Соціокультурний портрет сучасного студентства

Положення соціокультурного підходу. Співвідношення освіти, культури, соціуму. Студентство як об'єкт дослідження, його місце в соціальній структурі суспільства. Макет факторно-критеріальної моделі оцінки рівня соціокультурного розвитку студентської молоді.

Рубрика Социология и обществознание
Вид магистерская работа
Язык украинский
Дата добавления 10.02.2013
Размер файла 133,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2) а, з другого боку, усвідомлення, що вже має місце, покладаються на нього суспільством надій і обов'язків, - саме ці дві обставини визначають всю специфіку структури і динаміки ціннісних орієнтацій студентства [37].

2.2 Відмінності ціннісних орієнтацій студентства різних поколінь

Ціннісні орієнтації - це широка система ціннісних відносин особи, тому вони виявляються як виборчо-переважне відношення не до окремих предметів і явищ, а до їх сукупності, тобто виражають загальну спрямованість індивіда на ті або інші види соціальних цінностей. Ціннісні орієнтації не завжди реалізуються в діяльності безпосередньо, управляючи загальним, "стратегічним” підходом до змісту діяльності, формам поведінки особи, представляючи собою опорні критерії ухвалення особою життєво важливих рішень. Від установок їх відрізняє, перш за все, рівень узагальненості об'єкту диспозиції. Ціннісні орієнтації розвертаються в цілях, ідеалах, інтересах, життєвих планах, принципах, переконаннях, є утворенням ідейно-цільового плану, генеральною лінією життя людини. Свій прояв вони знаходять у вербалізованих програмах і реальній поведінці людей [2].

Система стійких ціннісних орієнтацій особи є показником того, що можна чекати від індивіда. Про соціально-політичну позицію, про духовний світ особи можна судити з того, на досягнення яких цінностей вона направляє свої зусилля, які об'єкти є для неї найбільш значущими, тобто ціннісні орієнтації виступають як узагальнений показник спрямованості інтересів, потреб, запитів особи, соціальної позиції і рівня духовного розвитку [2].

Власне динаміка ціннісної свідомості молоді зумовлена кількома причинами:

1. Ця соціальна група за характером своєї діяльності, поглядами, ціннісними орієнтаціями і т.д. дуже близька до інтелігенції, тому важливо досліджувати студентство як резерв формування інтелектуальної еліти, а, відповідно, вищу школу розглядати як головний канал такого формування й, отже, як суб'єкт соціально-культурної трансформації.

2. Динамічність і відносно високий рівень організованості студентства робить цю групу досить привабливою для різного роду ідеологів і політиків, які намагаються втягти студентську молодь у політичні ігри, що мають, як правило, досить брудний підтекст.

3. Демографічні та інтелектуальні характеристики студентської молоді роблять цю соціальну спільноту однією з найбільш ресурсномістких суспільних груп, оскільки вік та освіта, безсумнівно, є найважливішими соціальними ресурсами [9].

Відповідно до концепції нормативних років Р. Інглехарта (згідно з якою найбільш значущим періодом для формування особистості є віковий період від 12 до 18 років) аналізуються ціннісні орієнтації та порівняно аксіонормативні системи різних груп студентської молоді. На базі цього виділили такі її покоління (починаючи з кінця 60-х рр. минулого століття дотепер):

"покоління "відлиги": студентська молодь кінця 60-х - початку 70-х рр. ХХ століття, соціалізація якої відбувалась у період хрущовської "відлиги";

"покоління "застою": студентська молодь другої половини 70-х - першої половини 80-х рр.; формативні роки цього покоління студентів збіглися із брежнєвським "застоєм";

"покоління "перебудови": студентство другої половини 80-х - початку 90-х рр., соціалізація якого відбувалася в умовах горбачовської "перебудови";

"перше покоління незалежності": студенти середини 90-х рр.;

"друге покоління незалежності": студентська молодь кінця 90-х рр. ХХ - початку ХХI століття.

Виокремлення двох "поколінь незалежності" зумовлене динамічною соціокультурною ситуацією першого десятиліття незалежності української держави, завдяки якій умови соціалізації молоді, у тому числі студентської, початку, середини й кінця 90-х років істотно відрізнялись [31, 6-9].

Аналіз відмінностей ціннісних орієнтацій студентства різних поколінь, згідно з типологією цінностей на основі цивілізаційних критеріїв, показує:

Покоління "відлиги". Йому властива досить висока оцінка як модерністських (творчий підхід до справи, відповідальність, цілеспрямованість, ініціативність), так і традиційних цінностей (принциповість, самокритичність, тактовність, ввічливість, товариськість). Зіставлення оцінок значущості інструментальних цінностей і самооцінки рівня розвитку свідчить, що найбільшим чином індекс значущості розходиться щодо модерністських цінностей, які були для даного покоління радше декларованими, ніж реалізованими. Також у структурі цінностей покоління "відлиги" досить мало представлено досяжницькі цінності: орієнтації на здобуття високого становища в суспільстві, прагнення професійної кар'єри і т. ін. [33, 535].

Покоління "застою". Цінування головним чином таких якостей як чесність, правдивість, чуйність, уважність, повага до людей, скромність, простота, колективізм, почуття товариства, тобто традиційних аксіологічних феноменів. Модернізація ціннісної свідомості цього покоління студентів насамперед виявилась в його орієнтаціях на професійне вдосконалення, у скеруванні на творчу професійну діяльність.

Покоління "перебудови". Зміни, які відбувались у країні в той період, актуалізували модерністський пошук ціннісної свідомості молоді ВНЗ. Зокрема, досить високі оцінки студентів отримували такі якості як заповзятливість, ініціативність, терпимість щодо іншого напряму думок та ін. [32, 535].

Перше покоління незалежності. Різке зростання міри модернізації цінностей. Після здоров'я родини, головні цінності - особиста свобода, незалежність у судженнях і діях, матеріальне благополуччя, повноцінний відпочинок, цікаві розваги. Тільки сьоме рангове місце (за даними дослідження 1996-1997 рр.) займає така цінність, як можливість розвитку, реалізації своїх здібностей і талантів.

Друге покоління незалежності. Найвищий ступінь ціннісної модернізації. Головні цінності - можливість саморозвитку та самореалізації, економічна незалежність, толерантність. Матеріальний добробут займає одне з останніх місць [29, 409].

Особливе значення має кластерний аналіз ціннісних орієнтацій студентства "другого покоління незалежності" ("кластер" (з англ. cluster) - згусток, пучок, група. Кластерний аналіз - це сукупність методів, які дозволяють класифікувати багатовимірні спостереження, кожне з яких описують певним набором змінних. Метою кластерного аналізу є утворення груп подібних між собою об'єктів, які зазвичай називають "кластерами". Кластерний аналіз розбиває на групи з урахуванням усіх групувальних ознак одночасно).

