Комунікативні відносини в суспільстві, ЗМІ як соціальний інститут

Не можна стверджувати, що вказані можливості Інтернету унікальні. Вони виявилися ще в традиційних ЗМІ, особливо на телебаченні. За радянських часів офіційні ідеологи не дуже добре зустрічали спроби соціологів включати в спектр функцій ЗМІ розважальну. Дискусії із цього приводу закінчилися перемогою такої функції не тільки в теорії, але і на практиці: сучасні радіо і телебачення, та і велика частина друкарської періодики, виявляються засобами розваги, часто і в збиток іншим функціям.

Якщо в області «серйозного» контента нова медіасереда може навіть стимулювати інтерес до читання, то у сфері розваги відношення між традиційними ЗМІ, особливо телебаченням, і Інтернетом - конкурентні.

Інтернет взагалі багато в чому виявляється стихією гри, його інтерактивні можливості і різноманітність ігрових засобів і форм з традиційними ЗМІ незрівняні. Інтелектуальний рівень розваг може бути самим різним - від невибагливих забав для підлітків до насичених особливим етикетом і змістом «фортець» для дорослих.

Спочатку користування Інтернетом не зв'язувалося з відпочинком. Зовні очевидний образ видовища, звичний для ТБ, у Інтернету виявився зовсім не відразу. Зате, виявивши можливість бути не тільки споглядальниками, але і безпосередніми учасниками гри (а це особливий і важливий вид активності), люди швидко поставили новий засіб на службу розвазі.

Найбільш очевидна тенденція в освоєнні Інтернету людством полягає в тому, що разом з інструментом пізнання, засобом навчання і інформування він перетворюється на спосіб розваги для маси людей. Проте взаємини з «старими» ЗМІ неоднозначні. Думка щодо того, що використання Інтернету створює конкуренцію саме у сфері розваги, не підтвердилася. Є межі часу, що витрачається на даний вид активності. Проте массовізация складу користувачів Мережі, тобто збільшення їх числа і розширення соціально-демографічного складу, зменшення різниці в доступності користування Мережею для різних груп, приведе все-таки до того, що в межах часу, що витрачається на розваги, лідирує виявиться саме Інтернет.

З даних на кінець червня 2010 року кількість користувачів інтернету складає майже 2 мільярди чоловік. За останні десять років число користувачів інтернету виросло на 444.8% і зараз складає 28.7% від усього населення планети. В Україні з 45 мільйонів чоловік користувачами інтернету є більш 15 мільйонів, це виходить - 33.7% українців. Відсоток зростання числа користувачів з 31 грудня 2000 року по 30 червня 2010 складає 7,55% що на 2.43% більше ніж на період 2000-2009 року [40, с. 238 - 240].

1.5 Вплив інтернету на сучасну комунікацію у молодіжному середовищі: вторинний соціологічний аналіз

У наш час дуже велику роль відіграє інформація, адже “Хто володіє інформацією той володіє світом”. Не абияка увага приділяється і інформаційним технологіям, які розносять цю інформацію по усій планеті, тобто до її кінцевого споживача: людини, або машини (у вигляді різноманітних команд) в залежності від того, кому вона адресована.

Основним глобальним джерелом отримання інформації є Інтернет. Це феноменальне явище, створене людством як невичерпне джерело інформації, що сьогодні є доступним майже для кожного. За даними Міжнародного телекомунікаційного союзу, кількість інтернет користувачів складає майже два мільярди, і ця кількість надалі зростає.

Мережа Інтернет дає можливість оперативності та доступності зв'язку між користувачами на будь-яких відстанях. Інтернет може сприяти, і в деякій мірі, сприяє трансформації особистості. Як пише С.Назаренко, “без постійного інформаційного контакту взагалі неможливі повноцінний розвиток людини й нормальне функціонування соціальних груп і всього суспільства в цілому. Однак поза увагою залишається той факт, що інформаційно-комунікативні процеси можуть приховувати в собі і небезпеку для розвитку особистості й суспільства”.

