4) створення для зацікавлених ненав'язливих умов вільного обміркування "за -- проти" та прийняття самостійного рішення.

Результатом ефективної рекламної кампанії має бути поінформованість населення про прийомну сім'ю з метою набору кандидатів у прийомні батьки, які були б налаштовані на адекватну та тривалу турботу про дитину у відповідності до її потреб та ситуації розвитку; на здорове сімейне функціонування та свідоме вирішення життєвих питань, співпрацю з представниками служб сімейних форм державної опіки.

2.3 Аналіз результатів дослідження

Проведена дослідницька робота засвідчила, що громадяни міста не достатньо володіють інформацією про започаткування нової форми державної опіки над дітьми, не можуть чітко визначити її відмінності від тих, що давно існують (державна опіка в дитячих закладах, опіка та піклування родичів, дитячий будинок сімейного типу, прийомна сім'я, усиновлення). Опитувані хоч і зазначали, що дітям ліпше проживати в сім'ї, проте чітко не називали, чому саме сімейне влаштування дітей є найкращим для їхнього повноцінного розвитку.

Незначна кількість опитуваних відмітили, що інституційна система колективного утримання та виховання дітей приховує в собі такі згубні для повноцінного розвитку дитини чинники, як ізоляція (5%), відсутність зразків сімейного життя (20%), депривація за браком умов для задоволення основних потреб розвитку дитини (5%), колективне утримання дітей (7%), що, перш за все, негативно позначається на їхньому емоційному розвитку (5%), хоча вже давно відомо і доведено дослідженнями, що відчуття повноти життя і власного щастя забезпечує людині не накопичення матеріальних цінностей, а повноцінний розвиток емоційної сфери.

В основному громадяни проявляли жалісливе ставлення до дітей-сиріт та вказували на важливість формування у вихованців інтернатних закладів соціальної компетентності (60%) та адаптації до нових умов життя після виходу із інтернату (80%). Найчастіше опитувані говорили про свою стурбованість тим, що збільшується кількість дітей, які жебракують на вулицях міста (70%), що в країні склалася складна економічна ситуація, вплив якої вони особливо відчувають у вихованні, оздоровленні та навчанні власних дітей (60%). Можна припустити, що ці нагальні труднощі громадян "не дозволяють" їм побачити емоційні проблеми вихованців державних інституцій, адже "інтернатні діти" все ж таки нагодовані та одягнені і "ще й за кордон щороку їздять, а ми не спроможні забезпечити власних дітей навіть частиною того".

Результати проведеного нами дослідження показали, що рівень обізнаності громадян про негативні наслідки інституційного колективного утримання та виховання дітей є неповним і викривленим, а рівень поінформованості громадян про прийомну сім'ю як сімейну форму державної опіки -- недостатнім, що не виокремлює її серед інших форм і по-різному її інтерпретує: або як подібну до усиновлення, або як матеріальну допомогу сім'ям, в яких діти перебувають під опікою (піклуванням) родичів. Під час опитування часто можна було почути такі слова: "Краще оформіть мене як прийомну сім'ю і виплатіть мені гроші на утримання дитини, адже я давно є опікуном свого онука, а його мати (моя донька) десь повіялася". У свою чергу державні службовці визначають нечіткість визначення механізму реалізації прийомної сім'ї в системі державного управління, що призводить інколи до відмови кандидатам у юридичному оформленні прийомної сім'ї і їх переадресації на давно відомі діючі форми як-то опіка/піклування та усиновлення/удочеріння.

Більшість серед тих, хто надалі створив прийомну сім'ю, отримали інформацію про неї від представників адміністративних органів (54%). Слід відзначити, що такі рекламні носії, як "церква", "знайомі", "засоби масової інформації" мають низьку ефективність залучення кандидатів у прийомні батьки. Можна сміливо засвідчити, що рекламна кампанія через означені засоби розрахована більше на формування ставлення громадськості до проблеми дитячого сирітства і не спонукає людей до конкретних дій. Також, слідуючи науковим свідченням, можна зазначити, що в рекламній кампанії щодо прийомної сім'ї мають важливе значення характеристики рекламних носіїв.

