Проблеми становлення та розвитку молодої сім'ї в Україні

Сім'я в умовах встановлення незалежної України. Реалізація державної сімейної політики за роки незалежності. Виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах. Соціальні показники розвитку молодої сім'ї в Україні, проблеми її становлення та функціонування.

Рубрика Социология и обществознание
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 16.03.2014
Размер файла 82,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ

"УКРАЇНА"

БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО ІНСТИТУТУ ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ

Кафедра соціальної роботи

КУРСОВА РОБОТА

з теорії соціальної роботи

Проблеми становлення та розвитку молодої сім'ї в Україні

Виконала: студентка III курсу

спеціальності "Соціальна робота", групи СР-31

Манакова Ірина

Науковий керівник

доцент, кандидат педагогічних наук:

Плівачук Катерина Володимирівна

Біла Церква 2012

Зміст

  • Вступ
  • Розділ 1. Сім'я в умовах встановлення незалежної україни
  • 1.1 Реалізація державної сімейної політики в Україні за роки незалежності
  • 1.2 Проблеми розвитку молодої сім?ї в Україні
  • 1.3 Виховний потенціал сімї в сучасних умовах
  • Розділ 2. Соціальні показники розвитку молодої сім?ї в Україні
  • 2.1 Характеристика типів та функцій сучасної молодої сім'ї
  • 2.2 Соціальні проблеми становлення та функціонування молодої сім'ї
  • 2.3 Кризові явища у житті молодої сім'ї
  • Висновки
  • Список використаних джерел

Вступ

Актуальність дослідження. Суспільство культивує потребу людини в сім?ї, виходячи з необхідності впорядкування різноманітної поведінки людей і формування нових поколінь-продовжувачів справи старших. Сім?я для суспільства - це особливий інститут, здатний постійно відтворювати носія соціального життя - людину. На сьогодні дослідження сім?ї в Україні, практична робота з сім?єю є доволі популярним напрямком соціологічної науки і практики.

В наш час актуальним постає вивчення молодої сім'ї, адже від того, як буде відбуватись її становлення і розвиток на початкових етапах спільного життя, залежатимуть подальші сімейні стосунки та життя, що має вплив на розвиток суспільства в цілому. Варто нагадати, що віковий стан молодої сім'ї згідно із Законом України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні такий: молода сім'я - це подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років, або неповна сім'я, в якій мати (батько) віком до 35 років.

В царині сімейної проблематики зумовлена загальною кризою сім?ї, яку визначають психологи, соціологи, демографи, такі як Т.В. Буленко, Лавріненко, Гончарук, Н.В. Туленков, Оксамитна, Пилипенко, М.О. Балакірева та інші. Цією кризою виступають найрізноманітніші чинники: незадоволеність, часті сварки, які відбуваються в основному через побутові дрібниці; негативне ставлення до партнера через постійну обмеженість в спілкуванні, зниження сексуального потягу. Також цікавим є те, що коли Кідеміллер та Юстіцкій здійснювали дослідження щодо мотивації вступу до шлюбу в дискфункціональних сім?ях (таких, що нездатні задовільнити потреби подружжя в особистісному, духовному рості), виявили, що такими мотивами є втеча від батьків, почуття обов?язку, одинокість, слідування сімейним традиціям [2, с 78].

молода сім'я україна соціальний

Сім'я є одним із головних інститутів у соціальній структурі суспільства, а шлюбно-сімейний склад населення - соціально-демографічною "базою” людського розвитку. Сім'я - це першоджерело пізнання і формування культури поведінки, беззаперечне утвердження великого досвіду попередніх поколінь, а звідси - толерантного ставлення один до одного, шлях кожної особистості до самореалізації. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки [15].

Проблемною ситуацією дослідження сімейно-родинних стосунків, які зазнали значних трансформацій разом із усім нашим суспільством, є надзвичайно важливим на сучасному етапі. Нездатність подружжя долати кризову ситуацію при переході сім'ї із однієї стадії на іншу може бути пов'язана з психологічною несумісністю подружжя, неадекватністю вибору шлюбного партнера, нездатністю сім'ї вирішувати проблеми, з низьким рівнем соціально-психологічної адаптованості.

Мета дослідження. Метою курсової роботи є дослідження мотивів до створення сім'ї та визначення тих причин, які впливають на їх розпад.

Для досягнення цієї мети потрібно виконати такі науково-дослідні завдання:

1. Розглянути реалізацію сімейної політики в Україні;

2. визначити виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах;

3. розкрити функції та типологію сім'ї;

4. описати соціальні проблеми становлення та функціонування молодої сім'ї;

5. виділити кризові явища у житті молодої сім'ї

Об'єкт дослідження - сучасна молода сім'я в Україні.

Предмет дослідження - становлення та розвиток молодої сім'ї.

Практичне значення одержаних результатів дослідження - положення й висновки курсової роботи можуть бути використані студентами для підготовки до семінарських занять, при написанні наукових робіт та статей, а також для подальшого дослідження даної проблеми.

Розділ 1. Сім'я в умовах встановлення незалежної україни

1.1 Реалізація державної сімейної політики в Україні за роки незалежності

Після здобуття незалежності української держави зроблено чимало для формування та реалізації державної політики стосовно сімей. Зокрема, проведено певну роботу зі створення нормативно-правої бази у цій сфері.

Ставлення держави до проблем сім'ї визначено перш за все у такому основоположному документі, як Конституція України, в якій зазначається, що "шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки. Кожен із подружжя має рівні права та обов'язки у шлюбі та сім'ї. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою." (стаття 51). Тобто за конституційними нормами України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою, яка створює соціально-економічні і правові передумови для нормального функціонування сім'ї, розвитку, виховання та освіти дітей.

Значна роль у формуванні і реалізації сімейної політики належить Верховній Раді України. Було запроваджено велика кількість положень, законів постанов, що стосуються сімейної політики [21].

Законом України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" визначають загальні засади створення організаційних, соціально-економічних, політично-правових умов становлення та розвитку молодих громадян. У статті 1 цього Закону дається визначення терміну "молода сім'я", було розширено рамки вікових меж молодої сім'ї, молода сім'я - це подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років, або неповна сім'я, в якій, мати (батько) віком до 35 років.

З метою матеріальної підтримки сімей з дітьми в країні діє Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (від 21 листопада 1992 р. № 2811-XII). Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги: у зв'язку з вагітність та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомога на дітей одиноким матерям [14,. с.17].

З метою підтримки найменш захищених верств населення було прийнято Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 1 червня 2000 р. № 1768-III. Цей Закон спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижче від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги наймеш соціально захищеним сім'ям [17].

