Дослідження образу "матері" у свідомості підлітка

Особливості формування образу як структурного компоненту картини світу особистості. Сім’я як мала соціальна група та її вплив на формування свідомості підлітків. Дослідження ідеального "образу матері" у підлітків за допомогою методу вільних асоціацій.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 04.02.2015
Размер файла 188,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Соціально-психологічний факультет

Кафедра соціальної і практичної психології

Дослідження образу «матері» у свідомості підлітка

Курсова робота

студентки 23 групи

соціально - психологічного факультету

спеціальність «Практична психологія»

Кінцал Юлії Анатоліївни

Науковий керівник :

асистент кафедри соціальної та

практичної психології

О. Г. Шмиглюк

Житомир - 2014

Зміст

ВСТУП

Розділ І. Теоретичний аналіз проблеми формування образу « матері » у свідомості підлітка.

1.1 Особливості формування образу як структурного компоненту картини світу особистості

1.2 Сім'я, як мала соціальна група та її вплив на формування свідомості підлітків

1.3 Особливості образу матері у свідомості підлітка

Розділ 2 МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Методологічні підходи дослідження «образу матері» у свідомості підлітків

2.2 Методика і організація дослідження

Розділ 3. Дослідження «образу матері» у свідомості підлітків

3.1 Дослідження ідеального «образу матері» у підлітків, за допомогою методу вільних асоціацій.

3.2 Дослідження реального «образу матері» у підлітків, за допомогою факторного аналізу

ВИСНОВОК

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Актуальність дослідження

Сім'я - це перша соціальна група, що забезпечую первинну соціалізацію. Родина супроводжує людину протягом усього її життя, та має великий вплив на формування особистості.

Найсильніший і найтриваліший вплив на дитину має мама. Вирішальне значення для розвитку особистості має емоційний контакт дитини з матір'ю.

Підлітковий вік (11-15р.) - це особливий період у розвитку людини його називають ще критичним періодом біологічної та психологічної перебудови організму. В ньому багато джерел і починань всього подальшого становлення особистості. Відносини підлітка з батьками перебудовуються і не завжди «по вектору» взаєморозуміння, співчуття і постійної турботи, що призводить до емоційної дистанції між підлітком і його мамаю. Конфлікти між батьками і підлітками призводять до тривожності, яку важко коректувати (А.М. Прихожан).

Низький рівень надання підлітку соціальної підтримки з боку основних членів його соціальної сітки (батьки, друзі, однокласники, педагоги) призводить до порушення психосоматичного здоров'я. Соціальна ж підтримка детермінує розвиток соціальних навиків у підлітків. Тому для нормального розвитку дитина потребує любові, турботи захисту, розуміння зі сторони обох батьків.

Підлітковий вік характеризується такими новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні.

Бути значущим і потрібним дитині означає розуміти її тривоги і сумніви, підтримати її, стати другом. Ним має бути матір. Вона виконує неоціненну роль у створенні сприятливого психологічного клімату в родині, а також в адаптації підлітка до нової соціальної ролі.

Туму дослідження того як сприймається підлітком мама її позитивний або негативний «образ», наскільки він близький чи не близький від бажаного, (наскільки мама сприймає і розуміє підлітка, його потреби, інтереси, психологічні стани та переживання і взаємодіє з ним) залежить сприймання і оцінка підлітка себе, формування позитивного чи негативного образу ” Я”, прийняття чи неприйняття своєї особистості.

Об'єкт дослідження: картина світу підлітків.

Предмет дослідження: «образ матері» у свідомості підлітка.

Мета дослідження: Особливості сприймання «образу матері» відрізняється від «ідеального» у свідомості підлітка.

Гіпотеза дослідження: у свідомості підлітків існують відмінності у сприйманні реального та ідеального образу матері.

Завдання дослідження:

1. Опрацювати наукову літературу з проблем дослідження «образу матері » у свідомості підлітка.

2. Провести теоретико-методологічний аналіз особливостей реального та ідеального «образу матері» у свідомості підлітка.

3. Визначити відмінності реального і ідеального «образ матері» в свідомості підлітка

Методологічні та теоретичні основи дослідження. Науковим підгрунттям дослідження є концепція образу світу О.М. Леонтьєва (детермінації пізнавальних процесів об'єктивними і суб'єктивними чинниками), теорія архетипів (К.Ґ. Юнґ); загальнотеоретичні положення про особливості розвитку у підлітковому віці ( М. Мид, Р. Бенедикт, Л.С. Виготский, В. Г. Казанська, А.А. Ліфанцева, В.М. Поліщук, С. Холл,І. С.Кон, Д.Б. Єлконін).

Методи та організація дослідження для того щоб перевірити гіпотезу та завдання дослідження «образу матері» у свідомості підлітка проводилось дослідження за допомогою методу анкетування,асоціативного експерименту. Обрахунки здійснювали за допомогою факторного аналізу.

Надійність і вірогідність: результатів дослідження забезпечувалися репрезентативністю вибірки (17 підлітків, з них 8 хлопчиків і 9 дівчаток віком 14 років), застосуванням методів, адекватних меті і завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження: вперше здійснено дослідження реального і ідеального образу «матері», в свідомості підлітка.

Практичне значення: дослідження можуть бути використанні в консультативній роботі терапевта

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (25), додатків (2).

Загальна кількість сторінок - 27, рисунків - 2, таблиць - 5.

