Сучасний стан туристичної галузі Республіки Словенія

Транспортну мережу Словенії не можна розглядати окремо від транспортної мережі колишньої Югославії. "Становий хребет" югославських залізниць - магістраль Любляна - Загріб - Бєлград - Ніш - Скоп'є, має також велике міжнародне значення, - проходить по долинах найважливіших річок - Сави, Дунаю, Морави і Вардара. Багато старих залізниць серйозно реконструйовано - перешиті на широку колію і електрифіковані.

Автомобільні дороги допомагають залізним на головних напрямах, дублюючи їх, але на більшій частині території, особливо в горах, грають самостійну роль .

Більше 1/3 доріг побудовано після війни, всі з твердим покриттям, головним чином асфальтовані. Краща серед них - магістральна "Братство - Єдність" (близько 1200 км), яка відповідає всім міжнародним стандартам. Від кордону з Австрією вона проходить через Любляну - Загреб - Белград - Скоп'є і доходить до кордону з Грецією. Автостраду, що зв'язує Словенію, Хорватію, Сербію і Македонію, будували в 1948-1963 рр. Однією з кращих в Європі вважається і друга трансюгославська автомагістраль - Приморська (або Адріатична), протягнулася майже на 2000 км уздовж всього побережжя, а далі через високогірні і важкодоступні райони Чорногорії - в Косово і Македонію. В Скоп'є вона з'єдналася з дорогою "Братство - Єдність". Ставши головною дорогою міжнародного туризму в республіках колишньої Югославії, ця автострада грає важливу економічну роль, відкриваючи дорогу до Адріатичного моря для глибинних районів колишніх Югославських республік.

Прагнення тісніше пов'язати з морем розвинену північ і гірську "глибинку", більше використовувати для зовнішніх зв'язків морське узбережжя характерно для транспортного будівництва в Словенії після другої світової війни. Транспорт зв'язав раніше фактично роз'єднані частини країни - рівнинні північні райони, що "дивилися" у бік Середньої Європи, обширні гірські області, що жили "самі по собі", і вузьку смугу побережжя, звернуту "ззовні".

Структура населення

Переважну більшість населення складають словенці. Етнічний склад: словенці 91%, хорвати 3%, серби 2%, мусульмани 1%, інші общини 3%.

Населення складає 1 932 917(2002)середня густота населення 95,30 чоловік на км². Офіційна мова - словенська, частина жителів користується сербо-хорватською мовою. Більшість словенців знає англійську, італійську, німецьку мови.

Словенців майже не торкнувся міграційний рух, що свого часу охопив усіх слов'ян. Словенці ближче за всіх знаходилися до німецьких земель і інтенсивніше за інших піддавалися германізації.

Етнічно словенці підрозділяються на чотири головні групи - альпійську, середньо-словенську, панонську і західно-словенську. Пишуть словенці, користуючись латинською графікою. Літературна мова створена на основі говору Нижньої і Верхньої Крайни.

Демографічну ситуацію характеризують ті самі тенденції, що й у більшості інших країн Європи. Їй властиве різке зниження народжуваності та природного приросту, що зумовлено соціально-економічними чинниками.

Розміщене населення рівномірно. Низька густота його простежується у найвищих гір, найвища - в долинах Дунаю і його приток: Сави, Драви, Тиси, Пруту.

Дедалі відчутніше впливає на розміщення населення урбанізація, пов'язана передусім із переміщенням сільських мешканців у міста. Це зумовлює високі темпи приросту міського населення, збільшення кількості нових міст, концентрування людей у великих містах, формування міських агломерацій. Проте за часткою міського населення (55-60 %), ступенем "зрілості" агломерацій, рівнем урбанізації сільської місцевості країни Південно-Східної Європи істотно відстають від більшості країн інших регіонів Європи.

