Туристична індустрія Іспанії

Природні туристично-рекреаційні ресурси Іспанії: клімат, бальнеологічні ресурси. Історико-культурні та археологічні ресурси країни, музеї. Місце туристичної галузі в економіці Іспанії, оцінка туристичної інфраструктури, туристсько-рекреаційні території.

Рубрика Спорт и туризм
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 30.03.2012
Размер файла 2,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Природні туристично-рекреаційні ресурси Іспанії

1.1 Рельєф та клімат

1.2 Бальнеологічні ресурси

Розділ 2. Історико-архітектурні ресурси Іспанії

2.1 Історико-культурні та археологічні ресурси

2.2 Музеї та виставки

Розділ 3. Сучасний стан туризму в Іспанії

3.1 Місце туристичної галузі в економіці Іспанії

3.2 Оцінка туристичної інфраструктури Іспанії

3.3 Туристсько-рекреаційні території

3.4 Місце Іспанії на світовому туристичному ринку

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

Вступ

Актуальність теми дослідження. Туризм - це один з могутніх чинників посилення престижу країни, зростання її популярності серед світової спільноти. Туризм розвивається у багатьох державах світу, що дає змогу ознайомитися з їх історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями, і при цьому дає значну частку доходу для цієї держави. Іспанія є одним з найбільших центрів туризму та відпочинку в світі. Це країна, що має надзвичайні можливості для розвитку туризму, різноманітність кліматичних умов, широкий спектр географічних та культурних характеристик. Все це робить Іспанію однією з найпривабливіших країн для туристів. Курорти Іспанії є досить популярними та старовинними, туристичні ресурси вже повністю розвідані і досліджені, тому існує безліч літератури для дослідження туристичних ресурсів саме цієї держави. Проте, окрім природних та історико-культурних видів ресурсів досить значну роль відіграє рівень розвитку інфраструктури країни в сфері послуг та сервісу, економічних відносин суб'єктів туристичної діяльності на міжнародному рівні тощо. Саме тому туристична галузь цієї держави є актуальною та цікавою для дослідження.

Мета курсової роботи у досліджені основних чинників, що зумовлюють розвиток туризму в Іспанії, оцінені рівня розвитку туристичної індустрії на сьогоднішній день, та розкритті місця Іспанії на світовому туристичному ринку.

Завданнями даної курсової роботи є:

- Дослідження різноманітності природних ресурсів: рельєфу, клімату, бальнеологічних ресурсів;

- Розгляд культурної, історичної та архітектурної спадщини Іспанії.

Аналіз сучасного стану туризму та його місця серед інших галузей економіки Іспанії та світового туристичного ринку загалом.

Об'єктом є туристична галузь Іспанії, як сукупність різних суб'єктів туристичної діяльності (готелі, туристичні комплекси, підприємства харчування, транспорту, заклади культури тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів.

Предметом є природні, туристично-рекреаційні, історико-архітектурні ресурси та туристична інфраструктура Іспанії загалом.

1. ПРИРОДНІ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ІСПАНІЇ

1.1 Рельєф та клімат

Королівство Іспанія розташована на південному заході Європи, займає близько 85% території Піренейського півострова, а також Балеарські, Пітіузькі острови в Середземному морі та Канарські острови в Атлантичному океані. Загальна площа території держави становить 505,988 тис. км ?, з них суходіл займає близько 499,4 тис. км ?, а територія поверхні води складає 5,350 тис. км?. Протяжність Іспанії з півночі на південь не перевищує 870 км, зі сходу на захід - 1000 км. Держава має сухопутні кордони з Францією, по греблях Піренейських гір - 623 км, Португалією на заході - 1,214 км, Андоррою на південному заході - 65 км, англійською колонією Гібралтар на півночі - 1,2 км. та з Марокко (Ceuta) - 6,3 км, (Melilla) - 9,6 км. Загальна довжина кордонів становить 1919,1 тис. км, берегова лінія - 2,1 тис. км. На сході і півдні країна омивається Середземним морем, на заході - водами Атлантичного океану. Королівство Іспанія розташована на перетині важливих морських і повітряних шляхів, що з'єднують Європу з Африканським і Американським континентами. Має стратегічне положення уздовж Гібралтарської протоки. Загалом рельєф Іспанії вигідно сприяє розвитку багатьох видів туризму.

Рельєф Іспанії дуже різноманітний. Домінуючу роль відіграють системи гірських хребтів і високогірних плоскогір'їв. Плоскогір'я і гори складають близько 90% території країни. (рис.1) Велика частина території Іспанії розташована на висоті близько 700 м. Тому це друга за висотою країна в Європі після Швейцарії. Майже половину поверхні Іспанії займає велике, високогірне плоскогір'я - Месета з середньою висотою 660 м над рівнем моря. Це масивне плоскогір'я складене переважно стародавніми кристалічними породами в сполученні з альпійськими горами, що сформувалися в палеогені і неогені. Близько 1 млн. років тому Месета знову була піднята до рівня 600 м і набула загального нахилу з північного сходу на південний захід. Саме тому такі великі ріки як Дуеро, Тахо і Гвадіана течуть у даному напрямку через територію Месети до Атлантичного океану. Месета відрізняється чергуванням плато, висотних хребтів і гірських улоговин. Це плоскогір'я є найбільшим у Європі. Центральна Кордильєра (у тому числі Сьєрра-де-Гвадаррама з вершиною Пеньялара (2430 м) і Сьєрра-де-Гредос з вершиною Альмансор (2592 м)) поділяє плоскогір'я на дві частини: Стару і Нову Кастилії.

На північному заході держави, від кордону з Францією та на захід до мису Фіністерре, уздовж Біскайської затоки, простягнулись Кантабрійські гори. У цьому регіоні є значна кількість великих бухт, в яких знаходяться важливі порти Іспанії. На південь від мису Фіністерре відроги гір підходять до узбережжя атлантичного океану, де утворюють порізане глибокими затоками узбережжя зі стрімкими скелями і численними островами. У цьому районі знаходяться значні рибальські порти Ла-Корунья і Виго. Територія від кордону з Португалією до Гібралтарської протоки, вздовж південно-західного узбережжя, рельєф переважно має низинний і місцями болотистий характер, тут є лише один зручний порт - Кадис. На схід від Гібралтару до мису Палос на Середземному морі розташовані передгір'я гірської сиcтеми - Кордильєри-Пенібетики, де знаходиться найвища вершиною континентальної Іспанії - горою Муласен (3482 м). Прибережні рівнини відсутні. Проте, на північ від мису Палос фрагментарно розвинуті прибережні рівнини, які розділені відрогами гір. Головні порти в цьому районі - Картахена, Валенсія і Барселона.

