Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Розробка функціональної схеми синхронізатора зондувальних імпульсів

1.1 Огляд існуючих аналогічних пристроїв

1.2 Вибір, обґрунтування й опис роботи функціональної схеми

2. Розробка принципової схеми блоку

2.1 Вибір елементної бази

2.2 Розрахунок принципової схеми синхронізатора зондувальних імпульсів

3. Техніко-економічне обґрунтування розробки синхронізатора зондувальних імпульсів

3.1 Мета й призначення приладу

3.2 Розрахунок собівартості й ціни приладу

3.2.1 Розрахунок матеріальних витрат на розробку виробу

3.2.2 Витрати на оплату праці

3.2.3 Відрахування на соціальні заходи

3.2.4 Витрати на утримання й експлуатацію обладнання

3.2.5 Загальновиробничі витрати

3.2.6 Адміністративні витрати

3.2.7 Витрати на збут

3.3 Висновок по економічній частині

4. Охорона праці й навколишнього середовища

4.1 Перелік нормативно-технічної документації по проекті охорона праці

4.2 Загальна характеристика виробничого середовища

4.3 Виробнича санітарія

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

В даний час з розвитком радіозв'язку, радіоастрономії, освоєнням космічного простору зросло значення дослідження процесів, що відбуваються у верхніх шарах атмосфери Землі - іоносфері.

Іоносфера впливає на розподіл радіохвиль. Під впливом випромінювання сонця, космічних променів і часток з поясів радіації магнітосфери у верхніх шарах атмосфери відбуваються процеси іонізації, що приводять до утворення плазми. Параметри плазми залежать від часу доби, часу року, висоти, сонячної активності, стану магнітосфери, географічних координат.

При Інституті іоносфери діє радіолокаційна станція для дослідження іоносфери. Цей комплекс являє собою установку, що працює в імпульсному режимі. Працює вона в такий спосіб.

Сигнал з виходу радіопередаючого пристрою (див. мал.) надходить по хвилеводному фідерному тракті на два взаємно ортогональних штирі, що збуджують рупор двухзеркальної антени. Тут потужний радіоімпульс випромінюється вертикально вгору, а досить слабкий сигнал відбитого від іоносфери радіоімпульсу, розсіяного на теплових флуктуаціях електронної щільності, приймається тією же антеною і через антенний комутатор прийом-передача надходить на вхідні параметричні підсилювачі прийомного пристрою. Після посилення і перетворення в одноканальному АЦП, сигнал подається на спеціалізований корелометр, де відбувається його первинна обробка - тимчасове накопичення й обчислення його автокореляційної функції. Результати кореляційної обробки надходять на ПК, де по них визначається значення іоносферних параметрів, і видаються дані на печать і на екран відео контрольного пристрою.

Як слідує з попередніх доповідей, для поліпшення роботи радіолокатора некогерентного розсіювання потрібен пристрій, що буде допомагати передавальному пристрою радіолокатора, виробляти ряд зондувальних сигналів. А вже ці сигнали наступним сигнатурним аналізатором будуть контролюватися з метою виявлення порушень у формі сигналу.

Згідно вимог технічного завдання, мені ж було поставлене завдання забезпечити синхронізацію роботи цих пристроїв, тобто розробити схему, що повинна для них виробляти ряд тактуючих імпульсів спеціальної форми.

Структурна схема РЛС:

1. Розробка функціональної схеми синхронізатора зондувальних імпульсів

1.1 Огляд існуючих аналогічних пристроїв

Аналіз технічної літератури, у якій описано варіанти схем тактових генераторів, розроблених стосовно до специфіки дії радіолокатора НР, показав, що існують різні модифікації. От деякі з них.

Варіант №1

Блок тактових сигналів на основі мікропроцесорного блоку.

Блок тактових сигналів виконаний відповідно до виду структурної схеми, що приведена на рис. 1.1.

Рис. 1.1 Функціональна схема мікропроцесорного блоку тактових сигналів

Центральним модулем такого блоку є три блоки генераторів, побудованих на базі мікросхеми КР580ВИ53. Функціональні зв'язки між усіма блоками програмуємих генераторів представлені на рис. 1.2.



Рис. 1.2 Функціональні зв'язки програмуємих генераторів

Склад мікросхеми містить у собі чотири ключі, три дешифратори адреси і три блоки програмуємих генераторів.

Робота схеми полягає в наступному.

Сигнали із загальної шини ПК надходять на вхідний ключ. Потім вже у виді імпульсів з позитивною логікою частина з них (А02...А19) розшифровується як адреса на дешифраторі. Запис відбувається через третій ключ за допомогою схеми занесення інформації. Потім ПК виставляє дані на шину (Д00...Д07), і після них - імпульс занесення даних, що надходить на входи блоків програмуємих генераторів і заносить у них ці дані. Усередині кожного мікропроцесорного блоку генераторів інформація може бути занесена або в регістр стану або в 3 блоки. Їхній вибір здійснюється молодшими розрядами на шині адреси (А00...А01).

Вхідні ключі побудовані на базі мікросхеми К589АП26, щоб установити на виході сигнали потрібної позитивної логіки. Дешифратори адреси побудовані на базі мікросхем К155ЛА2.

На вихід блоку генераторів сигнали попадають через вихідний ключ і підсилюються за допомогою магістрального підсилювача К531ЛА16П. Зчитування інформації відбувається в такий спосіб: дані з трьох програмуємих блоків генератора йдуть до четвертого ключа, а потім до загальної шини ПК. При цьому ПК повинен виконати процедуру зчитування чисел у свою пам'ять.

Варіант №2

Генератор кореляційного каналу радара некогерентного розсіяння.

Рис. 1.3 Функціональна схема генератора кореляційного каналу

Цей генератор виконаний відповідно до виду структурної схеми, що приведена на рис. 1.3. Він призначений для вироблення ряду імпульсних сигналів під керуванням персонального комп'ютера, що дозволяє за допомогою тестових програм проводити налагодження деяких вузлів радіолокаційної станції. Генератор призначений для запуску його від ПК для керування спецобчислювачем у вигляді 12-и розрядних чисел по 2 каналам і додаткових керуючих імпульсів.

Центральним модулем пристрою керування є два процесори, побудовані на базі мікросхеми К580ИК55. Процесори реалізують відповідно до робочої програми ввід-вивід паралельної інформації різного формату, організують обмін даними між модулями і керують операціями вводу, обробки і виводу інформації.