РОЗДІЛ 6.Характеристика рекреаційно-туристичної галузі

Основні етапи розвитку туризму у Словенії

Організований туризм в Словенії виник у XIX столітті, але подорожі до Словенії та з неї існували задовго до цього часу. Вони носили скоріше войовничий та торговий характер, завдяки ним країна на даний час має саме той вигляд і склад, який формувався на протязі багатьох сторіч, завдяки подорожам, війнам та торговим зв'язкам.

Десь у 700 році до н. е. племена іллірійців були підкорені італійськими племенами, вони розселилися в основному на території сучасної провінції Доленська. Десь у ІV ст. до н. е. племена кельтів з території Центральної та Західної Європи починають проникати на Балкани.

У ІІ ст. до н. е. багатий залізом і золотом Норік притягує увагу римлян, які підкоряють королівство і просуваються далі вглиб території сучасної Словенії та півострова Істрія. На завойованих землях римляни будують фортеці, вимощують шляхи, що з'єднують нові військові поселення - це звичайно неможливо назвати туристичною інфраструктурою, але саме завдяки розвитку доріг та будівництву у людей з'явилася можливість подорожувати більш безпечно і активно. Завдяки цьому замість давньоримських фортець згодом розвинулись такі важливі словенські міста, як Любляна (Емона), Целе (Целея), Птуй (Поетовіо) та інші. В них і зараз можна спостерігати відбитки римської присутності: це залишки фортифікаційних споруд, форумів, терм, античних храмів та раньохристиянських каплиць, які так приваблюють туристів. Старовинна легенда навіть стверджує, що дивовижні, Юлійські Альпи отримали свою назву від імені імператора Юлія Цезаря, який подорожував по даній території і був вражений їхньою красою.

Після падіння Римської імперії за словенські землі починають змагання племена гунів, остготів, лангобардів, яких у другій половині ІV ст. н. е. з південних територій Словенії витісняють італіки.

У VI ст. н. е. з регіону Карпатського басейну на східно-словенські землі приходять слов'янські племена, та по країні подорожують кочові авари.

Промисловий переворот, що у другій половині ХІХ ст. у Австрії та Німеччині вступив у свою вирішальну фазу, позитивно позначився на розвитку туризму Словенії. Швидкими темпами розвивалася туристична інфраструктура. У 1849 році була відкрита залізниця, що з'єднала Відень і Любляну. Великі індустріальні компанії виникають у Крані, Трбовлі, Мариборі, Целє, Любляні. Зростає прошарок словенської буржуазії, які у змозі були витрачати кошти на подорожі. Погіршилося становище селян, між 1850 та 1910 роками більш ніж 300 тисяч (приблизно 56 % населення) словенців у пошуках кращої долі вимушені були від'їхати за кордон. У цей час здійснювалась велика кількість подорожей. В цілому словенські мандрівники багато подорожували світом, дехто в пошуках кращої долі, дехто з торговельними або військовими цілями, імена багатьох з них страчені з роками, але завдяки самобутній словенській культурі про Словенію знають у всьому світі.

Аналіз туристичного ринку Словенії

Словенія - дуже різностороння країна. Туризм почав розвиватися тут порівняно недавно. Північна частина країни привертає гірськолижників сніжними Альпійськими вершинами; річкові долини, лісові простори і прекрасні озера не залишать байдужим любителів природи; стародавні міста з середньовічними замками і церквами і невеликі села бережуть в собі історію європейської цивілізації, а міста побережжя Адріатичного моря носять дух Венеції і італійської культури.

Відпочивати на гірськолижних курортах Словенії краще з грудня по березень, оглядати визначні пам'ятки - весною і у вересні, на озерах гарна погода спостерігається з червня по вересень. В липні і серпні наголошується наплив туристів, особливо на узбережжі.

Територія узбережжя Адріатичного моря має добре розвинуту туристичну інфраструктуру, яка включає декілька десятків готелів, спортивних комплексів і суспільних пляжів, які в більшості є неприродними. На території більше 21 000 спальних місць, велика частина яких розташована в місті Піран, що приймає більше 400 000 туристів в рік. Окрім пляжного туризму, Словенське узбережжя так само славиться і діловим, оздоровчим і гральним туризмом, який цілий круглий рік. За останні декілька років природний і культурний туризм стають більш важливими. Тому розвиток туристичної діяльності на узбережжі переміщається з міста в природні частини узбережжя і в райони, розташовані углиб від прибережної смуги, створюючи нові туристичні можливості, які можуть легко перевищувати несучу місткість навколишнього середовища.