Як і будь-який інформаційний засіб, Інтернет може використовуватися як на благо, так і на шкоду суспільству. Більшість людей бачить тільки користь від iнтернету, не замислюючись про негативні наслідки. Його інформаційний потенціал може застосовуватися не тільки для поширення шляхетних ідей, але й для пропаганди суспільно небезпечних домок, чи поглядів. Чимало організацій з оборони громадянських прав, і свобод стурбовані поширенням несанкціонованого використання персональних даних.

Люди які постійно користуються Інтернетом, проводячи свій вільний час у соціальних мережах, стають значно ближчими з своїми Інтернет- друзями, а ніж з людьми які не охоплені Інтернетом.

Одним з негативних наслідків впливу iнтернету на людину є Інтернет -залежність, тобто людина яка тривалий час проводить в Інтернеті, так би мовити, створює власний там світ. Зокрема, дехто настільки захоплюється віртуальним простором, що починають віддавати перевагу Інтернет - реальності, проводить за комп'ютером до 18 годин на день. Інтернет-залежність визначається як нав'язливе бажання підключитися до Мережі і хвороблива нездатність вчасно відключитися від неї. За даними різних досліджень, Інтернет-залежними сьогодні є близько 10% користувачів у всьому світі. В Україні таких близько 5-7%.

Іншим проявом негативного впливу глобальної Мережі є тролінг -- це психологічний та соціальний феномен, що зародився в Інтернеті протягом 1990-х років. Інтернет-тролями, або просто тролями у Всесвітній мережі називають людей, котрі спеціально публікують провокаційні статті чи повідомлення (на форумах, блогах, в групах новин, у вікі-проектах), завдання яких -- викликати конфлікти між учасниками, образи, ненависть до деяких людей, тощо. Сьогодні будь-який популярний ресурс на якому скупчується багато людей стикається з цим явищем.

У деяких країнах ведеться активна боротьба з Інтернетом. У Китаї закривають доступ до веб-сайтів які мають сумнівний зміст, Північна Корея не має на своїй території доступних серверів, декілька веб-сайтів, що належать північно корейському урядові, фізично перебувають за межами країни, також працює електронна пошта, але вона доступна обмеженому колу осіб. На Кубі Всесвітньою павутиною можуть користуватись лише лікарі; іншим громадянам країни це заборонено на законодавчому рівні. Для користувачів Ірану було закрито доступ до низки сайтів, серед яких Вікіпедія, YouTube. Вважається. що це пов'язано з розгорнутою в країні кампанією боротьби зі згубним впливом західної культури.

Незважаючи на багато негативних факторів Інтернету переважають, все ж таки позитивні фактори, адже Інтернет це невичерпне джерело інформації, і фактично кожний має доступ до неї. Саме за час розвитку Інтернету сталося чи не найбільше наукових відкриттів. Інформаційні технології досягли небаченого рівня. Інтернет об'єднав людей у яких спільні інтереси. За допомогою Інтернету можна навчатися не виходячи з дому, робити покупки а також заробляти гроші.

Таким чином Інтернет формує свідомість людей. Він став надбанням усього людства. Хоча у Інтернету є багато шкідливих властивостей, він все ж таки, рухає світ уперед, і тому корисний чи шкідливий Інтернет повинен визначити кожен сам для себе [11].

Інтернет-комунікації належать до типу так званих масових комунікацій, від яких залежить систематичне поширення інформації серед великої кількості людей. Соціальними чинниками, які сприяли виникненню цього типу комунікації вважають глобалізацію та інформатизацію світу, які, поєднуючись з традиціями суспільства массового споживання, орієнтують людину на швидке „споживання" інформації у мережі Інтернет. Парадоксально, але мережа дивним чином поєднує в собі дві функції: генератора потреб та їхнього миттєвого атоматичного задовільнювача [7, с. 46].

Необхідність ґрунтовного дослідження феномену Інтернет-комунікацій випливає із повсюдного їхнього залучення до процесів збереження, відтворення й передачі соціального досвіду. Інтернет-комунікація є новітнім атрибутом взаємодії людей у сучасному суспільстві та важливим чинником функціонування всіх його соціальних систем. Сучасний світ переживає комунікаційну революцію, в основі якої покладене розповсюдження Інтернет-комунікацій як таких, що найбільш адекватно відповідають вимогам глобалізованого світу. Їхня приналежність до феномену комунікацій означає наявність у них спільних з усталеними типами комунікацій родових ознак [16, с. 188].

