Будь яка діяльність, якою займається людина, спричиняє на неї специфічний вплив. В результаті цього впливу трапляється змінення особистості людини (його організму) на фізіологічному, біофізиологічному, психологічному рівнях. Як наслідок цього нас хвилює негативний вплив діяльності на особистість людини.

При виконанні оперативно - службових завдань у співробітника ОВС формуються певні професійні якості, а зворотною стороною формування якостей є деформація особистості співробітника, що виступає незапланованим, не бажаним результатом у процесі професійної підготовки. Що мається на увазі:

- створилися не ті якості, які планувалося розвинути.

- якості розвинулися не в тому напрямку, отримали розбещену форму.

- якості трансформувалися в свою протилежність.

- створився інший характер взаємодії між професійними якостями.

- гноблення та атрофія деяких особистісних якостей.

Професійна деформація співробітника ОВС складає з себе комплекс специфічних змін особистості, виникаючий в результаті виконання службової діяльності на протязі визначеного часу (як правило довгого).

В діяльності співробітника ОВС основними деформуючими факторами є:

1) Частота, тривалість і змістовність контактів з об'єктами окремої діяльності (правопорушник, злочинець, екстремальні ситуації, громадяни, співробітники, побут). Стаж роботи на посаді і психологічна стійкість, а це ціла, інтегральна характеристика, забезпечуюча внутрішню стабільність та протистояння деформуючому впливу, впливу діяльності. Психологічна стійкість тісно пов'язана з емоційною стійкістю, вольовими якостями, досвідом, самосвідомістю, мотиваційною сферою, морально - вольовою надійністю співробітника ОВС.

2) особливості оперативно службової діяльності (наявність у співробітника владних повноважень, публічності виконання діяльності, конфліктність конфронтаційний характер службових і особистих ситуацій, підвищена психологічна напруга з елементами екстремальності, велика нестача часу при прийняті вольового рішення, висока соціальна відповідальність, не спів падіння мети і завдань працівника ОВС і об'єкту його діяльності).

За тяжкістю впливу професійна деформація поділяється на три основні стадії:

1) Початкова (девіація)

2) Середня

3) Глибинна (умовно деградація)

На першій стадії професіональної деформації спостерігаються несуттєві змінення особистості співробітника, які появляються на 1 - 5 роках служби від випадку до випадку. Обумовлюється у недбалому, пасивному виконанні своїх обов'язків, недисциплінованості, втратою професійних мотивацій до роботи (на службу йде без інтересу), у підозрілості, у перевищені своїх службових повноважень, зловживанні владними повноваженнями. У співробітника змінюється стиль поведінки на службі і в побуті, змінюється відношення до свого зовнішнього вигляду (постійно ходить у формі, зловживає алкоголем.)

Друга, середня стадія професійної деформації, виникає на 5-10 році служби. На цьому рівні виникають не тільки кількісні, але і якісні зміни в особистості співробітника. Виникають певні невдачі на роботі, які співробітник пояснює невдачею і т.п. у співробітника з'являється стійке, упереджене ставлення до об'єкту своєї діяльності, формується специфічний професійний стереотип - підозрілість, перевищення негативного в об'єкті своєї діяльності, обвинувальний уклін на карні заходи впливу (зловживання, перевищення владних повноважень, використання заборонених прийомів для вирішення службових завдань). Спостерігається перенесення службової манери спілкування, окремих професійних методів і заходів, жаргону на позаслужбові сфери (спілкування у сім'ї, з друзями, знайомими)

У співробітників які пропрацювали більше 15 років, наявність професійної деформації є невід'ємним явищем. На цьому етапі службової діяльності настають "глибинні" змінення особистості співробітника ОВС, настає її професійна "крадіжка", стійкі зміни в образі "Я".

Особливості поведінки при наявності третьої стадії професійної деформації впливають на звуження кола інтересів і потреб співробітника (духовних, матеріальних), їх повне підкорення професійній сфері (цікаво лише тільки те, що пов'язано з роботою). "Трудоголізм" - прагнення постійно і довше находитися на роботі при відсутності об'єктивної необхідності. Находячись поза службою, постійно думає про роботу та виконує службові справи, специфічно відноситься до своєї зовнішності (втрачає інтерес до того який вигляд має, у формі почувається комфортніше ніж в цивільному одязі). Спостерігається завищена оцінка себе, як професіонала, болюче реагує на правдиву критику, жорстка орієнтація на свій власний досвід, відчуття непогрішимості, правоти, жорстка орієнтація на власний професійний досвід.

