Підлітковий суїцид, його причини та профілактика

Рівень виявленості істерії (у балах). Табл.16

Рівень виявленості істерії. Мал. 15

Таким чином, висновок заключається у тому, що на низькому рівні за шкалою істерії показник у хлопців трохи вищий за показник у дівчат, проте на середньому рівні показник дівчат перевищує показник хлопців.

Рівень виявленості психопатії(у балах). Табл.17

Рівень виявленості психопатії. Мал. 16

Підрахувавши середні бали, ми можемо зробити наступні висновки, що на середньому рівні показники за шкалою психопатії у хлопців вищі, аніж у дівчат, на середньому рівні ці показники однакові, а от на високому рівні показники дівчат сягають 15 балів, тоді як показники хлопців дорівнюють 0.

Рівень виявленості параної (у балах). Табл. 18

Рівень виявленості параної. Мал. 17

На підставі отриманих даних, ми можемо зробити висновок, що на низькому рівні показники між дівчатами та хлопцями однакові, на середньому - показники дівчат перевищують показники хлопців і на високому рівні показники дівчат також значно перевищують показники хлопів.

Рівень виявленості психастенії(у балах).Табл. 19

Рівень виявленості психастенії. Мал. 18

Таким чином, ми бачимо, що на низькому і високому рівнях показники дівчат перевищують показники хлопців, на середньому рівні ж показники рівні.

Рівень виявленості шизоїдності(в балах).Табл.20

Рівень виявленості шизоїдності. Мал. 19

Таким чином, ми можемо зробити наступні висновки - на низькому та високому рівнях показники дівчат перевищують показники хлопців, а по середньому рівню показники хлопців на 2 пункти перевищують показники дівчат.

Рівень виявленості гіпотонії(у балах).Табл.21

Рівень виявленості гіпотонії. Мал.20

Проаналізувавши отримані результати, ми зробили висновок, що по низькому та високому рівню показники дівчат вищі за показники хлопців, а на середньому рівні показники гіпотонії рівні.

Нами було виявлено найбільш розповсюджені ситуативні особистісні розлади (Мал.21).

Найбільш розповсюджені ситуативні особистісні розлади. Мал.21

На діаграмі видно що рівень депресії (D) у дівчат майже у 2 рази вищий, ніж у хлопців. Цей показник свідчить про чуттєвість та сенситивність. Люди схильні до тривог. У справах вони старанні, але неспроможні приймати рішення самостійно, тому що у них немає впевненості у своїх силах, тому при найменших невдачах вони впадають у відчай.

Показник істерії (Ну) у дівчат на 1,8 бала, у середньому, більший, ніж у хлопців. Показник істерії свідчить про прагнення здаватися більш вагомими, аніж вони є насправді, бажання звернути на себе увагу оточуючих.

Рівень показника психопатії (Pd) у дівчат трохи вищий, ніж у хлопців (на 1,2 бала). Цей показник свідчить про дезадаптацію. Але беручи до уваги, те, що дослідження проводилося на студентах першого курсу, то це можна рахувати за норму.

Середній бал за показником параної (Pa) серед дівчат майже у 2 рази перевищують середній бал серед хлопців. Цей показник свідчить про агресивність респондентів, але так як досліджуємо група - це підлітки, то агресія є характерною рисою для їх віку.

Отримані результати за шкалою психастенії (Pt) серед дівчат та хлопців майже не відрізняються один від одного. Показник психастенії свідчить про тривожність та сумніви.

Показник шизоїдності (Se) у хлопців трохи вищий ніж у дівчат (на 1 бал). Цей показник свідчить про сукупність підвищенної чутливості з емоційної холодністю та відчуженістю в міжособових стосунках.

Останній показник, показник гіпотонії (Ма) у дівчат і хлопців мало відрізняються між собою (всього на 0,6 бала). Показник гіпотонії свідчить активність та життєрадісність.

Для виявлення рівня суб'єктивної самотності нами було використано методику діагностики рівня суб'єктивного відчуття самотності д. Рассела та М. Фергюсона. Отримані нами дані представлені у таблиці №. 22

Результати діагностики рівня суб'єктивного відчуття самотності (у балах). Табл. 22

Студенти за рівнем суб'єктивного відчуття самотності розділилися наступним чином (Табл.23)

Рівень виявленості суб'єктивного відчуття самотності(у балах). Табл.23

Рівень виявленості суб'єктивного відчуття самотності. Мал.22

Проаналізувавши отримані результати, ми можемо зробити наступні висновки: на низькому рівні суб'єктивне відчуття самотності у хлопців більше, ніж у дівчат, а на середньому та високому рівнях цей показник більший у дівчат. Але це не свідчить про те, що дівчата більше відчувають суб'єктивну самотність, тому що вибірка хлопців у 3 рази менша за дівочу вибірку.

Висновки

Розглянута нами тема «Підлітковий суїцид, його причини та профілактика» дали нам змогу простежити взаємозв'язок суїцидального ризику з суб'єктивним почуттям самотності та особистісними розладами обумовленими життєдіяльністю та оточуючим середовищем.

Таким чином, проаналізувавши всі отримані результати, ми можемо зробити наступні висновки:

1. За отриманими результатами за шкалою «Антисуїцидальний фактор» за опитувальником суїцидального ризику 2 респонденти (Інна та Настя2) отримали бал 0, що свідчить про те, що цих дівчат можна віднести до групи ризику. Такі студентки як Настя, Аня З., Ксенія, Віка, Кристина та Катя за цією шкалою набрали максимальну кількість балів, що свідчить про те, що вони не схильні до суїциду.