Також прийнято закони " Про охорону дитинства", "Про попередження насильства в сім'ї". З метою систематизації правових норм регулювання сімейних відносин в Україні прийнято Сімейний кодекс, серед основних його положень - зміцнення сім'ї як соціального інституту, побудова сімейних стосунків на паритетних засадах, на взаємній любові і повазі, взаємодопомозі й підтримці, захист прав матері й батька, забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, захист дитини, яка позбавлена батьківської опіки, надання можливостей для духовного і фізичного розвитку.

Проблеми сім'ї, захист її прав та соціальна підтримка не залишають поза увагою Президента України. Соціальний захист сімей було підкріплено такими розпорядженнями: "Про невідкладні заходи щодо надання допомоги багатодітним сім'ям", "Про заходи щодо поліпшення становища багатодітних сімей". Укази Президента України "Про соціально-економічну підтримку становлення та розвитку студентської сім'ї", "Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту багатодітних і неповних сімей".

Не залишається поза увагою Президента України підтримка молодих сімей. Так з метою поліпшення соціально-економічного становища молодих сімей, вирішення житлових питань та працевлаштування [21, с.10 - 17].

На рівні центральних органів державної влади на початку 90-х років реалізація політики з питань сім'ї покладалася на декілька міністерств.

До компетенції Міністерства України у справах і спорту належало вирішення питань молодих сімей, сприяння розв'язанню їх житлових проблем шляхом реалізації заходів у рамках Галузевої програми щодо поліпшення становища жінок, сім'ї, охорони материнства та дитинства, а також сприяння розвитку молодіжних житлових комплексів, діяльності Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву [9].

Міністерство України у справах сім'ї та молоді, визначено центральним органом виконавчої влади, що має забезпечувати проведення у життя державної сімейної політики на всій території України. З початку 2003 року на Держкомсім'ямолодь та та його структурні підрозділи покладено виконання функцій спеціального уповноваженого органу виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї. В листопаді цього ж року на Комітет покладено координацію з реалізації заходів щодо подолання негативних демографічних тенденцій в Україні [17].

Одним із дієвих інструментів у вирішенні житлово-побутових проблем сімей є впровадження механізму кредитування молодіжного житлового будівництва, завдяки якому темпи народження дітей серед позичальників Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву в декілька разів випереджають загальнодержавний рівень народжуваності. З метою визначення основних проблем та потреб обстеження матеріально-побутових і житлових умов уразливих категорій населення, передусім малозабезпечених, багатодітних та неповних сімей, за результатами яких ухвалюються рішення про надання їм одноразової та додаткової грошової допомоги. Продовжується робота з відродження шефства підприємств та організацій усіх форм власності над багатодітними, неповними родинами, дитячими будинками сімейного типу й прийомними сім'ями [18].

Для надання різним категоріям сімей інформаційних, психологічних, юридичних, соціально-медичних, соціально-педагогічних та інших послуг при центрах соціальних служб для молоді створені та функціонують служби соціальної підтримки сімей "Родинний дім".

Значна увага приділяється питанням відродження та популяризації традицій української родини, сприяння духовному і творчому розвитку сімей. Так, починаючи з 2002 року в кожному регіоні проходять фестивалі родинної творчості, родинні свята та конкурси "Нашому роду нема переводу", "Традиції української родини" та інші.

Проводиться робота щодо вдосконалення механізму взаємодії органів і структур, на які законодавством покладено здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї. Затверджено Інструкцію щодо порядку взаємодії управлінь у справах сім'ї та молоді, служб у справах неповнолітніх, органів внутрішніх справ. Робота місцевих структурних підрозділів Міністерства спрямована перш за все на здійснення просвітницької та роз'яснювальної роботи щодо попередження насильства в сім'ї. Здійснюється робота щодо виявлення кризових сімей, перш за все сімей з дітьми, та організація соціального супроводу таких сімей з метою збереження цілісності сім'ї [35, с.159-172].

З метою подолання негативних тенденцій демографічної ситуації та вирішення проблем її основних показників стосовно здоров'я, зокрема репродуктивного, була розроблена та реалізована Національна програма планування сім'ї 1996-2000 рр., результати якої були розвинуті у заходах Національної програми "Репродуктивне здоров'я 2001-2005". Поліпшенню стану репродуктивного здоров'я населення, зокрема впровадженню сучасних стратегій планування сім'ї в Україні, оптимізація комплексу медичних послуг, їх орієнтація на профілактику захворювань, здійснення просвітницької роботи.

22 березня 2001 року Верховною Радою України був прийнятий Закон, який установлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів і віку дітей. Зазначеним законом призначаються такі види державної допомоги: у зв'язку з вагітність та пологами, одноразова допомога при народженні дитини, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога на дітей малозабезпеченим сім'ям.

Проводяться семінари з питань правового захисту молоді, це зокрема, "Ранні шлюби та дошлюбні відносини", "Проблеми гендерної рівності в умовах сьогодення", конференції, акції, круглі столи - "Раннє материнство: шляхи вирішення проблем" та інше [35, с.186-202].

Міністерство освіти і науки України відповідно до Указу Президента України "Про соціально-економічну підтримку становлення і розвитку студентської сім'ї", були розроблені заходи щодо підтримки студентської сім'ї. Вжиття заходів щодо поліпшення житлових умов студентських сімей, які проживають у гуртожитках. Забезпечення підтримки інноваційних молоддю молодіжних програм щодо становлення та розвитку студентської сім'ї. Сприяння працевлаштуванню молодих сімей, першочерговому наданні житла молодим спеціалістам, які одержали направлення на роботу.

Актуальними на сьогодні є проблеми формування та розвитку молодої сім'ї. Постійні рубрики, що ведуться друкованими ЗМІ, відображають широкий спектр цієї тематики [14, с.15-20].

За роки незалежності в Україні сформовано структурні підрозділи в органах виконавчої влади, які забезпечують впровадження у життя державної сімейної політики.

1.2 Проблеми розвитку молодої сім?ї в Україні

Важливими завданням, що стоять перед дослідниками сім'ї є вивчення джерел напруженості в сімейних стосунках, сімейних конфліктів, психологічних аспектів тих хронічних непогоджень, сварок, які призводять до дезорганізації сімейного життя і, в кінцевому результаті, до розлучення.

