Туристичний потенціал міста Генічеськ Херсонської області

Під час Кримської війни 1853-1856 р.р. місто Генічеськ було одним з найближчих тилів російської армії. Тут розташовувалися склади з більшим запасом провіанту й фуражу.

Генічеський загін військ півроку протистояв кораблям і десантам супротивника, який усіма силами намагався відрізати Крим від Росії, щоб позбавити його підживлення з півночі. Одним з командирів загону була талановита людина й воєначальник, князь Лобанів-Ростовський - випускник Імператорського Московського університету, що встиг повоювати на Кавказі. Це при його участі невеликими силами була відбита перша й найдужча ворожа атака на місто. І хоча було ушкоджено багато казенних і приватних будинків, затоплено на рейді 11 грецьких і фінляндських пароплавів, основний задум супротивникові все-таки не вдався. Щоб не пустити флот супротивника до Чонгару, у протоці Тонкому були затоплено 28 суден. За командування генічеським загоном і захист Чонгара, князь був нагороджений Золотою шаблею.

Продовживши екскурсію, пройдемо через сквер Слави. Колись тут була площа, на якій в 1822 році побудували храм Успіня Божої Матері. Під час вищезгаданого обстрілу міста він був сильно ушкоджений, тому, в 1857 році будується новий дерев'яний храм, а в 1870 - на цьому ж місці - з керченського каменю, спорудили Успенський кафедральний собор із дзвоном в 107 пудів (1,7 тонни). У радянські роки, в епоху войовничого атеїзму, храм був зруйнований дощенту.

Через центр міста, проїхавши на вулицю Червоного жовтня у дворі видно Будинок культури. Він був побудований на початку минулого століття. Це був знаменитий театр “Гігант”. Тут працювала чудова аматорська трупа, регулярно ставилися спектаклі, а влітку гастролювали заїжджі артисти. У цьому театрі врочисто святкувалося трьохсотріччя Будинку Романових.

Улітку 1912 року тут відбувся курйозно-комічний випадок з 18-літнім Леонідом Утьосовим і його трупою. Гастрольна трупа артистів прибула в Генічеськ. Але публіка в театр не йшла. Тому, щоб збільшити збори, потрібно було придумати що-небудь екстраординарне. Щаслива думка зробити свого танцюриста жителем екзотичних країн рятувала ситуацію. Афіші повідомили, що в театрі починає гастролювати бразильський негр Джон Джонсон. Генічани, можливо, вірили в “бразильця” не більше, ніж самі артисти, але цікаво було глянути, що ж покажуть.

У післявоєнні роки в театрі “Гігант” працювала професійна трупа. Майстерність її артистів не тільки не уступала Херсонському театру, але найчастіше перевершувало його. У стінах “Гіганта” починав свою блискучу діяльність відомий кінооператор, лауреат Сталінської премії, Сергій Якович Уралов. З його участю створювалися такі фільми, як “Олександр Невський”, “Хлопець із нашого міста”, “Тринадцять”. У центрі міста, по вулиці Леніна, там, де зараз кафе “Манхетен-Експрес”, до революції було фойє ще одного театру “Ренесанс”. Тут починав свій трудовий шлях відомий кінооператор, двічі лауреат Державної Премії, Заслужений діяч мистецтв РСФСР - Михайло Мойсейович Глидер.

При виході знадвору Будинку культури, по праву сторону, відкривається вид на Храм Різдва Пресвятої Богородиці. У колишні роки він перетерпів два закриття з розгарбуваннями й руйнуваннями.

В 1990 році були відновлені, нарешті, його купол і барабан, а в 2003 році прибудована дзвіниця.

Перетнувши навпростець сквер проспекту Миру, вийдемо до дороги, що веде до спорткомплексу медучилища. Колись тут був центральний в'їзд у двір одного з найбільших на Україні млинів, що належав Я.О.Тронику. Випускав млин великий асортименти високосортного борошна. Словник Брокгауза й Єфрона за 1914 рік повідомляє, що “кращі у світі макарони - італійські спагеті, а кращі італійські спагеті виготовляються з Генічеського борошна”.

Млин проіснував до Великої Вітчизняної війни. Під час окупації він був зруйнований, а після війни знесений. Міцність кладки із червоної цегли була така, що ці руїни не піддавалися розбиранню, і при зносі їх доводилося підривати.

Поруч із млином були хлібні комори. Під час війни німці містили в них наших військовополонених. Місцеві жителі неодноразово надавали їм допомогу у втечі з неволі. Один із цих комор уцілів до тепер - він знаходиться поруч із магазином “Тріумф”.

Найбільший темп будівництва в дореволюційну епоху Генічеськ мав наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття. Про стиль адміністративної забудови можна судити по вцілілих будинках банків: (банк “Аваль” (Санкт-Петербурзький комерційний) і Управління юстиції (Кустарний банк)). До революції існувала й спеціальна вантажопасажирська лінія: Генічеськ - Глазго.

