Феномен комунікації у сучасному суспільстві

У деяких країнах ведеться активна боротьба з інтернетом. У Китаї закривають доступ до веб-сайтів які мають сумнівний зміст, Північна Корея не має на своїй території доступних серверів, декілька веб-сайтів, що належать північно корейському урядові, фізично перебувають за межами країни, також працює електронна пошта, але вона доступна обмеженому колу осіб. На Кубі Всесвітньою павутиною можуть користуватись лише лікарі; іншим громадянам країни це заборонено на законодавчому рівні. Для користувачів Ірану було закрито доступ до низки сайтів, серед яких Вікіпедія, YouTube. Вважається. що це пов'язано з розгорнутою в країні кампанією боротьби зі згубним впливом західної культури.

Незважаючи на багато негативних факторів iнтернету переважають, все ж таки позитивні фактори, адже інтернет це невичерпне джерело інформації, і фактично кожний має доступ до неї. Саме за час розвитку iнтернету сталося чи не найбільше наукових відкриттів. Інформаційні технології досягли небаченого рівня. Інтернет об'єднав людей у яких спільні інтереси. За допомогою iнтернету можна навчатися не виходячи з дому, робити покупки а також заробляти гроші.

Таким чином інтернет формує свідомість людей і це є незворотній процес тому що інтернет не можна просто вимкнути, у нього немає власника, так як він є сукупністю мереж, які мають різну географічну приналежність. Інтернет став надбанням усього людства. Хоча у iнтернету є багато шкідливих властивостей, він все ж таки, рухає світ в перед, і тому корисний чи шкідливий інтернет повинен визначити кожен сам для себе.

Інформація для людини має величезне значення. Комп'ютер і Інтернет є могутнім інструментом обробки і обміну інформацією, крім того, завдяки комп'ютеру стали доступними різні види інформації. Це і вважається першопричиною комп'ютерною або інтернет залежності, оскільки в певному значенні вони страждають порушенням процесів обміну інформацією.

Проблема інтернет-залежності виявилася із зростанням популярності мережі Інтернет. Деякі люди стали настільки захоплюватися віртуальним простором, що почали віддавати перевагу Інтернету реальності, проводячи за комп'ютером більше 10 годин в день.

За даними різних досліджень, інтернет-залежними сьогодні є близько 10 % користувачів у всьому світі. Не дивлячись на відсутність офіційного визнання проблеми, інтернет-залежність вже враховується в багатьох країнах світу.

Інтернет-комунікації належать до типу так званих масових комунікацій, від яких залежить систематичне поширення інформації серед великої кількості людей. Соціальними чинниками, які сприяли виникненню цього типу комунікації вважають глобалізацію та інформатизацію світу, які, поєднуючись з традиціями суспільства массового споживання, орієнтують людину на швидке „споживання" інформації у мережі Інтернет. Парадоксально, але мережа дивним чином поєднує в собі дві функції: генератора потреб та їхнього миттєвого атоматичного задовільнювача [Ваганов А. Краткая феноменология Всемирной паутины // Общество и книга: от Гутенберга до Интернета.- М.: Традиция, 2000. - С.42-53. ].

Необхідність ґрунтовного дослідження феномену Інтернет-комунікацій випливає із повсюдного їхнього залучення до процесів збереження, відтворення й передачі соціального досвіду. Інтернет-комунікація є новітнім атрибутом взаємодії людей у сучасному суспільстві та важливим чинником функціонування всіх його соціальних систем. Сучасний світ переживає комунікаційну революцію, в основі якої покладене розповсюдження Інтернет-комунікацій як таких, що найбільш адекватно відповідають вимогам глобалізованого світу. Їхня приналежність до феномену комунікацій означає наявність у них спільних з усталеними типами комунікацій родових ознак.

№1. Чи є у вас комп'ютер?

Згідно опитування 74% респондентів мають персональний комп'ютер, 16% - найближчим часом його придбають. Тобто, якщо порахувати разом - 90% опитаних мають свій власний ПК, що вказує на процес «комп'ютеризації» населення.

№ 2. Чи користуєтеся ви Інтернетом?

