Соціально-педагогічна робота з молодими сім’ями

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка

Інститут педагогіки та психології

Кафедра соціальної педагогіки

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

із курсу «Технологій соціально - педагогічної діяльності»

на тему: «Соціально-педагогічна робота з молодими сім'ями»

студента 5-го курсу СП-51 групи

Бурлаки Д.І.

Перевірила: Калаур С. М.

м. Тернопіль - 2014

Зміст

Вступ

1.Сучасна молода сім'я: поняття та сутність

2.Найхарактерніші проблеми молодої сім'ї

3.Сутність та зміст соціально-педагогічної роботи з молодими сім'я

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми. Роль сім'ї у суспільстві не можна порівняти за своєю силою ні з яким іншими соціальними інститутами, оскільки саме в сім'ї формується та розвивається особистість людини. Сім'я є першим виховним інститутом і впливає на людину протягом всього її життя. Але особливо велика роль її на початку життєвого шляху. Саме в сім'ї закладаються основи моральності людини, формуються норми поведінки, розвивається внутрішній світ та індивідуальні якості особистості. Сім'я сприяє не тільки формуванню особистості, але й її самоствердженню, стимулює соціальну, творчу активність, розкриває індивідуальність. За цих умов важлива роль у вихованні людини належить молодим сім'ям та рівню їх готовності до виховання дітей.

Статистика свідчить, що реформи, які проводились в Україні протягом
90-х pp., не обминули сім'ю, відбилися на ній, призвели до неоднозначних змін її життєдіяльності. Багато сімей внаслідок краху традиційної підтримки з боку держави не змогли пристосуватися до нових умов. Демографи фіксують катастрофічне падіння народжуваності, соціологи відзначають зростання числа асоціальних сімей і передбачають зниження життєвого рівня, падіння моральних устоїв сімейного виховання. Безробіття стає однією з найактуальніших проблем української сім'ї. І не лише тому, що відповідальність батьків за навчання, професійне самовизначення, працевлаштування, матеріальний добробут молодих історично склався в нашому суспільстві ще за радянських часів. Сьогодні на перший план виходить економічний чинник: дорослі діти вимушені займатися пошуками роботи разом з батьками, при чому останні не в змозі утримувати навіть себе.

Проблеми сьогодення потребують від суспільства і держави нагальних заходів щодо запровадження системи соціального захисту свого найменшого осередку й кожного її члена в усіх сферах життєдіяльності, створення належних матеріально-побутових та морально-психологічних умов розвитку і зміцнення української родини.

У сім'ї знаходять відображення всі соціальні проблеми, що характерні для сучасного суспільства. Особливо це стосується молодої сім'ї. Так, психологічна література висвітлює питання, пов'язані з проблемами подружньої адаптації, готовності молоді до сімейного життя, аспекти становлення молодої сім'ї як психологічно здорового осередку (С. Ковальов, І. Гребенніков, В. Меншутін, Є. Виноградська, В. Торохтій, О. Бондарчук). Соціальні та демографічні дослідження демонструють проблеми молодої сім'ї, їх причини, закономірності розвитку, ціннісні орієнтації (В. Береговий, В. Бойко). Сьогодні вивченням проблеми молодої сім'ї, розробкою форм, методів, технологій роботи з ними займаються науковці та фахівці Державного інституту проблеми сім'ї та молоді (Ю. Якубова, Л. Волинець та ін.), лабораторії сімейного виховання Інституту проблеми виховання НАПН України (В. Постовий, О. Докуніна, Т. Алексеєнко), Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (З. Кісарчук, Г. Оніщенко та ін.), Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді (З. Зайцева, І. Іванова), що представляють педагогічний аспект дослідження означеної проблеми.

Аналіз наукових праць свідчить про недостатність вивчення проблем молодої сім'ї в теорії і практиці соціальної педагогіки, і, як наслідок, відсутність ефективної соціально-педагогічної роботи щодо формування якостей сім'янина. Аналіз проблем, пов'язаних з функціонуванням молодої сім'ї, та проблем соціальної підтримки з боку держави, громадських організацій, науковців свідчать про наполегливі пошуки ефективних змісту, форм та методів роботи з молодими сім'ями. Саме цим був зумовлений вибір теми нашого дослідження - „Соціально-педагогічна робота з молодими сім'ями ”.

Об'єкт дослідження: соціально-педагогічна робота з молодими сім'ями.

Предмет дослідження: зміст, форми і методи соціально-педагогічної роботи з молодими сім'ями

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати перевірити зміст, форми і методи соціально-педагогічної роботи з молодим сім'ями.

Відповідно до мети були визначені такі завдання дослідження:

На підставі аналізу літератури визначити поняття та проблеми сучасної сім'ї.

Розкрити сутність та зміст соціально-педагогічної роботи з молодими сім'ями.

Визначити й обґрунтувати зміст, форми й методи соціально-педагогічної роботи з молодою сім'єю.

При виконанні роботи використовувались такі методи дослідження: теоретичні - аналіз соціологічних, психологічних і педагогічних досліджень у межах теми, що вивчається, аналіз документів, теоретичне осмислення передового соціально-педагогічного досвіду, його аналіз, синтез та узагальнення для розробки теоретичних основ соціально-педагогічної роботи з молодими сім'ями; емпіричні - анкетування, спостереження, бесіда, організація соціально-педагогічної діяльності, систематизація накопиченого досвіду;

Практичне значення впровадження нових змісту (напрямів), форм і методів соціально-педагогічної роботи з молодими сім'ями. Пропонований досвід організації соціально-педагогічної роботи з молодими сім'ями може знайти подальше застосування в розробці соціальними педагогами, соціальними працівниками, волонтерами, іншими суб'єктами соціально-педагогічної діяльності власних технологій соціально-педагогічної роботи з молодими сім'ями.

