Бальнеологічні ресурси – основа розвитку рекреаційних систем Закарпатської області

Косонь (Косино)

Медичні показання: за своїм складом термальні води біля села Косонь відносяться до високотермальних хлоридно-натрієвих вод середньої мінералізації. Вона схожа з водою всесвітньо відомого санаторію «Гайдусобосло» в Угорщині. Вода у басейнах Косоні жовто-коричневого кольору. Зі свердловини 16Т вона витікає з температурою 60-80 градусів. Поки доходить до поверхні, охолоджується до 38-40 градусів. Допомагає лікувати органи опорно-рухового апарату, наслідки травм кісток та м'язів, серцево-судинну та нервову систему, шкірні захворювання; властивості води допомагають виводити солі з кісток та нирок. В одному з басейнів вода має 38 градусів, в іншому ? на три градуси холодніша [20].

Лумшори

На ЛОК "Полонина" є свердловина №91. Мінеральна вода подається з глибини 157 м. Належить до слабосульфідних, слабовуглекислих маломінералізованих гідрокарбонатних холодних вод Сернозольського типу. Слід згадати про наявність у джерелах лумшорських мінеральних вод радону, вміст якого дещо вищий за гідрогеохімічний фон для Закарпаття [7].

2.5 Оцінка бальнеологічних ресурсів Закарпатської області

Надзвичайно важливу роль в Закарпатській області відіграють бальнеологічні ресурси - це унікальні різноманітні за лікувальними властивостями мінеральні та термальні води. До бальнеологічних ресурсів відносяться мінеральні води, лікувальні грязі та озокерит, проте родовища останніх двох в області відсутні [10].

Оцінку бальнеологічних ресурсів Закарпатської області найкраще робити по зонам. На основі проведеного дослідження наявних рекреаційних ресурсів, мережі санаторно-курортних, лікувально-оздоровчих, туристичних та лікувальних закладів Закарпатської області співробітниками НПО “Реабілітація” було запропоновано виділення, за адміністративним поділом Закарпаття на райони, 10 рекреаційних зон. Це Ужгородська, Мукачівська, Великоберезнянсько-Перечинська, Міжгірсько-Воловецька, Свалявська, Іршавська, Берегівська, Хустсько-Виноградівська, Тячівська, Рахівська [5].

Ми ж спиралися на поділ зон, що запропонували О.С. Молнар та
О. І. Марченко. При визначенні меж рекреаційних зон дослідники виходили із поняття єдиного медичного простору, яке об'єднує лікувальні, лікувально-оздоровчі та курортні заклади і підпорядковує їх єдиній меті - максимальному використанню природних ресурсів для оздоровлення на Закарпатті. Враховуючи вищезазначені принципи, особливо системності, рекреаційні зони автори запропонували поділити на мікрозони, зокрема Великоберезнянсько-Перечинську на Великоберезнянську і Перечинську, Міжгірсько-Воловецьку на Міжгірську і Воловецьку, Хустсько-Виноградівську на Хустську і Виноградівську [9].

Максимальна кількість балів для бальнеоресурсів 40, оскільки мінеральні лікувальні води є найціннішим видом рекреаційних ресурсів в області. Рекреаційній зоні, яка володіє найбільшою кількістю свердловин мінеральних вод, що використовуються присвоюється 30 балів, а бали для всіх наступних рекреаційних зон встановлювалися методом пропорції. Свердловини мінеральних вод, які в майбутньому можуть бути використані в туристично-рекреаційній сфері - додатково приносять 10 балів [22].

Визначити забезпеченість регіону бальнеологічними ресурсами можна, розглянувши таблицю 2.1.

Таблиця 2.1. Оцінка бальнеологічних ресурсів рекреаційних зон Закарпатської обл. [5]

Як видно з таблиці 2.1. лідером за даним критерієм є Свалявська зона, яка набрала 31,1 бала. З досить великим відривом за нею слідують Рахівська, Міжгірська, Берегівська, Тячівська, Хустська та Ужгородська зони. Слабкий потенціал використання мінеральних вод має Іршавська, Великоберезнянська, Перечинська та Виноградівська рекреаційні зони. Абсолютно незабезпеченою бальнеоресурсами є Воловецька рекреаційна зона [5].

