Програма психопрофілактичної роботи зі школярами "групи-ризику"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одним із основних завдань роботи соціального педагога є виявлення дітей "групи ризику", розробка програм педагогічної і психологічної корекції неадекватної поведінки підлітків, соціально-педагогічний патронат цієї категорії дітей.

Сьогодні профілактична спрямованість є однією з провідних функцій соціально-педагогічної діяльності. Це зумовлено, у першу чергу, зростанням кількості девіантів серед підлітків та молоді, посиленням асоціальних рис молодіжної субкультури, зростанням темпів розповсюдження ВІЛ-інфекції серед населення.

Тому робота соціального педагога незалежно від типу навчального закладу, у якому він працює, - це практично завжди робота в умовах проблемної ситуації.

«Проблемна ситуація» в практиці роботи соціального педагога найбільш адекватно може бути подана поняттями «ризик» і «група ризику».

Ризик - ситуативна характеристика проблемної діяльності, що означає невизначеність її наслідків, за якої можливі альтернативні варіанти помилки або успіху. На основі поняття ризику виникає поняття групи ризику.

"Групи ризику" - це категорії дітей, чий соціальний стан за тими або іншими ознаками не має стабільності, які практично не можуть поодинці перебороти труднощі, що виникли в їхньому житті; все це в результаті може призвести до втрати ними соціальної значущості, духовності, морального образу, біологічної загибелі.

До цієї групи відносять такі категорії дітей:

· діти-сироти,

· діти з девіантною поведінкою,

· діти з вадами фізичного та психічного розвитку;

· діти, які зазнали насильства,

· обдаровані діти, які відчувають труднощі в спілкуванні.

Серед усіх представників "груп ризику" найбільш проблемними є діти, схильні до різних форм девіантної поведінки.

В даний час проблема важких дітей особливо актуальна, тому що зростає кількість безпритульних дітей, здійснюючих аморальні вчинки, які ведуть асоціальний спосіб життя. Саме тому, інтерес до проблеми поведінки з відхиленням значно зріс, що й обумовило необхідність більш ретельного дослідження причин, форм, динаміки девіантної поведінки, а також вивчення особистості дитини, що схильна до поведінки з відхиленням.

Складність визначення поняття "поведінки з відхиленням" в тому, що оцінка будь-якої поведінки має на увазі її порівняння з якоюсь нормою.

Традиційно причини такої поведінки вчені бачать в особливостях сімейного виховання, насамперед розбещений, аморальний стан батьків, відсутність нагляду та опіки, низький рівень розвитку головних психічних функцій, у незадоволеній роботі педагогів, у впливі «вулиці» і неформальних груп, у суб'єктивному відношенні дитини до себе, своєї поведінки та оточенню.

Практичному психологу у своїй роботі дуже важливо виявити і встановити причини, які породжують відхилену від норми поведінку у підлітків, а також обставини, сприятливі деформації свідомості неповнолітніх, провести психолого-профілактичну роботу з питань активізації морального, правового виховання з залученням до цієї проблеми педагогів.

Профілактика і корекція містять в собі комплекс заходів, спрямованих на виявлення дітей і підлітків, схильних до девіацій, і здійснення корекційно-профілактичних заходів з метою усунення негативного впливу несприятливих для формування особистості дитини умов.

Профілактична робота з дітьми і підлітками спрямована на вирішення таких завдань, як:

Виявлення дітей і підлітків, схильних до девіацій.

Постійний і всебічний контроль (за місцем проживання, навчання) за їхньою поведінкою і способом життя.

Глибоке вивчення особистості й індивідуальності дітей і підлітків, джерел позитивного і негативного впливу на дитину.

Визначення шляхів і розробка заходів зі створення обставин, які запобігають або виключають можливість здійснення правопорушень.

Виховне діяння на оточення, яке має негативний вплив на дітей і підлітків.

