ЕПТ монітора

n⁺ = 1500-3000

n^-- = 3000-5000

ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”

СН 2152-80 “Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений”

Рівень електромагнітних випромінювань

ЕПТ монітора

Відст. - 50см

навколо ПК

5кГц-2кГц - 25В/м

НПАОП 0.00-1.31-99 “Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин”

Підвищене значення напруги в електричній мережі, замикання якої може трапитися крізь людське тіло

Мережа живлення

I = 0,6 мА

U = 220 B

ГОСТ 12.1.038-82 “ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов ”

ГОСТ 12.1.019-79 “ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты”

Підвищений рівень статичної електрики

ЕПТ монітора

Е = 20 кВ/м

ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”

ГОСТ 12.1.045-84 “ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля”

Підвищена яскравість світла

ЕПТ монітора

В = 200Кд/м²

ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”

Пряме та відбите виблискування

ЕПТ монітора

Р = 40 Кд/м

ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”

Підвищена пульсація потоку світла

Газорозрядні лампи

к_п = 5%

ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”

Розумова перенапруженість

Проведення робіт за графіком та під контролем керівника

Зниження реакції користувача на звук та світло на 40-50%

ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”

Перенапруження аналізаторів

Важкість виконання завдання

Зниження реакції користувача на звук та світло на 40-50%

ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”

Емоційні перенавантаження

Важкість виконання завдання

Зниження реакції користувача на звук та світло на 40-50%

ДСанПiН 3.3.2-007-98 “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”

Рентгенівське випромінювання

Рентгенівське випромінювання екранів

На відстані 5 см від екрану рівень випромінювання не повинен перевищувати 100 мкр/год

НПАОП 0.00-1.31.99. «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин»

Відсутність належного природного освітлення

Невірне розташування монітора, віконних отворів, ламп денного світла

КПО не нижче 1.5%

СНиП II-4-79 «Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение».

Знижена контрасність

Якість монітора

К=|Во-Вф|/Вф= 0.9%

Во-яскравість об'єкту

Вф-яскравість фону

НПАОП 0.00-1.31-99. «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин»

Статична напруга

Постійна поза сидіння

Зниження статичної витривалості на 12%

НПАОП 0.00-1.31-99. «Правила охорони праці під час експлуатації електронно- обчислювальних машин»

Параметри мікроклімату

Робота дослідника відноситься до категорії Iа (втрати енергії при виконанні роботи до 139 Вт) та не потребує фізичних напружень, але оскільки робота відноситься до категорії нервово-напруженої праці, то умови мікроклімату у приміщенні відповідають оптимальним значенням у відповідності до ГОСТ 12.1.005-88 [13].

Параметри мікроклімату наведені у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Категорія робіт	Період року	Температура t, ?C	Відносна вологість , %	Швидкість руху повітря , м/с
Легка Iа (напружений)	Холодний	22-24	40-60	0,1
Легка Iа (напружений)	Теплий	23-25	40-60	0,1

Для забезпечення комфортності у зимовий період року діє загальна система опалення, а у літній період - вентиляція та кондиціонування(вентиляція штучна механічна приточно-витяжна) [14].

Виробниче освітлення

Освітлення - це ще один важливий чинник для забезпечення нормальних умов праці. Працездатність оператора багато в чому залежить від освітлення. Незадовільне освітлення кількісно або якісно стомлює не тільки зір, але й викликає стомлення організму в цілому, впливає на продуктивність праці оператора. Раціональне освітлення виробничих приміщень, навпаки, позитивно психофізіологічно впливає на працюючих, підвищує працездатність, робить працю більш безпечною, зберігає високу працездатність людини у робочому процесі.

Для забезпечення нормального освітлення застосовуються природне й штучне освітлення, а також змішане, які нормуються санітарними нормами й правилами [14]. Природне освітлення підрозділяють на бічне, верхнє, верхнє й бічне (комбіноване).

У процесі виконання роботи використовувалося штучне та комбіноване освітлення.