Таким чином було виділено 5 кластерів:

1. "Постмодерністи-прагматики" (4%). Самореалізація і якість життя пов'язані з матеріальними факторами (економічна незалежність, матеріальний статок). Властива самооцінка якостей, серед яких переважають суто ділові характеристики (цілеспрямованість, наполегливість, вміння доводити справу до кінця, прагматизм).

2. "Постмодерністи-ідеалісти" (18%). Самореалізація і якість життя пов'язані зі здоров'ям, сімейним добробутом і творчою діяльністю. Характерними є такі якості як чесність, доброта, терплячість до поглядів інших. Їм найбільшою мірою, порівняно з рештою кластерів, властива готовність поступитися власним добробутом заради громадянського обов'язку.

Причину розходжень між групами постмодерністів зумовлено об'єктивними характеристиками. До прагматиків переважно належать представники чоловічої статі. Більшість із них навчається у технічних ВНЗ. Згідно з самооцінкою, це найбільш забезпечені люди, діти найбільш освічених (порівняно з іншими кластерами) батьків. Переважно це мешканці великих міст (обласних центрів). У них найбільшою (порівняно з іншими кластерами) мірою виявляється власна економічна поведінка. До ідеалістів переважно належать представники жіночої статі. Серед них практично однаковою мірою представлено студентів природничих, технічних, гуманітарних та економічних спеціальностей. Як і "прагматики", це діти найбільш освічених батьків, мешканці великих міст.

3. "Модерністи-індивідуалісти" (24%). Переважають орієнтації на досяжницькі цінності: високе суспільне становище, професійна кар'єра, особиста свобода, економічна незалежність, побутовий комфорт. Порівняно невисокий рівень орієнтації на такі цінності, як порозуміння з навколишніми та корисність для суспільства. Реалізують свої ціннісні орієнтації, насамперед, розвиваючи почуття власної гідності, товариськості та впевненості в собі.

4. "Модерністи-комуналісти" (32%). Переважають орієнтації на досяжницькі цінності: високе суспільне становище, професійна кар'єра, особиста свобода, економічна незалежність, побутовий комфорт. Високий рівень орієнтації на такі цінності, як гарні стосунки з навколишніми, взаєморозуміння з батьками, корисність для суспільства, участь у суспільному житті. Для досягнення обраної мети апелюють насамперед до колективістських інструментальних цінностей (чесність, сумлінність, відповідальність, наполегливість, працьовитість, вміння доводити справу до кінця, самодисципліна товариськість). Їм досить значною мірою властива така якість, як готовність поступитися власним добробутом заради громадянського обов'язку.

Обидва "модерністські" кластери переважно жіночі, та все ж чоловіків більше серед "індивідуалістів". Також більшість "індивідуалістів" - вихідці з обласних центрів, їх матеріальний статус досить високий. У "комуналістів" порівняно висока економічна активність, водночас їхній матеріальний статок дещо гірший.

5. "Нові традиціоналісти" (22%). Ціннісна свідомість представників кластеру орієнтується не тільки на традиційні, але й на модерністські цінності. Вони - діти найменш освічених батьків, вихідці з малих міст, райцентрів, сіл. Економічна поведінка - пасивна. Більшість представників (майже 2/3 кластеру) становлять жінки [30, 50].

2.3 Тенденції спрямованості ціннісних орієнтацій сучасного студентства

Щоб прослідити тенденції направленості ціннісних орієнтацій "другого покоління незалежності", тобто сучасного студентства, наведемо приклади результатів кількох досліджень.

Так у Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С. Макаренка було проведено дослідження духовного світу сучасних студентів. У опитуванні приймало участь 202 студента. Наведемо стислу характеристику його результатів.

1. Ставлення до професійного вибору. В цілому можна говорити про зниження значущості професійного вибору, який робить молодь на порозі вступу в самостійне життя. Є підстави припустити, що загальна тенденція більш серйозного ставлення до проблеми професійного визначення привнесена саме студентами, які щойно вступили до ВНЗ. Відповіді студентів підтверджують вплив престижу професії на ґрунтовність фахової орієнтації майбутнього спеціаліста (остаточним свій професійний вибір вважають лише 33,3 % студентів-майбутніх вчителів, в той час, як серед майбутніх юристів таку відповідь дало 57,6 % студентів).

Можна констатувати, що загалом більшість студентів не впевнені в тому, що після закінчення ВНЗ вони будуть працювати за обраною професією (63,4 %). В цілому, майбутні вчителі оцінюють престиж своєї професії як середній (63,4 %), а майбутні юристи - як високий (97,7 %). Головною причиною можливої відмови студентів від власного професійного вибору є відсутність належної матеріальної винагороди (46,9%). На другому місці чинник безперспективності професії (24,4%). Щодо перспективності професії, майбутні вчителі зазначають підвищення її престижу (46,2 %), а майбутні юристи - стабільність (67,7%). Провідним мотивом професійного вибору студенти вважають особисті нахили (63,3%). Привертає увагу той факт, що велика кількість студентів добре обізнана про свою майбутню професію (60,6% від кількості усіх опитаних).

2. Ставлення до навчання у вузі. Якщо прослідкувати динаміку від 1-го до 3-го курсів, студенти, в більшості випадків, частково схвалюють існуючу систему підготовки фахівців (69,4%). Більший відсоток студентів очікує від навчання у ВНЗ отримання основ для розвитку професіоналізму (47,8%). На другому місці важливою студенти визнають можливість отримання актуальних знань за фахом, на третьому місці - підвищення загальної культури, на четвертому місці - опанування навичками творчого та нестандартного мислення. Для більшості студентів бути блискуче освіченою людиною означає бути ерудованим в різних галузях культури (65,8%). З цієї точки зору стають зрозумілими вимоги студентів до освіти.

Переважна кількість студентів вважають, що серед їхніх викладачів є значні авторитети (86,9%). Це означає, що спілкування з викладачами ВНЗ створює у студентів позитивний образ викладача - наставника. На думку студентів, заслуги викладача як науковця мають значення для формування його авторитету серед студентства. Першочерговою основою викладацького авторитету, як пояснюють студенти є: високий рівень знань, взаємо порозуміння зі студентами, вміння в оригінальній формі подавати матеріал, професіоналізм.

На погляд більшості студентів, навчання у житті людини має дуже велике значення (56,1%).

3. Ставлення до культури та інтелігенції. У кінці ХХ ст. академік Д.С. Лихачов писав: "Интеллигенты - это люди, исполненные духом терпимости к чужим ценностям, уважения к другим, мягкие и ответственные за свои поступки, что иногда принимается за нерешительность. Интеллигента можно узнать по отсутствию в нем агрессивности, подозрительности, комплекса собственной неполноценности, по мягкости поведения" [цит. за 28, 67]. Для студентів бути культурною людиною означає бути освіченою, толерантною людиною, дотримуватися норм етикету, бути порядною, ввічливою особистістю. Студенти переконані, що інтелігенція покликана нести знання в суспільство, підвищувати рівень загальної та наукової культури населення а також наголошують, що в нашому суспільстві є наявною потреба в інтелігенції (96,3%).