Психологічна робота з девіантними підлітками може відбуватися у формі:

– профілактичної індивідуальної бесіди;

– інтерв'ю;

– діагностування;

– психологічного консультування;

– індивідуальної психотерапії;

– індивідуальної і групової психокорекції.

Діти і підлітки з девіантною направленістю мають багато вільного часу, до того ж нічим не заповненого. Тому дуже важливо дорослим (педагогам, батькам та ін.) організувати правильно і насичено дозвілля дитини. Відмінна особливість сфери дозвілля - це добровільний, залежно від інтересів і потреб дитини, вибір форм дозвільної діяльності.

Формами психологічної допомоги в роботі з девіантними підлітками є профілактика й корекція когнітивних розладів у формі вправ і ігор, що засновані на сполученні когнітивних і сугестивних компонентів, корекція емоційно-особистісних порушень тощо. Комплексні корекційні програми сприяють підвищенню рівня психічного розвитку підлітків, особливо у сфері індивідуальних якостей, однак мають один суттєвий недолік - вони застосовуються лише на тій стадії, коли дитина вже не приховує антисоціальної спрямованості своєї поведінки - паління, вживання алкогольних напоїв, сексуальні перверсії, дромоманія, суїцидальні спроби, дрібні крадіжки тощо. Рання профілактика, тобто попередження девіантної поведінки може дати більш ефективний результат.

Мета: сприяти саморозкриттю особистості, формувати уміння долати бар'єри у спілкуванні, розкривати механізми співпраці, взаємоповаги, налагодження морально-психологічного клімату; навчати дітей мистецтва володіти собою, стимулювати себе у процесі вольової дії з допомогою позитивних емоцій, приймати рішення, позбавитися страху, агресивності, тривоги, невпевненості.

Заняття 1

Тема. Упевненість у собі.

Мета: сприяти самопізнанню, формувати любов до себе і самоповагу, акцентувати увагу учасників на своїх позитивних рисах.

Вправа «Правила роботи групи»

Для ефективної діяльності тренінгової групи доцільно виробити і узгодити правила роботи групи:

Добровільна участь.

Акцентування мови почуттів.

Довірливе спілкування і щирість.

Принцип «тут і зараз».

Право на підтримку.

Активність.

Тактовність і толерантність.

Персоніфікація висловлювань.

Говорити на тему.

Вправа «Я люблю своє ім'я»

На аркушах паперу учасникам пропонують намалювати сонячне коло з промінчиками. Усередині кола записати найулюбленішу форму свого імені, на промінчиках помістити інші варіанти імені або слів, що його замінюють. Виділити ті форми імені, які є найбільш приємними.

Аркуші з «сонечками» прикріплюють до одягу на весь період заняття. Учасники зачитують і коментують свої варіанти перед тим, як прикріпити їх.

Бесіда «Про повагу до себе»

Дня того, щоб наше життя стало кращим, сповнене яскравих вражень, ми повинні любити себе: схвалювати хороші вчинки і бути самим собою. Коли ми щиро любимо і поважаємо себе, схвалюємо свої дії і вчинки, то створюємо відповідну організацію розуму, яка породжує симпатію до інших людей, дає змогу нам побачити хороші риси в інших людях, переваги в роботі, яку виконуємо, та просто побачити світ прекрасним.

Намагайтеся якомога менше критикувати себе.

Критика замикає той спосіб думок, якого ми намагаємося позбутися. Тільки розуміння себе дає змогу вирватися з цього замкнутого кола. Пригадаймо, як ми критикували себе роками і це ні до чого не привело. Спробуйте полюбити себе і побачите результат.

Коли ми говоримо про любов до себе, то у жодному разі така любов не вважається егоїстичною чи самолюбством. Любити себе -- це насамперед, поважати себе, відчувати себе особистістю.

Не заперечуйте самі і не давайте іншим заперечувати вашу досконалість.