Структура роботи. загальним обсягом 24 сторінки, основна частина складається зі вступу, трьох питань,висновків, списку використаних джерел (28 найменувань).

1.Сучасна молода сім'я: поняття та сутність

У процесі вивчення проблем молодої сім'ї дослідники, у першу чергу, стикаються с труднощами, пов'язаними із визначенням поняття „молода сім'я”. На сьогодні не існує однозначного тлумачення цього поняття внаслідок існування різних підходів до його визначення. Окрім загальних рис, що характеризують поняття молодої сім'ї як сім'ї взагалі (наявність шлюбу, здійснення життєдіяльності на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємна відповідальність), визначення поняття має свої „специфічні” критерії, яких дотримуються дослідники у процесі вивчення молодої сім'ї. Саме відсутність єдиних чітко визначених та загальноприйнятих критеріїв значно ускладнює визначення поняття молодої сім'ї.

Так, якщо основним критерієм обрати термін сумісного проживання, то в групу молодих сімей можна віднести й ті сімейні пари, які перебувають у віці 30-50-ти та більше років, але уклали шлюб недавно. Якщо за основу брати вік подружжя до 30 років, то такі сім'ї також відрізняються терміном сімейного життя. В одній групі можуть бути молодята, чий вік не перевищує 20-25 років, а сімейний стаж налічує 1-2 роки, з одного боку, і подружжя у віці 25-30 років, що мають кілька дітей та 8-10 років сімейного життя, з іншого [1, 14].

А. Губенко вважає, що складність визначення поняття „молода” сім'я пов'язана з тим, що вік тих, що беруть шлюб, має широкий діапазон і однозначно не відповідає визначеному віку. Він пропонує у цій класифікації за основу брати тривалість подружнього життя і відносить до неї подружжя, сімейний стаж яких налічує 10 років. Проте інші дослідники мають інші думки: за Т. Гурко - це 3 роки; В. Лисенко - до 4-х років; І. Каткова, Б. Урланіс - до 5 років. Л. Гордон, Є. Груздева відносять до „молодої” сім'ї те подружжя, яке за віком молодше 40 років і не має дітей. А. Антонов „молодою” вважає сім'ю, у якій вік дружини і чоловіка не перевищує 30 років, а тривалість їх сумісного життя 5 років. В. Зацепін визначає молоду сім'ю за терміном, який не перевищує 3 роки сумісного життя і поділяє його на три етапи: 1) сім'ю молодят (етап минає із закінченням „медового місяця”); 2) молоду сім'ю (від „медового місяця” до початку вагітності дружини); 3) сім'ю, що чекає дитину [2, 24].

За думкою В. Постового „молода сім'я” - це період у житті людини, який характеризується відчутною зміною умов духовного спілкування щонайменше двох людей незалежно від їх віку, поєднанням їх економічної взаємодії, що позначається на створенні матеріальної бази сім'ї, активному дітонародженні та освоєнні виховної функції [9].

Т. Алєксєєнко вважає, що для характеристики молодої сім'ї найбільш суттєвими показниками є: молодий вік подружжя, наявність дітей та недовготривалість сімейного життя, що зумовлюють обмеженість сімейного і батьківського досвіду. Дослідник при вивченні даного поняття враховує вік дітей не до 5 років, а до їх вступу до школи, оскільки, за його думкою, саме з цього моменту розпочинається новий етап соціалізації сім'ї. Таким чином, Т. Алєксєєнко визначає молоду сім'ю як сім'ю від першого шлюбу, де є діти дошкільного віку і вік батьків не перевищує 30 років [2].

Кожен з цих підходів є суб'єктивно обґрунтованим з точки зору конкретного дослідника і має право на своє існування. На нашу думку, на сьогодні найбільш об'єктивне тлумачення поняття „молода сім'я” дає А. Капська. Вона визначає молоду сім'ю як соціальну групу, у якій вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років; формується на визначенні юридичної форми шлюбу або співжиття на підставі взаємодовіри; здійснює життєдіяльність на основі спільного побуту, матеріально-економічної взаємодії, народженні і вихованні дітей [7; 11].

Це визначення включає декілька важливих моментів. По-перше, дане визначення відображає у собі нині посилену тенденцію до створення молодих сімей без юридичної реєстрації шлюбу, так званих громадянських шлюбів. Цей факт не повинен залишатися поза увагою дослідників, оскільки ця форма хоча і здається проблематичною в плані визнання її сім'єю, а не просто тимчасовим співжиттям, але тенденція часу діє на користь легалізації цієї форми. По-друге, критерій, що відображає вік подружжя визначається у відповідності з офіційно прийнятим життєвим циклом, що характеризує саме молодість: вік від 15 до 35 років [5, 19].

Таким чином, визначивши поняття молодої сім'ї, можемо приступити до розкриття основних соціально-педагогічних проблем, з якими стикається молода сім'я і для вирішення яких вона потребує підтримки з боку держави та фахівців.

2.Проблеми молодої сім'ї

Дослідження та вивчення соціально-педагогічних проблем молодої сім'ї є актуальними в умовах кризи інституту сім'ї в цілому. Необхідність дослідження проблем обумовлена, насамперед, пошуком умов раціонального їх вирішення та збереження молодої сім'ї.