Розділ І. Теоретичний аналіз проблеми формування образу « матері » у свідомості підлітка

1.1 Особливості формування образу як структурного компоненту картини світу особистості

образ матір свідомість підліток

У людини є потреба орієнтації у світі, яка задовольняється створенням індивідуалльної картини світу людини. Картина світу певного суб'єкта унікальна й відмінна від картин світу інших, так як вона є результатом суб'єктивного конструювання, зумовленого індивідуальними особливостями сприймання, мислення, діяльності, «особистої душі» (Юнг)[24].

Засновником теорії образу світу, яка виникла у рамках психології сприймання, вважається О. М. Леонтьєв, який поряд з поняттям «образ світу» часто вживав поняття «картина світу». Він підкреслював, що «в психології проблема сприймання повинна ставитись як проблема створення у свідомості індивіда багатомірного образу (уявлення) світу, образу реальності» [7, 20].

Поняття «образ» являють собою елементи ідей і відображають переживання, які не пов'язані з теперішнім моментом та мають наступні основні ознаки: якість, інтенсивність, довготривалість, виразність. У роботі Д. О. Леонтьєва «Психологія смислу», С. Л. Рубінштейн дає таке визначення образу: «Образ - відображення предмета, й відображається в образі предмет саме так, як він виступає у реальних життєвих стосунках» [8, 20].

Д. О. Леонтьєв зазначає, що у психічному образі існує не лише відображення явищ або предметних стосунків, але й життєвого смислу для людини, відношення до її потреб [8, 20].

Найбільш глибоке вивчення категорія образу отримала завдяки психоаналітичному напряму. Зупинимось на поглядах К. Г. Юнга. Аналіз категорії образу у нього пов'язаний з поняттями архетипу. Образи виникають зі сфери тих регіонів психіки, які К. Юнг назвав колективним несвідомим.

Такі образи виникають з природної потреби і її ж задовільняють. Для дитини найбільш безпосереднім першообразом є мати; це у всіх відношеннях найбільш близьке і найбільш сильне переживання [24, 20].

Згідно ідей К. Г. Юнга, Уявлення, яке складається в людини про світ, є образом того, що вона називає світом. Саме на цей образ, виходячи з його особливостей, людина орієнтується в своїй адаптації» [24,20]. Образи у К. Г. Юнга - не просто репрезентація, але феномен, який виконує активну творчу функцію.

Існує принципова неможливість звести цілісний образ світу до сукупності окремих образів, тобто «амодальність» образу світу. Це пов'язано з розрізненням у структурному плані ядерних і поверхових структур образу світу[19,20].

Картина світу - індивідуальна для людини цілісна суб'єктивна картина об'єктивної реальності, опосередкована психічним відображенням [7,20].Формування картини світу охоплює всі сторони психічного - від відчуття до мислення й самосвідомості. [10,20].

Формування ілюзорної картини світу людини, - це викривлені стереотипами, страхами, проекціями, упередженнями уявлення про світ. Ці уявлення спрощують життя людини, адже можна використовувати вже існуючі стереотипи, задані схеми, які досить часто відірвані від реальності; не потрібно пізнавати світ та людей, а натомість можна перенести на них власні проекції.

Велике значення в картині світу мають установки. «Установка є психологічним поняттям, яке характеризує орієнтацію на ціль або, так би мовити, «вище уявлення», особливе розташування психічних змістів. Психологічна установка має ідею, ціль, яка підтримується та обґрунтовується досвідом, принципами, емоційним враженням» [24, 20].

К. Г Юнг наголошує на тому, що можна говорити про розвиток картину світу лише в тому випадку коли людина робить серйозні спроби абстрактно або наочно сформувати свою установку, з'ясувати для самої себе, чому та для чого ми робимо саме такі вчинки та живемо саме таким чином. Розвиток свідомості обумовлює розвиток картини світу. Усвідомлення причин та цілей, здобуття досвіду, знань є механізмами її розвитку [24,20].

1.2 Сім'я, як мала соціальна група та її вплив на формування свідомості підлітків

Сім'я - це певний морально-психологічний клімат, це для дитини школа стосунків з людьми, де дитина отримує основні знання й про навколишній світ.

Велику увагу привертає становлення образу сім'ї у підлітка Зупинимось на понятті образ сім'ї - це багатофункціональний сімейний феномен, який формується на макросистемному і проявляється на мікросистемному рівні у вигляді сукупності уявлень членів даної сім'ї про неї саму. сімейний образ як своєрідний механізм психологічного захисту сім'ї, який виконує оберігаючи функцію та сприяє підтримці цілісності сімейної системи [11].

Образ сім'ї - складне утворення, яке формується на протязі тривалого часу. У дослідженнях, присвячених образу сім'ї, було виявлено, що поняття «образ сім'ї», у тому числі стосовно дітей пыдлыткового віку, не має чіткої наукової характеристики. У сучасних дослідженнях поняття «образ сім'ї» та «уявлення про сім'ю» використовуються як ідентичні, хоча уявлення не розкривають усього значення образу, відображаючи лише когнітивний його аспект [17]. Образ сім'ї включає в себе мотиваційний компонент, який включає аналіз значимості сім'ї; когнітивний компонент - уявлення про основні характнристики взаємин у сім'ї; емоційний компонент - переживання пов'язані з образом сім'ї, ставлення до наявного і можливого майбутнього сімейного статусу; компонент «Образ Я», який включає уявлення дитини про себе через приналежність до сімейної групи, існуючі та майбутні сімейні ролі [23].

Від того, як батьки сприймають і розуміють підлітка, його потреби, інтереси, психологічні стани та переживання, а, отже, відповідно і взаємодіють з ним, залежить сприймання і оцінка підлітком себе, формування позитивного чи негативного образу “Я”, прийняття чи неприйняття своєї особистості. [16].