За результатами опитування можна побачити, що більшість є користувачами мережі Інтернет. Сьогодні глобальна мережа надає можливість для отримання будь - якої інформації, при цьому послуги доступу потребують все менше и менше матеріальних витрат, тому, звичайно, кількість користувачів мережі дуже велика.

Респонденти, які відповіли на дане запитання негативно, далі у соціологічному дослідженні участі не брали.

№ 3. Як довго ви користуєтеся Інтернетом?



Як ми бачимо з результатів, майже половина користувачів - це користувачі зі стажем більше 5 років. За цей час користування Інтернетом значно збільшилася кількість організацій, котрі пропонують доступ до мережі, при цьому різко знизилася вартість доступу.

№ 4. Як часто ви перебуваєте в Мережі?

Дуже великий відсоток, (58%) опитуваних, не можуть обійтися без перебування у Мережі кожного дня. А 26% використовують кожну можливість для виходу в Інтернет. З одного боку це говорить про дедалі більше зростання популярності Інтернету серед нашого суспільства, а з іншого - про підвищення рівня «комп'ютерної залежності».

№5. Скільки часу ви втрачаєте на Інтернет?



За визнанням більшості опитаних, для них Інтернет сьогодні - це джерело збагачення знань по різним проблемам. Для багатьох важлива також рекреаційна роль Інтернету як засобу відвернення від повсякденних турбот і проблем. Важливу роль грає Інтернет в розширенні міжособової комунікації людей і для знайомств. У спектрі мотивів користування Інтернетом - гарантія інформаційної свободи особи, доступу до культурних цінностей, засіб самовираження, засіб для дискусій, суперечок по політичних проблемах.

№6. Приблизно скільки часу на тиждень ви проводите в Інтернеті?

Більшість опитаних приділяють Інтернету від 10 до 20 годин на тиждень, в середньому перебуваючи в мережі близько 3 годин на день. Знову ж таки просліджується підвищення відсотку залежності від Інтернету.

№7. Де ви, найчастіше, користуєтеся послугами Інтернету?



Більшість респондентів користується Інтернетом вдома, що обумовлено широким розповсюдженням персональних комп'ютерів, великою кількістю фірм - провайдерів, низькою ціною послуг доступу, комфортністю «домашнього» доступу.

На роботі користуються Інтернетом 18 % опитуваних, більшість з яких використовують мережу у цілях, пов'язаних з роботою (див. питання № 13). Майже всі з них мають можливість виходу в Інтернет удома.

Всього 9 % користуються мережею у ВУЗах (гуртожитках). Це обумовлено тим, що мала кількість опитаних проживає у гуртожитках, а використання Інтернету в навчальних корпусах - є не дуже зручним.

№8. Які сайти відвідуєте частіше?

Згідно з показниками, значний відсоток респондентів - 24% відмітили популярність соціальних мереж. А 46% опитуваних мають різносторонній інтерес у проглядуванні сайтів та отриманні інформації.

№9. Яким соціальним Мережам ви надаєте перевагу?



Однією з найпопулярніших соціальних мереж на сьогодні є «В контакті» - 57% опитуваних. На другому місці - «Однокласники» - 20%. Потім іде «Mail.ru» та «Facebook» 17% і 6% відповідно. З такими соціальними мережами, як «Twitter», « Google Plus», «Live Journal» респонденти майже не ознайомлені.

№10. Чи користуєтеся ви мобільним телефоном для доступу в Інтернет?

Мобільний телефон є надзвичайно специфічним засобом доступу. Не дивлячись на широке розповсюдження WAP та експлуатацію GPRS - телефонів, такий засіб зв'язку з Інтернетом поки що програє швидкості передачі даних та зручності використання.

№11. Для яких цілей ви, переважно, використовуєте Інтернет?



Використовують Інтернет у робочих цілях 32 % респондентів. Більша частина опитуваних - 38 % використовує його, переважно, для навчання, що говорить про прагнення до нових знань та, вкотре, підтверджує тезу, що в «Інтернеті є все». Інші 28 % - вказують на перевагу розваг у інтернеті

№12. Які пошукові сервери ви використовуєте?