Розглянемо більш детально проблеми молодої сім'ї, перш за все, пов'язані: 1) з вихованням дітей; 2) взаємостосунками з генетичною сім'єю; 3) сімейними конфліктами.

1. Відповідно до наукових досліджень, історичного досвіду розвитку сім'ї виховна функція сім'ї є провідною в системі функцій сім'ї. Проблему виховання в сім'ї, у тому числі і молодій, значно ускладнюють соціально-економічні перетворення в нашій країні, які проявляються в матеріальних труднощах, проблемах житлово-побутового характеру. Ураховуючи низький рівень підготовки до сімейного життя, відсутність досвіду виховання, зазначені вище проблеми та труднощі значно знижують виховний потенціал сучасної молодої сім'ї від якого залежить успіх виховання. Виховний потенціал уявляє собою комплекс факторів, умов, що визначають педагогічні можливості сім'ї. У якості компонентів виховного потенціалу сім'ї можна виділити такі складові [4, 18]: 1) чисельність та структура сім'ї; 2) психологічна атмосфера, характер сімейного спілкування; 3) життєвий та професійний досвід батьків, рівень їх освіченості та педагогічної культури; 4) розподіл обов'язків у сім'ї (в тому числі виховних); 5) матеріальні та побутові умови сім'ї; 6) організація сімейного дозвілля; 7) взаємозв'язок з іншими соціальними інститутами.

Отже, розглянемо складові виховного потенціалу молодої сім'ї більш детально та проаналізуємо сучасні проблеми, які виникають у їх межах.

Зміна чисельності та структури сім'ї сьогодні, насамперед, обумовлена демографічною ситуацією в Україні, яка характеризується як кризова. В останні роки спостерігається тенденція до збільшення кількості сімей, які складаються з двох, трьох осіб.

Орієнтація батьків на бездітність, нажаль, на сьогодні розповсюджується на молоді подружжя, які найбільш здатні до дітонародження як кількісного, так і якісного. Ця тенденція обумовлена матеріально-економічними труднощами, духовно-матеріальною кризою серед молодого покоління.

Можна виділити ряд факторів, що обумовлюють скорочення чисельності сім'ї: низький рівень народження; тенденція до відокремлення молодих сімей від батьківських; розлучення; якість здоров'я населення та рівень розвитку медичного обслуговування у країні [2; 18].

Таким чином, відкладення народження дитини та орієнтація на народження однієї дитини призводить до обмеження молодих батьків реалізувати себе як вихователя своєї дитини та накопиченню педагогічного досвіду.

Наступним компонентом, що характеризує виховних потенціал сучасної сім'ї, є сімейне спілкування. Усі функції, які виконує сім'я, реалізуються у процесі спілкування. Сімейне спілкування має свої особливості: 1) інтимність, камерність, близькість партнерів; 2) родина сприймає своїх членів багатогранно, повністю, допомагаючи кожному засвоювати та успішно виконувати ролі та обов'язки у „зовнішньому світі”; 3) єдність процесів розвитку, навчання та виховання; 4) завдяки родині пристосування людини до нових соціальних умов або повна соціалізація відбувається у відносно стабільному соціальному середовищі [24].

Це - позитив сімейного спілкування. Проте є й негатив - особливості, які ускладнюють стосунки, особливо між молодими батьками та дітьми: 1) у сім'ї людина послаблює контроль, не приховує роздратування, поганого настрою, відверта зі своїми близькими; 2) взаємодія у сімейному спілкуванні може бути обмеженою, оскільки члени сім'ї вже задовольнили свої комунікаційні потреби і прагнуть спокою; 3) спілкуванні в сім'ї відбувається на тлі щоденних турбот, що нерідко знецінює його зміст. Буденність стосунків, постійна заклопотаність батьків може бути нестерпною для дитини; 4) сімейні стосунки ускладнює відсутність у більшості молодих батьків психолого-педагогічних знань та досвіду організації стосунків; 5) недооцінка налагодження стосунків в родині призводить або до її розпаду, або до постійних конфліктів і ускладнень; 6) надзвичайно важливим компонентом спілкування є мова. Мова спілкування сучасних молодих батьків з дітьми має свої характерні ознаки: здебільшого вона непослідовна, з певною мірою роздратування, інколи нагадує муштру [28].

Отже, обмеження сімейного спілкування, збіднення його змісту, внаслідок зайнятості молодих батьків, пов'язаної з професійним навантаженням, навчанням (жінки-матері), дефіцит тепла та уважного ставлення один до одного, поступове зникнення сумісних форм корисної діяльності дитини і дорослих, емоційність сімейного спілкування, що здебільшого несе негативний відтінок, призводять до встановлення у сімейному оточенні нездорової психологічної атмосфери.

Значною кількістю досліджень виявлено, що чим молодше вік батьків, тим нижчий рівень виховного процесу, що відбувається у цій сім'ї. Саме молоді батьки стикаються з труднощами у виборі вірного стилю і тону спілкування з дітьми, забезпеченні їх нахилів та здібностей. Це створює проблему педагогічної культури сім'ї, яку ми розглядаємо як один з компонентів виховного потенціалу.

А. Алєксєєнко виділяє три групи батьків, які характеризують рівень сформованості педагогічної культури. Їх характеристика включає такі показники: наявність і якість психолого-педагогічних знань, їх глибини, повнота і осмисленість, ступінь сформованості вмінь та навичок, ціннісне ставлення до дитини, стабільність зацікавленості до питань виховання в цілому [2, 23].