Робота по профілактиці і усуненню професіональної деформації проводиться за трьома напрямками:

1. Організаційна - адміністративна сфера діяльності. Головною задачею у цьому напрямку діяльності є необхідність "вирвати" співробітника з професійної середи, послабити деформуючий вплив самої діяльності, оперативними проявами служби. В цьому спрямуванні основну профілактичну роботу виконують керівники підрозділів і працівників кадрів.

Заходи і засоби профілактики П. Д.

- закріплення за співробітником наставником (за молодими співробітниками, за тими хто потребує допомоги.)

- полегшений режим роботи (деяким працівникам.)

- надання короткострокової (до 10 діб) відпустки на протязі року.

- надання відпустки по частинам (за згодою працівника)

- періодичне переміщення співробітника по горизонталі структури підрозділу а також у межах однієї служби, а також в інші служби (за згодою працівника.)

- своєчасне вирішення житлово-побутових питань.

2. Відновлюючи - реабілітаційне направлення профілактики професійної деформації, метою якого є відновлення і укріплення фізичного і психофізіологічного потенціалу співробітника через вплив на фізичному і психофізіологічному рівні. В цьому спрямуванні основну профілактичну роботу здійснюють кадрові і мед працівники.

Засоби профілактики:

- застосування стимулюючих препаратів (вітамінів, медикаментозного характеру);

- організація зайняття спортом і проведення оздоровчих процедур;

- активний відпочинок і санітарно - курортне лікування;

3. Психолого-виховниче направлення профілактики профдеформуючому, метою якого є сформувати і розвинути психологічну стійкість до профдеормуючого впливу службової діяльності перед усім через індивідуальний, психологічний підхід до співробітника.

Засоби профілактики:

- періодичне вивчення працівників на наявність професійної деформації і внесення індивідуальних коректив;

- формування у працівника конструктивно - критичного само відношення. Збудити у співробітника жагу до підвищення професійного рівня (здатності дати собі критичний звіт). Перешкодити формуванню особистої установки - "Навіщо мені навчатися, я все знаю, буду навчати інших";

- створювати кабінети психологічної розгрузки і релаксації;

- створення оптимального морально - психологічного клімату в колективі;

- створення компенсуючих умов як у службовий, так і позаслужбовий час для вирішення соціальних контактів (культурно масова робота і т. і.). [13]

Розділ 2. Загальна характеристика методик та груп досліджуваних

2.1 Опитувальник "Міні-мульт" (скорочений варіант мінісотського багатомірного особистісного переліку ММРІ)

Іпохондрія (HS) - виражена дуже сильно (93%), що може вказувати на їх астено-невротичний тип, повільність у пристосуванні, погане перенесення зміни обстановки. В цілому високі показники за цією шкалою можна пояснити незадоволеністю працівників умовами служби і рівнем матеріально - технічного забезпечення, а також вимогливістю і близькими до екстремальних умовами служби.

Депресія (D). - виражена слабко (19%) хоча не можна сказати, що вона відсутня зовсім, іноді схильність до тривог. У справах вони старанні, добросовісні, моральні і обов'язкові, але не завжди здатні ухвалити рішення самостійно. Порівнюючи показники цієї шкали з показниками шкали іпохондрії, можна виразити наступне припущення, що невисокий бал за цією шкалою пояснюється тим, що не дивлячись на негативний тонус у повсякденній діяльності працівники дуже добре пристосувалися до умов служби і привід працівників до умов служби.

Істерія (Ну). - виражена доволі сильно (68%). Вони можуть використовувати симптоми соматичного захворювання як засіб уникнення відповідальності. Всі проблеми вирішуються відходом в хворобу. Головною особливістю таких людей є прагнення здаватися більше, значніше, ніж є насправді, прагнення звернути на себе увагу в що б те не стало, жадання захоплення. Відчуття таких людей поверхневі і інтереси неглибокі. Це може пояснюватися значною зайнятістю роботою і як результат вигоряння ресурсів необхідних для подолання виникаючих проблем.