Як відомо, чим більше інформації та чим вона різноманітніша, тим складніше знайти потрібне, тим простіше «заблукати» у віртуальному світі. Тому без спеціалізованих систем пошуку необхідної інформації важко обійтися. Найбільшою популярністю серед опитуваних користується пошуковий сервер Google - 61%. На другому місці Яндекс - 20%. Також популярними є Rambler, Meтa, Yahoo!

№13. Скільки витрачаєте на Інтернет за місяць?



Виходячи з результату - більша кількість респондентів (40%) витрачає на місяць близько 90 грн., що вже становить немалу кількість витрачених грошей. Інше частина опитаних - 12%, 18% та 22% відповідно,- витрачають на користування Інтернетом приблизно від 30 до 150 грн., а 8% навіть більше 150 грн. Це вказує на те, що немалі кошти користувачів Мережі йдуть на оплату за її «послуги».

№14. Як часто ви використовуєте інформацію в Інтернеті для навчання чи роботи?

Що стосується частини питання про навчання, то всім відомо, що на сьогоднішній день все більше і більше рефератів, докладів та інших робіт, які передбачені навчальним планом для самостійної підготовки опитуваних, котрі навчаються, просто копіюються з мережі. З іншої сторони, отримання інформації з Інтернету є простішим способом, ніж копіювання книжок (може виявитися дорожчим за використання Інтернету) та швидшим, ніж походи до бібліотеки.

№ 15. Ви зареєструвалися в соціальній мережі тому, що…



З діаграми видно, що великий вплив на реєстрацію людей у соціальних мережах має приклад друзів, знайомих, які вже зареєстровані.

№16. Ви використовуєте Інтернет для ігор?

Отже, більшість респондентів не використовує Інтернет для ігор, що свідчить про відсутність ігрової залежності у 82% опитаних. Але 18% відповіли ствердно на це питання.

№17. Скільки часу ви проводите за іграми у Інтернеті?

46 % респондентів відмітили, що вони зовсім не грають у комп'ютерні ігри, тобто це вказує на відсутність у них ігрової залежності. Інші опитані - 22 та 18 % проводять за комп'ютерними іграми від 2 до 4 годин на добу, втрачаючи на них свій вільний, а, можливо, і робочий час.

№ 18. Якщо б у вас була можливість цілодобового виходу в Інтернет, ви б використали її?

Більшість опитаних вказали не відсутність залежності постійного перебування в Мережі. Це 47% та 26 % відповідно.

№19. Вам легко знаходити спільну мову з оточуючими людьми?

Виходячи з результату, отриманого по даному питанню, спілкування у Мережі (78 %) не призводить до проблем спілкуванні з оточуючими людьми. Але у 22 % - проблеми з спілкуванням, все ж таки, зустрічаються.

№ 20. Чи надаєте ви перевагу спілкуванню в Інтернеті, замість живого спілкування?



Більшість респондентів вважають, що спілкування в Інтернеті не заважає їм спілкуватися по - справжньому.

№21. Чи виникає у вас роздратування коли вам заважають користуватися комп'ютером або Інтернетом?

Те, що малий відсоток респондентів позитивно відповіли на факт роздратування, говорить про відсутність залежності від Інтернету. Але 74% відчуваюь роздратування тоді, коли їх відволікають від роботи/навчання у Інтернеті.

№22. Як ви вважаєте, перебування в Інтернеті впливає на ваші успіхи у навчанні/роботі?



Дане питання було поставлене для того, щоб побачити вплив від перебування в Інтернеті на досягнення успіхів у роботі та навчанні.

№23. Згодні ви з тим, що існує Інтернет - залежність?

Дуже добре, що більший відсоток респондентів розуміють сутність такої проблеми, як Інтернет - залежність. Коли люди з відповідальністю відносяться до перебування у Мережі, слідкують за витраченим часом - це може попередити масу шкідливих наслідків, які впливають як на соціальне так і на фізичне здоров`я.

№24. Як відносяться ваші родичі/друзі до захоплення Інтернетом?



Більшість (38% та 33%) вказує на байдужість своїх близьких по відношенню до того, скільки часу їх родич/товариш просиджує в Інтернеті, на яких буває сайтах і чи, взагалі, є якась користь від перебування у Мережі.

№25. Як, на вашу думку, Інтернет впливає на суспільство?