На жаль, педагогічна культура сучасних молодих батьків залишається на низькому рівні. Це обумовлено наявністю багатьох проблем, пов'язаних з функціонуванням молодої сім'ї: низьким рівнем моральної та матеріальної готовності молоді до створення сім'ї та виконання виховної функції; тенденцією до омолодження шлюбу і як наслідок відсутністю життєвого досвіду у молодих батьків; недооцінка молоддю ролі сім'ї у житті дитини і суспільства в цілому; відсутністю досвіду виховання у молодих батьків, пов'язаного з народженням дитини-первістка та орієнтацією на одну дитину, що не дозволяє відтворити природну школу підготовки батьків; професійна зайнятість батьків (особливо матері) та зменшення часу на спілкування та виховання дитини.

Одним з компонентів виховного потенціалу сім'ї є проблема розподілу обов'язків у сім'ї, зокрема виховних. Уже неодноразово зазначалося, що в процесі розподілення сімейних обов'язків спостерігається нерівне розподілення сімейних обов'язків між чоловіком та дружиною. Сьогодні жінки відчувають на собі подвійне навантаження, адже вони виконують роль не лише матері, а й виступають рівноправним членом суспільства. Таке навантаження призводить по психічної та фізичної втоми і, як наслідок, жінка стає більш вразливою, заклопотаною, що не може не позначитися на психологічному кліматі у сім'ї, вихованні дитини.

Підвищена зайнятість, насамперед батька, а також і матері обумовлена необхідністю матеріально-економічного становлення сім'ї. Сьогодні молода сім'я опинилася в досить складних матеріальних та побутових умовах внаслідок низького рівня життя в країні, нестабільність заробітків. Аналізуючи матеріально-економічне становище сучасної молодої сім'ї, можна зробити висновок, що виховні можливості молодої сім'ї у значній мірі визначаються її матеріально-економічним становищем. Соціально-економічні перетворення досить суттєво вплинули на добробут української родини, особливо це позначилося на економіці молодих родин, що мають дітей. Гострою залишається проблема доступу до базових можливостей розвитку людського потенціалу: продуктивної зайнятості, освіти, медичного обслуговування.

Сьогодні істотною проблемою, у зв'язку з матеріальними негараздами, є проблема організації сімейного дозвілля. У сучасних умовах практично відсутні безкоштовні форми виховної роботи, гуртки та спортивні секції. Дозвілля дітей стало серйозною проблемою останніх років і це призводить до того, що культурний розвиток дитини, і сім'ї в цілому, відходить на другий, а то і на останній план серед невідкладних сімейних проблем.

Отже, підсумовуючи зазначене вище, слід сказати, що криза, у якій перебуває інститут сім'ї, поступово переходить в кризу сімейного виховання. Під дією об'єктивних та суб'єктивних факторів молоді батьки є нездатними якісно виховувати функцію виховання. Їх нездатність полягає здебільшого в наявності їх виховної діяльності багатьох педагогічних помилок, які в певній мірі ґрунтуються на економічній основі молодої сім'ї. Попередити значну кількість педагогічних помилок або пом'якшити їх вплив на особистість дитини, на нашу думку, допоможе вчасна цілеспрямована підготовка молоді до сімейного життя та батьківства, формування її педагогічної культури. Така робота повинна розпочинатись безпосередньо в сім'ях, коли і хлопчики і дівчатка на прикладі своїх батьків на високому культурному рівні засвоюватимуть ролі чоловіка і дружини, батька і матері, і продовжуватись в дошкільних закладах, школі, у спеціальних консультаційних пунктах, службах сім'ї і школах молодих батьків.

2. Загальновідомо, що сім'я - важливий компонент мікросередовища, у якому відбувається соціалізація особистості. Окремі риси характеру та стилі поведінки батьків передаються в процесі сімейного спілкування [28], тому дуже важливим є те, який саме досвід набуває молодь в батьківській родині.

Важливим моментом взаємовідносин батьків і дорослих дітей є характер та інтенсивність допомоги, яку вони виявляють один одному. У нашій країні батьківська допомога одруженим дітям завжди була істотною, хоча в основному вона полягала у вихованні онуків. Сучасний важкий економічний стан обумовлює надання молодій сім'ї саме матеріальної допомоги. Виникає складна проблема: як проіснувати самим, і ще допомагати своїм дітям, що на наш погляд, сприяє високій діловій активності цієї вікової когорти (віком від 45 до 65 років), а також їх значному психічному навантаженню. Допомога батьків носить постійний характер і розглядається як норма поведінки. Недаремно молоді сім'ї вважають батьківську сім'ю надійною опорою в житті, дійсно в сучасних умовах стартові позиції значної частини молодих сімей не дозволяють забезпечити нормальну життєдіяльність лише силами молодого подружжя.

Отже, становлення молодої сім'ї неможливе без участі батьківської (генетичної сім'ї). Вплив батьківської родини на формування молодої сім'ї не є однозначним: він може бути, як позитивним, так і негативним. Взаємодія молодої сім'ї обумовлена, на наш погляд, двома чинниками: а) відсутністю власного досвіду сімейного життя у молодого подружжя; б) труднощами, пов'язаними із економічним становленням молодої сім'ї.

3. Окремою проблемою, з якою стикається сім'я, є проблема сімейних конфліктів. Взагалі, у процесі підготовки молоді до сімейного життя слід уникати думки про існування ідеальної сім'ї, у якій ніколи не існує проблеми конфлікту.

Психологічні аспекти функціонування молодої сім'ї підвищують здатність молодого подружжя до конфліктів. Так, сумісність шлюбних партнерів досягається не завжди і не одразу. Будь-який аспект несумісності проявляється у вигляді конфлікту.

