На основі вибраних критеріїв складається соціометричний тест. Зовнішній вигляд і якість оформлення тесту - важливі чинники, які впливають на відношення випробовуваних до опитування. Це доведено експериментом. Недбало оформлені тести -- без інструкції, що вимагають обов'язкової вказівки імені і прізвищу що заповнює, без гарантій на збереження таємниці відповідей - пригноблююче діють на опитуваних.

Вимоги до оформлення тесту:

Повинен мати чітку структуру:

а) звернення до випробовуваного;

б) прохання про участь в опитуванні або експерименті з вказівкою в популярній формі його сенсу (обов'язково);

в) інструкцію для заповнення (шифр і правила користування шифром);

г) перелік питань -- критеріїв з відповідними графами для відповідей;

д) прохання вказати свій шифр (можна до відповідей на критерії);

е) гарантії про збереження таємниці експерименту і використанні відповідей в наукових цілях; же) подяка установи, провідної опит, за участь в експерименті.

2. Повинен бути віддрукований будь-яким технічним способом і уміщений на одному листі з використанням і оборотній частині (при необхідності).

3. У нім повинне міститися не більше 7--8 критеріїв. Критерії розташовуються у міру зростання їх складності. Всі питання другорядною плану (про вік, стать, професію опитуваного і ін.) бажано не включати в анкету, а якщо це необходимо--поместить їх в кінці.

Нижче дається зразковий зразок тесту. Критерії ранжирування-- комунікативні.



ШАНОВНИЙ ТОВАРИШ!

З метою вироблення рекомендацій для тренера по комплектуванню основного складу команди для ігор на першість міста, просимо Вас відповісти на питання.

Прочитайте список членів Вашої групи. Відповідаючи на питання, указуйте номер тих членів групи, яких Ви вибираєте або відкидаєте. Ваші відповіді будуть використані тільки в наукових цілях і обговоренню в колективі не підлягають.

1. З ким би Ви бажали разом грати в команді в іграх на першість міста?

В першу чергу ... У другу.. У третю...

2. З ким би Ви не бажали разом грати в команді в іграх на першість міста?

В першу чергу ... У другу.. У третю...

3. ..

Перевірте правильність Ваших відповідей.

Вкажіть шифр--номер свого прізвища за списком .....

Дякуємо Вам!

Розрізняють декілька загальновживаних способів обробки результатів соціометричного опитування: соціограму, соціоматрицю, метод індексів і коефіцієнтів.

Найбільш наочним і доступним є метод соціограм. Проте побудова соціограми значно спрощується, якщо заздалегідь всі результати соціометричного опитування рознесені в спеціальну таблицю -- соціоматрицю. Тому, перш ніж висловлювати прийоми графічної інтерпретації даних, слід вивчити як будується соціоматрицяа і які відомості і виводи можна почерпнути з її аналізу. Соціоматриця є основою для подальшого розрахунку індексів, побудови соціограм і графіків.

Соціоматриця -- таблиця, в якій в горизонтальних рядках указується, хто вибирає (j-члени), а у вертикальних столбцах -- кого вибирають (i-члени).

Підсумок результатів у рядках показує, скільки разів кожен член групи вибрав або відкинув в опитуванні інших членів. Підсумки за стовпцями показує, скільки разів кожен з членів групи вибраний або знехтуваний іншими.

Приведемо приклад матриці за наслідками опитування в групі з 8 осіб. Подібна матриця складається за наслідками відповіді на кожен критерій окремо.

Матриця

№ п/п	Хто вибирає (j)	Кого вибирають (і)	Число відданих виборів
		А	Би	У	Г	Д	Е	Же	З	+	-
1	А	0	+	0	0	-	-	0	+	2	2	4
2	Б	+	0	+	+	0	-	0	0	3	1	4
3	У	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
4	Г	+	+	0	0	0	-	0	0	2	1	3
5	Д	0	+	0	0	0	-	0	-	1	2	3
6	Е	0	+	0	+	+	0	0	+	4	0	4
7	Ж	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
8	З	0	+	0	0	+	-	0	0	2	1	3
Кількість отриманих виборів	+	2	5	1	2	2	0	0	2	14
	-	0	0	0	0	1	5	0	1		7
		2	5	1	2	3	5	0	3			21

Числа в правих підсумкових стовпцях на матриці - персональні величини, що характеризують ступінь активності випробовуваних в опитуванні по даному критерію. У цих числах зафіксована міра емоційної експансивності членів групи в спілкуванні один з одним на основі ситуації по критерію виборів. Перший ряд цифр в правих підсумкових стовпцях указує на міру позитивної експансивності, тобто на потребу вибрати, другий ряд - на міру негативної експансивності, тобто на потребу відкинути, третій ряд - підсумковий. Найбільша позитивна експансивність спостерігається у члена Е. Найменша позитивна експансивність - у членів В і Ж. Найбільша негативна експансивність спостерігається у членів А і Д.

У підсумкових рядках матриці знаходяться три ряди цифр. Це показники соціометричного статусу членів групи. Перший ряд - числа, що характеризують ступінь розвитку позитивного соціометричного статусу, тобто здатність члена групи виступати об'єктом вибору для інших. Другий ряд - числа, що характеризують протилежну здатність, - виступати як об'єкт негативного вибору, тобто такого, з яким можливі конфлікти. Це показники негативного статусу членів групи. Третій ряд - підсумковий.

За даними матриці видно, що найбільший позитивний статус у члена Б з 1 групи. Він отримав 5 позитивних виборів.

У представника з 2 групи - лідером є член В.

У представника 3 групи лідером є член А.

Таким чином, на основі соціоматриці можна якісно описати систему взаємин в даній товариській групі та визначити лідера, побудуваши соціограму.