Психопатія (Рd). - Високі оцінки за цією шкалою (50%) свідчать про соціальну дезадаптацію, такі люди агресивні, конфліктні, можуть нехтувати соціальними нормами і цінностями. Настрій у них нестійкий, вони образливі, збудливі і чутливі. Можливий тимчасовий підйом за цією шкалою, викликаний якою-небудь причиною. Пояснити це можна тим, що працівники даного підрозділу покликані вирішувати завдання значної складності і в умовах наближених до екстремальних.

Паранойяльність (Ра). - невисокі результати за цією шкалою (12%) свідчать про невираженість таких якостей як агресивність та злопам'ятність, схильності нав'язувати свою точку зору. В загалі отримана кількість балів за цією методикою знаходиться на ріні норми.

Психастенія (Рt). - достатньо значні оцінки за цією шкалою (56%) діагностує осіб як з недовірливим типом характеру, яким властиві тривожність, боязлива, нерішучість, постійні сумніви. Зважаючи на те, що діяльність працівників цього підрозділу пов'язана зі значним ризиком для життя і здоров'я, то цей показник є логічним проявом.

Шизоїдність (Se). - середні значення по цій шкалі (31%) Вони здатні тонко відчувати і сприймати абстрактні образи, але повсякденні радощі і жаль не викликають у них емоційного відгуку. Таким чином, поєднання підвищеної чутливості з емоційною холодністю і відчуженістю в міжособистісних відносинах вказують на розвиненість у працівників цього підрозділу такого типу поведінки.

Гіпоманія (Ма). - низькі значення по цій шкалі (6%) вказують на незначну, або навіть на відсутність рис притаманних цьому типу працівникам даного підрозділу.

Аналізуючи отримані дані у підрозділі ВКР можна зазначити наступне:

Іпохондрія (Нs) - доволі значні показники за цією шкалою (74%) вказують на те, що працівнику цього підрозділу пасивні, приймають усе на віру, покірні власті, поволі пристосовуються, погано переносять зміну обстановки, легко втрачають рівновагу в соціальних конфліктах.

Депресія (D) - невисокі оцінки (12%) вказують на те що депресивний стан не є проблемою для даного колективу, але існує вірогідність, що цей стан має місце в житті деяких працівників.

Істерія (Ну) - невисокі бали по цій шкалі (12%) вказують на те, що риси притаманні істеричному типу не мають широкого розповсюдження у даному колективі, лише малий процент опитаних середні оцінки по даній шкалі.

Психопатія (Рd). не дуже високі оцінки за цією шкалою (25%) вказують на наявність, але слабку вираженість таких якостей як соціальну дезадаптація, агресія, конфліктність, нехтування соціальними нормами і цінностями.

Паранойяльність (Ра) - низький бал за цією шкалою (12%) означає, що риси особистості притаманні цій шкалі у працівників розвинені слабко, або відсутні зовсім.

Психастенія (Рt) - Діагностує осіб з не довірливим типом характеру, яким властиві тривожність, боязлива, нерішучість, постійні сумніви. За цією шкалою було отримано доволі високі бали (50%), що може свідчити про наявність таких якостей як недовірливість, сумнівність, та тривожність, це можна пояснити специфікою оперативної служби працівників даного підрозділу, які повинні швидко, з дотриманням процесуальних норм вирішувати питання оперативно - розшукового характеру.

Шизоїдність (Se) - за цією шкалою були отриманні середньої величини показники (31%), це може свідчити про доволі розвинуті якості притаманні даній шкалі, то б то здатності тонко відчувати і сприймати абстрактні образи, але повсякденні радощі і жаль не викликають у них емоційного відгуку. Таким чином характерний тип поведінки для них це є поєднання підвищеної чутливості з емоційною холодністю і відчуженістю в міжособистісних відносинах.

Гіпоманія (Ма) - низькі бали за цією шкалою (6%) дають змогу припустити, що якості притаманні цьому типу у працівників даного підрозділу не розвинуті.

Таблиця 3.2

Результати дослідження значущих розбіжностей отриманих за методикою ММРІ серед працівників ВКР, УБОЗ, ДАІ.