За даними діаграми 50% опитаних вважає, що Інтернет має позитивну дію, 11% вважає, що Інтернет несе негативний вплив на суспільство, 39% вагаються з відповіддю на дане питання. Тобто, можна сказати, що значна частина респондентів не до кінця розуміє позитивні і, більш того, негативні впливи Інтернету.

№26. Освітній рівень респондентів.

№27. Соціальний статус респондентів.



57% респондентів - студенти, 10% - учнівська молодь, 33% - працівники.

Метою даного дослідження було визначення впливу глобальної мережі інтернет на суспільство. З отриманих даних можно зробити висновок, що значно більша кількість опитаних має свій власний комп'ютер та доступ до інтернету.

Переважна кількість опитаних використовують інтернет у робочих та навчальних цілях. Хоча немалий відсоток респондентів вказує на те, що інтернет для них - це, перш за все, розвага.

Також у дослідженні звернули увагу на те, чи не заважає спілкування в інтернеті «живому спілкуванню» між людьми. Більшість респондентів вказали, що вони не залежать від віртуального світу спілкування.

Також опитані розуміють сутність проблеми інтернет - залежності, але питання про вплив інтернету на суспільство викликало вагання з відповіддю. Тобто населення ще не до кінця розуміє проблему впливу інтернету та наслідки цього впливу.



Висновок

Підсумовуючи огляд сучасних тенденцій вивчення соціальної комунікації та її практичного застосування, маємо відзначити таке: соціальна комунікація є важливою передумовою наукового прогресу та основою динамічного розвитку суспільних відносин. Як свідчать наведені вище дані, сучасні науковці та практики, що працюють у соціокомунікативній сфері, в цілому досить чітко і в більш-менш єдиному руслі визначають функції й основні ознаки цього явища.

Втім на рівні практичного застосування при визначенні профільних аспектів існують певні особливості, які насамперед виникають через різні цільові орієнтири. Це природне явище, яке серйозно не перешкоджає процесу наукового пізнання. Більш проблемним є застосування самого терміна "соціальна комунікація", який досить часто підміняється або ширшим ("комунікація"), або вужчими термінами ("масова комунікація" тощо). Останнє вносить певні непорозуміння і призводить, з одного боку, до не зовсім точного розуміння думок авторів, а з другого боку викликає наукові дискусії, в яких насправді немає потреби.

Парадокс сучасності полягає в тім, що в нову добу людина, з однієї сторони, залежить від технологічного розвитку власного суспільства, а з іншої сторони, вона сама відповідає за своє майбутнє, яке творить своїм інтелектом та здатністю до самовдосконалення. Через це, повторимо, людина стає головним суб'єктом і головним об'єктом Глобального інформаційного Суспільства, його засобом і метою одночасно.

Розглянуто особливості феномену соціальної комунікації як невід'ємного елементу сучасної культури, принципу існування та ідентифікації людини у соціокультурному просторі. Проаналізовано основні проблеми сучасної комунікації, як на особистісному, так і на соціокультурному рівні; визначено основні поняття та принципи, що є важливими для розуміння особливостей комунікативних процесів сучасності. Окреслено модель комунікації як сфери взаємодії особистостей, методу досягнення міжсуб'єктного консенсусу, їх самоідентифікації та як інструменту, який відкриває шляхи вирішення сучасних кризових соціальних проблем культурного буття людини.



Використана література

Аксьонова В.І. Методологічні засади міжкультурної комунікації в

контексті сучасного інформаційного суспільства.

Бабосов Е. М. «Общая социология».- Минск, 2004

Бальжирова Т. Ж. Интернет как средство социальной коммуникации в условиях формирующегося в России информационного общества // Улан - Удэ.- 2003.-с.161

Барматова С. Зміна місця та ролі комунікації у сучасному світі /

Світлана Барматова (Матеріали з періодичного видання, журн.

«Соціологія: теорія, методи, маркетинг),- 2009; № 3.

Бориснев С. В. Социология коммуникации : учеб. пособ.

для вузов / С. В. Бориснев. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003.

Ваганов А. Краткая феноменология Всемирной паутины // Общество и книга: от Гутенберга до Интернета.- М.: Традиция, 2000. - С.42-53.

