25

Миколаївський державний гуманітарний

університет ім. П. Могили

Реферат

на тему: „ Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння, проституція.”

Виконали: студентки 272 групи

Кулинич Олена

Єршова Анастасія

Перевірив: Прищепов О.Ф

Миколаїв 2004

План:

1. Історія алкоголю ...................................................................................................3

2. Алкоголізм не звичка, а хвороба...........................................................................4

3. Вплив алкоголю на нервову систему. Зміст у крові..........................................6

4. Алкоголізм і суспільство........................................................................................7

5. Тютюнокуріння.......................................................................................................7

6. Коротка історія розвитку куріння......................................................................8

7. Біохімія тютюнового диму дія його на організм..............................................8

8. Чому курці кашляють?........................................................................................8

9. Чи здорове серце в курця?....................................................................................8

10. Чому виразка шлунку віддає перевагу курцям?............................................9

11. Куріння, стать та покоління...........................................................................9

12. Закон Украйни.....................................................................................................9

13. Історія проституції .........................................................................................16

14. Види проституції (на прикладі Древньої Греції)..........................................19

а) релігійна проституція

б) цивільна проституція

в) естетична проституція

15. Суспільна і наукова думка 19-го - початку 20-го вв. про соціальну сутність проституції...............................................................................................................21

16. Проституція визнана «працею на благо суспільства»................................24

17. Висновок...............................................................................................................24

18. Література..........................................................................................................25

Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння, проституція.

1. Історія алкоголю

Викрадач розуму - так іменують алкоголь з давніх часів. Про оп'яняючі властивості спиртних напоїв люди довідалися не менш чим за 8000 років до нашої ери - з появою керамічного посуду, що дала можливість виготовлення алкогольних напоїв з меду, плодових соків і дикоростучого винограду. Можливо, виноробство виникло ще до початку культурного землеробства. Так, відомий мандрівник Н.Н. Миклухо-Маклай спостерігав папуасів Нової Гвінеї, що не вміли ще добувати вогонь, але вже знавши прийоми готування хмільних напоїв. Чистий спирт почали одержувати в 6-7 століттях араби і назвали його "аль коголь", що означає "одурманюючий". Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез у 860 році. Перегонка вина для одержання спирту різко збільшила пияцтво. Не виключено, що саме це послужило приводом для заборони вживання спиртних напоїв основоположником ісламу (мусульманської релігії) Мухаммедом (Магомет, 570--632). Ця заборона ввійшла згодом і в звід мусульманських законів - Коран (7 століття). З тих пір протягом 12 сторіч у мусульманських країнах алкоголь не вживали, а відступників цього закону (п'яниць) жорстоко карали.

Але навіть у країнах Азії, де споживання вина заборонялося релігією (Кораном), культ вина все-таки процвітав і оспівувався у віршах.

У середньовіччя в Західній Європі також навчилися одержувати міцні спиртні напої шляхом возгонки вина й інших цукристих рідин, що бродять. Відповідно до легенди, уперше цю операцію зробив італійський чернець алхімік Валентиус. Випробував знову отриманий продукт і прийшовши в стан сильного алкогольного сп'яніння, алхімік заявив, що він відкрив чудодійний еліксир, що робить старця молодим, стомленого бадьорим, тужного веселим.

З тих часів міцні алкогольні напої швидко поширилися по країнах світу, насамперед за рахунок постійно зростаючого промислового виробництва алкоголю з дешевої сировини (картоплі, відходів цукрового виробництва і т.п.). Алкоголь настільки швидко ввійшов у побут, що практично жодний художник, письменник або поет не обминав цю тему. Такі картини пияцтва на полотнинах старих голландських, італійських, іспанських і німецьких художників. Злу силу алкоголізму розуміли багато передових людей свого часу. Відомий релігійний реформатор того років Мартін Лютер писав: " Кожна країна повинна мати свого диявола, наш німецький диявол - добра бочка вина".

Поширення пияцтва на Русі зв'язано з політикою панівних класів. Була навіть створена думка, що пияцтво є нібито стародавньою традицією російського народу. При цьому посилалися на слова літопису: "Добробут на Русі - є пити". Але це наклеп на російську націю. Російський історик і етнограф, знавець звичаїв і вдач народу, професор Н.И. Костомаров (1817-1885) цілком скосив цю думку. Він довів, що в Древній Русі пили дуже мало. Лише на обрані свята варили медовуху, брагу або пиво, міцність яких не перевищувала 5-10 градусів. Чарка пускалася по колу і з неї кожний надпивав кілька ковтків. У будень ніяких спиртних напоїв не покладалося, і пияцтво вважалося найбільшою ганьбою і гріхом.

Але з 16-го сторіччя почалося масове завезення через границю горілки і вина. При Івані ІV і Борисі Годунові засновуються "Царьови кабаки", що приносять масу грошей у скарбницю. Проте, уже тоді намагалися обмежити споживання спиртних напоїв. Так у 1652 році вийшов указ "продавати горілку по одній чарці людині". Заборонялося видавати вино "питухам" (тобто п'яницям), а також усім під час постів, по середам, п'ятницям і неділям. Однак через фінансові розуміння незабаром було внесене виправлення: "щоб великого государя скарбниці учинити прибуток, питухов із кружечного двору не відганяти", чим фактично підтримувалося пияцтво.

З 1894 року продаж горілки став царською монополією.

Одним з темних плям минулого, сліди якого ще збереглися в нас, є пияцтво й алкоголізм.