2.2 Методи дослідження

Структура особистості темперамент, характерні риси, типи реакцій

А.Г. Ковальов (1981) в структурі особи виділив її спрямованість, здібності, характер та систему управління (саморегуляції).

У дослідженні спираючись на систематизацію А.Г. Ковальова, ми виділяємо серед компонентів структури особи спрямованість темпераменту та характер, здібності та саморегуляцію.

Перший компонент - спрямованість особи, її відношення до дійсності. Особистісний напрямок багато в чому зумовлюється мотивацією вищих досягнень, про що мовилося вище.

У ряді дослідження розуміння майстерності - зв'язок між мотивацією досягнень і такою властивістю особистістю. На його досягнення впливає тривожність - відносно стійка схильність особи відповідати на загрожуючи ситуації емоційними поляганнями тривоги або страху. У межах групи мають прояви:

соціальна тривожність (властивості особи)

психодинамічна тривожність (властивість темпераменту).

Перша у сам перед визначає - життєвим досвідом, а друга - природженими особливостями людини.

Тривожність може також бути «антиципірованою» (тобто виникати задовго до початку екстремальної ситуації, як результат прогнозу майбутніх труднощів і «символічною» (небезпека не обов'язково зачіпає життєві інтереси, а викликана проблемами самооцінки.

Інтенсивність прагнення до ефективної діяльності (сила мотиву) визначає полягання тривоги. Фіксуючись, таке полягання сприяє розвитку тривожності. Чим сильніше сила мотиву, тим тривожніше спортсмен.

Другим компонентом системи особи є характер.

Насамперед це - прагнення бути першим, завзято та наполегливо йти до мети, бажання «захистити себе». Найяскравішою рисою вдачі вважають емоційну витриманість, зайняти позицію лідера, бажання ризикнути та бути обачним, новаторство, самоконтроль, колективні співвідношення.

Багатогранну роль відіграють для особисті можливості, які відображенні у динаміці особистості, її темперамент.

Розглянемо окремі властивості темпераменту докладніше.

Інтроверсія - екстраверсія - схильність в переживаннях «йти в себе» або на зовні. Основні відмінності цих двох властивостей темпераменту:

а) інтроверти сприймають явища оточуючого середовища більш суб'єктивно, ніж екстраверти;

б) у інтровертів пристосування до середовища відбувається переважно у активізації інтелектуальній діяльності;

в) рівень самоконтролю і здатність регулювати своє бажання у інтровертів значно вище ніж у екстравертів.

Проведемо дослідження сили нервової системи

Мета дослідження: визначити тип нервової системи за допомогою тестування.

Матеріали і устаткування: бланки, стандартні аркуші, що є, папери, розділені на шість розташованих про три в два ряди квадратів, олівець, секундомір, протокол дослідження.

Процедура дослідження

Дослідження складається з двох етапів. Його проводять в парі дослідник та особа, представник групи. Випробовуваного питають про самозадоволення та прохають зручно розташуватися за добре освітленим столом, узяти бланк та олівець.

Перший етап

На першому етапі випробовуваному пропонують проставляти олівцем крапки в бланку правою рукою. По сигналу експериментатора він повинен переходити до розстановки крапок з одного квадрата в іншій.

Інструкція випробовуваному: «За моїм сигналом починайте проставляти олівцем крапки у кожному квадраті даного бланка. Треба прагнути проставити якомога більше крапок і переходити з одного квадрата на іншій тільки по команді та лише за рухом годинникової стрілки. Тепер візьміть у праву руку олівець і за сигналом „Розпочали!” проставляйте крапки. Перевіривши правильність розуміння інструкції, експериментатор дає сигнал Почали! І через кожних 5 секунд командує: «Перейти в інший квадрат!» Після закінчення 5 секунд роботи в шостому квадраті він говорить: «Стоп!»

Другий етап

Він починається услід за першим після прочитання інструкції з пропозицією узяти олівець в ліву руку і проставляти крапки на новому бланку лівою рукою. Інструкція і порядок проведення дослідження на другому такі ж, як і на першому.

Обробка результатів

Мета обробки результатів -- визначити характер працездатності випробовуваного під час виконання завдання тесту. Для цього необхідно підрахувати кількість крапок, розставлених випробовуваним за кожних 5 секунд в квадратах першого і другого бланків, та записати результати у вигляді таблиці.

Потім будуються графіки працездатності окремо для правої та лівої рук. Для цього на осі абсцис потрібно відкласти п'ятисекундні проміжки часу, а на осі ординат -- кількість точок у кожному квадраті.

Аналіз результатів

Сила нервової системи діагностується на підставі аналізу графіка працездатності формою кривій згідно із критеріями.

1. Графік працездатності за типом опуклий: темп роботи випробовуваного наростає в перших 10-15 секунд роботи а в подальшому до 25-30 секунд він може знизитися нижче за попередній рівень. Тип нервової системи випробовуваного -- сильний.

2. Графік працездатності за типом рівний, максимальний темп утримується випробовуваним приблизно на одному рівні протягом всього часу роботи. Тип нервової системи у випробовуваного середньої сили.

3. Графік працездатності за типом низхідний: максимальний темп знижується вже з другого 5-ти секундного відрізання часу і залишається на пониженому рівні протягом решти всієї роботи. Це свідчить про слабкість типу нервової системи випробовуваного.

4. Графік працездатності за типом проміжний: темп роботи знижується в цьому випадку після перших 10-15 секунд; або за типом увігнутий: первинне зниження максимального темпу змінялося потім короткочасним зростанням темпу до початкового рівня. Тип нервової системи в цьому випадку середньо слабкий. При аналізі результатів спочатку зіставляються графіки працездатності лівої і правої рук. В більшості випадків по характеру вони однакові. У правші -- працездатність правої руки вища за працездатність лівші, а у лівші -- навпаки. У разі значних розбіжностей графіків досліди бажано повторити через деякі проміжки часу.