На південь від Нової Кастилії піднімаються Толедські гори. Найвища точка в межах цієї гірської системи - гора Корочо-де-Росигальдо (1447 м). Далі на південь знаходяться плато Естремадури і Ла-Манчі, що входять до складу Месети. Південний край Месети Сьєрра-Морена піднятий на висоту 900 м (найвища точка - гора Естрелья, 1299 м). Сьєрра-Морена круто обривається до великої Андалузької низовини. На сході країни розташовані Іберійські гори, які відокремлюють плоскогір'я Месета від Арагонського плато і мають дугасту форму. Місцями вони перевищують 2100 м (до 2313 м у Сьєрре-дель-Монкайо). Арагонське плато відокремлюють від Середземного моря Невисокі Каталонські гори (середні висоти 900-1200 м, вершина - гора Каро, 1447 м), що майже протягом 400 км простягаються паралельно до моря. З півночі Арагонське плато обрамлене горами Піренеї. Вони простягаються майже на 400 км від Середземного моря до Біскайської затоки й утворюють потужний нездоланний бар'єр між Піренейським півостровом та іншою частиною Європи. Ці складчасті гори місцями перевищують 3000 м., а найвищою їх вершина є пік Ането (3404 м).

Такий рельєф Іспанії є сприятливим для розвитку гірськолижних курортів. Тому країна займає важливе місце серед країн світу, які мають змогу займатись лижними видами спорту. Сьогодні, Королівство Іспанія має шість основних регіонів, де на високому рівні розвинений гірськолижний туризм: Арагонські і Каталонські Піренеї, Кантабрійський, Іберійський, Центральний гірський ланцюг і Пенібетична гірська система.

Завдяки своєму географічному розташуванню кліматичні умови Іспанії вкрай різноманітні. На Піренейському півострові розрізняють три основні типи клімату: помірний морський на північному заході і півночі; середземноморський на півдні й узбережжі Середземного моря; та континентальний клімат у внутрішніх районах країни. Також крім основних виділяють ще три не основних, але визначальних кліматичних зон - субтропічного, гірського та альпійського типу. (рис.2)

Континентальний тип клімату поширений на більшості Піренейського півострова. Даний тип клімату сформувався в цій місцевості завдяки унікальному розташуванню самого півострова та природно-кліматичним особливостям Центральної Месети, різних гірських систем і властивостям території басейну ріки Ебро. Континентальний клімат характеризується широкою амплітудою добових і сезонних змін в температурі, низькою кількістю та нерегулярністю опадів з високим рівнем випаровування, що спричиняє до посушливості. Континентальний клімат Іспанії характеризується прохолодними зимами і теплим сухим літом. Зими в Месеті холодні, з потужними вітрами і високою вологістю, незважаючи на низький рівень опадів. За винятком гірських районів північного передгір'я Іберійських гір, в холодні періоди досить поширеним явищем є мороз та заморозки. Іноді навіть бувають снігові бурани. Середні температури взимку становлять від 0°С до 4°С. Літо на території Месети досить спекотне, безхмарне та посушливе: середня температура липня від 27°С до 32°С. Середня температура січня у Мадриді становить 4°С, а липня 25°С. Улітку найбільш жарка погода тримається в районі Андалузької низовини. В басейні ріки Ебро дещо відмінні особливості клімату від решти території Месети -влітку дуже спекотно і температура може перевищувати навіть 40 °C. На цій території характерна річна кількість опадів, що в цілому складає від 300 до 640 мм в рік. Проте, у більшості провінцій, розташованих на території Месети випадає близько 500 мм опадів на рік. На півночі, у центрі Месети та в басейні річки Ебро є два сезони дощів, один навесні (квітень-червень), а інший восени (жовтень-листопад). Для півдня Месети характерними вологими сезони є весна (березень) й осінь. Але навіть ці вологі сезони характеризуються нерегулярними і нетривалими дощами.

Океанічний тип клімату переважає на півночі Іспанії. Ця територія, яку часто називають «Зелена Іспанія», простягається від Піренеїв до північно-західних районів півострову, і характеризується відносно м'якою зимою, теплим, літом та, загалом, рясними опадами - близько 1000 мм за весь рік. Амплітуда коливань як добових температур, так і сезонних незначна. Середня температура січня становить близько 9°С, а липня - до 21°С. Великий вплив на кількість опадів в цьому районі має близькість Атлантичного океану. Саме тому на океанічному узбережжі опадів випадає значно більше аніж на сході. Найтриваліший дощовий сезон у цьому регіоні починається восени з жовтня і триває по грудень. Найпосушливішою ж порою вважається липень. Для північно-західного узбережжя Іспанії характерним є таке кліматичне явище як туман. На його формування впливають висока вологість і переважаючі фронтальні морські вітри. Всередині країни це явище майже не спостерігається, адже гори як природний бар'єр перешкоджають проникненню вологих циклонів зі сторони моря чи океану вглиб півострову.

Середземноморський тип клімату охоплює територію від Андалузьких рівнин (майже весь південь півострова), простягається уздовж усього південного і східного узбережжя Середземного моря аж до Піренеїв. Температура в середземноморській кліматичній зоні вища за континентальні у внутрішньому районі. Сезонні і добові зміни температури також не мають значної амплітуди коливань. Середні температури січня коливаються в основному від 10 °C до 13 °C у більшості районів середземноморської зони, і лише трішки прохолодніше на північно-східному узбережжі. Середні температури в липні становлять від +22 °C до 27 °C на узбережжі Середземного моря, і від 29 °C до 31 °C в глиб півострова. Літо на цій території характеризується пониженою вологістю. Для середземноморської кліматичної зони притаманні значні вітрові потоки: жаркі та сухі східні або південно-східні повітряні потоки, які зароджуються над Північною Африкою. Східні вітри, що приходять зі сторони Леванту, навпаки приносять з собою вологу і послаблюють атмосферну температуру.

Менші, незначні площі території охоплюють три не основні типи клімату. До гірських кліматичних он відносять ті території Іспанії, які знаходяться на висоті вище 2000 м. В цих районах зима м'яка та холодна, а літо жарке та спекотне. Середньорічна кількість опадів становить близько 150 мм. Для територій розташовані вище 3000 м характерні альпійські кліматичні особливості. На Канарських островах клімат переважно тропічний, середня температура взимку +25°С, влітку +26-28°С.

