Моніторинг та оцінювання в процесі соціального проектування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

Моніторинг та оцінювання в процесі соціального проектування

Нагорна Г.О.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню моніторингу та оцінюванню в процесі соціального проектування. Проаналізовано важливість моніторингу та оцінювання в державному управлінні. Визначено різницю понять моніторинг та оцінювання. Обґрунтовано необхідність використання моніторингу та оцінювання в ході соціального проектування.

Ключові слова: державне управління, соціальне проектування, моніторинг, оцінювання, критерії, показники.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку української держави все частіше актуальними стають питання забезпечення якості державного управління. Особливо важливим дане питання стає в період кризи та в умовах державної нестабільності. В процесі розвитку та модернізації країни, в загальному процесі реформування всіх сфер життя населення вагомого значення набувають методи моніторингу та оцінювання. Важливість оцінювальної діяльності сьогодні важко переоцінити, її значимість висока на будь-якому етапі управління: при визначенні мети та завдання державного управління в певній сфері, стратегічному плануванні, проектуванні тощо.

Вперше питання моніторингу та оцінювання в процесі управління постало в 60-ті роки ХХ століття у США, але значний розвиток відбувся лише протягом останніх 30 років. Основне завдання моніторингу та оцінювання - збирати необхідну інформацію для прийняття відповідних рішень. Сутність - відстеження процесу та результатів певної діяльності. Питання моніторингу та оцінювання в процесі соціального проектування також стають особливо актуальними сьогодні. На всіх етапах соціального проектування є вкрай важливим процес збору даних про процес і показники виконання визначених завдань, відстеження відхилень відповідно до поставлених цілей, своєчасна реакція на внутрішні та зовнішні зміни тощо. Нерозуміння цього призводить до неминучих і суттєвих втрат в ході проектної діяльності. Саме тому необхідним є сьогодні вивчення особливостей моніторингу та оцінювання саме в процесі соціального проектування.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Моніторинг та оцінювання в системі державного управління привертають увагу як науковців, так і практиків. Дані питання висвітлювалися такими провідними фахівцями як Бакуменко В.Д., Надолішній П.І., Сурмін Ю.П., Приходченко Л.Л., Дзюндзюк В.Б., Шаров Ю.П., Чебан О.І. та ін.

Питання моніторингу та оцінювання в процесі соціального проектування висвітлюють як вітчизняні, так і зарубіжні науковці. Даною проблематикою займаються такі провідні вчені як Беспалько О.В., Азарова Т.В., Абрамов Л.К., Автономов А.С., Хананшвілі Н.Л., Кузмін А.В., Безверхнюк Т.М., а також багато інших дослідників.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Не дивлячись на високий інтерес до питань моніторингу та оцінювання в сфері державного управління, недостатньо уваги приділяється даній проблематиці саме в процесі соціального проектування. Успіх впровадження соціального проектування як сучасного інструменту в систему державного управління сьогодні залежить від його ефективності та результативності. Саме тому є необхідним дослідження оцінювання та моніторингу в ході соціального проектування.

Мета статті. Метою статті є аналіз моніторингу та оцінювання в процесі соціального проектування, що дозволить дослідити як саме ми можемо їх використовувати на кожному його етапі з ціллю вчасного виявлення відхилень в процесі проектування, коригування всього процесу відповідно до внутрішніх та зовнішніх змін.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Моніторинг та оцінювання в процесі державного управління, підготовки та реалізації державних реформ, стратегій, проектів, програм є ключовим кроком для забезпечення їх ефективності та результативності.

Оцінювання в системі державного управління привертають увагу багатьох науковців. Так, Приходченко Л.Л. зазначає, що цінність проведення оцінювання ефективності державного управління, полягає в тому, що надає змогу визначити: наскільки співвідносяться обрані напрямки діяльності та методи досягнення задекларованих цілей; якими є витрати ресурсів щодо створення продукту (товару чи послуги); який результат і ефект отримали в підсумку (поточному та кінцевому), чи отримують споживачі послуг задоволення від споживання продукту тощо. Крім того, оцінювання - процес, що потребує постійного удосконалення через специфічність призначення: здатність отримувати об'єктивну інформацію, за допомогою якої простежувати рівень розвитку об'єкта оцінювання, визначати напрямки покращення існуючого стану і вносити корективи, як у діяльність, так і безпосередньо в саму систему оцінювання щодо критеріїв та показників. Його застосування: допомагає поліпшити якість, прозорість діяльності влади, тому що результати оцінювання завжди доступні широкому колу громадськості [6].