3. Проблеми та перспективи розвитку бальнеологічних ресурсів Закарпатської області

3.1 Проблеми розвитку бальнеологічних ресурсів туризму

На сьогодні Закарпаття вважається одним з найбільш екологічно чистих регіонів країни.

Мальовнича природа краю, сприятливі кліматичні умови для відпочинку та занять гірськолижним спортом взимку, наявність джерел мінеральних та термальних вод з лікувальними властивостями створюють реальні можливості для перетворення рекреаційної галузі в одну з провідних у регіоні.

У 1842 році у Будапешті Свалявська мінеральна вода була визнана однією із кращих за смаковими якостями, а у 1855 році отримала "Золотий диплом" на виставці вод Європи у Парижі [19].

Однак національний туристичний продукт, має низьку конкурентоспроможність як на внутрішньому так і на міжнародному туристичних ринках [18].

Найсуттєвішими перешкодами успішного розвитку бальнеологічних ресурсів як основи розвитку рекреаційних ситем Закарпатської області є:

1) негативний імідж України в цілому щодо проведення тут відпочинку та оздоровлення. Досить важко переконати рекреантів приїхати в Українські Карпати в той час, як імідж країни практично відсутній в такому розумінні, або ж асоціюється з Чорнобильською катастрофою, радіаційною зоною чи нестабільною політичною ситуацією держави. Зараз Україна і, зокрема, Закарпаття, бачаться позаду таких держав як Польща, Угорщина, Чехія та інші. Щоб змінити цей імідж, необхідно розробити і впровадити ряд рекламних та стимулюючих заходів з метою створення нового іміджу, відкриваючи для масового рекреанта оновлені Карпати. Закарпаття, як туристичний край, може нормально конкурувати з іншими регіонами тільки у випадку, якщо буде активно пропагувати свої можливості, в першу чергу, шляхом участі у найрізноманітніших виставкових заходах. Важливим позитивним фактором при цьому може стати випуск найрізноманітніших рекламних матеріалів, починаючи з випуску туристичних друкованих видань та буклетів і закінчуючи рекламними відеофільмами та компакт-дисками.

2) відсутність належної реклами. На даний час, маючи хоч і невелику кількість комфортабельних баз прийому, ми не можемо гідно прорекламувати їх, а, значить забезпечити необхідною кількістю відпочиваючих. Вирішити це питання можна через проведення різного роду рекламних ознайомчих турів і залучення представників преси, телебачення, туристичних операторів провідних туристичних фірм до місць відпочинку, давши їм можливість на власні очі побачити все, чим ми володіємо. Наступним кроком може бути проведення переговорів з авіалініями, іншими транспортними організаціями, туристичними операторами, щодо включення інформації про Карпати в їхні туристичні пакети та рекламні матеріали. Звичайно проведення таких рекламних кампаній є достатньо дорогою акцією, однак саме вона дозволить привабити якнайбільшу кількість відпочиваючих у Карпати [20]

3) транспортні труднощі, пов'язані з приїздом в Україну та пересуванням по її території. Значною перешкодою для нормального розвитку рекреаційного комплексу є проблеми, пов'язані з в'їздом на територію України. Повільні поїзди, дорогі авіаквитки, обмежена кількість авіарейсів, черги на митницях, поганий стан доріг при подорожуванні автомобілем - ось тільки деякі з тих складностей, які чекають іноземного відпочиваючого, що бажає приїхати в Україну. Крім того, відсутність належної дорожньої інфраструктури на основних автомагістралях приводять до того, що туристи не завжди мають змогу зупинитись для відпочинку і харчування в належно облаштованих місцях. Змінити ситуацію на краще можна лише запровадженням радикальних змін щодо державного господарювання будівництвом належної дорожньої інфраструктури [24].