За 2004 рік Словенію відвідало 2.4 млн. туристів. Це на 2% більше, ніж за той же час 2003 року. При цьому на 7% зросло число зарубіжних гостей і на 6% зменшилося число внутрішніх туристів.

Більш всього гостей приїжджало з Італії: 322 тисячі (на 6% більше, ніж 2003 року). На другому місці німці - 249 тисяч, далі слідують австрійці - 201 тисяча. На 44% (до 78 тисяч) зросло число туристів з Великобританії. На 45% збільшилася кількість туристів з Франції.

Всього іноземці провели в Словенії за 2004 рік 4,725 млн. ночівель, на 2% більше, ніж 2003 року.

Словенія вже має розвинену мережу залізничних доріг, які з'єднують її з усіма сусідніми країнами і забезпечують пряме сполучення з найбільшим словенським портом на Адріатиці Копером (Каподістрія). Загальна довжина залізничної колії дорівнює трохи більше 1,200 км.

Місто-порт Копер має найсучасніше обладнання і термінали. Другий за значенням словенський порт розташований у місті Піран.

Діловий туризм

Словенія, та, перш за все міста Любляна, Блед та Порторож, ось вже понад два десятиліття є активно присутня на міжнародному ринку ділового туризму. Незважаючи на жорстку конкуренцію, Словенія стала привабливою країною для огранізації та проведення професійних, наукових, міжурядових та міжнародних зустрічей, а також заходів економічно-ділового характеру. Традиція організовувати конгреси в Словенії почалася з 1821 року, коли в Любляні був проведений Конгрес Святого Альянсу. Сьогодні Словенія має ряд великих і середніх сучасних конгресних центрів, які щороку приймають гостей зі всього світу.

Гральний туризм

Словенський гральний та розважальний туризм є один з найбільш привабливих видів туристичної пропозиції. Він розвинувся завдяки майже сорокарічній традиції грального туризму, який базується на комплексній пропозиції. Окрім казино у Вашому розпорядженні послуги якісних готелів, різноманітня кухня, численні можливості для відпочинку, активного проведення часу, можливість робити приємні покупки, відвідини культурних заходів, танці та розваги, покази модного одягу та конкурс «Місс краси», а також можливість проведення конгресів та ділових зустрічей. Концепція комплексного грального туризму витримана в дусі гри, невеликих пригод з метою приємного проведення часу.

´У Словенії сьогодні працює дванадцять казино та гральних розважальних центрів. Гральний туризм переважно представлений у відомих туристичних центрах та великих містах. Перше казино було відкрите майже 40 років тому в Порторожі, друге - на озері Блед. У 1984 році у місті Нова Горіца був зроблений новий поштовх у розвитку словенського грального туризму. Протягом наступних десяти років були відкриті різні нові гральні заклади в містах Рогашка Слатіна, Марібор, Ліпіца, Любляна, Кранська Гора та Оточец. Найбільшим і наймолодшим є центр розваг «Perla» компанії «HIT» в місті Нова Горіца, де в повному обсязі втілений новий діловий підхід до організації словенського грального туризму.

Готелі

Готелі категоризовані за міжнародними стандартами - від однієї до п'яти зірок. Всім готелям присвоєні категорії згідно західно-європейської системи. Щороку готелі в Словенії опубліковують свої прейскуранти, які можна отримати в словенських туристичних представництвах за кордоном, у словенських бюро подорожей та в Словенській туристичній організації. Молоді туристи можуть зупинитися в молодіжних готелях, які працюють в містах Блед, Птуй, Піран, Нова Горіца, селищі Плісковіці на Красу та в Любляні.