Основою нашого життєвого сценарію с наше попереднє програмування. Минуле змінити не можна, але ви завжди можете створити собі хороше майбутнє. Ми живемо тут і зараз для того, щоб подолати свою обмеженість, щоб захоплюватись своєю незвичайністю. Не забувайте, що у вашому серці достатньо любові, щоб вилікувати планету. Але спочатку вилікуйте себе. Все хороше в житті починається з прийняття свого внутрішнього «Я», яке відрізняється від нашого зовнішнього «Я». «Я» -- це наші хороші вчинки, які є результатом попереднього програмування.

Шануйте в собі хороші риси -- і це може різко змінити ваше життя. Покращиться здоров'я (бо хороше здоров'я починається з любові до себе), налагодяться взаємини, відкриється шлях для розширення творчих можливостей. Можливо згодом ви навчитеся любити в собі навіть ті риси, які раніше вас не влаштовували. Можливо, з цього розпочнеться новий етап у вашому житті.

Перша умова будь-якого самовдосконалення -- прийняти себе таким, яким ти є насправді, полюбити себе з усіма своїми перевагами і вадами, врешті-решт бути собою. Лише за такого ставлення до себе має сенс ця робота -- інакше для чого вдосконалювати те, чого не любиш? Любити себе -- означає бути вимогливим до себе. Лише любов до себе породжує упевненість у собі.

Гра «Відгадай, хто я»

Тренер проходить по колу і нашіптує кожному учаснику назву однієї з трьох тварин. Учасники на команду тренера мають продемонструвати рухи та звуки названої тварини і шукати собі подібних. Виграє та команда, учасники якої швидше об'єднаються за певними ознаками. Учасники команд відгадують назви тварин.

Заняття 2

Тема. Мій характер.

Мета: сприяти самопізнанню особливостей характеру, своїх сильних і слабких сторін, формувати уміння виробляти бажані риси характеру, виховувати бажання до самовдосконалення.

Вправа «Я-- впевнена людина!»

Учасники групи діляться на чотири підгрупи за умовою: «Уявіть, що ви зайшли до магазину, де продають солодощі (звертаючись до перших трьох учасників зліва, запитуєте, що б вони купили?)». Решта учасників повторює вибрані солодощі і групуються відповідно до запропонованого асортименту у підгрупи. Кожна підгрупа має зобразити певне правило формування особистості на аркуші А4 у довільній формі (схемою, блок-схемою, опорним конспектом тощо).

Правило 1. Уранці докладіть максимум зусиль, щоб вийти з дому в найкращому вигляді. Упродовж дня намагайтеся заглянути в люстерко, щоб переконатися, що у вас привабливий вигляд. Перед сном потіштеся собою. Ви найкращі!

Правило 2. Не зациклюйтесь на своїх фізичних вадах. Вони є у всіх. Адже більшість оточення або не помічає їх, або не знають, що вони у вас є. Щоменше ви думаєте про них, то краще почуваєтеся.

Правило 3. Не будьте надто критичні до інших, якщо ви часто наголошуєте на вадах інших людей і така критичність стала для вас звичкою -- її треба швидше позбутися. Отже, ви будете щоразу думати, що ваші одяг і вигляд -- найкраща підстава для критики. Впевненості це не додає.

Правило 4. Пам'ятайте, що людям понад усе подобаються слухачі. Вам не обов'язково промовляти багато дотепних реплік, щоб привернути увагу та викликати прихильність. Слухайте уважно інших, вони поважатимуть вас. Говоріть переважно на тему, приємну для вашого співрозмовника, цікавтеся його справами та виявляйте щирий інтерес до його захоплень.

Після закінчення кожна підгрупа презентує своє напрацювання. Учасники обмінюються думками про те, наскільки ці правила притаманні для них.

Вправа «Сильні і слабкі сторони»

Усі учасники сідають у коло. Тренер роздає аркуші паперу і ручки. Учасники ділять аркуш вертикальною лінією навпіл і у лівій верхній частині ставлять знак «+», а у правій -- «-». Під знаком «+» перелічують ті риси особистості, якими вони пишаються, те, що їм подобається в собі і що вони цінують у людях. Під знаком «-» зазначають те, що їм не подобається в собі і людях. Бажано, щоб записів у лівій та правій частинах було порівну.