Важливо порівняти силу нервової системи з особливостями темпераменту випробовуваного. На цій підставі можна дати діагноз працездатності і продумати рекомендації по її підвищенню.

Емоційна збудливість. На протязі всього спортивного шляху спортсменів формуються індивідуальні шляхи адаптації до умов діяльності. Тільки завдяки здатності пристосування до умов, що змінюються, спортсмен стає стійким до стресу. Одночасно це вимагає емоційної збудливості, тобто остаточно швидких емоційних реакцій навіть на несильні дії.

Тривожність. Було встановлено, що У видах спорту циклічного характеру, які відрізняються великою інтенсивність» навантажень, тривожність у висококваліфікованих спортсменів менше ніж у спортсменів низької кваліфікації.

Невротичність. Ця властивість визначається як емоційна нестійкість поведінкових реакцій особи.

Невротичність виражається в підвищеній емоційній реактивності, частіше всього у вигляді реакції «тривожного очікування» і реакції протесту. Остання виявляється в небажанні, а можливо, і нездатності спортсмена зважати на які-небудь зауваження тренера або партнерів.

Однією з особливостей психічної регуляції діяльності є пластичність (протилежна властивість - ригідність) поведінки.

Конфліктні ситуації спортивного змагання часто ставлять його учасників перед необхідністю відмовитися від звичного способу дії, який в даному випадку не приносить успіху. Уміння гнучко користуватися різноманітними тактичними навичками слід розглядати як одну з сильних сторін діяльності спортсмена. Нездатність змінити характер дій, коли це об'єктивно необхідне, указує на ригідність людини.

Дослідження типів темпераменту

Мета дослідження: визначити рівні екстраверсії, емоційній стійкості і тип темпераменту.

Матеріал і устаткування: тест-опитувальник Г.Айзенка, що складається з 60 питань, бланк для відповідей, ручка або олівець.

Процедура дослідження

Дослідження типу темпераменту можна проводити і з одним Випробовуваним, і з невеликою групою. У останньому випадку повинна бути строга самостійність відповідей учасників тестування.

Інструкція: «Вам пропонується ряд питань про особливості Вашої поведінки. Якщо Ви відповідаєте на питання ствердно («згоден»), то поставте знак «+», якщо негативно («незгодний»), То знак «-». Відповідайте на питання швидко, не роздумуючи, оскільки важлива перша реакція».

Опитувальник

Чи любиш ти шум і суєту навколо себе?

Чи часто ти потребуєш друзів, які могли б тебе підтримати або утішити?

Ти завжди знаходиш швидку відповідь, коли тебе про що-небудь питають, якщо це не на уроці?

Чи буваєш ти іноді сердитим, дратівливим, злишся?

Чи часто у тебе міняється настрій?

Тобі більше подобається бути одному, чим зустрічатися з іншими хлоп'ятами?

Чи буває так іноді, що тобі заважають заснути різні думки?

Чи завжди ти робиш так, як тобі говорять?

Чи любиш ти пожартувати над ким-небудь?

Ти коли-небудь відчував себе нещасним, хоча для цей не було справжньої причини?

Ти весела людина?

Ти коли-небудь порушував правила поведінки в школі?

Чи багато що дратує тебе?

Тобі подобається така робота, де треба робити все швидко?

Ти переживаєш із-за всяких страшних подій, які трохи не відбулися, хоча все закінчилося добре?

Тобі можна довірити будь-яку таємницю?

Чи можеш ти розвеселити хлоп'ят, що занудьгували?

Чи буває так іноді, що без всякої причини сильне б'ється серце?

Чи робиш ти перший крок для того, щоб з ким-небудь потоваришувати?

Ти коли-небудь говорив неправду?

Чи сильно ти засмучуєшся, якщо люди знаходять недоліки в роботі, яку ти зробив?

Чи любиш ти розповідати смішні історії, жартувати з друзями?

Ти часто відчуваєш себе втомленим?

Ти завжди робиш спочатку уроки, а потім все останнє?

Ти зазвичай веселий і всім задоволений?

Чи образливий ти?

Ти дуже любиш спілкуватися з іншими хлоп'ятами?

Чи завжди ти виконуєш прохання рідних про допомогу по господарству?

У тебе бувають запаморочення?

Чи буває, що твої дії і вчинки ставлять інших людей в ніякове положення?

Ти часто відчуваєш, що тобі все набридло?

Чи любиш ти хвалитися?

Ти часто сидиш і мовчиш, коли потрапляєш в товариство не знайомих людей?

Чи хвилюєшся ти іноді так, що не можеш усидіти на місці"

Ти зазвичай швидко ухвалюєш рішення?

Ти ніколи не шумиш в класі, навіть коли немає вчителя?

Тобі часто сняться страшні сни?

Чи можеш ти дати волю своїм відчуттям і повеселитися у колі друзів?

Легко тебе засмутити?

Чи траплялося тобі погано говорити про кого-небудь?

Чи вірно, що ти зазвичай говориш і дієш швидко, не затримуючись особливо для обдумування?

Якщо ти опиняєшся в дурному положенні, чи довго потім переживаєш?

Тобі дуже подобаються веселі ігри? Ти завжди їси те, що тобі подають?

Тобі важко відповісти «ні», коли тебе про щось просять?

Ти любиш часто ходити в гості?

Чи бувають такі моменти, коли тобі не хочеться жити?

Чи був ти коли-небудь грубий з батьками?

Чи вважають тебе веселою і живою людиною?

Ти часто відволікаєшся, коли робиш уроки?

Ти частіше сидиш і дивишся, чим береш активну участь?

Тобі зазвичай буває важко із-за різних думок?

Чи буваєш ти абсолютно упевнений, що зможеш справитися із справою, яку повинен виконати?

Чи буває, що ти відчуваєш себе самотнім?