Далі проїхавши по проспекту Миру, і звернувши ліворуч, вулиця Махарадзе приведе у міський парк ім. Т. Г. Шевченка. Закладений він був на безводному пустирі в 1936 році комсомольцями шкіл. Воду для поливу носили здалеку, вручну. Під час війни парк був майже повністю вирубаний окупантами. Тут, у парку, знаходиться братська могила радянських воїнів, що загинули в боях за Генічеськ. Щороку, 9 травня, жителі від малого до великого приходять сюди, щоб вшанувати пам'ять захисників Батьківщини й згадати про страшні дні минулої війни [40].

Арабатська Стрілка - вузька і довга коса, що простягнулася майже на 120 км від Генічеська у Херсонській області до Керченського півострова Криму. В адміністративному відношенні південна частина Арабатської Стрілки належить Автономній Республіці Крим, а її північна частина - Херсонської області. Уздовж коси розташовані села Генічеська гірка, Щасливцево, Стрілецьке.

Сьогодні Арабатська стрілка - це унікальне місце відпочинку та оздоровлення. Північна, ширша і піднесена частина Арабатської Стрілки, містить озера Чекракське і Генічеське, в яких ведеться видобування солі.

Протягом 16-го і 17-го століть косу неодноразово використовували для нападів на Крим, спочатку запорізькі, потім донські козаки. Вона багато разів ставала місцем військових дій. Тут знаходиться Арабатська фортеця (Арабат)- зведена близько трьохсот п'ятдесяти років тому. Фортеця має форму неправильного багатокутника. Вона обнесена високою і могутньою оборонною стіною з виступами - бастіонами, гарматними бійницями, укріпленими воротами і прихованою хвірткою - патерна. До стіни примикає глибокий рів, який при необхідності заповнювався морською водою. Всі оборонні споруди добре збереглися на відміну від внутрішнього кріпосного двору, будівлі якого розібрали на камінь жителі сусіднього села Арабат.

Цитадель вперше випробувала хоробрість російського солдата 17 червня 1771 під час російсько-турецької війни. Тоді один із загонів армії В.М. Долгорукова, очолюваний князем Щербатовим, подолав за чотири доби 110-кілометровий шлях по безлюдній і безводній Арабатській стрілці і зухвалим штурмом заволодів фортецею. Пізніше про фортецю згадали тільки під час Кримської війни. Після невеликого ремонту в ній розмістили гарнізон з артилерійськими знаряддями. У 1855 році цей гарнізон прийняв бій з англо-французької ескадри і перешкодив висадці десанту, який повинен був перерізати комунікації, що зв'язували Крим з Росією. З тих далеких часів фортецю остаточно втратила своє значення.

У суворі роки Громадянської та Великої Вітчизняної воєн, район, прилеглий до фортеці, був сильно укріплений. Звідси розпочиналися Акманайські позиції. Ковпаки дотів з темними очницями амбразур і зараз ще маячать серед степової рівнини. Неподалік знаходиться Акманайський вал, насипаний імовірно для захисту від скіфів близько двох з половиною тисяч років тому. Він зберігся погано.

З високих кам'яних стін фортеці відкривається огляд ближніх і дальніх околиць. Перший великий населений пункт в херсонській частині Арабатської стрілки - село Стрілецьке. Раніше воно називалося Чокрак по невеликому солоному озері, розташованому неподалік. У села доопрацьовується газове родовище. Природний газ, видобутий з свердловин, пробурених на суші і в морі - зі спеціальних платформ, добре відомих з берега, по газопроводу, прокладеному через Сиваш, надходить до Криму. Стрілецьке пов'язане автобусним сполученням з Генічеськом.

Село Стрілецьке майже непомітно переходить в село Щасливцеве. За ним знаходяться Генічеська Гірка і Генічеськ. У Генічеській Гірці в 1982 році споруджено меморіал морякам-артилеристам, що відбив спробу гітлерівців прорватися до Криму по Арабатській стрілці в 1941 році.

Все азовське узбережжя між Стрілецьким і Генічеської Гіркою щільно забудовано дитячими оздоровчими таборами, базами відпочинку та пансіонатами. На базі Північно-Сиваського родовища гарячих мінеральних вод працює водолікарня.

З Генічеської Гірки в Сиваш виступає великий півострів складної конфігурації висотою до сімнадцяти метрів, використовуваний радгоспом “Азовський” для випасу худоби та вирощування зернових культур. Окремі частини півострова називаються Генічеський Кут, Чонгарській Кут, Семенівський Кут і Коянловскій Кут. У центрі півострова знаходиться Генічеське солоне озеро, в якому здавна добували поварену сіль.

В даний час по Арабатській Стрілці проходить шлях з Генічеська на Керченський півострів Криму. На косі йде активне будівництво пансіонатів, баз відпочинку, готелів, а також видобуток солі. Відокремлюючи затоку Сиваш від Азовського моря, Арабатська стрілка дає можливість з'єднатися цим водам через невелику протоку Тонка. Внаслідок цього у Сиваші в 16 разів зростає концентрація солі за рахунок природного випаровування, коли вода рухається уздовж коси з півночі на південь. Щорічно Сиваш з Азовського моря отримує майже 12 мільйонів тонн різних солей - з'єднань брому, натрію, магнію та інших цінних мінералів. Не так давно на Арабатській стрілці були виявлені мінеральні води, які пройшли дослідження в Українському НДІ курортології та фізіотерапії. Ці води успішно використовуються для лікування.

