Академічна мобільність студентів в Україні

євро. Сьома рамкова програма об'єднує всі дослідницькі ініціативиЄС і є однією з основ європейського дослідницького простор. Участь України в проектах Сьомої рамкової програми допомагаєдолучитися українським дослідникам до передових технологійзавдяки механізмам мобільності, що передбачають як коротко-і довготермінові відрядження, обміни, стажування, так і закупку сучасного обладнання для українських науково-дослідних організацій і установ, вищих навчальних закладів, що беруть участь у спільних проектах. Основою Сьомої рамкової програми, що становить дві третинизагального бюджету, є програма «Співробітництво». Вонасприяє спільним дослідженням в Європі та інших країнах-партнерах за допомогою проектів міжнаціональних консорціумівпромислових та наукових співтова-риств, вищих навчальнихзакладів [15].

Програма «Ідеї» сприяє дослідницькій співпраці міжінституціями і більшій міжнародній мобільності науковців,підтримує найбільш інноваційні ідеї. Програма реалізується запідтримки нової Європейської дослідницької ради (ERC), завданняякої, за визначенням Європейської Комісії, стимулю-вати найліпших,по-справжньому креативних науковців, вчених та інженерів дляздійснення інноваційних досліджень [2].

Програма «Люди» забезпечує підтримку мобільності дослідників і розвитку кар'єри як для дослідників країн ЄС, так і длядослідників інших країн. Основним інструментом реалізації програми «Люди» є Програма мобільності ім. Марії Кюрі, що забезпечує транснаціональну мобільність науковців, вчених, студентів,аспірантів, докторантів та викладачів. Програма «Люди» включаєпочаткову підготовку молодих дослідників; довготривале навчаннята розвиток кар'єри дослідників тощо [2]. Також створено порталєвропейської мобільності для дослідників (EURAXESS) [7].

З метою посилення інтеграції в міжнародному просторі вищоїосвіти й дослідницькому просторі, а також сприяння розвиткумайбутніх фахівців як сучасних дослідників з широким світоглядом, вищі навчальні заклади можуть укладати прямі угодищодо міжнародної співпраці. Це сприяє мобільності студентів,аспірантів і докторантів та розвитку міжнародного співробітництваміжуніверситетами. Завдяки такому підходу до підготовкиособливо за докторськими програмами найбільш мобільнимиу світі є студенти саме шостого освітнього рівня за МСКО [9].

Таким чином, європейський простір вищої освіти та європейський дослідницький простір інтегруються за підтримки освітніхі дослідницьких програм ЄС, що впливає на формуванняі реалізацію певних підходів до міжнародного співробітництвав системі вищої освіти, зокрема: залученню викладачів, студентів, аспірантів, докторантів донаціональних і міжнародних освітніх та науково-дослідницькихпроектів; академічна та дослідницька мобільність, спільні міжуніверситетські програми сприяють розвитку вищої освіти і науки,подоланню національної освітньої і наукової замкненості таотриманню загальноєвропейської або інтернаціональної перспективи для вітчизняної освіти та досліджень.



РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ СТУДЕНТІВ МЕТОДОМ ПОБУДОВИ ДЕРЕВА КЛАСИФІКАЦІЇ

На підставі отриманих даних досліджуємо фактори, що зумовлю-ють прагнення студентської молоді продовжити свою освіту за кордоном.

Для реалізації поставленої мети використовувався метод побудови дерева класифікації, який, як відомо, є найбільш відомим і затребуваним методом інтелектуального аналізу даних [8,с. 33].

Чому саме цей метод вважається адекватним поставленому завдан-ню?

По-перше, дерево класифікації дозволяє виділити ознаки, що детермінують розбиття досліджуваної сукупності за заданою ознакою (в нашому випадку розбиття на тих, хто планує і не планує продовжити навчання за кордоном).

