенціалу та уяви, сприяла підвищенню креативності у студентів.

7. Виконане експериментальне дослідження має виражену загальну практичну (прикладну) спрямованість. Розроблені в програмі принципи розвитку креативності та творчого потенціалу можуть бути використані в масовій практиці роботи зі студентами інших факультеті з 1 по 4 курс. Дана програма не являє собою єдиний закінчений варіант, вона може бути розширеної. Таким чином, отримані дані є основою для подальших досліджень по даній проблемі, у тому числі переконують, що застосування цілеспрямованих корекційно-розвиваючих занять реально впливають на підвищення креативності у студентів. Підвищення творчого потенціалу у студентів повинно носити не вузько функціональний, а загальний, індивідуально-орієнтований характер.

Рекомендації

Розвиток творчого мислення людини здійснюється в процесі його цілеспрямованої діяльності. Без цього неможливе ні глибоке засвоєння наукових знань, ні вироблення уміння самостійно використовувати їх на практиці. Самі по собі знання не служить достатньою підставою для включення молодої людини в самостійне життя. Освіта повинна сформувати особу, здібну до плідного соціального життя.

У педагогічній практиці існує ряд об'єктивних труднощів, що виникають в процесі формування світогляду студентів. Одним з них є факт того, що більшість педагогів не готові вести роботу по формуванню світогляду студентів відповідно до цілісної структури наукового світогляду. Окрім того, економічні реалії сучасного суспільного життя створюють виховну середу, що формує основи світогляди, далекі від загальнолюдських цінностей, створюють відчуження педагога і вихованця, унаслідок чого структура і вміст учбового процесу в сучасній освіті приходять в протиріччя із завданнями формування світогляду студентів.

За сприятливих умов (якщо середа дозволяє безперешкодно розвиватися індивідуальності) зробити відкриття може кожен, незалежно від освіти, соціального положення, віку або полу. Більш того, для цього навіть не треба бути генієм. Дослідження показали що займатися творчою роботою здатна будь-яка людина з нормальним рівнем інтелекту.

Розробляючи проблеми організації навчання творчості і вирішенню творчих завдань, необхідне знання особливостей творчої особи. Лише сукупність внутрішніх зв'язків і зовнішніх умов формує сповна певні властивості психіки.

Ми вважаємо, що особливостями творчої особи є: нейрофізіологічна структура мозку, що визначає переважання внутрішньої обумовленості над зовнішньою (ознаки самої системи); психологічна (енергетичне) самота (умови взаємозв'язку системи з іншими системами, соціумом); приналежність домінантній ідеї (співвідношення з надсистемою).

Творчість можлива лише тоді, коли умови несуть системний характер.

Таким чином для підвищення креативності студентів необхідно забезпечити необхідні умови для розвитку творчого потенціалу (свободу творчості, творче спілкування з іншими студентами, творчу обстановку у кабінеті).

Для підвищення креативності та творчих здібностей студентів також необхідно проводити психологічні тренінги та корекційно-розвиваючі методики у вільний від занять час. Запропонована нами програма вправ на розвиток творчого потенціалу, уяви та креативності виявилася ефективною, що підтвердилося експериментально, тому її можна використовувати у роботі зі студентами.

Креативність підвищує короткочасна зміна роду діяльності, тому студентам треба запропонувати участь у будь-якому масовому заході, залучити до активної діяльності у неформальному житті навчального закладу та давати додаткові завдання на розвиток уяви.

Навик креативного мислення можна розвивати абсолютно так само, як і будь-який інший. Питання лише у навчанні навику, в подальшому вживанні на практиці і упевненості в собі. Для розвитку свого творчого потенціалу необхідно:

1. Дотримуватися дисципліни, організованості і систематичності в роботі. Виконувати усе вчасно, брати завдання важче, ніж зазвичай.

2. На кожну задачу находити як можна більше неординарних відповідей, а не зупинятися на одній.

3. Задовольняти свою цікавість, дивитися науково-пізнавальні телепередачі, більше читати.

4. Творчість напряму залежить вед інтелекту, тому необхідно покращувати свій рівень IQ.

5. Бути сміливими у будь-якій справі, не боятися проявити себе.

6. Більше спілкуватися, проявляти свою комунікабельність.

Література

Абрамова Г.С. “Введення в практичну психологію” - Екатеринбург: “Ділова книга”, Москва: Видавничий центр “Академія”, 1995

Адлер А. Понять природу человека. СПб.: Академический проект, 1997. ;

Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л., 1968;

“Альманах психологичних тестів” - Москва: “КСП”, 1995

Альтшуллер Г.С. Творчество как точная наука. - М., 1979

Барзыкина А.Н. Желание изменить свою жизнь, - М: 2002;

Бердяев Н.А. Смысл творчества. Опыт оправдания человека. - М.: Фолио-Аст, 2002.

Богоявленская Д.Б. Вчера и сегодня психологии творчества // Творчество в искусстве - искусство творчества / Под ред. Л. Дорфмана и др. - М.: Смысл, 2000.

