Оптимізація плану перевезення поштових відправлень ділянки магістральної мережі за критерієм мінімуму витрат на оброблення транзиту
Найкоротші маршрути між вузлами перевезень пошти, якщо відомі місця розташування вузлів зв’язку та відстані між ними. Максимальний потік в мережі поштового зв’язку. Оптимальний маршрут перевезень відправлень від вихідного пункту маршруту до віддаленого.
Рубрика | Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.02.2015 |
Размер файла | 247,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Оптимізація плану перевезення поштових відправлень ділянки магістральної мережі за критерієм мінімуму витрат на оброблення транзиту
Таблиця 1. Вихідні дані для виконання розрахунково-гарфічної роботи
№ варіанта |
Вихідний пункт маршруту |
Міста призначення |
Існуючий зв'язок між містами (автомобільні дороги) |
Відстань, км |
Пропускна здатність, ПВ |
|
2 |
Дніпропетровськ |
Донецьк Луганськ Полтава Харків Черкаси |
Дніпропетровськ - Донецьк |
252 |
456 |
|
Дніпропетровськ - Полтава |
196 |
867 |
||||
Дніпропетровськ - Харків |
213 |
1298 |
||||
Полтава - Харків |
141 |
439 |
||||
Донецьк - Луганськ |
148 |
908 |
||||
Луганськ - Харків |
333 |
654 |
||||
Донецьк - Харків |
335 |
378 |
||||
Черкаси - Полтава |
279 |
532 |
||||
Черкаси - Дніпропетровськ |
324 |
801 |
Задача №1
Використовуючи алгоритм Флойда, визначити найкоротші маршрути між вузлами перевезень пошти, якщо відомі місця розташування вузлів поштового зв'язку та відстані між ними.
За даними таблиці 1 будую граф (рис. 1) для розв'язку задачі:
Рис. 1.
Будую матрицю довжин:
Будую матрицю довжин при k=1:
C23=min[C23; С21+С13]=min [148; 252+?]=148. C24=min[C24; С21+С14]=min [?; 252+196]=448.
C25=min[C25; С21+С15]=min [375; 252+213]=335. C26=min[C26; С21+С16]=min [?; 252+324]=576.
C34=min[C34; С31+С14]=min[?;?+196]=?. C35=min[C35; С31+С15]=min [333;?+213]=333.
C36=min[C36; С31+С16]=min[?;?+324]=?. C45=min[C45; С41+С15]=min [141; 196+213]=141.
C46=min[C46; С41+С16]=min [279; 196+324]=279. C56=min[C56; С51+С16]=min [?; 213+324]=537.
Будую матрицю довжин при k=2:
C13=min[C13; С12+С23]=min [?; 252+148]=400. C14=min[C14; С12+С24]=min [196; 252+448]=196.
C15=min[C15; С12+С25]=min [213; 252+335]=213.C16=min[C16; С12+С26]=min [324; 252+576]=324.
C34=min[C34; С32+С24]=min [?; 148+448]=596. C35=min[C35; С32+С25]=min [333; 148+335]=333.
C36=min[C36; С32+С26]=min [?; 148+576]=724. C45=min[C45; С42+С25]=min [141; 448+335]=141.
C46=min[C46; С42+С26]=min [279; 448+376]=279.C56=min[C56; С52+С26]=min [537; 335+576]=537.
Будую матрицю довжин при k=3:
C12=min[C12; С13+С32]=min [252; 400+148]=252.C14=min[C14; С13+С34]=min [196; 400+596]=196.
C15=min[C15; С13+С35]=min [213; 400+333]=213.C16=min[C16; С13+С36]=min [324; 400+724]=324.
C24=min[C24; С23+С34]=min [448; 148+596]=596.C25=min[C25; С23+С35]=min [335; 148+333]=335.
С26=min[C26; С23+С36]=min [576; 148+724]=576.C45=min[C45; С43+С35]=min [141; 596+333]=141.
C46=min[C46; С43+С36]=min [279; 596+724]=279.C56=min[C56; С53+С36]=min [537; 333+724]=537.