По-друге, дерево класифікації дає можливість виявити так звані правила класифікації (тобто ієрархію операторів "ЯКЩО - ТО"), які на основі значень виміряних змінних розбивають досліджувану сукупність на групи, які уособлюють певні типи "поведінки". При цьому слід враховувати, що під "поведінкою" (у контексті застосування дерева класифікації) розу-міється не певна властивість окремої людини, наприклад, голосує він або не голосує за того чи іншого кандидата або, як у дослідженні, планує / не планує навчання за кордоном , а групову "поведінку"[8,с. 33].

Зрозуміло, що практично неможливо знайти групу, де 100% людей володіє тим чи іншим, які цікавлять нас властивістю, і це багато в чому обумовлено принципово не надійністю найбільш поширеного способу вимірювання думок респондентів (мається на увазі - анкетне опитування). Саме тому прийнято вважати, що групі респондентів властиво визначення "поведінку" (наприклад, вчитися за кордоном), якщо в ній досить висока частка тих, хто на питання анкети, "чи плануєте Ви в найближчий перспективі поїхати в одну з країн далекого зарубіжжя на навчання ? " відповідає Так ". При цьому таку групу прийнято розглядати в якості типу," уособлює "нас цікавить поведінка" (більш докладно про побудову типології методом побудови дерева класифікації) [8,с. 34].

По-третє, аналіз побудованого дерева класифікації сприяє виявленню властивостей, специфічних для кожної з виділених груп, що створює передумови для більш повної характеристики виділених типів.

Емпіричною основою наших висновків послужили дані міжнародного дослідження "Проблеми формування громадянської ідентичності україн-ської молоді: роль освіти як чинника консолідації суспільства", проведеного кафедрою соціологіїХНУ імені В.Н.Каразіна у 2011-2012 р.р.Як свідчить отримана нами соціологічна інформація, українських студентів, що навчаються або планують навчатися за кордоном, поки небагато (рис. 1.1).

Рис.1.1.Розподіл відповідей на запитання «Чи плануєте Ви в найближчій перспективі поїхати в одну з країн далекого зарубіжжя на навчання?» [8,с. 34]

"Так, тільки 0,7% опитаних (22 особи) навчалися за кордоном протягом 1-2 років, ще 1,2% респондентів (36 осіб) - менше півроку. При цьому робили вони це виключно з власної ініціативи, переважно за власні гроші, в тому числі користуючись послугами різних іноземних фондів та освітніх агенцій. Ані Міністерство освіти, ні конкретні вузи реальної допомоги своїм студентам в цьому питанні не роблять." [8,с. 36].

Результати опитування українських студентів свідчать з те, що приб-лизно 16% з них хотіли б у найближчій перспективі продовжити свою освіту закордоном. При цьому найчастіше своє бажання навчатися за кордоном вони пояснюють прагненням познайомитися з іншими країнами, їх культу-рою (26%) і отримати досвід навчання в закордонному університеті (25%). Дещо рідше називається така причина, як бажання отримати диплом одного з 13 закордонних університетів (близько 21%). Отримати інформацію про можливе працевлаштування за кордоном хотіли б 15% респондентів, прослухати окремі навчальні курси, лекції відомих учених - 12% (рис. 2.2).

Рис.1.2. Розподіл відповідей на запитання: «Якщо ви плануєте поїхати на навчання, то з якою метою?» [8,с. 36]

Таким чином, мотивація навчання за кордоном обумовлена ??не тільки прагматичними цілями, але і загально пізнавальних, реалізація яких с приятиме, накопиченню культурного капіталу особистості, найважливішою

складовою якого є освітній капітал.

Проаналізуємо деякі об'єктивні і суб'єктивні характеристики студен-тів, які хотіли б продовжити свою освіту за кордоном.

Почнемо з того, що серед бажаючих продовжити своє навчання за кордоном (назвемо цю групу'' потенційні академічні емігранти ") найбільше, що (22,4% проти 16,0% - серед тих, хто не планує навчання за кордоном) і тих хто вчиться на "4" і "5".

Близько 37% з "потенційних академічних емігрантів", готуючись до навчання за кордоном, вивчають іноземну мову понад програми закладу (на курсах, з репетиторам і т.п.).