Природне освітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості (КПО). Нормоване значення КПО (e_Н) визначається у залежності від поясу світлового клімату у наступний спосіб:

, (5.1)

де е^III_Н = 2 - коефіцієнт освітленості (для III розряду зорової праці);

m = 0,9 - коефіцієнт клімату;

с = 0,85 - коефіцієнт сонячності (табличне значення).

Значення КПО для ІІІ поясу e_Н^III приймаємо рівним 2, що відповідає ІІІ розряду зорових робіт високої точності з найменшим розміром розрізнення об`єкта 0,3 - 0,5 мм (піксель на комп`ютері).

Харків розташований у IV поясі, тому КПО дорівнює:

. (5.2)

Природне освітлення проникає крізь бокові світлові пройоми, що орієнтовані на південний захід та повинне забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не менш, ніж 1,5 %.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, які обладнані ПЕОМ, може бути оснащено системою загального рівномірного освітлення.

На моєму робочому місці було застосовано загальне штучне освітлення, а в світлий час доби - комбіноване.

Для створення комфортних умов зорової праці середньої точності необхідні наступні дані по нормах освітлення, які наведено в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Характеристика виробничого освітлення

Характе-ристика зорової праці	Мінімальний розмір об'єкта розрізнення	Фон	Контраст	Розділ, підрозділ зорової праці	Нормоване значення характеристик освітлення
					Природне освітлення	Штучне освітлення
					eнIII, %	eнIV, %	Е, лк	тип ламп
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Висока точність	від 0,3 до 0,5 мм	Світлий	Середній	IІІ г	2	1,53	500	ЛБЦ40-4 - люмінесцентна лампа з покращеною кольоровою передачею

Шум та вібрація

У робочому приміщенні рівень звукового тиску, рівень шуму та еквівалентні рівні шуму відповідають вимогам ГОСТ 12.1.003-83 [15]. Рівні вібрації під час виконання робіт у виробничому приміщення визначені у
ГОСТ 12.1.012-90[16] та не перевищують комфортних значень. Рівень шуму у робочому приміщенні не перевищує норму (L = 50 дБА) .

Існують такі способи боротьби з шумом механічного походження та вібрацією:

- зменшення шуму та вібрації безпосередньо в джерелах їх виникнення, застосовуючи обладнання, що не утворює шуму, замінюючи ударні технологічні процеси безударними, застосовуючи деталі із матеріалів з високим коефіцієнтом внутрішнього тертя (пластмаса, гума, деревина та ін), підшипники ковзання замість кочення, косозубі та шевронні зубчасті передачі замість прямозу-бих, проводячи своєчасне обслуговування та ремонт елементів, що створюють шум та ін.;

- зменшення шуму та вібрації на шляхах їх розповсюдження заходами звуко- та віброізоляції, а також вібро- та звукопоглинання;

- зменшення шкідливої дії шуму та вібрації, застосовуючи індивідуальні засоби захисту та запроваджуючи раціональні режими праці та відпочинку

Рівень іонізаціі повітря приміщення

В повітрі зовнішнього природного середовища, як і в повітряному середовищі приміщень завжди є наявною певна кількість заряджених частинок, що називаються іонами. Так в 1 см³ чистого зовнішнього повітря міститься близько 1000 негативних іонів і понад 1200 позитивних. Іонний склад повітря може значно змінюватись під впливом цілої низки факторів, до яких також належить специфіка виробничої діяльності.

Таблиця 4.4 Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ

Рівні	Кількість іонів в 1 см3 повітря
	n+	n-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально припустимі	50000	50000

Необхідні концентрації позитивних та негативних іонів в повітрі робочих зон можна забезпечити застосуванням: генераторів негативних іонів; установок штучного зволоження; кондиціонерів; примусової вентиляції (провітрювання, системи загальнообмінної припливно-витяжної вентиляції, пристрої місцевої вентиляції); захисних екранів, що заземлені.

Електробезпека.

Зважаючи на той факт, що обчислювальний центр, де знаходится ПЕОМ, є приміщенням з підвищеною небезпекою ураження людини електричним струмом, необхідно передбачити наступні міри електробезпеки:

- конструктивні міри електробезпеки;

-схемо-конструктивні міри електробезпеки;

- експлуатаційні міри електробезпеки.