Більшість студентів вважають, що вони вміють ефективно спілкуватися з людьми (57,8%). Дані дослідження свідчать про існування певних проблем щодо адаптації молоді до умов ВНЗ, хоча вони не є притаманними для більшості студентів. Безумовно, кожна молода людина прагне максимально розкрити свій особистісний потенціал. Реалізуватися як особистість для сучасних студентів означає реалізуватися в професійному плані, досягти поставленої мети, стати авторитетною людиною, знайти місце в житті, здійснити внесок у суспільне життя. В цілому, дані нашого дослідження свідчать, що студентство на сьогодні займає активну просоціальну позицію [див.15, 14-17].

Результати іншого дослідження, щоправда, висвітлені у недостатньо структурованій формі, також говорять про деякі тенденції у сучасному стані ціннісних орієнтацій студентства:

За результатами соціологічних досліджень, проведених у кількох столичних вищих навчальних закладах, у системі ціннісних переваг та орієнтацій сучасного студентства прагнення "зробити професійну кар'єру" та "бути вільним та незалежним у своїх рішеннях та вчинках" виявили майже 80 відсотків. Натомість багатства прагнуть 28 відсотків молодих людей. Така ціннісна орієнтація, як бажання "принести користь своїй країні", виявилася не надто популярною - 38 відсотків.

Ці показники свідчать про не дуже високу активність і прагнення молодих людей працювати на користь країни, певну інертність та відсторененість від усього, що відбувається. Напевно, в умовах сьогодення - "виживає сильніший" - більшість молодих людей переймаються вирішенням власних проблем, а не суспільних загалом.

Існує цікава тенденція: з віком, набуттям певного життєвого досвіду юнацькі ілюзії поступаються раціоналізмові. Такі цінності, як багатство, кар'єра, влада - більше приваблюють студентів І-ІІ курсів. Це вік, коли ще здається, що попереду безліч невикористаних можливостей, широкий простір для самореалізації та здобуття незалежного соціального статусу. І, навпаки, з наближенням завершення навчання, коли молода людина вже зіткнулась з труднощами адаптації до вимог сучасному суспільства, її погляди, переконання дещо змінюються. З віком молоді люди починають шукати спокою, з'являється бажання ні в що не втручатися - пливти за течією. Це свідчить про те, що з віком зростає питома вага тих молодих людей, які пасивно спостерігають за суспільними процесами.

За відсутності обґрунтованого соціального ідеалу з'являється своєрідний духовно-ідейний вакуум. А тому й результати досліджень виявилися не дуже втішними: проблеми національної культури і мистецтва в ієрархії найважливіших для молодих людей тем посідають аж ніяк не перші місця: лише 47 відсотків студентів зазначили, що обговорюють стан справ у вітчизняній культурі.

Досить інформативним є аналіз витрат молодих людей, пов'язаних з вільним часом. Так, 3 відсотки витрачають гроші на театр, по 15 - на кіно та образотворче мистецтво. Доречи, цікаві результати дослідження вільного часу, які щоправда стосуються студентів Московських вузів, наводить у своїй статті О.Л. Андрєєв. Він відмічає, що, не зважаючи на потужний вплив "електронної революції", молодь, що навчається, зберігає живу зацікавленість читанням. Йому у дозвільневому списку віддають перевагу 51,8 відсотка студентів. Майже чверть опитаних заявили, що їм вдається майже кожен день читати щось іще, окрім підручників та спеціальної літератури. Більшість студентів присвячує вільний час спілкуванню із друзями (72,9%); "спілкуванню" з комп'ютером віддають перевагу 40,8% респондентів; відвідують музеї, виставки - 11,3 %, рівно стільки ж відсотків студентів ходять до театрів або на концерти [1, 59-60].

В цілому проблеми, які турбують українську молодь, відображають ситуацію в суспільстві. При цьому проблемами економіки, фінансування, безробіття, зростання злочинності молодь переймається помітно більше, ніж, скажімо, проблемою "руйнування вітчизняної культури". Це свідчить, що сучасна молода людина все ж таки не замкнена в своєму внутрішньому світові, а живе реальним суспільним життям [10].

Деякі спостереження щодо поставлених вище запитань цікаво проаналізувати щодо студентів Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля.

Автором даної роботи було проведено анкетування студентів нашого університету, метою якого було виявлення ставлення до нової, нещодавно введеної кредитно-модульної системи освіти. У опитуванні взяли участь 202 респонденти - студенти СНУ ім. В. Даля факультету Мовознавства, журналістики та соціології, навчально-наукового інституту Рейкового транспорту та Фінансово-економічного факультету з першого по четвертий курс.

Треба зауважити, що входження України до Болонського процесу слід розглядати в контексті національних інтересів України, розвитку зовнішньополітичного курсу країни, направленого на співпрацю і інтеграцію з Європою [48].

Болонський процес є взаємовигідним способом формування єдиного європейського ринку висококваліфікованої праці і вищої освіти. Участь України в цьому процесі має сприяти підвищенню конкурентоспроможності українських освітніх послуг і кадрів [50]. Усвідомлення цього факту є важливим для сучасної української молоді, хоча ступінь необхідності переходу до загальноєвропейської моделі освіти, а також методи та інтенсивність цього переходу викликають безліч питань, суперечок та розбіжностей у оцінці.

Отже щодо усвідомлення необхідності переходу до кредитно-модульної системи навчання, то 45 відсотків опитаних не бачать такої потреби; 38,1 відсотки респондентів вважають такий перехід необхідним.

Не зважаючи на те, що кредитно-модульна система ставить собі на меті стимулювати студентів до активної самоосвіти та самостійного здобування знань, студенти більшістю голосів стверджують, що все відбувається ледь не навпаки: загалом 57,9 % вважають, що перехід до цієї системи не стимулює самостійну роботу.

Важливо відмітити, що значна кількість майбутніх спеціалістів планує все-таки залишитись працювати в Україні (53,5%), виїхати для роботи до іншої країни хотіли б 26,7% опитаних.

У результаті опитування з'ясувалася також гостро усвідомлювана проблема інформаційної нерівності у нашому суспільстві. ЇЇ відмітили майже 54% студентів, 33,1% відчувають її частково.

Важливо, що серед найбільш авторитетних та популярних джерел отримання знань провідні позиції, як і раніше, займають лекції викладачів (79,7%), друге місце посідає робота з книгами (59,4%), Інтернет зайняв третю позицію (43,6%).

Загалом 63,9% студентів задоволені якістю освіти, яку вони отримують, 18,3% швидше незадоволені, ніж задоволені; не влаштовує якість освіти 11,4% опитаних.