Ти соромишся заговорювати з незнайомими людьми?

Ти часто спохвачуєшся, коли вже пізно що-небудь виправляти?

Коли хто-небудь кричить на тебе, ти теж кричиш у відповідь?

Чи буває, що ти іноді відчуваєш себе веселим або сумним без всякої причини?

Ти вважаєш, що важко отримати справжнє задоволення від жвавої компанії?

Тобі часто доводиться хвилюватися через те, що зробив що-небудь, не подумавши?

Тобі вистачає сміливості подолати свій страх?

Код опитувальника

За кожну відповідь, співпадаючу з кодом опитувальника, нараховується один бал. Обробка починається з шкали брехні, оскільки вона використовується для визначення щирості випробовуваного. Якщо за шкалою особа набирає 5-6 балів, її протокол вважається недійсним. Айзенк вважав, що показники даної шкали можуть бути використані для характеристики особи (приклад: рівень самооцінки).

Екстраверсія-інтроверсія:

Відповіді «та» (« + ») на питання 1, 3, 9, 11,14, 17, 19, 22, 25, 27, МП, 35,38,41,43,46,49,53,57.

Відповіді «ні» («-») на питання 6, 33, 51, 55, 59

Нейротизм-стабільність:

Відповіді «так» на питання 2, 5, 7,10,13,15,18, 21, 23, 26, 29, 31, .44, 37, 39, 42, 45, 47, 50, 52, 54, 56, 58, 60.

Шкала брехні:

Відповіді «та» (+») на питання 8, 16, 24, 28, 44

Відповіді «ні» («-») на питання 4,12, 20, 32, 36, 40,48

За шкалою брехні показник в 4-5 балів розглядається як критичний.

Оціночна таблиця для шкал екстра-інтроверсії

Інтроверсія	Екстраверсія
значна	помірна		значна
1-7	8-11	12-18	19-24

Оцінна таблиця для шкали нейротизма. Емоційна стабільність

Емоційна стійкість	Емоційна нестійкість
висока	середня	висока	дуже висока
до 10	11-14	15-18	19-24
ЕМОЦІЙНА	НЕСТІЙКІСТЬ
що легко турбується	чутливий
тривожний	неспокійний
ригідний	агресивний
песимістичний	збудливий
стриманий	мінливий
нетовариський	оптимістичний
тихий	непостійний
схильний до міркувань	імпульсний
меланхолік	холерик 24
інтроверсія флегматик	сангвінік екстраверсія
пасивний	товариський
обачний	контактний
розсудливий	балакучий
розсудливий	чуйний
доброзичливий	невимушений
контрольований	життєрадісний
надійний	схильний до лідерства

Темперамент - складна система закономірно зв'язаних властивостей з широкими можливостями взаємокомпенсації одних властивостей іншими. Саме співвідношення властивостей визначають реакцію спортсмена на екстремальну ситуацію. Але тільки компенсація «негативних» властивостей «позитивними» може впливати на хід спортивної діяльності.

З точки зору даних сучасної психології виділяють чотири типи темпераменту у цільному вигляді Бернштейн, Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности.-М.: Медицина, 1966. 349 с. .

Холеричний темперамент - характеризується: підвищеною збудливістю і неврівноваженістю поведінки. У ньому часто спостерігається циклічність в діяльності, тобто переходи від інтенсивної діяльності до різкого спаду унаслідок зниження інтересу, або виснаження психічних сил. Люди з холеричним темпераментом відрізняються швидкими і різкими рухами, загальною моторною рухливістю, їх відчуття яскраво виражаються в міміці, мові. Для такого типу темпераменту типовою є - запальна реакція.

Схильні до екстраверсії це відображено не тільки в широті спілкування з навколишніми людьми, але і в різких переходах від виразу симпатії до прояву антипатії по відношенню до однієї і тієї ж людини. В процесі діяльності холерик відрізняється зривами в поведінці, схильністю до агресивного відношення до колег під впливом невдач; в той же час при вдалому збігу обставин обличчя холеричного темпераменту здатне проявляти велику творчу силу, волю в роботі і готовий повести людей за собою.

Сангвінічний темперамент також відрізняється великою рухливістю, проте людина, що володіє ним, легше пристосовується до умов життя, що змінюються. Сенситивність у нього незначна, тому досліджуючи чинники діяльності не завжди негативно впливають на його поведінку. В цьому випадку можна говорити про значну резистентність, тобто опірність психіки у відношенні негативних дій.

Хоча людина сангвінічного темпераменту швидко реагує на оточуючі події, неприємності він переживає легко. Сангвінік товариський, легко вступає в контакти з іншими людьми, у нього відсутні різкі негативні реакції на поведінку інших людей і т.д.

Легкість освіти в переробки нервових зв'язків створює сприятливі умови для формування такої цінної якості, як гнучкість розуму. Цією ж властивістю визначається і легкість перемикання уваги; Людина сангвінічного темпераменту через свою товариськість особливо необхідна в групі, саме він частіше всього є її душею Ломов Б.Ф. К проблеме деятельности в психологии // Психологический журнал. 1981. № 1. Т.2. - С. 3-17..

Флегматичний темперамент відрізняється слабкими збудливістю, сенситивністю, ригідністю. Не дивлячись на те, що психічні процеси біля представника цього темпераменту протікають спокійно, він вміє вперто і настирно працювати в одному і тому ж напрямку, з досить високим ефектом.

Люди флегматичного темпераменту не відрізняються ініціативністю, підйому часто потребують керівництва у будь-якій діяльності. Наявність сильних гальмівних процесів сприяє тому, флегматик може стримувати свої імпульси, не відволікатися подразниками. У той же час інертність нервових процесів впливає на недостатню гнучкості в діях.