3.2.2 Пропоновані маршрути

Маршрут “ По Арабатській Стрілці та Присиваш'ю“ - це автобусний маршрут з відпочинком на березі моря Арабатської стрілки. Схема маршруту Херсон - Генічеськ - Генгірка або Щасливцеве. Початок в місті Херсоні, екскурсія по місту. В Генічеську - відвідування музею; екскурсія по місту; відвідування присадиби гончара Шпака; екскурсії на острів заливу Сиваш; знайомство з унікальним ландшафтом; екскурсія на Генічеські солепромисли; е на косу Бірючий острів - відпочинок на морському узбережжі; пішохідна екскурсія по острові; риболовля на Азовському морі, полювання. В Генгірці або Щасливцеві - відпочинок на морському узбережжі в одному із пансіонатів. Повернення до Херсону.

Спеціалізований маршрут з елементами екстремального туризму: 100 км перехід по косі Арабатської стрілки у Крим із зупинками на хуторах у центральній частині коси, і знайомство з традиційним побутом рибалок.

Автобусний маршрут “Асканія-Нова” з екскурсією по фальц-фейнівських місцях за межами Асканії-Нової (села Червоний Чабан, Перекоп і Хорли) та відпочинком на морі у Хорлах або Скадовську. Початок маршруту в Херсоні. Після Асканії-Нової маршрут продовжується у напрямку Генічеська й Арабатської Стрілки (Генічеськ - Генгірка - Щасливцеве).

Туристичний маршрут “Заповідний Південь” починається з міста Херсон

- Асканія Нова - Арабатська стрілка - Бирючий острів - Озеро Сиваш - Херсон.

Тривалість туру - 3 дні.

Південь України вражає багатством унікальних представників флори і фауни. Мандрівка до біосферного заповідника Асканія Нова - унікальна можливість потрапити до дивовижного куточку природи, єдиної у Європі первозданної ділянки степу. Тут на власні очі можна побачити звірів у максимально наближених до вільних умовах проживання, почути голоси рідкісних птахів та подивитися на надзвичайно багате зібрання унікальних рослин.

Дивовижний заповідний світ відкриється на Бирючому острові - перлині Азово-Сиваського національного заповідника, землі, що сповнена вільним рухом, сонцем та життям. Тут панує царство благородних оленів, що пристосувавшись до унікальних умов острова, дали світові новий вид - Бирючий олень. Рідкісних звірів та птахів можна зустріти на кожному кроці. Неймовірне за площею “українське мертве море” - Сиваш дивує мінеральними багатствами та гамірним пташиним життям.

День 1- зустріч групи у Херсоні на вокзалі о 10:15

- Виїзд до Біосферного заповідника “Асканія Нова”. Екскурсія до зоологічного парку та дендропарку;

- Переїзд на Арабатську стрілку;

- Поселення в пансіонаті “Київська Русь” з розміщенням у дво- і тримісних номерах з вигодами;

- Вечеря, вільний час

День 2 - Сніданок;

- Ексклюзивна екскурсія на Бирючий острів - година катером у відкритому морі, сафарі на відкритій машині уздовж пасовищ представників тваринного світу острова;

- Екскурсія по Арабатській стрілці уздовж Сивашу, до соледобувного заводу, гейзера і басейнів з термальними водами;

- Вечеря, вільний час.

День 3 - сніданок. Виселення з пансіонату

- Трансфер в Асканію-Нову;

- Виїзд на машинах у заповідний степ. Огляд копитних представників фауни у відкритому степу;

Приїзд в Херсон;

- Оглядова екскурсія по місту;

- Прогулянка на човнах у Дніпровські плавні (факультативно);

- Від'їзд.

На нашу думку, для кращого ознайомлення з Генічеським районом варто відвідати пропоновані тури та маршрути цього регіону.

3.3 Проблеми та перспективи розвитку туризму у місті Генічеськ Херсонської області

Генічеськ має хороші перспективи для того, щоб стати економічно і соціально розвиненим містом Україна. Перш за все цьому сприяє те, що місто знаходиться на узбережжі Азовського моря, перебуваючи біля найдовшої піщаної коси Європи, на якій до того ж розташовані 3 унікальних цілющих джерела, також Генічеськ стоїть на недосліджених до сих пір повністю катакомбах турків, які за чутками заповнені золотом в основі. Місто має багату історичну спадщину, сприятливий клімат для лікування та оздоровлення людей (за сезон було оздоровлено 67 ветеранів Великої Вітчизняної війни, осіб, прирівняних до них і що мають статус “дітей війни”), насичену інфраструктуру, помірні ціни на послуги та товари, що стимулює щорічне збільшення туристичного потоку, що в свою чергу призводить до збільшення надходжень до бюджету. Це все приваблює відпочиваючих та туристів, як з інших областей України, так і з близького (на сам перед з Росії) зарубіжжя.