Прийомні батьки назвали такі важливі ознаки носіїв інформації, як надійність, що, перш за все, асоціювалося з органами державної влади та її представниками (адже прийомна сім'я є державною формою опіки і передбачає участь держави в її підтримці); повага до людини -- носія інформації, ненав'язливий характер подачі інформації і можливість її вільного обговорення. Дослідження також зафіксувало ефективність рекламного носія, який ми назвали "циганським радіо" (31%). Можна передбачити, що в ситуації відсутності однозначності сприймання громадськістю нової форми державної опіки над дітьми саме цей носій надавав кандидатам найбільшої можливості неупередженого обговорення вказаних питань.

Аналіз роботи Центру по роботі з прийомними сім'ями показав, що люди, які зверталися за інформацією, мали різний рівень поінформованості і потребували індивідуальної роботи. Всі види запитів ми згрупували таким чином:

1) конкретні -- бажання вирішити долю певної людини, створити прийомну сім'ю, отримати додаткову інформацію (40%);

2) емпатійні -- бажання висловити свою симпатію та емоційну підтримку (8%);

3) професійні -- для розширення інформації у сфері власної професійної діяльності з метою збільшення доброчинності (4%);

4) раціональні -- пошук вигоди з метою отримання інформації у власних цілях, що не завжди було всупереч цілям служби -- залучення кандидатів на створення прийомної сім'ї (4%);

5) приховані -- стурбованість власними проблемами, які не висловлюються відкрито -- переоформлення своєї сім'ї на прийомну з метою скасування акту усиновлення чи опіки; переживання конфліктних почуттів при бажанні взяти дитину в свою сім'ю і власній фізичній неспроможності для цього тощо (20%);

6) самовдоволені -- характерними ознаками цих запитів були тривалість та докладність розповідей про свою діяльність у сфері допомоги дітям, про факти насилля над дітьми тощо при відсутності будь-яких пропозицій щодо партнерства чи активних дій у вирішенні критичної ситуації (20%);

7) провокаційні -- запити, за якими стояла чітка мета, що свідомо приховувалася неоднозначними та провокаційними запитаннями (4%).

Результати аналізу засвідчили, що запит на додаткову інформацію робився з тієї позиції, про яку люди спочатку отримали інформацію. Якщо люди спершу довідувалися про конкретних дітей, які потребують державного влаштування, то в Центрі по роботі з прийомними сім'ями вони відразу висловлювали готовність забрати цих дітей до себе в сім'ю, або наполягали на тому, що візьмуть лише конкретних дітей. Якщо ж люди спершу отримували інформацію стосовно різних форм опіки над дітьми, то їхні перші запитання стосувалися, як правило, поглиблення інформації саме з означених питань.

Отже, проведена нами дослідницька робота засвідчила, що громадяни міста не достатньо володіють інформацією про започаткування нової форми державної опіки над дітьми, не можуть чітко визначити її відмінності від тих, що давно існують.

Висновки

прийомна сім'я опіка діти

Таким чином, вивчаючи прийомну сім'ю як найефективнішу форму виховання дітей, які потребують державної опіки, ми дійшли до висновку, що внаслідок виховання в прийомній сім'ї у дітей покращуються соціальні навички, зменшується кількість проблем у поведінці, покращується психологічне пристосування і зменшуються труднощі адаптації.

Результати проведеного нами дослідження показали, що рівень обізнаності громадян про негативні наслідки інституційного колективного утримання та виховання дітей є неповним і викривленим, а рівень поінформованості громадян про прийомну сім'ю як сімейну форму державної опіки -- недостатнім, що не виокремлює її серед інших форм і по-різному її інтерпретує. У свою чергу державні службовці визначають нечіткість визначення механізму реалізації прийомної сім'ї в системі державного управління, що призводить інколи до відмови кандидатам у юридичному оформленні прийомної сім'ї і їх переадресації на давно відомі діючі форми як-то опіка/піклування та усиновлення/удочеріння.