Будую матрицю довжин при k=4:
C12=min[C12; С14+С42]=min [252; 196+448]=252.C13=min[C13; С14+С43]=min [400; 196+448]=400.
C15=min[C15; С14+С45]=min [213; 196+141]=213.C16=min[C16; С14+С46]=min [324; 196+279]=324.
C23=min[C23; С24+С43]=min [148; 448+596]=148.C25=min[C25; С24+С45]=min [335; 448+141]=335.
С26=min[C26; С24+С46]=min [576; 448+279]=576.C35=min[C35; С34+С45]=min [335; 596+141]=333.
C36=min[C36; С34+С46]=min [724; 596+279]=724.C56=min[C56; С54+С46]=min [537; 141+279]=420.
Будую матрицю довжин при k=5:
C12=min[C12; С15+С52]=min [252; 196+335]=252.C13=min[C13; С15+С53]=min [400; 213+333]=400.
C14=min[C14; С15+С54]=min [196; 213+141]=196.C16=min[C16; С15+С56]=min [324; 213+420]=324.
C23=min[C23; С25+С53]=min [148; 335+333]=148.C24=min[C24; С25+С54]=min [448; 335+141]=448.
С26=min[C26; С25+С56]=min [576; 335+420]=576.C34=min[C34; С35+С54]=min [596; 333+141]=474.
C36=min[C36; С35+С56]=min [724; 333+420]=724.C46=min[C46; С45+С56]=min [279; 141+420]=279.
Будую матрицю довжин при k=6:
C12=min[C12; С16+С62]=min [252; 324+576]=252.C13=min[C13; С16+С63]=min [400; 324+724]=400.
C14=min[C14; С16+С64]=min [196; 324+279]=196.C15=min[C15; С16+С65]=min [213; 324+420]=213.
C23=min[C23; С26+С63]=min [148; 576+724]=148.C24=min[C24; С26+С64]=min [448; 576+279]=448.
С25=min[C25; С26+С65]=min [335; 576+420]=335.C34=min[C34; С36+С64]=min [474; 724+279]=474.
C35=min[C35; С36+С65]=min [333; 724+420]=333.C45=min[C45; С46+С65]=min [141; 279+420]=141.
Відповідь: найкоротші маршрути між вузлами перевезень пошти, якщо відомі місця розташування вузлів поштового зв'язку та відстані між ними представлені в матриці вигляду:
Задача №2
Визначити максимальний потік в мережі поштового зв'язку, якщо відома структура мережі та максимальна пропускна здатність шляхів, що існують між відділеннями поштового зв'язку.
За даними таблиці 1 будую граф (рис. 2) для розв'язку задачі:
Рис. 2.
Будую матрицю пропускних здатностей мережі:
- К=000000;
- К=000001=111110;
- К=000010=111101;
- К=000011=111100;
- К=000100=111011;
- К=000101=111010;
- К=000110=111001;
- К=000111=111000;
- К=001000=110111;
- К=001001=110110;
- К=001010=110101;
- К=001011=110100;
- К=001100=110011;
- К=001101=110010;
- К=001110=110001;
- К=001111=110000;
- К=010000=101111;
- К=010001=101110;
- К=010010=101101;
- К=010011=101100;
- К=010100=101011;
- К=010101=101010;
- К=010110=101001;
- К=010111=101000;
- К=011000=100111;
- К=011001=100110;
- К=011010=100101;
- К=011011=100100;
- К=011100=100011;
- К=011101=100010;
- К=011110=100001;
- К=011111=10000.
Відповідь: максимальний потік в мережі поштового зв'язку, якщо відома структура мережі та максимальна пропускна здатність шляхів, що існують між відділеннями поштового зв'язку представлений у наступній матриці:
Задача №3
пошта відправлення зв'язок
На основі аналізу найкоротших маршрутів та шляхів із максимальними потоками поштових відправлень між вузлами перевезень пошти скласти оптимальний маршруту перевезень поштових відправлень від вихідного пункту маршруту (у відповідності до завдання) до найбільш віддаленого відділення поштового зв'язку (найбільш віддаленого за кількістю проміжних вузлів та відстанню). План повинен містити мінімальну кількість транзитних вузлів (алгоритм Літла).