Пріоритетними напрямками роботи щодо розвитку туристично-рекреаційної галузі у Генічеську є:

- створення сучасного високоефективного і конкурентоспроможного туристично-рекреаційного комплексу, здатного задовольнити потреби громадян у туристично-рекреаційних послугах;

- збільшення надходжень до бюджетів всіх рівнів від підприємств рекреаційної галузі;

- покращення рівня життя населення;

- збереження екологічної рівноваги, недопущення забруднення середовища;

- створення громадської організація “АЗОВ” - “Асоціація закладів оздоровлення, відпочинку” Генічеського району, яка буде популяризувати, рекламувати і пропагувати роботу оздоровчих установ Арабатської cтрілки.

- спрощення системи відкриття пансіонатів та баз відпочинку, впорядковання відносин різного характеру між оздоровчими закладами та органами влади, контролюючими органами у законодавчому полі, що сприяло б забезпеченню повноцінної роботи оздоровчих закладів, збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Перспективою міста Генічеськ є Міжнародна клініка відновлювального лікування, яка знаходяться у стадії будівництва.

Також, рекреаційно-туристична галузь набуває дедалі більшого значення у соціально-економічному розвитку міста та впливає на такі галузі господарства, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільгоспвиробництво. Але подальший ефективний розвиток інфраструктури рекреаційної території потребує розв'язання інженерно-будівельних, екологічних та соціально-економічних проблем та завдань. Так, необхідно розвивати та поліпшувати об'єкти інфраструктури та життєзабезпечення, створити зручне та безпечне транспортне сполучення, забезпечувати інвестиційну та рекламно-інформаційну підтримку. Розробляти та впроваджувати навчальні курси зі спеціальностей, на які має попит туристичний ринок праці. Необхідне й належне приділення уваги питанню збереження культурно-археологічної, історичної спадщини: стародавніх стійбищ, курганів, курганних могильників, що в кількості близько шістьох одиниць виявлені на Арабатській стрілці.

Також величезний потенціал має Арабатська стрілка - саме унікальне місце на Землі. Вузька, суцільна піщана коса розділяє і пов'язує дрібне курортно-туристичне Азовське море і багатий природними лікувальними грязями древній Сиваш. Теплий і м'який клімат, цілюще повітря, насичене іонами брому і йоду, настояне на ароматах степу і моря, розвинена інфраструктура здравниць, створюють цьому неповторному куточку землі славу унікального курорту.

Своїми унікальними курортними ресурсами коса відома далеко за межами нашої країни. Зі свердловини подаються термальні мінеральні води. Крім цілющих вод тут є невичерпні запаси лікувальної грязі і ропи. Зосередження таких оздоровчих факторів в одному місці дає можливість створити рекреаційно-курортну зону світового значення. Уже працює чудово обладнана бальнеолікарня “Гаряче джерело”, солоне озеро, будується філія Міжнародної клініки відновного лікування. У перспективі на її базі планується створення міжнародного бальнеологічного курорту. Перебування в цих краях зміцнює ендокринну, серцево-судинну, дихальну системи, благотворно впливає на теплорегуляційні і обмінні процеси, підвищує життєвий тонус організму.

Арабатська cтрілка - найкраще місце для оздоровлення та відпочинку дітей, так як море тут зовсім неглибоке, і тому добре прогрівається яскравим південним сонцем. Згідно з чинною програмою оздоровлення та відпочинку дітей під час літнього туристичного курортного сезону, цього року в районі дитячий відпочинок був організований в 16 дитячих таборах. За весь літній період відпочинку, в районі було оздоровлено 3403 дітей, частковим фінансуванням за рахунок грошей фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності оздоровилося 110 дітей.

Щорічно на стрілку приїжджають тисячі людей. Так, за минулий сезон сонячний берег Арабатської cтрілки відвідали близько 80 тис. організованих туристів.

У перспективі з метою розширення туристичної інфраструктури Арабатської cтрілки за рахунок залучення інвестиційного капіталу планується впровадження проекту мультифункціонального геотермального реабілітаційного містечка “InterMedicalEcoCity”, який включено до переліку “національних”. Триває робота з реалізації інвестиційного проекту по будівництву торгово-готельного комплексу “Лелека” європейського рівня, розташованого при в'їзді на Арабатську cтрілку, який передбачає створення 78 нових робочих місць. Також на Арабатській cтрілці знайдено джерело з “артезіанською” водою, яку в майбутньому буде використано для продажу з лікувальною та оздоровчою метою.

Під Арабатською стрілкою на глибинах 15-20 м проходить прісний водоносний горизонт. Артезіанські води утворюють підземне озеро (одне з 3-х в Україні), яке входить до Північнокримського родовища артезіанських вод. Міжпластові талі води, спускаючись з Кримської гірської складчастості, багаторазово фільтруються й накопичуються у межах Причорноморської западини. На даному рівні (15-20 м) води являють собою неогеновий водоносний комплекс. Під час 5-денного пішохідного туристичного походу Арабатською стрілкою у результаті польових практичних досліджень арабатських артезіанських джерел, підкріплених теоретичними висновками вчених, було встановлено, що вода не має смаку і присмаку, мутність мінімальна, осад відсутній, дуже м'яка з чималим підвищенням кислотності. Відсутність у воді нітратів визначає арабатську артезіанську, як унікальну і дає можливість зробити порівняльний аналіз зі столовою водою “Бонаква” й дійти висновку, що ці два джерела схожі за своїм хімічним складом і мінералізацією, а арабатська артезіанська - одна з найчистіших в Україні.