Приємними фактом є те, що майже 88 відсотків студентів бажають отримати ступінь магістра, а не вдовольнятися рівнем бакалавра.

У анкеті респондентам було запропоноване одне відкрите запитання про труднощі, пов'язані з упровадженням кредитно-модульної системи. І в результаті узагальнення відповідей виявилося, що найбільш серйозними проблемами є:

1) проведення чотирьох "сесій" на навчальний рік, а не двох, як було раніше;

2) різноманітні організаційні питання, що виникають у процесі впровадження системи;

3) спроба штучного нав'язування "цієї, по суті чужої для нас системи, чужого бачення освіти та мислення";

4) недостатнє фінансування і матеріально-технічне забезпечення університету для обслуговування даної системи;

5) значний обсяг самостійної роботи та відсутність у викладачів досвіду роботи у такій системі тощо.

Отже, можна зробити висновки про те, що соціокультурний рівень розвитку нашого студентства ще не дає можливості чіткого усвідомлення необхідності переходу на загальноєвропейську, Болонську систему освіти. Сприйняття її як штучної, нав'язуваної, чужої, безперечно, є значною перешкодою для успішного втілення впровадження цієї системи.

Висновки до розділу

Характеризуючи сучасний стан структури цінностей молоді, відомий соціолог Наталія Паніна відмічає, що за умов тотальної аномії для молоді тією самою мірою, що і для старших генерацій, притаманні низький рівень соціального самопочуття, схильність до аномічної деморалізованості, авторитаризму та соціального цинізму. Внаслідок аномічної деморалізованості у молодих людей не формується усталеної системи цінностей, яка відповідає перспективі демократичного розвитку суспільства [23, 26]. Змінити ситуацію можна шляхом задоволення матеріальних та духовних запитів і потреб сучасної молоді, залучення їх до управління країною. Це дозволить по-новому поглянути на проблеми молоді очима самої молоді і запропонувати вихід із духовної кризи.

Отже сьогодні студентство набуває характеристик соціальної суб'єктності, визначаючи не просто сам процес переходу до іншого суспільства, але і його спрямованість. Це виявляється у процесах модернізації та постмодернізації цінностей студентської молоді, які, хоч відбуваються досить активно, як це можна зрозуміти з характеристик, все ж є амбівалентними. Це явище - адекватна реакція на стан українського суспільства загалом, зокрема на його маргінальність та транзитивність. Тобто ціннісна свідомість сучасного студентства ("друге покоління незалежності") формується в умовах, коли в суспільстві відбуваються революційні зміни, коли воно стоїть перед альтернативою вибору подальшого шляху розвитку. Ці події і загальний негативний стан в державі призвели до того, що молодь виявилась однією з найбільш соціально занедбаних і найменш соціально захищених спільнот нашої країни, що молодіжне середовище розшарпують різні проблеми, що питома вага цих проблем вже давно перевищила критичну масу і загрожує соціальними вибухами. Наслідком цього є логічне зростання конфліктного потенціалу молодого покоління. Молодь, живе в загальному соціальному і культурному просторі, і тому криза суспільства і його основних інститутів не могла не відобразитися на змісті і спрямованості молодіжної субкультури. Саме тому не безперечна розробка будь-яких спеціально молодіжних програм, за винятком соціально-адаптаційних або профорієнтаційних. Будь-які зусилля з корекції процесу соціалізації неминуче натраплятимуть на стан всіх соціальних інститутів українського суспільства і, перш за все, системи освіти, установ культури і засобів масової інформації. Яке суспільство - така і молодь, а отже, і молодіжна субкультура [51].

За ствердженням авторів книги "Студентство і сучасність": "В умовах сучасних трансформаційних процесів саме інститут освіти стає головним фактором здійснення послідовного переходу від однієї соціально-економічної системи до іншої, основним соціальним інструментом передачі соціального досвіду, соціокультурних традицій" [19, с.153].

Важливо усвідомлювати і пам'ятати, що, як говорив один із знаменитих гуманістів Еріх Фромм, "створення нового суспільства й нової Людини можливе тільки в тому випадку, якщо на зміну старим мотиваціям отримання прибутку й завоювання влади прийде нова, а саме - бути, віддавати й розуміти; якщо на зміну ринковому характеру прийде характер продуктивний, люблячий, а на зміну кібернетичній релігії - новий, радикально-гуманістичний дух" [цит. за 19, с.153].

Розділ 3. Макет факторно-критеріальної моделі оцінювання рівня соціокультурного розвитку студентської молоді (на спеціальностях напрямку "Соціологія")

3.1 Опит експертів

Для побудови системи кваліметричної оцінки рівня соціокультурного розвитку молоді, що вступає до вузу за напрямком "Соціологія" на спеціальність "Соціологія" чи "Соціальна робота" або вже навчається там, ми використовували метод групових експертних оцінок. За його основу прийнято гіпотезу про наявність у експерта вміння достовірно оцінити досліджувану проблему. Найефективнішими методами проведення експертиз є такі: метод комісії; метод суду; мозкова атака; метод Дельфи.

Розглянемо ці методи більш детально.

Метод комісії полягає у відкритій дискусії з досліджуваного питання для вироблення єдиної експертної думки. В результаті дискусії підвищується інформованість експерта. Крім того, під впливом одержаної інформації експерт може змінити свою думку, тобто в процесі обговорення присутній зворотний зв'язок. Це є безумовним достоїнством методу. До його недоліків можна віднести відсутність анонімності експертних думок, різну активність експертів, що не завжди співвідноситься з їх компетентністю.

Експертиза за методом суду будується по аналогії з судовим процесом: частина експертів відстоює свою альтернативу, інші експерти намагаються її спростувати, і, нарешті, третя група експертів регулює хід дискусії і виносить остаточну ухвалу. Метод суду має ті ж достоїнства і недоліки, що і метод комісії.

Основою методу мозкової атаки є висунення нових ідей. Тут необхідне дуже чітке формулювання даної проблеми і атмосфера всебічної підтримки цих нових ідей. Доброзичливо обговорюється практично будь-яка висловлена ідея.

Метод Дельфи є нині одним з основних методів проведення експертиз, якщо є можливість використовувати декількох експертів. Ця процедура була розроблена RAND Corporation (США) [7].

Особливість процедури полягає в тому, що особисті контакти між експертами виключаються і рядові експерти захищені від тиску з боку більш авторитетних, красномовних і більш чиновних лідерів [8].

Отже для з'ясування якостей, за якими буде оцінюватися абітурієнт/студент, ми попросили незалежних експертів - професора та доцентів кафедри соціології та кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля - письмово відповісти на таке запитання: "Які особистісно-діяльнісні якості повинен мати абітурієнт, що вирішив вступати до вузу, або студент, що вже навчається за напрямком "Соціологія" (на спеціальності "Соціологія" або "Соціальна робота")?".

У таблиці А представлені результати узагальнення відповідей експертів.