Приватний сектор

У всіх туристичних містах можна мешкати в приватному секторі. Через туристичне бюро або напряму, домовившись безпосередньо з господарем, можна попередню замовити помешкання. На вибір - кімнати з однією, двома або трьома зірками.

Туристичні селянські садиби

Сільські садиби, де окрім сільського господарства, власники займаються також туристичним бізнесом, знаходяться далеко від шумних міст та щоденного метушіння, в мальовничих куточках по всій Словенії. Категорія садиби позначена кількістю яблук: садиби, які пропонують просто обладнані кімнати із загальною ванною та туалетом, мають одне яблуко; а садиби, які пропонують гарно обладнані кімнати з окремим туалетом і ванною, позначені чотирьома яблуками.

Кемпінги

Словенські кемпінги - це ідеальне місце проживання для всіх тих, хто звик самостійно планувати свою відпустку, прихильників спорту та активного відпочинку, і що найважливіше, для тих, хто хоче свою відпустку провести на незайманій природі. Починаючи з 2001 року, словенські кемпінги набули статус членів організації «EFCO&HPA» (European Federation of Campingsite Organisations & Holiday Park Associations) та були обладнані згідно європейських стандартів. У великих кемпінгах є бунгало, які рекомендується замовляти заздалегідь.

РОЗДІЛ 7.Рекреаційно-туристичне районування території країни

Словенія має чотири основні туристичні райони: Центральний (Люблянський), Приморський(Середземноморський), Альпійський(Гірський), Передгірський(Маріборський).

1)Альпійський туристичний район. Розташований в північно-західній частині країни, біля верхів'я річки Сава нижче гори Тріглав, найвищої Словенської гори. Між двома річками розташований у даному туристичному районі Тріглавський Національний парк, який зберігає численний ендемічний тваринний та рослинний світ, знаходиться в регіоні високих скелястих гір.

В районі доступні для туристів численні водні види спорту, від каное до переправлення на поромі. Туристи можуть також в даному регіоні займатися екстремальними видами спорту стрибками з парашутами, польотами дельтапланами, і поїздками гірськими велосипедами. Найвищий словенський горнолижний курорт в даному регіоні на горі Канін.

В районі популярний туристичний центр Кравжська гора, привертає туристів можливостями для відновлення сил і спорту на природі (влітку це подорожі пішки, по горах, їзда на велосипеді, верхова їзда, рибалка) і зимових туристів - зимовими видами спорту. Окрім великого вибору гірськолижних трас зимні туристи можуть подорожувати на санях, собаках, конях. В районі велика кількість закладів дозвілля.

Альпійський район має декілька живописних озер. В районі розвинена туристична інфраструктура та транспортна мережа, організоване дозвіддя, зокрема курси тенісу і гольфу, казино, організовані регати, спортивний аеропорт в Лессе, в поєднанні з природними і культурними туристичними ресурсами в районі забезпечують велику кількість причин для відвідання району туристами.

2)Центральний Люблянський район. Любляна - столиця Словенії є політичним, культурним, науковим, освітнім, бізнесовим, і транспортним центром, він об'єднує особливості Словенських східних і західних, північних і південних регіонів. Місто має жваве культурне життя, створене численними театрами, музеями, і галереями, тут відбувається велика кількість культурних подій на рік, багато міжнародних фестивалів.

Любляна є важливим містом ділового туризму. На кожному кроці є затишні кафе, кондитерські, і ресторани, в яких пропонується як словенська так і закордонна кухня. Протягом візиту до Любляни, кожен турист може обрати собі відповідний засіб розміщення від дорогих апартаментів в готелі, до мотелів, або пансіонатів, зупинитись у приватних кімнатах, або молодіжному гуртожитку.