Разом з тим існує чимало проблем, вирішення яких потребує зусиль і органів місцевого самоврядування і керівників оздоровчих закладів, організацій, установ всіх форм власності. Не в повній мірі використовуються ті можливості, які є у Генічеську та на Арабатській стрілці. Перш за все це стосується курортно-рекреаційного комплексу. Рекреаційне освоєння Арабатської стрілки здійснювалось переважно у 70-80-ті роки. Частина рекреаційних закладів мають морально застарілу забудову, недостатній рівень інженерного обладнання, низький рівень озеленення та спортивно-розважальних споруд.

На теперішньому етапі розвитку рекреаційної галузі у місті, процеси підтримки і постійного відтворення його ресурсного потенціалу та інфраструктури є недостатніми і недосконалими. За рахунок районного бюджету, суб'єктів господарювання, що сплачують податки за місцем розташування закладу, неможливо вирішити весь комплекс проблем, забезпечити екологічний баланс територій, комплексно оновити інфраструктуру, економічно відтворити виробничий потенціал курортно-рекреаційного комплексу.

На шляху розвитку рекреаційної сфери існують певні проблеми загального та локального характеру, від подолання яких, буде залежити динаміка подальшої розбудови галузі, це:

- недосконалість комплексного розвитку рекреаційної території та інфраструктури м. Генічеськ та Арабатської стрілки;

- недостатня кількість туристичних та екскурсійних маршрутів;

- недостатня ефективність використання рекреаційних ресурсів;

- сезонність функціонування більшості оздоровчих закладів;

- розрізнена відомча підпорядкованість об'єктів, які надають послуги з рекреації;

- низька ефективність діючих механізмів інвестицій у будівництво і реконструкцію об'єктів туристичної та курортно-рекреаційної сфери;

- недосконалість роботи механізмів статистичної звітності;

- нечітке визначення у законодавстві належності підприємств готельного господарства до підприємств, які надають туристичні послуги;

- відсутність фінансової підтримки рекламування регіонального туристичного продукту на внутрішньому і міжнародному ринку туристичних послуг.

Для вирішення цих проблем необхідно:

- залучати кошти різних джерел надходження в розвиток інфраструктури;

- розробити програму розвитку туризму і рекреації з максимальним залученням місцевих історичних пам'яток та природно-заповідного фонду;

- рекламувати туристичні і рекреаційні об'єкти у ЗМІ різного рівня;

- раціонально використовувати туристичні ресури;

- створити імідж Генічеська і, зокрема, Арабатської cтрілки, як унікальної рекреаційної зони.

- забезпечити обов'язкову сертифікації усіх курортно-оздоровчих закладів і закладів, що надають послуги короткотермінового проживання;

- створити сприятливі умови для розвитку сільського зеленого туризму;

- створити умови для розвитку культурно-пізнавального напряму туризму;

- створити сприятливі умови для розвитку матеріально-технічної бази рекреаційного комплексу, різноманітних форм розміщення та інфраструктури, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій;

- підвищити якість обслуговування;

- стимулювати суб'єктів туристичної діяльності до формування ринку туристичних послуг, розвитку внутрішнього та іноземного (в'їзного) туризму;

- створювати та розробляти нові туристичні маршрути;

- вивчити на місцевому рівні попит на спеціалізовані види туризму (екологічний (зелений), культурно-пізнавальний, пішохідний, кінний, яхтовий, та інші) з урахуванням їх цілорічного використання, розробити інвестиційно привабливі проекти в сфері туристичного бізнесу;

- забезпечити більш ефективне використання об'єктів культурно-історичного характеру, зокрема збільшення відвідувань місцевого краєзнавчого музею, як у літній період, так і у міжсезоння, впровадження нових технологій в експозиційній роботі музеїв;

- підтримувати молодіжний та дитячий туризму.

Поетапне вирішення усіх цих зазначених проблем в майбутньому призведе до поцвітання, збільшення кількості туристів, розвитку інфраструктури, покращення рівня життя населення міста Генічеськ.

туристичний рекреаційний ресурс потенціал

ВИСНОВКИ

У сучасному світі рекреація та туризм - є найвищою соціальною цінністю. Тому за останні кілька десятків років поступово зростає значення рекреації та туризму. Це пов'язано в першу чергу з значним зростанням доходів населення, розвитком загальноосвітнього рівня людей, розвитком транспортного сполучення.

Досліджуючи туристичні та рекреаційні ресурси можна зробити висновок, що до них можна віднести все, що може бути використано для задоволення потреб туристів. Це можуть бути об'єкти та явища природного й антропогенного походження, що використовуються для відновлення життєвих сил людини та задоволення її соціальних потреб і впливають на територіальну організацію туристичної діяльності, формування територіальних туристичних комплексів, їх спеціалізацію та економічну ефективність.