Для підтвердження робочої гіпотези «В умовах становлення сучасного інформаційно - комунікативного суспільства одним із провідних засобів масової комунікації є Інтернет, який в найбільшій мірі впливає на молодь», в дипломній роботі був використаний вторинний соціологічний матеріал досліджень, які були проведені у Київському Політехнічному Інституті 2003 та 2005 роках.

Рис. 2.1 З яких засобів масової інформації ви, найчастіше, отримуєте інформацію?

Виходячи з відповідей респондентів, найбільшою популярністю користується телебачення (77,3%). Інтернет стоїть на другому місці (відмітили 26,7% опитаних) після традиційного телебачення, що говорить про досить високий рівень залученості та доступу до інформаційної мережі саме студентської молоді. Інтернет та інформаційні технології не тільки полегшують доступ до великого об'єму інформації, але й роблять активними його споживачів.

Рис. 2.2 Де ви, найчастіше, користуєтеся послугами Інтернету?

Більшість респондентів користується Інтернетом вдома, що обумовлено широким розповсюдженням персональних комп'ютерів, великою кількістю фірм - провайдерів, низькою ціною послуг доступу, комфортністю «домашнього» доступу.

На роботі користуються Інтернетом 16 % опитуваних, більшість з яких використовують мережу у цілях, пов'язаних з роботою. Майже всі з них мають можливість виходу в Інтернет удома.

30 % користуються мережею у комп`ютерному клубі, інтернет - кафе та інших закладах.

Рис. 2.3 Для яких цілей ви, переважно, використовуєте Інтернет?

Аналіз результатів дослідження засвідчує, що користувачі Інтернету все частіше використовують його для реалізації своїх планів та інтересів. Відбуваються значні якісні зміни в його використанні. Підвищується загальна активність перебування в мережі, урізноманітнюються інтереси користувачів, а також форми та цілі використання Інтернету: ознайомлення з останніми новинами та поточною інформацією; пошук інформації для навчання або пiдвищення кваліфікації та інформації за інтересами; користування електронною поштою; спілкування в мережі; пошук інформації про товари і послуги та покупки он-лайн; відвідування сайтів державних і громадських структур тощо.

Рис. 2.4 Як часто ви використовуєте інформацію в Інтернеті для навчання чи роботи?

Що стосується частини питання про навчання, то всім відомо, що на сьогоднішній день все більше і більше рефератів, докладів та інших робіт, які передбачені навчальним планом для самостійної підготовки опитуваних, котрі навчаються, просто копіюються з мережі. З іншої сторони, отримання інформації з Інтернету є простішим способом, ніж копіювання книжок (може виявитися дорожчим за використання Інтернету) та швидшим, ніж походи до бібліотеки.

Більшість опитаних вважає, що Інтернет допомагає їм у роботі та навчанні, а також є «зручним джерелом» різноманітної інформації.

За визнанням більшості респондентів, для них Інтернет сьогодні - це джерело збагачення знань по різним проблемам. Для багатьох важлива також рекреаційна роль Інтернету як засобу відвернення від повсякденних турбот і проблем. Важливу роль грає Інтернет в розширенні міжособової комунікації людей і для знайомств. У спектрі мотивів користування Інтернетом - гарантія інформаційної свободи особи, доступу до культурних цінностей, засіб самовираження, засіб для дискусій, суперечок по політичних проблемах

Рис. 2.5 Чи вважаєте Ви, що доступ до мережі сприяє покращенню навчального чи робочого процесу?

Рис. 2. 6 Чи надаєте ви перевагу спілкуванню в Інтернеті, замість живого спілкування?

Більшість респондентів вважають, що спілкування в Інтернеті не заважає їм спілкуватися по - справжньому.

Рис.2. 7 Як ви вважаєте, перебування в Інтернеті впливає на ваші успіхи у навчанні / роботі?

Дане питання було поставлене для того, щоб побачити вплив від перебування в Інтернеті на досягнення успіхів у роботі та навчанні.