Камник -- старовинне місто в 23 кілометрах від Любляни, оточений зеленими пагорбами і високими списами Камникськіх Альп. До числа тутешніх визначних туристичних пам'яток входить Камнішка Бістріця - льодовикова долина, розташована на північ від Камника, в самому серці Камникськіх Альп. Оточуючі її гори -- прекрасне місце для занять альпінізмом. Туристи можуть відвідати ботанічний сад «Вовчий Потік», розташований в околицях Камника -- найпопулярніший в Словенії. Гості зі всіх країн Європи щорічно приїжджають сюди, щоб помилуватися мільйонами весняних кольорів. Парк займає 80 гектарів землі, на яких виростають до 2500 видів рослин. В 1999 році арборетум «Вовчий Потік» придбав статус культурного пам'ятника.

Серед сусідніх місць, які запрошують відвідувачів в околицях Любляни, є Вінтгар, кліматичний оздоровчий відпочинок у Ракітному; печера Пекель і водоспади біля Боровниці та інші.

3)Приморський туристичний район. На південному заході територія Словенії підступає до Тріестської затоки Адріатичного моря. Тут, охоплюючи півколом італійське місто Трієст, розташувалася область Примор'я, центром якої є молоде місто Нова Горіца. Словенія має у розпорядженні всього лише кілометрів сорок звивистого адріатичного узбережжя, порізаного бухтами. Ця частина Приморської області носить назву Словенської Істрії, тут розташовані міста Копер, Ізола і Піран. Їх історичні центри зберегли типовий середземноморській характер, а до словенської мови тут домішується італійська мова. В Копрі діє єдиний словенський морський порт, а розташований на південь від Піранської затоки з містом Порторожем - найбільший курорт Словенії, дуже популярний у туристів.

В дельтовидному гирлі річки Драгонья функціонують Сечовельські соляні копальні. Сьогодні сіль видобувається лише в одній їх частині. Решта дельти більше не експлуатується, але є виключно цікавою в пізнавальному і науковому плані, оскільки є справжнім заповідником для багатьох видів флори. Абсолютно по-іншому виглядає північний берег, де обширна рівнина зміняється крутими і обривистими стінами струнянського кліфа -- найвищого піщаного кліфа на адріатичному побережжі. Звідси в гарну погоду видні засніжені вершини Юлійськіх Альп.

4)Передгірський туристичний район. Передгірський туристичний район («Маріборське Похор'є») зелена особливість словенського світу, вітає туристів чудовими торф'яними озерами, обширними трав'янистими рівнинами і схилами, які взимку, стають привабливими областями для гірськолижного спорту, могутніми лісами і гігантськими деревами, район привабливий для пішохідного туризму, тут розташовані гостинні готелі туристичні центри у горах.

Тут розташоване друге за величиною місто Словенії - Марібор. Воно розкинулося по обом берегам повноводної річки Драва. Місто є важливим промисловим, економічним і культурним центром країни.

В 6 кілометрах від Марібора розташовується гірськолижний курорт Маріборське Похор'є -- найпопулярніший і найбільший гірськолижний центр в Словенії. Тут же знаходиться термальний центр «Терми Марібор», куди приїжджають багато охочих поправити своє здоров'я на термальних джерелах. Щороку в Маріборі проходять змагання по гірськолижному спорту на кубок світу.

На південних схилах гірського хребта Похор'є розташовані ще два відомі курорти: Рогла і Термі Зрече, з'єднані в єдину здравницю. Відстань між ними складає 17 кілометрів. Термі Зрече - термальний лікувальний курорт з мінеральними джерелами (температура 26-- 32 °З), розташований на висоті 395 метрів над рівнем моря. Це сучасний курортний центр, один з найкрупніших словенських лікувально-туристичних комплексів. Пропоновані послуги у сфері лікування і туризму доповнюються розташованою поряд кліматичною лікарнею, а також олімпійським і лижним центрами.

