Відношення студентської молоді до спорту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

на тему:”Відношення студентської молоді до спорту”



План

Вступ

Розділ 1. Рівень зайнятості молоді в сфері спорту

1.1 Роль спорту в житті студентської молоді

1.2 Проблеми фізичного виховання в системі освіти

Розділ 2. Дослідження ставлення студентів до спорту

2.1 Програма дослідження

2.2 Аналіз отриманих даних

Висновки

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

Дана робота присвячена темі “Відношення студентської молоді до спорту”. Зокрема розглядаються питання, стосовно місця спорту в житті сучасної молодої людини, причини наявності. Чи відсутності приналежності до даної сфери.

На сьогодні твердження про важливість фізичного виховання молоді у спортивних школах, клубах за інтересами, спортивних класах, відділеннях вищих навчальних закладів, а також самостійних занять фізичними вправами безперечно актуальне, але стан здоров'я та мотиви діяльності конкретної особистості можуть бути різними.

Важливою перевагою є те, що зайняття спортом не тільки покращує фізичний стан, але й формує витривалість, стійкість, наполегливість.

Актуальність теми підтверджує існування окремого розділу соціології - соціологія спорту.

Соціологія спорту - соціологічна під дисципліна, яка концентрується на відношеннях між спортом та суспільством з точки зору соціальних інститутів, соціальних організацій та групової поведінки в залежності від видів спорту і соціальних процесів, які проходять в зв'язку зі спортом. Незважаючи на відокремлення від головного напрямку в соціології. , в останні роки велика кількість досліджень була здійснене в північній Америці, в східній та західній частині Європи, в Австралії, Новій Зеландії, Англії, Японії. Серед найвідоміших представників - Норберт Еліал, Ерін Даннінг, Джон Хоргрив та українці - К.Ю. Аджицький, В. А. Гальчинський, А. А. Шевченко.

Стосовно головних понять та завдань роботи. Необхідно виділити:

Предмет дослідження - відношення студентів до спорту;з

Об'єкт - місце спорту в житті студентства.

Мета роботи: визначення ступені приналежності молоді до спортивної сфери.

Виходячи з мети можуть бути поставлені наступні задачі:

1) З'ясувати суть понять спорт, соціологія спорту, спортсмени, спортивна/фізична діяльність;

2) Виділити рівні розподілу студентів за сферами спорту;

3) З'ясувати причини позитивного чи негативного відношення студентської молоді до спорту;

4) Виділити фактори, що впливають на бачення студентів, що до значення спорту;

5) Дослідити думку студентів про необхідність покращення свого фізичного самопочуття.



Розділ 1. Рівень зайнятості молоді в сфері спорту

1.1 Роль спорту в житті студентської молоді

Досліджуючи місце спорту в житті молодої людини, необхідно виділити перш за все захоплення сучасної молоді. Згідно статистиці, на перших позиціях знаходиться перегляд телепередач, відвідування дискотек, гральних салонів, кінотеатрів, клубів. Заняття фізичними вправами знаходиться на шостому місці серед форм відпочинку. Тому на сьогодні актуальності набуває необхідність розуміння студентами того, що фізична культура - це частина культури взагалі.

Велика увага приділяється питанню відношення студентів до спортивного виховання, адже виявлено, що 47,4% студентів відчувають емоційне піднесення і гарний настрій після фізичних вправ.

Серед факторів, сприяючих інтересу молоді до фізичних вправ, найчастіше виділяють бажання впевненіше почувати себе серед інших людей, подобатися їм (68%),отримувати задоволення від спорту, відчувати красу рухів свого тіла(44,5%).

Теорія фізичного виховання приділяє основну увагу розвитку фізичних умінь та здібностей. Один із способів вивчення даної проблеми - виділення та формування типології відношення груп студентів до спорту.

