Крім друкованих плат у блоці знаходяться додаткові конструктивні елементи, розташовувані на передній і задній панелях (елементи індикації, перемикачі, рознімання). Внутріблокова комутація виконується за допомогою об'єднавчих чи проводів накруткой. Для захисту від теплових впливів застосовується природне повітряне охолодження.

Для захисту від впливів вологи застосовуються малогигроскопичні і корозійно-стійкі матеріали.

Порядок установки

Шафи із субблоками встановлюються в закритому опалювальному приміщенні, у якому підтримуються нормальні кліматичні умови відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 16325-76:

- температура навколишнього повітря, ^ос 20+-1%

- відносна вологість повітря при плюс 30^ос, % 65+-10%

- атмосферний тиск, кпа (мм. рт. ст) 84-106,7 (630-800)

Забороняється експлуатація в приміщеннях з хімічно агресивним середовищем.

Вібрація підстави субблоков можлива з частотою до 25 Гц і амплітудою не більш 0,1 мм.

Використання джерел живлення

Для живлення логічних схем корелятора потрібно напруга «+5» при максимальному струмі в навантаженні - до 1 А. Для цієї мети не обов'язково розробляти додаткові схеми, що забезпечували б вироблення живлячих напруга. Скористаємося наявними в складі системи, що задає, двома стандартними джерелами харчування типу БПСП-6/2А, з'єднавши їхній у такий спосіб:

Опис схем і роботи блоків харчування приведено в «Блок харчування стабілізований прецизійний БПСП. Інструкції з експлуатації. 3102.087.000 ИЭ. - Харків, ПО «Оргтехніка», 1985.-28 с.» і «Блок харчування стабілізований БПС6-1. Паспорт 2.087.082 ПС. Додаток до технічного опису. Експлуатаційні документи. - Центральний науково-дослідний інститут «Електроніка», 1979. - 156 с.»

3. Техніко-економічне обґрунтування розробки пристрою

Загальні положення.

Щоб забезпечити неухильний підйом матеріального рівня життя народу необхідно наполегливо удосконалювати всю систему керування, неухильно здійснювати плановий розвиток економіки, заснований на різних формах власності, розширювати права, підвищувати самостійність і відповідальність підприємств, підсилювати їх зацікавленість у кінцевих результатах роботи.

Зараз необхідне вивчення і відображення в інженерній діяльності комплексу зв'язку між окремими елементами й об'єктами виробництва. Підсилюється значення організації виробництва, у реальних і навчальних проектах стає більш значимим зіставлення варіантів приватних інженерних рішень, обробка конструкції виробу на технологічність, а технологія на високий кінцевий (економічний) результат; самі економічні результати не є мірилом кінцевого результату. Усе більш важливими стають соціальні наслідки інженерного прогресу.

3.1 Мета і призначення розробки

Як новий виріб пропонується «Міжпериодний корелятор», призначений для усунення перешкод кореляційних функцій поступаючих після попередньої обробки на корелятор.

3.2 Розробка сітівого графіка

Сітівий графік - це схема (використовується в сітівому плануванні та управлінні), яка передає зв'язок та послідовність різних робіт в процесі досягнення цілі, встановлює вєаємозв'язок робот, які плануються, і получених результатів.

Для побудови сітівого графіка необхідно визначити послідовності робіт. Перелік робіт, пов'язаних з проведенням досліджувальних робіт наведен в таблиці

Таблиця 3.1. - Перелік робіт сітівого графіка, пов'язаних з проведення досліджень

№ роботи	Найменування роботи	Питома вага, %	Трудомісткість, н-г	Кількість виконавців	Тривалість робіт, дні
1	Ознайомлення з літературою	15	72,8	2	6
2	Написання вступу	6	43,12	1	7
3	Розробка функціональної схеми пристрою	15	92,80	2	8
4	Розробка принципової електричної схеми	10	65,20	2	6
5	Виявлення характеристик елементів	5	17,60	2	2
6	Складання принципової електричної схеми пристрою	8	44,16	2	4
7	Написання пояснювальної записки	7	28,64	1	5
8	Складання додатків	5	37,60	2	3
9	Виготовлення плакатів	8	47,16	1	8
10	Складання звіта	2	10,04	1	2
11	Печать плакатів	4	12,08	1	2
12	Написання ріцензії	7	28,64	1	5
13	Проходження нормоконтролю	8	44,16	2	4

Час, який пішов на розробку пристрою, такий

Т_разр=2 мес. 7 дн. =544 нормо-год. (2.1.)