2. За методикою міні - мульт:

60% студентів отримали низькі бали

25 % - середні бали

15 % отримали високі бали

Високі бали було отримано студентками:

1)Аня З. за шкалами параноя, психастенія та шизоїдність. Показники по цим шкалам свідчать про агресивність, тривожність та емоційну чутливість, але не бажання показувати свої емоційні переживання оточуючим.

2)Марина за шкалою параноя. Це також свідчить про агресивність, а також про схильність до формування «зверхцінних» ідей.

3) Катя отримала високі бали за наступними шкалами: параноя, психастенія, шизоїдність та гіпотонія. Зважаючи на це ми можемо зробити наступний висновок, що ця студентка агресивна, тривожна, сенситивна, але активна та життєрадісна.

3. За останньою методикою діагностики рівня суб'єктивного почуття самотності 80% відсотків учасників дослідження мають низький рівень суб'єктивного почуття самотності. 20% відсотків - середній рівень. І жоден з учасників не має високого рівня почуття самотності.

Загальні виснови

1. Проаналізувавши науково - психологічну літературу присвячену темі дипломної роботи, ми дійшли висновку, що на сьогоднішній день не існує єдиного трактування терміну «суїцид», кожний з дослідників інтерпретує цей термін по-своєму, залежно від підходу дослідження.

2. Проаналізувавши науково-психологічну літературу, ми виділили деякі з причин виникнення суїцидальної поведінки в підлітковому віці, а саме:

1) Біологічні - інтровертивність, шизоїдність, астенічність, меланхолія.

2) Генетичні - наявність психічних хвороб, таких як шизофренія та алкоголізм.

3) Соціальні - французький соціолог Дюркгейм довів, що рейтинг самогубств безпосередньо пов'язаний з соціальною інтеграцією людини -- тобто мірою, згідно якої індивід відчуває себе частиною великої групи. Дюркгейм вважав, що самогубство ймовірніше, коли людина відчуває нестаток соціальних стосунків, особливо, коли така проблема встає перед ним раптово, наприклад, при втраті роботи. Значення чинника самоти при аналізі причин суїциду видно і з того, що рейтинг суїциду серед дорослих у одружених нижчий, ніж у розлучених, овдовілих чи самотніх людей.

3. Нами було проведено емпіричне дослідження серед студентів 1 курсу Дніпропетровського гуманітарного університету, в якому приймало участь 20 студентів: з них 17 дівчат та 3 хлопця. В нашому досліджені ми використали такі методики: опитувальник суїцидального ризику (модифікація Т.Н. Разуваєвої), опитувальник міні-мульт (модифікація MMPI),методика діагностики рівня суб'єктивного відчуття самотності Д.Рассела та М. Фергютсона.

4. Проаналізувавши данні за трьома методиками, наша гіпотеза, що у підлітків, у яких встановлені акцентуації та які мають високий рівень суб'єктивної самотності, має місце більша схильність до суїцідальної поведінки, ми можемо зробити висновок, що наша гіпотеза підтвердилася.

Список використаної літератури

1. Адлер А. «Наука жить», 2007

2. Амбрумова А.Г. - Психология самоубивств// Социальная и клиническая психиатрия,1996-№4

3. Амбрумова А.Г., Жезлова Л.Я.- Методические рекомендации профилактике сиуцидальных действий в детском и подростковом воздасте,- М: -1978.

4. Дюркгейм Э. «Самоубийство: социологический этюд». М, Мысль, 2010 с.104.

5. Жезлова Л.Я. Об особенностях форм сиуцидальных тенденцій у больных шизофренией в детском и подростковом воздасте,, Журнал невропаталогии и психиатрии, 1978№10.

6. Исадев Д.С., Шерстенев К.В. - «Психология суїцидального поведения». Самара 2009.

7. Кондрашенко В.Т. Девиантное поведение у подростков. - Мн.,1998

8. Конончук Н.В. « О психологическом смысле суицидов». психологический журнал, М, 1989. Т.10 №5, с.95-102

9. Личко А.Е. Психопатия и акцентуація характера у подростков. - Л. - 1983.

10. Меннингер К. « Война с самим собой» Изд. М, Эксмо-Пресс, 2001

11. Мещеряков Б.Г., Зинченков В.П. «Большой психологический словарь» - Изд. АСТ - Москва, 2008

12. Молтсбергер Дж. Опасность самоубийства: клиническая оценка и принятие решений // Журнал практической психологии и психоанализа. - 2010. - №1.

13. Платонов К.К. «Краткий словарь системы психологических понятий» - М.: Высшая школа, 1984

14. Суицид: Хрестоматия по суицидологии. - Киев, 1996

15. Суицидология: Прошлое и настоящее. проблемы самоубивства в трудах философов, социологов, психотерапевтов и в художественных текстах. - М., «Когито-Центр», 2001. - 569с.

16. Фрейд З. «Неудовлетворенность культурой» - М., 1990

17. Фрейд З. «Печаль и меланхолия» - М., 2011

18. Хайкин В.Л. - Реабилитация подростков с суицидальным поведением. Сравнительно-возрастные исследования в суицидологии. М., 2008.

19. Шапар В.Б. «Словарь практического психолога». М.: АСТ; Харьков: Торсинг, 2005

20. Юнг К. Г. Об архетипах как основе понимания сознательной деятельности человека,, Социально-политический журнал, 2008. №6-с. 241-246

Размещено на Allbest.ur