І.С.Кон вважає, що немає ні одного соціального чи психологічного аспекту поведінки підлітків, який би не залежав від сімейних умов сьогодні чи в минулому.

Сім'я має особливий вплив на формування соціально-психологічної адаптації підлітків. Вона бере уже з перших днів життя дитини на себе турботу про її здоров'я і виховання, дає початкові знання про оточуюче, вводить і керує ними в цьому світі, виробляє уявлення і навики, допомагає здійснювати контакти з багатьма людьми.

Батьківська любов і турбота - це природні стимулятори, що найбільш повно відповідають потребам розвитку дитини, її емоційного світу і культури, багатого спектру вищих людських почуттів.

В системі внутрішньосімейних стосунків головними виступають відносини між подружжям. Вони створюють сім'ю і визначають її обличчя. Саме від характеру і стану подружніх взаємин залежить морально-емоційний клімат сім'ї і її виховні можливості.

Є такі типи сімей, як демократична, авторитарна і перехідного типу. Відповідно неоднаковий їх вплив на розвиток дитини. Демократичний тип сім'ї має виховний вплив.

Дослідження Р.М.Капралової і А.І.Ушатікова показали, що сімейні відносини мають значний вплив на вольовий розвиток у підлітковому віці.

За даними А.Ю.Тавіта, конфліктні відносини між батьками створюють умови для ранніх сексуальних стосунків. Таким чином, патологія сімейних відносин проектує надзвичайно широкий спектр аномалій.

Американські соціологи Е.І.Глюк, наприклад, вважають, що там, де в сім'ї здорова обстановка, шанси на виникнення у дитини антисоціальних нахилів можна визначити, як 3 до 100. В тих же випадках, де домашні умови незадовільні, шанси піднімаються до 98 із 100 [16].

Аналіз літератури з проблеми дослідження свідчить про те, що сімейні стосунки - сильний специфічний виховний фактор і, в той же час, дуже раниме місце в сім'ї.

Відомий психолог О.М.Леонтьєв вважав підлітковий період другим (після дошкільного) народженням особистості. Його ознакою є досить високий рівень самостійності, здатності до самовдосконалення і самовиховання, регулювання своєї діяльності на основі поставленої мети. Істотним моментом формування системи саморегуляції поведінки, стосунків з оточуючими у підлітковому віці є інтенсивний розвиток й упорядкування ціннісних орієнтацій, які виступають узагальненою характеристикою і показником реального процесу становлення особистості.

Особливо важливого значення у формуванні системи цінностей набуває сім'я, яка виступає тим безпосереднім первинним середовищем. Стосунки з дорослими членами сім'ї є важливим фактором соціальної орієнтації підлітка в навколишній дійсності.

І.С.Кон вважає, що нема ні одного соціального чи психологічного аспекту поведінки підлітків, який би не залежав від їх сімейних умов.

Стосунки із дорослими членами сім'ї є важливим фактором соціальної орієнтації підлітка і зумовлюють, певним чином, формування суб'єктивної стратегії його самоствердження.

Родина, з позиції соціологів, являє собою малу соціальну групу, засновану на шлюбному союзі і кревному спорідненні, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємною допомогою, моральною відповідальністю.

По типу проживання родина підрозділяється на патріархальну, матріархальну, неолокальну й унілокальну. Розглянемо кожну з цих форм.

Родина - складна багатофункціональна система, вона виконує ряд взаємозалежних функцій. Функція родини - це спосіб прояву активності, життєдіяльності її членів.

Родина з її постійним і природним характером впливу покликана формувати риси характеру, переконання, погляди, світогляд дитини. Тому виділення виховної функції родини як основної має суспільний сенс.

Для кожної людини родина виконує емоційну і рекреативну функції, що захищають людину від стресових і екстремальних ситуацій.

И.Ф.Дементьєва говорить про виникнення нових нетипових проблем виховного характеру внаслідок різних матеріальних і психологічних труднощів, пережитих родиною[4]. Невпевнені в собі батьки перестають бути авторитетом і зразком для наслідування у своїх дітей. Авторитет матері міняється в залежності від сфери її діяльності. Підлітки часом виконують непрестижну, некваліфіковану роботу, але вигідну в грошовому відношенні, і їхній заробіток може наближатися до заробітку батьків, чи навіть перевищувати його. Це один з факторів, що сприяють падінню авторитету батьків в очах підлітка. Подібна тенденція не тільки скорочує виховні можливості родини, але і приводить до зниження інтелектуального потенціалу суспільства.[4].

1.3 Особливості образу матері у свідомості підлітка

Підлітковий період - це дуже важкий час як для батьків, так і для дітей. Підлітки, усвідомлюючи, що їх поведінка часто залишає бажати кращого, сподіваються на те, що їх мати зможе зрозуміти їх, поставити себе на їхнє місце в будь-якій ситуації, і, найголовніше, продовжувати любити їх, що б вони не накоїли.

Вплив матері і значимість цього впливу включається в життєвий простір підлітка, яке гуманістичні психологи називають «полем досвіду», отже коли відносини з мамою дистанційні, це обідняє поле дитини. Мама виступає певнім прикладом, тому позитивний образ матері, важливий для нормального розвитку особистості підлітка[5].

Одним з центральних новоутворень підліткового віку є почуття дорослості , яке виражається в прагненні до незалежності , самостійності , в утвердженні свого особистісного гідності.