Матеріальне становище "потенційних академічних емігрантів" (за само оцінками) дещо вища, ніж у тих, хто не збирається вчитися за кордоном: середня 3,42 і 3,26 відповідно[8,с. 37].

Показово, що 40% "академічних емігрантів", говорячи про чинники життєвого успіху, називають такий, як "ділова хватка, прагматизм", понад 35% - "уміння використовувати будь-які засоби, для досягнення поставленої мети", 43% - "професіоналізм, ділові якості " (рис.1.3,1.4).

Разом з тим, у порівнянні зі студентами, які не планують навчатися закордоном "академічні емігранти" нижче оцінюють такі фактори успіху, як "везіння", "наявність початкового капіталу," впливові друзі, наявність потрібних зв'язків ". У свою чергу для" академічних емігрантів "більш значущим є такий фактор успіху, як" власний інтелект, здібності "(більше 65% проти 58%)[8,с. 37].

Таким чином, можна говорити про деякі тенденції, які полягають в тому, що розумна, прагматична, розраховує насамперед на свої сили частина української молоді розглядає навчання за кордоном в якості трампліну для майбутньої кар'єри при цьому студенти, що пройшли або продовжують навчання за кордоном, підкреслюють, що саме по собі освіту за кордоном, найчастіше не дає того карколомного ефекту, на який розраховують ті, хто його отримують. Зате диплом будь-якого зарубіжного вузу справляє величезне враження на українських роботодавців, істотно підвищуючи шанси працевлаштування його володарів[8,с. 38].

Рис.1.3.Уявлення про чинники життєвого успіху серед плануючих навчання за кордоном



Рис.1.4.Уявлення про чинники життєвого успіху серед не плануючих навчання за кордоном[8,с. 38]

Аналізуючи ціннісний дискурс, в т. ч. моральні преференції потенцій-них "академічних емігрантів", ми виявили, що вони частіше, ніж ті хто не збирається вчитися за кордоном, артикулюють модерністські (досягаються ) і постмодерністські (самореалізація, якість життя і т.п.) цінності . Згідно само оцінками притаманних їм якостей (інструментальних цінностей), для "академічних емігрантів" більш характерні такі якості, як цілеспрямованість, наполегливість, ініціативність, вміння доводити справу до кінця, працелюб-ність, прагматизм[14,с.80].

А тепер звернемося до результатів використання такого методу, як дерево класифікації. Враховуючи, що закладені в анкету ознаки були вимі-ряні переважно номінальними шкалами, при побудові дерева класифікації використовують алгоритм CHAID, призначений для цього рівня виміру.

Цільової змінної (змінної класифікації) в контексті здійснюваного аналізу виступав ознака, що характеризує плани наших респондентів щодо перспектив навчання за кордоном. В якості предикторних змінних були застосовані всі ознаки, закладені в анкету, що дає можливість говорити про експлораторном характе зе здійсненого нами аналізу[14,с.80].

При побудові дерева класифікації обмежуюся трьома рівнями (див. Додаток А), оскільки подальше розбиття досліджуваної сукупності не привело до уточнення результатів.

Це пов'язано з тим, що нас цікавили тільки респонденти, які планують в найближчий час поїхати за кордон на навчання, а їх виявилося всього 491 осіб. Подальше розбиття масиву призвело б до утворення малочисельних груп, які, можливо, і володіють специфічними якостями, але не є репрезентативними.

Серед виділених груп - "листя" дерева - в контексті дослідження факторів, що визначають освітню мобільність, інтерес представляють тільки вузли, 10, 14, 18 та 21, оскільки інші вузли об'єднують студентів, не плануючих навчання за кордоном нашої країни[8,с.38].

В результаті автоматичного пошуку ознак, пов'язані; із цільової змінної, була виділена ознака, найбільшою мірою детермінують розбиття досліджуваної сукупності на тих, хто планує і не планує навчання за кордоном - наявність / відсутність планів виїхати в одну з країн далекого зарубіжжя на ПМП (див. перший рівень дерева класифікації на Додатка А).

Таким чином, отримано цілком зрозумілий результат - плани навчання за кордоном тісно корелюють з планами виїхати на ПМП, т. к. виїзд на ПМП є найбільш значущим чинником, що визначає диференціацію українських студентів на "академічно мобільних" і "немобільних".