Процес залучення кандидатів у прийомні батьки можна розглядати як рекламну кампанію, що передбачає створення рекламної продукції та її доведення до потенційних "покупців" (кандидатів у прийомні батьки, кандидатів у прийомні діти та їхніх біологічних родичів), щоб вони могли впевнитися в її якісних відмінностях від наявних аналогів з метою активізації бажання придбання (в нашій ситуації -- створення прийомної сім'ї).

Чинниками, які впливають на ефективність проведення рекламної кампанії для залучення кандидатів у прийомні батьки є:

Отже, процес популяризації прийомної сім'ї як найефективнішої форми виховання дітей розвинутий ще не на достатньому рівні і потребує детального дослідження та пошуку нових шляхів розв'язання цієї проблеми. Прийомні сім'ї як прогресивна, нова і поки що недостатньо поширена в Україні форма піклування стосовно дітей-сиріт, відчуває особливу потребу у соціальній підтримці своєї діяльності з боку держави і громадських організацій.

Список використаних джерел

1. Бевз Г.М. Соціально-психологічні чинники виникнення та розвитку прийомного батьківства: дис. канд. психол. наук 19.00.05. ЦІППО АПН України -- К., 2002. -- 281 с.

2. Бевз Г.М. Соціальне становлення дитини у прийомній сім'ї: соціальний супровід. - К.: Укр. ін-т. соц. досліджень, 2000. -- 127 с.

3. Бевз Г.М., Пеша І. В. Дитина в прийомній сім'ї: нотатки психолога. - К.: Укр. ін-т. соц. досліджень. -- 2001. 101 с.

4. Бочарова В.Г. Педагогіка соціальної роботи. - М., 1990.

5. Василькова Ю.В. Лекції по соціальній педагогіці. - М., 1998.

6. Волинець Л. (та ін.). Соціальне сирітство в Україні: експертна оцінка та аналіз існуючої в Україні системи утримання та виховання дітей,позбавлених батьківського піклування. - К.: УІСД, 1998.

7. Гуслякова Л.Г., Холостова Е.И. Основы социальной работы. -М., 1997.

8. Жмир В. Соціальна держава, соціальна політика, соціальна робота (спроба концептуального аналізу). // Соц. політика і соц. робота. - 1997. - №1.

9. Капська Л. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю. - К.: 2001.

10. Максакова В.І. Диференційований підхід у вихованні // Магістр. - 1992.

11. Маслова Н.Ф. Робоча книга соціального педагога. -- Орел, 1995.

12. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо підготовки прийомних батьків / Упоряд. та авт. кол.: Н. М. Комарова, Л. С. Волинець та ін.- К.: Студцентр, 1998. - 128 с.

13. Методичні рекомендації щодо удосконалення утримання та виховання дітей у дитячих інтернатних закладах на принципах, що базуються на Конвенції 00Н про права дитини. - К.: УІСД, 1998.

14. Мудрік А.В. Введення в соціальну педагогіку. -- М., 1997.

15. Никитина В. А.Социальная педагогика. - М.: ВЛАДОС, 2000.

16. Попович Г. М. Соціальна робота в Україні і за рубежем / Навч. - метод. посіб. - Ужгород, 2000.

17. Прийомна сім'я: методика створення та соціального супроводу / Науково-методичний посібник-- К.: Центр стратегічної підтримки, 2003. - 92с.

18. Прийомні сім'ї для дітей-сиріт з функціональними обмеженнями /О. О. Яременко (керівник авт. кол.)., Н. М. Комарова, Р. Я. Левін та ін. - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2001. - 120 с.

19. Робоча книга соціального педагога. -- М.; Орел, 1995.

20. Семенов В.Д. Соціальна педагогіка. -- Єкатеринбург, 1995.

21. Соціальна педагогіка: теорія, методика, досвід дослідження. -- Свердловськ, 1989.

22. Cоціальне сирітство в Україні: експертна оцінка та аналіз існуючої в Україні системи утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування / Авт. кол. Л. С. Волинець, Н. М. Комарова. - К.: Український ін-т соціологічних досліджень, 1998. - 120.

23. Сюта Б. Піклування про дітей, позбавлених опіки батьків, як соціальна проблема (Україна і світовий досвід) // Права людини в Україні.-1996-1997-Вип. 18

24. Шуркова Н.Є. Нові технології виховного процесу. -- М., 1994.