З точки зору В. Сисенко, усі шлюбно-сімейні розбіжності можна поділити на три групи. До першої групи можна віднести розбіжності, що виникають на основі неузгодженості, та несправедливого розподілу праці у сім'ї, різного розуміння прав та обов'язків, недостатнього внеску одного із подружжя в домашній труд та самообслуговування. До другої групи можна віднести конфлікти, що базуються на хронічному незадоволенні будь-яких потреб одного із подружжя, або кожного з них. До третьої входять сварки, що мають в основі недоліки у вихованні, характеру і особливості подружжя [13; 17].

В. Сисенко дійшов висновку, що розбіжності та конфліктні ситуації ґрунтуються здебільшого на наступних причинах [23, 15]: незадоволеність сексуальних потреб одного із подружжя; незадоволеність потреби сили і значимості власного „Я” (порушення почуття власної гідності з боку іншого партнера, його неповажне відношення, образи, критика); незадоволеність потреби одного з подружжя, або кожного з них у позитивних емоціях (відсутність лагідності, ніжності, турботи, уваги і розуміння, психологічне відчуження подружжя один від одного); пристосування одного з подружжя до спиртних напоїв, азартним іграм; фінансові розбіжності між подружжям (питання сімейного бюджету, утримання сім'ї, внеску кожного члена в її матеріальне забезпечення); незадоволеність у потребі взаємної допомоги, взаємопідтримці, потреби у співробітництві, пов'язане із розподіленням праці у сім'ї, веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми; різні потреби і інтереси проведення відпочинку, дозвілля, розбіжності у захопленнях.

Отже, ми розглянули найбільш актуальні проблеми молодої сім'ї, пов'язані з її функціонуванням та становленням, що дає нам можливість зробити наступні висновки: 1) Становлення та функціонування молодої сім'ї відбувається на фоні багатьох проблем психолого-педагогічного, соціально-економічного, медичного, правового характеру; 2) На процес становлення та розвитку молодої сім'ї впливають об'єктивні чинники, які обумовлені соціально-економічним становищем нашої країни та його впливом на життєдіяльність молодої сім'ї, точніше його впливом на якість виконання нею сімейних функцій; 3) Складність самостійного вирішення проблем молодим подружжям обумовлена суб'єктивними умовами становлення, що ґрунтуються на відсутності життєвого досвіду, недостатній соціальній зрілості, відсутністю психолого-педагогічних знань; 4) Протиріччя між наявністю проблем молодої сім'ї та обмеженою здатністю їх самостійного вирішення обумовлює необхідність надання кваліфікованої допомоги та підтримки з метою її збереження, зміцнення та подальшого розвитку.

3. Сутність та зміст соціально-педагогічної роботи з молодими сім'ями

Одним з основних об'єктів соціально-педагогічної роботи виступає молода сім'я, яка потребує соціальної підтримки, допомоги, реабілітації. Соціально-педагогічна робота з молодими сім'ями полягає у забезпеченні соціальної профілактики сімейного неблагополуччя; здійсненні системи заходів, спрямованих на запобігання аморальній, протиправній поведінці дітей та молоді; наданні соціальної допомоги та послуг з метою реалізації програми роботи з молодою сім'єю; наданні допомоги батькам у розв'язанні складних питань сімейного виховання; здійсненні соціальних послуг та соціальної реабілітації.

Соціально-педагогічна робота з сім'єю - це система взаємодії соціальних органів держави і суспільства та сім'ї, спрямована на поліпшення матеріально-побутових умов життєдіяльності сім'ї, розширення її можливостей у здійсненні прав і свобод, визначених міжнародними та державними документами, забезпечення повноцінного фізичного, морального й духовного розвитку усіх її членів, залучення до трудового, суспільно-творчого процесу [8; 17].

Основним змістом (або напрямами) соціально-педагогічної роботи з сім'єю є соціальна профілактика, соціальна допомога, соціальний патронаж, соціальна реабілітація, надання їй соціально-психологічної, психолого-педагогічної, соціально-медичної,юридичної,інформативно-консультативної,психотерапевтичної допомоги та підтримки з метою вдосконалення її життєдіяльності [15; 25; 26].

Соціальна профілактична робота з сім'єю полягає у реалізації системи соціально-психологічних, медико-соціальних і правових заходів, спрямованих на усунення умов та причин виникнення проблем, а також системи заходів з профілактики сімейного неблагополуччя, конфліктів, розлучень, стресових станів; у формуванні відповідального батьківства, збереженні репродуктивного здоров'я молоді; в організації роботи щодо запобігання помилок, розрахунків у системі сімейного виховання [16; 22; 26].

Соціальна допомога має на меті надання різноманітних соціальних послуг сім'ї в умовах конкретного суспільства, конкретної ситуації. Ці послуги сприятимуть формуванню у сім'ї нормальної життєдіяльності. Соціальні послуги можуть мати інформаційний, консультативний характер, метою їх є надання психолого-педагогічної, правової, соціально-медичної, матеріальної підтримки сім'ям. Завдання полягає у тому, щоб допомогти сім'ї в цілому і кожному з її членів справитися з повсякденними життєвими труднощами, проблемами [18].