Генератор складається із вхідних і вихідних ключів, двох дешифраторів адресу і двох мікропроцесорних блоків.

Робота генератора полягає в наступному.

Сигнали з загальної шини ПК (що використовує негативну логіку) надходять на вхідний ключ. Потім вже у вигляді імпульсів з позитивною логікою частина з них (А02...А15) розшифровується як адреса на дешифраторах і дозволяють відкритися схемі пропуску імпульсу WR занесення інформації. Потім ПК виставляє дані на шину (Д00...Д07), і після них - імпульс занесення даних, що надходить на вхід запису програмувального порту і заносить у нього ці дані. Усередині кожного мікропроцесорного блоку інформація може бути занесена або в регістр стану або в три 8-розрядні порти. Їхній вибір здійснюється молодшими розрядами на шині адреси (А00...А01).

Недоліком всіх цих генераторів є те, що вони використовують мікросхеми, які треба програмувати за допомогою персонального комп'ютера, що взагалі то відволікає його від основної роботи. В зв'язку з цим ми будемо розробляти пристрій, який буде побудований по жорсткій логіці, тому що цей варіант найбільш підходить для нашого випадку, коли треба тактувати блок генераторів і сигнатурний пристрій для його контролю за допомогою імпульсів, форма і період яких, згідно технічного завдання, не повинні мінятися у часі.

1.2 Вибір, обґрунтування й опис роботи функціональної схеми

Аналіз технічної літератури показав, що існує багато варіантів синхронізуючих систем. У тексті опису до диплома я привів 2 з них, які працюють під керуванням персонального комп'ютера й мають можливість програмним способом міняти тривалість і період проходження тактуючих імпульсів. Тому що відповідно до епюрів сигналів, які представлені на плакаті 1, мені задано виробляти циклічно послідовні імпульси однієї форми, то я вирішив розробити схему, що працює самостійно й по твердій логіці.

Відповідно до завдання, із загального блоку тактування радіолокатора необхідно прийняти імпульс ІЗП (який задає цикли роботи радіолокатора), СТРОБ (який визначає час випромінювання сигналу передавачем) і СЕАНС (рівний тривалості часу нагромадження інформації в системі обробки радіолокатора). А замість треба виробити сигнал ТАКТ (який складається рівно з 16 діскрет усередині імпульсу СТРОБ), сигнал ОБРОБКА (ті ж діскрети для системи обробки між імпульсами СТРОБ), і короткі службові імпульси С1, С2 і С3 під час переднього й заднього фронтів імпульсу СТРОБ і при прояві потенціалу СЕАНС.

На плакаті 2 зображена запропонована мною функціональна схема синхронізатора, що може виробляти всі ці сигнали.

Робота синхронізатора полягає в наступному.

Виробити короткі імпульси С1, С2 і С3 не представляє великих проблем. Треба було використати мікросхеми №1, 2 і 3, які по своєму призначенню є мультивібраторами, що чекають. RC-ланцюжок, що приєднуємая до входу кожної мікросхеми, дасть можливість при підстроюванні, задати потрібну тривалість кожного одиночного імпульсу.

Наступні ж імпульси синхронізатора повинні бути більше складної структури. Фактично, імпульси ТАКТ по імпульсу СТРОБ повинні бути вироблені, якщо використати схему множення на 16. У цифровому варіанті точне множення реалізувати не просто, мікросхеми з такою функцією немає, тому було використане наступне.

На початку кожного розгорнення дальності переднім фронтом сигналу СТРОБ (а це імпульс С1 з кожного мультивібратора №1) через схему запуску й ключ №1 запускається стробіруємий генератор, що починає виробляти імпульси.

Час роботи цього генератора, що зупиняється схемою після підрахунку 16 імпульсів, повинен бути не кілька відсотків коротше, ніж тривалість імпульсу СТРОБ. Для цього призначений RC-ланцюжок на вході генератора, у якому я передбачив підбудовуємий резистор. Щоб забезпечити точну юстировку тривалості цих 16 імпульсів, робота генератора передбачається на частоті МІКРОТАКТ, в 16 разів більше швидкої, чим серія ТАКТ. Це обрано для того, щоб з - за температурного «відходу» параметрів RC-ланцюжка мінялася тривалість серії на рівні лише 1 МІКРОТАКТУ.

Серія МІКРОТАКТ через ключ №2 і підсилювач №1 (а це мікросхема з великою навантажувальною здатністю), зменшивши в 16 разів свою частоту на дільнику №1, надходить на вихід. З - за температури зміна тривалості імпульсу в цій серії буде вже в 16 разів менше, тобто досить незначною.

Аналогічно, у запуску між імпульсами СТРОБ генератор через схему запуску й ключ №2 запускається імпульсом С2, а зупиняється імпульсом ІЗП наприкінці розгорнення, виробляючи через ключ №2, дільник №2 і підсилювач №2 серію ОБРОБКА.

По новому імпульсі СТРОБ схема підрахунку імпульсів обнулюється й процес сигналів повторюється.

2. Розробка принципової схеми блоку

2.1 Вибір елементної бази

Синхронізатор зондувальних імпульсів що розробляється, містить мікросхеми:

ІМС К155АГ1, яка являє собою одновібратор з логічним елементом на вході. Містить 55 інтегральних елементів. Корпус типу 201.14-1.

Корпус ІМС К155АГ1

Умовне графічне позначення ІМС К155АГ1

1 - вихід; 2,8,12,13 - вільні;

3,4,5 - входи; 6 - вихід;

7 - загальний; 9,10,11 - для підключення врем'язадаючого ланцюга;

14 - напруга живлення;

Табл. 2.1 Електричні параметри

1	Номінальна напруга живлення	5 В 5%
2	Вихідна напруга низького рівня	0,4 В
3	Вихідна напруга високого рівня	2,4 В
4	Напруга на антизвонному діоді	-1,5 В
5	Вхідний струм низького рівня по висновках 3,4 по висновку 5	- 1,6 мА - 3,3 мА
6	Вхідний струм високого рівня по висновках 3,4 по висновку 5	0,04 мА 0,08 мА
7	Вхідний пробивний струм	1 мА
8	Струм короткого замикання	-18... -55 мА
9	Струм споживання при Uвх= 0 при Uвх= 4,5 У	25 мА 40 мА
10	Споживана статична потужність	171 мВт
11	Час затримки поширення при включенні по висновках 3,4 по висновку 5	80 нс 65 нс
12	Час затримки поширення при вимиканні по висновках 3,4 по висновку 5	70 нс 55 нс

ІМС К155АГ3 являє собою здвоєний одновібратор з повторним запуском. Містить 156 інтегральних елементів.