2. Алкоголізм не звичка, а хвороба

Алкоголь - це універсальна отрута, яка діє на весь організм. Особливо сильну шкідливу дію його відчуває високоорганізована система організму - головний мозок. Алкоголь нерівномірно розподіляється в тканинах тіла. Найбільше його поглинає головний мозок, тому що в нервових клітинах головного мозку є велика кількість ліпідів, у яких алкоголь розчиняється краще, ніж в інших середовищах. У молодих людей судини мозку порівняно великого розміру (це потрібно для повноцінного живлення клітин, які ростуть), тому приплив крові до них більший. Зберігається алкоголь у головному мозку до 90 днів. При важкому отруєнні алкоголем гине декілька тисяч клітин сірої речовини головного мозку. І хоча їх у кожного з нас 17 млрд., таке марнотратство - недопустиме!

Зловживання алкоголем призводить до психічних розладів. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як біла гарячка, алкогольний галюциноз, алкогольне марення, епілепсія.

П'янство та алкоголізм завдають великої економічної, соціальної та моральної шкоди суспільству. Люди, які зловживають алкоголем, частіше хворіють, допускають брак в роботі, через них стаються аварії і травми (20% побутового і 46% вуличного травматизму). Через провину п'яних водіїв все частіше трапляються дорожньо-транспортні пригоди (72,5%). Важким соціальним наслідком алкоголізму є його тісний зв'язок зі злочинністю - 96% правопорушень здійснюється особами в стані алкогольного сп'яніння.

Це потяг не піддається розумним доводам припинити пити. Алкоголік направляє всю енергію, засоби і думки на добування спиртного, не зважаючи на реальну обстановку (наявністю грошей у родині, необхідність виходу на роботу і т.п.). Раз випивши, він прагне напитися до повного сп'яніння, до безпам'ятства. Як правило, алкоголіки не закушують, у них утрачається блювотний рефлекс і тому будь-яка кількість випитого залишається в організмі.

У зв'язку з цим говорять о підвищеній переносимості алкоголю. Але насправді цей патологічний стан, коли організм утратив здатність боротьби з алкогольною інтоксикацією шляхом блювоти й інших механізмів захисту.

На пізніх етапах алкогольна переносимість спирту раптово знижується й у запеклого алкоголіка навіть малі дози вина викликають той же ефект, що й великі кількості горілки в минулому. Для цієї стадії алкоголізму характерно важке похмілля після прийому алкоголю, погане самопочуття, дратівливість, злостивість. Під час так називаного запою, коли людина п'є щодня, протягом багатьох днів, а те і тижнів, патологічні явища настільки виражені, що для їхньої ліквідації потрібна медична допомога.

Алкоголізм не звичка, а хвороба. Звичка контролюється свідомістю, від неї можна позбутися. Пристрасть до алкоголю перебороти складніше через отруєння організму. Близько 10 відсотків людей, що вживають алкоголь, стають алкоголіками. Алкоголізм - хвороба, що характеризується психічними і фізичними змінами в організмі. Алкоголізм розвивається за такою схемою:

Початкова фаза: сп'яніння з випаданням пам'яті, "затьмарення". Людина постійно думає про спиртне, йому здається, що він випив недостатньо, він п'є "взапас", у нього розвивається жадібність до алкоголю. Однак він зберігає визнання своєї провини, уникає розмов про свою тягу до спиртного.

Критична фаза: утрата контролю над собою після першого ж ковтка алкоголю. Прагнення знайти виправдання своєму пияцтву, опір усім спробам запобігти його бажання випити. У людини розвивається зарозумілість, агресивність. Він обвинувачує навколишніх у своїх лихах. У нього починається запій, його друзями стають випадкові собутильники. Він змушений піти з постійної роботи, втрачає інтерес до усього, що не має відносини до спиртного.

Хронічна фаза: щоденне похмілля, розпад особистості, помутніння пам'яті, плутаність думки. Людина п'є сурогати алкоголю, технічні рідини, одеколон. У нього розвиваються безпідставні страхи, біла гарячка, інші алкогольні психози.

Одним з характерних ускладнень під час запою є біла гарячка.

Біла гарячка - найбільше що часто зустрічається алкогольний психоз. Вона виникає звичайно в стані похмілля, коли в п'яниці з'являються беззвітний страх, безсоння, тремтіння рук, кошмари (погоні, нападу і т.п.), слухові і зорові обмани у виді шумів, дзвоників, руху тіней. Симптоми білої гарячки особливо виражені вночі. У хворого починаються яскраві переживання застрашливого характеру. Він бачить плазуючих навколо комах, пацюків, що нападають на нього чудовиська, бандитів, відчуває біль від укусів, ударів, чує погрози.

Він бурхливо реагує на свої галюцинації: обороняється або біжить, рятуючи від переслідування. Удень галюцинації трохи загасають, хоча хворий залишається збудженим, у нього трясуться руки, він метушливий і не може спокійно сидіти на одному місці.

Іншою формою психозу є алкогольне марення. Він виникає і після короткочасного пияцтва, але на відміну від білої гарячки не супроводжується галюцинаціями. Таких хворих переслідують нав'язливі думки. Найчастіше це марення підозрілості, переслідування, ревнощів. П'яниці, наприклад, здається, що проти нього улаштований змова. Не бачачи виходу з положення, що створилося, він може скінчити життя самогубством.