За даними діаграми 50% опитаних вважає, що Інтернет має позитивну дію, 11% вважає, що Інтернет несе негативний вплив на суспільство, 39% вагаються з відповіддю на дане питання. Тобто, можна сказати, що значна частина респондентів не до кінця розуміє позитивні і, більш того, негативні наслідки впливу Інтернету.

Рис.2.8 Як, на вашу думку, Інтернет впливає на суспільство?

Рис.2. 9 Чи схвалюєте ви постійне використання Інтернету для навчання та роботи?

Рис.2.10 Чи відчуваєте ви залежність та негативний впив від Інтернету?

Отримані результати свідчать про різноманітність та динамічність цільового використання Інтернету. Це підтверджує правомірність того, що мережу слід розглядати як нову сферу соціального буття, яка постійно розвивається. Отже, можна зробити висновок, що Інтернет є одним із провідних засобів масової комунікації та має поширений вплив (по різним причинам його використання) на суспільство, зокрема на молодь.Це підтверджує робочу гіпотезу дипломної роботи.

Сьогодні, враховуючи розвиток Інтернету, динаміку зростання кількості користувачів та цільового використання, вже можна говорити про появу нового типу соціального середовища та формування нової соціальної спільноти - користувачів Інтернету, які реалізують свої економічні, політичні, соціальні, особистісні інтереси та потреби в глобальній мережі.

Результати дослідження фіксують тенденції розширення використання українцями сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Поза сумнівом, входження Інтернету в пересічне життя українців впливає і на видові зміни, і на якість їх соціальної діяльності. Використання Інтернету певним чином обумовлює структурні та функціональні зміни, що торкаються і пізнавальної, і комунікативної, і особистісної сфер буття, трансформують механізми та інструментарій реалізації діяльності сучасної людини.

ВИСНОВОК

Розвиток нових інформаційно-комунікаційних технологій, їх зростаючий вплив на всі сфери суспільного життя приводять до становлення суспільства нового типу, в якому інформація і знання стають головним ресурсом подальшого розвитку. Зараз цей процес визначається в основному розвитком глобальної комп'ютерної мережі Інтернет, яка стає ключовою технологією і стрижньовим елементом інфраструктури інформаційного суспільства, в якому всі сфери життя переходять в інформаційний простір глобальних комп'ютерних мереж і зазнають істотні зміни. Користування Інтернетом стає необхідною умовою успішної соціальної адаптації до умов сучайного суспільства і новою повсякденною практикою.

Процес інформатизації ґрунтується саме на тому, що інформація стає важливим фактором соціального прогресу. Тому суспільство, яке у своєму розвитку своєчасно не перейде на шлях інформатизації, прирікає себе на історичну відсталість, політичну, економічну залежність і може перетворитися на інформаційну колонію, тих країн, які досягли стадії, коли можуть називаться "інформаційним суспільством". Інформатизація суспільства є процесом, у якому поєднані в одне ціле технічні, соціальні, економічні, комунікаційні механізми створюють нові інформаційні технології для виробництва,переробки,збереження та розповсюдження інформації. Результатом такого процесу є виникнення "інформаційного суспільства", радикальне перетворення всіх сфер, як виробництва і технологій, так і соціальних, економічних відносин, духовного життя людства. Підсумовуючи огляд сучасних тенденцій вивчення соціальної комунікації та її практичного застосування, можна відзначити, що вона є важливою передумовою наукового прогресу та основою динамічного розвитку суспільних відносин. Будь-який соціум, кардинально відмінний від його історичних попередників, передусім характеризується новою якістю суспільного життя, що породжує «нову людину» та якісно нову соціальну структуру. В інформаційному суспільстві ця нова якість полягає у забезпеченні кожної особи будь-якими знаннями, що зумовлює радикальні зміни в усій системі успільних відносин (політичних, правових, духовних, соціальних та ін.). Тобто основна ідея інформаційного суспільства у соціогуманітарному вимірі полягає у досягненні нової фази розвитку - «суспільства знань» і забезпечення для всіх рівного доступу до них.