Пляжний сезон в Іспанії починається навесні в березні і триває майже три сезони - аж до листопада. Загалом, клімат Іспанії є сприятливим для розвитку приморських курортів країни.[6]

1.2 Бальнеологічні ресурси

Іспанія має величезні можливості для розвитку оздоровчого туризму через наявність значних бальнеологічних ресурсів. До бальнеологічних ресурсів відносять: мінеральні води, лікувальні грязі і озокерит. В Іспанії наявні понад 2 тисячі мінеральних та термальних джерел з лікувальними властивостями. На їх базі було відкрито понад 120 бальнеологічних, лікувально-оздоровчих центрів. Отже, країна має потужні бальнеологічні ресурси, і вважається одним з найбільших оздоровчих курортів Європи.

Використання мінеральних джерел в Іспанії почалося багато віків тому. Сфера лікувального відпочинку набула значної популярності в країні після 90-х років ХХ ст., коли люди, внаслідок активного пропагування, зацікавилися природною медициною та здоровим способом життя. Це призвело до стрімкого розвитку бальнеологічних курортів. Курорти розташовані майже у всіх районах країни, починаючи від прибережних районів і закінчуючи гірською місцевістю. В країні дуже широко поширена бальнеотерапія. Температура в деяких джерелах досягає 60о и вище. Тут є найрізноманітніші за змістом види мінеральних вод: натрієві, сульфатні, залізисті, сульфідні, вуглекислі тощо. Також оздоровчі центри пропонують: лікування морем, таласотерапію, кліматотерапію, гідротерапію і т.д. Створені курорти, що функціонують весь рік.

Процвітаючою сьогодні є культура SPA, заснована ще стародавніми римлянами. Саме вони, колонізувавши Іспанії започаткували тут культуру прийому вод.

Понад 100 років в країні функціонує Національна асоціація бальнеологічних ресурсів, яка об'єднує профільні регіональні організації в Каталонії, Андалусії, Співтоваристві Валенсії, Арагоне, Естермадурі і інших автономних співтовариств.

У Барселоні проводять лікування захворювань опорно-рухового апарату, захворювань суглобів, проводять косметичні процедури тощо. Поблизу Барселони знаходиться кілька зон термальних джерел, які відомі з часів Римської імперії. У тридцяти шести кілометрах від Барселони на узбережжі знаходиться курорт Кальдас де Естрак, в тридцяти кілометрах на північний захід знаходиться Кальдас де Монтбуі, а в двадцяти п'яти кілометрах знаходиться Ла Гарріга.

У бальнеологічних курортах Валенсії позбавляють від захворювань серцево-судинної системи та органів дихання, хвороб опорно-рухового апарату. Також, на цих курортах проводять лікування дерматологічних захворювань.

Найвідомішими оздоровчими курортами Іспанії вважаються Lanjaron, Panticosa, Archena, La Toja, Solan de Cabras, Vichy Catalan и Cestona.

Наведений вище матеріал дає зрозуміти, що рельєф Іспанії та її кліматичні умови є дуже привабливими для розвитку туризму в країні. Величезна кількість гірських систем дає змогу забезпечити Іспанію якісними, популярними серед інших країн гірськолижними курортами. Розташування країни в середземноморському типі клімату та вихід до Середземного моря та Атлантичного океану сприяють розвитку приморських курортів. Завдяки наявності значної кількості лікувальних джерел, сприятливості клімату та використанню старовинних методик лікування Іспанія приваблює прихильників оздоровчого туризму з усього світу.

2. ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНІ РЕСУРСИ ІСПАНІЇ

2.1 Історико-культурні та археологічні ресурси

Історико-культурна спадщина Іспанії багата та різноманітна. Колорит цієї країни та її краса багато віків надихали Пікассо, Гойю, Веласкеса, Далі тощо. Вплив різних народів, релігій, культур, граничне положення між Європою та Африкою, замкнутість Середземномор'я та безкраї простори Атлантичного океани - все це знайшло відображення в величних пам'ятниках і найцікавіших традиціях Іспанії. Всі покоління правителів Іспанії мали на меті воз'єднати культуру, але культурна традиції Іспанії різноманітні як і раніше. Деякі регіони і по сьогоднішній день пишаються своєю самобутністю та самостійністю. Іспанія - це дивовижне поєднання різних культур: кельтської, грецької, фінікійської, римської, арабської, іудейської та християнської. Величезного впливу іспанська культура зазнала за часів панування на території Іспанії арабів, яке тривало майже 8 століть. Вплив арабів значно розвинув культуру орнаменту в іспанському мистецтві. Внаслідок цього в Іспанії залишилося безліч пам'яток архітектури в мавританському стилі, серед них мечеть в Кордові (8 ст.) та палац Альгамбра в Гранаді (13-15 ст.). Наступною була епоха католицької середньовічної культури, яка досягла свого апогею після повернення християнами земель, що були завойовані арабами. Чудовими пам'ятками тієї епохи є романські церкви і монастирі, величні кафедральні собори і храми, королівські палаци і замки знаті - все це і по нині залишається значною частиною сучасної Іспанії.

В країні налічується величезна кількість замків, фортець, палаців. Лише в одному Автономному Співтоваристві Мадрид їх налічується 75. В Андалусії 989, Естремадура - 156, Кастилії-і-Леоне 526, Кастилії-ла-Манчі - 373, Валенсії - 516. У Галісії - 58, Астурії - 26, Кантабрії - 137, Ріохе - 34, Країні Басків - 69. У Наваррі - 104, Арагоні - 287, Каталонії - 466, Мурсії - 132. На Канарських островах - 32, Балеарських - 28 і нарешті в автономних містах Сеута і Мелілья 11 і 9 відповідно. Замки Іспанії - невід'ємна частина її туристичного потенціалу. Вони просякнуті історією і символізують нерозривний зв'язок минулого і сьогодення.

Замок Алькасар - одна з найвідоміших пам'яток Сеговії. (рис.3) Алькасар розташований на скелястій височині між двома річками Ерезма і Кламорес (Eresma і Clamores). Будівництво цього величного замку ймовірно почалося в останній чверті XI сторіччя, при королеві Альфонсо VI. Вперше ця споруда згадується в документах в 1122 р. Фортеця побудована в перехідному романо-готичному стилі, з внутрішньою обробкою в стилі мудехар. Алькасар - один з найвідоміших замків в Іспанії унаслідок того, що багато іспанських королів мешкали в ньому, наприклад король Фердинанд III, король Альфонсо Х, король Хуан II і король Енріке IV. У 1474 році в цьому замку Ізабелла була оголошена королевою Кастилії. Карл III заснував Королівський Артилерійський Коледж. Король Пилип II, син імператора Ріськой імперії Карла V, перебудував Алькасар, змінивши в ньому форму дахів. Він зробив їх конічними, подібно до його рідних, фламандських дахів. У 1862 Алькасар був спустошений пожежею. У 1882 був відновлений з використанням старих малюнків інтер'єру. У XIX столітті замок був підданий ще одній реконструкції. Після цього тут розмістився Військовий Архів, пізніше Академія Артилерії і Музей, проте з середини ХХ століття Алькасар став використовуватися тільки як музей.