Психіатрія затверджує, що в 89% випадків причиною алкоголізму є щиросердечний стан особистості, а воно прямо залежить від соціального статусу, від якості життя і від визначеності положення людини в цьому світі (читай: від наявності або відсутності мети свого існування). Видимо, останній фактор і сприяє моторошному ростові алкогольної залежності серед молоді. Варто згадати і той факт, що сьогодні Тв-реклама безперешкодно пропагує алкоголь, - це одна з причин того, що пити починають діти... Величезна кількість молодих людей уже до двадцяти років стають або алкоголіками, або сильно питущими. По статистиці, з різним ступенем частоти, але споживають алкогольні напої, відповідно до особистого визнання, близько 82% людей у віці 12-22 років. Середній же вік, по досягненні якого молодь починає вживати алкоголь, - 14 років. П'ють алкогольні напої (включаючи пиво) щодня або через день 33,1% юнаків і 20,1% дівчин. Пиво - найбільш улюблений молоддю напій: йому віддає перевагу більшості підлітків. Уживає пиво кожен третій підліток у віці 12 років, а у віці 13 років - двоє з кожних трьох. Частка ж тих, хто зловживає спиртними напоями, у середніх школах складає 15,7%, у ПТУ - 24,4%, у технікумах і коледжах - 33,7%, у вузах - 32,4%.

За даними харківського сайта з проблем психіатрії, хоча за останні роки в нашій країні і не відзначався ріст захворюваності алкоголізмом, але більш ніж удвічі виросла захворюваність алкогольними психозами. Це говорить про те, що щира захворюваність алкоголізмом значно вище врахованої (по офіційним даним, на обліку складаються 700 тис. хворих з алкогольною залежністю). У той же час алкоголізм є усього лише одним з багатьох наслідків непомірного вживання алкоголю. Них набагато більше: жирова дистрофія печінки, цироз печінки, гіпертонія, гиперлипидемия, ожиріння, гепатит, гастрит, панкреатит, подагра, інсульт, кардиомиопатия, травматизм, частішання застуд, люмбаго, пневмонія, емфізема, шкірні захворювання, рак, епілептичні припадки, полинейропатии, депресія, алкогольні психози, психоорганический синдром, алкогольний синдром плоду й ін., у тому числі раптова смерть. І всі ці "принадності", проте , не лякають питущих. Чому? Тому що багато хто з них просто-напросто не догадуються про всі наслідки свого "захоплення".

Алкоголізм страшний, як і СНІД, саме тому, що більшість людей абсолютно безграмотні в цих питаннях і навіть не підозрюють про небезпеці, який піддаються...

Так чому ж проблема настільки масштабна? Можливо, тому, що влада імущим ніколи займатися "глупостями" - витрачати гроші, як це роблять розвиті країни, на державні програми по боротьбі з алкоголізмом і наркоманією, замість того щоб засовувати них собі в кишеню. Цікаво знати, зацікавилися б вони проблемою алкоголізму, якби їхні обожнені чада раптом виявилися утягненими в цю страшну залежність? Напевно так, але тільки в локальному масштабі...

3. Вплив алкоголю на нервову систему. Зміст у крові

Алкоголь зі шлунка попадає в кров через двох хвилин після вживання. Кров розносить його по всіх клітках організму. У першу чергу страждають клітки великих півкуль головного мозку. Погіршується умовно-рефлекторна діяльність людини, сповільнюється формування складних рухів, змінюється співвідношення процесів порушення і гальмування в центральній нервовій системі. Під впливом алкоголю порушуються довільні рухи, людина втрачає здатність керувати собою.

Проникнення алкоголю до кліток лобової частки кори розкріпачує емоції людини, з'являються невиправдана радість, дурний сміх, легкість у судженнях. Слідом за порушенням, що підсилюється, у корі великих півкуль мозку виникає різке ослаблення процесів гальмування. Кора перестає контролювати роботу нижчих відділів головного мозку. Людина втрачає стриманість, соромливість, він говорить і робить те, чого ніколи не сказав і не зробив би будучи тверезим.

Кожна нова порція спиртного усе більше паралізує вищі нервові центри, немов зв'язуючи їх і не дозволяючи втручатися в діяльність нижчих відділів мозку: порушуються координація рухів, наприклад рух око (предмети починають двоїтися), з'являється незграбна хитка хода.

Порушення роботи нервової системи і внутрішніх органів спостерігається при будь-якому вживанні алкоголю: одноразовому, епізодичні систематичному.

Відомо, що порушення роботи нервової системи прямо зв'язані з концентрацією алкоголю в крові людини. Коли кількість алкоголю складає 0,04-0,05 відсотка, виключається кора головного мозку, людина втрачає контроль над собою, утрачає здатність розумно міркувати. При концентрації алкоголю в крові 0,1 відсотка гнітяться більш глибокі відділи головного мозку, що контролюють рухи.

Руху людини стають невпевненими і супроводжуються безпричинною радістю, пожвавленням, метушливістю. Однак у 15 відсотків людей алкоголь може викликати зневіру, бажання заснути. В міру збільшення змісту алкоголю в крові послабляється здатність людини до слуховим і зорових сприйнять, притупляється швидкість рухових реакцій.

Концентрація алкоголю, що складає 0,2 відсотки, впливає на області мозку, що контролюють емоційне поводження людини. При цьому пробуджуються низинні інстинкти, з'являється раптова агресивність.

При концентрації алкоголю в крові 0,3 відсотки людин хоча і знаходиться у свідомості, але не розуміє того, що бачить і чує. Цей стан називають алкогольним отупінням.