Корпус у К155АГ3 типу 238.16-1

Умовне графічне позначення ІМС К155АГ3

1 - вхід інформаційний ; 2 - вхід D1; 3 - вхід "установка нуля" R1; 4 - вихід ; 5 - вихід Q2; 6 - вихід "ємність зовнішня" C_вн2; 7 - вихід R_вн2/C_вн2 ; 8 - загальний; 9 - вхід ; 10 - вхід D2; 11 - вхід "установка нуля" R2; 12 - вихід ; 13 - вихід Q1; 14 - вихід C_вн1; 15 - вихід R_вн1/C_вн1 ; 16 - напруга живлення;

Табл. 2.2 Електричні параметри

1	Номінальна напруга живлення	5 В 5%
2	Вихідна напруга низького рівня	0,4 В
3	Вихідна напруга високого рівня	2,4 В
4	Вхідний струм низького рівня по інформаційних входах 1,2,9,10 по входах установки нуля 3,11	- 1,6 мА - 3,2 мА
5	Вхідний струм високого рівня по інформаційних входах 1,2,9,10 по входах установки нуля 3,11	0,04 мА 0,08 мА
6	Вхідний пробивний струм	1 мА
7	Струм короткого замикання	-10... -40 мА
8	Струм споживання	66 мА
9	Споживана потужність	346,5 мВт
10	Час затримки поширення при включенні по входах 1,9 по входах 2,10 по входах 3,11	40 нс 36 нс 27 нс
11	Час затримки поширення при вимиканні по входах 1,9 по входах 2,10 по входах 3,11	33 нс 28 нс 40 нс
12	Максимальна тривалість імпульсу на виході (Cвн)= 0	65 нс
13	Максимальна тривалість імпульсу на виході (Cвн)= 1000 пф	2,76...3,37 мкс
14	Ємність навантаження	200 пф

ІМС К155ІЕ5 являє собою двійковий лічильник. Кожний ІС складається із чотирьох JK-тригерів, уявляє лічильник дільник на 2 і 8. Настановні входи забезпечують припинення рахунку й одночасно повертають всі тригери в стан низького рівня (на входи R0(1) і R0(2) подається високий рівень). Вихід Q1 не з'єднаний з наступними тригерами. Якщо ІС використається як чьотирьохрозрядний двійковий лічильник, то рахункові імпульси подаються на С1, а якщо як трьохрозрядний - то на вхід С2. Корпус К155ИЕ5 типу 201.14-1.

Корпус ІМС К155ИЕ5

Умовне графічне позначення

1 - вхід рахунковий С2; 2 - вхід установки 0 R0(1); 3 - вхід установки 0 R0(2); 4,6,7,13 - вільні; 5 - напруга харчування +U_п; 8 - вихід Q3; 9 - вихід Q2; 10 - загальний; 11 - вихід Q4; 12 - вихід Q1; 14 - вхід рахунковий C1;

Функціональна схема

Табл. 2.3 Електричні параметри

1	Номінальна напруга живлення	5 В 5%
2	Вихідна напруга низького рівня при Uп=4,75 У	не більше 0,4 В
3	Вихідна напруга високого рівня при Uп=4,75 У	не менш 2,4 В
4	Напруга на антизвонному діоді при Uп=4,75 У	не менш 1,5 В
5	Вхідне токовище низького рівня по входах установки в 0 при Uп=5,25 У	не більше -1,6 мА
6	Вхідне токовище низького рівня по рахункових входах С1 і С2 при Uп=5,25 У	не більше -3,2 мА
7	Вхідне токовище високого рівня по входах установки в 0 при Uп=5,25 У	не більше -0,04 мА
8	Вхідне токовище високого рівня по рахункових входах С1 і С2 при Uп=5,25 У	не більше 0,08 мА
9	Токовище вхідної пробивної напруги по входах установки в 0 і рахунковим входам З1 і З2	не більше 1 мА
10	Токовище споживання	не більше 53 мА
11	Час затримки поширення при включенні по рахунковому вході С1 при Uп=5 У	не більше 135 нс
12	Час затримки поширення при вимиканні по рахунковому вході С1 при Uп=5 У	не більше 135 нс
13	Токовище короткого замикання при Uп=5,25 У	-18...57 мА

Табл. 2.4 Гранично припустимі режими експлуатації

1	Напруга живлення	не більше 6 В
2	Мінімальна напруга на вході	-0,4 В
3	Максимальна напруга на вході	5,5 В
4	Мінімальна напруга на виході	-0,3 В
5	Максимальна напруга на виході закритої ИС	5,25 В
6	Температура навколишнього середовища К155ІЕ5	-10... +70 ° C

ІМС К155ЛА6 являє собою два логічних елементи 4І-НІ з великим коефіцієнтом розгалуження по виходу. Корпус К155ЛА6 типу 201.14-1.

Корпус ИМС ДО155ЛА6

Умовне графічне позначення

1,2,4,5,9,10,12,13 - входи X1-X8; 6 - вихід Y1; 7 - загальний;

8 - вихід Y2; 14 - напруга харчування;

Табл. 2.5 Електричні параметри

1	Номінальна напруга живлення	5 В 5%
2	Вихідна напруга низького рівня	не більше 0,4 В
3	Вихідна напруга високого рівня	не менш 2,4 В
4	Напруга на антизвонному діоді	не менш -1,5 В
5	Вхідний струм низького рівня	не більше -1,6 мА
6	Вхідний струм високого рівня	не більше 0,04 мА
7	Вхідний пробивний струм	не більше 1 мА
8	Струм короткого замикання	-18... -70 мА
9	Струм споживання при низькому рівні вихідної напруги	не більше 27 мА
10	Струм споживання при високому рівні вихідної напруги	не більше 8 мА
11	Споживана статична потужність на один логічний елемент	не більше 45,9 мВт
12	Час затримки поширення при включенні	не більше 15 нс
13	Час затримки поширення при вимиканні	не більше 22 нс

К155ТМ2 являє собою два незалежних D-тригери, що спрацьовують по позитивному фронті тактового сигналу.