Багато дослідників неодноразово наголошували важливість досліджень материнства. Б.Берне: „Якщо ми хочемо зрозуміти розвиток дитини, і переконані, що ранні роки важливі в її житті, тоді важливо досліджувати наші власні уявлення про матерів. Якщо ми хочемо зрозуміти розвиток людини, тоді материнство є безперечно важливою галуззю досліджень”. [1, 22]. Материнство - це одна із фундаментальних цінностей людства. Усі сучасні психологічні дослідження в області материнства підкреслюють важливість материнської поведінки для розвитку дитини, розкривають його складну структуру та шляхи розвитку, представляють множинність культурних та індивідуальних варіантів [22].

Традиційно в психології особистості і в дитячій психології аналіз взаємодії матері з дитиною починався з моменту народження дитини [21].

Піклування батьків про своє потомство у різних формах зустрічається на всіх стадіях розвитку живих організмів. Саме в процесі взаємодії з матір'ю (та частково з іншими близькими дорослими, допущеними до немовляти) дитина включається в процес засвоєння видотипових засобів відображення реальності (в тому числі - до мови), в результаті чого відбуваються видотипові зміни в структурі головного мозку [21]. Таким чином, материнство забезпечує формування конкретних елементів змісту в ядерному утворенні картини світу дитини і передачу цих утворень через модель материнства.

Вивчення саме образу материнства розпочались усього кілька десятків років тому [6], коли сам підхід вивчення окремих образів предметів та явищ у свідомості людини набув розмаху.

Образ материнства є надзвичайно глибоким психологічним явищем, що починає формуватись ще до народження дитини, і продовжує своє становлення протягом усього життя [21]. Вони формуються через переживання стосунків із власною матір'ю [21]; контакти з дітьми, спостереження та переживання вироблених в суспільстві цінностей материнства і дитинства; досліджуваний образ, отримують певне емоційне навантаження, набувають ціннісного рангу, стають уособленням певного власного смислу. Таким чином, у людини виробляється ставлення, система установок та очікувань до материнства. Якість та інтенсивність утворення всіх цих психологічних явищ визначає наповнення образу материнства, розвиненість смислової сфери щодо цього явища [21].

Образ матері - надзвичайно важлива структура картини світу підлітку, що забезпечує орієнтацію в системі близьких стосунків та життєвих стратегій. Наповнення оцього образу визначає привабливість, бажаність, цінність факту батьківства. Якщо питома вага таких переживань носить неприємний, болісний для людини характер, то блокується формування потребнісно-мотиваційної сфери материнства. Ці аспекти мають сильний вплив на формування образу майбутнього загалом і спрямування своєї діяльності в певне русло.

Вивчення індивідуального набору репрезентованих у картині світу функціональних сторін материнства створює широкі можливості для корекційної роботи [21].

Розділ 2. МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Методологічні підходи дослідження «образу матері» у свідомості підлітків

Особливу методологічну значимість у дослідженні свідомості підлітків має введення А.Н. Леонтьєвим поняття картини світу: «Свідомість у своїй безпосередності є вікривається суб'єкту картина світу , в яку включений і він сам , його дії та стану » [8,7]

Для вивчення елементів „п'ятої мірності”, яку О.М. Леонтьев розглядав як аспект існування картини світу, існує низка інструментів. Серед специфічних методів можна назвати різні проективні методики, метод семантичного диференціалу (Ч. Осгуд), метод рангових решіток (Дж. Келлі), методика кінцевих смислів (Д.О. Леонтьєва), варіації асоціативного експерименту (З. Фройд, Ф. Гальтон). До неспецифічних методів належать фактично всі ті методики, які конкретний дослідник зміг модифікувати для вивчення аспекту картини світу, або, залишивши саму методику без змін, знайти альтернативні варіанти інтерпретації отриманих за її допомогою даних [1].

«Образ матері» виступає як структурний компонент картини світу для його дослідження , так як і для дослідження інших образів найкраще використовувати проективні методики. Психологічне вимірювання із застосуванням проектних методик здійснюється на основі інтерпретації результатів діяльності досліджуваного за допомогою слабо структурованого стимульного матеріалу, який людина доповнює, проектуючи таким чином свою особистість. Існує кілька видів проективних методик: конститутивні, конструктивні, інтерпретацій ні, катартичні, експресивні, імпресивні, адитивні, семантичні[15].

Найбільш відповідаю цілі нашого дослідження семантичні методи, найбільш розроблений серед них - асоціатимвний експеримемнт - психологічний або психолінгвістичний експеримент, суть якого полягає в тому, що респондентові пропонують стимули різного типу (слова, малюнки тощо) з метою викликати у нього відповідні асоціації. [2]

Розрізняють вільний асоціативний експеримент, коли респондентові пропонують відповісти словом, що перше спало йому на думку після пред'явлення стимулу, не обмежуючи вибір реакції жодними критеріями; керований асоціативним експериментом, коли експериментатор певним чином обмежує вибір реакції, наприклад, дає завдання подати означення до стимулів-іменників тощо; ланцюговий асоціативний експеримент, у якому респондентові пропонують відповісти будь-якою кількістю реакцій на стимул, не встановлюючи жодних формальних або семантичних обмежень. Можливі також змішані види асоціативного експерименту, коли респондент отримує завдання відповісти певною кількістю реакцій-означень на стимул-іменник [25]

На перебіг асоціативного експерименту впливають різні чинники (соціальні, психофізіологічні тощо). Це форма проведення асоціативного експерименту (усна, письмова, спосіб пред'явлення стимулів -- по одному або списком тощо); хто і як проводить експеримент (тобто поведінка експериментатора, його індивідуальні характеристики, настанови, яку він/вона дає респондентам тощо); обставини, за яких експеримент відбувається (місце проведення, погодні тощо умови); психічний стан інформантів на час проведення експерименту, вплив політичних та ін. подій на їхню свідомість тощо.