Наприклад, В.А. Сисенко виділяє фактори, які лежать в основі сімейних конфліктів і пов'язані з деякими незадоволеними потребами партнерів:

потреба в збереженні і підтримці почуття власної гідності. Образи і кривди виникають тоді, коли проявляється зневага до людини, неповажливе, грубе ставлення до неї. В сімейному житті ця потреба може бути задоволена, так як ми любимо тоді і того, хто сам нас любить і цінить;

потреба в довірливо-дружніх стосунках і спілкуванні всієї сім'ї. Людина потребує вільного, спонтанного вираження своїх почуттів, емоцій, переживань, своїх думок і роздумів. Для сучасної людини немає нічого важчого, ніж відсутність можливості поділитись. Їй необхідне інтимне, емоційно-позитивне, довірливе спілкування;

потреба в сексуальному задоволенні. Якщо в шлюбі не задовольняється сексуальна потреба одного з партнерів, то можливі різні негативні наслідки: зрада, статева холодність жінки, думки про розлучення. Таким чином, стабільність сімейних взаємин ставиться під загрозу [25, с.32-36].

Отож, однією з проблем на, нашу думку, є уявлення молодих людей, які вступають у шлюбні відносини, про сім'ю. Адже, якщо чашка матиме тріщину, то навряд чи з неї можна буде напитися чаю і не має гарантії, що з маленької тріщинки не утвориться велика і цілої чашки вже не буде. Даний приклад найповніше описує подібну картину. Тому, приймаючи таке важливе рішення у своєму житті, кожним повинна усвідомлюватися уся відповідальність, потрібно відкинути свій егоїзм, любити безкорисливо, бути готовим для жертовності.

Наступним недоліком є зниження значення сім'ї в системі життєвих цінностей особистості з подальшою переорієнтацією значної частини молоді на позашлюбні стосунки або повторний шлюб. Сім'я - це перш за все відповідальність, позашлюбні відносини у свою чергу позбавляють цієї відповідальності, людина вільна, немає спільного побуту, спільних проблем, уявлення про сім'ю є іншим, та в даному випадку і про сім'ю важко сказати так це "посиденьки вечорами”, які не гарантують, що завтра ці люди також будуть разом. Слід також зазначити про послаблення захисної функції сім'ї (як матеріальної, так і психологічної). В Україні існує ціла низка проблем, що перешкоджають нормальному розвитку сім'ї низький грошовий дохід, низький матеріальний рівень, дефіцит вільного часу, погані житлові умови, невлаштований побут, труднощі, зв'язані з народження і вихованням дітей, тощо [32, с.45-50].

Сучасна українська сім'я зіштовхнулася із проблемою нестабільності життєвих планів в умовах економічної нестабільності в результаті чого відбувається стійка орієнтація подружжя на малодітну сім'ю. Звичайно питання скільки у сім'ї буде дітей є питанням виключно окремої сім'ї. Однак слід зауважити, що без дітей важко проявитися справжній любові, оскільки подружжя без дітей зосереджені самі на собі і люблять тільки одне одного. А істинна любов, за висловом Сент Екзюпері, виникає тоді, коли чоловік і дружина починають дивитися в одну сторону, тобто вчаться любити другу людину. Серед інших проблем, що перешкоджають розвитку сім'ї, слід зазначити: погіршення дитячо-батьківських взаємин, зумовлене невідповідністю та закостенілістю батьківських норм, загострення суперечностей між партнерами в орієнтації сім'ї на демократичний (з боку жінок) або патріархальний (з боку чоловіків) розвиток, дисфункціональний розвиток сім'ї, ознаками якого є: тенденція до домінування, боротьба за владу обох партнерів, неузгодженість рольової поведінки, негнучкість сімейних норм, маніпуляція партнером, дітьми, ігнорування потреб, почуттів членів сім'ї, конфліктна взаємодія [3, с.9];

Також можна назвати і такі проблеми, як: ускладнення сімейної адаптації молодого подружжя внаслідок неадекватних дошлюбних очікувань, завищених вимог до партнера; порушення механізму адаптації сім'ї до динамічних процесів у суспільстві.

Важливою проблемою сім'ї є її матеріальне забезпечення - загальний рівень життя, в який входить і рівень заробітної плати, і забезпеченість товарами широкого вжитку, благоустрій побуту, організація вільного часу тощо. Зрозуміло, що проблема матеріальної забезпеченості сім'ї не єдина для нормального її функціонування, але це той фундамент, який дає змогу кожній сім'ї отримати все необхідне для усіх її членів і, перш за все, для дітей [33, с.123].

На жаль одне матеріальне забезпечення сімей не може зберегти їх цілісність. Відомо, що в часи лихоліть і пов'язаним з ними падінням рівня матеріальної забезпеченості сім'ї стають ще більш згуртованими і, навпаки, з ростом добробуту збільшується відсоток зруйнованих сімей [3, с.52].

Адекватно оцінивши ситуацію, що склалась: постає питання про розробку термінових заходів по наданню допомоги сім'ї у всіх її напрямках. З боку держави повинні передбачатися певні заходи і не лише економічного і соціального спрямування, але і створення служб психологічної допомоги сім'ям.

Сьогодні проводяться фундаментальні дослідження сім'ї в Україні зросла кількість установ та організацій, що займаються проблемами сім'ї на державному рівні. Серед них слід назвати: Центри соціальних служб для молоді, відділи сім'ї та молоді, Служба у справах неповнолітніх. А також недержавні фонди та організації - Спілка захисту сім'ї та особистості, Центр екології сім'ї та ін. Вагомий внесок у сферу практичної допомоги сім'ї дають психологічні та соціально-психологічні дослідження проблем сім'ї, які проводяться Державним інститутом проблем сім'ї та молоді, Інститутом психології АПН України, Інститутом соціальної і політичної психології АПН України, Інститутом проблем виховання АПН України [28, с.48-50].

Отже, існує велика кількість проблем, які необхідно вирішувати. Для цього необхідна ефективна державна політика, щодо розвитку сім'ї, цілеспрямована діяльність центрів і служб, які займаються проблемами сім'ї, доброзичливі стосунки між людьми, повага та любов.

Дослідники відзначають, що у працях, присвячених проблемам шлюбу й родини, спостерігаються змішування концепцій і розбіжності відносно критеріїв успішності, адаптивності й функціональності, а також приблизність використовуваного категоріального апарату. З одного боку, родина традиційно визначається через її інституціональні характеристики, з іншого - дослідники акцентують увагу на деінституціональному характері подружніх відносин. Це внутрішнє протиріччя утрудняє аналіз та інтерпретацію накопичених фактів, а також не дозволяє визначити чіткі методологічні позиції для розгляду подружніх відносин. Як відзначає В.А. Сисенко, С.В. Ковальов, Ю. Є. Альошина та І.Ю. Борисов дослідники найчастіше не уточнюють, про яку саме постать родини йдеться - соціальний інститут, малу групу або систему, що породжує безліч протиріч і не прояснює суті проблеми [16].