Головна цінність інформації як туристичного ресурсу полягає в її новизні, унікальності, потенційному багатстві естетичних, емоційних, асоціативних вражень, що можуть отримати від неї туристи.

Генімчеськ (колишні назви - Енічі, Геніч, Ченішке, Усть-Азовськ, Тонке) -місто районного значення на півдні України. Районний центр Генічеського району Херсонської області. Розташоване на березі Утлюкського лиману та Генічеської протоки. Разом з Арабатською стрілкою є морським, кліматичним, частково грязевим курортом.

Проаналізувавши туристично-рекреаційні ресурси міста Генічеськ Херсонської області, можна зрозуміти, що місто має усі перспективи для розвитку туристичної галузі. Це перш за все найтепліше море, сприятливі кліматичні умови (тривале літо понад 200 днів), красиві пляжі, Арабатська стрілка - піщана коса, яка за розмірами не має собі рівних у світі, довжина її 120 кілометрів, ширина від 270 метрів до 7 кілометрів. Поверхня низовинна. Складається з піщано-черепашкових відкладів. Озеро Сиваш - одне з най унікальніших бальнеологічних водойм планети, що має велику оздоровчу цінність, Азово-Сиваський національний природній парк. Також цінність мають архітектурні об'єкти, такі як: “Храм Різдва Пресвятої Богородиці”, “Арабатська фортеця”, “Генічеський краєзнавчий музей”.

На території Генічеська та Арабатської стрілки є велика кількість культурно-історичних ресурсів, які сприяють залученню туристів та відвідувачів у місто. Вони представлені такими архітектурними об'єктами, як Храм Різдва Пресвятої Богородиці, побудований у 1905 році; Арабатська фортеця (1975 р.), цікава своєю історією; Генічеський краєзнавчий музей, з якого починається знайомство з містом, його культурою та традиціями.

Інфраструктурні ресурси міста забезпечують туристів підприємствами розміщення, кращими з яких є: готелі “Наріман”, “Орхідея”, “Білий лебідь”; підприємствами харчування: кафе “Анжеліна”, ресторан “Цепелін”; санаторно-курортними закладами: пансіонати “Мандарин”, “Джерело здоровя”, “Енергія”, “Бригантина”; підприємствами екскурсійного та транспортного обслуговування.

Генічеськ - місто багате своїми розвагами і дозвіллям. Крім численних пляжів Генічеська, відпочиваючі можуть відвідати різноманітні місця для проведення свого вільного часу. В межах міста маса нічних клубів, дискотек і кафе. Тут є більярд, настільний теніс, тренажери, футбольні та волейбольні майданчики, комп'ютерні ігри. На морі пропонуються гірки, водні атракціони, риболовля.

Відпочиваючи у Генічеська та на Арабатській стрілці, також можна відвідати всесвітньо відомий заповідник Асканія-Нова, Азово-Сиваський національний природний парк (о. Бірючій), страусину ферму, контактний зоопарк. Також щороку проводяться відомі фестивалі, тікі як: Всеукраїнський фестиваль національних культур “Таврійська родина”, “Зірки Арабату”, фестиваль аматорського кіно “Кінокіммерія”.

Основними інвестиційними проектами, що викликають інтерес і сприяють розвитку міста Генічеськ та його популяризації у сфері туризму було визначено такі проекти:

- “ Створення багатофункціонального геотермального реабілітаційного містечка “ Inter Medical Eco City ”. Проект створення реабілітаційного містечка “Inter Medical Eco City” в Генічеську, можливо, отримає статус Національного.

- “ Будівництво аквапарку “ Cлон “ (загальний обсяг інвестицій - 90,0 млн. грн., для завершення будівництва - 45,0 млн. грн, передбачено створення 150 нових робочих місць, реалізує проект ТОВ “ Аква - Столиця ”).

Для Херсонщини втілення цього проекту є значним кроком вперед в галузі розвитку туризму Арабатської cтрілки зокрема та туристичної сфери області взагалі.

- “Будівництво торгово-готельного комплексу “Лелека“ (обсяг інвестицій - 30,0 млн. грн., Передбачено створення нових 78 робочих місць, реалізує проект МПП “Лелека”).

Реалізація цих інвестиційних проектів у місті Генічеськ Херсонської області передбачає залучення інвестиційних коштів у регіон, сприяє встановленню сприятливих умов для розвитку туризму та відпочинку, як на самій Арабатській стрілці так і в цілому в області, подовженню тривалості курортного сезону, розвитку та впровадженню новітніх технологій, створить близько 200 робочих місць, що є досить значною цифрою.

У Генічеському районі туристам пропонують різні види турів: культурно-пізнавальні, лікувальні, кінні, велосипедні, автомобільні, та ін. У туристів є можливість здійснити індивідуальні тури та екскурсії за ексклюзивними програмами.

Найбільшою популярністю у Генічеському районі користуються культурно-пізнавальні тури, де туристичними об'єктами виступають як природні так і історико-культурні пам'ятки.