Асоціативні зв'язки, наявні у свідомості людини взагалі чи присутні у певний момент, пов'язані із протіканням у корі головного мозку тих чи інших психічних процесів, від яких залежить мислення людини взагалі. Відповідь (слово-реакція) на задане слово-стимул дозволяє простежити динаміку асоціативних зв'язків у свідомості людини, визначити як за допомогою мовних знаків відображається об'єктивна дійсність у її свідомості; які зв'язки вона встановлює між окремими предметами і явищами, семантичні зв'язки між словами, який тип мислення у неї домінує.

2.2 Методика і організація дослідження

В дослідженні приймали участь 17 учнів 7-го класу Коростишівської ЗОШ №1 (9 дівчаток та 8 хлопчиків віком 14 років).

Асоціативне дослідження проходило в два етапи. В першому підліткам роздалися бланки, де їх просили заповнити основні дані (вік та стать), та назвати 13 слів-ознак , як в їх уявленні можуть охарактеризувати ідеальну маму. Після того отриманий емпіричний матеріал був узагальнений і частотно проаналізований за допомогою програми Microsoft Excel. В другому етапі найбільш часто вживані 13 асоціації були представлені на новому бланку в алфавітному порядку, і учням пропонувалось виставити отриманим якостям бал, за ступенем їх важливості. Потім отримані результати піддали факторному аналізу за допомогою програми STATISTICA 6.

Розділ 3. Дослідження «образу матері» у свідомості підлітків

3.1 Дослідження ідеального «образу матері» у підлітків, за допомогою методу вільних асоціацій

Підліткам, що приймали участь у дослідженні образу матері пропонувалося заповнити бланк (додаток А), де вони мали записати 13 асоціацій на фразу-стимул «ідеальна мама».

Частотний аналіз цих асоціацій наведено в таблиці 1

Таблиця 1

Асоціації підлітків, які виникли під час дослідження, та частота їх вживань у відсотках.

№ п/п

Асоціації

Кількість вживань, разів

Кількість вживань, %

Частота вживань , %

1.

любляча

17

7,692308

100

2.

добра

14

6,334842

82,35294

3.

розуміюча

14

6,334842

82,35294

4.

ніжна

11

4,977376

64,70588

5.

красива

10

4,524887

58,82353

6.

турботлива

10

4,524887

58,82353

7.

господарка

9

4,072398

52,94118

8.

подруга

8

3,61991

47,05882

9.

розумна

7

3,167421

41,17647

10.

сама рідна

6

2,714932

35,29412

11.

справедлива

6

2,714932

35,29412

12.

щаслива

6

2,714932

35,29412

13.

впевнена

5

2,262443

29,41176

14.

тепла

5

2,262443

29,41176

15.

активна

4

1,809955

23,52941

16.

бізнес вумен

4

1,809955

23,52941

17.

весела

4

1,809955

23,52941

18.

захисток

4

1,809955

23,52941

19.

надійна

4

1,809955

23,52941

20.

працьовита

4

1,809955

23,52941

21.

сильна

4

1,809955

23,52941

22.

авторитетна

3

1,357466

17,64706

23.

затишок

3

1,357466

17,64706

24.

незамінна

3

1,357466

17,64706

25.

щира

3

1,357466

17,64706

26.

вчителька

2

0,904977

11,76471

27.

головна

2

0,904977

11,76471

28.

найдороща

2

0,904977

11,76471

29.

найкраща

2

0,904977

11,76471

30.

підтримка

2

0,904977

11,76471

31.

порадниця

2

0,904977

11,76471

32.

радісна

2

0,904977

11,76471

33.

спілкується з друзями

2

0,904977

11,76471

34.

цілеспрямована

2

0,904977

11,76471

35.

чесна

2

0,904977

11,76471

36.

чуйна

2

0,904977

11,76471

37.

берегиня

1

0,452489

5,882353

38.

бухгалтер

1

0,452489

5,882353

39.

вірна

1

0,452489

5,882353

40.

дбайлива

1

0,452489

5,882353

41.

дисципліна

1

0,452489

5,882353

42.

дорогоцінна

1

0,452489

5,882353

43.

жіночна

1

0,452489

5,882353

44.

золоті руки

1

0,452489

5,882353

45.

кохана

1

0,452489

5,882353

46.

лагідан

1

0,452489

5,882353

47.

любить тата

1

0,452489

5,882353

48.

мама вдома

1

0,452489

5,882353

49.

найрідніша

1

0,452489

5,882353

50.

особлива

1

0,452489

5,882353

51.

перукар

1

0,452489

5,882353

52.

позитивна

1

0,452489

5,882353

53.

приклад

1

0,452489

5,882353

54.

рукодільниця

1

0,452489

5,882353

55.

сама дорога

1

0,452489

5,882353

56.

світла

1

0,452489

5,882353

57.

серйозна

1

0,452489

5,882353

58.

слухняна

1

0,452489

5,882353

59.

сонечко

1

0,452489

5,882353

60.

спокійна

1

0,452489

5,882353

61.

строга

1

0,452489

5,882353

62.

талановита

1

0,452489

5,882353

63.

тендітна

1

0,452489

5,882353

64.

усміхнена

1

0,452489

5,882353

65.

успішна

1

0,452489

5,882353

66.

чарівна

1

0,452489

5,882353

67.

яскрава

1

0,452489

5,882353

68.

Всього

221

100%

Отже у свідомості підлітків, виявилось 67 асоціацій з образом «ідеальної мами», які можна віднести до певних категорій, та побудувати семантичну вісь цих асоціацій.