Войскунский А.Е. Феномен зависимости от Интернета / /Гуманитарные исследования в Интернете. М., 2007.

Гаврилюх Н.Р. - асп. Львівський національний університет ім. І. Франка ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ СОЦІАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Галикасаров В. Понятие коммуникации в философии Карла Ясперса // Философско-психологические проблемы коммуникации. - Фрунзе : Илим, 1971. - С. 65-70.

Гільтайчук Ю. В. Вплив мережі інтернет на суспільство [Електронний ресурс] Міжнародний науково - технічний університет ім.. Юрія Бугая .- Режим доступу до статті: www.nauka.zinet/info/9/gyitaychuk.php

Горошко О. І. Інформаційно - комунікативне суспільство у гендерному вимирі: Монографія.- Х.: ФЛП Либуркина Л. М., 2009.-816 с. Русск. Яз.

Дубов Д. В. Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та

національні можливості: аналіт. доп. / Д. В. Дубов, О. А. Ожеван, С. Л. Гнатюк. - К. : НІСД. - 2010. - 64 с.

Дятлов С. А. Принципы информационного общества // Информационное общество. - 2000. - Вып. 2. - С. 78-79.

Землянова Л. М. Зарубежная коммуникативистика в преддверии информационного общества : толков. слов. терминов и концепций / Л. М. Землянова. - М. : Изд-во Московского ун-та, 1999. - С. 91.

Зражевська Н. І. Масова комунікація: курс лекцій / Н. І. Зражевська. - Черкаси : Брама-Україна, 2006. - С. 152.

Іванов В. Ф. Аспекты массовой коммуникации. - К. : ЦВП. - 2009. - Ч. 1: Информация и коммуникация.

Іванов В. Ф. Структура і зміст соціології масової комунікації / Упорядн. В. Ф.. - К.: «Грамота», 2010.

Іванов Д.В. Віртуалізація суспільства.- СПб., 2002.

Іщук С.М., аспірант ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ: ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗМІСТ ТА ІГРОВИЙ ХАРАКТЕР Гуманітарний інститут Національного авіаційного університету

Казанская И. К научному пониманию феномена Интернета // Актуальные проблемы социогуманитарного знания: Сб. науч. тр. МПГУ.-М.: Прометей 2007.-с. 143

Касьян В. І. Філософія: Відповіді та питання екзаменаційних білетів: навчальний посібник / В. І. Касьян. - К., 2010. - 347 с.

Конецкая В. Социология коммуникации : учеб. / В. Конецкая. - М. : Междунар. ун-т Бизнеса и Управления, 1997. - 304 с.

Костенко Н. Парадигми та фактичності нових мас-медіа // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - №1-2.

Костенко Н. Масова комунікація // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - №6.

Курбан О. В., Соціальна комунікація в системі сучасного

наукового знання

Краснокутська Ю. Internet як засіб комунікації: Теоретико-методологічний аналіз. Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - Київ Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2005. - Вип. 7. - 476 с.

Лугуценко Т. Б., Борисенко Г. В. Культура віртуальної комунікації. (бібл. Ім. Вернадського)

Лукіна М.М., Фомічева І.Д. ЗМІ в просторі Інтернету. Серія «Інтернет-журналістика». Вип.1. - М., 2005. - С. 61.

Маклюэн Г. М. Понимание Медиа: Внешнее расширение человека / Г. М. Маклюэн. - М. ; Жуковский: КАНОК-Пресс-Ц ; Кучково поле, 2003. - С. 27.

Мальковская И. А. Профиль информационно - коммуникативного общества (обзор современных теорий) // Социологические исследования.- 2007.-№2.- с. 3 - 4

Марченкова Н.Г. Соціально - педагогічні аспекти профілактики комп'ютерної залежності учнів: навч. посібник. Оренбург, 2009

Назаров М.М. Массовая коммуникация в современном мире: методология анализа и практика исследований - М., 2002.