4) проблеми візового характеру. Існуючі вимоги до іноземних туристів щодо оформлення візи з метою приїзду до України надають нашим конкурентам велику перевагу. Коли перед туристом постає вибір, він вибере ту країну, яка не вимагає віз. І це пов'язано не тільки з вартістю візи. Це проблема із запрошенням, поїздкою до Посольства і ряд інших супутніх проблем. Тому дуже важливою передумовою створення високоефективної конкурентоздатної рекреаційної галузі є зменшення на державному рівні вимог по оформленню візових документів [20].

5) низький рівень розвитку інфраструктури, якості продукції і послуг. Галузева структура рекреаційної системи Закарпатської області представлена санаторно-курортними та туристичними закладами. Ефективна повноцінна діяльність цих організацій могла б повністю забезпечити вимоги населення в рекреаційних послугах. Разом з тим, в умовах складної економічної ситуації, збанкротування ряду підприємств, зростання вимог громадян до якості послуг привело до фактичного припинення діяльності ряду закладів. Крім того, аналіз стану діючої матеріально-технічної бази свідчить про те, що рекреаційні заклади Закарпаття за функціями, об'ємом і рівнем обслуговування в своїй більшості не відповідають міжнародним стандартам [18]. Коли перед туристом стає проблема, куди поїхати відпочити, на його вибір впливатимуть ряд факторів. У першу чергу його цікавитиме вартість та якість послуг, наявність зручностей. Однак переважна більшість наших об'єктів будувались для рекреантів, які не ставили великих претензій до умов відпочинку і лікування. Тому саме цей стан інфраструктури в туристично-санаторній галузі, в більшості випадків, не відповідає нагальним потребам відпочиваючих. Також слід врахувати, що через відсутність великих грошових коштів у основної маси населення України, рекреація в області має перспективу і зможе нормально розвиватись при умовах, якщо на наших турбазах і у санаторіях зможуть повноцінно відпочивати іноземні громадяни, що можуть повністю оплачувати отримані тут послуги. На жаль, на даний час, потрапляючи в умови нашого рекреаційного і туристичного сервісу, іноземний турист часто адекватно формує негативну громадську думку. Враховуючи це, одне з чільних місць повинно зайняти створення системи належного сервісу, в основу якого покладено бажання та інтереси самого відпочиваючого, а цього, в свою чергу, можна досягнути залученням великих інвестиційних коштів в галузь та проведенням якісної сертифікації всіх наявних готельних установ та інших баз прийому.

6) недосконалість нормативно-правової бази забезпечення рекреаційної діяльності, несприятливий клімат інвестування. Нормальний розвиток рекреаційної галузі може відбуватись за умови створення якісно нової системи господарювання. Базою для цього є економічна зацікавленість як безпосередніх власників закладів, так і їх трудових колективів, тобто отримання ними реальних прибутків, що можуть використовуватись на власний розсуд. Однак слід відмітити, що діючі норми державно-правового регулювання і особливо податкова система, не стимулює рекреаційної діяльності [6].

3.2 Перспективи розвитку галузі на Закарпатті

Закарпаття має значний потенціал для того, щоб стати осередком туризму світового рівня. Запорукою ділової та інвестиційної активності у туристично-рекреаційному комплексі (ТРК) є ефективне освоєння та використання існуючого туристично-рекреаційного потенціалу, що значною мірою визначається наявністю, розвитком та економічною діяльністю мережі підприємств туристично-рекреаційного обслуговування, які складають матеріально-технічну базу та інфраструктуру туризму.

Безумовно, рекреаційно-туристичний потенціал має слабкі і сильні сторони щодо використання виробничо-ресурсного потенціалу [10].

Слабким сторонами використання курортно-рекреаційного виробничо-ресурсного потенціалу є відсутність затверджених в установленому порядку природних територій рекреаційного призначення, генеральних планів їх забудови і механізму освоєння територій; недостатній рівень використання бальнеологічних курортів; недостатня кількість місць підвищеної комфортності для обслуговування туристів.