Таблиця А

ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ ФАКТОРІВ

Фактор

Експерти

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

Аналітичні здібності

+

+

+

Комунікабельність, вміння спілкуватися у тому числі у конфліктних ситуаціях

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Емоційна та фізична витривалість

+

+

+

Здатність до співчування (емпатичність)

+

+

+

+

+

+

Наявність оптимальних мовленнєвих характеристик

+

+

+

+

+

Уміння самостійно навчатися

+

+

+

Уміння знаходити нестандартні джерела інформації, загальна інформованість

+

+

Особиста чарівність, привабливість (не "красивість" а "внутрішнє сяйво")

+

+

+

+

Уміння "бути своїм" у будь-якому середовищі, високий рівень адаптивності (кмітливість)

+

+

+

+

+

Самокритичність, здатність дивитися на себе у інше дзеркало

+

+

Інноваційна активність, здатність приймати нестандартні рішення

+

+

Високий інтелектуальний рівень

+

+

+

Здатність працювати та вчитися у міждисциплінарному режимі

+

+

Цілеспрямованість

+

+

+

Мобільність

+

Доброта

+

+

+

Порядність

+

+

Безкорисливість

+

Чесність (криштальна)

+

+

+

Схильність до соціальних, гуманітарних а також точних (математика, математична статистика) наук та педагогічної практики

+

+

Комп'ютерна грамотність

+

Працьовитість (усидливість)

+

+

Активна соціальна позиція

+

+

+

+

+

Почуття товариськості

+

Обов'язковість

+

Упевненість у собі

+

Толерантність

+

Компетентність

+

Відчуття і використання засобів невербальної комунікації

+

Почуття обов'язку перед Вітчизною

+

Інтелігентність (вихованість)

+

+

+

Визнання того, що найвища цінність - це людське життя

+

Екстравертність

+

Самоконтроль

+

+

Креативність (творче мислення)

+

+

+

Людяність

+

Тактовність

+

+

Культурність, високий рівень культури

+

+

+

Пунктуальність

+

Відповідальність

+

+

Сумлінність

+

+

Доброзичливість

+

Гуманність

+

Альтруїстичність

+

Справедливість

+

Критичне мислення

+

Здібності психолога

+

+

Зацікавленість у навчанні

+

Отже після першого узагальнення даних, наданих експертами, ми отримали сорок вісім якостей, які у тій чи іншій мірі мають бути притаманні людині, яка хоче стати фахівцем за спеціалізацію "Соціологія" чи "Соціальна робота".

3.2 Скорочення кількості факторів

На наступному етапі нашого дослідження ми зменшимо кількість факторів, щоб уникнути плеоназмів та підвищити коефіцієнт вагомості фактору.

Найбільш важливим для тих, хто обирає професію соціолога чи соціального робітника вочевидь, на думку експертів, є комунікабельність - 9 голосів (№ 2 тут і далі див. табл. А).

У нашій таблиці багато якостей, виділених лише тільки одним із експертів. Але деякі з них можуть бути об'єднані за смислом, отже вони утворюють фактор з досить високим показником вагомості. Так, розглянемо фактор альтруїстичності. Альтруїстичність має на увазі безкорисне опікування благом інших і готовність жертвувати для інших своїми особистими інтересами [16, 26]. Отже, ця якість передбачає безкорисливість (№ 18), а також почуття товариськості (№ 24). Гуманність (№ 43) (від лат. humanus - людяний) - людяність, людинолюбство, повага до людської гідності [16, 103]. Не можна також не зауважити, що людина гуманна та альтруїстична є доброю (№ 16), бо доброта саме будується на попередніх двох якостях. За визначенням у "Словнику російської мови" С.І. Ожегова "доброта - отзывчивость, душевное расположение к людям, стремление делать добро другим" [21, 214]. Очевидно, що всі названі якості дуже близькі, тому ми об'єднали їх (так зване статистичне згортання якості) і позначили отриману якість як гуманність, розуміючи під цим поняттям усю сукупність якостей, про які йшлося. Таким чином, отримана якість загалом оцінюється у вісім голосів.

Емоційна та фізична витривалість отримала три голоси, але ми вважаємо можливим об'єднати цю якість із:

1) толерантністю - плюс один голос (№ 27), оскільки толерантність - це "терпимість до чужих думок та вірувань" [16, 395], що має відношення до емоційної витривалості;

2) упевненістю у собі - один голос (№ 26), також стосується емоційної сфери;

3) самоконтролем - два голоси (№ 34), може стосуватися як емоційного, так і фізичного стану.

За умов такого об'єднання названий вище фактор отримує загалом сім балів та стає на третє за значущістю місце у таблиці.

Доволі вагомим фактором є емпатичність, тобто здатність до співчування. Це відзначили шість експертів (№ 4). Інтелігентності (вихованості) на першому етапі експертами було віддано лише три голоси (№ 31), але вони також відмітили, що для майбутнього фахівця бажано бути пунктуальним - один голос (№ 39) і тактовним - два голоси (№ 37). Широке поняття інтелігентності і вихованості, на нашу думку передбачають пунктуальність і наявність почуття такту, таким чином, фактор інтелігентності загалом отримує шість голосів.

Однаково важливими - п'ять голосів - виявилися такі фактори, як наявність оптимальних мовленнєвих характеристик (№ 5), високий рівень адаптивності (№ 9), активна соціальна позиція (№ 23). Якщо узагальнити три такі якості, як: уміння знаходити нестандартні джерела інформації, загальна інформованість (№ 7); інноваційна активність, здатність приймати нестандартні рішення (№ 11); критичне мислення (№ 46), - то ми отримаємо якість, яку можна назвати "уміння інноваційно мислити і працювати". І загальна кількість голосів за цю якість дорівнюватиме також п'яти. Таку саму кількість голосів отримує і якість "особиста чарівність, привабливість" (№ 8), якщо ми об'єднаємо її з доброзичливістю (№ 42). Таке об'єднання ми вважаємо за можливе через те, що, як відомо, доброзичлива людина приваблює. Експерти відмітили, що бажано, щоб абітурієнт мав схильність не тільки до гуманітарних наук, але й до точних (таких як математика) (№ 20), тобто здібності аналітично мислити (№ 1) можна віднести до цього пункту. Таку якість можна позначити як гуманітарно-аналітичний склад мислення (п'ять голосів). Чесність (№ 19) і порядність (№ 17) разом складають також п'ять голосів (семантична структура цих понять дозволяє об'єднати їх).

Інші фактори навіть після злиття не отримали більше ніж чотири голоси. Назвемо ті якості, що підлягли об'єднанню (порядкові номери див. табл. А):

1) комп'ютерна грамотність (№ 21) увійшла до № 12 - високий інтелектуальний рівень, як одна із складових поняття (чотири голоси);

2) здатність працювати та вчитися у міждисциплінарному режимі (№ 13) є складовою поняття мобільності (№ 15);

3) сумлінний (№ 41) за словником Ожегова С.І. значить "поступающий по совести, стыдящийся поступать несправедливо" [21, 969], тобто така якість, як справедливість (№ 45) входить до поняття сумлінності;

4) відчуття і використання засобів невербальної комунікації (№ 29) є однією з рис людини, яка має здібності психолога (№ 47), тому ці якості було об'єднано.