Замок Аревало розташований в області Авіла. Споруда являє собою квадратну фортецею з могутніми кутовими баштами і однією D-образною центральною баштою. Перша згадка цього замку відноситься до часів короля Педро I Жорстокого. Тут була замкнутою впродовж свого життя його дружина Бланка Бурбонська. Король Енріке IV подарував замок Аревало своєму васалові дону Алварезу, за часів якого фортеця була кардинально перебудована. Протягом XVIII століття та першої половини XIX століття замок поступово руйнувався. У 1950-х Міністерство сільського господарства відновило замок, перетворивши фортецю протягом короткого часу на хлібний бункер, а згодом в музей.

Ще одним з найвідоміших замків Іспанії є замок Кока (ісп. Castillo de Coca). (рис.4) Цей замок був споруджений в XV столітті за часів могутнього архієпископа Севільї Алонсо Фонсека та під час владарювання короля Енріке IV Кастильського. Фортеця розташована в місті Кока (Coca), в провінції Сеговія (ісп. Segovia), що знаходиться у складі автономного співтовариства Кастилія і Леон розташованого в центрі Іспанії. Замок оточений подвійною фортечною стіною, завширшки 2,5 метри з багатокутними кутовими баштами з безліччю коридорів і воріт, а також глибоким сухим ровом. Замок Кока є яскравим зразком фортифікаційного мистецтва в стилі мудехар. Замок належав сімейству Альба. Сьогодні ця фортеця використовується як школа лісничих.

Іншим популярним замком серед туристів вважається замок Енсинас. Період його спорудження вважають XIV століття. Це невеликий квадратний замок з двома кутовими баштами. У двох інших кутах стіни нарощені до висоти башт, тому створюється помилкове враження, що у замку чотири кутові башти. Замок оточений виритим невеликим ровом. Зараз до замку можна потрапити через звичайний міст, раніше ж рів перетинали за допомогою розвідного мосту. Впродовж століть фортеця руйнувалася і лише в 1950 році, коли його придбало Міністерство сільського господарства і вирішило зробити тут сховище злаків, замок був трохи відновлений.

Також в країні представлений цілий ряд замків та фортець як, наприклад, замок Монтеалегре, фортеця Малага,замок Віллафуерте, Королівський замок Оліте та інші, які представляють собою значну історичну цінність та є вагомою частиною історико-культурних туристичних ресурсів Іспанії.

Археологічні пам'ятки, які представляють значну цінність не лише для Іспанії, але й для світу в цілому були знайдені майже повсюдно не території королівства. Наприклад, археологічні розкопки, що проводились у 2000 році в Сьєрра де Атапуерка виявили скам'янілі рештки одних з перших людських поселень в Європі, яким вже понад 1 мільйона років. Вони є винятково значущими для вивчення розвитку людського життя впродовж багатьох століть.[7]

Однією з найважливіших археологічний пам'яток є археологічне зібрання Таррако, Таррагона, 2000 рік. (рис.5) Таррако - це древнє місто на узбережжі Середземного моря (нині Таррагона), яке було одним із перших міст Римського періоду і першим торгово-діловим центром Римської Іспанії. Розкопки відкрили світу залишки стародавніх будівель того періоду, хоча збереглись вони тільки фрагментально. Це було зумовлено тим, що споруди зуміли зберегтись під уламками інших, більш нових будівель. Цей археологічний комплекс будівель демонструє багатство та красу римського міста, що привертає агу багатьох туристів.

Іншим важливим археологічним зібранням є зібрання Меріди, Бадахос, 1993 рік. Місто Меріда була заснована в 25 році до н.е. як колонія Емірату Аугуста та була столицею Лузітанії. Пам'ятники старої частини міста добре збереглися і включають в себе стародавній міст через річку Гуадьяна, амфітеатр, театр, стародавній цирк і цілу систему постачання міста водою. Це зібрання майже цілого древнього міста римського періоду, що збереглося, представляють для сучасності великий культурний і історичний інтерес та значно підвищує туристичну привабливість країни.

Єдиним у своєму роді архітектурним пам'ятником греків в Іспанії є руїни в Ампуріас (Емпорій). (рис.6) Вони були відкриті в 1907 році Музейним суспільством Барселони. Руїни Емпорія в даний час прекрасно вивчені. Вони належать самому ранньому грецькому полісу на іспанському узбережжі. Встановлено, що кріпосне спорудження греків йшло з заходу на схід, з трьома вежами, з вигином і продовженням з півдня на північ.

Значною археологічною пам'яткою є печери Альтаміри, розвідані в 1985 році. Печера Альтаміра і її наскальні малюнки із зображенням тваринного світу, створені близько 15 000 років тому. Це найвизначніша серед численних археологічних знахідок в землі і печерах.

2.2 Музеї та виставки

Королівство Іспанія нараховує близько 80 офіційних державних музеїв і галерей. Найбільші національні музеї зосереджені в великих містах, але і в невеликих населених пунктах можна зустріти багато цікавих музеїв, які розповідають про місцеву історію, мистецтво, народну творчість і традиції.

Мадрид одне з міст, що налічує найбільшу кількість музеїв країни. Найперше слід відмітити Національний музей живопису і скульптури або музей Прадо. Адже, це один з найбільших і значущих музеїв європейського образотворчого мистецтва. В музеї представлена прекрасна колекція робіт Ель Греко, Веласкеса, Мурільйо і Гойя, Ботічеллі і Тіциана, Рембрандта. Також значну популярність посідає національний музей сучасного мистецтва, що спеціалізується на живописі іспанських художників, починаючи з 1800 року. Національний археологічний музей, що має не тільки багату колекцію експонатів, але і найзначнішу бібліотеку літератури по археології. До того ж в Мадриді знаходяться і інші музеї, які привертають увагу туристів: Національний етнологічний музей, який має експонати з іспанських колоній, Музей природничих наук, Музей іспанського народу тощо.

Найбільш відвідуваним музеєм Барселони є Музей Пікассо, в якому розказується про його життя та творчість. Також Барселона славиться своїм морським музеєм та музеєм археології, в якому представлені експонати фінікійського, старогрецького, давньоримського і вест-готського мистецтва. Також охочі Барселони можуть відвідати музею сучасного мистецтва, який має постійні та змінні виставки. Тут виставляють роботи таких художників, як Александр Кальдер, Пауль Клі, Антоні Тапіс.