Для країн, подібних до нинішньої України, інформаційне суспільство, на жаль, багато в чому залишається радше перспективою, аніж реальною практикою. Але водночас очевидно, що і в Україні відбувається інтенсивна інформатизація більшості сфер людського життя та діяльності, а це є запорукою того, що новітні інформаційні технології невдовзі стануть визначальними чинниками соціально - економічного та інтелектуально -духовного розвитку українського соціуму. Парадокс сучасності полягає в тому, що в нову добу людина, з однієї сторони, залежить від технологічного розвитку власного суспільства, а з іншої сторони, вона сама відповідає за своє майбутнє, яке творить своїм інтелектом та здатністю до самовдосконалення. Через це людина стає головним суб'єктом і головним об'єктом глобального інформаційного суспільства, його засобом і метою одночасно. Глобалізація як чинник цивілізаційного розвитку спирається на якісно інший рівень інформаційних технологій, що відкриває нові можливості для комунікації. Глобальна трансформація індустріального суспільства в інформаційно - комунікативне, що відбувається у сучасному світі, супроводжується не лише проникненням комунікації в усі сфери суспільства, виникненням і розвитком якісно нового типу комунікативних структур і процесів, але і глибоким переосмисленням комунікативної природи соціальної реальності, сучасних змін у соціально- комунікативній сфері, місця і ролі комунікацій у розвитку суспільства. Комунікаційні процеси в інформаційному суспільстві як новому етапі розвитку людської цивілізації характеризується також високою швидкістю, що забезпечується наукоємними, високотехнологічними засобами, зокрема, мережею Інтернет.

Користування Інтернетом є конкретною діяльністю, що складається із звичних, таких, що повторюються, дій, котрі пов'язані з роботою з інформацією і комунікативною поведінкою, реалізуються за допомогою комп'ютера, підключеного до глобальної комп'ютерної мережі. Ця практика вимагає певних знань і навиків, а також припускає проходження правилам і стандартам цієї діяльності, пріятим в співтоваристві інтернет-користувачів.

Інтернет має безліч сфер і напрямів практичного використання, що робить його важливим агентом зміни повсякденному життю. Він трансформує звичні практики комунікації, утворення, роботи, розваги, цивільній активності і ін. У світі Інернетом користується понад 2 млрд. чоловік. Процес його розповсюдження та освоєння населенням як в Україні так і в інших країнах відбувається нерівномірно. Поширення Інтернет-технологій на усі сфери життєдіяльності індивідів і соціальних груп стає одним із визначальних чинників соціально-економічного розвитку суспільства. Інтернет сьогодні є простором, у якому активно спілкуються та отримують інформацію. Аудиторія мережі неухильно зростає, доступ до Інтернету стає насущною потребою сучасного життя, і світ уже просто не мислить себе поза ним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Аксьонова В.І. Методологічні засади міжкультурної комунікації в

контексті сучасного інформаційного суспільства / В.І. Аксьонова // Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки: Наук. вісник : зб. наук. праць / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, Українська АН. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова.- К.- 2011.- № 49.- с. 139 - 149

2. Арнаутова В.В. Масові комунікації як культурний феномен глобалізації / В.В. Арнаутова // Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки : Наук. вісник : зб. наук. праць / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, Українська АН.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова.- К.- 2009.- № 21.- с. 276 - 282

3. Бальжирова Т.Ж. Интернет как средство социальной коммуникации в условиях формирующегося в России информационного общества: дисс. на соиск. научн. степени канд. соц. наук.: спец. 22. 00. 04 «социальная структура, социальные институты и процессы» / Т.Ж. Бальжирова.- Улан - Удэ.- 2003.- с. 162

4. Барматова С. Зміна місця та ролі комунікації у сучасному світі /

Світлана Барматова (Матеріали з періодичного видання, журн. Соціологія: теорія, методи, маркетинг). - 2009.- № 3.- с.158 - 168

5. Бойко Н.Л. Тези до соціологічного портрету українських користувачів Інтернету / Н.Л. Бойко // Національний інститут стратегічних досліджень. Стратегічні пріоритети.- 2011.- № 3 (20).- с. 190 - 195

6. Бориснев С.В. Социология коммуникации: учеб. пособ. для ВУЗов / С.В. Бориснев.- М.: ЮНИТИ - ДАНА.- 2003.-с. 270

7. Ваганов А. Краткая феноменология Всемирной паутины. Общество и книга: от Гуттенберга к Интернету // А. Ваганов. - М.: Традиция.- 2000. - с.42-53.