Нами запропоновано “Eкскурсійний тур по місту Генічеськ та Арабатській стрілці; автобусний маршрут “По Арабатській стрілці та Присиваш'ю”; маршрути “Асканія нова”, “Заповідний південь”.

На шляху розвитку рекреаційної сфери існують певні проблеми загального та локального характеру, від подолання яких, буде залежити динаміка подальшої розбудови галузі, це:

- недосконалість комплексного розвитку рекреаційної території та інфраструктури м. Генічеськ та Арабатської стрілки;

- недостатня кількість туристичних та екскурсійних маршрутів;

- недостатня ефективність використання рекреаційних ресурсів;

- сезонність функціонування більшості оздоровчих закладів;

- розрізнена відомча підпорядкованість об'єктів, які надають послуги з рекреації;

- низька ефективність діючих механізмів інвестицій у будівництво і реконструкцію об'єктів туристичної та курортно-рекреаційної сфери;

- недосконалість роботи механізмів статистичної звітності;

- нечітке визначення у законодавстві належності підприємств готельного господарства до підприємств, які надають туристичні послуги;

- відсутність фінансової підтримки рекламування регіонального туристичного продукту на внутрішньому і міжнародному ринку туристичних послуг.

Для вирішення цих проблем було рекомендовано такі заходи:

- залучення коштів різних джерел надходження в розвиток інфраструктури;

- розробка програми розвитку туризму і рекреації з максимальним залученням місцевих історичних пам'яток та природно-заповідного фонду;

- раціональне використання туристичних ресурсів;

- забезпечення обов'язкової сертифікації усіх курортно-оздоровчих закладів і закладів, що надають послуги короткотермінового проживання;

- створення сприятливих умови для розвитку сільського зеленого туризму;

- створеня умов для розвитку культурно-пізнавального напряму туризму;

- створення сприятливих умови для розвитку матеріально-технічної бази рекреаційного комплексу, різноманітних форм розміщення та інфраструктури, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій;

- підвищення якості обслуговування;

- стимулювання суб'єктів туристичної діяльності до формування ринку туристичних послуг, розвитку внутрішнього та іноземного (в'їзного) туризму;

- створення та розробка нових туристичних маршрутів;

- вивчення на місцевому рівні попиту на спеціалізовані види туризму (екологічний (зелений), культурно-пізнавальний, пішохідний, кінний, яхтовий, та інші) з урахуванням їх цілорічного використання, розробити інвестиційно привабливі проекти в сфері туристичного бізнесу;

Дослідивши туристично-рекреаційний потенціал Генічеськ,можна зробити висновок, що місто має хороші перспективи для того, щоб стати економічно і соціально розвиненим містом Україна. Перш за все цьому сприяє те, що воно знаходиться на узбережжі Азовського моря, перебуваючи біля найдовшої піщаної коси Європи, на якій до того ж розташовані 3 унікальних цілющих джерела. Генічеськ має багату історичну спадщину, сприятливий клімат для лікування та оздоровлення людей, насичену інфраструктуру, помірні ціни на послуги та товари, що стимулює щорічне збільшення туристичного потоку, що в свою чергу призводить до збільшення надходжень до бюджету. Це все приваблює відпочиваючих та туристів, як з інших областей України, так і з близького зарубіжжя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про туризм: Закон України // Відомості Верховної Ради. - 2004. - №13. - с.180.

2. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. - К.: Палітра.- 2008. - 130 с.

3. Бейдик О.О. “Методологія та методика аналізу рекреаційно-туристських ресурсів України”: Київський нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. - К., 2004. -36c.

4. Будзиновський А. Туристика. - Л., 1909.

5. Борущак М. “Проблеми формування стратегії розвитку туристичних регіонів”: Монографія. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2006. - 288 с.

6. Веклич О.О. Економічний механізм природокористування: аналіз дієвості // Вісник НАН України. -2009. - №8. - С. 35-41.

7. Герасимчук З.В., Глядіна М.В. Регіональна політика розвитку рекреаційної сфери: механізми формування та реалізації: Монографія. - Луцьк: Надстир'я, 2006. - 161с.6.

8. Горішевський П., Васильєв В., Зінько Ю. Сільський зелений туризм: організація надання послуг гостинності - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2003. - 148с.

9. Голіков А.П. Вступ до економічної та соціальної географії: підручник. - К.: Либідь, 1996.

10.Данилишин Б.М.,Хвесик М.А., Голян В.А.“Економіка природокористування”: Підручник. - К.: Кондор, 2009. - 465 с.

11. Дурович А.П., Кабушкин Н.I., Сергеева Т.М. и др. Организация туризма. Учебное пособие. - Минск: Новое знание, 2003. - 632 с.

12. Дурович А.П. Маркетинг в туризме. М.: ООО «Новое знание», 2000.

Ентоні Гіденс “Соціологія”, “Основи”, 1999.

13. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу.Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2010. - 192 с.

14. Долматов Г. М.,. Международный туристский бизнес: история, реальность и перспективы. “Феникс” -2001.