На другому рівні дерева з'явилися ознаки "використання іноземної мови для навчання в іноземному закладі" і "отримання диплома в закордонному закладі", що такожлегко інтерпретує зі змістовної точки зору.

Третій рівень дерева класифікації вже дає можливість побачити не цілком очевидні, але досить з'ясовні тенденції. Так, на цьому рівні виявляють диференційований характер ознаки 98, 44 і 46: "впливові друзі", "плани знайти роботу за кордоном" і "прагнення набути досвіду навчання в закордонному університеті"[8,с.38].

Розглянемо більш детально правила класифікації, які експлицируют набір властивостей, що детермінують віднесення респондентів до певної групи - плануючих або не плануючих навчатися за кордоном.

Вузол 4 об'єднує студентів, які при відповіді на питання про плани поїхати за кордон на ПМП вибрали альтернативу "важко відповісти" або взагалі не відповіли на нього. Цікаво те, що вони з імовірністю 0,675 планують поїхати за кордон на навчання. Це може свідчити про латентне бажання частини українських студентів жити і вчитися за кордоном, але в ситуації відсутності можливостей реалізувати це своє бажання вони просто не замислюються всерйоз про таку перспективі і, відповідно, не відпо-відають на запитання. Іншими словами, вони хочуть, але не планують, оскільки немає такої можливості[8,с.38].

Таким чином, мова йде про потенціал процесу "відпливу мізків", у зв'язку з чим ми вважаємо за доцільне зробити короткий екскурс в аналіз результатів дослідження, яке стосується даного феномена.

Емпіричні дані показують, що серед тих, хто хотів би поїхати навчатися за кордон, 34% одночасно хотіли б виїхати туди на постійне місце проживання (ПМП). Більш того, більше половини з "потенційних академічних емігрантів" хотіли б отримати громадянство іншої держави (серед цих респондентів більше юнаків і тих, хто навчається в приватних вузах). Правда, відмовитися від українського громадянства погодилися б тільки близько 17% "академічних емігрантів" (частіше з цим погоджуються юнаки (23% проти 14% дівчат), і студенти навчаються в приватних вузах (21% проти 15% у державних закладах)) [8,с.39].

Як бачимо, ситуація не дуже оптимістична. І хоча сьогодні кількість студентів, які хочуть виїхати за кордон на ПМП, істотно скоротилося (за даними наших попередніх досліджень, на початку 2000-х рр. до 40% студентів, перш за все здобувають освіту за технічними спеціальностями, хотіли б виїхати з країни ; в середині 2000-х р.р., коли економічна ситуація дещо покращилася, таке бажання висловлював лише кожен десятий і опитаних, у останньому дослідженні (2011-2012 рр..), очевидно, в силу вибухнула економічної кризи їх число знову дещо зросла - до 16%), небезпека "витоку мізків", як уже підкреслювалося, не знижується. І це, звичайно, загрожує Україні серйозними витратами в її розвитку.

У цьому контексті показовою є група студентів, об'єднана у вузлі 10 і представляє тих, хто має цілком чіткі плани - виїхати за кордон на ПМП, де вони, в т. ч., хочуть продовжити навчання і отримати диплом іноземного закладу[8,с.39].

Вузол 6 можна було б і не розділяти на вузли 13 і 14 але тоді ми б не побачили слабо виявленою тенденції, що характеризує виїзд за кордон на навчання як один із способів досягнення життєвого успіху своїми силами, без залучення не формальних зв'язків. Вузол 14 є уособленням типу тих студентів, які прагнуть всього и життя досягти своїми силами. Правило класифікації цього вузла наступне: якщо вагаються и відповіді на питання про плани виїхати на ПМП, хотіли б використати знання іноземної мови для навчання або стажування у зарубіжних закладах і разом з тим вважають, що«впливові друзі» не є фактором досягнення життєвого успіху, то з імовірністю 0,486 планують навчання за кордоном.