Концентрація алкоголю в крові 0,4 відсотки веде до утрати свідомості. Людина засипає, подих його стає нерівним, відбувається мимовільне спорожнювання сечового міхура. Чутливість відсутня.

При концентрації алкоголю в крові 0,6-0,7 відсотка може наступити смерть. У результаті епізодичного прийому алкоголю часто розвивається хвороблива пристрасть, невтримний потяг до алкоголю - алкоголізм.

4. Алкоголізм і суспільство

Алкоголь "б'є" не тільки самого п'яницю, але і людей, що оточують його. Часто чоловіки або жінки, схильні до алкоголізму, зневажають своїми обов'язками, друзями, родиною і дітьми, для того, щоб задовольнити свою потребу.

Пристрасть до алкоголю - причина різних злочинів. Відомо, що 50 відсотків усіх злочинів зв'язано з вживанням алкоголю.

За алкоголізм батьків часто розплачуються діти. Дослідження нервовохворих дітей показали, що причиною їхньої хвороби часто є алкоголізм батьків.

Боротьба з алкоголізмом - найбільша соціальна і медична проблема будь-якої держави. Шкода алкоголю доведена.

Навіть малі дози його можуть стати причиною великих неприємностей або нещасть : травм, автокатастроф, позбавлення працездатності, розпаду родини, утрати духовних потреб і вольових рис людиною.

5. Тютюнокуріння.

Сьогодні смертність населення України визначається передусім неінфекційними захворюваннями, тісно пов'язаними з широким розповсюдженням факторів ризику, які характерні для поведінки людини. Серед них тютюнокуріння - основна причина передчасної смерті, якій можна запобігти. Тютюн - фактор ризику більш ніж 25 хвороб.

Наведемо цифри та факти щодо куріння:

- за оцінками ВООЗ близько третини дорослого населення світу (серед яких 200 мільйонів - жінки) курять;

- кожного року в світі тютюн викликає 3,5 мільйонів смертей, або 1000 - щодня;

- за прогнозами, глобальна тютюнова “епідемія” забере життя 250 мільйонів сучасних дітей та підлітків.

Нікотин - одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму.

Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму входить близько 30 отруйних речовин: аміак, синильна кислота, сірководень, чадний газ, радіоактивні речовини, тютюновий дьоготь тощо.

Згубна дія тютюну не обмежується змінами в організмі курця. У закритому приміщенні під час куріння скупчується велика кількість тютюнового диму. Перебуваючи в цьому приміщенні, його вдихають і люди, які не курять. Підраховано, що людина, яка перебуває протягом години в накуреному приміщенні, вдихає стільки тютюнового диму, мовби викурила чотири сигарети. Слід зазначити, що пасивний курець потрапляє у такий же стан, що й курець. У людини, яка довгий час перебувала в накуреному приміщенні, з'являються ознаки нікотинової інтоксикації (отруєння): виникає головний біль, нудота, кволість.

6. Коротка історія розвитку куріння.

Куріння тютюну має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов'язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII -XVIII столітті.

7. Біохімія тютюнового диму дія його на організм.

При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюнових листків в незалежності від того, використовуються вони в натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що являє собою неоднорідну (гетерогенну) суміш, що складається в середньому з 60% різних газів і 40% мікроскопічних дьогтьових крапель (аерозолі).В газовій фракції диму міститься, крім азоту (59%), кисню (13,4%), ще й оксид вуглецю (IV) (13,6%), оксид вуглецю (II) (4%), водяна пара (1,2%), ціаністий водень (0,1%), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольна фракція диму включає воду (1,4%), гліцерин та спирти (0,1%), альдегіди і кетони (0,1%), вуглеводні (0,1%), феноли (0,003%), нікотин (0,002%) та ін.

Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі, і, що впливають на організм, об'єднані в 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні алкалоїди.

Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуїдин та ін.), неорганічні сполуки миш'яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут - 210.

Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід - пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (II).

Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.

Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.).

Нікотин являється одним із самих сильних з відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25%. Вміст нікотину в диму головної струї сигарети від 0,4 до 3мг - лише 20% від спільної кількості нікотину в сигареті. В недокурку залишається біля 5%, а інші 50% потрапляють в повітря в приміщенні, де курять.

Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.

8. Чому курці кашляють?

Головною причиною виникнення і розвитку “тютюнового” кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв'язаний з виділенням мокроти при кашлі.

9. Чи здорове серце в курця?

Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження сердечно-судинних захворювань. Доведено, що у курців на відміну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у некурящих, при чому скорочення протяжності життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.

Доведено, що більше 50% всіх захворювань, що являються причиною смерті курців, приходиться на долю сердечно-судинних захворювань.

10. Чому виразка шлунку віддає перевагу курцям?

Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців. Доведено, що куріння негативно впливає і на процес лікування виразки.

11. Куріння, стать та покоління

Велика організована боротьба з курінням в багатьох країнах призвела до зменшення курців. Але незалежно від цього велика кількість курців серед молоді та серед жінок продовжує збільшуватись. Разом з цим підвищується ризик виникнення хвороби не тільки у самих курців, але й в майбутнього покоління. Куріння наносить велику шкоді всім, але особливо молодому поколінню, організм яких знаходиться в процесі статевого дозрівання, тому куріння може негативно вплинути на їх потомство. Куріння є не лише особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов'язане майбутнє всього людства.

12. Закон Украйни.