1. Студент-спортсмен. Відзначається значним фізичним розвитком, маса м'язів становить від 40 до 50% від маси тіла. На високому рівні функціональні можливості організму. Практично відсутні захворювання. Намагається завжди досягати бажаних цілей. Спортом займається з дитячих років. В процесі віддає перевагу спорту, що може завадити учбовому процесу. Соціально активний, цілеспрямований, компанійський, оптимістичний, дисциплінований, схильний до захоплень, пропогандує здоровий спосіб життя. Соціальний статус на високому рівні, але не займає основних ролей житті колективу.

2. Цінувач спорту. Гарний фізичний розвиток, спортом займається не постійно, лише в деякий період. Наявність внутрішньої орієнтації на фізичне вдосконалення. Має потребу в само актуалізації в сфері спорту. Приймає участь в спортивних змаганнях . додержується здорового способу життя. Має широке коло інтересів. До багатьох справ підходить творчо. Перевагу надає учбовому процесу. Приділяє велику увагу спортивним подіям та новинам.

3. Фізкультурник. Фізичний розвиток на середньому рівні. Інколи займається спортивними вправами. На заняттях фізичною культурою відзначається активністю, самостійністю, дисциплінованістю. Успішно справляється з нормативами фізичної підготовки. Приймає участь в масових походах, інколи робить ранкову зарядку. Зацікавлений в новомодних видах спорту(йога, ушу, аеробіка і т. д.). відзначається високим рівнем самоорганізації. Чітко додержується режиму. Основна орієнтація - учбовий процес та професійна підготовка. Постійний контроль за здоров'ям. В вільний час займається вело прогулянками, плаванням, катанням на ковзанах. Але в період сесії чи великої академічної зайнятості легко може обійтися без фізичних вправ, не відчуваючи будь-якого дискомфорту. В життєвих цілях фізкультура розглядається, як одна з багатьох сфер життєдіяльності.

4. Неспортивний студент. Фізичний розвиток, частіше, на низькому рівні. Схильний до застудних захворювань. Може мати погану осанку. В шкільні роки частіше не відвідував занять з фізичної культури. Намагається проявити себе в інших сферах: в наукових дослідженнях, художній самодіяльності, в суспільній роботі. Не цікавиться спортивними новинами. Часто має низький рівень соціальної активності. Не достатньо піклується про своє здоров'я. не додержується режиму сну, харчування, рухової активності. Має схильність до шкідливих звичок.

5. Негативіст. Егоцентричний. Не орієнтований на саморозвиток та удосконалення. Відзначається критичним відношенням до дійсності. Песимістично ставиться до майбутнього. Часто хворіє. До фізичної культури ставиться негативно.

Перспективи подальшого росту фізкультурно-спортивної діяльності та активності студентської молоді пов'язані із змінам змісту вправ в залежності від інтересів студентів,пошуком нових форм організації спортивних заходів, де б використовувалися ігрові способи занять. Більш широке використання різноманітних форм пропаганди здорового способу життя та спортивної діяльності дозволить сформувати необхідні традиції системного використання засобів фізичної культури середовищі студентської молоді.

Стосовно статевих відмінностей, варто зазначити, що тренування більш популярні у студентів, ніж у студенток. Ранкова зарядка однаково сприймається як хлопцями, так і дівчатами. Студентки в більшій мірі цікавляться оздоровчими вправами.

Дівчата та хлопці відрізняються мотивацією фізичних вправ. Так корекція фізичного розвитку приваблює більше дівчат. Юнаків більше цікавить фізичне самовдосконалення, інколи характерне наслідування відомим спортсменам, приваблюють фізично-масові заходи. Студентки віддають перевагу заняттям в спортивному залі, тоді як студенти обирають вправи на відкритому повітрі.

Отже, при аналізі виявлено суттєві відмінності відношення до спорту в статевому аспекті. Приділення уваги цим особливостям дозволить покращити ефект від фізичного виховання, та сприяє фізичному розвитку студентства.

спорт молодь виховання фізичний

1.2 Проблеми фізичного виховання в системі освіти

“Фізична культура” - це рівень конкретних досягнень особистості до певного віку, періоду розвитку. Проте залучення до спорту не слід розглядати лише з фізичної точки зору, оскільки воно впливає на формування матеріальних та моральних потреб особистості.