Музей Сан Піо V в Валенсії вважається другим мистецьким музеєм Іспанії після Прадо. Також цікавим є Національний музей кераміки, який розміщений в Палаці Маркіза Двох Вод. Мають право на увагу Музей сучасного мистецтва та Музей Фальяс. Музей Фальяс розмістився в будівлі колишнього заїжджого двору. У музеї можна побачити колекцію фігур "нінот" виготовлених із папьє-маше. (рис. 9) Висота творінь подекуди сягає 20 метрів. Вони зображають політиків та казкових героїв, музичних виконавців та інших знаменитостей, а також замальовки на тему подій сучасності. Як правило, автори фігур висміюють те або інше явище в житті суспільства, не забуваючи і самих себе. В музеї представлені ляльки врятовані від спалювання на вогнищі загальнонародним голосуванням в ніч на Сан Хосе. Тут також виставлені численні афіші, фотографії і інші експонати, пов'язані з цим знаменитим святом Валенсії.

Перебуваючи в Гренаді туристи зазвичай відвідують Національний Музей Іспано-Мавританського мистецтва та Музей Мистецтв, які розміщені в палаці Мексуар.

Серед музеїв Севільї потрібно відмітити Музей Винахідливих Мистецтв, де знаходиться друга, після музею Прадо, пінакотека (приміщення для зберігання живописних зображень.) Іспанії.

Одними з найпопулярніших музеїв археології Іспанії вважаються археологічний музей в Кадисі з багатою колекцією предметів давньоримського і карфагенського мистецтва; Археологічний музей Андалусії, який має зразки римських бюстів, кераміки, мозаїки і середньовічної археології. [8]

У 2004 році іспанський Археологічний музей Аліканте завдяки своїм неординарним виставкам і освітній програмі, був оголошений Кращим європейським Музеєм. Цей музей був відкритий в 1932 році за сприяння президента Республіки Нісето Алькала Самора. Фонди музею нараховують понад 80000 експонатів величезної історичної цінності, які крок за кроком розповідають про розвиток людини і цивілізацій, що проживають на берегах Середземного моря, протягом 100000 років.

Розглянувши цей розділ можна дізнатись наскільки Іспанія неповторна в своїй культурі. Іспанці ретельно оберігають свої визначні пам'ятки і традиції, за допомогою туризму показуючи всьому світу їхню красу. З найцікавіших пам'яток створюють музеї. Захоплюючими є іспанські фестивалі. Також однією з візитних карток Іспанії є її чудові середньовічні замки та фортеці.

3. СУЧАСНИЙ СТАН ТУРИЗМУ В ІСПАНІЇ

3.1 Місце туристичної галузі в економіці Іспанії

іспанія туристичний рекреаційний археологічний

Туризм в Іспанії - це найбільша галузь економіки, частка якої в розмірі ВВП становить 12%. В 2010 році Іспанію відвідало 52,2 млн. туристів і близько 91% з них - європейці. В порівняні з минулим 2009 роком це число зросло на 1,4%, що становить близько 800 тис. чоловік. Згідно статистики Всесвітньої Організації Туризму, за цим показником Іспанія посідає 4 місце в світі після Франції, США та Китаю. Дохід від туристичної галузі збільшився на 2,5% і склав близько 37 млрд. євро. Він покриває на 136,6% негативне сальдо торгового балансу країни та забезпечують роботою 2,6 млн. чоловік, що складає більше 10% всього активного населення. Впливають на розвиток транспорту та інших галузей промисловості. Сфера туризму в Іспанії знаходиться під контролем держави, що значною мірою пояснюється можливостями самої країни розвивати туристичний бізнес, прагненням зберегти історичні пам'ятки своєї культури.

З точки зору Європейського Фонду освіти по питанням захисту навколишнього середовища іспанські пляжі вважаються одними з найкращих у Європі. При цьому основними критеріями є якість води, безпека, що включає систему рятівних і сповіщальних заходів, послуги, що надаються на пляжах тощо.

Значні результати в галузі туризму досягнуті завдяки державній підтримці. Управління туризмом здійснює Міністерство економіки і фінансів, у складі якого є Генеральна дирекція в справах туризму. Під його контролем знаходиться Інститут в справах туризму Іспанії «Туреспанья». Його представництва знаходяться в багатьох державах світу.

Найбільш відомі туристичні компанії, що працюють на ринку Іспанії: Club de Vacaciones, Iberojet, Tiempo Libre, Travelplan, Ultramar Express, Viajes Ecuador, Viajes El Corte Ingles, Viajes Insular, Viajes Marsans, Viajes Melia, Viajes Iberia, Viajes Halcon. Щорічно в січні в Мадриді проводиться міжнародна виставка туризму ФІТУР. [9]

80% послуг, що пропонуються іноземним туристам, являють собою модель відпочинку «сонце і море». Ця модель, безвідмовно діяла в останні десятиліття, проте в останні 2-З роки стала втрачати позиції через зростання конкуренції інших країн з теплим кліматом і чудовими пляжами.

3.2 Оцінка туристичної інфраструктури Іспанії

Туристична інфраструктура Іспанії чудово розвинена та володіє якістю і різноманітністю. За даними іспанського Національного інституту туризму, в Іспанії налічуються понад 11 тисяч готелів, з яких 1872 готелі відносяться до категорії чотирьох та п'яти зіркових. Вони становлять близько 16% всіх Іспанських готелів і майже третину від загальної кількості місць розміщення. У цьому секторі працюють 144 тис. службовців. В цілому загальна кількість місць розміщення в Іспанії складає 1.04 млн., з яких 86% належить готелям. Найбільше кількість готелів розташована в Каталонії (1197 готелів і готельних закладів), а найбільше число місць пропонують Балеарські острови (301957). До послуг туристів також 58.8 тис. ресторанів і 226 тис. барів, 172 майданчики для гольфу, 27 гірськолижних станцій, 226 спортивних портів, призначених для занять парусним спортом. Туристів обслуговують 2.992 туристичних агентств з філіями.

За даними нещодавнього опитування 71% туристів вважали за краще зупинятися в готелях (34,1 мільйон чоловік). У родичів та друзів розміщувалося 15% туристів (7,4 мільйона). 7% туристів зупинялися в приміщенні, що знімалося. Середній період мешкання туристів в готелях склав 7 днів рівно, тоді як безкоштовне мешкання (у друзів, в сім'ї або у власному будинку) тривало в середньому 13 днів, а в тимчасово-знятому приміщенні - 11 днів.