Проект
Вноситься народним депутатом України
О.Б.Мельниковим

ЗАКОН УКРАЇНИ 
"Про заходи протидії тютюновій епідемії в Україні"

Цей Закон покликаний зменшити темпи зростання кількості людей, залежних від тютюну в Україні, та зменшити шкоду від пасивного вдихання тютюнового диму громадянами. Цей закон є законом прямої дії.

Розділ 1.
Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
Бездимні тютюнові вироби - будь-які вироби, що мають у своєму складі тютюн, призначені для жування та нюхання, за виключенням фармацевтичних виробів, що містять нікотин;
Інформація про тютюнові вироби - інформація про технічні характеристики окремих марок тютюнових виробів, такі як склад, наявність шкідливих складових та домішок, призначена для споживачів тютюнових виробів, яка розміщується виключно в місцях продажу таких виробів;
Медичні попередження на упаковках тютюнових виробів - інформація про негативний вплив тютюнопаління на здоров'я, яка розміщується на упаковках тютюнових виробів;
Профілактика тютюнопаління - заходи щодо попередження вживання шкідливих речовин серед населення. Ці заходи передбачають роз'яснювальну педагогічну роботу в навчальних закладах та відповідну інформацію в засобах масової інформації;
Реклама тютюнових виробів - публічне розповсюдження зображення марок тютюнових виробів або пов'язаних з ними графічних символів, а також назв та графічних символів підприємств або фірм, що займаються виробництвом тютюнових виробів, з метою популяризації марок тютюнових виробів; рекламою не вважається розповсюдження інформації про вартість та інші характеристики тютюнових виробів, спеціально призначеної для тих, хто займається продажем тютюнових виробів;
Торгові марки, впізнаванні як тютюнові - торгові марки, які використовуються для продажу та реклами тютюнових виробів та /або інших товарів, якщо більше 30% товару під цією маркою, які розміщені на ринку, є тютюнові вироби; 
Тютюнова епідемія - широке розповсюдження тютюнопаління серед населення;
Тютюнова залежність - психологічна та фізіологічна залежність людини від нікотину та тютюнових виробів;
Тютюнові аксесуари - предмети та засоби, призначені для вживання тютюну, такі як портсигари, мундштуки, сигаретний папір для самокруток, люльки, попільнички та інші (за виключенням запальничок та сірників);
Тютюнові вироби - будь-які вироби, що мають в своєму складі тютюн, такі як сигарети, цигарки, сигари, сига рили, а також курильний, люльковий, смоктальний, жувальний, нюхальний, та інші вироби з тютюну і його замінники, які впливають на фізіологічний стан людини під час вживання, за виключенням фармацевтичних виробів, що містять нікотин;
Тютюнопаління - будь-які дії, які призводять до появи диму від спалювання тютюнових виробів.

Стаття 2. Принципи протидії тютюновій епідемії

Захист здоров'я населення від шкідливого впливу тютюнового диму та зменшення темпів поширення тютюнової залежності здійснюється згідно з наступними пріоритетами:
- захист здоров'я громадян України;
- забезпечення права громадян України дихати чистим повітрям;
- забезпечення права громадян на інформацію про вміст і шкідливість продуктів, які вони споживають, та виробів, якими користуються;
- профілактика та лікування тютюнової залежності.

Розділ 2.
КОНТРОЛЬ НАД ТЮТЮНОМ

Стаття 3. Виробництво та імпортування тютюнових виробів

1. Виробництво та імпортування тютюнових виробів дозволено лише за умови виконання імпортером та виробником норм цього закону.
2. Заборонено виробництво, імпортування та розповсюдження:
а) бездимних тютюнових виробів;
б) не тютюнових виробів (іграшок, жувальних гумок, цукерок, авторучок тощо), які імітують форму тютюнових виробів або використовують тютюнові та впізнаванні як тютюнові торгові марки. 
3. Максимально допустимі рівні шкідливих для здоров'я речовин в тютюнових виробах, вироблених та розповсюджуваних в Україні, не повинні перевищувати наступні показники: смоли - 10 мг, окис вуглецю - 10 мг.
Міністерство охорони здоров'я має право окремою постановою встановлювати максимально допустимі рівні інших речовин або заборонити введення тих чи інших речовин до складу тютюнових виробів.
4. Виробництво, імпортування та продаж тютюнових виробів з назвами типу "легкі", "м'які" заборонено як такі, які вводять споживачів в оману щодо меншої шкідливості цих тютюнових продуктів.

Стаття 4. Інформація про склад тютюнових виробів

1. Суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, які виробляють або імпортують тютюнові вироби, тютюнову сировину, тютюнову суміш, надають інформацію про складові тютюнових виробів, які можуть бути небезпечними для здоров'я, до Міністерства охорони здоров'я за затвердженою формою. Без надання такої інформації заборонено вводити нову марку чи різновид тютюнових виробів до виробництва.
2. Міністерство охорони здоров'я має право у визначеній урядом лабораторії перевіряти надані виробником дані про вміст основних шкідливих інгредієнтів в марках сигарет. Невідповідність між наданою інформацією і реальним вмістом карається як порушення прав споживачів та загроза здоров'ю людини відповідно до чинного законодавства.
3. Міністерство охорони здоров'я зобов'язане інформувати широку громадськість про складові тютюнових виробів, які можуть бути небезпечними для здоров'я, через інформаційні центри, мережу Інтернет тощо.