Тривалість етапів розробки визначаємо за формулою

 (2.2.)

де T_i - трудомісткість i-го етапа;

К_узг - коефіцієнт узгодження, який враховує можливе зростання

трудомісткості етапа (К_узг = 1,1 - 1,3);

z - число виконавців;

К_п - коефіцієнт переведення робочих днів в календарні дні (К_п = 0,72) чи в тиждні (К_п = 5);

q - тривалість робочього дня (q = 8 годин);

К_вн. - коефіцієнт виконання норм часу (К_вн = 1,1 - 1,3).

При розрахунку ранніх строків початку та закінчення робіт граф обходимо, починаючи з 1-ї роботи, за ходом стрілок (прямий ход).

(2.3)

(2.4)

де t_pп, t_pз - відповідно ранні строки початку та закінчення тривалої роботи;

d_i - тривалість i-тої роботи.

При розрахунку пізніх строків початку та закінчення робіт граф необхідно, починаючи з N-ї роботи, проти ходу стрілок (зворотній ход).

(2.5)

_обр. (2.6)

де t_пп, t_пз - відповідно пізні строки початку та закінчення тривалої роботи;

t_кр - максимальний шлях від першої роботи до останньої.

R_п, R_св - повний та свободний резерви тривалої роботи відповідно, визначаються за формулами:

(2.7)

(2.8)

де min(t_рпi) - функція, яка визначає мінімальне значення серед пізніх строків початку попередніх робіт.

Сітівий графік робіт зображено на рисунку 1, а параметри сітівого графіка зведені в таблиці 2.

Таблиця 3.2 - Параметри сітівого графіка

Код роботи	Тривалість, днів	Ранній термін	Пізній термін	Резерви часу
I	d	tрн	tро	tпн	tпо	Rп	Rсв
1	6	0	6	0	6	0	0
2	7	6	13	19	26	15	15
3	8	6	14	6	14	0	0
4	6	14	20	14	20	0	0
5	2	20	22	20	22	0	0
6	4	22	26	22	26	0	0
7	5	9	14	20	25	15	15
8	3	14	17	39	43	15	15
9	8	25	33	35	43	0	0
10	2	33	35	43	46	0	0
11	2	35	37	46	50	0	0
12	5	37	42	50	54	0	0
13	4	42	46	54	60	0	0



Мал. 4.3.

3.3 Розрахунок собівартості і ціни розроблювального пристрою

Собівартість являє собою виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства, науково-технічних інститутів на виробництво і реалізацію продукції. У ході виробничо-господарської діяльності ці витрати повинні відшкодовуватися за рахунок виторгу від продажу.

Використання показників собівартості в практиці, у всіх випадках вимагає забезпечення однаковості витрат, що враховуються в її сполуці. Для забезпечення такої однаковості конкретна сполука витрат, віднесених на собівартість, регламентується типовим положенням по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості.

Метою планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у планованому періоді для виробництва кожного виду і всієї промислової продукції підприємства, що відповідає вимогам по її якості.

Метою обліку собівартості продукції є повне і достовірне визначення фактичних витрат, зв'язаних з розробкою, виробництвом і збутом продукції.

Витрати, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) групуються по наступним елементам:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- інші витрати.

3.4 Матеріальні витрати

До елемента «Матеріальні витрати» відносяться витрати на:

сировина і матеріали в операційній діяльності підприємства при виготовленні продукції (робіт, послуг) чи для господарських нестатків, технічних цілей і сприяння у виробничому процесі.

Розрахунки ведуться за формулою:

З_мат=?Нр_iЦ_i-С_о, (3.1)

де Нр_i - норма витрати i-го матеріалу на одиницю продукції, кіл/шт.;

Ці - ціна одиниці i-го виду матеріалу, грн.;

m - кількість видів матеріалу, шт.;

З - вартість відходів, приймаємо 2% від вартості матеріалів, грн.