Тоді всі зачитують свої записи вголос, обмінюються враженнями.

Запитання для обговорення:

Які позитивні риси особистості учасників групи тобі сподобались?

Чи є такі у тебе?

Яких рис ти хотів би набути, а яких -- позбутися?

Релаксація «Мені приємно, коли...»

Кожен учасник по черзі проговорює запропонований вислів «Мені приємно, коли...» зі своїм закінченням. Можна урізноманітнити роботу, запропонувавши промовити кілька речень, змінюючи перше слово. Наприклад, «Удома мені приємно, коли...», «У школі мені приємно, коли...», «Взагалі в житті мені приємно, коли...».

Заняття 3

Тема. Дружба. Кого я називаю другом.

Мета: розширити інформованість учнів про особливості міжособистісних стосунків; розкрити поняття «товариськість» і «дружба»; формувати уміння подобатися, співпереживати, проявляти живий інтерес до оточення; розвивати почуття взаємодопомоги і солідарності, поваги і довіри, доброзичливості і симпатії, вчити емоційного їх виразу.

Прислів'я:

Розумний товариш -- половина дороги.

Не пізнавай товариша три дні -- пізнавай три роки.

Справжні друзі пізнаються в біді.

Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти.

Рука друга не лише гладить, а й карає.

Цитати:

Якщо ви хочете мати ворогів, дайте друзям відчути вашу перевагу над ними, коли ж ви хочете мати друзів, дайте їм змогу відчути перевагу над вами. (Ларошфуко.)

Гра «Гаряче крісло»

Учасники сідають у коло. Посередині стоїть крісло, яке ми називаємо «гарячим». Один з учасників сідає на нього і називає ім'я того члена групи, від кого він хотів би почути відверту відповідь на запитання: «Як ти до мене ставишся?». Той, до кого звернувся учасник з «гарячого крісла», має дати йому відверту і правдиву відповідь. Учасник, що сидить на «гарячому кріслі», звертається до трьох членів групи. Останній, до кого звернувся той, що сидить на «гарячому кріслі», займає його місце, гра триває.

Вправа «Кого я називаю другом»

Потреба в дружбі існувала в усі часи і в усіх народів, існує ця потреба і зараз. У поняття «дружба» кожен вкладає свій зміст. З'ясуймо, що ж таке дружба, а що таке -- товариськість.

(Діти дають визначення дружби і товариськості.)

Дружба -- це стосунки на ґрунті індивідуального вибору та особистої симпатії. Це насамперед духовна близькість, вона виражається у взаємоповазі, взаєморозумінні, взаємному довір'ї.

Товариськість -- це стосунки на ґрунті належності до того самого колективу.

Дуже часто товариські стосунки переростають у дружні. (Співбесіда про товариські і дружні стосунки.)

Чи зобов'язують дружні стосунки до дотримання якихось правил взаємності?

Так! Існують неписані правила дружби. Розглянемо їх і з'ясуємо, яким важливим є їх дотримання:

- ділитися новинами про свої успіхи;

-- добровільно допомагати у разі потреби і поводитися так, щоб другу було приємно у твоєму товаристві;

бути впевненим у другові, довіряти йому;

захищати друга за його відсутності;

бути ввічливим до його друзів, поважати їх;

не критикувати друга перед іншими;

зберігати довірені таємниці.

Співбесіда за запитаннями:

Скільки друзів може мати одна людина? (Як висновок -- наявність спільних інтересів).

Яким має бути друг?

Після невеликого обговорення діти отримують завдання: написати коротку характеристику друга. Наприкінці -- презентація напрацювань.

Гра «Я малюю дружбу» (груповий малюнок)

Група ділиться на три підгрупи за казкою «Троє поросят» (Ніф-Ніф, Наф-Наф, Нуф-Нуф).