Осипов Г. В. «Социология. Основы общей теории», под редакцией Г. В. Осипова, «НОРМА»,М., 2003

Пиголенко І. В. Інтернет - технології та їх вплив на зміни цінностних орієнтирів студентів………..суспільстві // Український соціум.- серія соціологія, політика, економіка, педагогіка.- к.- 2005.- № 5 - 6 (10 - 11).- 66 - 77

Почепцов Г. Г., Ваклер «Коммуникативные технологии двадцатого века».- 2002

Різун В. В. Начерки до методології досліджень соціальних комунікацій [Електронний ресурс] // [Наукова сторінка професора Володимира Різуна] / Інститут журналістики : [сайт]/ -- Електронні дані. -- Київ, 2011. -- Режим доступу: сторінка професора Володимира Різуна.

Савруцкая Е. П. Феномен коммун в совр общ. Сборник научных трудов «Актуальные проблемы теории коммуникации». СПб.-Изд-во СПбГПУ, 2004.- с.75-85

Скалацький В.М. Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / В.М. Скалацький; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. -- К., 2006. -- 17 с. -- укp.

Соколов А. В. Общая теория социальной коммуникации : учеб. пособ. - С.Пб. : Михайлов, 2002. - 460 с.

Тихонова С. В. Коммуникационная революція сегодня: Информация и сеть// Полис, 2007а, с. 61

Тулупов В. В. Комунікація у сучасному світі. Матеріали «Всеросійської науково-практичної конференції «Проблеми масової комунікації» 12 - 14 травня 2010 р.», частина 2. Під заг. ред. проф. В. В. Тулупова, Воронеж.- 2010р.

Тулупов В. В. Комунікація у сучасному світі. Матеріали «Всеросійської науково-практичної конференції «Проблеми масової комунікації» 28-30 жовтня 2010 р.», частина 2. Під заг. ред. проф. В. В. Тулупова, Воронеж.- 2010р.

Федотова Л. Н. «Социология Массовой Коммуникации» .- Питер, 2004

Филатова О.Г. Интернет как масс-медиа // Сборник научных трудов «Актуальные проблемы теории коммуникации». - 2004

Філіппова Л.Я. Інтерактивні комунікації в структурі дистанційного навчання / Л.Я.Філіппова, О.В.Олійник; Держ. академія керівн. кадрів культури і мистецтв // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія : наук. журнал. - К., 2008. - №4. - С.59-63.

Філіпова, Л.Я. Інформаційно-комунікативні прояви ресурсного потенціалу Інтернету [Текст] / Л.Я. Філіпова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2010. - №2. - С. 44-48.

Фомічева І. Д. Социология ЗМІ: Навч. посіб для студентів вузів. - М.: Аспект Прес, 2007. - 335 с.

Фролов С. С.«Социология» Гардарики, 2000

Хлызова Н.Ю. Средства массовой информации и средства массовой коммуникации как основные понятия медиаобразования // Средства массовой информации в современном мире. Молодые исследователи: Материалы VII межвузовской конференции студентов и аспирантов (28 февраля - 1 марта 2008 г.) / Под ред. Л.П. Громовой; сост. О.А. Никитина. - СПб., 2008. - С. 288-290

Холод О. М. Специфіка тлумачення терміна «соціальні комунікації» // Журналістика в піарі та піар у журналістиці / Упорядн. В. Ф. Іванов, О. С. Дудко. - К.: «Грамота», 2010. - С. 278 - 279.

Шарков Ф.И. Истоки и парадигмы исследований социальной коммуникации // Социс. - 2001. - № 8.

Шевчук О. Б., Голобуцкий О. П. E-ukraine Інформаційне Суспільство: буті чи не буті.- Київ: ЗАТ «атлант Ums»,2001.-103 с.

Шеремет А. Н. Интернет как средство массовой

коммуникации: социологический анализ : автореф. дисс. к. соц. н. / А. Н.

Шеремет. - Екатеринбург, 2004. - С. 14.

Яблоновська Н. В. Термін «Соціальні комунікації», або що є спільного між мережами підземного міського господарства та журналістикою? // Журналістика в піарі та піар у журналістиці / Упорядн. В. Ф. Іванов, О. С. Дудко. - К.: «Грамота», 2010. - С. 185 - 187.

Янг К. С. Діагноз - «Інтернет - залежність» // Світ Інтернет. - 2000. № 2.

Журнал "Комунікація" №1. 2010

Размещено на Allbest.ru