Деякі якості не отримали навіть трьох голосів, отже вони будуть виключені з таблиці, бо через незначний показник вагомості фактору вони не будуть суттєво впливати на кінцевий результат оцінювання. Отже, поза межами подальшого дослідження залишаються такі якості, як: самокритичність; працьовитість; обов'язковість; компетентність; почуття обов'язку перед Вітчизною; визнання людського життя, як найвищої цінності (цей фактор, на нашу думку, у широкому розумінні входить до поняття гуманності, тому його вже враховано); екстравертність; відповідальність; зацікавленість у навчанні.

Таким чином, після скорочення факторів, ми отримали наступні результати, представлені у таблиці Б

Таблиця Б

ВАГОМІСТЬ ФАКТОРІВ (за кількістю голосів)

№ з/п

Фактор (якість)

Кількість голосів

Комунікабельність

9

Гуманність

8

Емоційна та фізична витривалість

7

Емпатичність

6

Інтелігентність (вихованість)

6

Наявність оптимальних мовленнєвих характеристик

5

Високий рівень адаптивності

5

Активна соціальна позиція

5

Уміння інноваційно мислити і працювати

5

Особиста чарівність, привабливість

5

Гуманітарно-аналітичний склад мислення

5

Чесність і порядність

5

Високий інтелектуальний рівень

4

Мобільність

3

Сумлінність

3

Здібності психолога

3

Уміння самостійно навчатися

3

Цілеспрямованість

3

Креативність

3

Високий рівень загальної культури

3

Загалом

96

3.3 Визначення вагомості фактору

Тепер, за допомогою таблиці Б і формул ми можемо обчислити вагомість фактору. Для цього необхідно, по-перше, знайти ціну одного голосу :

= 1/96 = 0,01

Вагомість фактору обчислюватиметься за такою формулою:

Де ni - кількість голосів, відданих за один фактор.

Отже, таблиця В відображає вагомість кожного фактору:

Таблиця В

ВАГОМІСТЬ ФАКТОРІВ

№ з/п

Фактор (якість)

Кількість голосів

Вагомість фактору

Комунікабельність

9

0,09

Гуманність

8

0,08

Емоційна та фізична витривалість

7

0,07

Емпатичність

6

0,06

Інтелігентність (вихованість)

6

0,06

Наявність оптимальних мовленнєвих характеристик

5

0,05

Високий рівень адаптивності

5

0,05

Активна соціальна позиція

5

0,05

Уміння інноваційно мислити і працювати

5

0,05

Особиста чарівність, привабливість

5

0,05

Гуманітарно-аналітичний склад мислення

5

0,05

Чесність і порядність

5

0,05

Високий інтелектуальний рівень

4

0,04

Мобільність

3

0,03

Сумлінність

3

0,03

Здібності психолога

3

0,03

Уміння самостійно навчатися

3

0,03

Цілеспрямованість

3

0,03

Креативність

3

0,03

Високий рівень загальної культури

3

0,03

Загалом

96

3.4 Макет факторно-критеріальної моделі оцінювання рівня соціокультурного розвитку студентської молоді

Наступним етапом нашого дослідження було виділення критеріїв щодо кожного фактору. А також кваліметрична оцінка кожного з критеріїв. Результати представлені у таблиці Г. Саме за цією моделлю можна оцінювати абітурієнтів чи студентів спеціальності "Соціологія" або "Соціальна робота" з позиції їх відповідності вимогам до представника даної професії.

Таблиця Г

МАКЕТ ФАКТОРНО-КРИТЕРІАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (НА СПЕЦІАЛЬНОСТЯХ НАПРЯМКУ "СОЦІОЛОГІЯ")

№ з/п

Фактор (якість)

Вагомість

фактору

Факторні критерії

Кваліметрична оцінка

Комунікабельність

0,09

1) може знайти спільну мову будь з ким, у будь-якій ситуації, незалежно від настрою;

2) може, знайти спільну мову досить легко, якщо захоче або, якщо примусять обставини;

3) успішність спілкування залежить від сприятливості обставин та особистого ставлення до співрозмовника;

4) не завжди знаходить спільну мову, навіть якщо бажає цього;

5) важко сходиться з людьми, не любить спілкуватися взагалі.

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Гуманність

0,08

1) завжди готовий швидко безкорисно прийти на допомогу будь-якій людині, навіть якщо це не в його особистих інтересах;

2) охоче готовий прийти на допомогу, якщо тільки це не йде всупереч особистим інтересам;

3) готовий прийти на допомогу, якщо гарно попросять і якщо це не йде всупереч особистим інтересам;

4) допомагає тільки друзям та близьким, якщо це не йде всупереч особистим інтересам;

5) неохоче надає допомогу.

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Емоційна та фізична витривалість

0,07

1) фізично здоровий, з міцною психікою, завжди терпимий до інших, володіє засобами саморегуляції і самоконтролю;

2) фізично здоровий, психічно врівноважений, часто терпимий до інших, намагається не втрачати самоконтроль;

3) фізично здоровий, не завжди врівноважений, не завжди признає думки чи вірування, що розбіжні з його особистими, не завжди вдається себе контролювати у конфліктних ситуаціях;

4) фізично відносно здоровий, іноді неврівноважений, не завжди признає думки чи вірування, що розбіжні з його особистими, не завжди вдається себе контролювати у конфліктних ситуаціях;

5) має фізичні вади, іноді неврівноважений, не завжди признає думки чи вірування, що розбіжні з його особистими, не завжди вдається себе контролювати у конфліктних ситуаціях

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Емпатичність

0,06

1) здатен проникати за допомогою відчуттів в душевні переживання інших людей, співчувати їм, співпереживати, розташовує людей до спілкування, доводячи його до рівня довірчого, інтимного;

2) майже завжди може розпізнати душевні переживання інших людей, співчуває їм, вміє розташувати людей до спілкування;

3) не завжди вміє правильно зрозуміти душевні переживання інших людей, співпереживає, якщо справа стосується і його особисто, розташовує людей до спілкування, коли є бажання;

4) часто не в змозі зрозуміти душевні переживання інших людей, співпереживає тільки зовні, неохоче, не завжди вміє розташовувати людей до спілкування;

5) не хоче спробувати зрозуміти іншу людину, не опікується проблемами інших, не співпереживає оточуючим, не розташовує людей до спілкування.