Бодалев А.А Психология личности, - М.: 1988;

Болотова А.К., Маркова И.В. Прикладная психология, - М: 2001;

Блюм Г. “Психоаналітичні теорії особистості”. Пер. з англ. - Э.: Изд-во “КСП” 1996

Брайан Клег, Пл Бич. Интенсивный курс по развитию творческого мышления, - М: 2004;

Бубнов С.С. Методики диагностики ценностных ориентаций личности, М: 1995;

Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. М.: Просвещение, 1989;

Гершензон М. Творческое самосознание. Философские рассуждения о творческом самосознании человека., Л: 1999

Головин. Словарь практического психолога. - Минск, 2001;

Дружинин В.Н. Психология общих способностей, 2-е издание, - Санкт-Петербург, 1999;

Дружинин В.Н., Шадриков В.В. Развитие и диагностика способностей, - М: 1991;

Зденек М. Развитие правого полушария: Углубленная программа высвобождения силы Вашего воображения. - М.: Попурри, 2004.

Клименко В.В. Психология творчества, - Киев, 2006;

Ломбразо Ц. Гениальность и помешательство, - СПб: 1992;

Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М., 1984. С. 383;

Матюшкин А.М. Мышление, обучение, творчество. - М.: 2003

Методы социальной психологии /Под ред. Е.С. Кузьмина, В.Е. Семенова, - Л: 1997;

Методики социально-психологических исследований личности и малых групп/ Сб. науных трудов под ред. А.Л. Журавлева, Е.В. Журавлевой, - М: 1995;

Мерещакова Б.Г., Зинченко В.П. Современный психологический словарь, - Санкт-петербург, 2006;

Маклаков А.Г. Общая психология: учебник для вузов, - Питер, 2006;

Немов Р.С. Психологія. Кн. 1. М.: ВЛАДОС, 1995.

Немов Р.С. Кн. 3. Психодіагностика. - М.: ВЛАДОС, 2003.

Николаенко Н.Н. Психология творчества, - С-П: 2007;

Пономарев Я.А Психология творчества и педагогика, - М: 1976;

Петровский А.В. Общая психология. М.: Просвещение, 1986;

Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Уч. пособие /Под ред. Д.Я.Райгородского, - Самара, 1998

Практична психологія. Под ред. проф. С. В. Кондратьевой. - М. 1997

Психологическая диагностика. Учебное пособие. / Под ред. К.М. Гуревича, Е.М. Борисовой. - М., 2000;

Рогов Е.И. Психология человека, - М: 1999;

Рубинштейн С.Л. проблемы общей психологии. - М.,1973

Социальная психология личности. Уч. пособие/ под ред. В.А.Лабунской, - М:2000;

Солсо Р.Л. "Что такое творчество?, - СПб: 2002

Сорокина Б. Ф. Психология и философия творчества., Минск, 2000

Словник практичного психолога / Сост. С.Ю. Головін - Мінськ; Харвест, 1997

Столяренко Л.Д. Основы психологии, - Ростов-на-Дону, 1997;

Фетинський Н.П., Козлов В.В., Манутлов Г.М. Соціально-психологічна діагностика розвитку особистості та малих груп, М: 2002

Яковлева Е.Л. Психология развития творческого потенциала личности. - М.: 1997

Ярошевский М.Г. Психология творчества и творчество в психологии, - М: 2000

Додаток

ДОДАТОК №1

МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ОБДАРОВАННОСТІ ЛОСЕВА А.А.

(Лосев А.А.)

Виявлення інтелектуальних схильностей справа дуже складна, як і будь-яка інша психодіагностична робота. Скориставшись представленою методикою, можна одержати первинну інформацію про спрямованість інтересів. Це, у свою чергу, дасть можливість об'єктивніше судити про здібності і про характер обдарованості.

Важливо, що, не дивлячись на відсутність абсолютного збігу між інтересами і схильностями, з одного боку, і здібностями і обдарованістю - з іншою, між ними існує тісний зв'язок. Цей зв'язок вже на ранніх етапах розвитку особи виражена достатньо безумовно: дитина цікавиться, як правило, тією наукою або сферою діяльності, в якій він найбільш успішний. Таким чином, схильності виступають як індикатор здібностей і обдарованості, з одного боку, як відправна крапка - з іншою.

Тест включає 27 питань. Питання складені відповідно до умовного ділення схильностей на 7 сфер: математика і техніка; гуманітарна сфера; художня діяльність; спорт; комунікативні інтереси; домашні обов'язки, праця по самообслуговуванню.

Лист відповідей: у клітинках треба записати відповіді на питання.

1	2	3	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17	18	19	20	21
22	23	24	25	26	27	28
29	30	31	32	33	34	35

Інструкція: Відповідайте на питання «так чи ні».

Лист питань: Кожне питання починається зі слів: «Чи подобається вам.»

1. вирішувати логічні задачі і задачі на кмітливість, розгадувати кросворди.

2. читати розповіді, повести, книги.

3. співати.

4. займатися спортом.

5. спілкуватися у великій компанії, бути в центрі уваги.

6. природу.

7. готувати.

8. вивчати іноземні мови, цікавитися і користуватися новими незнайомими словами.

10. малювати.

11. бути лідером.

13. цікавитися політикою.

14. писати вірші.

18. дотримувати режим дня.

19. заводити розмову з новими, незнайомими людьми в суспільних місцях.

20. тварин.

21. вивчати історію.

24. займатися різними видами художньої творчості.

25. залицятися за домашніми рослинами.

26. знайомитися з суспільними явищами і міжнародними подіями.

27. працювати в саду, вирощувати рослини.

ДОДАТОК № 2

ДОДАТОК № 3