Кожна підгрупа на ватмані малює малюнок з назвою «Дружба». Після закінчення роботи учасники презентують малюнки і обґрунтовують свою думку.

Заняття 4

Тема. Шкідливі звички.

Мета: активізувати відчуття небезпеки від шкідливих звичок; визначити, що власна поведінка і спосіб життя є найважливішими факторами, які впливають на здоров'я людини.

Вправа «Лінія здоров'я»

Кожен учасник групи отримує бланк «Лінії здоров'я». У ньому відображено стовпчики -- виміри позначені літерами, що означають:

Р -- режим дня (дотримання режиму дня); Ф -- фізкультура і спорт (заняття спортом, зокрема зарядкою); X-- харчування (його калорійність та режимність прийому їжі); С -- сон (повноцінність, тривалість); Е -- емоційність життя (стрес, хвилювання, яскравість і вираження емоцій); ФН-- фізичні навантаження (їх нормованість); Т-- відсутність тютюнокуріння; А -- відсутність вживання алкоголю; П-- відсутність інших поганих звичок.

Інструкція. Кожен стовпчик таблиці містить стовідсоткову шкалу. Позначте на цій шкалі ваше ставлення до обумовлених факторів згідно з позначками відповідним чином. Умовно взявши початок стовпчика за 0, а його кінець -- за 100 %.

З'єднайте позначки і зверніть увагу на лінію, яка утворилася: наскільки вона пряма, про що це свідчить?

Дискусія «Що шкодить моєму здоров'ю?»

Учасники, сидячи у колі, висловлюють свої думки з приводу незалежних від них причин, які загрожують їхньому здоров'ю.

Приклади

Ви перебуваєте у приміщенні, де хтось курить.

За святковим столом дорослі запропонували вам спробувати алкоголь.

На дискотеці прийнято трішки бути «під кайфом».

Ваші батьки дістають для вас довідку про звільнення від фізкультури.

Релаксація «Я спокійний»

Учасники зручно вмощуються на стільчиках. Під легку музику подумки повторюють упродовж 5 хв. вислови «Я спокійний!», «Я урівноважений!» тощо.

Заняття 5

Тема. Закон і ми.

Мета: допомогти підліткам у розв'язанні їх правових проблем, сприяти усвідомленню прав і обов'язків, розмежуванню законності та правопорушності дій та вчинків, виробляти уміння приймати правильні рішення у складних ситуаціях.

Вправа «Дрібні порушення в малюнках»

Учасники групи об'єднуються у чотири підгрупи. Кожна підгрупа отримує завдання проілюструвати найтиповіші порушення загальноприйнятих норм шкільного життя учнями гімназії. До уваги можна брати підсумкові звіти чергових по школі (на шкільних лінійках). Завершивши роботу, кожна група презентує свій «проект типових порушень». Після презентації учасникам підгруп слід внести поправки у свої малюнки, щоб запобігти цим порушенням.

Інформаційне повідомлення «Що треба знати про право і закон»

Твоя мета -- знайти і визначити своє місце в суспільстві. Суспільство -- це складний механізм, який створився, функціонує і розвивається за певними законами, у рамках певних правил. Ти -- частинка суспільства, і яким гармонійним буде ваше співіснування, залежить переважно від тебе як особистості. Життя людини в суспільстві відбувається в межах правових та соціальних норм. Людина від народження наділена правами, а згодом вона набуває здатності мати обов'язки і нести відповідальність за свої дії.

Поруч з тобою живуть люди, які теж мають аналогічні права, тому реалізувати їх, не порушуючи при цьому прав та інтересів інших -- це справжнє мистецтво. Досягти такого балансу можна не тільки завдяки високій правовій свідомості, а насамперед коли ти в своїх діях керуєшся совістю, порядністю, людяністю, чесністю, повагою до оточення. Народна мудрість каже: «Якого ставлення бажаєш до себе -- так стався до інших», «Що посієш -- те й пожнеш», «Людина -- коваль свого щастя». Найважливіші для людини і суспільства відносини упорядковані нормами права, тобто нормами, визначеними в законах, і кожна людина перебуває під їх впливом.