Корпус ДО155ТМ2 типи 201.14-2, маса не більше 1 г и в КМ155ТМ2 типи 201.14-8, маса не більше 2,2 р.

Корпус ИМС ДО155ТМ2

Умовне графічне позначення



1 - інверсний вхід установки "0" R1; 2 - вхід D1; 3 - вхід синхронізації C1; 4 - інверсний вхід установки "1" S1; 5 - вихід Q1; 6 - вихід інверсний Q1; 7 - загальний; 8 - вихід інверсний Q2; 9 - вхід Q2; 10 - інверсний вхід установки "1" S2; 11 - вхід синхронізації C2; 12 - вхід D2; 13 - інверсний вхід установки "0" R2; 14 - напруга живлення

Табл. 2.6 Електричні параметри

1	Номінальна напруга живлення	5 В 5%
2	Вихідна напруга низького рівня	не більше 0,4 В
3	Вихідна напруга високого рівня	не менш 2,4 В
4	Напруга на антизвонному діоді	не менш -1,5 В
5	Вхідний струм низького рівня по входах 2,4,10,12 по входах 1,3,11,13	не більше -1,6 мА не більше -3,2 мА
6	Вхідний струм високого рівня по входах 2,12 по входах 4,3,11,10	не більше 0,04 мА не більше 0,08 мА
7	Вхідний пробивний струм	не більше 1 мА
8	Струм короткого замикання	-18... -55 мА
9	Струм споживання	не більше 30 мА
10	Споживана статична потужність на один тригер	не більше 78,75 мВт
11	Час затримки поширення при включенні	не більше 40 нс
12	Час затримки поширення при вимиканні	не більше 25 нс
13	Тактова частота	не більше 15 мГц

ІМС К155ЛІ1 являє собою чотири логічних елементи 2І. Корпус К155ЛІ1 типу 201.14-1.

Умовне графічне позначення

1,2,4,5,9,10,12,13 - входи; 3,6,8,11 - виходи; 7 - загальний; 14 - напруга харчування;

Табл. 2.7 Електричні параметри

1	Номінальна напруга живлення	5 В 5%
2	Вихідна напруга низького рівня	не більше 0,4 В
3	Вихідна напруга високого рівня	не менш 2,4 В
4	Вхідний струм низького рівня	не більше -1,6 мА
5	Вхідний струм високого рівня	не більше 0,04 мА
6	Вхідний пробивний струм	не більше 1 мА
7	Струм споживання при низькому рівні вихідної напруги	не більше 33 мА
8	Струм споживання при високому рівні вихідної напруги	не більше 21 мА
9	Споживана статична потужність на один логічний елемент	не більше 35,4 мВт
10	Час затримки поширення при включенні	не більше 19 нс
11	Час затримки поширення при вимиканні	не більше 27 нс

ІМС К155ЛЛ1 являє собою чотири логічних елементи 2АБО. Корпус К155ЛЛ1 типу 201.14-1.

Умовне графічне позначення

1,2,4,5,9,10,12,13 - входи; 3,6,8,11 - виходи; 7 - загальний; 14 - напруга харчування;

Табл. 2.8 Електричні параметри

1	Номінальна напруга живлення	5 В 5%
2	Вихідна напруга низького рівня	не більше 0,4 В
3	Вихідна напруга високого рівня	не менш 2,4 В
4	Вхідний струм низького рівня	не більше -1,6 мА
5	Вхідний струм високого рівня	не більше 0,04 мА
6	Вхідний пробивний струм	не більше 1 мА
7	Струм споживання при низькому рівні вихідної напруги	не більше 38 мА
8	Струм споживання при високому рівні вихідної напруги	не більше 22 мА
9	Споживана статична потужність на один логічний елемент	не більше 39,4 мВт
10	Час затримки поширення при включенні	не більше 22 нс
11	Час затримки поширення при вимиканні	не більше 15 нс

2.2 Розрахунок принципової схеми синхронізатора зондувальних імпульсів

Згідно цієї функціональної схеми було розроблено схему електричну принципову з використанням конкретних обраних мною цифрових радіоелементів, що зображена на плакаті 3.

Схеми запуску генератора по передньому й задньому фронтах і ключ 1 реалізовані на тригерах і логічних елементах DD..., стробіруємий генератор - на елементі DD..., ключі й підсилювачі 1 і 2 - на логічних елементах DD..., дільники 1, 2 і схема підрахунку імпульсів - на базі лічильників DD...

Всі мікросхеми для блоків цієї схеми підібрані по швидкодії, найбільш вузьке місце - робота генератора, що виробляє імпульси тривалістю 1/256 від тривалості СТРОБА, або 4 мкс, що цілком під силу мікросхемам серії ДО155.



Формат	Зона	Поз.	Позначення	Найменування	Кіл.	Прим.
				Документація
А1			АП 33.6.070200.. Е2	Схема електрична принципова	1
А1			АП 33.6.070200.. Е2	Схема функціональна	1
А1			АП 33.6.070200.. Е2	Епюри	1
				Інші вироби
					АП-33.7.070201.11.41.ВД
		№ докум.	Підпис	Дата
Розробив	Морозов С.Л.			Розробка синхронізатора зондувальних імпульсів	Літ.	Аркуш	Аркушів
Перевірив	Пуляєв В.О.					1	4
					НТУ “ХПІ” Кафедра РЕ
Н. контроль	Богданов Д.Ф.
Затвердив	Таран В.І.