Виявленні асоціації можна віднести до трьох основних категорій: особистісні якості, функції та соціальні ролі (таблиця 2)

Таблиця 2

Категоризація якостей образу матері.

Категорії

Асоціації

Особистісні якості

Любляча, добра,розуміюча, ніжна, Красива, розумна, справедлива, впевнена, тепла, весела, надійна, сильна, щира, цілеспрямована, чесна, чуйна,вірна, дбайлива, дорогоцінна, жіночна, лагідна, серйозна, слухняна, сонечко, спокійна, строга, талановита, тендітна, усміхнена, чарівна, яскрава

Функції

Турботлива, захисток, працьовита, затишок, незамінна, головна, підтримка, порадниця, берегиня, дисципліна, золоті руки, рукодільниця, господарка

Соціальні ролі

Подруга, сама рідна, активна, бізнес вумен, авторитетна, вчителька, найкраща, радісна, спілкується з друзями, бухгалтер, любить тата, мама вдома, особлива, перукар, позитивна, приклад, успішна

З представленої категоризації, можна зробити висновок, що образ матері у світогляді підлітка, формується в різних категоріях. За функціями маму сприймають, обслуговуючу особу, за соціальними ролями, важливим є статус мами в суспільстві її професія, прослідковується вплив сьогодення, підлітки використовують асоціації як «бізнес гумен» та «успішна». Особистісні якості всі мають позитивний характер.

На семантичної осі (рис..1) після проведення частотного аналізу зібраного матеріалу, можна виділити 13 найактуальніших асоціацій, що відображають образ матері у картині світу підлітків (любляча - 100%; добра, розуміюча - 82% ніжна - 64%; красива, турботлива - 59%; господарка - 52%; подруга, розумна - 40%; сама рідна, справедлива, щаслива - 35%; впевнена - 29%). На асоціативній діаграмі чітко помітно вище описані результати дослідження.

Рис..1 Асоціативна діагарама вісь, асоціацій на фразу-стимул «ідеальна мама»

3.2 Дослідження реального «образу матері» у підлітків, за допомогою факторного аналізу

Для проведення факторного аналізу підліткам роздалися бланки (додаток Б) оцінювання в яких знаходились 13 характеристик образу матері, що були виділені з попереднього дослідження які і формують образ матері.

Інструкція: перед вами якості, які притаманні образ матері. Оцініть їх важливість за 13 бальною шкалою (оцінка 13, за найважливішу для вас якість, 1 - якість найменш неважлива).

З отриманих результатів ми сформували матрицю для факторного аналізу (таблиця 3).

Таблиця 3

Матриця для факторного аналізу «образ матері» у свідомості підлітка х якості «образу матері»

Асоціації

Любляча

Добра

Розуміюча

Ніжна

Красива

Турботлива

Господарка

Подруга

Розуміюча

Сама рідна

Справедлива

Щаслива

Впевнена

Учасники дослідження

1

11

13

6

3

9

4

7

8

12

10

5

2

1

2

13

8

7

10

9

6

5

4

12

3

11

2

1

3

11

5

12

8

2

13

7

9

10

3

6

4

1

4

13

9

8

12

7

11

6

3

5

2

4

10

1

5

13

9

8

12

6

11

7

3

5

1

4

10

2

6

11

12

6

13

7

8

10

5

4

9

1

3

2

7

11

13

9

10

5

8

12

7

3

4

2

6

1

8

9

10

12

11

13

8

3

6

5

7

2

4

1

9

10

13

8

7

3

11

12

9

6

5

4

2

1

10

13

10

12

9

7

8

5

11

4

6

3

2

1

11

13

12

10

11

4

9

8

5

2

7

6

3

1

12

12

13

9

11

10

6

5

8

3

7

1

4

2

13

13

10

5

11

4

12

9

3

6

8

7

1

2

14

12

13

11

10

2

9

8

5

4

7

6

3

1

15

13

12

10

8

2

7

11

9

6

5

4

3

1

16

12

11

13

7

10

8

4

5

3

2

9

1

6

17

13

7

12

6

4

11

10

9

8

5

2

3

1

Таблиця 4

Факторне навантаження

Factor

1

Factor

2

Factor

3

Factor

4

Factor

5

любляча

0,213

0,253

0,188

-0,548

0,027

добра

-0,827

0,086

0,025

0,146

0,388

розуміюча

0,566

-0,174

-0,494

0,218

0,493

ніжна

0,055

-0,021

0,853

0,056

0,244

красива

-0,178

-0,943

0,115

0,095

0,027

турботлива

0,642

0,509

0,208

-0,043

0,062

господарка

-0,237

0,887

-0,029

0,130

-0,042

подруга

0,035

0,156

-0,759

0,529

-0,018

розумна

0,098

-0,101

-0,340

-0,197

-0,892

сама рідна

-0,787

0,033

-0,167

0,259

-0,128

справедлива

0,117

-0,132

-0,164

-0,889

-0,169

щаслива

0,443

0,007

0,713

0,287

-0,046

впевнена

0,018

-0,364

-0,099

-0,507

0,617

Expl.Var

2,393

2,222

2,328

1,915

1,682

Prp.Totl

0,184

0,171

0,179

0,147

0,129

Таблиця 5

Внесення факторів у загальну дисперсію

Eigenvalue

% Total

Cumulative

Cumulative

1

2,810448

21,61883

2,81045

21,61883

2

2,376274

18,27903

5,18672

39,89786

3

2,242739

17,25184

7,42946

57,14970

4

1,720446

13,23420

9,14991

70,38390

5

1,390545

10,69650

10,54045

81,08039

Рис. 2 Факторне поле відображення реального образу матері у свідомості підлітка.