Чебан О.І. також акцентує увагу на важливості оцінювання в державному управлінні. За думкою автора реалізація національних інтересів та пріоритетів, що мають програмний характер - реформа охорони здоров'я, податкова реформа, децентралізації тощо мають супроводжуватися адекватною системою моніторингу та оцінювання результатів, що сприятиме раціоналізації процесу прийняття управлінських рішень, модернізації державного управління і державної служби, більшої ефективності державних витрат [7, с. 159].

Щодо соціального проектування, Автономов А.С, Хананшвілі Н.Л. зазначають, що оцінювання є невід'ємною специфічною складовою даного процесу, що виконує, на нашу думку, такі завдання:

— контролювати реалізацію державної стратегії, програми, проекту, реформи, і вчасно запроваджувати коригуючи заходи;

— визначати раціональність діяльності у рамках реалізації стратегії (програми, проекту, реформи), тобто досягнення заздалегідь визначених цілей, особливо для ухвалення рішень про те, чи варто продовжувати виконання того чи іншого заходу (проекту);

— випробовувати нові підходи до виконання шляхом реалізації пілотних проектів із подальшим оцінюванням їх результатів (перевірка нових ідей);

— визначати, яка з версій оперативних програм чи проектів забезпечує кращі результати, щоб згодом її було прийнято як робочу (вибір найкращого варіанта з кількох альтернатив);

— добиватися розуміння необхідності подальшого фінансування проекту в рамках державної програми (проекту, стратегії, реформи) [1, с. 154].

Тобто оцінювання в соціальному проектуванні можна визначити як процес детального аналізу результатів діяльності на кожному етапі даного процесу та їх співвіднесення з певними запланованими показниками з метою визначення рівня ефективності проектування.

Можемо зробити висновок, що оцінювання на кожному етапі соціального проектування надасть змогу:

1. Виявити відхилення від спроектованої діяльності, проаналізувати причини цих відхилень, сформувати пропозиції з можливим корегуванням стратегічних та оперативних планів відповідно до умов зовнішнього середовища, що змінюються.

2. Оцінювання дозволить визначити стратегію подальшого розвитку та діяльності з урахуванням корекції дій відповідно до зовнішніх та внутрішніх змін з урахуванням результату, до якого призведуть прийняті управлінські рішення.

3. Впливати на розвиток об'єкта соціального проектування, виконання тієї чи іншої державної програми, стратегії, реалізації реформи тощо.

Процес оцінювання тісно пов'язаний з моніторингом, але треба розрізняти ці два поняття, так як вони є принципово різними.

Так, кажучи про результат соціального проектування важливим також є моніторинг, який проводиться на всіх стадіях процесу. Моніторинг визначається як постійний процес збору даних про процес і показники виконання стратегії, що досягаються у ході її реалізації. Дані, отримані в процесі моніторингу, можуть бути також основою для проведення оцінки ефективності програм у рамках стратегії.

Визначення моніторингу найбільш точно надає Беспалько О.В. Він стверджує, що зміст даного поняття у працях із соціології, соціальної роботи, соціальної педагогіки визначається як:

- систематичний збір і обробка інформації, яка може бути використана для поліпшення процесу прийняття рішень, а також для інформування громадськості;

- постійний, систематичний збір інформації дослідницькими методами з метою спостереження за ходом розвитку якогось соціального явища або процесу і його прогнозування;

- процес спостереження за плануванням та виконанням запланованих дій та заходів з метою коригування, оцінки, ефективного використання коштів, досягнення запланованої мети, мінімізації негативних наслідків, визначення можливостей розвитку та/або повторення проекту;

- процес постійного накопичення інформації з усіх аспектів проекту з метою визначення процесу виконання та закінчення запланованих змін, а також відносно їх сприяння досягненню поставлених цілей;

- дослідження, а саме: повторюване дослідження, яке реалізується в сукупності кількох досліджень (за єдиним планом/алгоритмом.ю інструментарієм), в послідовності (через визначені проміжки часу) та з метою отримання результатів, які характеризують динаміку змін (об'єкта) протягом періоду дослідження;

- процес спостереження за виконанням запланованих дій та заходів з метою їх коригування, мінімізації негативних наслідків, непередбачува- них ситуацій [4, с. 39].

Але сьогодні в науковій літературі часто ототожнюють дані поняття, що призводить до нерозуміння специфіки використання оцінювання та моніторингу в процесі соціального проектування. Ґрунтуючись на твердженнях Берданової О., Вакуленко В., Беспалько О.В. нами сформульовано основні відмінності між цими двома поняттями (Табл. 1).