Твердження про важливість фізичного виховання безперечно актуальне, але необхідно враховувати стан здоров'я та мотиви діяльності конкретної особи, в зв'язку з цим можна виділити певні проблеми фізичного виховання студентів: програмне забезпечення(за кількістю відведених годин на зайняття спортом і періодів фізичного виховання) вже існує, проте залишаються без урахування вікові періоди розвитку, статеві та індивідуальні особливості. Це виникає в наслідок певних причин, головна з яких - невідповідність засобів фізичної культури що до оздоровлення.

Нормативне забезпечення фізичного виховання у запропонованих стандартах навчальної документації і тестах непосильне для значної частини учнів, студентів, особливо для тих, які не отримували відповідного виховання в родині, попередньому навчальному закладі. Тому їх повсюдне застосування ймовірно стане відображенням низької підготовки учнів і швидше дратуватиме, ніж спонукатиме до самовдосконалення. Медичне забезпечення ускладнене через економічні проблеми. Збільшується кількість осіб із послабленим здоров'ям і відхиленнями у фізичному та психологічному розвитку.

Кадрове забезпечення фізичного виховання стримується традиційно авторитарним проведенням занять, що викликає негативне ставлення студентів до викладача та предмету, а також відсутністю престижу працівника фізичної культури.

Матеріально-технічне і фінансове забезпечення обтяжене проблемами нових ринкових відносин, а управління ґрунтується на пропозиції створення системи державно-суспільного розвитку фізичного виховання і включення її до критеріїв атестації та акредитації, що навряд чи покращить стан здоров'я і змінить мотивацію освітньої діяльності студентів.

Міжнародні зв'язки передбачають широку допомогу для системи освіти та обмін передовими технологіями, проте сьогодні це ще не можливо, оскільки такий обмін нерідко здійснюється між однобічно зацікавленими, а то й випадковими особами.

Перелік ключових термінів і понять також залишається не змінним, підкреслюючи непохитність традиційних методів та систем фізичного виховання.

Пріоритет оздоровчого спрямування професійно-кваліфікаційного ставлення особистості зумовлює прикладну значущість фізичної культури та масового спорту молоді, що вимагає систематичного вивчення намірів і поведінки студентів та викладачів для зміни перебігу навчального процесу на краще.

Фізичне та психічне у стані і поведінці особистості неподільні і взаємно пов'язані. Разом з тим в теорії ті практиці фізичного виховання ці якості не переплітаються. Адже думка людини розумної передує рухові у досягненні мети. Водночас рухи не усвідомлені(що ініціюються у вигляді команд, наказів або закликів) - не містять мотивуючого потенціалу і тому не діючі. Будь-який доцільний рух можна розглядати як психофізичне, психологічною частиною кого може бути спонукання, а фізичною - видимий, відчутний фактор руху,дії,що залежить від стану здоров'я, статі, індивідуальних особливостей людини.

Тому виховання фізичних якостей позбавлене психічного осмислення, тобто не пов'язані з мотивами та інтересами самих студентів і викладачів - не діюче.

Відчуття власного стану - перша ознака самостійної психодіагностики, початкова інформація для самоорганізації. Стан тіла, організму оцінюється психологічно, тобто усвідомлюється, як сприятливий або на сприятливий.

Людину не можна змусити бути досвідченою. Це ж стосується і здоров'я. отже найпершою вимогою моральної освіти вважається не примус до діяльності, а довіра, на підставі якої може виникнути особиста відповідальність за конкретну поведінку. Так, вільне відвідування занять, за умов неминучого та об'єктивного контролю результатів, спонукає дотримуватися дисципліни та незаперечної особистої відповідальності, оскільки результати засвідчуватимуть позитивні або негативні зрушення у стані здоров'я або освітньому досвіді студента.