1.3 Виховний потенціал сімї в сучасних умовах

Сім`ї належить пріоритетне місце в процесі формування і розвитку особистості від моменту її народження. Вона є першим вихователем дитини і середовищем передачі духовного багатства, культурних традицій, формування ціннісних орієнтирів, практичних умінь навичок, тому, безперечно, основну причину безпритульності і бездоглядності дітей потрібно шукати в особливостях їх сімейного оточення.

Взаємини дорослих і дітей є не тільки засобом підтримки їхніх контактів, а й своєрідним, досить дієвим методом виховання - виховання спілкуванням. Це відбувається тому, що саме в спілкуванні з дорослими діти найчастіше засвоюють (а точніше, закріплюють) свої майбутні моделі поведінки [11].

Причиною того, що батьки дуже рідко проводять дозвілля разом з дітьми, є не лише брак вільного часу, а й невміння його організувати: більшість батьків віддають перевагу перегляду телевізійних передач, спілкуванню з іншими людьми, зводячи контакти з власними дітьми до мінімуму.

Звуження кола спілкування, спільних занять, їх одноманітність

виховний потенціал сім`ї, негативно позначаються на внутрішньосімейних взаєминах. Не маючи можливості приділяти дітям достатньо уваги, здійснювати належний догляд, батьки тим самим звільняють місце для впливу на дітей інших авторитетів, якими найчастіше стають члени дворових компаній.

Важливим компонентом реалізації виховного потенціалу сім`ї є батьківський контроль і взаємини між дітьми і батьками. Високий рівень поінформованості батьків щодо того, як дитина будує свої стосунки з друзями, хто належить до кола друзів, яким чином вони проводять спільний час, чим дитина займається після школи, де буває увечері, як витрачає гроші, з одного боку, свідчить про взаєморозуміння, з іншого - про батьківський контроль, мета якого - попередження небажаної поведінки, небажаних подій, неприємних випадковостей [30, с.14-17].

Із збільшенням віку зменшується поінформованість батьків про те, що дитина робить після школи, як вона проводить вільний час, де буває увечері. Можна зробити припущення, що підлітки змінюють свої звички та характер дозвілля, але батьки продовжують вважати, що їхня 15-16-річна дитина поводить себе у вільний час так само, як і два-три роки тому.

Серйозною перешкодою у вихованні дітей є значне послаблення такого потужного фактора виховання, як приклад батьків. Сучасні підлітки, відчуваючи на собі незадовільний рівень життя сім`ї, здебільшого відмовляються жити за такими принципами, як їхні батьки. Необхідною умовою для нормального соціально-психологічного розвитку дитини є батьківська любов та повага до особистості дитини. Холодність, відчуженість батьків у ставленні до дитини, конфлікти між батьками, фізичні покарання дітей детермінують формування патологічних особливостей поведінки, зокрема розвиток ранніх дитячих неврозів у вигляді страхів, тривожності, роздратованості, агресивності, акцентуації характеру як стійкого, неадекватного реагування на певні соціальні ситуації, яке перебуває на межі норми і патології [1, с.98].

Усвідомлення дитиною, що її не люблять, не поважають і не визнають в сімейному та дитячому оточенні, провокує її до пошуку шляхів зміни свого оточення на більш прихильне, до втечі з дому, знаходження бажаного товариства. Виникає явище соціального сирітства - дітей, які виховуються поза власною сім'єю і позбавлені достатнього чи частого, систематичного й інтенсивного контакту з батьками.

Виховний потенціал сім'ї визначається трьома компонентами:

1. психологічної комунікабельністю,

2. моральної спрямованістю,

3. педагогічною культурою батьків.

Якщо всі ці три складові мають місце в сім'ї і досить добре проявляються, то можна говорити і судити про високий виховному потенціалі конкретної сім'ї [1, с.134].

Критеріями оцінки виховного потенціалу сім'ї є:

можливість сім'ї задовольнити соціально-психологічні потреби особистості;

рівень педагогічної культури батьків;

характер взаємин у сім'ї;

здатність сім'ї звернутися за допомогою у разі критичних ситуацій до різних соціальних інститутів.

Оцінюючи виховні можливості сім'ї доцільно використовувати комплекс прийомів і методів: спостереження за поведінкою та навчанням дітей, виховною діяльністю батьків, відвідування сімей, індивідуальні бесіди з сім'ями та їх вихованцями, анкетування та тестування дітей та їх батьків, а також малюнок сім'ї очима дитини, методика " Незакінчені речення "про сім'ю, які пропонується продовжити батькам і дітям по черзі [7, с].

Виділяють такі рівні виховного потенціалу сім'ї:

Високий рівень: у родині повністю задовольняються соціально-психологічні потреби кожного її члена, створений домашній вогнище. У сімейних відносинах домінують взаєморозуміння, демократичний стиль спілкування і поведінки, панує позитивна трудова та моральна атмосфера, культурний і раціональний дозвілля. У батьків досить високий рівень педагогічної культури, вони володіють системою педагогічних знань, вміють застосовувати їх у практиці сімейного виховання. У разі критичних ситуацій здатні звернутися за допомогою до різних соціальних інституцій, в тому числі до школи.

Середній (критичний) рівень виховного потенціалу: у родині батьки прагнуть задовольнити соціально-психологічні потреби, властиві дитині, але сама дитина не відчуває того, що він улюблений своїми батьками завжди, і у випадку складних життєвих ситуацій отримає підтримку і схвалення. Внутрісімейні відносини характеризуються взаєморозумінням між батьками, щодо дитини часто застосовується авторитарний стиль спілкування. Батьки мають достатній рівень загальної культури, але не завжди здатні трансформувати свій досвід і знання в практику сімейного виховання. У разі критичної ситуації родина намагається вирішити свої проблеми самостійно.

Низький рівень виховного потенціалу: у родині майже не задовольняються соціально-психологічні потреби її членів, ніхто зі складу сім'ї не вважає, що він поважаємо, цінуємо, любимо і може розраховувати на дружню підтримку. У таких сім'ях ослаблена моральна і трудова атмосфера, присутня постійна конфліктність, нервозність у відносинах. Батькам властивий низький рівень загальної та педагогічної культури [10].

Відомо, що порушення виховного потенціалу сім'ї спричиняється факторами, що гальмують (або перешкоджають) виконання нею відповідних функцій. Такі фактори можуть мати різне підгрунтя: індивідуальні особливості членів сім'ї; взаємовідносини між ними; спосіб життя сімейного мікроколективу; хибність поглядів батьків на зміст і сутність виховання дитини.