15. Кравець М.С. “Культорологія”. Підручник. Видавництво. Новий світ. - 2000, 320 с.

16. Кравців B.C., Гринів Л.С., Копач М.В., Кузик С.П. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери. - Наукове видання. - Львів: НАН України. - ІРД НАН України. - 1999. - 78 с.

17. Кифяк В. Ф. ”Організація туристичної діяльності в Україні“. Чернівці, 2003. - 300с.

18. Кузик С. Теоретичні проблеми туризму: суспільно-географічний підхід. Монографія. - Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2010. - 254 с.

19. Курлянд З. Н. “Педагогіка вищої школи”. Навч. пос.- Знання, 2005 - 399с.

20. Крачило М. П.,. Краєзнавство і туризм. Навч. посібник - К.: «ВИЩА ШКОЛА» - 1994.

21. Квартальнов В.А. Туризм М.: Финансы и статистика, 2002. - 320 с.

22. Любіцева О.О.” Ринок туристичних послуг”.- К.: Альтерпрес, 2002. - 436 с.

23. Любіцева О.О. “Методика розробки турів”. Навч.пос. - Альтерпрес. 2003, 104с.

24. Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М. “Міжнародний туризм і сфера послуг”: Підручник - К.: Знання, 2008. - 661 с.

25. Мальська М.П., Худо В.В. Туристичний бізнес: теорія і практика. Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 424 с.

26. Матвійчук Л. Ю. Теоретичні основи типології та специфіки туристичних ресурсів // Економіка. Управління. Інновації. Збірник наукових праць, Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. - № 1(5), - С. 28-37

27. Масляк П.О. Рекреаційна географія. Навчальний посібник. - К.: Знання, 2008. - 343 с.

28. Паньків Н.М. “Туристичне ресурсознавство ”. Навчальний посібник. - Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2009. - 243 с.

29. Паньків Н.М. “Туристично-ресурсний потенціал України”. Текст лекцій. - Львів: Вид.центр ЛНУ ім. І.Франка, 2006. - 72 с.

30. Панкова Є.В. “Туристичне краєзнавство”. Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2003. - 352 с.

31. Погребецький М. Туризм та подорожі. - К.-Л., 1948

32. Руденко В.П. “Географія природно-ресурсного потенціалу України” - Львів: Світ, 1993. - 240 с.

33.Смаль І.В. “Туристичні ресурси світу”. Видавництво державного університету імені Миколи Гоголя, 2010. - 336с.,

34. Смаль I.B. Основи географії рекреації та туризму: навч. посіб. / І.В. Смаль. - Ніжин: НДПУ, 2004. - 105 с.

35. Cтеченко Д.М. “Розміщення продуктивних сил і регіоналістика“: Підручник. К.: Вікар, 2006. - 396 с.

36. Стафійчук В.І. Рекреалогія / В.І. Стафійчук. - К.: Альтпрес, 2006. - 263

37. Сенин В.С. ”Организація міжнародного туризму”. Навчальний посібник - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 400 с.

38. Скалій О. В. Основи туризму. Навч. посібник. - Т.: ТДПУ, 2003- 102с.

39. Сокол Т.Г. Основи туризмознавства. Навчальний посібник. - К.: ЗАТ "Слов'янський дім", 2006. - 76 с.

40. Э.Сидоренко В.К., Дмитренко П.В. “Основи наукових досліджень”. Навч. пос. - К.: РННЦ “ДІНІТ”, 2009. - 259 с.

41. Тендюк А.О., Дащук Ю.Є., Теоретичний підхід до визначення сутності стратегічного потенціалу туристичної галузі регіону // Економічні науки. Серія «Регіональна економіка»: Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. - Випуск 7(27). - Ч5. - Луцьк, 2010. - 232с. І. Франка, 2003. - 444 с.

42. Фоменко Н.В. “Рекреаційні ресурси та курортологія”. Навч. пос. - К: Центр навчальної літератури. 2007. - 321с.

43. Філіпенко А.С., Вергун В.А та інші. Економіка зарубіжних країн: підручник - К.: Либідь, 1996.

44. Хвостенко С. Туризм на Україні. - К., 1976

45. В.Цибух “Туризм в Україні” // “Економіст”, № 6 (June) 2011. - С.34-35

46. Шаблій О.І. “Основи загальної суспільної географії”. - Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка.

47. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. “Організація та методика науково-дослідницької діяльності”. Підручник. - К.: Знання. 2002. - 295 с.

48. І.М. Школа, В.С. Григорків, В.Ф. Кифяк Розвиток міжнародного туризму в Україні - Чернівці: видавництво "Рута", 1997

49. Школа І.М. Менеджмент туристичної індустрії. Навчальний посібник / За ред. проф. І.М.Школи. - Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2003. - 662 с.

50. Явкін В.Г., Руденко В.П., Король О.Д. та ін. Проблеми географії та менеджменту туризму - Чернівці: Рута, 2008. - 260с

51. Н. Яновская. Туризм: организация и учет.- Библиотека “Фактора”, Второе издание, переработанное - 2007 г.

Размещено на Allbest.ru