Формат	Зона	Поз.	Позначення	Найменування	Кіл.	Примітка
				Резистори
			R1, R2, R3, R4	МЛТ-0,125-1 кОм 5%	4	R1
				Гнізда
				ОНП-КГ-2 бРО.364.008 ТУ	2
				Мікросхеми
			DD1	К155ТМ2 бКО.348.006. ТУ1
			DD2	К155ЛA3 бКО.448.006. ТУ1	1
			DD3	К155ЛІ1 бКО.348.006. ТУ1	1
			DD4	К155ЛЛ1 бКО.348.006. ТУ1	1
			DD5	К155АГ3 бКО.348.006 ТУ1	1
			DD6, DD7, DD8	К155ІЕ5 бКО.348.006 ТУ1	3
			DD9	К155ЛА6 бКО.348.006 ТУ1	1
			DD10,DD11,DD12	К155АГ1 бКО.348.006 ТУ1	3
				Матеріали
				Припій ПОС-61 ГОСТ 21931-76	0,08	кг
					АП33.7.070201.	Арк
						3
Зм.	Арк.	№ докум.	Підп.	Дата

План виконання бакалаврського проекту

Етап. Найменування	Термін виконання	Прізвище консультанта
1. Огляд і вивчення літератури.	10-28.02.07	Пуляєв
2. Обґрунтування і вибір шляху розробки	1-30.03.07	Пуляєв, Лизогуб
3. Розрахунок елементів схеми	1-30.04.07
4. Техніко-економічне обґрунтування; охорона праці і навколишнього середовища	1-15.05.07	Статейко, Павленко
5. Оформлення документів дипломного проектування	15-31.05.07

Керівник проекту _______________ В.А. Пуляєв

Студент-дипломник ______________ С.Л. Морозов

„___” _____________ 20 __ р.

3. Техніко-економічне обґрунтування розробки синхронізатора зондувальних імпульсів

3.1 Мета й призначення приладу

Головною метою даного бакалаврського проекту є розробка синхронізатора зондувальних імпульсів.

Основними потенційними покупцями приладу можуть бути підприємства енергетики, металургії, машинобудування й інших галузей, які зацікавлені у впровадженні нових технічних рішень у сфері автоматизації виробничих процесів.

3.2 Розрахунок собівартості й ціни приладу

Собівартість являє собою виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства, науково-технічних інститутів на виробництво й реалізацію продукції. У ході виробничо-господарської діяльності ці витрати повинні відшкодовуватися за рахунок виручки від продажу.

Використання показників собівартості в практиці, у всіх випадках вимагає забезпечення однаковості витрат, що враховують у її складі. Для забезпечення такої однаковості конкретний склад видатків, відносних на собівартість, регламентується типовим положенням по плануванню, обліку й розрахунку собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості (постанова КМ 19.01.2002м №27/4248).

Метою обліку собівартості продукції є повне й достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з розробкою, виробництвом і збутом продукції.

Витрати, що включають у собівартість продукції (робіт, послуг) групуються по наступних елементах:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- інші витрати.

3.2.1 Розрахунок матеріальних витрат на розробку виробу

До елемента «Матеріальні витрати» належать витрати на сировину й матеріали.

Розрахунок ведеться по формулі:

(3.1)

де Н_рі - норма витрати і-го матеріалу на одиницю продукції, кг;

Ц_і - ціна одиниці і-го виду матеріалу, грн./кг;

m - кількість видів матеріалу;

С₀ - вартість відходів, грн.

Вартість відходів приймається 3% від вартості матеріалу.

Розрахунки приведені в таблиці 3.1.

Табл. 3.1 Розрахунок вартості сировини й матеріалів

Найменування матеріалу	Норма витрати, кг	Ціна за 1 кг, грн.	Сума, грн.
Припій	0,08	9,50	0,76
Проведення	0,3	0,14	0,042
Лак	0,2	5,00	1
Емаль	0,006	7,80	0,0468
Каніфоль	0,07	3,00	0,21
Разом	2,0588

Аналогічно розраховуються витрати на покупні комплектуючі вироби.

Визначення витрат на покупні комплектуючі вироби приведені в таблиці 3.2.

Табл. 3.2 Розрахунок вартості покупних комплектуючих виробів

Найменування комплектування	Кількість, шт.	Ціна за одиницю, грн.	Сума, грн.
Резистори	3	0,10	0,30
Конденсатори	3	0,20	0,60
К155АГ1	2	0,30	0,60
К555АГ3	1	0,30	0,30
К155ИЕ5	4	0,30	1,20
Разом	3

Транспортно-заготівельні витрати приймаються в розмірі 12% від вартості сировини, матеріалів, покупних комплектуючих виробів.

, (3.2)

де - вартість сировини й матеріалів, грн.;

- вартість покупних комплектуючих виробів, грн.

Вартість відходів приймаємо 3% від .

(3.3)

.

3.2.2 Витрати на оплату праці

До елемента відносяться основна й додаткова заробітна плата персоналу, зайнятого безпосередньо на виконанні приладу: науковці, науково-технічний персонал і виробничі робітники.

Розрахунок витрат на основну заробітну плату науковців, визначається формулою:

, (3.4)

де О_{науч.раб.i} - оклад i-го науковця, грн./міс;

n - число науковців;

t_i - пайова участь i-го науковця,%.

Д_уч.i - період роботи i-го науковця, міс.;

Розрахунок витрат на основну заробітну плату по темі приведений у таблиці 3.3.

Табл. 3.3 Розрахунок витрат на основну заробітну плату

Посада	Оклад, грн./міс.	Кількість місяців	Участь на паях,%	Сума, грн.
Керівник теми	950,00	3	15	427,5
Інженер	450,00	3	85	1147,5
Разом	1575

Розрахунок заробітної плати виробничих робітників (за дослідними даними) приведений у таблиці 3.4. Але для цього спочатку визначимо трудомісткість виготовлення виробу по формулі:

, (3.5)

де Т_u - трудомісткість виготовлення ;

T_i - вид і-ої роботи.

Із проведених даних трудомісткість виготовлення виробу наведена в таблиці 3.4.

Визначимо годинну тарифну ставку кожного робітника в залежності від розряду по формулі:

, (3.6)

де С_ч.тс.1 - годинна тарифна ставка першого розряду (С_ч.тс.1=2,06), грн./година;

К_тар.i - тарифний коефіцієнт.

Табл. 3.4 Витрати на заробітну плату виробничих робітників

Вид роботи	Трудомісткість, н.-годин	Розряд	Тарифний коеф.	Годинна тариф. ставка	Сума, грн.
Порізка матеріалів	0,25	1	1	3,13	0,78
Розмітка	0,65	3	1,37	3,00	1,95
Свердління	0,6	4	1,37	4,01	2,408
Виготовлення плати	1	4	1,43	4,06	4,06
Збірка схеми монтаж	2	5	1,51	4,70	9,40
Разом	18,598

Витрати на основну заробітну плату визначимо по формулі

, (3.7)

де - заробітна плата наукових співробітників, грн.;

- заробітна плата виробничих робітників, грн.

Додаткова заробітна плата

Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені законодавством. Додаткову заробітну плату приймаємо 10% від З_осн.