І взагалі, фізичне виховання тоді дієвіше, коли раніше починається. У віці ж 17 - 25 років основні цінності вже сформувалися в родині та школі. І якщо довузівського виховання не відбулося, то й ставлення до нього у вищому навчальному закладі буде відповідним. Як наслідок - фізичні навантаження в традиційній формі занять з фізичного виховання для більшості студентів не привабливі.

Крім того, непривабливість фізичних вправ у вузівському періоді, ставлення особистості пояснюється відсутністю навичок, досвіду рухової активності, нерівноцінною значимістю фізичного виховання поміж інших професійних предметів, відсутністю можливості надання переваг і вибору видів рухової активності, незадовільною діагностикою психофізіологічних станів першокурсників, застосуванням традиційних, позбавлених спонукань, засобів проведення занять.

Новим шляхом до розв'язання проблеми активізації процесу фізичного навчання у вищому навчальному закладі є затвердження прикладної значущості оздоровчої функції фізичної підготовки, обґрунтування мотивованої діяльності з конкретними прикладами реальної корисності певних вправ. Запропоновані вправи мають бути диференційовані залежно від стану здоров'я, фізичного та психічного розвитку, професійно-трудової орієнтації в родині і школі, адаптації до умов вищого навчального закладу.

Відповідно до «Програми оптимізації навчального процесу засобами фізичного самовиховання», затвердженої Навчально-методичним кабінетом вищої освіти України в 1990 році, сучасною метою вищої школи має бути не фізичне виховання, а оздоровчо-спортивна і професійно спрямована фізична підготовка. Тому у вищих навчальних закладах передусім мають створюватися різноманітні умови для підвищення фізичної культури і вільного, обґрунтованого щоденної рухової активності, від найпростіших загальнодоступних(біг, хода, комплексна гімнастика або лікувальні вправи) до занять у спортивних секціях, засвоєння професійно спрямованих, фізичних навиків, війково-прикладних видів спорту, з обов'язковим урахуванням стану здоров'я та нахилів студентів.

У діяльності викладачів можуть бути науково обґрунтовані спонукання до виконання фізичних вправ, доцільність рекомендацій, ненав'язливий контроль за дотриманням раціонального способу життя, прилучення до самовиховання та об'єктивна оцінка конкретних результатів.

Від студентів вимагається прагнення зрозуміти, прийняти умотивовані психофізичні вправи та займатися ними самостійно. Формуючи свій стиль професійно зрілого, здорового, відповідального фахівця, якого потребує суспільство.



Розділ 2. Дослідження ставлення студентів до спорту

2.1 Програма дослідження

Оскільки дана робота присвячена темі «Відношення студентської молоді до спорту», то необхідно розглянути питання, стосовно місця і ролі спорту в житті сучасної молоді. Адже фізичне виховання та спорт взагалі мають величезне значення і вплив на здоров'я та самопочуття людини.

Актуальність теми підтверджує розвиток окремого розділу в соціології - соціології спорту.

Велика кількість книжкових видань та статей також присвячена темі спорту в житті молоді. Зокрема «Здоровый образ жизни и физическая культура студентов: социологические аспекти» Москва-Харьков, «Ідеологія і основні принципи теорії формування здорового способу життя» О.О. Ярещенко, «Концепція фізичного виховання та спорту в системі освіти Харківської області» та багато інших.

Об'єктом дослідження являється ставлення молоді до спорту.

Предмет - студентська молодь.

Мета роботи: визначення ролі спорту в житті студентства.

Задачі:

1). Виділити рівні розподілу студентів по сферам спорту;

2). Визначити кількість студентів, зацікавлених спортом, як діяльністю;

3). Обумовити причини позитивного чи негативного відношення студентської молоді до спорту;

4). Виділити фактори, впливаючи на бачення студентів щодо ролі спорту;

5). Дослідити думку студентів про необхідні

Основні поняття:

Соціологія спорту (sociology of sport) - соціологічна під дисципліна, яка концентрується на відносинах між спортом та суспільством.

Спорт - фізичні вправи, які мають на меті розвиток і зміцнення організму.