Цікавою і обнадійливою є група, об'єднана у вузлі 18, яка представляє тих студентів, які явно не збираються виїхати за кордон на ПМП, але при цьому хочуть придбати як досвід навчання в іноземному закладі, так ідосвід роботи за кордоном. Саме ця група респондентів вселяє певний оптимізм, оскільки, мабуть, є ще в Україні молодь, яка хоче набути досвіду навчання і роботи за кордоном, який вона зможе використовувати для розвитку нашої країни, природно, за умови повернення додому[8,с.40].

Вузол 21 представляє досить дивний тип академічної мобільності, представники якого планують виїхати на ПМП, не прагнуть отримати дипломзакордонногозакладу, але при цьому хочуть придбати досвід навчання за кордоном.

Крім того, проведене дослідження з використанням методу дерева класифікації показало, що одним з найважливіших факторів академічної мобільності українських студентів є їх плани виїхати на ПМП за кордон. Безсумнівно, що такі плани будуть активізувати настільки небезпечний для нашого суспільства процес "витоку мізків", що згубно впливає на всі сфери його життєдіяльності[8,с.40].



Висновки

Під академічною мобільністю розуміється переміщення студента або співробітника, що має відношення до освіти, на певний період в іншу освіт-ню або наукову установу (у своїй країні або за кордоном) як індивідуально, так і в рамках спільної освітньої і(або) дослідницької діяльності вузів і наукових центрів для навчання, викладання, проведення досліджень або підвищення кваліфікації, після чого студент, викладач, дослідник або адміністратор повертається у свій основний навчальний заклад.

Академічна мобільність студентів є однією з найважливіших сторін процесу інтеграції вузів України і науки в міжнародний освітній простір.

Для студентів ця програма - виключно важливий для особистого і професійного розвитку процес. Академічна мобільність для студентів - це можливість самим формувати свою освітню траєкторію.

Що стосується фінансової складової академічної мобільності для студентів, то, з одного боку, існує підтримка з боку різних організацій (ERASMUS,COMMETT, LINGUA, TEMPUS), або оплату здійснюють універ-ситети, в яких навчаються студенти-учасники, але, з іншого боку, академічна мобільність може здійснюватися і на комерційній основі, тобто оплату здійснюють самі студенти.

В останні роки в Україні робилися певні зусилля активізувати як зовнішню, так і внутрішню академічну мобільність (застосування кредитно-модульної системи організації навчального процесу, Додаток до диплома європейського зразка, дещо збільшена автономія університетів по створенню навчальних програм, про декларовано право студента формувати власну індивідуальну освітню траєкторію шляхом вибору елективних дисциплін). Зовнішню мобільність обмежують, зокрема, наявність візового режиму з країнами Євросоюзу, відсутність механізмів фінансування, все ще існуючі мовні бар'єри.

Підводячи підсумок, можна сказати, що академічна мобільність це реальний шанс зіткнувшись із студентським життям іншої країни підвищити свій освітньо - науковий статус, вивчити нові дисципліни; дана програма це можливість для серйозної практики мови. У додавання можна осягнути місцеву культуру, цінності тубільців, погляди на життя;завести нових друзів і інше. Іншими словами, пробрести незамінний життєвий досвід.

На погляд автора, з причини всього вище переліченого участь студентів у цій програмі вважається достатньо престижним, а закордонна практика допомагає при написанні диплома і надалі цінується робото дав-цями.

Академічна мобільність стала невід'ємною рисою сучасної освіти в Україні і, хочеться вірити, що її розвиток у наступні роки буде все більш ефективним,дасть позитивні результати і відкриє нові можливості для українських студентів.

Проаналізуємо деякі об'єктивні і суб'єктивні характеристики студентів, які хотіли б продовжити свою освіту за кордоном.

Почнемо з того, що серед бажаючих продовжити своє навчання за кордоном (назвемо цю групу '' потенційні академічні емігранти ") найбільше, що (22,4% проти 16,0% - серед тих, хто не планує навчання за кордоном) і тих хто вчиться на "4" і "5".