(3.8)

3.2.3 Відрахування на соціальні заходи

До елемента «Відрахування на соціальні заходи» належать:

1. Відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне страхування, що разом становить 2,5% від .

Тоді

(3.9)

2. Відрахування на державне (обов'язкове) пенсійне страхування становить 32% від .

Тоді

(3.10)

3. Відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення становить 2,5% від

Тоді

(3.11)

4. Страхування по травматизму становить 0,85% від (З_осн + З_доп)

(3.12)

5. Індивідуальне страхування становить 1% від ()

6. Відрахування на соціальні заходи визначимо по формулі:

(3,13)

3.2.4 Витрати на утримання й експлуатацію обладнання

До витрат на утримання й експлуатацію обладнання (ВУЕО) належать витрати на утримання й експлуатацію виробничого й підйомно-транспортного обладнання, амортизаційні відрахування від вартості виробничого обладнання й т.д. У даній роботі розмір ВУЕО приймається в розмірі 40% З_осн виробничих робітників.

З_вуео=0,4·З_осн (3.14)

3.2.5 Загальновиробничі витрати

У статті калькуляції «Загальновиробничі витрати» відносяться витрати на керуванням виробництвом; на амортизацію основних засобів загальнозаводського призначення; на витрати некапітального характеру, зв'язані з удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшення якості продукції, підвищення її надійності довговічності й інших експлуатаційних властивостей; витрати на обслуговування виробничого процесу. Загальновиробничі витрати приймаються в розмірі 30% від витрат на основну заробітну плату.

 (3.15)

3.2.6 Адміністративні витрати

До статті «Адміністративні витрати» належать витрати, пов'язані із придбанням сировини, матеріалів, витрати на пожежну й сторожову охорону, забезпечення правил техніки безпеки праці й т.д.

Адміністративні витрати приймаємо 10% від

(3.16)

3.2.7 Витрати на збут

До статті «Витрати на збут» належать витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції й включають витрати на утримання підрозділів підприємства, які пов'язані із збутом продукції, тару й пакування продукції; витрати по доставці продукції на станцію відправлення й на навантаження в транспортні засоби; комісійні збори й т.д. Витрати на збут приймаємо в розмірі 5% від виробничої собівартості.

(3.17)

За результатами проведених розрахунків складаємо калькуляцію собівартості, що представлена в таблиці 3.5

Табл. 3.5 Калькуляція собівартості

Найменування статей калькуляції	Сума, грн.
1. Сировина й матеріали	2,0588
2. Покупні комплектуючі вироби	3
3. Зворотні відходи (віднімаються)	0,062
4. Транспортно-заготівельні видатки	0,607
5. Основна заробітна плата	1593,598
6. Додаткова заробітна плата	159,36
7. Відрахування на соціальні заходи	680,9
соціальне страхування	43,8
пенсійне страхування	560,9
фонд зайнятості населення	43,8
страхування по травматизму	14,9
індивідуальне страхування	17,5
8. Витрати на утримання й експлуатацію обладнання	7,44
9. Загальновиробничі витрати	478
10. Виробнича собівартість	2924,9
11. Адміністративні витрати	159,395
12. Витрати на збут	146,25
13. Повна собівартість	3230,55
14. Прибуток, 35%	1130,7
15. Оптова ціна	4361,25
16. Податок на додану вартість, 20%	872,25
17. Ціна продажу	5233,5

3.3 Висновок по економічній частині

генератор синхронізатор зондувальний імпульс

Техніко-економічні розрахунки показали доцільність розробки приладу. Прибуток склав 1130,7 грн., вільно-відпускна ціна вийшла рівної 5233,5 грн. Вона досить висока, але це тому, що виріб виробляється в умовах одиничного виробництва, ціна серійного виробу буде в 3-5 разів дешевше.

Дана робота є ефективною внаслідок актуальності поставленої проблеми й рішення.

4. Охорона праці й навколишнього середовища

4.1 Перелік нормативно-технічної документації по проекті охорона праці

Тема даної роботи: “Розробка синхронізатора зондувальних імпульсів”.

Прилад має можливість підключення до інтерфейсу ПК.

При роботі на ПК на людину впливає ряд небезпечних і шкідливих факторів, які класифікуються відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.0.003-74 [24]. Основні з них наведені в таблиці.

4.2 Загальна характеристика виробничого середовища

Характеристика виробничого середовища містить у собі: характеристику трудового процесу, використовуваного встаткування, шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

По категорії пожежонебезпеки приміщення ставиться до категорії В, згідно ОНТП 24-86 [17], а клас пожежонебезпечної зони П-IIа [18], тому що в приміщенні звертаються тверді спаленні матеріали. По характері навколишнього середовища, приміщення ставиться до класу «нормальних», тому що в ньому відсутні ознаки властиві приміщенням печенею, курною й з хімічно активним середовищем.

Небезпечні й шкідливі фактори характерні для даного виду виконуваних робіт наведені в таблиця 4.3.

Табл. 4.1 Загальна характеристика трудового процесу працюючого із приладом

Найменування показника	Значення показника	Регламентуючий документ
1. Перелік виконуваних робіт	1. Розмістити пацієнта в зручне положення 2. Включити прилад, перевірити настроювання, установити параметри 3. Зняти виміри 4. Провести аналіз отриманих результатів, з використанням можливостей ПК. 5. Виключити прилад	Технічне завдання
2. Перелік застосовуваного устаткування	Лазерний вказівник, ПК	Технічне завдання
3. Умови зорової роботи	розряд зорових робіт - III, високої точності, помітний об'єкт 0,3-0,5 мм, фон темний	Сніп 4-II-79
4. Режим роботи	6 годин, перерви після кожного виміру на 15 хвилин	КЗпП

Табл. 4.2 Характеристика використовуваного встаткування

Найменування показника	Значення показника	Обґрунтування вибору показника	Регламентуючий документ
1. Режим живлення а) напруга U,В б) режим мережі в) споживана потужність	U = 2,6 - 5,5 У 220 У Р = 10 вт	Умови експлуатації приладу	ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.030-81.
2. Кліматичні умови	Т=25ос ± 10? Нвлаж=85?	Нормальні кліматичні умови	ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 005-88
3. Мінімальний ступінь захисту	Захист приладу від вологи й пилу	Умови безвідмовної роботи приладу	ДЕРЖСТАНДАРТ 14254-96
4. Клас апарата по способу захисту від поразки Iэл	I клас захисту від поразки електричним струмом	Умови безпечної роботи приладу	ДЕРЖСТАНДАРТ 2.01.02 - 85
5. Схемно-конструкторські методи захисту від поразки Iэл	занулення, подвійна ізоляція	Умови безпечної роботи приладу	ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.030-81