Розрахунки приведені в таблиці 3.1.

Найменування матеріалу	Норма витрати на виріб	Ціна за 1 одиницю, грн.	Сума, грн.
1. Сталь листова,	2	6,00	12
2. Припой, кг	0,2	10,00	2
3. Флюс, кг	0,5	12,00	6
4. Хлорне залізо, кг	0,2	4,00	0,80
5. Оргскло,	0,5	5,50	2,75
6. Фарба емаль, кг	0,5	8,00	4,00
7. Кріплення, кг	0,4	8,50	3,40
8. Провід монтаж., м	5	0,40	2,00
9. Лак, кг	0,1	8,0	0,8
Разом	33,75

покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, використовувані в операційній діяльності підприємства. Розраховуються аналогічно розрахунку витрат на матеріали.

Розрахунки представлені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Розрахунок вартості покупних комплектуючих виробів

Найменування комплектуючого виробу	Кількість, шт.	Ціна за одиницю виробу, грн.	Сума, грн.
Резистор	35	0,10	3,50
Мікросхема К155	20	0,75	15.00
Мікросхема К532	10	1.00	10,00
Разом	28,50

поворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів напівфабрикатів, що утворилися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), що втратили цілком чи частково споживчі властивості початкового матеріалу. У роботі вартість відходів приймається 2% від вартості сировини і матеріалів:

С_о=28,55•0,02=0,57 грн.

транспортно-заготівельні витрати включають витрати на виготовлення матеріалу, оплата за вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування матеріальних цінностей, включають витрати по страхуванню ризику транспортування.

У даній роботі транспортно-заготівельні витрати приймаються в розмірі 12% від вартості сировини, матеріалів і покупних комплектуючих виробів:

З_ТЗР=0,12•(З_мат+З_пок), (3.2)

З_ТЗР=0,12•(29,65+33,75)=7,6 грн.

3.5 Витрати на оплату праці

До складу елемента включаються: заробітна плата по окладах і тарифам, надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах передбачених чинним законодавством; премії і заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток і іншої праці персоналу, зайнятого безпосередньо на виконанні конкретної теми (науковці, науково-технічний, науково-допоміжний персонал і виробничі робітники). Розрахунок витрат на основну заробітну плату по темі приведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Розрахунок витрат на основну заробітну плату

Посада	Оклад	Кількість місяців	Пайова участь, %	Сума, грн.
Керівник теми	350	3	20	210,00
Інженер	240	3	80	576,00
Разом 786,00

Пайова участь керівника приймаємо 20% від посадового окладу.

Для розрахунку заробітної плати виробничих робітників необхідно визначити трудомісткість виготовлення виробу, що визначається у виді сумарної трудомісткості технологічних процесів виготовлення виробу по формулі:

Т_и=?Т_i, (3.3)

де Т_i - трудомісткість виготовлення i-ої складової частини виробу, нормо-година;

m - кількість складових частин виробу, шт.

За даними підприємства трудомісткість по видах робіт представлена в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Розрахунок трудомісткості і прямої заробітної плати

Вид роботи	Трудомісткість нормо-година	Розряд роботи	Тарифний коефіцієнт	Годинна тарифна ставка	Сума, грн.
Травлення	1	3	1,36	1,45	0,32
Свердління	1	3	1,36	1,45	0,32
Пайка	4	4	1,42	1,5	0,23
Настроювання	2	5	1,51	1,58	1,9
Разом: 2,77

З_{пр. раб}=2,77 грн.

Доплати складають 12% від заробітної плати прямої, тоді

З_{осн. пр. раб.}=1,12·З_пр. (3.4)

З_{осн. пр. раб.}=3,1 грн.

Витрати на основну заробітну плату складуть:

З_осн=З_{осн. сотр}+З_{пр. раб}; (3.5)

З_осн=786+2,77=788,77 грн.

3.6 Додаткова заробітна плата

Вона включає доплати, надбавки до тарифних ставок, передбачені чинним законодавством; премії і заохочення робітникам, керівникам, фахівцям і іншим службовцям за виробничі результати; гарантійні і компенсаційні виплати, оплата іншого невідпрацьованого часу й інші витрати на оплату праці.