Виходячи з розрахунків задачі№1 матриця матиме вигляд (проте замість 0 у головній діагоналі поставимо ?):
Визначаю мінімальну довжину маршруту комівояжера. Для цього в кожному рядку (потім стовпці) вибираю мінімальне число і віднімаю це число від кожного з чисел в цьому рядку (стовпці). Сума цих вибраних чисел і буде довжиною маршруту комівояжера.
Нижня границя, мінімальна довжина маршруту комівояжера буде дорівнювати:
196+148+148+141+141+279+45+128=1226.
Визначаю коефіцієнти для кожного з нулів матриці. Коефіцієнт дорівнює сумі мінімальних елементів того рядка і стовпця на перетині яких він знаходиться:
G14=0+0=0; G16=0+10=10; G23=192+59=251; G32=185+56=241;
G45=17+10=27; G54=0+27=27; G61=0+10=10; G64=0+0=0.
Вибираю максимальний G23=251, викреслюю з попередньої матриці 2 рядок і 3 стовпець, на місце (3; 2) ставлю ?.
Отримаю матрицю наступного вигляду:
Роблю так, щоб в кожному рядку і кожному стовпці матриці був хоча б один 0. Для цього у третьому рядку попередньої матриці віднімаю 185 від кожного елемента цього рядка матриці і в другому стовпці попередньої матриці віднімаю 56 від кожного елемента цього стовпця. Отримую матрицю наступного вигляду:
Нижня границя, мінімальна довжина маршруту комівояжера буде дорівнювати:
1226+185+56=1467.
Визначаю коефіцієнти для кожного з нулів матриці. Коефіцієнт дорівнює сумі мінімальних елементів того рядка і стовпця на перетині яких він знаходиться:
G12=0+138=138; G14=0+0=0; G16=0+10=10; G35=0+22=22;
G45=0+10=10; G54=0+27=27; G61=0+10=10; G64=0+0=0.
Вибираю максимальний G12=138, викреслюю з попередньої матриці 1 рядок і 2 стовпець.
Отримаю матрицю наступного вигляду:
Роблю так, щоб в кожному рядку і стовпці матриці був хоча б один 0. Для цього у шостому стовпці попередньої матриці віднімаю 10 від кожного елемента цього рядка матриці. Отримую матрицю наступного вигляду:
Нижня границя, мінімальна довжина маршруту комівояжера буде дорівнювати:
1467+10=1477.
Визначаю коефіцієнти для кожного з нулів матриці. Коефіцієнт дорівнює сумі мінімальних елементів того рядка і стовпця на перетині яких він знаходиться:
G35=0+22=22; G45=0+0=0; G46=0+141=141;
G54=0+27=27; G61=0+10=10; G64=0+0=0.
Вибираю максимальний G46=141, викреслюю з попередньої матриці 4 рядок і 6 стовпець, на місце (6; 4) ставлю ?.
Отримаю матрицю наступного вигляду:
Нижня границя, мінімальна довжина маршруту комівояжера не зміниться і буде дорівнювати: 1477.
Визначаю коефіцієнти для кожного з нулів матриці. Коефіцієнт дорівнює сумі мінімальних елементів того рядка і стовпця на перетині яких він знаходиться:
G35=22+141=163; G54=27+141=168;
G61=22+141=163.
Вибираю максимальний G54=168, викреслюю з попередньої матриці 5 рядок і 4 стовпець.
Отримаю матрицю наступного вигляду:
Нижня границя, мінімальна довжина маршруту комівояжера буде дорівнювати: 1477.
Знаходжу ребра графу, ними будуть ті ребра, які викреслювались з матриць на попередніх етапах і що залишилися в останній матриці:
(2; 3), (1; 2), (4; 6), (5; 4), (3; 1), (3; 5), (6; 1), (6; 5).
Будую граф з даними ребрами рис. 3:
Рис. 3.