Прогноз може бути оптимістичним. Є значний потенціал для розвитку курортно-рекреаційного напряму економіки Закарпатської області: наявність унікального природного середовища; наявність законсервованих і недоторканих екологічних систем; відносно якісні поверхневі і підземні води; порівняно велика кількість національних парків і заповідних територій; порівняно незабруднене навколишнє середовище та відносно стабільна екологічна ситуація; діяльність орієнтованих на дослідження навколишнього середовища неприбуткових організацій; посилення уваги з боку обласних органів державної влади та місцевого самоврядування до екологічних проблем, поступове впровадження екологічного принципу в систему стратегічного планування та практику оперативного управління; наявність регіональних та державних цільових природоохоронних програм, у т.ч. протипаводкових; використання можливостей прикордонного співробітництва щодо вирішення спільних екологічних проблем; інженерно-комунікаційна доступність до європейських ринків; розвинена телекомунікаційна інфраструктура; інвестиційна привабливість регіону; схильність населення до підприємництва [20].

Мережа санаторно-курортних та оздоровчих закладів області станом на 1 січня 2011 року налічувала: 20 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням (4,2 тис. ліжок), 7 санаторіїв-профілакторіїв (0,4 тис. ліжок), 1 будинок-пансіонат відпочинку (0, 1 тис. ліжок), 27 баз та інших закладів відпочинку (1, 6 тис. ліжок), 559 дитячих оздоровчих таборів (5,6 тис. ліжок) місткістю 11,9 тис. ліжок [21].

Із загальної кількості 76352 особи у 2011 році найбільшу кількість оздоровлено санаторними закладами (66,4%), санаторіями профілакторіями (15,9), та базами відпочинку (10,5) (Додаток Г).

За віковою структурою оздоровлено 70,3 тис. дорослих осіб, 5,0 тис. дітей та 1,1 тис. підлітків. Із загальної кількості оздоровлених - 0,4 тис. - це особи, що постраждали від аварії на ЧАЕС, з них 85,9% діти та підлітки.

Загалом, в оздоровчих закладах проведено 1098,3 тис. ліжко-днів або 14,4 ліжко-дні в середньому однією особою [21].

Отже, аналізуючи показники діяльності санаторно-оздоровчих та курортних закладів Закарпатської області, можна виділити наступне: дана область має багаті природно-рекреаційні, бальнеологічні ресурси, що дозволяють успішно розвивати курортну справу.

Залежно від розташування родовищ мінеральних вод розміщення оздоровчих закладів у районах Закарпаття є не одномірним. Так найбільша кількість розміщена у Виноградівському районі, а найменша - у Воловецькому.

З метою створення організаційно-управлінського, правового і економічного середовища, сприятливого для подальшого розвитку в області туристично-рекреаційної галузі розроблено комплексну програму розвитку туризму та рекреації у Закарпатській області на 2010-15 роки, яка містить найбільш актуальні пропозиції і заходи щодо їх виконання. Мета Програми є створення передумов для перетворення туризму і рекреації у ключову (пріоритетну) галузь економіки краю та для створення якісного регіонального туристичного продукту [15].

Для реалізації програми соціально-економічного розвитку Закарпаття розроблено основні завдання програми:

1. Забезпечення пріоритетності туристично-рекреаційної галузі серед інших галузей економіки. Визначення основних напрямків діяльності органів виконавчої влади щодо управління туристично-рекреаційними ресурсами і туристично-рекреаційною діяльністю.

2. Формування і вдосконалення нормативно-правової бази туристично-рекреаційної галузі.

3. Розвиток пріоритетних для Закарпаття видів туризму (оздоровчо-лікувального, активних видів відпочинку, сільського, інших). Підвищення ефективності використання санаторно-курортного та туристично-рекреаційного комплексів Закарпаття.

4. Забезпечення ефективного використання наявного природо-кліматичного, соціально-економічного та історико-культурного потенціалу.

5. Розвиток підприємництва у сфері туризму і рекреації, насамперед - малого і середнього бізнесу.

6. Детинізація туристично-рекреаційної діяльності.

7. Встановлення та застосування економічно обґрунтованих цін і тарифів на послуги, що надаються туристично-рекреаційними закладами, згідно з рівнем сертифікації об'єктів [17].