25. Яскал Л. Виховання і прийомній сім'ї як чинник соціалізації дітей - інвалідів // Соціальна політика і соціальна робота. - 2000. - № 3,4.

Додаток

Тематичні інформаційні джерела. Запитання і відповіді

В чому полягає мета утворення прийомної сім'ї?

Метою утворення прийомної сім'ї є забезпечення належних умов для зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом влаштування їх у сім'ї на виховання та спільне проживання.

Що таке прийомна (фостерна сім'я) сім'я?

Прийомна сім'я (фостерна сім'я) - сім'я, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання.

Прийомні батьки (фостерні батьки) - особи, які перебувають у шлюбі і взяли на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Прийомні діти - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані до прийомної сім'ї.

Чому діти потребують фостерної опіки ?

Кризові й проблемні родини існують завжди. Це означає, що дитині іноді краще на деякий час бути у фостерних батьків. Часто родина із «складною» або неповносправною дитиною потребує перерви. Також родини, де є ВІЛ-інфіковані або хворі на СНІД діти, можуть потребувати допомоги. Тому люди, які можуть підтримати батьків і їхніх дітей, є особливо цінними. Іноді рішенням суду дітей

забирають від батьків. Деяких поміщують в дитячі будинки, бо не вистачає фостерних батьків. Рішення про те, де житиме дитина, приймає соціальний працівник, попередньо порадившись з батьками й іншими соціальними працівниками.

Чи всі фостерні діти «складними» ?

Ні. Але в їхньому житті відбувається важлива переміна - переміна рідного оточення. Фостерні діти мають впоратись із переміною житла. Деякі діти дуже часто міняють домівки, тому вони потребують більшої уваги.

Кожна дитина реагує на зміни індивідуально. Одна - агресивно і шумно, інша - надзвичайною ввічливістю, третя - відлюдненням.

Як довго діти залишаються в фостерній родині ?

Прийомні діти виховуються у прийомній сім'ї до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації - до його закінчення.

Чи надається фінансова допомога фостерній сім'ї?

Фінансування прийомної сім'ї на утримання прийомних дітей здійснюється за рахунок видатків з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення.

Прийомній сім'ї щомісяця виділяються кошти на харчування прийомних дітей, придбання для них одягу, взуття, м'якого інвентарю, лікарських засобів, предметів особистої гігієни, іграшок, книжок тощо відповідно до норм, визначених законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Для господарського обслуговування приміщення, оплати тепло-, електро- і водопостачання, побутових послуг і послуг зв'язку виділяються кошти за нормами і тарифами, що діють у відповідній місцевості, пропорційно кількості прийомних дітей.

Як спілкуватися з родиною дитини ?

Контакт між прийомними (фостерними) батьками і родиною дитини дуже важливий. Батьки (або близькі люди) мають не тільки приходити, але й телефонувати й надсилати листи. Соціальний працівник з кожним обговорює оптимальний вид спілкування. Це може означати, що батьки проводитимуть багато часу у домі прийомних (фостерних) батьків якщо вони з цим погоджуються. Багато фостерних батьків тісно спілкуються з родиною дитини. Іноді це трапляється тому, що біологічні батьки не мають власного позитивного досвіду батьківства. Батьки завжди несуть відповідальність за дітей й беруть участь у прийнятті щоденних рішень під час перебування дитини у фостерній родині.

Чи може фостерінг вести до усиновлення ?

Фостерінг надає тимчасову опіку дітям, які мають повернутись до власної родини. Цей вид опіки використовується для збереження родини.

Іноді діти не можуть повернутися додому. Тоді розглядається можливість довгострокового фостерінгу або усиновлення. Треба уважно ставитися до потреб дитини й шукати найбільш відповідних батьків. Фостерні батьки, з якими жила дитина, можуть бути не найкращим варіантом. Фостерінг не можна розглядати як швидкий шлях до усиновлення. Якщо прийомні (фостерні) батьки бажають усиновити дитину, вони повинні бути відвертими і подавати свою кандидатуру на розгляд як потенційного прийомного батька / матері.

Размещено на Allbest.ru