Готельний сектор Іспанії добре розвинений і представлений об'єктами різного класу і різних форм власності. Існує декілька видів житла, що відрізняються один від одного по рівню цін, місцеположенню і якості послуг, що надаються. Це: готелі, парадори, осталі, квартири, кемпінги і курорти.

Готелі Іспанії категоризуються по міжнародних стандартах, категорії позначені кількістю зірок від однієї до п'яти. Проте, п'ятизіркових готелів у Іспанії небагато. Найбільший об'єм по розміщенню належить готелям класу двох та трьох зірок, які дуже близькі по набору послуг. За статистикою розміщення мандрівників в готельних закладах близько 54% мандрівників були іспанцями, хоча майже кожні дві з трьох проведених в готелях ночей були здійснені іноземцями.

Парадори розміщуються в переобладнаних під готелі фортецях, замках, монастирях і палацах - в будівлях, що мають історичну і архітектурну цінність. Парадори зазвичай розташовуються в живописних місцях, користуються хорошою репутацією. Це найбільш дорогий тип розміщення. По всіх країні налічується 86 парадор.

Осталі - це так звані студентські готелі міжнародної мережі «Hotels». Ціни тут в 2-3 рази нижче, ніж в найдешевших готелях, зручності відповідають вартості.

3.3 Туристсько-рекреаційні території

Різноманітність гірського ландшафту на території королівства зумовили наявність значної кількості гірськолижних курортів. У Іспанії для туристів є прекрасні можливості для відпочинку на гірськолижних курортах, причому в деяких випадках існує унікальна можливість сумістити катання на гірських лижах з відпочинком на побережжі.

Сьєрра Невада - найпівденніший гірськолижний курорт Європи, розташований в 32 км. від Гранади. (рис. 11) У ясну погоду з його вершин відкривається незабутній вигляд на Середземне море, за яким виразно є видимими контури Африканського континенту. Завдяки відмінному клімату, численні туристи, що не раз побували тут, вважають курорт одним з кращих в світі. Яскраве сонце, м'який сніг і чудово сплановані траси - його основні переваги. Протягом сезону, який триває з середини грудня до початку квітня, температура біля підніжжя гори коливається в межах плюс 5 - 10°С, на схилах - від 0° до плюс 5°С. Довжина траси 61 км, має 19 підйомників.

Бакейра Берет був заснований в 1964 р., в даний час перетворився на найбільший гірськолижний курорт Іспанії. Особливість цього курорту - атлантичний клімат, який забезпечує курорт надійним снігом. Друга перевага - могутні підйомники і відмінна підготовка трас. Південніше, ніж у альпійських курортів, розташування долини забезпечує і велику тривалість світлового дня. Снігу вистачає протягом всього сезону. Навіть коли у всій Європі немає снігу, тут можна спускатися на лижах прямо до села. Хоча гармати в Бакейра Берет далеко не завжди потрібні, їх встановлено більше 500 і вони відмінно виконують своє завдання. Довжина траси - 87 км, має 27 підйомників.

Ще одним відомим гірськолижним курортом вважається Ла Моліна. Вершини, що нависають над курортом, - списи Лангада (1406 м), Тоса дАльп (2537 м) і Тосса (2535 м) - входять в гірську систему Ла Сьєрра де Кади. По схилах гір проходять дуже цікаві траси, на яких по ночах працюють ратраки, приводячи їх за любої погоди у відмінний стан. На всіх станціях курорту - кафе, ресторанчики з дуже смачною, трохи гострою іспанською їжею і дивовижними винами. За безпекою туристів стежать рятувальні служби і лижні патрулі, а нестачу снігу компенсують могутні сніжні гармати. Довжина траси - 44 км, має 13 підйомників.

У іншому курорті - Маселлі - схили більш "спортивні", траси серйозніші, ніж в Ла Молнії . Сюди із задоволенням приїжджають гірськолижники, що добре володіють технікою катання. Для альпійської зони характерний хороший фірн, а трохи нижче красиві ділянки серед лісу, з просторими галявинами. Довжина траси - 57 км, має 13 підйомників.

Прихильники оздоровчого відпочинку також мають можливість відпочити на оздоровитись на бальнеологічних курортах Іспанії.

Кальдес де Монубі (Барселона) розташувався на відстані 28 км від материка, він завоював популярність протягом "золотого століття" водолікування, з другої половини XIX столітя і до середини XX століття. На сьогоднішній день в ньому працює п'ять центрів. Кожен з них має свої відмінні риси. Велику популярність в Кальдес де Монубі здобув фонтан з найгарячішою водою в Іспанії (76°С).

Термальний курорт Ла Гарріга розташований за 35 км. від Барселони. Його гарячі цілющі води (до 60°С) відомі з часів Римської імперії. А в середині XV століття тут була побудована лікарня на гарячих водах - Hospital de Banys.

У містечку Кальдес-де-бесайя майже круглий рік працює бальнеологічний центр Las Caldas de Besaya, готель якого розрахований на 180 гостей. Місцеві цілющі води використовували ще римляни. Центр пропонує термальні ванни з підводним гідромасажем, бульбашкові ванни та різні види душу і масажу. Тут лікують ревматизм, захворювання органів дихання і нервової системи.

Невисоко в горах поряд з р. Урола розташований відомий бальнеологічний центр Честона, відкритий з початку квітня до середини грудня. Тут є два цілющі джерела, відкритих ще в 1792 році. Води одного корисні для печінки, іншого - для нирок. У центрі застосовують різні види масажу, є сауни, лазні, термальні ванни та басейни.

Містечко Кальдес де Малавелья, побудований у джерел цілющих гарячих вод, знаходиться приблизно посередині між Жироною і побережжям. Місцеві термальні води (в середньому близько 60° C) п'ють при ревматизмі, порушенні обміну речовин, стоматологічних захворюваннях. Також цими водами заповнюють спеціальні басейни.

Бальнеологічний курорт Арчена на північний захід від міста Мурсія. Він розташований в долині річки Сегура, що впадає в Середземне море. Як курорт він функціонує з кінця ХVIII століття. Термальні (52,5°С) сульфідні, хлоридні, натрієві води мінеральних джерел використовуються для ванн головним чином при захворюваннях органів руху і опори, шкіри. Джерела були відомі ще римлянам, що назвали їх Арксилаксіс.

Цікавим є курорт Пералада. Пералада - один з центрів виноробства Каталонії, що дозволило відкрити тут в 2001 році центр енотерапії Wine Spa з винними ваннами, пілінгом виноградними кісточками, масажем з шкіркою винограду і іншими процедурами на основі винограду і вина. Тут можна пройти по «маршруту здоров'я», рекомендованому римським патриціям знаменитим лікарем Аськлепіадом, який говорив, що лікувати хворих слід «безболісно, скоро і приємно».