Меланхолійний темперамент зв'язки не тільки з високою емоційною чутливістю, сенситивністю, але і з підвищеною ранимою; меланхоліки хворобливо реагують на раптове ускладнення обстановки, випробовують сильний страх в небезпечних ситуаціях, відчувають себе невпевнено при зустрічі з незнайомими людьми.

При схильності до стійких тривалих настроїв меланхоліки зовні слабо виражають свої відчуття. У представників меланхолійного темпераменту переважає процес гальмування, тому сильні подразники нерідко приводять до так званого позамежного гальмування, що спричиняє за собою різке погіршення діяльності.

Приведені характеристики не претендують на категоричність, оскільки розподіл темпераменту всіх людей на чотири групи дуже умовний. Більш широко можна говорити лише про те, що темперамент визначає головним чином перебіг психічного життя людини, динаміку психічної діяльності.

Темперамент людини також можна визнати за особливостями поведінки, тобто ті якості які виявляються у відкритій формі. Кожному темпераменту характерні ті чи інші особливості які привалюють над іншими. Серед особливостей найчастіше виділяють такі:

Цілеспрямованість - визнання мети та завдань особистістю, активне устремління до майстерності, працьовитості Амонашвилли Ш.А. Психолого-дидактические особенности оценки как компонента учебной деятельности // Вопросы психологии. 1975. №4. - С. 77-87..

Співвідношення темпераментів с типами нервової системи і психічними реакціями

Темперамент	Тип нервової системи	Врівноваженість
Холерик	Невтримний	Неврівноважений
Сангвінік	Живий	Врівноважений
Флегматик	Інертний	Врівноважений
Меланхолік	Слабкий	Неврівноважений

Методики дослідження пам'яті, метод парних асоціацій

Мета дослідження: Методика парних асоціацій методика дослідження пам'яті, в якій після запам'ятовування ним списку пар стимулів (безглуздих складів, слів, картинок і тому подібне) йому дається завдання при подальшому пред'явленні кожного першого члена пари відтворити другий член.

Матеріал і устаткування: бланк з чотирма наборами рядів чисел, лист для запису, ручка і секундомір.

Процедура дослідження

Дослідження можна проводити з одним випробовуваним або групою з 7-8 осіб. Воно складається з декількох аналогічних серіїв.

У своєму житті осіб постійно стикається з ситуаціями, коли необхідно запам'ятати значний об'єм інформації. Тренінг по розвитку пам'яті краще почати з обговорення, якого роду інформацію доводиться запам'ятовувати присутнім в перебігу дня.

Випробовувані складають список, чого вони вимушені запам'ятовувати і чого з цього вони хотіли ви навчитися запам'ятовувати краще, ніж уміють. Списки зачитуються, обговорюються, доповнюються. Це дозволить кожному краще усвідомити свої можливості і сформулювати свої вимоги тренінги. В кінці вправи у кожного випробовуваного є список чого б він хотів навчитися запам'ятовувати краще. Список потрібно ранжирувати, що на першому місці, що на другому, і так далі Для першого заняття краще вибрати найлегше, щоб потім з подвоєною вірою у власні сили, людина приступила до складніших тренувань.

Психолог для себе намічає, яким випробовуваним, і з якими проблемами пам'яті які мнемонічні прийоми краще всього використовувати: 1) запам'ятовування великих об'ємів неточних текстів (зазвичай по гуманітарних дисциплінах: історія, література).

Можливі шляхи корекції - використання методу угрупування (і, зрозуміло, вчитися вичленяти головне, але це проблема розвитку мислення);

2) труднощі з точним запам'ятовуванням коротких об'ємів тексту (правила, визначення) - годиться будь-який метод, можливий метод ритмів і рим;

3) труднощі із запам'ятовуванням точних текстів невеликого об'єму (текст де необхідно запам'ятовувати майже кожну фразу) - ланцюговий метод, метод місць;

4) труднощі із запам'ятовуванням списку - можливий метод акронимов і акровіршів, метод місць;

5) необхідність запам'ятовування цифр і формул - для цифр можливе угрупування, для формул акронимов і акровіршів (Fт. = mg - Фігура (F) це М'язи (m) помножити на Гнучкість (g));

6) запам'ятовування безглуздих об'єктів (іноземних слів) - можна використовувати асоціативні методи.

Як би там не було, в процесі тренінгу потрібно засвоїти всі прийоми, відпрацювати їх до автоматизму. В майбутньому людина може користуватися в основному вподобаними йому прийомами, тими, що краще виходять.

1. Метод угрупування

Психолог розповідає про цей метод, демонструє його ефективність на прикладі запам'ятовування ряду цифр.

Відразу дається завдання - запам'ятати ряд цифр, наприклад 3 8 1 9 7 0 6 3.

І після - 4 8 7 2 6 2 1 4. Між цифрами робиться проміжок в 2-3 секунди. Угрупування цифр останнього ряду в 487 -262- 14, у більшості учасників тренінгу полегшує запам'ятовування. Провівши дослідження з8 особами товариської групи, з'ясувалося, що для всіх осіб запам'ятати такий числовий ряд не просто. Тому, для ефективності слід узяти коротший ряд в 4 - 5 цифр.

Відробіток методу угрупування в парах. Те ж саме, але проробляють самі учасники.

Один складає ряд, інший запам'ятовує. Можна почати з ряду в 4 цифри, потім збільшувати ряд на одну цифру, до тих пір, поки випробовувані, користуючись методом угрупування, його зможе запам'ятовувати. Потім випробовувані міняються місцями. Вправа робиться один раз в перебігу заняття, але може використовуватися на багатьох заняттях.

Всі випробовувані успішно запам'ятовували 4 цифри.

Обговорення застосування методу угрупування.

Випробовувані інваліди придумують і записують на листочок, а потім кожен зачитує, в яких випадках можна застосовувати метод угрупування (що б запам'ятати телефон, номер рахунку, величину зарплати, значення постійної і так далі). Хто більше знайде методів угрупування.