Виховний потенціал сім'ї, визначаючи її педагогічні можливості, реалізується за допомогою ряду педагогічних і соціально-психологічних механізмів. До таких механізмів відносяться:

інпринтінг - фіксування дитиною, переважно в дитячому віці, на рецепторному і підсвідомому рівнях особливостей впливають на нього об'єктів, перш за все батьків;

наслідування - проходження якому-небудь предмету, способу, за допомогою чого відбувається найчастіше мимовільне засвоєння дитиною

соціального досвіду;

екзистенційний натиск - оволодіння мовою і засвоєння поведінкових норм у процесі взаємодії зі значимим особою;

ідентифікація - процес ототожнення дитиною себе з батьками або одним з них;

рефлексія - внутрішній діалог, в якому підліток цінує, приймає або відкидає ті чи інші сімейні цінності, норми, традиції [16].

Зазначені механізми діють з різним ступенем інтенсивності в різні періоди життя дитини в батьківській родині. Разом з тим, всі ці механізми об'єднує те, що вони реалізуються в процесі міжособистісної взаємодії батьків і дітей в їх спілкуванні та співпраці в різних видах побутової, ігровий, пізнавальної, трудової, культурно-дозвільної та іншої спільної діяльності, як у сім'ї, так і за її межами. Результатом цієї діяльності виступає формування певного стилю взаємодії, який визначає виховний ефект родини у вигляді взаємного впливу батьків і дітей один на одного [28, с.45].

Розділ 2. Соціальні показники розвитку молодої сім?ї в Україні

2.1 Характеристика типів та функцій сучасної молодої сім'ї

Реалізація сімейних функцій безпосередньо впливає на характер подружніх взаємин. Н.Н. Обозов та А.Н. Обозова змістом сімейно-рольової сфери подружніх відносин вважають співробітництво шлюбних партнерів при реалізації сімейних функцій. Функції сім'ї зумовлені розвитком суспільства, вони є історично змінними і тому в часі змінюються ролі чоловіка та жінки в сім'ї, всього устрою сім'ї. Нормально функціонуюча сім'я - це сім'я, яка відповідально та диференційовано виконує свої функції, в результаті чого задовольняються потреби в зростанні та змінах як сім'ї, так і кожного її члена [31, с.134].

Розглянемо кожну функцію сім'ї та визначимо, як сучасна сім'я справляється з її виконанням.

1. Матеріально-економічну функцію сім'ї становлять її бюджет, організація споживчої діяльності, участь у суспільному виробництві, здобуття професії, відновлення втрачених на виробництві сил. Сім'я повинна приймати участь у суспільному виробництві, здобувати професію, заробляти собі на життя, на відновлення втрачених на виробництві сил. Щоб утримувати сім'ю, люди змушені займатися так званою комерційною діяльністю. Особливо важко сім'ям, які виховують малих дітей, неповним, багатодітним сім'ям. Ці явища стають причиною зубожіння сімей, що позначається на здоров'ї членів сім'ї, їх інтелектуальному розвитку, а в майбутньому на розвитку суспільства, генофонді країни.

2. Житлово-побутова функція - це забезпечення сім'ї житлом, ведення домашнього господарства, організація домашнього побуту. Ця функція тісно пов'язана з попередньою.). Молоді сім'ї навіть не мають чітких перспектив щодо одержання житла. Усі ці негаразди негативно позначаються на організації домашнього побуту і загалом - на мікрокліматі сім'ї [3, с.6-8]

3. Репродуктивна (демографічна) функція сім'ї "і полягає у відтворенні життя, продовженні людського роду, тобто в народженні дітей. Мається на увазі відтворення не тільки кількісне, а й якісне (народження фізично і психічно здорового покоління, без біологічних і психічних аномалій). Як відомо, для відтворення населення та його природного приросту кожна сім'я повинна мати двох-трьох дітей. Статистичні дані свідчать про те, що особливістю сучасної молодої сім'ї є її малодітність (більшість сімей, десь біля 52 відсотків, має одну дитину), бездітність, відкладання народження дітей на невизначений період.

4. Комунікативна функція сім'ї передбачає створення сприятливого сімейного мікроклімату, необхідного для психічно-емоційного відтворення сил членів сім'ї, внутрішньосімейного спілкування подружжя, батьків і дітей, сім'ї та оточуючого мікро- і макросередовища, а також її спілкування з духовними та інтелектуальними надбаннями суспільства (засоби масової інформації, література, мистецтво тощо). Психологічний клімат сім'ї - це стійкий емоційний настрій, результат особливостей і якості взаємостосунків членів сім'ї. Психологічний клімат сім'ї може змінюватись і залежати від самих членів сім'ї. Він може бути сприятливим, несприятливим (конфлікти, сварки, знервованість), суперечливим (чи то повна злагода, чи то сварки) [2, с, 145].

5. Виховна функція полягає у передачі дітям дорослими членами сім'ї соціального досвіду. Програма сімейне виховання розвиває здібності, здрові інтереси та потреби дитини, формує правильний світогляд, позитивне ставлення до праці, сприяє прищепленню гуманних моральних якостей, розумінню необхідності дотримуватися правових і моральних норм життя, поведінки, що сприяє розвитку фізичної досконалості дітей, зміцненню їхнього психічного здоров'я, виробленню навичок санітарно-гігієнічної культури. Ця функція - одна з найважливіших. Її мета - передати підростаючим поколінням у процесі входження в систему суспільних відносин соціального досвіду, знань, орієнтацій, норм і ролей, умінь і навичок, необхідних для моральної життєдіяльності [33, с.99].

6. Рекреативна функція сім'ї - це організація вільного часу та відпочинку сім'ї. Рекреативна діяльність сім'ї здійснюється в будні й вихідні дні, а також під час відпустки. Вона виконує роль збереження сім'ї як цілісної одиниці, зміцнює сім'ю, закріплює кращі традиції, має велике значення у вихованні дітей, емоційному єднанні подружжя. Крім того, ця функція має значення для розвитку інтересів і потреб особистості, виконує культурну роль, формуючи, розвиваючи та виховуючи культурні, моральні й духовні цінності та норми. У стабільній сім'ї ця функція постійно трансформується й розвивається. У дезорганізованих сім'ях ця функція по суті руйнується або виконується частково [4, с.56].

Перед молодою сім'єю стоять особливо гострі проблеми матеріально - економічного та житлово-побутового характеру. Невизначеність майбутнього, незайнятість у сфері суспільного виробництва, нестабільність заробітків, непідготовленість до сімейного життя та виживання у таких умовах негативно позначаються не лише на демографічній ситуації в Україні, а й на внутрішньосімейних взаємостосунків членів сім'ї, її стосунків з оточуючим середовищем, вихованні дітей, організації вільного часу.