На основі факторно-семантичного поля, що представлене на рис. 2 та результатами факторизації матриці «образ матері» у свідомості підлітка х якості «образу матері» ми можемо проаналізувати отримані дані

За результатами факторного аналізу методом головних компонент виділилось 5 факторів, які пояснюють 81,08% дисперсії.

Основу першого фактору складають такі конструкти як доброта(-0,827) та сама рідна( - 0,787), що дає нам підставу назвати фактор1 по імені конструкту, що до нього входить - «добра». Він пояснює 21,61% дисперсії.

Другий фактор (18,27% дисперсії) складають господарка (0,887) та красива (-0,943), фактор є біполярним, що може свідчити про їх взаємовиключення, тобто якщо маму сприймають як красиву, то не сприймають її як господарку і навпаки. У системі координат, які задані цими двома факторами, що пояснюють 39,89% дисперсії, розміщуються всі інші якості, простір,що моделює кореляційні зв'язки решти факторів з двома основними.

Тісний кореляційний зв'язок фактор «добра» має з конструктами, турботлива , розуміюча, а фактор «господарка» з конструктами «турботлива» і «любляча».

Третій фактор (17,25% дисперсії) включає конструкти: ніжна(0,853), щалива (0,713), подруга (-0,759). Четвертий фактор (13,23% дисперсії ) - конструкт справедлива (-0,889). До п'ятого фактору (10,69% дисперсія) - розумна (-0,892).

ВИСНОВОК

1.Картина світу - суб'єктивний образ об'єктивної реакльності, інтерпретація людиною дійсності, що дозволяє їй орієнтуватись в світі. Картина світу має ядерні та поверхові структури, усвідомлені, несвідомі, недостатньо усвідомлені установки, образи, уявлення.

Сім'я - це перша соціальна група, що забезпечую первинну соціалізацію. Родина супроводжує людину протягом усього її життя, та має великий вплив на формування особистості. А образ сім'ї - складне утворення, яке формується на протязі тривалого часу.

Образ матері - надзвичайно важлива структура картини світу підлітку, що забезпечує орієнтацію в системі близьких стосунків та життєвих стратегій. І саме який цей образ, позитивний чи негативний, має сильний вплив на формування образу майбутнього загалом і спрямування своєї діяльності підлітком в певне русло, його становлення як особистості.

2.Для дослідження картини світу, використовують різні проективні методики. Наші дослідження проводильсь за допомогою асоціативного експерименту (психологічний або психолінгвістичний експеримент, суть якого полягає в тому, що респондентові пропонують стимули різного типу (слова, малюнки тощо) з метою викликати у нього відповідні асоціації.

3. Підлітків, які були задіяні в експерименті, образ ідеальної мами як: любляча - 100%; добра, розуміюча - 82% ніжна - 64%; красива, турботлива - 59%; господарка - 52%; подруга, розумна - 40%; сама рідна, справедлива, щаслива - 35%; впевнена - 29%, для них є важливими якості: здатність зрозуміти і пробачити в будь-якій ситуації, вміння дати правильну пораду і при цьому поважати особистий вибір підлітка, бажання бути другом своєму синові або доньці і безмежна любов. Це свідчить про значущу роль матері в житті підлітка

В результаті факторного аналізу реального образу матері показали, що, дійсно для дітей-підлітків мама має позитивний образ, адже основу першого фактору складають такі конструкти як доброта(-0,827) та сама рідна( - 0,787). Другий фактор складають господарка (0,887) та красива (-0,943), фактор є біполярним, що може свідчити про їх взаємовиключення, тобто якщо маму сприймають як красиву, то не сприймають її як господарку і навпаки. Тісний кореляційний зв'язок фактор «добра» має з конструктами, турботлива , розуміюча, а фактор «господарка» з конструктами «турботлива» і «любляча». Тому можна зробити висновок різниця між ідеальним і реальним образом матері майже відсутня і має позитивний характер.

Список використаних джерел

1. http://www.psyh.kiev.ua Щербань Є.А. Образ материнства у психологічній картині світу особистості студента

2. Асоціативний експеримент // Короткий психологічний словник / За ред. проф. В. І. Войтка. -- Київ: Видавниче об'єднання «Вища школа». Головне видавництво, 1978.)

3. Вікова психологія /За ред. Г.С. Костюка. - К.: Рад. школа. - 1976, - 268с.

4. Вікова та педагогічна психологія: курс лекцій. - К. : Каравела, 2005. - 399 с.

5. Казанская В.Г. Подросток трудности взросления:книга для психологов, педагогов, родителей. / В.Г.Казанская. - СПб.:Питер, 2006. - 240с.

6. Копыл О.А. Выделение факторов и условий психологического риска для будущего развития ребенка / О.А. Копыл, О.В. Баженова, Л.Л. Баз // Синапс. - 1993. - №4. - С. 35-42.

7. Леонтьев А. Н. Образ мира: избр. психолог. произведения /Алексей Никалаевич Леонтьев. - М.: Педагогика, 1983. - С. 251-261.

8. Леонтьев Д. А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности / Дмитрий Алексеевич Леонтьев. - М.: Смысл, 2003. - 487с.

9. Лифинцева А.А. Влияние межличностных факторов на психосоматическое здоровье подростков. //Вопр. ин.психологи. - 2013. - № 4. - С. 34 - 44.

10. Маякова І. В. Етнопсихологічні особливості картини світу дітей молодшого шкільного віку: дис. ... канд. псих. наук: 19.00.07 / Маякова Ірина Володимирівна. - К., 2009. - 18 с.