Табл. 4.3 Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів

Найменування фактора	Джерело виникнення	Нормовані значення	Нормативний документ
Несприятливе висвітлення	Нераціональна організація висвітлення	Коефіцієнт природного висвітлення(КЕО ,%); Освітленість при загальному висвітленні Еmin, лк	СНіП II - 4 -73
Підвищений рівень шуму	Працюючі пристрої ПК	Рівень звуку L=50 дБ	ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 003-83
Рентгенівські випромінювання	Монітор ЕОМ	100 мкм/ год	ДНАОП 0.00-1.31.99
Підвищений рівень статичної електрики	Корпус ПК	Напруженість електростатичного поля Е=15 кв/ м	ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 045-84
Іонізація повітря в робочій зоні	ЭЛТ ВДТ	Кількість позитивних іонів n+=1500-3000 див3; негативних n-=3000-5000 див3	СН 2152-80 [24] ДНАОП 0.00-1.31.99
Підвищена напруга	Електрична мережа, електроапаратура	Струм через тіло людини Ih=(0,6-1,5) ма	ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 038-82
Несприятливі метеорологічні умови	Нераціональна організація опалення й вентиляції	Температура t, 0C, відносна вологість ц,%, швидкість руху повітря V, м/с.	ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88 Сніп 2.04.05-92
Електромагнітне поле змінне електричне поле f=50 Гц змінне магнітне	Електрична мережа й електрична апаратури	Напруженість електричного поля Е, В/м Магнітна індукція В, Тл. Напруженість Н, А/м	ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.002-84 СН 326-85
Пожежна небезпека	Тверді спаленні матеріали й електроапаратура	Система запобігання пожеж і пожежного захисту	ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 004-91
Напруженість праці	Відповідальність, труднощі дослідницького завдання	Категорія роботи: напружена - клас 3.2.	Гігієнічні й методичні рекомендації ДНАОП 0.00-1.31.99

4.3 Виробнича санітарія

Продуктивність праці багато в чому залежить від умов на виробництві, таких як: висвітлення, склад повітря, шуми, шкідливі випромінювання. Ці параметри окремо й у комплексі впливають на організм людини, визначаючи його самопочуття.

Метеорологічні параметри й умови їхньої підтримки

Метеорологічні умови в приміщенні визначають: теплове випромінювання, температура, рухливість і відносна вологість повітря.

Робота з експлуатації пристрою ставиться до категорії 1а, фізичні витрати - 120 ккал/рік, але оскільки експлуатація пристрою пов'язана з нервово-емоційною напругою, то умови мікроклімату в приміщенні прийняті оптимальними (таблиці 4.4).

Табл. 4.4 Нормовані параметри мікроклімату

Період року	Категорія роботи	Температура повітря t, 0C	Відносна вологість повітря j,%	Швидкість руху повітря V, м/с
Холодний	Легка 1А	22 - 24	40 - 60	0,1
Теплий	Легка 1А	23 - 25	40 - 60	0,1

Для забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату в приміщенні передбачена система опалення (загальне парове) і кондиціонування.

Робочий діапазон температур для роботи апаратури -20ч+60⁰С, відносна вологість не більше 80%. Створені умови для працюючих у приміщенні (таблиця 4.4) забезпечують умови надійної роботи ЕОМ і іншої апаратури.

Якісний склад повітря відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1. 007-88[25]: зміст кисню повинне бути в межах 21-22 про.%, двоокис вуглецю не повинна перевищувати 0,1 про.%, озон - 0,1 мг/м³, аміак - 0,2 мг/м³, фенол - 0,01 мг/м³, хлористий вініл - 0,005 мг/м³, формальдегід - 0,003 мг/м³.

Комфортні умови зорової роботи

Приміщення має однобічне природне висвітлення через віконні прорізи в зовнішніх стінах, орієнтованих на північний схід. Природне висвітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості (КЕО) (таблиця 7.5)по Сніп ІІ-4-79 [22].

Табл. 4.5 Норми висвітлення

Точність зорових робіт	Мінімальний об'єкт розрізнення, мм	Розряд, підрозділ зорових робіт	Тло	Контраст	Нормовані значення
					.	.Еmin, лк
Високої точності	0,3...0,5	III, м	Світлий	Великий	2,0	400

У темний час доби використовується система загального штучного висвітлення [21]. Система висвітлення виконана у вигляді суцільних ліній світильників, розташованих збоку від робочого місця паралельно лінії зору. Джерело світла при штучному висвітленні - люмінесцентні лампи типу ЛБ-40. Рівень освітленості в робочій зоні 400 лк (таблиця 7.5). Тип світильника ЛСПО-2 (довжина - 1325 мм, ширина - 270 мм, висота - 215 мм).

Вимоги до висвітлення наведено згідно [20]. Приміщення з ЕОМ має природне й штучне висвітлення відповідно до Сніп ІІ-4-79 [21] "Природне й штучне висвітлення". Природне світло повинно проникати крізь бічні світлові прорізи, спрямовані на північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КЕО) 2,0%, тому що в діагностичній кімнаті проводиться робота з документами, мінімальний об'єкт розрізнення якій перебуває в межах від 0,3 мм до 0,5 мм. Робота проводиться на світлому тлі з великим контрастом, що відповідає IIIг розряду зорових робіт.

Припустимий рівень шуму й вібрації

Рівень звуку в приміщенні не перевищує 50 дБ, що є нормою для даного виду діяльності. Вібрація в приміщенні відсутня.

Види випромінювань і способи зменшення впливу. При роботі з дисплеєм на організм людини впливають електромагнітні (ЭМ) випромінювання на частотах 60-30 МГц і 2-3 ГГц. Але рівні цих випромінювань не перевищують предельно-допустимых значень: Е<5У/м, Н<0,3 А/м, енергетичне навантаження менше 2 Вт•ч/м². Максимальний рівень напруженості електричного поля реєструється в задньої панелі дисплея в 10 див від ВДТ.