Конструктивні міри безпеки скеровані на вилучення можливості доторкання людини до частин, по яким подається електричний струм. Для цього всі силові вимикачі розташовані в закритих корпусах, при цьому застосовується блочний монтаж.

Ступінь захисту обладнання відповідає ІР44 (де 4- захист твердих тіл розміром більше 1 мм; 4- захист від бризок) згідно з ГОСТ 14254-80.

Згідно з ГОСТ`ом 12.2.007.0-75 приймається І клас захисту від ураження електричним струмом обслуговуючого персоналу тому, що комп`ютер має робочу ізоляцію та елементи захисту.

Схематично-конструктивні міри безпеки забезпечують безпеку дотику людини до металевих частин електричних приладів, що не використовуються для передачі електричного струму, при випадковому пробої їхньої ізоляції та виникнення електричного потенціалу на них.

Зважаючи на той факт, що напруга менша 1000 В, але більша 42 В, тоді згідно з ГОСТ 12.1.030-81, з метою захисту від ураження електричним струмом застосовується занулення, тому що обчислювальний центр є приміщення з підвищеною небезпекою ураження людини електричним струмом з тієї причини, що є можливість одночасного доторкання до металевої конструкції будівель, що мають з`єднання із землю, з одного боку, та до металевих корпусів електронного обладнання - з іншого.

Експлуатаційні міри безпеки. Первинним джерелом живлення ПЕОМ є трьохдротова мережа: фазовий, нульовий робочий, нульовий захисний дроти.

Кожен працівник повинен буту проінструктований згідно правилам експлуатації кожного приладу який використовується. Підключення приладів до занулення та заземлення. Експлуатація згідно інструкціям виробника.

Пожежна безпека

Пожежна безпека - стан об`єкта при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення й розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних коштів.

Згідно з ГОСТ 12.1.004-9*. ССБТ. Система запобігання пожежі:

- контроль та профілактика ізоляції;

- наявність неплавких вставок та запобіжників у електронному обладнанні;

- заземлення - для захисту від статичної напруги;

- захист від блискавки будівлі та обладнання.

У відповідності до ДБН В.11-7-2002 для даного класу будівель та місцевості з середньою грозовою діяльністю 10 і більше грозових годин у рік, тобто для умов міста Харкова, встановлена ІІІ категорія від блискавок.

Система пожежного захисту:

- аварійне відключення та відключення апаратури;

- наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників ВВ-5 (вуглекислота має погану електропровідність);

- система оповіщення, світлова та звукова сигналізації;

- захист легкозаймистих частин обладнання та конструкцій захисними матеріалами.

Для успішної евакуації при пожежі розміри дверей робочого помешкання повинні бути такі: ширина не менше 0,5 м.; висота не менше 2,0 м.; ширина коридору - 1,8 м. Робоче місце повинно мати два виходи, відстань від найбільш віддалого робочого місця не повинна перевищувати 100м.

Організаційні заходи пожежної профілактики:

- навчання персоналу правилам пожежної безпеки;

- видання необхідних інструкцій та плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

Будівля обчислювального центру відповідає всім вимогам пожежної безпеки.

Допустимі параметри електромагнітного неіонізуючого випромінювання і електростатичного поля.

Електромагнітне поле великої інтенсивності приводить до перегріву тканин, впливає на органи зору й органи полової сфери. Помірної інтенсивності: порушення діяльності центральної нервової системи; серцево-судинної; порушуються біологічні процеси в тканинах і клітках. Малої інтенсивності: підвищення стомлюваності, головні болі; випадання волосся.