Стаття 5. Інформація для споживачів на упаковках тютюнових виробів

1. Кожна упаковка тютюнових виробів, що продається або пропонується для продажу в Україні, незалежно від місця їх виробництва, зокрема сигаретна пачка, має нести одне з 10 медичних попереджень про шкоду тютюнопаління для здоров'я (кожне з яких складається з основної рекомендації із фотографічним кольоровим зображенням та роз'ясненням до неї), тексти та зображення яких розробляються, затверджуються та регулярно (не менше 1 разу у 3 роки) змінюються Міністерством охорони здоров'я України. 
Ці попередження мають займати не менше 50% площі найбільшої за розміром сторони пачки та відділятися від базової торгової марки на пачці рамкою з товщиною ліній 3-4 мм того ж кольору, що і літери попередження. Текст має бути надруковано чіткими напівжирними літерами (шрифт типу "Аріал"), відцентровано і має займати не менше 70% розміру попередження. Перша літера тексту має бути великою, а інші рядковими. На передній стороні пачки в верхній її частині на правій половині попередження світло-жовтими літерами на чорному фоні має бути надрукована основна рекомендація медичного попередження. В верхній частині задньої сторони пачки на лівій половині попередження чорними літерами на білому фоні друкується роз'яснення до медичного попередження. Другу половину попередження (праву ззаду і ліву спереду) займає кольорове фотографічне зображення, затверджене Міністерством охорони здоров'я. Обидві частини медичного попередження мають друкуватися так, щоб вони не розривались при відкриванні пачки і навіть частково не перекривались акцизними марками, що наклеюються на пачки відповідно до існуючого Положення. 
Кожне з 10 медичних попереджень має бути надруковане не менш, ніж на 10 % пачок кожної марки, що випускаються окремою тютюновою фабрикою протягом року (або не менше 5% пачок кожної марки в товарній партії, що імпортується). При цьому в кожному блоці (10 пачок цигарок) має бути не більше двох пачок з однаковими медичними попередженнями.
2. Кожна упаковка тютюнових виробів, що продається або пропонується для продажу в Україні, незалежно від місця їх виробництва, зокрема сигаретна пачка, має нести інформацію про вміст у цих товарах шкідливих для здоров'я речовин, перелік яких визначається Головним Державним санітарним лікарем. 
Ця інформація друкується чіткими напівжирними чорними літерами на світло-жовтому фоні на 70% площі однієї з бокових сторін сигаретної пачки (так, щоб текст не розривався при відкриванні пачки і навіть частково не перекривався акцизною маркою) за наступним зразком: "Токсичні компоненти (в середньому): смоли - **мг, окису вуглецю - **мг". Текст має займати не менше 70% площі інформаційного повідомлення.
Інформація про рівень шкідливих для здоров'я речовин має бути засвідчена аналізом визначеної урядом лабораторії. 
3. Кожна упаковка тютюнових виробів, що продається або пропонується для продажу в Україні, незалежно від місця їх виробництва, зокрема сигаретна пачка, має нести інформацію про відповідність цих товарів державним стандартам, погодженим з Міністерством охорони здоров'я України. 
4. Аналогічним чином інформація, зазначена в п.1, п.2 та п.3 має розміщуватися на будь-яких упаковках будь-яких тютюнових продуктів: коробках для блоку (декілька пачок) сигарет, коробах для блоків сигаретних пачок, упаковках для сигар, тютюну для люльок та інших.

Стаття 6. Продаж тютюнових виробів

1. Забороняється продаж тютюнових виробів:
а) особам та особами, які не досягли 18 років;
б) в упаковках менше 20 штук та поштучно; 
в) поза приміщенням, на відкритому просторі;
г) в навчальних, спортивних закладах, закладах охорони здоров'я та на їх територіях;
д) в об'єктах, прилеглих ближче 200 м до перелічених в пункті "г" ;
е) в торгових автоматах та на полицях самообслуговування;
ж) в одному приміщенні чи з одного прилавка з продуктами харчування, одягом, товарами для дітей, друкованою продукцією; 
з) в приміщеннях з прозорими вітринами;
и) в інших місцях, визначених місцевими органами виконавчої влади.
2. В будь-якому місці, де відбувається продаж тютюнових виробів, повинен бути розміщений плакат розміром не менше А1 затвердженої Міністерством охорони здоров'я форми щодо шкідливої дії складових тютюнових виробів та про можливості кинути палити.

Стаття 7. Реклама тютюнових виробів

1. Реклама тютюнових виробів, тютюнових аксесуарів, а також торгових марок, впізнаваних як тютюнові, символів, пов'язаних з тютюнопалінням, заборонена скрізь, крім 1) приміщень, що призначені виключно для торгівлі тютюновими виробами та аксесуарами, та 2) в друкованих виданнях, що призначені для професіоналів торгівлі тютюновими виробами.
2. Розміщення в засобах масової інформації або на плакатах, рекламних щитах інформації про конкурси та заходи, які проводять фірми-виробники або імпортери тютюнових виробів, заборонено. 
3. Забороняється заохочення до вживання тютюнових виробів, в тому числі роздавання, обмін виробів або частин упаковок від них на інші товари або призи.
4. Забороняється спонсорування спортивної, культурно-мистецької, освітньої, оздоровчої та суспільно-політичної діяльності з боку фірм, що займаються виробництвом та/або розповсюдженням тютюнових виробів. У разі надання такої спонсорської допомоги державним установам відповідальність за порушення цієї статті несе державний службовець. 