Спортивність - володіння якостями, що властиві спортсменам.

Спортсмен - людина, яка систематично займається спортом.

Молодь - соціально-демографічна група,переживаючи період становлення соціальної і психологічної зрілості.

Одиниці дослідження - групи, тобто студентська молодь.

Анкетування - спосіб отримання інформації про суб'єктивний світ людини, схильності, мотиви діяльності. Відзначається фіксованим порядком, змістом та формами питань, чітким порядком відповідей. Даний метод являється майже універсальним, оскільки ілюструє внутрішні схильності людей.

Анкета, в свою чергу, складається з чітко поставлених питань та варіантів відповідей, з яких пеана особа відмічає найбільш відповідні до її світогляду, вчинків, міркувань.

Наступний етап програми дослідження - формування вибіркової сукупності та типу вибірки.

Вибіркова сукупність - частина генеральної сукупності, яка буде безпосередньо вивчатися.

Генеральна сукупність - всі одиниці аналізу, які являються носіями необхідної інформації.

Репрезентативність вибіркової сукупності - властивість вибіркової сукупності відтворювати характеристики генеральної сукупності.

Вибірка - процес формування вибіркової сукупності.

Одиниці відбору - елементи генеральної сукупності, з яких будуть відібрані ті, що потраплять до вибірки.

Основа вибірки - список одиниць відбору, з яких буде формуватися генеральна вибірка.

В процесі формування вибіркової сукупності може виникнути декілька типів помилок вибірки.

Помилка вибірки - різниця між даними, отриманими в результаті досліджень вибіркової сукупності та даними, які могли б бути отримані в результаті дослідження генеральної сукупності.

Ідеальною для даної роботи являється звичайна випадкова вибірка, при якій вибіркова сукупність не перевищує 1000 чоловік, і можливо скласти список всіх елементів генеральної сукупності. Після складання списку та підрахування об'єму вибіркової сукупності відбувається відбір, який можливо проводити за допомогою лотереї або користуючись таблицею випадкових чисел.

Розпочинаючи узагальнення одержаного матеріалу необхідно насамперед сформувати одномірні розподіли по пунктам анкети, тобто підрахувати, скільки респондентів вказали той чи інший варіант відповіді. Цей вид розподілу називається частотним.

2.2 Аналіз отриманих даних

Для вивчення особливостей відношення студентської молоді до спорту було проведено анкетне опитування в якому взяло участь 100 чоловік. Вибірка стихійна. Серед опитаних було 36% чоловіків та 64% жінок. За віком опитані розділились таким чином: до 19 років -27%, від 19 до 20 років -30%, від 20 років -43%. У 30% студентів рівень успішності високий, 68% студентів мають середній рівень, та 2% низький рівень успішності. Звісно, дані опитування не можна екстраполювати на все населення м. Харкова, але можна виявити загальні характеристики соціального капіталу.

Виходячи з визначення спорту, а також визнаних норми, цінностей і розуміння того, що впливає на відношення студентської молоді до спорту, в якості основних показників було обрано:

- вид рухової активності, якому студенти віддають найбільшу перевагу;

- суспільна активність(участь в спортивно-масовій діяльності ВНЗ);

- оцінка умов для занять фізичною культурою в ВНЗ;

- вплив оточення студента на відношення до спортивної культури;

- оцінка студентами свого способу життя;

- рівень приналежності студентів до професійного спорту;

- інформованість студентів про користь фізичної культури.

Перш за все, розглянемо вид рухової активності, якому студенти віддають найбільшу перевагу. Так, за даними опитування, за останній рік більшість студентів займалася оздоровчою ходьбою та бігом (таблиця 1), серед них юнаки частіше займаються бігом та спортивними іграми, дівчата - оздоровчою ходьбою і бігом (таблиця 2). Серед них за рівнем успішності отримані дані розподілились наступним чином: студенти з високим рівнем успішності частіше займаються бігом та оздоровчою ходьбою, з середнім рівнем - оздоровчою ходьбою, бігом та спортивними іграми, з низьким рівнем успішності - бігом (таблиця 3). Такі дані говорить про незначну залежність, в даному випадку, спортивних вподобань від рівня успішності студентів.

