Соціальний захист дітей-сиріт

Правові та соціально-педагогічні підходи до вирішення проблеми сирітства в Україні. Складові процесу реалізації соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Прийомна сім’я – форма соціального захисту дітей-сиріт.

Рубрика Социология и обществознание
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 27.11.2010
Размер файла 51,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Не меншу роль у соціальній допомозі дітям-сиротам та дітям, які залишилися без піклування батьків, відіграє соціальний супровід. Це специфічна діяльність соціального працівника (або групи соціальних працівників), спрямована на створення необхідних соціально-психологічних умов розвитку прийомних дітей та дітей-вихованців у прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу. Завданнями соціального супроводу є створення позитивного психологічного клімату в сім'ї, умов для розвитку дітей з урахуванням їх індивідуальних потреб, формування партнерських відносин між прийомними батьками, державними і громадськими установами для забезпечення оптимальних умов життя та захисту прав дітей.

РОЗДІЛ 3

СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

3.1 Прийомна сім'я - форма соціального захисту та адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Першочерговим завданням, яке ставить перед собою держава щодо влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, є розвиток нових ефективних соціальних інститутів виховання таких дітей: дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей.

Прийомна сім'я - сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість рідних та прийомних дітей у сім'ї не повинна становити більше п'яти осіб [13].

Прийомна сім'я є формою соціального захисту дітей, позбавлених батьківського піклування, коли частину функцій - матеріальне забезпечення утримання дітей, оплату праці прийомним батькам, методичну підготовку прийомних батьків та допомогу їм у вихованні сироти, а також контроль за утриманням і вихованням дитини - держава залишає за собою. Основна мета прийомної сім'ї - тимчасове утримання та виховання дитини, яка приходить у сім'ю з дитячого інституційного закладу, з кризової сім'ї, з притулку або з медичної установи. Інститут прийомної сім'ї принципово відрізняється від усиновлення, опіки родичів та опіки над дітьми у дитячих будинках сімейного типу. До неї може бути влаштована дитина, у якої є батьки, але вони з певних причин не в змозі її виховувати. Під час перебування дитини у прийомній сім'ї держава виконує функції піклувальника через соціальних працівників і працівників органів опіки. Держава не тільки фінансує, а й контролює утримання й виховання дитини у прийомній сім'ї, надає допомогу, спрямовану на її розвиток і соціалізацію, організує соціальний супровід прийомної сім'ї й дитини. За дитиною-сиротою й дитиною, позбавленою батьківського піклування, що потрапила у прийомну сім'ю, зберігається статус дитини-сироти і всі пільги, якими вона має право користуватися.

Від дитячих будинків сімейного типу прийомні сім'ї відрізняються у багатьох відношеннях, зокрема чисельністю дітей. У прийомних сім'ях загальна кількість дітей (рідних і прийомних) не повинна перевищувати п'яти осіб. Передбачається, що батьки можуть працювати, вони необов'язково мають бути професійними педагогами, тобто це сім'я, яка досить типова для нашого суспільства. Дитячі будинки сімейного типу більше нагадують міні-інтернати, оскільки кількість дітей у таких сім'ях здебільшого становить 15-20 осіб.

Принциповою відмінністю прийомних сімей від дитячих будинків сімейного типу є те, що прийомна сім'я не повинна змінювати свого усталеного сімейного устрою, звичок у зв'язку з приходом прийомної дитини. Сім'я, на базі якої створюється дитячий будинок сімейного типу, часто змушена змінити місце постійного проживання (надається нова житлова площа з урахуванням збільшення кількості членів сім'ї), пережити досить складний дискомфорт (зразу заявилося як мінімум п'ять нових членів сім'ї) тощо. Прийомна ж сім'я, зберігаючи сталі сімейні стосунки, приймає до свого складу, як правило, одну дитину-сироту. Дитина приходить у вже сформований мікросоціум і вчиться жити в ньому.

Ще однією принциповою відмінністю прийомних сімей від інших форм влаштування є наявність соціального працівника як єднальної ланки між державою і прийомною сім'єю. Основні функції соціального працівника такі: вивчення відповідності об'єктивних і суб'єктивних характеристик потенційної сім'ї визначеним вимогам; підготовка як потенційних прийомних батьків, так і дітей для конкретної прийомної сім'ї; соціальний супровід функціонування прийомної сім'ї та визначення ефективності функціонування прийомних сімей; робота з кровною сім'єю з метою її реабілітації та налагодження контакту між нею і дитиною.

В даний час інфраструктура соціальних служб поки що розвинена недостатньо, всі функції щодо прийомної сім'ї покладаються на одного чи двох соціальних працівників, як правило, тих, котрі працюють у Центрах соціальних служб сім'ї, дітей та молоді.