Стаття 8. Захист здоров'я людей, які не палять

1. Для захисту здоров'я людей, які не палять, а також захисту навколишнього середовища, паління забороняється:
- в закладах охорони здоров'я;
- в навчальних та освітньо-виховних закладах;
- в приміщеннях об'єктів громадського харчування;
- в громадському транспорті (включаючи транспорт для міжнародних сполучень);
- в закладах культури;
- в закритих спортивних спорудах;
- на зупинках громадського транспорту;
- в приміщеннях будь-яких установ, де приймають відвідувачів;
- в підземних просторах, переходах.
2. Паління забороняється в усіх інших закритих виробничих приміщеннях та громадських місцях, за винятком спеціально відведених для паління місць, за умови, що в такі місця не мають потреби заходити ті, хто не палить.
3. Правила, що забезпечують захист тих, хто не палить, в приміщеннях закладів, установ, підприємств незалежно від форм власності, організацій тощо регламентуються відповідними директивними документами міністерств, відомств, організацій, з урахуванням пункту 1 цієї статті. 
4. Відповідальність за належне обладнання спеціально відведених для паління місць, зазначених в п.1 цієї статті, якщо такі передбачені правилами, несе власник або орендар приміщення.
5. Місцеві органи влади мають право оголошувати зонами, вільними від паління, будь-які місця в рамках підвідомчої території на додаток до зазначених в п.1 цієї статті.

РОЗДІЛ 3
ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ТЮТЮНОВОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ

Стаття 9. Комплексна програма протидії тютюновій епідемії

1. Комплексна програма протидії тютюновій епідемії, яка передбачає заходи з профілактики та лікування тютюнової залежності та пропаганди здорового способу життя, розробляється Координаційною радою з Контролю над тютюном при Кабінеті міністрів України та затверджується Кабінетом міністрів України.
2. Для фінансування Комплексної програми протидії тютюновій епідемії з Державного бюджету України виділяється 5% надходжень від акцизного податку на тютюнові вироби, а також 20% від штрафів за порушення цього Закону.
3. Практичне керівництво Комплексною програмою здійснюється спеціально створеним Центром Міністерства охорони здоров'я з протидії тютюновій епідемії.
4. Центр з протидії тютюновій епідемії Міністерства охорони здоров'я для реалізації необхідних заходів координує діяльність органів Міністерства охорони здоров'я, а також може замовляти виконання певних робіт компетентним громадським організаціям.
5. Для реалізації Комплексної програми з протидії тютюновій епідемії Центр створює свої міські, обласні, районні представництва. До компетенції регіональних центрів з протидії тютюновій епідемії входить проведення заходів з профілактики та лікування тютюнової залежності.

Стаття 10. Профілактика тютюнопаління

1. В межах Комплексної програми протидії підрозділи Міністерства охорони здоров'я проводять роз'яснювальну та інформаційну профілактичну роботу серед дільничних лікарів та педіатрів щодо не починання тютюнопаління та необхідності його кинути.
2. Міністерство освіти та науки у співробітництві з Міністерством охорони здоров'я впроваджує спеціальні заняття для вчителів та учнів з профілактики тютюнової залежності.

Стаття 11. Лікування тютюнової залежності

1. В межах Комплексної програми протидії тютюновій епідемії Міністерство охорони здоров'я організовує систему центрів лікування тютюнової залежності в районних закладах охорони здоров'я, проводить професійну підготовку спеціалістів для цих центрів.
2. Лікування тютюнової залежності в державних центрах проводиться безкоштовно.
3. Центр протидії тютюновій залежності Міністерства охорони здоров'я забезпечує роботу безкоштовної телефонної лінії допомоги тим, хто кидає палити. В межах Комплексної програми здійснюється пропагування лікування тютюнової залежності серед населення.

Стаття 12. Пропаганда здорового способу життя

1. В межах Комплексної програми протидії Міністерство охорони здоров'я розробляє пропагандистські матеріали (відеороліки, тексти, плакати та інше) з профілактичним змістом та з пропагандою звільнення від тютюнової залежності. 
2. Засоби масової інформації зобов'язані виділяти простір для розміщення таких повідомлень. Державні електронні засоби масової інформації повинні витрачати не менше 5 % рекламного часу у вечірні години для розміщення роликів щодо профілактики та лікування тютюнової залежності, погоджених з Міністерством охорони здоров'я. 
3. В межах Комплексної програми протидії Міністерство охорони здоров'я організовує культурно-масові заходи, спортивні змагання тощо під гаслами звільнення від тютюнової залежності та/або ведення здорового способу життя.

РОЗДІЛ 4
КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЦЬОГО ЗАКОНУ

Стаття 13. Органи контролю за дотриманням норм цього закону

1. Контроль за дотриманням норм цього Закону на місцях здійснюють місцеві органи Міністерства внутрішніх справ, а також Міністерства охорони здоров'я.
2. Контроль за виконанням комплексних заходів з протидії тютюновій епідемії здійснює Кабінет міністрів України. Кабінет міністрів України щороку звітує Верховній Раді та широкій громадськості про темпи тютюнової інфляції та заходи протидії їй.