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Інтелігентність (вихованість)

0,06

1) освічений, завжди тактовний, добре вихований, завжди гідно себе поводить;

2) освічений, має почуття такту, але не завжди йому слідує, вихований, загалом поводить себе гідно;

3) освічений, іноді нетактовний через обставини, вихований, допускає, що у складних життєвих ситуаціях може поступити негідно;

4) не дуже високий рівень освіченості, часто дозволяє собі нетактовності, допускає, що у складних життєвих ситуаціях може поступити негідно;

5) невисокий рівень освіченості, часто дозволяє собі нетактовні вчинки, допускає, що у складних життєвих ситуаціях може поступити негідно

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Наявність оптимальних мовленнєвих характеристик

0,05

1) розмовляє і пише грамотно, має приємний тембр голосу, володіє ораторськими здібностями;

2) розмовляє і пише грамотно, має приємний тембр голосу, недостатньо володіє ораторськими здібностями;

3) розмовляє і пише не дуже грамотно, не завжди може застосувати ораторські здібності;

4) розмовляє не дуже грамотно, пише неграмотно, майже не володіє основами ораторського мистецтва;

5) розмовляє і пише неграмотно, має неприємний тембр голосу або фізичні вади, що роблять мовлення незрозумілим, не володіє основами ораторського мистецтва

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Високий рівень адаптивності

0,05

1) може легко пристосуватися до будь-яких умов і обставин, а також до людей, що поруч;

2) у більшості випадків легко адаптується до умов і обставин, а також до людей, що поруч;

3) не завжди легко адаптується до умов і обставин, а також до людей, що поруч;

4) дуже складно переносить легко адаптацію до умов і обставин, а також до людей, що поруч;

5) не може адаптуватися.

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Активна соціальна позиція

0,05

1) має і завжди проявляє особисту соціальну позицію;

2) має, але не завжди проявляє особисту соціальну позицію;

3) має особисту соціальну позицію, але легко може її змінити;

4) не має чітко сформованої особистої соціальної позиції;

5) не має чітко сформованої особистої соціальної позиції і не має наміру її формувати;

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Уміння інноваційно мислити і працювати

0,05

1) знає і вміє використовувати нові сучасні методи пошуку та обробки інформації, не сторониться нових підходів і поглядів на звичні речі;

2) знає і майже завжди може використовувати нові сучасні методи пошуку та обробки інформації, але не завжди здатен сприйняти нові підходи чи погляди на звичні речі;

3) знає, але не використовувати нові сучасні методи пошуку та обробки інформації, не здатен сприйняти нові підходи чи погляди на звичні речі;

4) обережно ставиться до всього нового, як у роботі, так і у навчанні, тримається старих знайомих шляхів, методів, підходів у всьому;

5) не приймає і не хоче бачити нічого нового, що може порушити розмірений, привичний ритм.

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Особиста чарівність, привабливість

0,05

1) приємна зовнішність, доброзичливе обличчя, зазвичай чарівна посмішка і гарний настрій;

2) приємна зовнішність, майже завжди доброзичливий і гарний настрій;

3) звичайна зовнішність, не часто добрий настрій, майже завжди серйозний вираз обличчя, стримана міміка;

4) звичайна зовнішність, майже завжди серйозний, іноді навіть суворий вираз обличчя, стримана міміка;

5) звичайна зовнішність, похмуре обличчя, часто поганий настрій.

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Гуманітарно-аналітичний склад мислення

0,05

1) гуманітарно-аналітичний склад мислення;

2) більше схильність до гуманітарних наук;

3) більше схильність до точних наук;

4) невисокий рівень розвитку як схильності до гуманітарних наук, так і схильності до точних наук;

5) технічний склад мислення.

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Чесність і порядність

0,05

1) завжди поступає чесно і порядно;

2) у більшості випадків поступає чесно і порядно;

3) признає "брехню во спасіння", але намагається не поступатися принципами порядності і чесності;

4) може достатньо легко поступитися принципам порядності або чесності, якщо примусять обставини;

5) не вважає особливим опікуватися про чесність і порядність

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Високий інтелектуальний рівень

0,04

1) обізнаний майже у будь-якій галузі знань на загальноосвітньому рівні, орієнтується у поняттях мистецтва, культури, літератури, володіє більше ніж двома мовами;

2) обізнаний у багатьох галузях знань на загальноосвітньому рівні, не дуже добре орієнтується у поняттях мистецтва, культури, літератури, володіє більше ніж двома мовами;

3) обізнаний у вузькому колі знань на загальноосвітньому рівні, погано орієнтується у поняттях мистецтва, культури, літератури, має знання з двох мов;

4) має слабкі знання на загальноосвітньому рівні, погано орієнтується у поняттях мистецтва, культури, літератури, погано володіє іноземною мовою;

5) має слабкі знання на загальноосвітньому рівні, майже не орієнтується у поняттях мистецтва, культури, літератури, погано володіє іноземною мовою, або не володіє нею взагалі.

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Мобільність

0,03

1) відсутність стремління до "висхідної мобільності" [5], тобто до зміни соціального статусу на більш високий, здатність плідно працювати у міждисциплінарному режимі;

2) невисоке стремління до "висхідної мобільності", з урахуванням інтересів інших людей, здатність плідно працювати і вчитися у міждисциплінарному режимі;

3) стремління до "висхідної мобільності", здатність плідно працювати і вчитися у міждисциплінарному режимі;

4) стремління до "висхідної мобільності", виникнення помітних складностей з деякими дисциплінами за умов необхідності працювати і вчитися у міждисциплінарному режимі;

5) значне стремління до "висхідної мобільності", неспроможність працювати і вчитися у міждисциплінарному режимі.

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Сумлінність

0,03

1) завжди чинить по совісті, ніколи не поступається принципами, завжди намагається досягти справедливості у будь-якій справі;

2) намагається чинити все по совісті, не поступається принципами, намагається досягти справедливості, але, якщо зустріне перепону, то не буде далі домагатися справедливості;

3) допускає іноді такі вчинки, за які мучить совість, намагається не виходити за рамки справедливості;

4) не завжди вчиняє по совісті і не вважає за необхідне боротися за справедливість;

5) ніколи не знає мук совісті, вважає, що справедливості не існує, а як так, то нема за що і боротися.

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Здібності психолога

0,03

1) відчуває настрій людини, вміє вислухати і допомогти, якщо не порадою, то добрим словом;

2) майже завжди може відчути настрій людини, вміє вислухати і робить спроби допомогти, якщо це його "зачепило";

3) відчуває настрій людини, може вислухати, якщо є настрій і спробувати допомогти;

4) може зрозуміти іншу людину, але вважає це важким і невдячним ділом, вміє слухати, але робить це тільки коли сам відчуває зацікавленість;

5) не любить, коли інші розповідають про свої проблеми і не любить давати поради, коли про це прохають, не вміє або не хоче слухати.