Соціальний педагог виступає посередником між сім'єю, державою, громадськими організаціями та законодавчими органами [20]. Соціальні послуги спрямовані на допомогу у створенні й поліпшенні умов життєдіяльності сім'ї, можливостей її самореалізації, на захист її прав та інтересів. Це, насамперед, роз'яснення про пільги, що надаються молодим сім'ям, формування їхньої правосвідомості, відповідального ставлення батьків до батьківських обов'язків, надання різних видів соціальних послуг. Молодій сім'ї, неповнолітнім та молоді має бути гарантованим надання різного роду інформативних консультацій.

Молода сім'я потребує різних видів допомоги: з питань планування сім'ї, виховання та догляду за дітьми, адаптації до зміни зовнішніх умов, розробки індивідуальних сімейних стратегій, організації вільного часу сім'ї, налагодження сімейного побуту й господарства, удосконалення взаємостосунків у сім'ї тощо.

Соціальний патронаж - один з напрямів соціальної роботи, спрямований не постійне супроводження сімей, які потребують систематичної підтримки умов, достатніх для забезпечення життєдіяльності сім'ї [16; 25; 19].

Соціальна реабілітація спрямована на надання допомоги молодій сім'ї з метою подолання сімейних конфліктів, кризових станів, дисгармонії у взаємостосунках, тимчасових або постійних труднощів у життєдіяльності сім'ї, які з'являються внаслідок тяжких захворювань, майнових витрат, конфліктних взаємостосунків, нервово-психічних захворювань, а також допомоги тим, хто опинився у стані безвихідності, безпорадності чи самотності.

Робота з соціальної реабілітації проводиться як з кожним членом сім'ї індивідуально, так і з усією сім'єю та її родичами. Мета такої роботи - виведення членів сім'ї зі стресового стану, надання соціально-медичної, соціально-правової допомоги, відновлення честі, гідності, права і свободи членів сім'ї [16; 28].

Робота зі зняття нервово-психічних і фізичних навантажень, попередження та профілактики захворювань, пов'язаних з перевантаженнями нервової та м'язової системи, навчання передовим методам фізичної та психічної культури. Перераховані види діяльності можуть здійснюватися у соціально-психологічних службах, центрах здоров'я і народної медицини, а також у відділах та секторах інших соціальних Служб.

Найважливішим суб'єктом соціально-педагогічної роботи з молодими сім'ями в Україні виступає центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (ЦСССДМ) та його спеціалізовані формування. Система ЦСССДМ на сьогодні має вже сформовану структуру на державному, регіональному (обласному) та місцевому (районному, міському) рівнях.

Завдання ЦСССДМ у роботі з сім'єю - надання конкретної індивідуальної допомоги сім'ї й молоді, яка збирається укласти шлюб, з метою раціональної організації внутрішньо та позасімейного спілкування, планування сім'ї, життєдіяльності та відпочинку, спілкування сім'ї з оточуючим середовищем, навчання раціонального розв'язання та подолання складних сімейних колізій, виховання дітей, а також профілактична робота з запобігання розлучень та ін. [3].

Так, Українським ЦСССДМ розроблена і впроваджена державна програма роботи з молодою сім'єю. Завдання програми - практичне розв'язання питань стабілізації молодої сім'ї, підготовка молоді до шлюбу, профілактика сімейної дисгармонії, сімейного неблагополуччя, підготовка молодих батьків до виконання батьківських обов'язків і реалізація рекреативних потреб сучасної молодої сім'ї [21].

Ця програма пропонує систему роботи ЦСССДМ з молодою сім'єю: 1) підготовку молоді до сімейного життя; 2) роботу з молодими сім'ями у плані стабілізації сімейних стосунків; 3) допомогу батькам щодо розв'язання різноманітних проблем сімейного виховання; 4) соціальну реабілітацію у роботі з сім'єю. Розроблена система роботи з молодою сім'єю має на меті сприяти удосконаленню соціально-педагогічної роботи за цими напрямами.

Підготовка молоді до сімейного життя передбачає формування навичок здорового способу життя, психолого-педагогічних, юридичних, економічних, медичних знань з питань становлення особистості, формування статево-рольової ідентифікації, оволодіння знаннями медико-соціальних проблем алкоголізму, наркоманії, профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом, планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я молоді, профілактики вагітності, народження здорових дітей, розвитку сімейних традицій .

Ця робота проводиться серед учнів шкіл, шкіл-інтернатів, ПТУ, ліцеїв, коледжів, вузів, у студентських гуртожитках, а також з молодими парами, які подали заяву до ЗАГСУ. До роботи залучаються спеціалісти: соціальні педагоги, психологи, юристи, економісти, наркологи, гінекологи, венерологи, сексологи, психотерапевти, спеціалісти з планування сім'ї тощо.

До організаційних форм соціально-педагогічної роботи з молодою сім'єю належать: мобільні курси, навчально-консультативні пункти (у тому числі виїзні у сільські місцевості), вечірні жіночі та юнацькі гімназії, клуби для дівчат, кабінети довіри; лекторії, дискусійні клуби, діяльність спеціалізованих служб (служба знайомств, пошта довіри, школа молодого подружжя, телефон довіри) тощо. Для досягнення поставленої мети застосовуються такі форми роботи, як різноманітні комунікативні тренінги, тестування, індивідуально-групові психологічні консультації, психологічний театр мініатюр, лекції та семінари, проектні методики, шоу-програми, тематичні КВК . З метою створення поширення інноваційних соціальних технологій організовуються експериментальні майданчики [16].