Таблиця 4.5 Припустимі параметри електромагнітних неіонізуючих випромінювань і електростатичного поля

Види поля	Припустимі параметри поля	Припустима поверхнева щільність потоку енергії (інтенсивність потоку енергії), Вт/м2
	Електрична складова Е, В/м	Магнітна складова Н, А/м
Напруженість ЕМП: 60 кгц-3Мгц 3 кгц-30 Мгц 30 кгц-50 Мгц 30 кгц-300 Мгц 300 кгц-300 Ггц	50 20 10 5 -	5 - 0,3 - -	10 Вт/м2
ЭМП оптичного діапазону в ультрафіолетовому спектрі УФ-С (220-280 мм) ВФ-В (280-320 мм) УФ-А (320-400 мм) У видимій частині спектра: 400-760 мм в інфрачервоній частині спектра: 0,76-10,0 мкм	-	-	0,001 0,01 10,0 10,0 35,0-70,0
Напруженість ЕП ВДТ			20 кВ/м

Необхідні заходи щодо захисту від впливу електромагнітних полів:

1. Захист часом (обмеження часу перебування в зоні джерела електромагнітного поля).

2. Захист збільшенням відстані (60 -- 80 см від екрана).

3. Метод екранування робочого місця чи джерела випромінювання електромагнітного поля.

4.3 Охорона навколишнього середовища

На порозі 3 тисячоліття людство знаходиться з досить суперечливим надбанням. З одного боку - бурхливі темпи загальнолюдського прогресу, а з другого - його негативні наслідки прямо протилежної спрямованості. Останні проявляються, насамперед, у надмірному забрудненні навколишнього середовища й інтенсивній його деградації.

В законі Украйни про охорону навколишнього середовища регламентується «Законом про охорону навколишнього природного середовища, 1991р. При виконанні дипломної роботи утворюються тверді побутові відходи (папір, канцелярські вироби та інші), а також комп'ютерні та інші види організаційної техніки, яка відпрацювала свій термін. Вони повинні утилізовуватися на полігонах твердих побутових відходів з максимальним використанням в якості вторинних ресурсів.

4.4 Індивідуальне завдання. Розрахунок природного освітлення, площі світлових прорізів аудиторії

Природнє освітлення нормується СНиП II-4-79[17], в залежності від характеристик розряду зорової роботи, найменшого розміру об'єкта розпізнання та системи освітлення.

Природне освітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості (КПО). Нормоване значення КПО (e_Н) визначається у залежності від поясу світлового клімату у наступний спосіб:

, (5.3)

де е^III_Н = 2 - коефіцієнт освітленості (табличне значення);

m = 0,9 - коефіцієнт клімату;

с = 1 - коефіцієнт сонячності (табличне значення).

Значення КПО для ІІІ поясу e_Н^III приймаємо рівним 2, що відповідає ІІІ розряду зорових робіт високої точності з найменшим розміром розрізнення
0,3 - 0,5 мм.

Харків розташований у IV поясі, тому КПО дорівнює:

. (5.4)

Розраховуємо Sв - площу світлових прорізів при боковому освітленні за формулою:

= = 4.32 (5.5 )

- нормоване значення КПО залежно від поясу світлового клімату, дорівнює 1,8%;

світлова характеристика вікон, дорівнює 16;

- площа підлоги приміщення, при глибині=4м та довжині=3м дорівнює 12;

- коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будівлями, дорівнює 1;

- коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в процесі експлуатації засклення і залежить від концентрації шкідливих речовин у повітрі середовища робочої зони, дорівнює 1,2;

- коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при боковому освітленні та дорівнює 2;

- загальний коефіцієнт світло пропускання, розраховується за формулою:

, де (5.6)

- коефіцієнт, що враховує втрати світла у світлопропускаючому матеріалі, та дорівнює 0,8;

- коефіцієнт, що враховує втрати світла у віконних рамах, та дорівнює 0,75;

- коефіцієнт, що враховує втрати світла у тримальних конструкціях.

4.5 Висновки за розділом 4

У даному розділі розглянуті та проаналізовані питання охорони праці й навколишнього середовища у виробничому приміщенні, де проводилося виконання дипломної роботи.