Типологія сімей перегукується з функціями і немаловажно взаємозв'язується з ними. Тому, успішність соціальної роботи з молодою сім'єю забезпечується завдяки врахуванню типу сім'ї. Адже кожна сім'я, яка належить до того чи іншого типу, має свої типові особливості, а значить потребує різних видів соціальної допомоги, застосування певних форм і методів роботи [7, с.78].

Виходячи з основних функцій сім'ї, можна назвати такі типи сімей:

1. Залежно від виконання матеріально-економічної функції:

за рівнем матеріальної забезпеченості - бідні, малозабезпечені, забезпечені, багаті;

за професійною приналежністю, освітнім рівнем, віком, ставленням, до релігії та за особливими умовами сімейного життя - сім'ї робітників, службовців, акторів, вчителів та ін.; студентські сім'ї; неповнолітніх; баптистів, мусульманів; моряків, космонавтів, висококваліфікованих спортсменів, геологів та ін.

2. Залежно від виконання житлово-побутової функції, за структурою сім'ї та особливостей проживання:

за складом сім'ї (структурою): неповні, прості нуклеарні (батьки і діти),

складні (батьки, діти, дідусі, бабусі - у різних варіантах);

великі (батьківська пара, декілька дітей зі своїми сім'ями - три і більше подружніх пар) [6, с 324].

3. Залежно від виконання демографічної функції:

за кількістю дітей в сім'ї: інфертильні (бездітні), однодітні, малодітні (2 дитини), багатодітні (3 і більше дітей до 16 років);

за однорідністю соціального складу: однорідні (сім'я складається з представників однакових соціальних прошарків - робітничі сім'ї, сім'ї інтелігентів, сім'ї вчених і т.д.) - їх налічують до 70 відсотків; різнорідні сім'ї (члени сім'ї мають різну освіту, професію. У таких сім'ях у їх членів загальних інтересів менше) за регіональними принципом (міські, сільські);

за тривалістю подружнього життя - сім'ї молодожонів (до 1 року);

сім'ї з тривалістю подружнього життя від 1 до 3 років; від 3 до 5 років; від 5 до 10 років; від 10 до 20 років; від 20 до 25 років; від 25 до 30 років; від 30 років і більше [12, с.172].

4. Залежно від виконання комунікативної функції:

сім'ї за типом керівництва - гелітарні (рівноправні, демократичні);

авторитарні (підпорядкування одного члена подружньої пари іншому);

за типом юридичних взаємостосунків - побудовані на шлюбних стосунках; позашлюбні (співжиття без оформлення шлюбу); оформлені юридичне, але проживають окремо;

за юридичними взаємостосунками батьків та дітей - чоловік і жінка живуть з різними дітьми; чоловік або жінка (чи обидва) мали дітей до вступу в шлюб, зведені діти; усиновлені діти; опікунські сім'ї;

за якістю емоційно-психологічних взаємостосунків у сім'ї: гармонійні; конфліктні; емоційно неврівноважені; дезорганізовані (панує страх);

соціальне неблагополучні (мають негативні взаємостосунки з морально-правовими органами суспільства);

сім'ї зі специфічними проблемами - сім'ї з психічними та фізичними захворюваннями; сім'ї правопорушників; сім'ї алкоголіків, наркоманів; сім'ї з захворюваннями на СНІД; сім'ї зі схильністю до суїциду; сім'ї інвалідів.

5. Залежно від виконання виховної функції:

благополучні;

неблагополучні (в тому числі, зовні благополучні);

сім'ї групи ризику [31, с.156].

2.2 Соціальні проблеми становлення та функціонування молодої сім'ї

Коли кожен з нас досягає дорослого віку, з'являється природна потреба мати власну сім'ю. Звичайно, ми майже ніколи не замислюємося над тим, як і чому ця потреба виникає. Не усвідомлюємо, мабуть, і того що вона гармонійно вплітається і в суспільні потреби. Це означає, що сім'я водночас становить подвійну цінність - для особи і для суспільства. Дану потребу суспільства люди задовольняють шляхом утворення власних сімей за власними потребами і бажаннями.

Необхідно постійно пам'ятати, що протягом усього XX ст. сім'я в Україні переживала глибокі зміни, що торкалися усіх аспектів її існування та розвитку. Сьогодні зміни обумовлюються як закономірними зрушеннями у житті нашого народу у процесі оновлення його економічної та соціальної структури, так і окремими подіями - складними соціальними катаклізмами, які серйозно деформували сім'ї. [10].

Не секрет, що сучасна сім'я переживає кризу. Проявами цієї кризи служать такі показники, як падіння народжуваності, нестабільність сім'ї, зростання кількості розлучень, поява великої кількості бездітних, свідома відмові від народження єдиної дитини; масова відмова від дітей, здавання їх у пологові чи дитячі будинки, будинку дитини, приймальники-розподільники, втеча дітей з дому; жорстоке поводження з дітьми аж до позбавлення життя своїх дітей.

Аналіз сучасної демографічної ситуації, а також її динаміка за останні роки показує, що Україна поряд із соціально-економічними проблемами опинилась віч-на-віч із серйозною демографічною кризою. Причому, на відміну від економічної та політичної, демографічна криза більш інертна. Ці обставини можуть дати далекосяжні негативні наслідки для незалежного стабільного розвитку держави.

У нових соціально-економічних умовах народжуваність в Україні знизилась до рівня, що не забезпечує простого відтворення поколінь, поглибився процес старіння трудових ресурсів.

Відсутність комплексного підходу до вирішення проблем планування сім'ї призвела до такої ситуації в країні, коли штучне переривання вагітності стало основним методом регулювання народжуваності. За цим показником Україна посідає одне з перших місць у світі [20, с 10].

Під загрозою перебуває інтелектуальний і моральний потенціал народу, що зумовлено різким зниженням життєвого рівня більшості сімей в Україні. Повільно зростають прибутки населення, а ціни і тарифи випереджають темпи їх зростання. Збільшуються витрати на медичне обслуговування, навчання дітей, комунальні послуги, що підриває економічні можливості сім'ї

Негативно впливають зменшення кількості шлюбів і збільшення кількості розлучень. Ці обставини можуть мати далекосяжні негативні наслідки для стабільного розвитку країн, і тому вже зараз необхідно створити максимально сприятливі умови відтворення, господарювання, праці, життя народу на основі формування традиційно нової української родини.

Однією з найбільших проблем сучасної родини в Україні є її економічна нестабільність, соціальна малозахищеність та підвищена психологічна вразливість. У свою чергу, це породжує її дезорганізацію, внутрішні деструктивні процеси, конфлікти і, зрештою, веде до розпаду. Внаслідок цього - страждання, нервові захворювання, асоціальна поведінка, стреси, безпритульність дітей, безвідповідальність, байдужість, аморальність і жорстокість батьків [16].