Також джерелом ЭМ коливань частотою 50 Гц є електроосвітлювальна установка. Рівні ЭМ випромінювань даної установки не перевищує предельно-допустимых значень Е = 5 кв/м [18], Н = 1,4 кА/м [30].

Електростатичні поля не перевищують норми 15 кв/м, що відповідає стандарту.

Висновок

У дипломному проекті розроблений синхронізатор зондувальних імпульсів, що містить стробіруючий генератор, схеми запуску генератора, схему підрахунку імпульсів, призначений для синхронізації роботи програмного генератора, що виробляє зондувальні імпульси для їх формування передавачем радіолокатора НР. Він створений на базі засобів мікроелектроніки.

Проект містить функціональну і принципову схеми синхронізатора зондувальних імпульсів на базі мікросхем серії К155. Перевага такого пристрою є можливість підстроювання тривалості ряду синхроімпульсів під зміну тривалості імпульсного випромінювання радіопередавача радіолокатора НР.

Представлено опис роботи запропонованого пристрою.

Список використаної літератури

1. Воулс К.Л. Некогерентное рассеяние свободных электронов как средство изучения ионосферы и экзосферы. Некогерентное рассеяние радиоволн. - М.: 1965.

2. Таран В.И. Измерительный комплекс некогерентного рассеяния Харьковского политехнического института// Радиотехника и электроника, т. 21, N 1, с. 3-12, 1976.

3. Рогожкин Е.В., Ликумович В.И. К вопросу о спектре и мощности рассеянного ионосферой сигнала // Вестник ХПИ, N 22, сер. Радиотехника, вып. 1, ХГУ, 1967.

4. Головин В.И., Рогожкин Е.В., Таран В.И. Наблюдения ионосферы с помощью метода некогерентного рассеяния. Аппаратурные особенности // Вестник Харьк. политехн. ин-та. 1979, N 155: Исследование ионосферы методом некогерентного рассеяния. Вып. 1, с. 12-22.

5. Гершинский Б.С. Справочник по расчету электронных схем. - Киев: Высшая школа, 1983. - 240 с.

6. Белинский В.Т., Гондюл В.П., Грозин А.Б., Мазор Ю.Л. Практическое пособие по учебному конструированию РЭД. - Киев: Высшая школа, 1992. - 494 с.

7. Федорков Б.Г., Телец В.А. Микросхемы ЦАП и АЦП: функционирование, параметры, применение. - Москва: Энергоатомиздат, 1990. - 320 с.

8. Гитис Э.И., Пискунов Е.А. Аналого-цифровые преобразователи. Учебное пособие для Вузов. - Москва: Энергоатомиздат, 1981. - 360 с.

9. Операционные усилители с быстрым установлением для параллельных АЦП // Ю.П. Кононенко, Г.В. Мокан, Е.А. Рябов, Д.В. Сотский // Методы и микроэлектронные средства цифрового преобразования и обработки сигналов. / Сборник тезисов, докладов, конференций. Рига: ИЭ и ВТ АН Латв. ССР. 1986. с. 101.-104.

10. Зайцев А.Е., Судьин С.Л. Помехоустойчивый измерительный канал для систем сбора информации электрофизических установок. Рига: ИЭ и ВТ АН Латв. ССР. 1983. с. 160.

11. Интегральные микросхемы: Справочник. / Под редакцией Б.В. Тарабрина. - Москва: Энергоатомиздат, 1985. - 528 с.

12. Бузовски И., "Надежность. Теория и практика ", "Мир", Москва, 1965 г.

13. Правила устройства электроустановок ПУЭ-76. - Москва: Энергоатомиздат, 1982.

14. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. - Москва: Энергоатомиздат, 1984. - 824 с.

15. Корн Г., Корн Т. Справочник по математике для научных работников и инженеров. - М.: Наука, 1987.

16. Конституція України від 28.06.96 р.

17. Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

18. Закон України "Про охорону праці" від 14.10.92 р., №2694-XII (у редакції Закону України від 21.11.2002 р., №229-IV, зі змінами і доповненнями).

19. Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що призвели до утрати працездатності" від 23.09.99, №1105-XIY.

20. Б.А. Князевский, П.А.Долин и др. Охрана труда: учебник для студентов вузов. - М.: Высшая школа, 1982.

21. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. М.: Энергоатомиздат, 1984.

22. Правила устройства электроустановок. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 648 с.

23. Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей и правила техники безоп. при эксплуатации установок потребителей. - М.: Энергия, 1969.

24. ГОСТ 12.2.007.075.ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.76.

25. ГОСТ 14255-69. Аппараты электрического напряжения до 1000 В. \ Оболочки. Степень защиты. - Введ. 01.01.78.

26. ПУЭ-87. Правила устройства электроустановок. - М.: Энергоатомиздат, 1987. 648 с.

27. ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. - Введ. 01.01.82.

28. М.В. Алексеев и др. Основы пожарной безопасности. - М.: Высш. шк., 1971.

29. ГОСТ 12.1.004-85. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01.07.87.

30. ОНТП-24-86. Общесоюзные нормы технологического проектирования. Категорирование производственных помещений по взрывопожарной и пожарной опасности. - М.: 1986.

31. Инструкция по проектированию и устройству молниезащиты зданий и сооружений. СН 305-77. - М.: Стройиздат, 1978. 48 с.

32. РД 34.21.122-87. Инструкция по проектированию и устройству молниезащиты зданий и сооружений. СН 305-77. - М.: Стройиздат, 1978.

33. Общие санитарно-гигиенические требования. - Введ. 01.01.77. СНиП 2.04.05-86.

34. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76 г.

35. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

36. СНиП 2.04.05-93. Нормы проектирования. Охлаждение, вентиляция и кондиционирование. - М.: Стройиздат, 1984.

37. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.07.84.

38. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. - Введ. 01.07.91.

39. CНиП П-4-79. Естественное и искусственное освещение. - М.: Стройиздат, 1980.

40. СНиП II-4-79. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1982.

41. ГОСТ 12.1.045-84. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введ. 01.07.85.

42. ГОСТ 12.1.002--84. Электростатические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах. - Введ. 01.01.86.

43. Закон Украины об охране окружающей природной среды от 25.06.91 г.

44. В.Г. Атаманюк і ін. Цивільна оборона. Підручник для вузів. - М.: “Вища школа”, - 1986. - 207 с.: іл.

Размещено на Allbest.ru