Виховання дитини у прийомній сім'ї дає можливість зберегти для неї найголовніший соціалізований чинник - сімейний. Це дозволить дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, пройти процес соціалізації у нормальних сімейних умовах, сформувати навички життя на прикладі членів родини, не почувати себе «вигнанцями» у суспільстві. Головною метою виховання дитини у прийомній сім'ї є розвиток у неї навичок (особистісних, соціальних, професійних), що дозволять їй у майбутньому стати повноправним членом суспільства: оволодіти гідною професією, набути позитивного соціального статусу, створити власну сім'ю, виховувати дітей. Окрім того, інститут прийомної сім'ї дозволить ефективно використати державні кошти (утримання дитини прийомною сім'єю для держави коштує мінімум у 2 рази дешевше, ніж в інтернатних закладах), оскільки вкладених коштів достатньо для того, щоб держава у подальшому не утримувала цю людину ані як безробітну, ані як в'язня.

Досвід адаптації прийомних, всиновлених або взятих під опіку дітей свідчить про те, що більшість психолого-педагогічних проблем дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, корегуються за рахунок того, що дитина потрапляє у сприятливі умови сім'ї [24].

Прийомна сім'я є найбільш бажаною формою опіки та піклування і для дітей, які виховуються в інтернатних закладах.

Соціально-психологічні аспекти функціонування прийомних сімей особливі. З одного боку, вони представлені усім спектром проблем звичайної багатодітної сім'ї, а з іншого - перед такою сім'єю постають додаткові завдання по здійсненню корекції та компенсації вад розвитку, відставання та занедбаності здоров'я дитини, а також по подоланню наслідків психологічних травм.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2006 р. № 106 «Про затвердження порядку призначення і виплати держаної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом «гроші ходять за дитиною» фінансування на утримання дітей у прийомних сім'ях гарантоване державою і здійснюється з державного бюджету: щомісячно надаються кошти на харчування прийомних дітей, виходячи з натуральних норм його забезпечення, на придбання для них одягу, взуття, медикаментів, предметів особистої гігієни, іграшок, книжок, інвентарю та обладнання, на проведення культурно-масової роботи, а також кошти на оплату комунальних послуг за нормами і тарифами, що діють у даній місцевості, пропорційно до кількості прийомних дітей.

Функціонування прийомних сімей потребує, безперечно, психологічної та професійної підготовки прийомних батьків, орієнтації їхньої діяльності на забезпечення реалізації інтересів саме дитини, а не на розв'язання власних проблем. У такій сім'ї мають якнайповніше, гармонійно поєднуватись мотивація батьків стосовно створення прийомної сім'ї та інтереси прийомної дитини.

При забезпеченні функціонування прийомної сім'ї виникає потреба у створенні спеціальної служби для надання необхідної медичної, психологічної та соціальної допомоги і підтримки прийомним батькам. Завданнями цієї служби мають бути: забезпечення комплексності роботи (медичної, психологічної, педагогічної та соціальної), залучення спеціалістів (психоневролога, дитячого психіатра, логопеда та інших), надання психологічної допомоги конкретним дітям, батькам чи сім'ї в цілому.

Робота прийомних батьків відрізняється від роботи педагогів інтернатних закладів тим, що вона здійснюється безперервно (цілодобово), і тому соціальним інститутам і соціальним педагогам (працівникам) слід розробити систему психологічного розвантаження прийомних батьків.

Перебування дитини у прийомній сім'ї передбачає адаптацію не тільки до сімейного життя, а ще й до соціального оточення сім'ї. Дуже важливо при цьому створити умови для адаптації дитини у школі або дитячому колективі, де вона буде перебувати ( дитячий садочок, колектив позашкільного закладу), а також і до сусідів.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

1. Глибокі суспільні перетворення сьогодення є важливим чинником, який породжує низку проблем у сучасній українській сім'ї. Поширення сирітства - це наслідок того, що значна частина родин не змогла адаптуватися до нових соціально-економічних умов. Причинами такого процесу є: погіршення матеріального становища сімей, ухиляння від виконання батьками батьківських обов'язків, збільшення кількості вихованців державних закладів опіки - все це призводить до поширення бездоглядності та безпритульності дітей.

2. Нормативно-правову базу з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування складають: Конституція України, міжнародні нормативно-правові акти, закони України, акти Президента України, постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти України. Загальні положення про опіку та піклування викладені в Цивільному кодексі України, а спеціальні положення щодо опіки та піклування над дітьми визначені у Сімейному кодексі України та Законі України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

3. В Україні існує розгалужена мережа державних органів, на яких покладено обов'язок піклуватися про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зокрема служби у справах дітей, органи опіки та піклування, органи освіти та науки, управління (відділи) у справах молоді та спорту, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та інші.