Запам'ятай! Нормативно-правові акти створюються не для юристів, а для всіх нас. Тому не бійся звертатися до них. Незнання законів не знімає відповідальності. Твоє життя -- у твоїх руках!

Гра «Усмішка по колу»

Підлітки стають у коло, беруться за руки і передають усмішку по колу: кожен учасник повертається до свого сусіда праворуч чи ліворуч і, побажавши йому щось приємне, посміхається, так само робить і наступний учасник.

Обмін враженнями від занять, пропонується відповісти на запитання:

Яких знань ви набули?

Чи потрібні ці знання людині в повсякденному житті?

дитина ризик профілактичний психологічний девіантний

Програма психологічної роботи з підлітками "групи ризику"

Програма психологічної роботи з підлітками "групи ризику",

яка допоможе налагодити учням добрі стосунки з дорослими в школі і сім'ї, а суб'єктам навчально-виховного процесу - прийняти і зрозуміти підлітків, зберегти їхнє психічне і фізичне здоров'я в сьогоденні та в майбутньому:

І. Організаційні питання:

1. Запит адміністрації на роботу з дітьми та підлітками "групи ризику":

– формування мети та завдань роботи з точки зору адміністрації.

2. Зустрічі, індивідуальні та групові бесіди, консультації з педагогами, які працюють у класах, де є діти з відхиленнями в поведінці:

– отримання інформації про дану групу дітей;

– знайомство, одержання інформації про можливості, характер, професійні якості тощо педагогів, які мають вплив на учнів і здійснюють процес виховання та навчання щодня.

3. Зустрічі, індивідуальні та групові бесіди, консультації з батьками дітей, у яких виявлено проблеми в поведінці:

– ознайомлення батьків з метою психологічної роботи з їхніми дітьми;

– отримання згоди батьків на діагностичну та корекційну роботу з їхніми дітьми, які потребують допомоги з питань виправлення поведінки.

4. Зустрічі практичного психолога з дітьми та підлітками, яких занесено до "групи ризику":

– формування мотивації до спільної роботи;

– бесіди, індивідуальні та групові консультації на теми, які стосуються поведінкових порушень;

– заохочення до психолого-діагностичної, корекційної, тренінґової роботи тощо.

5. Обробка отриманої інформації.

6. Планування діяльності практичного психолога з девіантними дітьми:

– добір конкретних діагностичних методик, які допоможуть при вирішенні поставлених завдань;

– складання тем для лекторію з проблемних питань для всіх суб'єктів навчально-виховного процесу;

– підбір психологічного матеріалу, літератури, що стане у пригоді під час виховання "важких" дітей батькам та педагогам.

ІІ. Діагностична робота:

1. Виявлення особливостей учня:

– тест Шмішека (виявлення акцентуацій у підлітків);

– тест "Установче поле" (виявлення сфер, де більш за все можливий прояв відхилення в поведінці);

– тест МПДО (виявлення акцентуації характеру) - патохарактерологічний діагностичний опитувальник (А. Лічко, С. Подмазін);

– кольоровий тест М. Люшера (спрогнозування міри виразності відхиленої поведінки).

2. Визначення самооцінки дітей та підлітків:

– тест "Особистісний диференціал";

– тест "Хто я?" (Т.Кун);

– шкала самооцінки особистісної тривожності Ч.Спілбергера;

– шкала самооцінки ситуативної тривожності Ч.Спілбергера;

– шкала самооцінки особистісної тривожності Дж.Тейлора.

3. Визначення інтелектуального розвитку:

– тест Амтхауера;

– тести Векслера;

– методика ШТРР (шкільний тест розумового розвитку).