Стаття 14. Відповідальність за порушення цього закону

1. За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. 
До суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
А) продажу тютюнових виробів, які не відповідають нормам статей 3, 5 - у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Б) торгівельної діяльності з порушенням статті 6 - у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
В) несвоєчасне подання відомостей або неправдиву інформацію згідно із статтею 4 - у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Г) розповсюдження реклами тютюнових виробів всупереч статті 7 або на порушення статті 12 вперше - у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вдруге - позбавлення права на рекламну діяльність або ліцензії засобу масової інформації.
До керівників закладів, організацій, установ, підприємств усіх форм власності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі нестворення умов для захисту здоров'я від паління - у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, до окремих осіб, які порушують Закон - у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначені штрафи спрямовуються: 20 відсотків - до фонду Центру протидії тютюновій епідемії, 40 відсотків - до Державного бюджету України і 40 відсотків - до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. 
2. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною першою цієї статті, приймаються центральними органами державної влади, правоохоронними органами та їх підрозділами в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах та районах у містах Києві і Севастополі у межах їх компетенції, визначеної чинним законодавством. 
3. У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у пункті 1 цієї статті, протягом 15 днів сума штрафу стягується в безспірному порядку державною податковою інспекцією за його місцезнаходженням. 
4. Дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Закон вводиться в дію з дня його опублікування за виключенням: 
- статті 7 , яка вводиться в дію через 10 місяців після опублікування Закону,
- статті 9 , яка вводиться в дію через один рік після опублікування Закону,
- статті 6 , яка вводиться в дію через 18 місяців після опублікування Закону.
2. Кабінет Міністрів зобов'язати протягом 6 місяців внести зміни та доповнення до законодавства про адміністративну відповідальність та інших законів та нормативних актів з метою узгодження їх з нормами цього Закону.

13. Історія проституції

Усім відомо, що таке проституція. Секс за гроші давно і широко відомий, як найдавніша професія. Протягом багатьох сторіч це заняття приносило прибуток власникам кубел, і нерідко приводило самих повій до самих вершин влади. За "легкий" працю вони платили важкими хворобами, раннім старінням і, нерідко, бездітністю. В даний час проституція усе ще заборонена в багатьох країнах світу. По різним даним, тільки в США нараховується від 2 до 5 мільйонів повій.

Чи варто говорити про те, що небезпека зараження багатьма венеричними захворюваннями, а також СПИДОМ, багаторазово зростає при половому контакті з повією. Якщо ж вона займається своїм бізнесом нелегально і не проходить оглядів у лікарів, то небезпека зараження зростає в багато разів. Саме тому багато людей ратують за легалізацію проституції, за офіційний нагляд держави за здоров'ям представниць цієї найдавнішої професії. Фахівці вважають, що в такий спосіб можна скоротити кількість нових венеричних захворювань майже вдвічі!

Однак, легалізація проституції - питання, можна сказати політичний.

Тільки от люди, як були, так і залишилися - так само чоловіки люблять жінок, жінки люблять чоловіків. І ті, і інші люблять гроші. Видимо, саме з появою грошей, - цього чуда цивілізації, і виникла проституція, як прибуткова професія.

З давніх часів люди намагаються дати точне і вичерпне визначення проституції. Але вже той факт, що усі визначення медиків, юристів, соціологів, філософів і інших фахівців нерідко сильно розходяться між собою, доводить, що точне обмеження змісту слів "проституція" і "повія" досить важко.

Насамперед , поняття про проституцію повинне бути обмежено людиною. Проституція існує тільки в людини, "творця культури і суспільного порядку". Серед тварин такого явища практично не спостерігається. Так, Овідій (43 до н.е. - к. 18 н.е.) оспівував:

Шлюха готова с любым спознаться за сходные деньги,
Тело неволит она ради злосчастных богатств.
Все ж ненавистна и ей хозяина жадного воля -
Что вы творите добром, по принужденью творит.
Лучше в пример для себя неразумных возьмите животных.
Стыдно, что нравы у них выше, чем нравы людей.
Платы не ждет ни корова с быка, ни с коня кобылица,
И не за плату берет ярку влюбленный баран.
Рада лишь женщина взять боевую с мужчины добычу.
За ночь платят лишь ей, можно ее лишь купить.
Торг ведет состояньем двоих, для обоих желанным,
- Вознагражденье ж она все забирает себе.
Значит, любовь, что обоим мила, от обоих исходит,
Может один продавать, должен другой покупать?
И почему же восторг, мужчине и женщине общий,
Стал бы в убыток ему, в обогащение ей?
(Любовные элегии. 1; 10. Пер. С. Шервинского)

Багато істориків сходяться в думці, що першим організатором і професійним сутенером був Солон.

Солон (між 640 і 635 - ок. 559 до н.е.), купував жінок і пропонував їх "у загальне користування, готових до послуг за внесення одного обола"

Це найстарше визначення проституції уже відзначає її найголовніші ознаки: віддача себе багатьом, часто мінливим особам ("у загальне користування"), повна байдужість до особистості бажаючого того чоловіка ("готових до послуг") і віддача себе за винагороду ("за один обол"). Та й саме слово "повія", приписуване звичайно римлянам, зустрічається вже в згаданому повідомленні про перший організований Солоном публічні будинки, причому повії позначаються в цьому звіті як існуючі в борделі для продажу (prostasaі). Римське слово "prostare" - продаватися привселюдно, проституироваться - так само, як і іменник "prostіbulum" - утворилося, отже, зі слів "продажна дівка", "повія".

Але якщо законодавство Солона дало, таким чином, першу і саму коштовну основу для точного визначення проституції і повії, то в римлян ми знаходимо для цього набагато більш багатий матеріал. Тут продажна жінка одержала різні досить характерні назви. Це можна бачити вже в комедіях Плавта (сірий. ІІІ в. до н.е. - к. 184 до н.е.), написаних ще по грецьких зразках. Він згадує "guaestuosa": одна з тих, котрі охоче заробляють - "тіло своє харчують за допомогою тіла".