Що ж стосовно виду рухової активності, якою студенти хотіли б займатися, якщо мали б таку змогу, то це є туризм, катання на ковзанах, плавання, біг (таблиця 4). Інші види рухової активності не є настільки популярними і респонденти висловлюють до них менший інтерес. Стосовно статевих відмінностей, то варто зазначити, що юнаків найбільш цікавлять туризм, плавання, вело прогулянки, дівчат, на відміну від хлопців, - біг, катання на ковзанах та туризм (таблиця 5). Що до рівня успішності, студенти з високим рівнем в найбільшій мірі цікавляться бігом та катанням на ковзанах, з середнім - плаванням та туризмом, з низьким - плаванням (таблиця 6).

Досліджуючи задіяність студентів в спортивно-масовій роботі ВНЗа, було виявлено, що основна маса студентів не приймає участь в подібних заходах, невелика частина приймає участь лише в заходах курсу, та найменша частка припадає на учасників збірної команди ВНЗу (таблиця 7). Серед них юнаки в більшій мірі, ніж дівчата, задіяні в спортивних заходах (таблиця 8).Найбільш зацікавленими в спортивно-масових заходах, за даними дослідження, являються студенти с середнім рівнем успішності (таблиця 9).

Досліджуючи оцінку способу життя, результати говорять, що третина студентів відносить себе до людей з здоровим способом життя, четверта частина студентства вважає, що не веде здоровий спосіб життя, інша третина вагається відповісти (таблиця 10). Стосовно статевих відмінностей - дівчата, на відміну від юнаків, в більшій кількості зазначають, що ведуть здоровий спосіб життя (таблиця 11). Говорячи про залежність рівня успішності від способу життя варто зазначити, що студенти з високим та середнім рівнем успішності найчастіше зазначають свій спосіб життя сприятливим для здоров'я (таблиця 12).

При проведенні дослідження стосовно задіяності студентів в професійному спорті, було виявлено, що найбільша частина студентів займається легкою атлетикою та боротьбою (таблиця 13). Серед них, відповідно, юнаки займаються боротьбою, дівчата - легкою атлетикою (таблиця 14). Що до рівня успішності, то студенти з високим рівнем частіше займаються легкою атлетикою та гімнастикою, з середнім рівнем освіти - боротьбою та легкою атлетикою, з низьким рівнем успішності - легкою атлетикою, боротьбою та баскетболом (таблиця 15).

Вивчаючи залежність частоти відвідуваних занять з фізичної культури та оцінкою умов для занять в ВНЗ, можна зробити висновок, що студенти, які оцінюють умови відмінно завжди відвідують заняття, студенти, оцінивши умови для занять «добре» та «задовільно» відвідують заняття не систематично, отже залежність очевидна (таблиця 16).

Досліджуючи залежність кількості відвіданих занять та важливості фізичної культури для майбутньої професії стає зрозумілим, що студенти частіше відвідують заняття з фізичної культури, в тому випадку, коли це має значення для їхньої професії в майбутньому (таблиця 17).

Висновки

Дана курсова робота була присвячена темі «Відношення студентської молоді до спорту».

Відповідно до статті І Закону України "Про фізичну культуру і спорт" фізична культура -- це «складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості».

Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів,

Спорт відіграє важливу роль у підготовці всебічно розвиненої молодої людини, здатної успішно працювати в різних галузях народного господарства.

Фізичне виховання спрямовано на зміцнення здоровя, на оволодіння життєво важливими руховими навичками і вміннями, на досягнення високої працездатності. Воно має велике значення в підготовці людини до продуктивної праці. Крім фізичних якостей (швидкість, сила, витривалість, спритність), розвиваються при цьому цінні психічні якості (наполегливість, воля, цілеспрямованість, рішучість, самовладання). Засобами фізичного виховання є різноманітні фізичні вправи.