Сьогодні питання житла для молодих сімей є проблемою номер один. Забезпечення житлом молодих сімей повинно бути пріоритетною метою також і держави. Забезпечення житлом молодих сімей призводить до позитивних результатів, про це зайве навіть говорити. Це і рівень народжуваності, це і моральна задоволеність сімей. Звичайно, стабільність, задоволеність життям не обмежується лише цими показниками, сюди входить і заняття улюбленою роботою, доходи сім'ї та інші аспекти добробуту. Але все ж рішення проблеми з житлом є сьогодні найактуальнішим завданням для працюючої молоді створити свою сім'ю [26, с.134].

Цінності, які були у наших прадідів - коли любов, традиції, а не матеріальне становище партнера, стояли в основі зародження нової сім'ї - в наші дні трохи відходять на другий план. Тоді не було традиції жити окремо від батьків, але сучасний світ диктує своє, і установка нинішніх молодих пар - жити окремо від батьків. Це правильно, адже молода пара самостійно вчитися жити і приймати рішення, відчувати себе відповідальними за свою сім'ю і вважати себе окремою сім'єю, а не сімейною парою у складі батьків.

Але не кожному доступно житло. Не кожен готовий сьогодні вийти за того, кого він любить, у зв'язку з проблемою житла. Мова тут йде переважно про міське населення. У нас є зацікавлена сім'єю, сімейними цінностями, молодь, готова її створити, але вона не готова до цього за наших умов доступності житла та матеріального становища, умов життя, заробітної плати, що в першу чергу визначає рівень життя, народжуваність і соціальне самопочуття населення [8, с, 101-103].

Молода сім'я потребує як матеріальної, так і педагогічної та культурологічної допомоги. У зв'язку з цим стає зрозумілою необхідність організації підготовки молоді до подружнього життя, яку потрібно розглядати як складову частину роботи щодо зміцнення сім'ї та піднесення її соціальної активності. Життя вимагає, щоб подібною роботою було охоплено якомога більше молодих людей, а також були чітко визначені її цілі, методи, форми і можливості.

Очевидно, мета підготовки до шлюбу повинна полягати у формуванні в людини потреби в сім'ї, що проявлялася б як бажання мати повноцінну сім'ю, жити в ній і відповідати за неї. Адже потреба молодої людини мати власну сім'ю - це потреба в традиційній, суспільно значимій формі реалізації і організації особистого життя, яка відповідає соціальній сутності людини та її об'єктивному призначенню. Це потреба поєднати своє особисте життя з життям особи протилежної статі через інтимно особистісне ставлення до неї, поєднати з метою досягнення традиційних "вічних" цілей людського існування (це - кохання, діти, сімейний затишок і щастя, спільна праця, підтримка здоров'я, спілкування з близькими і рідними людьми). Здійснення загальних цілей має означати для молодої людини досягнення життєвого успіху, одним із складників якого є сім'я [8, с.106-107].

Результати наукових досліджень, досвід роботи в психологічній консультації з питань шлюбу і сім'ї дозволили виділити і описати сучасні тенденції у функціонуванні української сім'ї:

Все більшого розвитку набуває неповна і позашлюбна сім'я.

Багато чоловіків і жінок свідомо не вступають у шлюб, а задоволення потреби в коханні пов'язують із пошуком сексуального партнера, а не створенням сім ї.

Зростає кількість молодих сімей (до 39%), основним мотивом заключення шлюбів яких було "народження дитини”. За даними значна доля таких сімей (до31%) розпадається протягом трьох років.

Серед мотивів вступу в шлюб у молоді домінують раціональний і матеріальний розрахунок.

В дошлюбній поведінці молодих людей спостерігається неадекватно-завищені вимоги до особистості партнера і до шлюбу в цілому (частіше у жінок), що веде до відмови від створення сім'ї і самоактуалізації особистості в професійній діяльності [13].

Сучасні сім'ї і вступаючі в шлюб стійко орієнтовані на малодітну сім'ю.

Більшість пар не схильні до співробітництва, пошуку шляхів стабілізації відносин, у них не сформовані соціально-психологічні уміння вирішувати міжособистісні проблеми. Все це формує установку на розлучення як засіб вирішення конфліктів і напруги.

Протилежність мотивів, цілей, функціонально-рольових позицій,

особистісних характеристик молодого подружжя все більше ускладнює адаптації до шлюбу, зменшує гнучкість і толерантність партнерів, скорочує тривалість адаптивного періоду молодої сім'ї, наближає їх до розлучення.

"Хвороба сім'ї" понижує її психотерапевтичну функцію і здатність самостійно долати труднощі і переборювати кризові періоди.

Сучасна сім'я характеризується дезінтегрованістю і незахищеністю її членів перед зовнішніми факторами [15].

Збільшується кількість жінок незадоволених сексуальними відносинами з чоловіком.

В умовах економічної нестабільності, зниження матеріального достатку сім'ї, подружжя вимушене шукати інші форми заробітку (бізнес, інндивідуально-торгівельна діяльність), що вносять зміни в життєві плани сім'ї і її функціонально-рольову структуру.

Неузгодженість функцій і ролей збільшує незадоволеність шлюбом.

Отже, соціально-економічні порушення, які відбуваються у нашому суспільстві, призвели до деформації в структурі задоволення матеріальних та духовних потреб людей, негативно вплинули на життєдіяльність сім'ї. Соціологи наголошують, що сім'я, як соціальний інститут знаходиться у стані гострої кризи. Саме тому сімейна політика на державному рівні повинна бути орієнтована на надання соціальної допомоги сім'ям, особливо молодим [16].

2.3 Кризові явища у житті молодої сім'ї

Кожна сім'я проходить декілька стадій свого життєвого циклу, які пов'язані з певними проблемами і специфічними труднощами. У молодій сім'ї виділяють найбільш небезпечні, кризові явища у подружніх стосунках цього періоду сімейного життя.

Першим з них є первинна адаптація подружжя один до одного як шлюбних партнерів. Вона потрібна у всіх нових сім'ях, навіть тих, де існують добрі побутові умови і високий рівень подружньої сумісності, а там, де ці первинні умови сімейного життя постають менш сприятливими, сім'я без адаптації просто не може існувати. Статистичні дані показують, що від чверті до третини розлучень припадає на перші дв роки існування сім'ї, що свідчить про неабиякі труднощі адаптації подружжя до сімейного життя. Розглянемо основні сфери подружньої адаптації у новоствореній сім'ї [5].