8. Стимулювання розвитку матеріальної бази туристично-рекреаційної галузі шляхом залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для реконструкції діючих і будівництва нових закладів розміщення.

9. Вжиття комплексу заходів з метою розвитку інфраструктури туризму.

10. Забезпечення захисту та безпеки туристів і рекреантів.

11. Розроблення і впровадження прогресивних методів і стандартів туристично-рекреаційного обслуговування.

12. Розвиток міжрегіональних і міжнародних зв'язків.

13. Здійснення активної рекламно-інформаційної діяльності.

14. Наукове забезпечення туристичної діяльності.

15. Створення сучасної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів [19].

Отже, розглянуті вище питання є дуже перспективними для Закарпатської області. Туристично-рекреаційний комплекс потрібно розглядати як стратегічний напрямок розвитку економіки Закарпаття.

Висновки

Проаналізувавши значний матеріал інформації, ми дійшли до наступних висновків.

Завдяки своєму розташуванню Закарпатська область має надзвичайно високий рекреаційно-туристичний потенціал, що надає області значні можливості для розвитку туризму. Цьому сприяють як і різноманітність природних факторів, так і наявність численних курортів, територій природно-заповідного фонду.

На Закарпатті зосереджений значний потенціал бальнеологічних ресурсів, який використовується недостатньо. Завдяки цьому регіон може вийти на світовий ринок рекреаційних послуг. Адже тут є не лише унікальні мінеральні води, аналогів яким немає в Європі, але й сприятливі ландшафтно-кліматичні умови для розвитку міжнародного лікувально-оздоровчого туризму ? однієї з найприбутковіших і найдинамічніших галузей світового господарства.

Надзвичайно багате Закарпаття на лікувальні мінеральні води. Тут зосереджено 620 джерел мінеральних вод, з яких більше 300 є вивченими, наявні 62 основні родовища мінеральних вод різних за хімічним складом. Сюди входить понад 400 виходів мінеральних вод 7 бальнеологічних груп та 30 типів вод із широким діапазоном лікувальних можливостей

З 207 родовищ, занесених до Кадастру мінвод України, 18.8 відсотків становлять закарпатські. З досліджених 30 типів мінеральних вод 27 відсотків становлять вуглекислі хлоридні натрієві, 22 ? вуглекислі хлоридно-гідрокарбонатні і гідрокарбонатно-хлоридні натрієві, 18 ? вуглекислі гідрокарбонатно натрієві, 15 ? вуглекислі гідрокарбонатні натрієво-кальцієві-магнієві металеві, по 6 відсотків ? сульфідні, миш'якові, кремнієві.

На базі використання ресурсів лікувальних мінеральних вод і пелоїдів на Закарпатті сформувався потужний бальнеологічний комплекс. Проте перспективи розвитку обмежуються екологічними чинниками. Найбільше антропогенне навантаження спостерігається в місцях поширення мінеральних вод і пелоїдів, тому питання їхньої охорони є надзвичайно актуальними. Для цього необхідно здійснити низку заходів, спрямованих на збереження цих ресурсів, організувати моніторинг їх якості, збільшити площі природоохоронних територій.

Для оптимального функціонування бальнеологічного комплексу на Закарпатті, вирішення питань раціонального використання та охорони бальнеологічних ресурсів, необхідне формування нової моделі збалансованого розвитку регіону. Такий розвиток забезпечить економічне зростання в регіоні та задоволення сьогоднішніх і майбутніх потреб населення в лікуванні й оздоровленні. Він спрямований на досягнення економічних, соціальних та екологічних цілей.

Розвиток санаторно-курортної справи потребує підтримки, узгодженого розвитку в межах всієї індустрії туризму України. Курортно-лікувальний туризм є одним з пріоритетних напрямків розвитку внутрішнього та іноземного туризму в країні, одним з найбільш сталих видових туристичних ринків. Наявні та потенційні запаси лікувальних ресурсів, з огляду на їх якісні та кількісні характеристики, можуть бути основою створення інноваційного туристського продукту. Але існуюча матеріально-технічна база потребує значних капіталовкладень у розвиток та реконструкцію діючих курортів, у розвідку та облаштування нових курортів, чому повинні сприяти інвестиційні проекти, розраховані не тільки на зарубіжного, а й на вітчизняного інвестора. Потребують пильної уваги питання забудови курортів, розробка генеральних планів їх розвитку, економічне та фінансове забезпечення функціонування, процеси приватизації.