Додаткову заробітну плату приймаємо 10% від основний З_осн:

З_дод=0,1• З_осн, (3.6)

З_дод=788,77• 0,1=78,88 грн.

3.7 Відрахування на соціальні заходи

До елемента ?Відрахування на соціальні заходи? відносяться:

відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне страхування - 2,5% від (З_осн+З_дод):

З_м=(З_осн+З_дод)• 0,025, (3.7)

З_м=(788,77+78,88)•0,025=21,69 грн.

відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (у Пенсійний фонд) - 32% від (З_осн+З_дод):

З_стр=(З_осн+З_дод)• 0,32, (3.8)

З_стр=(788,77+78,88)•0,32=277,64 грн.

відрахування у Фонд сприяння зайнятості населення - 2,5% від (З_осн+З_дод):

З=(З_осн+З_дод)• 0,025, (3.9)

З_{ф зан}=(788,77+78,88)•0,025=21,69 грн.

страхування по травматизму - 0,85% від (З_осн+З_дод):

З_травм=(З_осн+З_дод)• 0,0085, (6.10)

З_травм =(788,77+78,88)•0,0085=7,38 грн.

Разом 37,85%.

Тоді,

З_відрах=(З_осн+З_дод)• 0,3785, (3.11)

З_відрах=328,40 грн.

3.8 Витрати на зміст і експлуатацію устаткування

До статті калькуляції «Витрати на зміст і експлуатацію устаткування (РСЕО)» відносяться витрати на зміст і експлуатацію виробничого і підйомно-транспортного устаткування, амортизаційні відрахування від вартості виробничого устаткування, витрати на ремонти і змісти цехових транспортних засобів, вартість послуги КВТ і автоматики і т.д.

У роботі РСЕО приймається в розмірі 40% від основної заробітної плати виробничих робітників:

З_РСЕО=0,4•З_{осн. пр. раб.}, (3.12)

З_РСЕО=0,4•3,1=1,24 грн.

3.9 Загальвиробничі витрати

До статті калькуляції ?Загальвиробничі витрати? відносяться витрати на:

повне відновлення і капітальний ремонт основного Фонду (амортизаційні відрахування), орендна плата, витрати на обслуговування виробничого процесу, витрати на паливо, енергію і т.д.

У даній роботі загальвиробничі витрати приймаємо в розмірі 60% від З_осн:

З_{заг. пр.}=З_осн• 0,6, (3.13)

З_{заг. пр}.= 788,77•0,6=473,26 грн.

керування виробництвом; амортизацію основних засобів загальнозаводського призначення; на витрати некапітального характеру, зв'язані з удосконаленням технологій і організацією виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності й інших експлуатаційних властивостей; витрати на обслуговування виробничого процесу.

У роботі загальновиробничі витрати приймаємо в розмірі 35% від З_осн:

З_{заг. пр.}=З_осн• 0,35, (3.14)

З_заг.пр.= 788,77•0,35=276,00 грн.

3.10 Адміністративні витрати

До статті калькуляції ?Адміністративні витрати? відносяться витрати, зв'язані з придбанням сировини, матеріалів, витрати на пожежну і сторожову охорону, забезпечення правил техніки безпеки праці, витрати по підготовку кадрів і т.д.

У роботі адміністративні витрати приймаємо в розмірі 10% від З_осн:

З_адм=З_осн• 0,1, (3.15)

З_адм=788,77•0,1=78,88 грн.

3.11 Витрати на збут

У статті «Витрати на збут» включаються витрати на тару й упакування продукції, витрати по доставці продукції на станції відправлення і на навантаження в транспортні засоби, комісійні збори і т.д.

Витрати на збут, приймаємо в розмірі 5% від виробничої собівартості.