Примітка:

Hs - Іпохондрія

D - Депресія

Hy - Істерія

Pd - Психопатія

Pa - Паранояльність

Pt - Психастенія

Se - Шізоїдність

Ma - Гіпоманія

Аналізуючи дані отримані після обробки результатів, опитаних за методикою ММРІ, за допомоги математичного метода "кутове перетворення Фішера" були отримані наступні результати:

1) Значущі відмінності (Р?0,01) булим отримані за шкалою "істерії" між підрозділами УБОЗ і ВКР, та ДАІ і УБОЗ таким чином можна сказати, що така особливість особистості як "істерія" більш притаманна працівникам УБОЗ. Що може свідчити про такі особливості поведінки як: використання симптомів соматичного захворювання для уникнення проблем, головною особливістю таких людей є прагнення здаватися більшими, значущими ніж є насправді, потреба в увазі інших, жага захоплення їхньою персоною, відчуття таких людей поверхні, інтереси не глибокі.

2) Також значущі відмінності були виявленні за шкалою "психастенії" (0,01) між підрозділами ДАІ і УБОЗ, при якій можна сказати, що така особливість особистості притаманна працівникам УБОЗ. Це може свідчити про такі особливості особистості як: тривожність, боязкість, нерішучість.

3) Також були отримані значущі відмінності (Р?0,01) за шкалою "гіпоманії" між працівниками ДАІ і УБОЗ та ДАІ і ВКР, при чому риси особистості за шкалою "гіпоманії" більш притаманні працівникам ДАІ, це свідчить про те, що працівники ДАІ мають наступні особистісні особливості: піднесений настрій незалежно від обставин, активність, життєрадісність, часті контакти з навколишніми людьми, вони люблять роботу з частими змінами, проте їх інтереси не глибокі і не постійні.

4) Також були отримані дані за якими не можна стверджувати, що значущі відмінності є, але можна припустити, що якщо б вибірка досліджуваних була б більшою, то можливо ми би отримали значущі відмінності за такими показниками як:

за шкалою "іпохондрії", серед працівників ДАІ та УБОЗ (Р? 0,02) та ВКР та УБОЗ. (Р? 0,05)

за шкалою депресії, серед працівників ДАІ і ВКР (Р? 0,03)

за шкалою "істерії" серед працівників ДАІ та УБОЗ (Р? 0,02)

за шкалою "психопатія" серед працівників ДАІ та ВКР. (Р? 0,05)

за шкалою "психастенії" серед працівників ДАІ та УБОЗ (Р? 0,03) та ДАІ та ВКР (Р? 0,03)

за шкалою "гіпоманії" серед працівників ДАІ та УБОЗ (Р? 0,02) та ДАІ та ВКР (Р? 0,02)

схильність до неврологічних захисних реакцій конверсійного типу;

використання ознак соматичної хвороби як засіб уникнення проблем;

прагнення видаватися більшим ніж є насправді;

прагнення привертати до себе увагу;

3.2 Особливості поведінки працівників ОВС у міжособистісній взаємодії.

Завуальована жорстокість - знаходиться на значному рівні (56%), це може бути наслідком того, що за фахом своєї служби працівники даного підрозділу доволі часто стикаються з порушеннями правил і законів з боку громадян, що при частому повторені такого роду ситуації не може не відзначитися на загальному відношенні працівників до оточуючих.

Відкрита жорстокість у відношенні до людей - знаходиться на низькому рівні (12%), це можна пояснити тим, що працівник стикаючись у своїй діяльності з правопорушеннями і правопорушниками повинен застосувати до останніх заходи впливу, за для недопущення або застороги від злочину, при яких розв'язання проблеми фізичний вплив (відкрита агресія) застосовується в останню чергу, якщо інші заходи не дали бажаного результату.

Обґрунтований негативізм в думках про людей - за цим показником оцінки знаходяться на вище середнього рівні (43%), що свідчить про діючу практику висловів, що мають звинувачувальний уклін, це можна пояснити тим, що в більшості випадків працівники мають праву з правопорушниками. Які переступили закон або повели себе негідно, що звичайно складає думку про усіх оточуючих громадян, мов би "усі такі!".

Бурчання - знаходиться на низькому рівні (19%), що може свідчити про нерозвиненість таких якостей у працівників даного підрозділу.