Центральним органом виконавчої влади, який координує питання опіки та піклуванні в Україні є Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини, що діє при Міністерстві у справах сім'ї, молоді та спорт. Цей орган влади діяльність органів і служб у справах дітей щодо усиновлення, опіки та піклування, які в свою чергу координують діяльність місцевих органів влади. Окремі питання стосовно соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування знаходяться також у віданні окремих державних органів.

4. Безпосереднє ведення справ та координація діяльності щодо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей. Правові основи їх діяльності визначаються у законами України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24 січня 1995 року № 20/95 (із змінами і доповненнями), «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та іншими нормативними документами.

5. Перебування дитини у прийомній сім'ї передбачає адаптацію не тільки до сімейного життя, а ще й до соціального оточення, суспільства. Дуже важливо при цьому створити умови для адаптації дитини у школі або дитячому колективі, де вона буде перебувати ( дитячий садочок, колектив позашкільного закладу), а також і до сусідів.

При забезпеченні функціонування прийомної сім'ї виникає потреба у створенні спеціальної служби для надання необхідної медичної, психологічної та соціальної допомоги і підтримки прийомним батькам. Завданнями цієї служби мають бути: забезпечення комплексності роботи (медичної, психологічної, педагогічної та соціальної), залучення спеціалістів (психоневролога, дитячого психіатра, логопеда та інших), надання психологічної допомоги конкретним дітям, батькам чи сім'ї в цілому.

Вивчення та аналіз життєдіяльності сімейних форм виховання переконують, що ця форма реабілітації та соціалізації дітей є найпрогресивнішою. Однак подальший їх розвиток залежить від того, наскільки держава зможе пом'якшити вплив економічної нестабільності на такі сім'ї, допомогти їм здійснювати своє високе покликання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України : прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. : зі змінами згідно закону України від 8 груд. 2004 р. № 2222. - Х. : ПП «Інгвін», 2007. - 64 с. - ISBN 966-8772-33-4.

2. Конвенція ООН про права дитини (Конвенція ратифікована Постановою ВР №789-ХІІ (789-12) від 27 лютого 1991 р.). - Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua. - Назва з екрану.

3. Сімейний Кодекс України від 10 січня 2002 року : із змінами згідно законів України від 15 березня 2006 року № 3539, і від 22 грудня 2006 року № 524. С. : ФОП Соколик Б.В., 2005. - 92с. - ISBN 966-454-036-6.

4. Закон України Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей. - Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua. - Назва з екрану.

5. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: закон України 13 січня 2005 р. № 2342-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 6. - Ст. 147.

6. Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей: закон України від 2 червня 2005 р. № 2623 // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 26. - Ст. 354.

7. Про охорону дитинства: закон України від 26 квітня 2001 р. № 2402 // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 30. - Ст. 142.

8. Про соціальну роботу з дітьми та молоддю: закон України від 21 червня 2001 р. № 2558 // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 42. - Ст. 213.

9. Про додаткові заходи щодо вдосконалення роботи з дітьми, молоддю та сім'ями: указ Президента України від 23 червня 2002 року № 465 // Офіційний вісник. - 2002. - № 26. - С. 32.

10. Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності: указ Президента України від 28 січня 2000 року № 113// Офіційний вісник. - 2000. - №56. - С. 30.

11. Указ Президента України № 1086/2005 Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей. - Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua. - Назва з екрану.

12. Постанова Кабінету Міністрів від 26 квітня 2002 р. N 564 Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу : www.donoda.gov.ua. - Назва з екрану.

13. Постанова Кабінету Міністрів від 26 квітня 2002 р. N 565 Про затвердження Положення про прийомну сім'ю : www.donoda.gov.ua. - Назва з екрану.

14. Постанова Кабінету Міністрів від 12 березня 2005 р. N 179 Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій : www.donoda.gov.ua. - Назва з екрану.

15. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 р. N 367 Про утворення Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини : www.zakon.rada.gov.ua. - Назва з екрану.

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. № 623 Про затвердження Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки : www.zakon.rada.gov.ua. - Назва з екрану.

17. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 р. № 1068 Про затвердження типових положень про службу у справах дітей : www.zakon.rada.gov.ua. - Назва з екрану.

18. Постанова Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2006р. № 106 Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сімях за принципом «гроші ходять за дитиною» : www.zakon.rada.gov.ua. - Назва з екрану.

19. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини : www.zakon.rada.gov.ua. - Назва з екрану.

20. Правила опіки та піклування: наказ наказу Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88 // Офіційний вісник. - 1999. - № 26. - С. 116-126.

21. Розумовська, З. В. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар / З.В. Розумовська - 2-ге вид., перероб. - К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. - 568 с. - ISBN 966-313-3074.

22. Волинець, Л. Соціальні проблеми дитинства в сучасній Україні / Л. Волинець // Національна безпека і оборона. - 2001. - № 3 - С. 34 - 38.

23. Карпенко, О. Законодавче забезпечення сімейних форм утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, за законодавством України / О. Карпенко // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - № 3 - С. 58 - 60.

24. Карпенко, О. Сімейні форми утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: проблеми правового регулювання / О. Карпенко // Право України. - 2001. - № 3 - С. 79 - 81.

25. Макійчук, Т. Правове забезпечення соціальної підтримки дітей, які не мають належного батьківського піклування, до надання їм юридичного статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування / Т Макійчук // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 9 - С.107 - 112.

26. Морозова, С. Правові основи діяльності органів опіки та піклування / Стелла Морозова // Держава і право. Юридичні і політичні науки : зб. наук. пр. / редкол. : Ю.С. Шемшученко (голов. ред.) [та ін.]. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. - Вип. 25. - С. 333 - 337.

27. Ноздріна, О. Система державних органів соціального захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування / Ольга Ноздріна // Держава і право. Юридичні і політичні науки : зб. наук. пр. / редкол. : Ю.С. Шемшученко (голов. ред.) [та ін.]. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. - Вип. 33. - С. 262 - 271.


Подобные документы

  • Сучасний стан соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки. Альтернативні форми їх виховання та зарубіжний досвід утримання. Інформаційно-аналітичний показник системи соціального захисту дітей та шляхи її вдосконалення.

    курсовая работа [93,9 K], добавлен 04.01.2011

  • Сімейні форми влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Соціально–педагогічна модель "ведення випадку". Оцінка потреб дитини та прийомної сім’ї. Планування, реалізація, завершення соціального супроводження прийомних сімей.

    курсовая работа [131,1 K], добавлен 24.02.2010

  • Сучасний стан соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки. Зарубіжний досвід утримання цих дітей. Обґрунтування необхідності впровадження в Україні альтернативних форм виховання. Визначення рівня готовності дитини.

    дипломная работа [332,6 K], добавлен 12.06.2006

  • Соціальне сирітство та державна система опіки та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування. Низький рівень фізичного розвитку та здоров'я в дітей-сиріт. Надання медичної, психологічної та соціальної допомоги дітям-сиротам з ВІЛ-інфекцією.

    реферат [22,4 K], добавлен 29.10.2009

  • Теоретичні засади соціального захисту дітей-біженців. Дитина-біженець: потреби та проблеми, їх захист як складова системи соціального захисту дітей в Україні. Основні напрямки та шляхи покращення соціально-правового захисту дітей-біженців в Україні.

    курсовая работа [50,5 K], добавлен 13.05.2010

  • Причини і види сирітства в суспільстві. Основні проблеми дітей-сиріт в Україні. Досвід профілактичної роботи у Чернігівському соціальному центрі матері та дитини "Батьки й дитина разом". Досвід роботи державних і громадських організацій в інтересах дітей.

    курсовая работа [930,5 K], добавлен 27.01.2014

  • Соціальні передумови становлення інтернатного та напівінтернатного типу закладів. Соціально-правовий захист сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Визначення рівня готовності дитини до змін у житті, пов'язаних із переходом у прийомну сім'ю.

    дипломная работа [303,6 K], добавлен 19.11.2012

  • Формування системи соціального захисту в Україні. Нормативно-правові акти, що регулюють відносини в сфері соціального захисту населення, пенсійне забезпечення як його форма. Діяльність Управління праці і соціального захисту Деражнянської міської ради.

    дипломная работа [4,9 M], добавлен 11.03.2011

  • Захист прав дітей і підлітків в США та Німеччині. Аналіз міжнародного та вітчизняного законодавства з реалізації прав дитини в Україні. Правовий статус дітей в сімейних відносинах у світовій практиці. Шляхи підвищення ефективності захисту дітей та молоді.

    курсовая работа [74,5 K], добавлен 09.01.2014

  • Стан соціального захисту економічно активного населення та нагальні проблеми, що потребують вирішення. Правові засади й основні складові соціального захисту інвалідів в Україні. Прожитковий мінімум як основа соціальних гарантій доходів населення.

    контрольная работа [35,4 K], добавлен 23.04.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.