В Іспанії наявна велика кількість приморських курортів на узбережжях як Середземного моря так і Атлантичного океану.

Коста Брава - в перекладі з іспанської "Дикий берег" - вражає картиною дійсно диких, омиваних морським прибоєм скель, і бухт з прекрасними піщаними пляжами. Курорт Коста Брава розташований на північ від Барселони. Це одна з територій, де Іспанія граничить з Францією. Завдяки незначному хвилюванню на морі і м'якому клімату, Коста Брава - справжній рай для любителів активного відпочинку. Тут можна займатися парусним і іншими видами водного спорту, покататися з гірок численних аквапарків, а також показати себе в грі в гольф, удосконалити майстерність в лижному спорті та рибалці.

Коста Дель Маресме - морське побережжя, що простягнулося на 50 км. на північ від Барселони до гирла річки Тордера. Цілющі джерела мінеральних вод, чисте море, сучасні комфортабельні готелі і гостинність жителів сприяли бурхливому розвитку цієї курортної зони в Каталонії. Калелья - туристська столиця Коста дель Маресме, відома своїм широким, протягнутим більш ніж на 3 км, піщаним пляжем, сучасними комфортабельними готелями, незліченними ресторанами, дискотеками, нічними клубами і магазинами, що пропонують широкий вибір товарів.

Побережжя Коста дель Гарраф тягнеться від Барселони до Кубельяса. Чаруючи прекрасною природою і прекрасним кліматом, Коста дель Гарраф в той же час таїть для мандрівників багато привабливого, оскільки тут прекрасно поєднується багате минуле з досягненнями сучасної курортної індустрії. Створені особливі умови, як для масового, так і для елітарного відпочинку. Центром побережжя є один з найпопулярніших морських курортів - місто Ситжес. Цей курортний центр, що відрізняється красою, розташований в 36 кілометрах від Барселони, став відомий багато в чому завдяки великим іспанським художникам. Прекрасне поєднання стародавніх кварталів і будов із затишними барами, ресторанами і магазинчиками додає цьому старовинному містечку своєрідний шарм, що так цінується туристами.

Коста-Даурада («Золотий берег») - узбережжя провінції Таррагона в автономній області Каталонія, що отримало назву через свої довгі піщані пляжі. Коста-Даурада - курортний регіон, тільки у двох містечках тут є діючі порти - у Вілланова-і-ла-желтруі й в Эль-Вендрель.

Побережжя Коста-Ачазар, що займає берегову лінію провінції Кастельон в Співтоваристві Валенсії, є одним з ттих, що найдинамічніше розвиваються на території Іспанії. Коста-Ачазар, що в перекладі з Іспанії означає «квітка апельсинового дерева», отримала свою назву завдяки багатим плантаціям апельсинових дерев, що свідчить про сприятливий клімат цього побережжя, де переважає сонячна погода (300 сонячних днів в році) і в той же час не буває задушливої жари за рахунок близькості моря. На курортах Коста-Ачазар прекрасно поєднується широка готельна база і розвинена інфраструктура сервісу, що щорічно оновлюється і доповнюється новими послугами, що перетворює це побережжя на один з найпрестижніших туристичних напрямів в Іспанії.

Коста Бланка (Білий берег) - відомий середземноморський курорт Іспанії. Відмінні риси цього побережжя: сприятливий клімат, з м'якою зимою і тривалим купальним сезоном; дивовижна різноманітність пейзажів, де зелені долини змінюються гірськими схилами, а широкі пляжі чергуються з невеликими затишними бухтами в оточенні скельних обривів; широка інфраструктура відпочинку - тут кожен зможе вибрати для себе найбільш відповідний варіант; розваги на будь-який смак і звичайно ж тепле ласкаве море.

На крайньому південному заході Іспанії, на побережжі, омиваному Атлантичним океаном, в провінціях Кадіс і Уельва, розташувалася курортна зона Коста-де-ла-Лус, яка зі своїми природними можливостями здатна конкурувати з кращими іспанськими і європейськими туристичними центрами, але при цьому володіє незаперечною гідністю - невинною, майже незайманою природою. Багатокілометрові атлантичні піщані пляжі, порослі соснами дюни поєднується тихою красою національних парків.

Тенеріфе - найбільший з островів Канарського архіпелагу, розташований трохи недалеко від західного побережжя Африки. На острові панує вічна весна і гарна погода. Географічне положення острова, а також дія деяких сприятливих чинників підтримують теплу температуру круглий рік. У будь-який час роки шкала термометра коливається від +20°С до +27°С. На острові можна займатися будь-яким водним видом спорту у будь-який час роки. [12]

3.4 Місце Іспанії на світовому туристичному ринку

В Іспанії питання туризму координує Державний секретаріат з питань торгівлі, туризму та малого бізнесу, підлеглий Міністерству економіки. Крім Державного секретаріату Міністерству підпорядковуються: Центральна дирекція з туризму, яка займається адміністративними питаннями та розробками загальних напрямів державної політики у сфері туризму; готельна мережа "Paradores" (83 готелі, розміщені в будинках, що становлять історичну цінність); два виставково-конгресних центри (в Мадриді й Малазі) та Іспанський інститут туризму - "Turespaca".

Повноваження самого Міністерства економіки невеликі. Такі важливі функції, як ліцензування, сертифікація послуг, розробка стратегії розвитку туристичної індустрії є прерогативою місцевої влади. З метою координації їх діяльності в країні створена Рада з розвитку туризму, до складу якої входять представники державних органів влади всіх рівнів та представники приватного бізнесу.

Іспанський інститут туризму "Turespaca" займається залученням іноземних туристів, здійснюючи рекламну діяльність та промоцію іспанських курортів за кордоном. Дана організація має широку мережу інформаційних офісів в Іспанії та 29 представництв у 21 країні світу. Інститут повністю фінансується з державного бюджету. [4]

Як результат, Іспанія посідає перше місце у світі за обсягом річного бюджету для проведення політики просування національного туристичного продукту за кордоном, 70% якого надається урядом країни.

На сьогоднішній день Іспанія міцно займає лідируючі позиції в рейтингу світових туристських держав, як по кількості іноземних туристів, так і по доходах в галузі. Швидкими темпами ростуть доходи туристичної індустрії - вони майже перевищили 3 млрд. євро. У 2010 році Іспанія отримала найбільші доходи від туризму серед країн Європи. Це пояснюється певною політикою уряду Іспанії, направленої на зведення індустрії туризму в основну галузь економіки, що дає гігантські доходи до бюджету держави.