Негативний особистий досвід спілкування з оточуючими - знаходиться на рівні вище середнього (43%), що свідчить про наявність такої риси у працівників даного підрозділу, це може бути результатом дії негативного відношення до оточуючих викликане негативізмом по відношенню до людей.

Аналізуючи результати отримані у підрозділі УБОЗ можна зазначити наступне:

Завуальована жорстокість - знаходиться на високому рівні (74%), це свідчить про те, що рівень агресії у працівників цього підрозділу знаходиться на високому рівні, але шляхів прояву у повсякденному житті напевно не вистачає, що зумовлює таку стратегію поведінки як укриття своєї жорстокості.

Відкрита жорстокість у відношенні до людей - знаходиться на дуже високому рівні (87%), це викликає настороженість і може являтися приводом до поглибленого вивчення працівників цього підрозділу, хоча якщо узяти до уваги той ризик і методи роботи, які відрізняються оперативністю та діями в екстремальних умовах, працівників цього відділу проявили очікуваний результат.

Обґрунтований негативізм в думках про людей - за цим показником були отримані досить значні бали (43%), це означає, що думка працівників про оточуючих має тенденцію обвинувального уклону і застороги, що до контактів з ними.

Бурчання - за цим показником не було отримано жодного балу, таким чином можна виразити думку про відсутність такої звички у працівників даного підрозділу.

Негативний особистий досвід спілкування з оточуючими - за цим показником було отримано середньої величини бали (37%), це свідчить про те, що у працівників є досвід негативного спілкування, контакту з громадянами або з іншими оточуючими, що залишило свій слід на поведінці і міжособистісній взаємодії працівників.

Аналізуючи результати отримані у підрозділі ВКР можна зазначити наступне:

Завуальована жорстокість - за цим показником було отримано достатньо великий бал (56%), це свідчить про тенденцію до скритого грубого відношення до оточуючих, під час зневажливе ставлення.

Відкрита жорстокість у відношенні до людей - відкрита жорстокість на дуже високому рівні (81%), це може свідчити про можливість застосування працівниками цього відділу фізичного сили при виконанні службових обов'язків, можливо неправомірне її застосування.

Обґрунтований негативізм в думках про людей - за отриманим результатом (68%), можна зробити висновок, що у практиці працівників цього відділу часто траплялися випадки коли необхідно і скоріш за все виникало негативне ставлення до людей і оточуючих.

Бурчання - за цим показником оцінок отримано не було.

Негативний особистий досвід спілкування з оточуючими - порівняно низький бал за цим показником (25%), може вказувати на добру тенденцію, яка вказує на позитивний досвід у спілкуванні з оточуючими, що може впливати на загальне відношення працівників до оточуючих.

Таблиця 3.4

Результати дослідження значущих розбіжностей за методикою "Визначення деструктивних установок в міжособистісних відносинах." (Бойко В. В.) серед працівників ВКР, УБОЗ, ДАІ.

Примітка:

1. Завуальована жорстокість

2. Відкрита жорстокість

3. Обґрунтований негативізм у судженнях про людей

4. Бурчання

5. Негативний особистий опит у спілкуванні з навколишніми

Аналізуючи дані отримані після обробки результатів, опитаних за методикою "Визначення деструктивних установок в міжособистісних відносинах." (Бойко В. В.), за допомоги математичного метода "кутове перетворення Фішера" були отримані наступні результати:

1. Значущі відмінності між показниками методики були отримані за шкалою "відкрита жорстокість" серед працівників ДАІ та УБОЗ (Р?0,01) та ДАІ та ВКР (Р?0,01). Е сенс зазначити, що відкрита жорстокість у працівників ДАІ виражена найменше, а у працівників УБОЗ та ВКР вона досягає значного рівня, це можна пояснити тим, що хоча діяльність працівників зазначених підрозділів чітко визначена і регламентована процесуальними нормами методи діяльності у них різні. А саме можна припустити, що діяльність працівників таких підрозділів як УБОЗ та ВКР тісно пов'язана з використанням фізичної сили, спец засобів і вогнепальної зброї, це не могло не вплинути на своєрідність отриманих результатів. Підводячи рису під вищевикладеним можна висловити думку про те, що "відкрита жорстокість у працівників ДАІ не розвинена, а у працівників УБОЗ і ВКР має суттєві ознаки присутності у їх поведінці.