Побутова сфера, яка включає такі основні моменти:

· Пристосування до житлових умов. Вони можуть бути досить важкими, наприклад, у гуртожитку, на квартирі, у комунальній квартирі, у сім'ї батьків, особливо для незвичної до таких умов людини.

· Необхідність ведення домашнього господарства і розподіл домашньої праці. Типовим для цієї проблеми є, ухилення чоловіків від "жіночої роботи" внаслідок традиційного уявлення про розподіл праці. Для сучасної молодої жінки буває неприємним відкриттям, що вона опиняється у нерівному становищі щодо домашнього навантаження.

· Матеріальне забезпечення сім'ї, яке в багатьох сім'ях, особливо в сучасних умовах безробіття, є найголовнішою проблемою. Молодий чоловік, який до шлюбу звик жити на гроші батьків, або працювати час від часу, ставши сам батьком мусить перейти на серйозне ставлення до заробляння грошей. Якщо один чи обидва партнери звикли жити з комфортом, фінансова обмеженість викликає незадоволення, створює приводи для докорів, конфліктів та охолодження почуттів [45, с.41-43].

· Дотримання порядку у квартирі. На перший погляд, цей сектор сімейного побуту здається не дуже проблемним, але це враження помилкове. Для людей з рисами педантизму або відповідними традиціями прядок і чистота є надзвичайно важливою потребою і умовою задоволення сімейним життям. З іншого боку, як не дивно і не парадоксально, існують люди, яких надзвичайно важко навчити класти на місце речі, мити посуд, слідкувати за одягом. Поєднання таких партнерів робить побутову адаптацію серйозно проблемою.

· Налагодження харчування сім'ї, яке влаштовує її членів. Треба, щоб їжа, яку готує жінка, задовольняла чоловіка, а віну свою чергу, брав участь у купівлі продуктів, або допомагав готувати [7, с.39-40].

Психологічна сфера адаптації полягає у пристосуванні подружжя до особливостей темпераменту, характеру, що виявляється у прояві почуттів та спілкуванні, взагалі, поведінці партнера. Практично не буває, щоб всі манери поведінки ідеально подобалися партнеру, і тому завжди потрібні певні зусилля для пристосування до небажаних проявів. Перш за все, мусиь бути більш-менш задовільно вирішена проблема сімейного лідерства.

Дуже важливо навчитися правильно реагувати на різні варіанти агресивної поведінки партнера. Імпульсивні та запальні люди відповідають на заперечення, говорять багато зайвого і перебільшеного, про що потім часто жалкують, тому краще навчитися надавати їм можливість висловлювати своє незадоволення і не дуже звертати увагу на їх несправедливі слова [22].

Психологічна адаптація включає і пристосування до особливостей тих почуттів, які визначили утворення шлюбу. Це можуть бути різноманітні нюанси симпатії, поваги, кохання, вдячності і кожен з подружжя чекає розуміння прийняття відповідних почуттів з боку партнера. Ще однією проблемою психологічної адаптації є підтримка амооцінки партнера. Від шлюбного партнера кожна людина чекає підтримки позитивної самооцінки, і адаптація полягає в тому, аби прийняти і підтримати самооцінку партнера або змусити змінити її прийнятним для нього засобом [23, с.60]

Духовна сфера адаптації постає у наближенні основних світоглядних переконань і цінностей шлюбних партнерів. Це стосується в першу чергу, політичних, релігійних, расових та національних позицій.


Подобные документы

  • Поняття молодої сім'ї в Україні. Дослідження проблем розвитку молодої сім'ї в Україні. Соціальний аналіз корелляцій функцій молодої сім'ї. Характеристика соціологічного дослідження "Мотивація вступу до шлюбу". Основи функціонування сучасної сім'ї.

    дипломная работа [81,6 K], добавлен 08.05.2009

  • Методологічні підходи до вивчення молодої сім’ї в Україні, соціальні показники, основи функціонування та індикатори її трансформації. Динаміка сімейних відносин в українському суспільстві. Розв’язання сімейної кризи при сприянні соціальних працівників.

    дипломная работа [101,4 K], добавлен 06.05.2009

  • Психічний та соціальний розвиток учнівської молоді. Організація роботи щодо розвитку соціальних навичок учнівської молоді завдяки використанню діалогових технологій. Поняття "соціальні навички" та їх значення для становлення особистості молодої людини.

    дипломная работа [528,3 K], добавлен 19.11.2012

  • Поняття, ознаки та принципи громадянського суспільства, особливості його становлення та формування в Україні. Порівняння конституційно-правових актів органів державної влади України та країн світу. Аналіз проблеми консолідації українського суспільства.

    магистерская работа [120,5 K], добавлен 24.05.2010

  • Предмет етносоціології та її актуальні проблеми. Соціально-етнічні особливості розвитку України. Теорія політичної нації, її основоположники. Етнічна структура сучасного суспільства і міжнаціональні відносини в Україні. Спільне життя націй і народностей.

    контрольная работа [32,3 K], добавлен 25.04.2009

  • Сутність, мета, структура та проблематика державної молодіжної політики. Роль соціального педагога в її здійсненні. Умови, гарантії для становлення і розвитку молоді, її інтеграції в сфери життєдіяльності, реалізації здібностей юнаків та дівчат.

    курсовая работа [369,7 K], добавлен 28.03.2011

  • Зміст, форми і методи соціально-педагогічної роботи з молодими сім’ями. Дослідження та вивчення проблем молодої сім’ї, що є актуальними в умовах кризи інституту сім’ї в цілому. Робота з соціальної реабілітації. Питання та цілі сімейної психотерапії.

    контрольная работа [44,2 K], добавлен 12.11.2014

  • Соціально-психологічна десоціалізація людини. Джерела сучасної концепції десоціалізації. Пристосування як основний механізм десоціалізації. Вчинковий підхід до проблеми розвитку і становлення особистості в соціумі. Соціалізація дітей і підлітків.

    учебное пособие [128,5 K], добавлен 13.12.2009

  • Негативний вплив алкоголізму на організм людини, соціальну та демографічну ситуацію в країні. Спростування міфів про алкоголь, основні закони тверезості. Історія пияцтва та боротьби з ним в Україні. Першочергові заходи державної антиалкогольної політики.

    дипломная работа [225,2 K], добавлен 26.02.2013

  • Молодь - енергійна та продуктивна частина суспільства, визначення її ролі. Формування життєздатного молодого покоління як складова стратегії розвитку України. Молодіжні проблеми, створення умов та гарантій для всебічного та гармонійного розвитку молоді.

    реферат [11,9 K], добавлен 01.12.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.