8. Гаврилюх Н.Р. Філософсько - культурологічний аспект соціальної комунікації / Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки // Волинський національний університет імені Лесі Українки.- серія Філософські науки.- Луцьк.-2008.- №12.- с.127 - 130

9. Гільтайчук Ю.В. Вплив мережі інтернет на суспільство. (Міжнародний науково - технічний університет ім. Юрія Бугая) [Електронний ресурс].- Режим доступу до статті: www.nauka.zinet/info/9/gyitaychuk.php

10. Горошко О.И. Информационно - коммуникационное общество в гендерном измерении: Монография.- Х.: ФЛП Либуркина Л. М.- 2009.- с. 816

11. Дубов Д.В. Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості: аналіт. доп. / Д.В. Дубов, О.А. Ожеван, С.Л. Гнатюк. - К. : НІСД. - 2010. - 64 с.

12. Дятлов С.А. Принципи інформаційного суспільства / С.А. Дятлов // Інформаційне суспільство. - 2000. - Вип. 2. - с. 78-79.

13. Землянова Л.М. Зарубежная коммуникативистика в преддверии информационного общества: толков. слов. терминов и концепций / Л.М. Землянова. - М.: Изд-во Московского ун-та.- 1999. - с. 301.

14. Зернецька О. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / О. Зернецька.- К.: Освіта.- 1999.- с. 351

15. Иванов В.Ф. Аспекты массовой коммуникации: Монография / В. Ф. Иванов. - Ч. 1: Информация и коммуникация.- К.: ЦВП. - 2009. - с. 190

16. Іщук С.М. Інтернет - комунікації: інформаційний зміст та ігровий характер / С.М Іщук // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Зб. наук. пр.- № 2 (8).- К.: Вид- во Національного авіаційного університету НАУ - друк.- 2008.- с. 186 - 190

17. Казанская И.А. К научному пониманию феномена Интернета / И.А. Казанская // Вестник Московского университета.- Серия: Философия.- Научный журнал.-№ 3.- 2008.- с.20 - 40

18. Касьян В.І. Філософія. Відповіді та питання екзаменаційних білетів: навчальний посібник / В.І. Касьян. - К.- 2010. - с. 347

19. Квіт С.М. Масові комунікації: підручник / С.М. Квіт.- К.: Києво - Могилянська академія.- 2008.- с.206

20. Конецкая В. Социология коммуникации: учеб. / В. Конецкая. - М.: Международ. ун-т Бизнеса и Управления. - 1997. - с. 304

21. Костенко Н. Парадигми та фактичності нових мас-медіа / Н. Костенко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - №1-2.- 1998.- с. 138 - 149

22. Костенко Н. Масова комунікація / Н. Костенко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - №6. - 1998.- с. 127 - 151

23. Кочетов А.Н. Влияние Интернета на развитие общества / А.Н. Кочетов // Информационное общество.: М.-1999.- № 5.-с.43-46

24. Красницька О.А. Вплив Інтернет - технологій та ресурсів на інформаційну культуру студентської молоді [Електронний ресурс] / О.А. Красницька // Режим доступу до статті:

25. Краснокутська Ю. Iнтернет як засіб комунікації: Теоретико-методологічний аналіз. Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї // Ю. Краснокутська. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили.- 2005. - Вип. 7. - 476 с.

26. Курбан О.В. Соціальна комунікація в системі сучасного наукового знання / Інформаційне суспільство.- К.- 2010.- №10.- с. 309 - 313

27. Лукина М.М. СМИ в пространстве Интернета / М.М. Лукина, И.Д. Фомичева // серия Интернет-журналистика. - М.- 2005. - № 1.- с. 87

28. Маклюэн Г.М. Понятие Медиа: Внешне расширение человека / Г.М. Маклюэн. - М.: Жуковский: КАНОК-Пресс-Ц .- 2003. - с. 464

29. Мальковская И.А. Профиль информационно - коммуникативного общества (обзор современных теорий) / Социологические исследования // И.А. Мальковская.- 2007.- №2.- с. 3 - 4