Робота з молодими сім'ями по стабілізації сімейних стосунків - це, насамперед, діяльність ЦСССДМ по удосконаленню взаємостосунків у сім'ї, профілактиці дисгармонії сімейних відносин, подружніх конфліктів, реалізація програми планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я членів сім'ї, формування здорового способу життя сім'ї, організація її вільного часу, допомога в організації сімейного господарювання та побуту, створення іміджу кожної сім'ї, ознайомлення з юридично-правовими аспектами шлюбно-сімейних стосунків, надання соціальної допомоги, організація соціального патронажу сімей тощо.

Основні шляхи вирішення проблем у цьому напрямі: створення консультативних пунктів, кабінетів, консультативних служб, у тому числі виїзних для роботи з сільською сім'єю, діяльність центрів „ Родинний дім”.

Однією з ефективних форм роботи з молодими сім'ями стали культурно-масові розважальні, конкурсні форми роботи. Це не лише найбільш раціональна на даному етапі форма організації дозвілля молодих сімей, а й пропаганда кращих сімейних традицій українського народу, звичаїв, обрядів, пошук сімейних талантів, розвиток пізнавальних інтересів членів сім'ї, творчої ініціативи, обмін досвідом у сімейному вихованні, зміцнення взаємостосунків у сім'ї, відродження родинно-побутової культури українського народу тощо. Масово-розважальні заходи, сімейні свята найчастіше провадяться за такими формами: Тиждень планування сім'ї, День матері, календарні, православні, релігійні свята, обряди. Вони відзначаються як щорічні обласні конкурси молодих сімей, конкурси, вечори студентських сімей, свята молодих сімей, конкурси сімейних ерудитів, на краще сімейне подвір'я, виставки дитячих творів, малюнків про сім'ю, фестиваль сімейних творчих колективів, сімейні спортивні свята, сімейні ігри, фотовиставки, спортивні змагання „Я і моя сім'я” . [3; 16; 26].

Допомога батькам у розв'язанні різноманітних проблем сімейного виховання полягає у наданні їм допомоги у вирішенні складних питань родинної педагогіки: підготовка молодих батьків до народження дитини, соціально-психологічна, психолого-педагогічна допомога батькам у вихованні дітей різних вікових груп з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей кожної дитини, підготовка дитини до школи, застосування різних форм і методів сімейного виховання, вирішення складних проблем у взаємостосунках батьків та дітей, вирішення юридичних проблем цих взаємостосунків.

Реалізація ЦСССДМ цих проблем здійснюється завдяки створенню школи молодої матері, школи батьківської підтримки, телефону довіри, консультативних пунктів при школах, ПТУ, соціальних служб для батьків, соціально-медичних курсів для молодих жінок, клубів молодих батьків та ін. Основні форми роботи: семінари, конференції, „круглі столи”, індивідуальні консультації, тренінги, вивчення педагогічних ситуацій, педагогічні бліц-турніри, сімейні посилки, психодрама, трантактний аналіз, кінолекторії тощо [5; 16; 18].

Питання сімейної психотерапії є складним у реалізації в діяльності соціальних педагогів. Робота у цьому напрямі передбачає соціальну реабілітацію сімей з дисгармонією у сімейних взаємостосунках, наявністю конфліктних ситуацій, де члени сім'ї зловживають алкоголем, наркотичними речовинами, мають різні види нервових захворювань, що створює загрозу для стабільності сім'ї. Подружня психотерапія має в основному індивідуальний характер і зорієнтована лише на одну подружню пару та її проблеми, допомагає досягти гармонії у взаємостосунках та врегулюванні подружніх взаємин даної сім'ї.

Основні структури, що застосовуються - це консультпункти, кабінети екстреної психологічної допомоги, телефон довіри, тренінгові центри. І саме завдяки їх функціонуванню проводяться тестування, анкетування, психоемоційні тренінги, бесіди-консультації та ін. Така робота передбачає допомогти людям знайти душевну рівновагу, почуття безпеки, навчити їх долати стресові ситуації, труднощі, поважати і розуміти себе та близьких людей.

Таким чином, для досягнення своїх цілей соціально-педагогічна робота з молодими сім'ями повинна бути ретельно продумана, обґрунтована та спиратися на програму, у якій закладено зміст, форми і методи соціально-педагогічної роботи.

педагогічна молода сім'я

Висновки

У ході нашої роботи ми дійшли до наступних висновків узагальнюючого характеру.

1. Сім'я є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства. У процесі цього розвитку сім'я набула функцій, які в єдності й сукупності забезпечують повноцінність її існування, саморозвиток та життєдіяльність як соціального інституту, збереження і зміцнення надбань духовної культури, звичаїв, традицій кожного народу та осягнення вселюдської культури.

2. Молода сім'я - це соціальна група, у якій вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років; формується на визначенні юридичної форми шлюбу або співжиття на підставі взаємодовіри; здійснює життєдіяльність на основі спільного побуту, матеріально-економічної взаємодії, народженні і вихованні дітей.

3. До основних соціально-педагогічних проблем молодої сім'ї належать: економічні, психологічні, педагогічні, організаційні труднощі у вихованні дітей (виховний потенціал); взаємостосунки з генетичною сім'єю; сімейні конфлікти.

4.Ефективними формами і методами роботи з молодими сім'ями є наступні: 1) з напряму підготовки молоді до сімейного життя - організація лекторіїв; робота клубів; проведення консультацій; 2) з напряму роботи з молодою сім'єю по стабілізації сімейних стосунків - створення школи молодої матері, консультативних пунктів при школах, ПТУ; організація клубів молодих батьків; проведення семінарів, тренінгів, індивідуальних консультацій, круглих столів; 3) з напряму сімейної психотерапії - соціальна реабілітація сімей з наявністю конфліктних ситуацій; зняття стресових станів; врегулювання подружніх взаємин.

