Соціальний педагог, зміст його фаху

Зокрема В.А. Кан-Калик акцентує увагу на тому, що в самій природі педагогічної творчості лежить нерозривна єдність етичних і професійних начал. Від міри цієї професійної єдності залежить успіх педагогічної творчості.

Усвідомлення і засвоєння етичної природи педагогічної творчості, дає змогу спеціалістові управляти власним творчим самопочуттям, а усвідомлення моральної і громадянської значущості діяльності завжди мобілізує його творчий стан завдяки відчуттю відповідальності за конкретну справу. При цьому слід звернути увагу на те, що процес соціально-педагогічної творчості -- це процес вирішення завдань, які постійно постають перед соціальним працівником. У принципі всі завдання є творчими, оскільки не існує однакових ситуацій їх вирішення. Хоча в науці розроблено основну методику аналізу і розв'язання завдань: усвідомлення проблеми, яка потребує вирішення; висунення гіпотези в прогнозування; визначення методів взаємодії; спланувати передбачувану взаємодію як спілкування.

Проблема творчості стосовно особистості порушує проблему самореалізації особистості, прояву її внутрішніх сил, що й розкриває особистісний компонент. За поняттям "внутрішні сили" ми маємо на увазі потреби,здібності, інтереси, соціальний досвід особистості, міру соціальної активності.

Потреби, як і інтереси, ідеали представляють різні аспекти спрямованості особистості, яка виступає мотивацією її діяльності. Так Л.І. Божович розглядає спрямованість як внутрішню позицію особистості щодо соціального розглядає спрямованість як внутрішню позицію особистості щодо соціального оточення, окремих об'єктів, соціального середовища.

Здібності -- це індивідуально-психологічні особливості особистості, які є умовою успішного розв'язання визначених завдань, того чи іншого виду діяльності. Вони тісно пов'язані з загальною спрямованістю особистості, з тим, наскільки стійкі нахили людини до того чи іншого виду діяльності.

Успіх діяльності соціального педагога залежить в основному від таких здібностей:

1. правильно оцінювати внутрішній стан іншої людини, співчувати, співпереживати;

2. "наповнити" людину впевненістю, заспокоїти її, стимулювати її до самовдосконалення;

3. бути прикладом і зразком для наслідування;

4. знаходити необхідний стиль спілкування;

5. здатність до самоосвіти і самовдосконалення тощо.

За умови сформованого здібностей відбуваються структурні зміни в особистості в цілому: в системі відносин, волі і характеру. А певні соціально-педагогічні і загальні здібності є умовою успішної і адекватної реалізації моральних принципів поведінки у професійній взаємодії.

Професійно-етична культура соціального працівника проявляється також у творчій самореалізації моральних переконань та ідеалів відповідно до етичних норм соціально-педагогічної діяльності. А обов'язковою умовою адекватної реалізації професійно-етичної культури є володіння технологією професійної взаємодії та спілкування.

Показником наявності професійно-етичної культури можуть бути певні якості особистості і поведінка, адекватна до вимог професійно-етичного кодексу.

Можна сказати, що професійно-етична культура соціального педагога і соціального працівника є своєрідною системою професійно-етичних якостей,які регулюють соціально-педагогічні відносини у професійній взаємодії. Це дозволяє нам використовувати також функціональні компоненти системи професійно-етичної культури соціального педагога:

- аксіологічний компонент (професійно-етична культура як процес створення, збереження і засвоєння професійно-етичних цінностей); регулятивний компонент (професійно-етична культура як система професійно-етнічних якостей, які є регулятором соціально-педагогічних відносин);

нормативний компонент (професійно-етична культура як сукупність професійних норм відносин і стандартів поведінки);

виховний компонент (професійно-етична культура як чинник, який формує моральну культуру учасника професійної взаємодії).

У своїй взаємодії структурні і функціональні компоненти утворюють систему професійно-етичної культури соціального педагог і соціального працівника.

При цьому варто зазначити, що систсмоутворюючим є ціннісний компонент.

З метою оцінки, аналізу і самоаналізу професійно-етичної кулі тури можна скористатися запропонованою структурою, яка дозволяє чітко уявити зміст,функції і рівень професійно-етичної культури кожного спеціаліста, який діє у соціально-педагогічній сфері.

Висновок

Коли я писала курсову роботу на тему „Соціальний педагог, зміст його фаху". Перспективи його професії „Соціальної роботи" в України, то я відразу зрозуміла для чого там в нашій Незалежній державі, потрібні, такі спеціалісти як: соціальний педагог і соціальний працівник. Вони ставлять собі мету допомагати у кризовій ситуації, а також дітям-сиротам, дітей- інвалідів, молоде покоління, які прихильні до наркоманії і до тютюнопаління і проституції. Якщо не було б таких спеціалістів у нашій державі, щоб із нами було тоді, то ми би вже опинилися в будинках для неповнолітніх і важко вихованих. Завдяки соціальним педагогам і соціальним працівникам, діти обирають собі інший шлях життя. Таким чином, можна сказати не тільки повинні нам допомагати соціальні працівники і соціальні педагоги, а ми повинні намагатися до цього прикладати всі сили свої. Ось я вибрала таку професію „соціального педагога", буду допомагати своїй державі і своїй сім'ї. І я пишаюсь тим, що вибрала таку професію для себе.

Література

1. Андреева Т.И. Социальная психология .14.: Наука, 1994.

2. Бурая Г.С. Соціальна робота. - Харків. 1994.

3. Василькова Ю.В., Василькова Т.А. Социальная педагогика. - М.

4. Головатий Н.Ф. Социология молодёжи. - К.: МАУП

5. Ерастов Б.С. Социальная культурология . - М.: АО "Аспект пресс", 1994.

6. Кон И.С. Открытия "Я" . - М.: Политиздат, 1978.

7. Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлебік С.Р. - Соціальна педагогіка. - К.

8. Лукашевич М.П. Соціалізація. - К.: ІЗМН, 1998

9. Лукашевич М.П. Соціологія виховання. - К.: МАУП, 1996.

10. Міщик Л.І. Соціальна педагогіка. - Запоріжжя, 1999.

11. Мигович І.І. Соціальна робота/вступ до спеціальності. - Ужгород, 1997.

12. Мудрик А.В. Социальная педагогика. - М., 1999.

13. Мудрик А.В. Введение в социальную педагогику. - М.: 1997.

14. Основи соціальної роботи: Под ред. П.Ф. Повленок. - М., 1997.

15. Парыгин Е.Д. Научно-техническая революция и личность. Социально- психологические проблемы. М.: Политиздат, 1978.

16. Платонова С.П. Социальная педагогика. - Санкт-Петербург, 1998.

17. Сидоров Ваедение в социальную роботу. - Донецк, ДГУ, 1999.

18. Соціальна робота в Україні: перші кроки/ За ред. В. Полтавця. - К.:"КМ

Академія", 2000.

19. Соціальна робота./За заг. Ред. А.Й. Капської.-К: ІЗМН, 1998.

20. Социальная робота. /Под ред. В.И. Курботова. - Ростов на Дону

21. Социальная педагогіка: курс лекцій. Под общей ред. М.А. Галагузовой. -

М.: Гуманіст. изд. Центр ВЛАДОС, 2000.

22. Теорія социальной работи: Учебник/Под ред. Е.И, Холостовой. - М.

23. Фирсов М.В. Ведение в теоретические основы социальной работы. - М.

Размещено на Allbest.ru