Близько 37% з "потенційних академічних емігрантів", готуючись до навчання за кордоном, вивчають іноземну мову понад вузівської програми (на курсах, з репетиторам і т.п.). Матеріальне становище "потенційних академічних емігрантів" (за само оцінками) дещо вища, ніж у тих, хто не збирається вчитися за кордоном: середня 3,42 і 3,26 відповідно.

Показово, що 40% "академічних емігрантів", говорячи про чинники життєвого успіху, називають такі, як "ділова хватка, прагматизм", понад 35% - "уміння використовувати будь-які засоби, для досягнення поставленої мети", 43% - "професіоналізм, ділові якості ".

Разом з тим, у порівнянні зі студентами, які не планують навчатися закордоном "академічні емігранти" нижче оцінюють такі фактори успіху, як "везіння", "наявність початкового капіталу," впливові друзі, наявність потрібних зв'язків ". У свою чергу для" академічних емігрантів "більш значущим є такий фактор успіху, як" власний інтелект, здібності "(більше 65% проти 58%).

Таким чином, можна говорити про якись тенденції, які полягають в тому, що розумна, прагматична, яка розраховує насамперед на свої сили частина української молоді розглядає навчання за кордоном в якості трампліну для майбутньої кар'єри при цьому студенти, що пройшли або продовжують навчання за кордоном, підкреслюють, що саме по собі освіту за кордоном, найчастіше не дає того карколомного ефекту, на який розраховують ті, хто його отримують. Зате диплом будь-якого зарубіжного вузу справляє величезне враження на українських роботодавців, істотно підвищуючи шанси працевлаштування його володарів.

Крім того, проведене дослідження з використанням методу дерева класифікації показало, що одним з найважливіших факторів академічної мобільності українських студентів є їх плани виїхати на ПМП за кордон. Безсумнівно, що такі плани будуть активізувати настільки небезпечний для нашого суспільства процес "витоку мізків", що згубно впливає на всі сфери його життєдіяльності.

Таким чином, європейський простір вищої освіти та європейський дослідницький простір інтегруються за підтримки освітніх і дослідницьких програм ЄС, що впливає на формування і реалізацію певних підходів до міжнародного співробітництва в системі вищої освіти, зокрема:

- залученню викладачів, студентів, аспірантів, докторантів донаціональних і міжнародних освітніх та науково-дослідницькихпроектів;

- академічна та дослідницька мобільність, спільні міжуніверситетські програми сприяють розвитку вищої освіти і науки,подоланню національної освітньої і наукової замкненості таотриманню загальноєвропейської або інтернаціональної перспективи для вітчизняної освіти та досліджень.



Список використаної літератури

1.Академическая мобильность - важный фактор образовательной евроинтегрции Украины: махериалы Междунар. науч.-практ. конф., Харьков, 16-19 нояб. 2010 г./ М-во образования и науки Украины, Харьк. облгосадминистрация, Совет ректоров вузов Харьк. региона, Нар.укр.акад.; [редкол.: В.И. Астахова и др.] - Харьков: Изд-во НУА, 2010. - 364с.

2. Академическая мобильность: нормативно-методическое обеспечение / Н. В. Семин, Ю. Д. Артамонова, А. Л. Демчук [и др.]. - М. :Изд-во МГУ, 2007.

3.Анализ мировых тенденций развития научно-образовательнойдеятельности: аналитический обзор /Е.В. Вашурина и др.-Екатеринбург: Изд-во Урал. Ун-та, 2009.-219с.

4.Бринев Н.С. Академическая мобильность студентов как фактор развитияпроцесса интернационализации образования /Н.С. Бринев, Р.А. Чуянов[Электронный ресурс] /Ассоциация «Профессионалы за сотрудничество».-2009.-Режим доступа: http://www.prof.msu.ru/publ/omsk2/o60.htm

5.Гладков Г.И. Болонский процесс: памятка студента /Г.И. Гладков[Электронный ресурс] /Макмах.-2009.-Режим доступа:http://iacmac.ru/rus/re/docs/bologna.pdf

6.Гребнев Л. Лондонское коммюнике: завершающий этап Болонского

процесса / Л. Гребнев // Высш. образование в России. - 2007. - № 9. -С. 3-20.