В процесі вивчення даної теми було проведено опитування студентів, стосовно їхньої думки що до спорту. В результаті дослідження було выявлено, що за останній рік більшість студентів займалася оздоровчою ходьбою та бігом. Що ж стосовно виду рухової активності, якою студенти хотіли б займатися, якщо мали б таку змогу, то це є туризм, катання на ковзанах, плавання, біг. Стосовно статевих відмінностей, то варто зазначити, що юнаків найбільш цікавлять туризм, плавання, вело прогулянки, дівчат, на відміну від хлопців, - біг, катання на ковзанах та туризм. Інші види рухової активності не є настільки популярними і респонденти висловлюють до них менший інтерес.

Досліджуючи оцінку способу життя, результати говорять, що третина студентів відносить себе до людей з здоровим способом життя.

Вивчаючи залежність кількості відвіданих занять та важливості фізичної культури для майбутньої професії стає зрозумілим, що студенти частіше відвідують заняття з фізичної культури, в тому випадку, коли це має значення для їхньої професії в майбутньому.



Список використаної літератури

1. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови.- К.: Перун, 2001.

2. Давидов А. А. Концепція фізичного виховання та спорту в системі освіти Харківської області // Освіта України.-2002.-№18.

3. Джери Д. Большой толковый социологический словар: в 2-х томах.-М.: ВЕЧЕ.АСТ, 1999.

4. Дронова О.О. Деякі аспекти підготовки фахівців з шкільної освіти до професійної діяльності в умовах сучасної освітньої парадигми // Проблеми освіти. Науково-методичний збірник.-К., 1997.

5. Золешев Л. Н. Виды спорта // Спорт сегодня.-2006.-№5.

6. Киричук О. В. Філасофія освіти і проблеми виховання // Філософія освіти в сучасній Україні. - 1997.

7. Малахов Р. Л. До проблем фізичного виховання в системі освіти // Науковий вістник. -2000. -№2.

8. Ожегов С. И. Словарь русского языка.- М.: Русский язык, 1991.

9. Осипов Г. В. Социологический энциклопедический словарь //ИНФРА.М. 1998.

10. Савченко О. Я. Концепція створення засобів навчання нового покоління для середніх закладів вищої освіти України // Проблеми освіти. Науково-методичний збірник , К.,1997.

11. Терещенко П. Н. здоровый образ жизни и физическая культура студентов: социологические аспекты //Программа международных социологических исследований здорового образа жизни и физической культуры студентов.- М.-Х.-1990.

12. Ярещенко О. О. Ідеологія і основні принципи теорії формування здорового способу життя // Український соціум.-2005.-№4.



Додатки

Розподіл студентів за формою рухової активності .

Таблиця 1.

Форма рухової активності	Частота
Оздоровча ходьба	28
Біг	32
Вело прогулянки	4
Катання на ковзанах, лижах	6
Плавання	4
Туризм	2
Спортивні ігри	14
аеробіка	8
танці	2

Розподіл студентів за статтю.

Таблиця 2.

Форма рухової активності	Юнаки	Дівчата
Оздоровча ходьба	8	20
Біг	12	20
Вело прогулянки	4	0
Катання на ковзанах, лижах	0	6
Плавання	2	2
Туризм	0	2
Спортивні ігри	8	6
аеробіка	2	6
танці	0	2

Розподіл студентів за рівнем освіти

Таблиця 3.

Форма рухової активності	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень
Оздоровча ходьба	6	22	0
Біг	14	16	2
Вело прогулянки	4	0	0
Катання на ковзанах, лижах	2	4	0
Плавання	0	4	0
Туризм	0	2	0
Спортивні ігри	0	14	0
аеробіка	2	6	0
танці	2	0	0

Розподіл студентів за бажаною формою рухової активності.

Таблиця 4.