Таблиця 1

Основні відмінності моніторингу та оцінювання

Джерело: розроблено автором за джерелом [3; 4]

В ході аналізу наукової літератури з питань моніторингу та оцінювання визначено, що однією з проблем на сучасному етапі розвитку нашої держави є вибір критеріїв та показників. Від цього вибору, по суті, в значній мірі залежить і якість даного процесу. Досить влучним є твердження Приходченко Л.Л., яка зазначає, що складність застосування критеріїв та показників в ході оцінювання обумовлюється тим, що необхідна зміна критеріїв оцінювання у відповідності із змінами поставлених цілей, існуючих стандартів та визнаних цінностей [5, с. 140].

Саме тому, ґрунтуючись на твердженнях певних науковців (Азаров Т.В., Абрамов Л.К.), нами запропоновано при виборі критеріїв оцінювання в ході соціального проектування звертати увагу на досить широке коло питань, у тому числі: соціальний управління моніторинг

- чіткість сформульованої цілі, завдання, програми, стратегії, визначених в ході соціального проектування і їх відповідність можливостям інституцій, що будуть їх реалізовувати;

- логічність зв'язку між сформульованою проблемою й поставленою метою;

- реалістичність мети, на досягнення якої направлений процес соціального проектування;

- чи буде сприяти реалізація проекту, програми, стратегії вирішенню поставленої проблеми;

- доступність результатів соціального проектування;

- відповідність методів, плану виконання проекту, програми, стратегії в рамках соціального проектування поставленим завданням;

- чіткість критеріїв оцінки результатів процесу соціального проектування;

- реалістичність кошторису поставлених завданням;

- наявність підтримки інших організацій, інших спонсорів;

- компетентність виконавців [2, с. 4-5].

Дотримання цих вимог дозволить зробити процес моніторингу та оцінювання ефективним, зокрема в процесі соціального проектування.

Висновки з даного дослідження і перспективи. Завдяки проведенню моніторингу та оцінювання ми матимемо змогу вчасно виявити проблемні місця на кожному етапі соціального проектування з метою коригування всього процесу. Разом з цим, вони є необхідними для аналізу ситуації; виокремлення нових напрямів чи зразків в процесі проектування; обґрунтування правильності рішень; дотримання наміченого плану; поліпшення організації та керівництва в процесі проектування; прийняття рішень про людські, фінансові та матеріальні ресурси; вимірювання досягнень у виконанні намічених завдань та формулюванні цілей; своєчасного реагування на певні відхилення від плану, які виникають під час реалізації наміченого.

Саме тому, ми можемо стверджувати, що моніторинг та оцінювання є важливою складовою соціального проектування. Вони потрібні як для самого процесу проектування, так і для стратегій розвитку, поточних планів, проектів. Будь-які дії потребують моніторингу та оцінювання, щоб знати, як діяти далі, що потрібно змінити, а що залишати без змін. Перспективи подальших наукових досліджень полягають в дослідженні методів моніторингу та оцінювання з метою їх подальшого використання в процесі соціального проектування.

Список літератури

1. Автономов А.С., Хананашвили Н.Л. Оценка в социальном проектировании / Под общей редакцией А.С. Автономова - М.: Национальная Ассоциация благотворительных организаций, 2010. - 150 с.

2. Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Технологія оцінки соціальних програм та проектів / Т.В. Азарова, Л.К. Абрамов. - Кіровоград, ІСКМ, 2007. - 100 с.

3. Берданова О., Вакуленко В. Стратегічне планування місцевого розвитку. Практичний посібник / Берданова О., Вакуленко В; Швейцарсько-український проект "Підтримка децентралізації в Україні - ОЕБРБО. - К. : тОв "София-А", 2012. - 92 с.

4. Беспалько О.В. Соціальне проектування / О.В. Безпалько // Навчальний посібник. - К. : [б. в.], 2010. - 127 с.

5. Приходченко Л. Ефективність державного управління: критерії і підходи до оцінювання / Приходченко Л. // Теорія та практика державного управління. Зб. наук. праць. - Вип. 3 (15). - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2006. - С. 139-146.

6. Приходченко Л.Л. Щодо складності застосування показників оцінювання ефективності державного управління: теорія і практика [Електронний ресурс] / Л.Л. Приходченко // Державне будівництво. - 2009. - № 1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2009_1_9

7. Чебан О.І. Оцінювання виконання комунікаційної функції органів публічної влади / О.І. Чебан // Державне управління та місцеве самоврядування. - 2016. - Вип. 2. - С. 59-66.

Размещено на Allbest.ru