7.Дудина И.А. Болонский процесс: информация к размышлению /И.А.Дудина, М.А. Сентюрина [Электронный ресурс] /Персональный сайтДудиной; ВолГУ.-2009.-Режим доступа:http://dudina.volsu.ru/content/inform.pdf

8.Кислова О. Н. Построение дерева классификации как метод интеллектуального анализа социологических данных // Вісник Харківського національного університету імені В Н. Каразіна “Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи”. - № 752. - 2006. - С. 33-40.

9.МСКО - 1997. ЮНЕСКО [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.uis.unesco.org/TEMPLATE/pdf/isced/ISCED_A.pdf.

10.Національний Інформаційний Центр зі співробітництва з ЄС у сфері

науки та технологій [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://

www.fp7-ncp.kiev.ua.

11.Николаев А.Б., Фоминых И.Б. Интеллектуальный анализ и обработкаданных. Учебное пособие / Николаев Андрей Борисович, Фоминых Игорь Борисович. - М.: МАДИ (ГТУ), 2003 -19 с.

12.Програмний документ «Основні засади розвитку вищої освіти України». - Ч. 4. - 2008.

13.Сокурянская Л.Г. Украинский студент в Европе и Америке: сот земенное состояние, перспективы и последствия академической мобильности молодых украинцев // Академическая мобильность - важный фактор образовательной евроинтеграции Украины: материалы Междунар. науч.- практ. конф., Харьков: НУА, 2010. - с. 282-291.

14.Толстова Ю.Н. Анализ социологических данных. Методология, дескриптивная статистика, изучение связей между номинальными признаками. - М.: Научный мир, 2000. - 352 с.

15.Центр статистики і аналітики ЄС з освітньої проблематики[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.eurydice.org.

16.Шабалин Ю.Е. Академическая мобильность: региональное измерениепрогнозируемых последствий /Ю.Е. Шабалин [Электронный ресурс]/Научно-просветительский портал «Образование 3000».-2007.-Режимдоступа: http://region.edu3000.ru/favorite.htm

17.Украинские студенты мечтают учиться за границей [Електронний ресурс]\\, UBR: Український бізнес ресурс. - Режим доступу: http://ubr.ua/labor-market/education/ukraiikі -studentv- nechtaut-uchitsia-za-granicei

18.Украинские студенты - образование за рубежом [Електронний ресурс] // Когда пойти учиться - Режим доступ

19. The Centre for Research in Education and Educational Technology

[Електроннийресурс].- Режимдоступу: http://creet.open.ac.uk/.

20. European University Association [Електроннийресурс]. - Режим

доступу: http://www.eua.be.

21.The Bologna process [Електроннийресурс].- Режим доступуeuropa.eu/education/policies/educ/bologna/bologna_en.html.

22.The European Researcher's Mobility Portal: European Commission -EURAXESS [Електронний ресурс]. - Режимдоступу: http://ec.europa.eu/

euraxess/

23.The Education, Audiovisual and Culture Executive Agency (EACEA)[Електроннийресурс]. - Режимдоступу: http://eacea.ec.europa.eu.

24.The Bologna Process in Higher Education in Europe - Key indicatorson the social dimension and mobility. - Luxembourg : Office for OfficialPublications of the European Communities, 2009. - 252 p.

25.Global Education Digest, [Электронный ресурс]. - Режим доступа:http://www.nisunesco.org (publication)УЕД, 2009.

26. Knight J. Borderless, offshore, transnational and cross-border education:definition and data dilemmas / J. Knight [Электронныйресурс] / TheObservatory on Borderless Higher Education. - London. - 2005. -Режим доступа: http: //www.obhe.ac.uk/cgi-bin/keyresource.pl?resid=34.-Яз. англ.



Додаток А

ДЕРЕВО КЛАСИФІКАЦІЇ ЗА ОЗНАКОЮ

«Плануєте чи Ви в перспективі поїхати в одну з країн далекого зарубіжжя на навчання?»

Размещено на Allbest.ru