Після такого розбору, пропонується ще раз перевірити запам'ятовування.

Більшість випробовуваних - 6 осіб запам'ятовували 4 цифри

Запам'ятовували 5 цифр - 1 особа.

6 цифр - запам'ятала 1 людина.

Проведення такого методу психодіагностики з свідчить про ефективність тренування пам'яті з представниками товариської групи.

Дослідження об'єму короткочасної пам'яті

Мета дослідження: визначити об'єм короткочасного запам'ятовування по методиці Джекобсона.

Матеріал і устаткування: бланк з чотирма наборами рядів чисел, лист для запису, ручка і секундомір.

Процедура дослідження

Дослідження проводимо з групою з 8 осіб. Воно складається з чотирьох аналогічних серій. У кожній серії експериментатор зачитує випробовуваним один з наборів наступних цифрових рядів.

Перший набір Другий набір

52417106

9602389934

254061856086

78423895201570

3468253882744525

5983746237158434113

67238452071524836897

Третій набір Четвертий набір

13727106

6480589934

725318856086

07594385201570

5218635582744525

132697843715843413

38445287161524836897

Елементи ряду пред'являються з інтервалом 1 с. Після прочитання кожного ряду через 2-3 с. по команді «Пишіть!» випробовувані на листі для записів відтворюють елементи в тому ж порядку, в якому вони пред'являються експериментатором. У кожній серії незалежно від результату читаються всі сім рядів. Інструкція у всіх серіях досвіду однакова. Інтервал між серіями не менше 6-7 хв.

Інструкція випробовуваному: «Я назву Вам декілька цифр. Слухайте уважно і запам'ятайте їх. Після закінчення читання по моїй команді «Пишіть!» запишіть те, що запам'ятали, в тому ж порядку, в якому читалися цифри. Увага! Починаємо!»

Обробка результатів

В процесі обробки результатів дослідження необхідно встановити:

ряди, відтворені повністю і в тій же послідовності, в якій вони пред'являлися експериментатором. Для зручності їх позначають знаком «+»;

найбільшу довжину ряду, який випробовуваний у всіх серіях відтворив правильно;

кількість правильно відтворених рядів, більших, ніж той, який відтворений випробовуваним у всіх серіях;

коефіцієнт об'єму пам'яті, який обчислюють за формулою:

Пк -- позначення об'єму короткочасної пам'яті;

А -- найбільша довжина ряду, який випробовуваний у всіх дослідах

відтворив правильно;

З -- кількість правильно відтворених рядів, більших, ніж А;

п -- число серіїв досвіду, в даному випадку -- 4.

Аналіз результатів

Для аналізу результатів користуються наступною оцінкою рівнів об'єму короткочасного запам'ятовування (табл. 1).

Таблиця 1

Шкала оцінки рівня короткочасного запам'ятовування
Коефіцієнт об'єму пам'яті (Пк)	Рівень короткочасного запам'ятовування
10	дуже високий
8-9	високий
7	середній
6-5	низький
3-4	дуже низький

Аналізуючи результати дослідження, важливо звернути увагу отримуваних рівнів запам'ятовування. В результаті дослідження всі 8 випробовуваних показали середній та високий рівень запам'ятовування Він виражався значеннями 8-9, та 7.

2.3 Аналіз результатів

Табл1. Порівняльний аналіз психологічних характеристик товариських груп. Для заповнення таблиці проведемо анкетування.

Ваша поведінка в групі.

Особистість у системі міжособистісних відносин, що стосується поведінки людини в групі. Аналіз шести тенденцій поведінки людини в групі: залежність, незалежність, товариськість, нетовариськість, прийняття боротьби і втеча від боротьби. Було проведено анкетування, на яке відповідали послідовно на кожне з суджень давали відповідь "так", якщо воно відповідало уявленню про себе, чи "ні".

Питання

1. Я критичний до товаришів.

2. У мене виникає тривога, коли в групі починається конфлікт.

3. Я схильний слідувати порадам лідера.

4.Я не схильний створювати занадто близькі відносини з товаришами.

5. Мені подобається дружність у групі.

6. Я схильний суперечити лідеру.

7. Відчуваю симпатію до одного-двох певних товаришів.

8. Відчуваю симпатію до одного-двох певних товаришів.

9. Мені подобається похвала лідера.

10. Я незалежний у судженнях і манері поведінки.

11. Я готовий стати на чий-небудь бік у спорі.

12. Я схильний керувати товаришами.

13. Радію спілкуванню з одним-двома друзями.

14. З появою ворожості з боку членів групи я зовні спокійний.

15. Я схильний підтримувати настрій усієї групи.

16. Не надаю значення особистим якостям членів групи.

17. Я схильний відволікати групу від її цілей.

18. Відчуваю задоволення, протиставляючи себе лідеру.

19. Хотів би зблизитися з деякими членами групи.

20. Волію залишатися нейтральним у спорі.

21. Мені подобається, коли лідер активний і добре керує.

22. Волію холоднокровно обговорювати розбіжності.

23. Я недостатньо стриманий у вираженні почуттів.

24. Прагну згуртувати навколо себе однодумців.

25. Незадоволений занадто формальним (діловим) відношенням.

26. Коли мене обвинувачують, я ніяковію і мовчу.

27. Волію погоджуватися з основними напрямками в групі.

28. Я прив'язаний до групи в цілому більше, ніж до певних товаришів.

29. Я схильний затягувати і загострювати суперечку.

30. Прагну бути в центрі уваги.

31. Я хотів би бути членом більш вузької групи.

32. Я схильний до компромісів.

33. Відчуваю внутрішнє занепокоєння, коли лідер діє усупереч моїм чеканням.

34. Болісно відношуся до зауважень друзів.