Соціально-педагогічна робота буде ефективною за таких умов: вирішенні проблеми молодої сім'ї в комплексі; залучення до роботи з молодими сім'ями різних спеціалістів; систематичному і цілеспрямованому проведенні соціально-педагогічної роботи з визначених напрямів.

Наше дослідження, хоча й не претендує на всебічне вирішення проблем молодої сім'ї, але мало на меті, перш за все, здійснити аналіз існуючих соціально-педагогічних проблем молодої сім'ї як у науковій літературі, організувати соціально-педагогічну роботу з молодою сім'єю. Досвід нашої роботи може широко використовуватися різними суб'єктами соціально-педагогічної діяльності.

Список використаних джерел

Акстман К. Социально-педагогическая работа с семьёй / К. Акстман // Социальная работа в Украине: теория и практика. - 2002. - № 1. - С. 27 - 34.

Алєксєєнко Т. Ф. Педагогічні проблеми молодої сім'ї. Навч. посібник / Т. Ф. Алєксєєнко. - К. : ІЗМН, 1997. - 256 с.

Батищева Г. О., Зайцева З. Г. Робота соціальних служб для молоді з молодою сім'єю: метод. рекоменд. / Г. О. Батищева, З. Г. Зайцева. - К. : А.Л.Д., 1996. - 367 с.

Витек Карел. Проблемы супружеского благополучия: Пер. с чеш. / Карел Витек. - М. : Прогресс, 1988. - 287 с.

Вітер М. Як брати шлюб і залишатися в ньому / М. Вітер // Соціальна робота з молодою сім'єю. - К. : УДЦССМ, 2000. - 217 с.

Вовчик-Блакитна М. В. Підготовка молоді до сімейного життя / М. В. Вовчик-Блакитна. - К. : Педагогіка, 1984. - 48 с.

Гребенников И. В. Основы семейной жизни / И. В. Гребенников. - М. : Просвещение, 1991. - 218 с.

Дементьева И. Ф. Первые годы становления брака : Проблемы становления молодой семьи / И. Ф. Дементьева. - М. : Наука, 1991. - 218 с.

Дергачева Л. Сімейне життя-творчість двох / Л. Дергачова // Соціальна робота з молодою сім'єю. - К. : УДЦССМ, 2000. - 321 с.

Журбицька Т. С. Молода сім'я / Т. С. Жибрицька. - К. : Педагогика, 1985. - 217 с.

Зайцева З. Г. Дослідження підготовленості молоді до сімейного життя / З. Г. Зайцева // Підготовка молоді до сімейного життя. Збірник теоретичних і методичних матеріалів для працівників соціальних служб для молоді. - К. : ДЦСССМ, 1999. - 218 с.

Зайцева З. Г., Трубавіна І. М. Соціальна підтримка сім'ї. Комплексні програми центрів ССМ / З. Г. Зайцева, І. М. Трубавіна. - К. : УДЦССМ, 2001. - 217 с.

Зайцева З. Г. Форми і методи роботи з молодою сім'єю / З. Г. Зайцева. - К. : УДЦССМ, 2003. - 64 с.

Иванова Л. М. Судьба молодой семьи / Л. М. Иванова. - М. : Знание, 1989. - 215 с.

Медіна Т. В. Вплив батьківської родини на формування молодої сім'ї / Т. В. Медіна // Нова парадигма: Альманах наук. праць: Філософія. Соціологія. Політологія. - Закарпаття : АВС, 2000. - 376 с.

Медіна Т. Молода сім'я як об'єкт соціальної політики держави / Т. Медіна // Соціальна політика і соціальна робота. - 2000. - №1. - С. 13 - 24.

Молода сім'я: проблеми та умови її становища / За ред. проф. А. Й. Капської. - К. : ДЦССМ, 2003. - 184 с.

Молодая семья: социально-экономические, правовые, морально-психологические проблемы / Сост. В. И. Зацепин. - К. : Логос, 1991 - 314 с.

Мустаева Ф. А. Социальная педагогика: Учебник для вузов. / Ф. А. Мустаева. - М. : Академия, 2003. - 528 с.

Новайтис Г. Семья в психологической консультации / Г. Новайтис. - М. : Московский психолого-социальный институт, 1999. - 321 с.

Постовий В. Г. Сучасна сім'я і її педагогіка / В. Г. Постовий. - К. : Логос, 1994. - 63 с.

Селиченко В. А., Заслуженюк В. С. Психологія та педагогіка сімейного спілкування: Навч. посіб. для студентів вищ. навч. закладів / В. А. Селиченко,
В. С. Заслуженюк. - К. : Логос, 1998. - 217 с.

Семья всё начинается с любви / Сост. И. Залевкая. - Пермь : Кн. изд-во, 1987. - 136 с.

В. А. Балцевич, С. Н. Бурков, А. К. Воднева и др. - Мн. : Университетское, 1989 - 144 с.

Сімейний кодекс України. - К. : Логос, 2002. - 108 с.

Соціальна робота з молодою сім'єю. Збірник теоретичних і методичних матеріалів для працівників соціальних служб для молоді. Вип. 2. - К. : А.Л.Д., 1995. - 327 с.

Технологии социальной роботы: учебное пособие / под. ред. Е. И. Холостовой. - М. : ИНФРА-М, 2001. - 400 с.

Технології соціально-профілактичної роботи: Навч. посібник / За заг ред. проф. А. Й. Капської. - К. : Логос, 2000. - 372 с.

Размещено на Allbest.ru