11. Олифирович Н. И. Психология семейных кризисов / Н. И. Олифирович, Т. А. Зинкевич-Куземкина, Т. Ф. Велента. - СПб.: Речь, 2008. - 360 с.

12. Поливанова К.Н. Психологическое содержание подросткового возраста // Вопросы ин.психлоги. - 1996. - №1. -С. 20-33.

13. Поліщук В.М. Криза 13 років феноменологія, проблеми / В.М. Поліщук. Монографія. - Суми:ВТД «Університетьська книга», 2006. - 187с.

14. Професійно-орієнтовані завдання з психології / За ред.. О.Л. Музики. Навчальний посібник. - 2-ге вид., перероб. І доп. - Житомир, 2010. - 600с.

15. Психодіагностика - Галян І.М. http://pidruchniki.ws/

16. Психология подростка: Учебник / Под ред. А. А. Реана. - СПб.: Прайм-Еврознак, 2006. - 480 с.

17. Рыжкова А. В. «Образ семьи» у детей дошкольного возраста и их родителей: автореф. дисс. канд псих. наук: спец. 19.00.13. «Психология развития, акмеология» / А. В. Рыжкова. - Санкт-Петербург, 2009. - 16 с.

18. Скрипченко О.В.Вікова та педагогічна психологія: Навч. Посіб. /О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчу та ін.. - К.: Каравела, 2008. - 399с.

19. Смирнов С. Д. Мир образов и образ мира / Сергей Дмитриевич Смирнов // Вестник Моск. ун-та. Сер. 14: Психология. - 1981. - № 2. - С. 15-29.

20. Терещенко М.В. Образ сім'ї як структурний компонент картини світу дошкільника / М.В. Терещенко // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - К:Видавництво «Фенікс», 2011. - Т. XII. Психологія творчості. - Випуск 13. - С. 399-407.

21. Филиппова Г.Г. Психология материнства / Г.Г. Филиппова. - М., 2002. -229c.

22. Чибисова М.Ю. Феномен материнства и его отражение в самосознании современной молодой женщины / М.Ю. Чибисова. Дис.... канд. психол. наук. -М., 2003. - 272 c

23. Шубина А. С. Образ семьи в картине мира детей, оставшихся без попечения родителей: автореф. дисс. канд псих. наук: спец. 19.00.07. «Возрастная и педагогическая психология» / А. С. Шубина. - Волгоград, 2009. - 21 с.

24. Юнг К. Г. Проблемы души нашего времени / Карл Густав Юнг. - М.:Прогресс, 2006. - 331с.

25. Бутенко И. А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентом. -- М., 1989

Додатки

Додаток А

Дані про дитину:

1. Стать______________________________________________________

2. Вік________________________________________________________

Назви перші 13 слів, що асоціюються з словосполученням - «ідеальна мама»

1.____________________________________________________________

2.____________________________________________________________

3.____________________________________________________________

4.____________________________________________________________

5.____________________________________________________________

6.___________________________________________________________

7.____________________________________________________________

8.____________________________________________________________

9.____________________________________________________________

10.___________________________________________________________

11.___________________________________________________________

12.___________________________________________________________

13.___________________________________________________________

Додаток Б

Якість

Оцінка

1.

любляча

2.

добра

3.

розуміюча

4.

ніжна

5.

красива

6.

турботлива

7.

господарка

8.

подруга

9.

розумна

10.

сама рідна

11.

справедлива

12

щасила

13

впевнена

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Закономірності становлення самосвідомості особистості. Формування "Я-концепції" особистості. Важлива роль у формуванні самооцінки зіставлення образу реального "Я" з образом ідеального "Я". Форми активності людини, особа як суб'єкт самовдосконалення.

    курсовая работа [82,7 K], добавлен 22.08.2010

  • Людина як об’єкт управління. Особливості формування "образу Я" як психологічного явища. Установка поведінки та процес її формування за допомогою психоаналізу. Орієнтація реклами в Україні. Головні особливості підліткової психіки, її чутливість до реклами.

    курсовая работа [76,6 K], добавлен 02.12.2011

  • Виявленння розузгодженості очікувань змістового наповнення образу ідеальних батьків у свідомості підлітків та батьків на рівні задоволення потреби в емоційній підтримці та особистій самореалізації. Аналіз ролі батьків, як носіїв сімейних функцій.

    статья [1,0 M], добавлен 31.08.2017

  • Аналіз самоставлення до образу фізичного "Я" у загальній структурі Я-концепції особистості. Соціально-психологічні чинники формування феноменів, їх вплив на розвиток особистості юнацького віку. Проблеми, пов'язані з викривленим сприйманням власного тіла.

    статья [22,9 K], добавлен 06.09.2017

  • Суть процесу самосвідомості і його підсумкового продукту - "Я-концепції". Психологічні особливості, теорії та концепції особистості. Експериментальне дослідження співвідношення я-реального та я-ідеального у підлітків. Методики вивчення рівня самооцінки.

    курсовая работа [68,6 K], добавлен 17.10.2010

  • Особливості психологічного розвитку підлітків. Чинники, які впливають на формування суїцидальних уявлень молоді. Дослідження рівня конфліктності, самооцінки та схильності до стресів підлітків. Анкета для визначення причин самогубства, обробка результатів.

    курсовая работа [119,5 K], добавлен 25.12.2013

  • Характерологічні типи дітей підліткового віку. Проблема формування шкідливих звичок у підлітків у контексті акцентуйованих рис характеру особистості. Дослідження взаємозалежності впливу акцентуацій характеру підлітків на формуванням шкідливих звичок.

    курсовая работа [598,0 K], добавлен 16.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.