35. Можу бути підступним і украдливим.

36. Я схильний прийняти на себе керівництво в групі.

37. Я відвертий у групі.

38. У мене виникає нервове занепокоєння в час групової розбіжності.

39. Більш подобається, щоб лідер брав на себе відповідальність при плануванні робіт.

40. Я не схильний відповідати на прояви дружелюбності.

41. Я схильний сердитися на товаришів.

42. Я намагаюся вести інших проти лідера.

43. Легко знаходжу знайомства за межами групи.

44. Намагаюся уникати бути втягненим у суперечку.

45. Легко погоджуюся з пропозиціями інших членів групи.

46. Чиню опір утворенню угруповань у групі.

47. Коли роздратований, я глузливий і іронічний.

48. У мене виникає ворожість до тих, хто намагається виділитися.

49. Віддаю перевагу меншій, але більш інтимній групі.

50. Намагаюся не показувати свої щирі почуття.

51. Стаю на бік лідера в групових розбіжностях.

52. Я ініціативний у встановленні контактів у спілкуванні.

53. Уникаю критикувати товаришів.

54. Волію звертатися до лідера частіше, чим до інших.

55. Мені не подобається, що відносини в групі занадто фамільярні.

56. Люблю затівати суперечки.

57. Прагну удержати своє високе положення в групі.

58. Я схильний втручатися в контакти знайомих і порушувати їх.

59. Я схильний до перепалок, задиристий.

60. Я схильний виражати невдоволення лідером.

Результати тесту

У гр. 3. Переважає Залежність - внутрішнє прагнення індивіда до прийняття групових норм, стандартів і морально-етичних цінностей.

У гр. 3. Незалежність - самодостатність, прагнення до самостійних дій, лідерства.

У гр. 1.Переважає Товариськість - контактність, прагнення утворювати емоційні зв'язки як у своїй групі, так і за її межами.

Формування групових феноменів дозволяє визначити нормативноу поведінку у товариській групі. Можна виділити наступні три умовні напрями:

· вплив норм, членів групи, що розділяються більшістю;

· впливу норм, що розділяються меншиною групи;

· відхилень індивідів від групових норм.

Ці умови дають право визначити факти існування феномена конформності особи в групі, встановлений американським психологом С. Ашем, неодноразово описувався у вітчизняній літературі.

Суть цього явища полягає в зміні позицій (поведінки) індивіда під впливом групи. Автор використовував прийом “наївного” суб'єкта і підставної групи, тобто домовлявся зі всіма учасниками, окрім одного (“наївного” суб'єкта), про те, що вони даватимуть неправильну відповідь на питання, на яке останнім повинен відповідати “наївний” член групи. Близько 33% випробовуваних під впливом групового тиску давали невірну відповідь при виконанні завдання експериментатора.

У експериментах перед випробовуваними ставилося завдання визначити довжину ліній, зображених на картках. Ніяких ускладнень при індивідуальній роботі це завдання не викликало - всі випробовувані легко визначали, яка з ліній більша, а яка менша.



Дослід.	Групи	Емоції	Інтелект	Мотив	Темперамент
1.	А	Групу об'єднує самовідношення особистості до своїх здібностей, можливість контролювати своє життя	Середній та високий рівень	Спільні інтереси	Переважають холерики та сангвініки
2.	В	Групу об'єднує віра в свої сили та їх об'єктивне бачення, що впливає у значній мірі на її емоційну сферу	Середній рівень	Спільні інтереси	Сангвініки та меланхоліки
3.	С	Групу об'єднує спільна діяльність, досягнення у професійній сфері	Середній	Спільні інтереси	Сангвініки та флегматики

Висновки до розділу 2

· Необхідно відзначити, що проаналізовані нами особливості особистості: характер, емоції, темперамент, інтелект мають особливе значення у процесі спільної діяльності людей та формуванні товариської групи.

· Психологічна характеристика особистостей у групі пов'язана з підпорядкуванням індивіда нормам групи під впливом бажання залишитися її членом. У такому разі загроза покарання викликає лише зовнішню згоду з групою, реальна позиція людини не зачіпається.

· Однією з характеристик особистості є стиль поведінки, що демонструється особистістю, який в значній мірі може визначити силу такого впливу. У цьому плані велике значення мають наступні параметри стилю: його стійкість, упевненість індивіда в правоті своєї позиції, виклад і структуризація ним відповідних аргументів.

· Психологічні характеристики індивідів обумовлені розвитком одноманітності оцінок, рішень, поведінкових моделей членів групи, що викликається, у свою чергу, процесами колективізму.



ВИСНОВКИ

Особистість -- соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов'язану з засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Колектив -- соціально значима група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування.

Його характеризують єдність цілей, високий рівень міжособистісного спілкування, згуртованість, внутрішня дисципліна, специфічні норми співжиття. Він є ланкою, що з'єднує особистість із суспільством. Виховання особистості в колективі є втіленням закономірностей розвитку суспільства, адже в колективних взаєминах створюються умови для соціально-психічного її розвитку. Відокремившись від колективу, людина опиняється в соціально-психологічному вакуумі, що значно ускладнює її розвиток.

Колектив є соціальною системою, яка виконує такі функції:

-- організаторську (полягає в об'єднанні особистостей для виконання певних завдань);

-- виховну (спрямована на створення оптимальних умов для всебічного виховання, психічного й соціального розвитку особистості);

-- стимулюючу (сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів діяльності особистості, регулює поведінку членів колективу, впливає на формування в особистості цілеспрямованості, волі, гуманності, працьовитості, совісності, чесності, гідності тощо).

Універсальне поняття «колектив» охоплює різні його види, до яких належать:

Первинний колектив. Об'єднує людей, згуртованих у порівняно невелику соціальну групу, учасники якої перебувають у постійних ділових, товариських, побутових стосунках. Ним може бути колектив класу, виробничої бригади на підприємстві, професійної групи в установі, підрозділу у військових частинах та ін. За кількісним складом нараховує 10--15 осіб.