Список використаних джерел

1. Андрушко А. А. «Орлине гніздо» Закарпаття / А. А. Андрушко. - К.: Знання-Прес, 2007. - №6. - 58 с.

2. Бордюк Н. В. Казкова реальність срібної землі (туризм на Закарпатті) / Н. В. Бордюк. - У.: Урядовий кур'єр, 2004. ? 19 с.

3. Бейдик О. О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії / О. О. Бейдик. ? К.: Палітра, 1997. ? 130с.

4. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристичні ресурси України / О. О. Бейдик. ? К.: Київський університет, 2001. ? 395 с.

5. Гайдук А. А. Оцінка туристичних ресурсів Закарпатської області та її практичне застосування. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Сталий розвиток та екологічна безпека (регіональна політика): Щорічник наукових праць. Випуск 20 / НАН України / А. А. Гайдук - Л.: Інститут регіональних досліджень, 2000. ? 212 с.

6. Геренчук К. І. Природа Закарпатської області / К. І. Геренчук. - Л.: Вища школа, 1981. ? 156 с.

7. Дмитрук О. Ю. Спортивно-оздоровчий туризм: навч. посб, 2-ге видання,перероблене та доповнене / О. Ю. Дмитрук, Ю. В. Щур. - К.: «Альтерпрес», 2008. ? 280 с.

8. Ільїна О. В. Рекреаційна географія: Поняття і терміни / О. В. Ільїна. - Л.: ППІванюк, 2009. - 100 с.

9. Курортно-рекреаційні зони Закарпаття: довідник / У.: НПО «Реабілітація», 2000. - 235 с.

10. Лобода М. С. Курортні ресурси України / М.С. Лобода. - К.: ТАМЕД, 1999. ? 344 с.

11. Лобода М. В. Мінеральні води Закарпаття. Питне лікувальне використання / М. В. Лобода, Киртич Л.П. ? Ужгород, 1997. ? 175 с.

12. Мальська М. П. Туристичний бізнес: теорія і практика: навч. пос. / М. П. Мальська, В. В. Худо. ? К.: Центр учбової літератури, 2007. ? 424 с.

13. Масляк П. О. Рекреаційна географія: навч. посіб. / П. О. Масляк. - К.: Знання, 2008. ? 343 с.

14. Поколодна М. М. Рекреаційна географія: навч. посібн. / М. М. Поколодна. - Х.: ХНАМГ, 2012. - 275 c.

15. Преображенский В. С. Теоретические основы рекреационной географи / В. С. Преображенский. ? М.и: Наука, 1975. - 245 с.

16. Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: навч. посіб. / О. Г. Топчієв. - О.: Астропринт, 2005. ? 632 с.

17. Фоменко Н. В. Рекреаційні ресурси та курортологія /
Н. В. Фоменко. ? К.: Центр навчальної літератури, 2007. ? 312 с.

18. Федунь О. В. Бальнеологічні ресурси Передкарпаття: сучасний стан, перспективи використання та охорона / О. В. Федунь. - Л.: ВНТЛ, 1999. ? 168 с.

19. Бальнеологічні ресурси Передкарпаття: сучасний стан, перспективи використання та охорона [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://librar.org.ua

20. Мінеральні води України [ Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ybereg.com.ua

21. Офіційний сайт Головного управління статистики у Закарпатській області [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.stat.uz.ua/statinfo/bud/capital_invest_r10.pdf

22. Курортно-рекреаційне зонування Закарпаття [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tourlib.net

23. Загальна характеристика розвитку санаторно-оздоровчих та курортних закладів Закарпатської області Закарпаття [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tourlib.net

24. Закарпатська область [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.thisisukraine.org

Размещено на Allbest.ru