Відповідь: нижня межа, мінімальна довжина маршруту комівояжера складатиме 1477. Граф, що зображений на рис. 3 буде оптимальним, при підсумовуванні ребер (що залишилися в ході розв'язку задачі) графа на рис. 3. вони дадуть значення, яке дорівнює 1477.
Список використаної літератури
1. Скляренко С.М. поштовий зв'язок: Підруч. Для вищ. навч. закл. Для спеціальностей за напрямом «Телекомунікації» / С.М. Скляренко, В.К. Стеклов, Л.Н. Беркман; за заг. ред. В.К. Стеклова. - 2-ге вид., стереотип. - К.: Техніка, 2004. - 904 с.
2. Ящук Л.О., Кріль С.С. Мережі та системи поштового зв'язку / О.: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2008. - 224 с.
3. Брагін А.С. Петрова В.М. Шматко В.С. Основи поштового зв'язку та його технології: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл., які навч. за напрямом «Телекомунікації». - К.: Політехніка, 2004. - 439 c.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Принципи організації мереж і систем поштового зв’язку. Задача побудови найкоротшої мережі та найкоротших маршрутів перевезень пошти. Визначення числа робочих місць з оброблення поштових відправлень. Організація перевезень пошти, обробки поштових відправ.
методичка [166,5 K], добавлен 05.02.2015Поняття документального електрозв'язку. Принцип побудови системи ДЕЗ. Характеристика національної мережі передачі даних УкрПак і системи обміну повідомленнями Х.400. Можливості електронної пошти, IP-телефонії. Сутність факсимільного, телеграфного зв'язку.
контрольная работа [3,8 M], добавлен 28.01.2011Планування в нульовому наближенні мережі стільникового зв’язку в місті. Оптимальний вибір частотних каналів. Розрахунок кількості стільників в мережі та максимального віддалення стільнику абонентської станції від базової станції. Огляд втрат на трасі.
курсовая работа [168,7 K], добавлен 05.02.2015Визначення місць розташування вузлів зв'язку та передбачуваних трас прокладки кабельних ліній. Розрахунок еквівалентних ресурсів транспортної мережі. Обгрунтований вибір способів захисту: ліній зв'язку, секцій передачі, з'єднань трактів, апаратури.
курсовая работа [506,1 K], добавлен 05.02.2015Суть системи електрозв'язку, принципи побудови мережі. Єдина автоматизована мережа зв'язку та її засоби. Зонова телефонна мережа та принцип телефонного зв'язку. Види сигналів в телефонній мережі та набору номера. Класифікація телефонних апаратів.
реферат [212,6 K], добавлен 14.01.2011Вибір можливих варіантів типу кабелю та цифрових систем передач. Визначення приналежності до типу телекомунікаційної мережі. Алгоритм розрахунку кількості обладнання. Розрахунок капітальних витрат та вибір найкращого варіанту схеми організації зв'язку.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 17.12.2012Особливості мережі зв’язку; проектування автоматизованої системи: вибір глобального показника якості, ефективності; визначення структури мережі і числових значень параметрів. Етапи проектування технічних систем, застосування математичних методів.
реферат [58,6 K], добавлен 13.02.2011Призначення, принцип роботи та складові рухливої системи радіозв'язку та мереж стільникового мобільного зв'язку. Характеристики стандартів NMT-450 та GSM та особливості формування сигналу. Інтеграція елементів інтелектуальної мережі стандарту GSM.
реферат [296,7 K], добавлен 09.03.2009Топологія і технічні характеристики локальної обчислювальної мережі з виходом в Інтернет. Визначення апаратних і програмних засобів комплектації ЛОМ агенції нерухомості, розміщення вузлів і каналів мережного зв'язку, розрахунок економічних характеристик.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 14.11.2010Дослідження особливостей та призначення корпоративних мереж. Обґрунтування стандартизації функцій інформаційних мереж міжнародною спілкою електрозв’язку. Протоколи канального рівня. Функціональна схема роботи кінцевого та центрального вузлів мережі.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 24.06.2015