За більшої кількості в ньому відбувається розподіл на мікроколективи. Якщо в соціальній групі менше 7--8 осіб, вона не є колективом у соціально-педагогічному смислі. Це -- замкнена група друзів, приятелів.

У формуванні товариської групи важливе значення має діяльність - це процес, який направляється мотивом. В цьому розуміємо взаємозв'язок мотиву і потреби, який має генетичний характер: розвиток потреб проходить

шляхом змін кола предметів їх задовольняючи.

За якісним складом у колективі має бути приблизно однакова кількість осіб обох статей. Якщо ця вимога загалом витримується у колективах загальноосвітніх закладів, то на виробництві, в системі професійної освіти цього досягти значно складніше, що породжує значні труднощі у розвитку колективу, організації міжособистісних стосунків.

Психологічні характеристики представників товариської групи визначаються існуванням мотивів, мети і установкою у спільній діяльності, як правило у товариських групах існують складні відносини. Активні, товариські, упевнені в собі, за темпераментом сангвініки (рідше холерики). Представники цієї групи не відчувають особливих труднощів. Вони швидко освоюються, знаходять правильний стиль поведінки, представників цієї групи відрізняють товариські стосунки з іншими.

Дослідження показали, що мотиви можуть бути нестійкими: одні з них можуть бути емоційно забарвленні, інші чітко пов'язані з певним типом емоцій та особливостями. Наприклад, інтерес - з позитивними відчуттями, інші - під впливом обставин та особливостями темпераменту. Пасивні, замкнені, тривожні, невпевнені в собі, боязкі, за темпераментом меланхоліки (іноді зустрічаються флегматики). Представникам такої групи важко спілкуватися з оточуючими. Наприклад мотивом відношення до спільної праці може бути позитивним, невизначеним або негативним. Потреби є обумовленим природою та суспільством програми життєдіяльності; емоції - психічні феномени, які викликані потребами. Крім цього, емоція формує тимчасову потребу - намір. Емоція також є своєрідною потребою організму і особистості в емоційному

Задоволенні і тому вона може стати своєрідним об'єктом потреби. Мотиваційна сфера знаходиться в постійному рухливому стані, у розвитку компонентів та їх співвідношення.

Тільки співпадіння психологічних характеристик позбавляють товариські групи від руйнування та виникнення таких проблем: тиск на членів групи, сприяючий їх конформізму і навіюваності. Співпадіння характеристик сприяє формуванню соціальних ролей, розподілу групових ролей; підвищують активність членів товариської групи:-- наростання енергії людини у присутності інших людей. Співпадіння психологічних характеристик сприяє виникненню феномену підпорядкування авторитету у поєднанні з феноменом атрибуції відповідальності.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Асмолов А.Г. Психология личности: Принципы общепсихологического анализа. М., 1990.

2. Агеев В.С. Межгруповое взаимодействие: Социальные психологические проблемы. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. - 240 с.

3. Амонашвилли Ш.А. Психолого-дидактические особенности оценки как компонента учебной деятельности // Вопросы психологии. 1975. №4. - С. 77-87.

4. Андреева Г.М. Психология социального познания: Учеб. пособие для студентов психол. и пед. спец. вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Аспект Пресс, 2000. - 288 с.

5. Андреева Г.М. Яноушек Я. Общение и оптимизация совместной деятельности - М.: Изд. Моск. ун-та, 1987. - 302 с.

6. Асмолов А.Г. Психология личности: Принципы общепсихологического анализа. М., 1990.

7. Асмолов А.Г. Психологія особистості. - М.,1987

8. Бернштейн, Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности.-М.: Медицина, 1966. 349 с.

9. Бодалёв А.А. Восприятие и понимание человека человеком - М.: Педагогика, 1983. - 271 с

10. Виготський Л.С. Педагогічна психологія. - М., 1991. - 480 с.

11. Выготский Л.С. Проблемы развития психики // Соб. соч. в 6 томах. - М.: Педагогика, 1983. - 368 с.

12. Данилин К.Е. Восприятие межличностных предпочтений в группе: Автореферат дис…канд. психол. наук. - М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 1984. - 21 с.

13. Донцов А.Ч. Симпозиум по проблемам межличностного восприятия в группе // Вопросы психологии, 1981. - №2. С. - 182 - 184.

14. Ильин Е.П. Психофизиология состояний человека. -- СПб.: Питер, 2005. -- 412 с

15. Леонтьев А.Н. Психология образа. // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология, М., 1979. - С. 24 - 27.

16. Ломов Б.Ф. К проблеме деятельности в психологии // Психологический журнал. 1981. № 1.-Т.2. - С. 3-17.

17. Маслоу А. Психологія особистості. - М.: МДУ, 1992

18. Найсер У. Познание и реальность. Смысл и принципы когнитивной психологии. Пер. с англ. В. Лучкова. Вступ. статья и общ. ред. Б. Величковского. - М.: Прогресс, 1981. - 230 с.

19. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. Психология интеллекта. Логика и психология. - М.: Международная педагогическая академия, 1994. - 680 с.

20. Психологический словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского, 2-е изд. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.

21. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика, 1973. - С. 336 - 385.

22. Kelly H.H. Attribution in social interaction // Attribution: perceiving the causes of behavior. - New York: Morristown, General Learning Press, 1971. -Р. 1 - 26.

23. Levy J.H. Context effects in social perception // journal of Abnormal and Social psychology, 1960. - Vol. 61, №2

24. Treenwald A.T. and Mahrain R.B. Implicit Social Cognition: attitudes, selfesteem and stereotypes // Psychological Review, 1995. - Vol. 102. №1. Р. 4 - 27.