За результатами проведених розрахунків складаємо калькуляцію собівартості, що представлена в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Найменування статей калькуляції	Сума, грн
1. Сировина і матеріали	33,75
2. Покупні комплектуючі вироби	28,50
3. Поворотні відходи	0,57
4. Транспортно-заготівельні витрати	6,74
5. Основна заробітна плата працівників	788,77
6. Додаткова заробітна плата працівників	78,88
7. Відрахування на соціальні заходи	328,40
8. Витрати на зміст і експлуатацію устаткування	1,24
9. Загальвиробничі витрати	276,00
10. Виробнича собівартість [((1+2) - 3)+(4+5+6+7+8+9))]	1541,71
11. Адміністративні витрати 10% від Зосн	78,88
12. Витрати на збут (5% від п. 10)	77,08
13. Прибуток (35% від п. 10)	539,59
14. ПДВ (20% від (10+11+12+13))	447,45
Ціна продажу (10+11+12+13+14)	2684,71

На закінчення техніко-економічного обґрунтування розробки можна зробити висновок про доцільність виготовлення прилада «Міжпериодний корелятор», цей пристрій знайде широке застосування в радіотехніці, а точніше у РНР. Варто врахувати, що при серійному виробництві чи при випуску партії пристроїв, їхня собівартість, а, отже, і ціна зменшиться.

Даний виріб має різні переваги, що дозволяють розраховувати на успішність у конкурентній боротьбі й одержанні прибутку від реалізації його на ринку. Обґрунтованість даного висновку підтверджується розрахунками. Незважаючи на те, що ціна продажу 2684,71 грн., продукція вигідна і прибуток становить 539,59 грн. Ціна серійного виробництва такого приладу 3-5 разів менше ціни одиничного екземпляра.

Висновок

У дипломному проекті розроблений міжпериодний корелятор, що містить комп'ютер та мікропроцесорний адаптер зв'язку, призначений для здійснення інтерфейсного програмного зв'язку між цим персональним комп'ютером, виділеним для кореляції сигналів, і спеціалізованим обчислювачем. Він створений на базі засобів мікроелектроніки з застосуванням восьмирозрядного паралельного мікропроцесорного контролера і призначений для процесу накопичення, складання й обробки іоносферної інформації в системі радіолокаційної станції.

Проект містить функціональну і принципову схеми мікропроцесорного адаптера на базі мікросхем серій К537, К155, що використовуються для передачі кореляційних сигналів на комп'ютер радіолокаційної станції під час проведення на ньому контрольних робіт.

Представлено опис роботи запропонованого пристрою.

Список джерел інформації

1. ДсанПінН 3.32.007 1998 р. Робота з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислюванних машин.

2. НАОП 8.200-1.01-99. Правила охорони праці підчас експлуатації ЕОМ

3. Общесоюзные нормы технологического проектирования. ОНТП 24-86. Визначення категорій будівль та споруд. - М.: Стройиздат, 1986.

4. СНиП 2.01.02 - 85. Строительные нормы и правила. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений. - М.:, 1984. - 824 с. Стройиздат, 1986.

5. ДНАОП 0.01-1.01 - 91. Правила пожежної безпеки Україні. - Діє з 01.01.89.

6. ГОСТ 12.1.013 - 78. ССБТ. Электробезопасность. Введен 01.06.79.

7. ГОСТ 12.2.007.0 - 75^*. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. - Введен 01.01.76.

8. Правила устройства электроустановок. ПУЭ - 87. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 648 с.

9. ГОСТ 12.0.003 - 74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация ** 1987 (с 01.01.76)

10. ГОСТ 12.1.038 - 82^*. ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжения прикосновения и токов. - Введен 01.10.78.

11. ГОСТ 12.1.005 - 88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 1989.

12. СНиП 2.04.05 - 92. Отопление. Вентиляция и кондиционирование. - М.:Строиздат.1992.

13. СНиП II - 4 - 79/95. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение. - М, Стройиздат, 1892.

14. ГОСТ 12.1.003 - 83^*. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Введ. - 1992.

15. ГОСТ 12.1.012 - 90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. - Введ 01.01.91.

16. Синтез активных электрических фильтров: Учебное пособие/ А.М. Капустян. - Харьков: Харьковский государственный политехнический университет, 1997.-114 с.

17. Г.Я. Мирский. Радиоэлектронные измерения, М.: «Энергия», 1969.-528 с.

Размещено на Allbest.ru