Таким чином, для створення комфортних умов роботи оператора ПЕОМ необхідно провести ідентифікацію небезпечних та шкідливі чинників і обмежити їхній вплив при дотриманні гігієнічних норм, а також забезпечити оптимальні параметри мікроклімату й нормовані значення виробничого освітлення, шуму та вібрації.

5. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

Останнім часом широкого поширення набула комп'ютерна техніка, що дозволяє аналізувати, прискорювати й автоматизувати керування й контроль над багатьма процесами сучасного життя. У даній дипломній роботі «Експертна система аналізу ризиків в інвестиційних проектах» розглянуті принципи й способи забезпечення безпеки й захисту населення у випадку погрози й виникнення надзвичайних ситуацій.

5.1 Захист населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій

Забезпечення захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій є одним з найважливіших завдань держави.

Захист населення і територій є системою загальнодержавних заходів, які реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, органами управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту, підпорядкованими їм силами та засобами підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, добровільними формуваннями, що забезпечують виконання організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів у сфері запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Загрози життєво важливих інтересів громадян, держави, суспільства поділяються на зовнішні та внутрішні і виникають під час надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та воєнних конфліктів.

Зовнішні загрози пов'язані з безпекою життєдіяльності населення і держави у разі розв'язання сучасної війни або локальних збройних конфліктів, виникнення глобальних техногенних екологічних катастроф за межами України, які можуть спричинити негативний вплив на населення та територію держави. завадостійкий код контур

Внутрішні загрози пов'язані з надзвичайними ситуаціями техногенного і природного характеру або можуть бути спровоковані терористичними діями.

5.2 Принципи захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій

Принципи захисту випливають з основних положень Женевської конвенції щодо захисту жертв війни та додаткових протоколів до неї, можливого характеру воєнних дій, реальних можливостей держави щодо створення матеріальної бази захисту. До них належать:

принцип безумовного примату безпеки, відповідно до якого концепція прогресу поступається місцем концепції безпеки;

принцип ненульового (прийнятного) ризику, який полягає в намаганні досягти такого рівня ризику на підприємствах, який можна було б розглядати як прийнятний. Його параметри мають бути обґрунтовані;

принцип плати за ризик. Розмір плати залежить від потенційної небезпеки техногенних об'єктів і є пропорційним величині можливого збитку. Ця плата може бути розумним самообмеженням споживання суспільства. Ці кошти спрямовуються на створення системи попередньої безпеки та підвищення оплати на виробництвах, де не забезпечується безпека (наприклад, вугільні шахти) та на певні виплати за ризик, що мають стимулювати проведення заходів, спрямованих на забезпечення безпеки;

принцип добровільності, згідно з яким ніхто не має права наражати людину на ризик без її згоди;

принцип невід'ємного права кожного на здорове довкілля. Це право має бути гарантоване і захищене законом. Даний принцип передбачає обов'язки фізичних і юридичних осіб забезпечувати таке право і проводити свою діяльність так, щоб не завдавати шкоди довкіллю;

принцип правової забезпеченості передбачає, що всі аспекти функціонування системи захисту населення і територій регламентуються відповідними законами та іншими нормативно-правовими актами;

принцип свободи інформації щодо безпеки людини полягає в урахуванні громадської думки під час вирішення питань щодо будівництва небезпечних підприємств;

принцип раціональної безпеки передбачає максимально можливе економічно обґрунтоване зниження ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і пом'якшення їх наслідків;

принцип превентивної безпеки - максимально можливе значення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій;

принцип необхідної достатності і максимально можливого використання наявних сил і засобів визначає обсяг заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози надзвичайних ситуацій.

5.3 Мета та завдання захисту населення і територій під час НС

Головною метою захисту населення і територій під час надзвичайних ситуацій є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і ліквідації їх наслідків, зменшення руйнівних наслідків терористичних актів та воєнних дій.