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Уміння самостійно навчатися

0,03

1) може абсолютно самостійно здобувати і засвоювати знання у необхідному обсязі, вміє працювати з літературою та іншими джерелами інформації і робить це систематично;

2) уміє самостійно здобувати і засвоювати знання у необхідному обсязі, вміє працювати з літературою та іншими джерелами інформації, але робить це несистематично, коли примусять обставини;

3) уміє самостійно здобувати і засвоювати знання, але робить це несистематично, коли примусять обставини, робота з літературою та іншими джерелами інформації іноді викликає проблеми;

4) погано вміє самостійно опрацьовувати навчальну та наукову інформацію і систематизувати отримані з багатьох джерел відомості;

5) не вміє самостійно опрацьовувати навчальну та наукову інформацію і не може працювати з літературою, систематизувати отримані з багатьох джерел відомості.

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Цілеспрямованість

0,03

1) завжди чітко формулює цілі і наполегливо йде до їх реалізації;

2) знає ціль і намагається її досягти, але не завжди доводить діло до кінця;

3) не завжди може чітко сформулювати цілі, отже їх виконання майже кожного разу стає проблемним;

4) не вміє чітко формулювати цілі, не вистачає наполегливості у їх реалізації; або ставить нереальні цілі, що неможливо реалізувати;

5) взагалі не бачить цілей або не може їх сформулювати.

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Креативність

0,03

1) творчо обдарований, здібний до творчості, реалізує свої творчі здібності;

2) творчо обдарований, здібний до творчості, не знайшов ще, у якому творчому напрямі себе реалізувати;

3) має творчі ідеї, але не реалізує їх;

4) не проявляє творчих здібностей, але виявляє цікавість до творчості інших, розуміє її;

5) не має творчих здібностей і вважає творчість марнуванням часу.

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Високий рівень загальної культури

0,03

1) достатньо добре обізнаний у різних сферах культури, завжди культурно себе поводить, знає і додержується моральних норм;

2) поверхово обізнаний у різних сферах культури, завжди культурно себе поводить, знає і додержується моральних норм;

3) обізнаний у якій-небудь одній сфері культури, загалом культурно себе поводить, знає і додержується моральних норм;

4) обізнаний у якій-небудь одній сфері культури, поводить себе культурно, коли знаходиться у поважному оточенні, знає моральні норми, але не завжди додержується їх;

5) обізнаний у якій-небудь одній сфері культури, або взагалі не обізнаний у культурі, допускає некультурну поведінку, знає основні моральні норми, але не вважає за потрібне додержуватися їх.

1,0

0,8

0,6

0,4

0,2

Висновки до розділу

Для того, щоб виконувати майбутні професійні обов'язки на якісному високому рівні, соціологу, соціальному робітнику (як і спеціалісту будь-якого іншого напряму) необхідно мати не тільки набір певних знань та навичок, а й схильність до професії.

Педагоги вищої школи часто зіткаються з питанням незацікавленості студентів професією. Дослідження причин відсіву студентів показує, що одним з головних чинників низької успішності і великого відсіву студентів є відсутність у них бажання вчитися і працювати за обраною ними спеціальністю. Слабка професійна спрямованість і низький рівень учбової мотивації посідають друге місце у ряді причин відсіву студентів.

Професійна спрямованість як інтегральна характеристика внутрішньої активності особи не може не робити впливу на рівень учбової мотивації студентів [24].

Відсутність у абітурієнтів/студентів схильності до своєї майбутньої професії і необхідних особистісних та діяльних якостей різко знижуватимуть мотиваційну функцію процесу навчання, а значить і рівень підготовленості майбутнього спеціаліста. Отже є сенс на самому першому етапі з'ясувати, чи зможе людина працювати за даною спеціальністю, чи зможе вона знайти і реалізувати себе у цій галузі. Ці дуже важливі питання можна розв'язати, використовуючи розроблену нами факторно-критеріальну модель оцінки соціокультурного рівня студентської молоді.


Подобные документы

  • Соціально-психологічні особливості студентства. Методика дослідження рівня залученості студентської молоді до вживання алкоголю. Корекційно-профілактична програма попередження та пом’якшення дії соціально-психологічних чинників на алкоголізацію молоді.

    курсовая работа [97,9 K], добавлен 01.04.2014

  • Соціологічне дослідження стосовно ставлення молоді (студентства) до системи освіти на сучасному етапі. Дослідження важливості здобуття освіти для студентів 1-го курсу. Визначення готовності студентів до змін та реформ в системі сучасної освіти.

    практическая работа [2,4 M], добавлен 26.05.2010

  • Самореалізація молоді як рушія демократичного розвитку України. Узагальнено виклики соціокультурного розвитку в сучасних умовах. Розкрито технології реалізації активної громадянської практики особистості в соціокультурному середовищі місцевої громади.

    статья [21,5 K], добавлен 31.08.2017

  • Сучасний етап розвитку суспільства, культури. Суспільство та його внутрішні процеси. Проблеми культури сучасної епохи. Розвиток культури та "субкультури" кінця ХХ початку ХХІ століття. Простір молодіжної культури. Основні стилі життя молоді нашого часу.

    реферат [20,0 K], добавлен 30.10.2008

  • Огляд тлумачень дефініцій "соціалізація", "духовний потенціал", "духовність" в працях науковців. Розкриття суті духовної культури особи, її ролі в соціальному розвитку суспільства. Шляхи формування духовної культури студентів в процесі їх соціалізації.

    статья [21,4 K], добавлен 23.12.2015

  • Поняття й показники соціокультурного процесу, досягнення суспільної рівноваги. Життєве середовище й екологія людини. Поняття й структура життєвого середовища, теоретичні аспекти проблеми екологічної культури. Зони особистої території (інтимні зони).

    реферат [30,2 K], добавлен 16.06.2010

  • Молодіжна субкультура в контексті соціокультурного життя суспільства. Неформальні об’єднання як вияв молодіжної субкультури. Витоки та розвиток неформального руху. Моральні переконання, ідеали, самосвідомість і почуття дорослості як новотвори молоді.

    дипломная работа [90,0 K], добавлен 05.11.2010

  • Проблема конфліктів у стосунках "батьки-діти". Соціологічний аналіз бунту молоді. Роль і місце освіти у розвитку особистості і суспільства. Принципи функціонування освіти. Виховання як процес систематичного і цілеспрямованого впливу на особистість.

    реферат [20,0 K], добавлен 18.11.2009

  • Типи визначень терміну "культура". Специфіка соціологічного підходу до вивчення культури. Співвідношення понять цивілізація і культура суспільства. Типологія соціальних цінностей, соціальні норми. Внутрішня структура культури, її форми та функції.

    реферат [23,2 K], добавлен 03.02.2009

  • Концепт інформаційного суспільства як виявлення духовної культури сучасного соціуму. Концептуалізація інформаційного суспільства процесу в умовах глобалізації. Аналіз проблем інтелектуалізації. Виявлення місця соціальних мереж у комунікативному просторі.

    статья [23,3 K], добавлен 07.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.