30. Назаров М.М. Массовая коммуникация в современном мире: методология анализа и практика исследований / М.М. Назаров. - М.- 2002.- с. - 233

31. Пиголенко І.В. Інтернет-технології та їх вплив на зміни цінностних орієнтирів студентів технічного ВНЗ у трансформаційному суспільстві / Український соціум.- серія соціологія, політика, економіка, педагогіка.- К.- 2005.- № 5 - 6 (10 - 11).- 66 - 77

32. Пилипенко Д. Інтернет у соціальній структурі суспільства / Д. Пилипенко // Соціальні технології.- 2009.- № 42.- с. 19 - 25

33. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века / Г.Г. Почепцов.- К.- Ваклер.- 2002.-с. 656

34. Різун В.В. Начерки до методології досліджень соціальних комунікацій [Електронний ресурс] / В.В. Різун // Інститут журналістики.- Київ.- 2011.- Режим доступу: www.journlib.univ.kiev.ua/Nacherky_do_metologiyi.pdf

35. Савруцкая Е.П. Феномен комуникации в современном мире / Е.П. Савруцкая // Актуальные проблемы теории комуникации. Сб. науч. тр.- СПб.: Изд-во СПбГПУ.- 2004.- с.75-85

36. Скалацький В.М. Автореф. дис. канд. філософ. наук: 09.00.03 / В.М. Скалацький.- К.: Нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К.- 2006. - с. 17

37. Соколов А.В. Общая теория социальной коммуникации: учеб. пособ. [для студ. высш. учеб. завед.] / А.В. Соколов. - СПб. : Михайлов.- 2002. - 460 с.

38. Тихонова С.В. Комунікаційна революція сьогодні: Інформація та мережа / Поліс.- 2007.- с. 53 - 64

39. Федотова Л.Н. Социология массовой коммуникации: учебник для ВУЗов / серия Учебник для ВУЗов.- СПб.- 2004.- с.400

40. Филатова О.Г. Интернет как масс-медиа / О.Г. Филатова // Актуальные проблемы теории комуникации. Сб. науч. тр. - СПб.: Изд - во СПб ГПУ.-2004.- с. 232 - 240

41. Філіпова Л.Я. Інтерактивні комунікації в структурі дистанційного навчання / Л.Я.Філіппова, О.В.Олійник / Держ. академія керівн. кадрів культури і мистецтв // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія : наук. журнал. - №4. - К.- 2008. - с.59-63

42. Філіпова Л.Я. Інформаційно-комунікативні прояви ресурсного потенціалу Інтернету / Л.Я. Філіпова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2010. - №2. - с. 44-48

43. Хлызова Н.Ю. Средства массовой информации и средства массовой комуникации как основные понятия медиаобразования / Средства массовой информации в современном мире. Молодые исследователи: Материалы VII межвузовской конференции студентов и аспирантов (28 февраля - 1 марта 2008 г.) // отв. ред. Л.П. Громова. - СПб.- 2008. - с. 288-290

44. Шавкун І.Г. Сутність та атрибути комунікації в умовах глобалізації / І.Г. Шавкун // Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки: Наук. вісник: зб. наук. праць / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, Українська АН. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова.- 2010. - Вип. 35. - с. 260-267

45. Шарков Ф.І. Витоки та парадигми досліджень соціальної комунікації / Социс. - № 8. - 2001.- с.52 - 61

46. Шевчук О.Б. E-ukraine. Інформаційне Суспільство: бути чи не бути / О.Б. Шевчук, О.П. Голобуцький.- К: ЗАТ «Атлант Ums».-2001.- с.103

47. Шеремет А.Н. Интернет как средство массовой коммуникации: социологическое исследование: автореф. дисс. к. соц. наук: 22.00. 06 / А.Н. Шеремет. - Екатеринбург.- 2004. - с.13

48. Яременко И.А. Проблема коммуникации в современном обществе и пути ее решения в свете теорий коммуникативного действия Ю. Хабермаса / И.А. Яременко // Актуальные проблемы духовности: Сб. науч. тр.- Кривой Рог.- Вып.7.- 2006.- 361 - 379

Размещено на Allbest.ru