Висновки

В результаті проведеного дослідження ми можемо зробити наступні висновки:

Територія Словенії за площею рівна всього кільком областям в Україні, але поєднує в собі географічні й культурні особливості Середземномор'я, Альп і Центральної Європи. За кількістю дерев на одну особу країна поступається лише Фінляндії, тому тут завжди чисте повітря. Словенія має давні традиції в організації зимового відпочинку, її курорти вельми привабливі для прихильників здорового способу життя. Звичайно, своїми масштабами словенські гірськолижні центри істотно відрізняються від швейцарських, французьких або австрійських, але недоліків в досвіді і якості організації відпочинку тут немає, а ціни помітно нижче. Основні гірськолижні курорти країни: Краньська Гора, Бовец, Маріборське похор'я, Рогла і Термі Зрече, Крвавец, Церкно, Бохинь.

Влітку пляжі в Словенії приваблюють велику кількість туристів. Протяжність побережжя -- всього 46 км, пляжі кам'янисті і галечні, причому в деяких місцях галька не дуже велика, багато бетонних платформ, море кристально чисте, біля готелів є насипний пісок для дітей. Готелі високих категорій мають власні пляжі, частіше всього платформи. Але в основному пляжі муніципальні, добре обладнані. На озерах пляжі трав'янисті, є піщані ділянки. Словенія - одна з найменших країн у Європі, але різноманітність її природи і багата історія роблять країну одним з найцікавіших туристичних районів Балкан. Гірськолижні курорти Юлійськіх Альп є сусідами з морським побережжям Адріатики, бальнеологічні курорти в Доленське Топліце, Рогашке, Слатіне, Струняне, Порторозе, Чатеже і ін. чергують з містами, що зберегли середньовічний колорит Любляна, Марібор, Целе і ін., а живописні гірські долини, бурхливі річки, чисті озера, фантастичні водоспади і численні печери (більше 6 тис.), багато з яких визнані всесвітнім надбанням ЮНЕСКО - справжній рай для любителів активного відпочинку.

В Словенії чотири основні туристичні райони: Альпійський, Центральний, Приморський та Передгірський. Ці райони з кожним роком приваблюють все більше туристів з усього світу.

Таким чином, можливості для активного відпочинку у Словенії практично необмежені: безліч гірськолижних курортів, рафтінг річкою Сочивші, катання на ковзанах по озером Блед, сходження крижинними водоспадами, теплі води Адріатики, національний парк «Тріглав» з його прекрасною флорою і фауною - все це дозволить вибрати будь-який вид відпочинку на смак туристів.

Список використаних джерел

1. Вулевич М.Р. Республіка Словенія: Державно-правова історія становлення незалежної слов'яно-балканської держави // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. -- 2004. - № 24. -- C.89-94.

2. Країнознавство: Навч. посіб. Ч. 1. Культура народів слов'янських країн / Ю.М. Алексєєв, В.І. Наулко, Н.В. Руденко; Київ. славіст. ун-т. -- К., 2002. -- 122 с.

3. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн ХХ століття: Підруч. для вищ. навч. закл. / В.І. Яровий. -- К.: Генеза, 2005. -- 814 с.

4. Словения. Путеводитель с картами и мини-словарем. - М.: Авангард, 2000. - 224 с.

5. Гребенщиков О. Жемчужины Югославии: Этюды о городах /Рис. О.Гребенщикова.-М.: Мысль, 1978.-155 с.

6. Страны и народы мира: Энциклопедический справочник / В.Б. Гарин (сост.), В.В. Лисюченко (сост.). -- Ростов-на-Дону : Феникс, 2001. -- 608с.

7. Горнолыжные курорты Западной Европы: Австрия, Германия, Италия, Словения, Франция, Швейцария, Андорра /Ред.-сост. Калькаев А.М., Шамшадинова А.Р. - М.: Вокруг света, 2006. - 288 с.

8. Князев Ю.К. Экономический феномен Словении и его уроки. - М.: Эпикон, 2000. - 88 с.

9. www.slovenia.info

10. www.slovenia-tourism.si

ДОДАТКИ

Додаток А

Політична карта Словенії

Додаток Б

Фізико-географічна карта Словенії

Додаток В

Прапор та герб Словенії

Додаток Д

Туристичне районування Словенії

Приморський район

Люблянський район

Передгірський район

Альпійський район

Размещено на http://www.allbest.ru