Основними завданнями захисту населення і територій під час НС є:

розроблення і реалізація нормативно-правових актів, додержання державних технічних норм та стандартів з питань забезпечення захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;

забезпечення готовності органів управління, сил і засобів до дій, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій та реагування на них;

розроблення та забезпечення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, визначення на основі прогнозу потреби в силах, матеріально-технічних і фінансових ресурсах;

створення, раціональне збереження і використання резервів фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайних ситуацій та реагування на них;

здійснення державної експертизи, нагляду і контролю в галузі захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;

оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайної ситуації і своєчасне та достовірне інформування його про наявну обстановку і вжиті заходи;

організація захисту населення (персоналу) та надання безкоштовної медичної допомоги;

проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення;

розроблення та забезпечення цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайних ситуацій;

реалізація визначених законодавством прав населення в галузі захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі осіб (чи їхніх сімей), які брали безпосередню участь в їх ліквідації;

навчання та тренування населення способів захисту в разі виникнення надзвичайних ситуацій;

міжнародне співробітництво у галузі захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій.

5.4 Комплекс заходів щодо захисту населення і територій під час НС

З метою захисту населення, зменшення втрат та шкоди економіці в разі виникнення надзвичайних ситуацій має проводитися спеціальний комплекс заходів:

1. Оповіщення та інформування, яке досягається завчасним створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної, територіальних та об'єктових систем оповіщення населення.

2. Спостереження і контроль за довкіллям, продуктами харчування і водою забезпечується створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням до них існуючих сил та засобів контролю.

3. Укриття в захисних спорудах, якому підлягає усе населення відповідно до приналежності (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах, тощо), досягається створенням фонду захисних споруд.

4. Евакуаційні заходи, які проводяться в містах та інших населених пунктах, які мають об'єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час.

5. Інженерний захист проводиться з метою виконання вимог ІТЗ із питань забудови міст, розміщення ПНО, будівлі будинків, інженерних споруд.

6. Медичний захист проводиться для зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій.

7. Біологічний захист включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, їх характеру і масштабів, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

8. Радіаційний і хімічний захист включає заходи щодо виявлення і оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного та хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального захисту, організацію і проведення спеціальної обробки.

5.5 Державне регулювання та контроль захисту населення і територій

Державна стандартизація становить основу проведення державної експертизи, контролю, нагляду, ліцензування видів діяльності, декларування безпеки промислових об'єктів і сертифікації для встановлення норм, правил та характеристик з метою забезпечення.

1. Державна експертиза проектів і рішень проводиться щодо об'єктів виробничого та соціального призначення і процесів, що можуть спричинити надзвичайні ситуації та вплинути на стан захисту населення і територій.

2. Державний нагляд і контроль організовується з метою перевірення повноти і якості заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій, забезпечення готовності органів управління, сил і засобів системи захисту населення і територій, посадових осіб до дій у разі виникнення цих ситуацій.

3. Ліцензування окремих видів діяльності здійснюється з метою проведення єдиної державної політики для забезпечення життєво важливих інтересів громадян, суспільства, держави.

4. Декларування безпеки промислових об'єктів здійснюється з метою забезпечення контролю за додержанням заходів безпеки на всіх етапах їх введення в експлуатацію.

5. Сертифікація організовується і здійснюється з метою підтвердження відповідності продукції щодо встановлених вимог, включаючи контроль небезпечної продукції для життя та здоров'я людей, довкілля та майна.

6. Страхування здійснюється для забезпечення економічної підтримки заходів по запобіганню надзвичайних ситуацій, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, підприємствами незалежно від форм власності, а також страхового відшкодування збитків у разі їх виникнення.

5.6 Висновки за розділом 5

Забезпечення захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій є одним з найважливіших завдань держави.

Актуальність проблеми забезпечення природно-техногенної безпеки населення і територій зумовлена тенденціями зростання втрат людей і шкоди територіям, що спричиняються небезпечними природними явищами, промисловими аваріями і катастрофами.