4. Визначення взаємовідносин:

– методика "Соціометрія";

– метод незакінчених речень;

– тест-опитувальник самооцінки Т.Лірі.

5. Визначення професійної орієнтації:

– карта інтересів "Любите ви? Подобається вам?"

– методика "Визначення переважного типу майбутньої професії" (Є.А. Клімов);

– методика ДДО (диференційно-діагностичний опитувальник);

– анкета виявлення інтересів учнів (Голомшток).

6. Виявлення мотивів поведінки:

– вимір мотивації досягнення;

– визначення мотиваційної сфери при допомозі тесту гумористичних фраз;

– методика "Цінність орієнтації" (М. Рокач);

– виявлення напряму особистості.

ІІІ. Консультативно-методична робота:

1. Індивідуальна робота практичного психолога на запит учня.

2. Індивідуальна робота практичного психолога з батьками учнів з проблемами в поведінці.

3. Залучення до даної роботи спеціалістів навчального закладу.

4. Виступ практичного психолога на педагогічних радах, консиліумах:

– передача інформації про проблемних дітей;

– ознайомлення з даними діагностик;

– обговорення вікових особливостей учнів;

– обговорення вчинків дітей та підлітків з "групи ризику";

– надання рекомендацій щодо випрямлення поведінки проблемних учнів.

IV. Профорієнтаційна робота:

1. Індивідуальні співбесіди з кожним підлітком за результатами діагностики:

– обговорення професійних нахилів;

– інформування про місце отримання бажаної професії;

– розсуди про випрямлення поведінки шляхом залучення до професійної праці.

2. Робота з класними керівниками, які мають у своїх класах дітей з порушеннями поведінки:

– повідомлення про можливості кожного підлітка;

– надання рекомендацій з питань залучення "важких" дітей до професій.

V. Підведення підсумків:

– виділення функцій психологічного та педагогічного супроводу проблемних підлітків;

– планування роботи на наступний навчальний рік з дітьми, які потребують корекції поведінки;

– надання рекомендацій щодо роботи з проблемними дітьми всім суб'єктам навчально-виховного процесу.

Список використаної літератури

1. Андрущенко В.П. Соціальна робота/ В.П. Андрущенко. - К.: УДЦССМ, 2001. - 344 с.

2. Баженов В.Г. Воспитание педагогически запущенных подростков/ В.Г. Баженов . - К.: Знання, 2002. - 415 с.

3. Балута Л.І. Психолого-педагогічний аналіз формування особистості учнів та профілактика їх соціальної поведінки/ Л.І. Балута// Нові технології навчання. - 2001. - № 30. - С. 22-29.

4. Беличева С.А. Сложный мир подростка/ С.А. Беличева. - М.: Наука, 2004. - 217 с.

5. Гилинский Я.И. Некоторые проблемы отклоняющегося поведения/ Я.И. Гилинский. - М.: Наука, 2001. - 314 с.

6. Зайцева З.Г. Школа і важковиховувані підлітки/ З.Г. Зайцева. - К.: Знання, 2001. - 297 с.

7. Капська А.Й. Соціальна педагогіка/ А.Й. Капська. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 256 с.

8. Кобзар Б.С. Запобігання відхилень у поведінці школярів/ Б.С. Кобзар. - К.: Знання, 2002. - 361 с.

9. Кочетов А.И. Работа с трудными детьми/ А.И. Кочетов. - М.: Наука, 2003. - 215 с.

10. Удалова О.А. Профілактика асоціальної поведінки серед учнівської та студентської молоді/ О.А. Удалова// Проблеми освіти. - 2001. - № 25. - С. 11-18.

11. Оржехівська В.М. Педагогічна профілактика девіантної поведінки неповнолітніх/ В.М. Оржехівська. - К.: Знання, 2000. - 264 с.

12. Рыбалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психология/ Е.Ф. Рыбалко. - СПб.: Питер, 2001. - 362 с.

Размещено на Allbest.ru