Форма рухової активності	Частота
Оздоровча ходьба	4
Біг	14
Вело прогулянки	8
Катання на ковзанах, лижах	16
Плавання	18
Туризм	20
Спортивні ігри	6
аеробіка	6
танці	8

Розподіл студентів за статтю.

Таблиця 5.

Форма рухової активності	Юнаки	Дівчата
Оздоровча ходьба	0	4
Біг	2	12
Вело прогулянки	4	4
Катання на ковзанах, лижах	2	14
Плавання	12	6
Туризм	8	12
Спортивні ігри	4	2
аеробіка	2	4
танці	2	6

Розподіл студентів за рівнем освіти.

Таблиця 6.

Форма рухової активності	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень
Оздоровча ходьба	0	4	0
Біг	8	6	0
Вело прогулянки	4	4	0
Катання на ковзанах, лижах	8	8	0
Плавання	2	14	2
Туризм	6	14	0
Спортивні ігри	0	6	0
аеробіка	0	6	0
танці	2	6	0

Зайнятість студентів в спортивно-масовій роботі ВНЗ.

Таблиця 7.

	частота
Ні	60
Приймаю участь тільки в заходах групи	24
Приймаю участь в заходах курсу	6
Виступаю за збірну команду ВНЗ	10

Зайнятість студентів в спортивно-масовій роботі ВНЗ(розподіл за статтю).

Таблиця 8.

	Юнаки	Дівчата
Ні	16	44
Приймаю участь тільки в заходах групи	10	14
Приймаю участь в заходах курсу	4	2
Виступаю за збірну команду ВНЗ	6	4

Зайнятість студентів в спортивно-масовій роботі ВНЗ(за рівнем успішності).

Таблиця 9.

	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень
Ні	22	36	2
Приймаю участь тільки в заходах групи	4	20	0
Приймаю участь в заходах курсу	0	6	0
Виступаю за збірну команду ВНЗ	4	6	0



Розподіл студентів за способом життя.

Таблиця 10.

	частота
Так	38
Ні	26
Вагаюсь відповісти	36

Розподіл студентів за способом життя(за статтю).

Таблиця 11.

	юнаки	дівчата
Так	10	28
Ні	2	20
Вагаюсь відповісти	20	16

Розподіл студентів за способом життя(за рівнем успішності).

Таблиця 12.

	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень
Так	20	18	0
Ні	6	18	2
Вагаюсь відповісти	4	32	0

Розподіл студентів за зайнятістю професійним спортом.

Таблиця 13.

	частота
Тяжка атлетика	6
Легка атлетика	16
Гімнастика	4
Плавання	2
Боротьба	12
Баскетбол	10

Розподіл студентів за зайнятістю професійним спортом(за статтю).

Таблиця 14.

	юнаки	дівчата
Тяжка атлетика	6	0
Легка атлетика	2	14
Гімнастика	0	4
Плавання	0	2
Боротьба	10	2
Баскетбол	2	8

Розподіл студентів за зайнятістю професійним спортом(за рівнем успішності).

Таблиця 15.

	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень
Тяжка атлетика	0	6	6
Легка атлетика	8	8	16
Гімнастика	4	0	4
Плавання	0	2	2
Боротьба	0	12	12
Баскетбол	0	10	10

Розподіл студентів за кількістю відвідуваних занять фізичною культурою та оцінкою умов для занять.

Таблиця 16.

	Завжди відвідую	Майже завжди відвідую	Інколи відвідую	Дуже рідко відвідую	Не відвідую
Відмінно	8	2	2	0	0
Добре	14	22	8	6	2
Задовільно	4	8	2	6	2
Не задовільно	6	4	4	0	0

Розподіл студентів за частотою відвідувань занять та значимістю фізичного стану для майбутньої професії .

Таблиця 17.

	Має значення	Не має значення	Вагаюсь відповісти
Завжди відвідую	26	4	2
Майже завжди відвідую	24	8	4
Інколи відвідую	6	6	4
Дуже рідко відвідую	2	8	2
Не відвідую	2	2	0

Размещено на Allbest.ru