Забезпечення безпеки та захисту населення, об'єктів економіки і національного надбання держави від негативних наслідків надзвичайних ситуацій повинно розглядатися як невід'ємна частина державної політики національної безпеки, як одна з найважливіших функцій органів влади.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У цій роботі описані принципи роботи систем з вирішальним зворотнім зв'язком, їх класифікація, характеристики й формат даних використовуваних у розглянутих системах. Розглянутий принцип роботи систем з одноконтурної зворотної зв'язок і принцип роботи багатоконтурних систем з вирішальної зворотним зв'язком. Зазначені формули для розрахунку параметрів систем і визначені основні критерії якості передачі даних.

За результатами дослідження виведено, що за критерієм ефективності багато контурні системи перевершують по вірогідності інформації й відносної швидкості коду одноконтурні системи. Так само за результатами порівняльного аналізу системи з кількістю контурів практично не підвищують відносну швидкість коду, а тільки підвищую вірогідність і ускладнюють структуру встаткування й алгоритму роботи. Для каналів погіршеного якості самими кращими є системи з трьохконтурним та чотирьохконтурним зворотнім зв'язком.

Вирішені наступні задачі:

1. Проведений аналіз особливостей функціонування систем з зворотнім вирішальним зв'язком

2. Розроблена методика вибору параметрів завадостійких кодів на кожному контурі

3. Отримані результати розрахунків свідчать що найоптимальнішими системами є системи з не більш ніж чотирма контурами зворотного зв'язку

4. Отримані числові результати параметрів ефективності для каналів типу ТЧ, КВ та ІКМ

Також доведено, що дана розробка відповідає технічним вимогам споживачів і є доцільною.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Блох Э.Л. и др. Оценка вероятности необнаруженной ошибки для двоичных линейных кодов // ТУИС, 1966, №29

2. 1.Элементы теории передачи дискретной информации/ Под ред. Л.П. Пуртова.-М.: Связь, 1972.-232 с.

3. Перович В.И., Морозов В.Г. Системы передчи даннях.-Л.: ЛЭИС, 1973. - 72 с.

4. Петрович В.И., Логвиненко Н.Ф. Системы защиты от ошибок с многоконтурной рещающей обратной связтю // Техника средств связи, Сер.. ТПС, 1987, вып. 8, с.107-112.

5. Петрович В.И., Баранов Ю.М. Защита от ошибок в сетях передачи документальной информации с интерграцией служб // Техника средств связи, Сер. ТПС, 1988, вып.1, с. 3-12.

6. Вентцель Е.С. Теория вероятностей.-М.: Наука, 1964.-576 с.

7. Корлюк В.С., Портенко Н.И., Скороход А.В., Турбин А.Ф. Справочник по теории вероятностей и математической статистике.-М.:Наука, 1985.-640 с.

8. Карманов В.Г. Математическое программирование. - М.:Наука, 1986. - 288 с.

9. Теория передачи сигналов/ А. Г. Зюко, Д. Д. Кловский, М. В. Назаров, Л. М. Финк. -- М.: Радио и связь, 1986.-- 304 с

10. Емельянов Г. А., Шварцман В. О. Передача дискретной информации.-- М.: Радио и связь, 1982.-- 240 с.

11. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002р.

12. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

13. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

14. СНиП 2.04.05-91.Отопление, вентиляция и кондиционирование.

15. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.

16. ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования.

17. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. - М.: Стройиздат, 1980.

18. ОНТП 24-86. Общие нормы технического проектирования. Расположение категорий помещений зданий по пожарной безопасности.

19. ПУЭ-87. Правила устройства электроустановок.. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 648с.

20. ГОСТ 12.1.019-79. ССБТ. Электробезопасность. Общие критерии и номенклатура видов защиты.

21. ГОСТ 12.1.029-80. ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация.

22. ГОСТ 12.1.004-9*. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

23. ДБН В.11-7-2002. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва.

24. ГОСТ 12.1.038-82. ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжения прикосновения и токов.

25. ГОСТ 12.1.045-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимый уровень на рабочих местах и требования к проведению контроля

26. ДСанПiН 3.3.2-007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.

27. Закон Украины « Про охорону навколишнього природного середовища» від 28.12.2007

28. СТВУЗ-ХПІ-3.01-2003. Текстові документи у сфері навчального процесу.

Размещено на Allbest.ru