Ще одним важливим показником розвитку туристичної індустрії є індекс конкурентоспроможності сектору туризму та подорожей. Ін. створюється на онові аналізу таких факторів як нормативно-правова база у сфері туризму; туристичне бізнес-середовище та інфраструктура; людські, культурні та природні ресурси кожної країни у сфері туризму. У 2011 році Іспанія увійшла до 10 держав, що очолюють цей рейтинг. Так, Королівство Іспанія, понизивши свої позиції у порівнянні з 2009 роком, посіло 8 сходинку з показником 5.29, поступившись Швейцарії, Німеччині, Франції, Австрії, Швеції, США та Великобританії.[10]

У 2005 р. вперше за всю туристичну історію Іспанії тут було зареєстровано рекордну кількість в 75,5 млн. прибуттів іноземних туристів, що висунуло її на почесне друге місце у світі після Франції. США, які протягом багатьох років мали "срібло", були змушені переміститися на третю сходинку пошани.

За рейтингом Світової організації туризму, що розраховувався за обсягом доходу у 2010 році Іспанія посіла 2 місце в світі після США. Її дохід в минулому році склав близько 37 млрд. євро. Іспанський уряд має великий досвід успішного розвитку і просування туризму, в першу чергу - курортного: сьогодні кожна третя відпустка біля моря в Європі проводиться на побережжі Іспанії.

91% усіх туристів, що відвідують Іспанію - жителі європейських країн. За даними іспанського Міністерства промисловості, туризму і торгівлі, найбільшим попитом користуються курорти Канарських островів (26,2% від загального числа туристів), Каталонії (23,7%), Андалусії (13,7%), Валенсії (8,2%) і Балеарських островів (6%).

Аналізуючи сучасний стан туризму в Іспанії, зрозуміло, що країна чудово розвинена і забезпечена необхідними умовами для залучення туристичних потоків. Королівство Іспанія має потужну готельну базу, що дає можливість тимчасово мешкати в країні туристам з різними фінансовими можливостями. Країна має ряд різноманітних курортів, що забезпечують клієнтів будь-якими видами відпочинку - від купання в теплому морі до катання та лижах чи сноуборді.

На сьогоднішній Іспанія міцно займає лідируючі позиції в рейтингу світових туристичних держав. Основний потік доходів до країни здійснюється саме через туризм. Найпопулярнішими районами відпочинку Іспанії є курорти Канарських островів, Каталонії, Андалусії, Валенсії і Балеарських островів.

ВИСНОВКИ

Аналіз туристичного потенціалу і сучасного розвитку туристичної індустрії дозволяє зробити висновок, що Королівство Іспанія має значні переваги в туристичній галузі. Туризм як високоприбуткова галузь впливає на економіку Іспанії. Завдяки туризму підвищився рівень життя населення, а географічне положення Іспанії, її природнокліматичні ресурси, культурно - історичні визначні пам'ятки стають благом, що приносить велику економічну користь. Переваги географічне положення країни - розташування на крайньому заході Європи, близько 2/3 її берегової лінії омивається водами Атлантичного океану та Середземного моря. Також країна займає вигідне економічне положення - їй пощастило перебувати в самій розвиненій частині світу, брати участь у всіх економічних питаннях Європи, в той же час зберігаючи свої унікальні традиції і етнокультурну.

Туризм в Іспанії почав розвиватися достатньо давно, що сприяло розвитку туристичної індустрії, яка в даний час знаходитися на високому рівні. Іспанія - держава, що посідає провідні позиції серед туристичних країн. Тут існує розвинута і сучасна дорожня сітка, що дозволяє туристам швидко і в комфортабельних умовах подорожувати по всій країні. Туристична інфраструктура Іспанії знаходиться на достатньо високому рівні, що відзначається значною якістю. Готелі в Іспанії відзначаються високими стандартами і розраховані на клієнтів з різними фінансовими можливостями.

Ще однією перевагою Іспанії, яка приваблює міжнародних туристів - це найрізноманітніші види відпочинку, такі як катання на водних лижах, дайвінг, рибалка, оздоровчий та екскурсійний відпочинок. Також туристи мають можливість відвідати високоякісні гірськолижні курорти.

Іспанія є досить перспективною туристичною країною. Держава вкладає значні кошти в розвиток туристичної індустрії, що зумовлює продовження покращення її інфраструктури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Країнознавство: Довідник / Г.Д. Довгань, А.Й. Сиротенко, О.Г. Стадник. - Х.: Веста, 2010. - 480 с.

2. Бейдик О.О. Рекреаційна географія : навч.-метод, комплекс дисципліни / О.О. Бейдик. - К.: Обрії, 2007. - 96 с.

3. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по геогр. специальностям / А.Ю. Александрова. - М.: Аспект Пресс, 2001. -464 с.

4. Інформаційний веб-сайт. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.spain.com.ua/ua/turismo_ispania

5. Офіційний сайт Світової організації туризму. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://unwto.org/

6. Інформаційний веб-сайт Укрінформ. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://svit.ukrinform.ua/Spain/

7. Офіційний веб-сайт туризму Іспанії. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.spain.info/resultados/resultados.html?c3=&l=ru&c1=Arte+y+cultura&c2=Museos&text=false&Aceptar=%D0%9E%D0%9A

8. Офіційне інформаційне представництво Іспанії. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ispaniya.net/ekonomika-ispanii/tyrizm-ispanii.html

9. Туристичний портал Іспанії. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.tourspain.org/

10. The Travel & Tourism Competitiveness Report 2011. Beyond the Downturn. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/WEF_TravelTourismCompetitiveness_Report_2011.pdf

11. Офіційне інформаційне представництво Іспанії. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ispaniya.net/blogsection/ispanskie-kyrorty/

ДОДАТОК

Рис. 1 - Рельєфна карта Іспанії

Рис. 2 - Таррако

Рис. 3 - Ампуріас


Подобные документы

  • Сучасний стан туризму в Іспанії: розвиток транспортної і туристичної інфраструктури. Історико-архітектурні ресурси держави: музеї, галереї та виставки. Природні туристсько-рекреаційні ресурси країни: рельєф, клімат, водні та бальнеологічні ресурси.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 27.10.2014

  • Загальні відомості про Республіку Словенію. Природно-рекреаційні умови та ресурси країни. Природоохоронні території, історико-культурні рекреаційні ресурси, соціально-економічні умови. Опис рекреаційно-туристичної галузі, районування території країни.

    курсовая работа [4,1 M], добавлен 11.03.2011

  • Фізико-географічні умови розташування, географія та використання ресурсів області. Природні, кліматичні, бальнеологічні, водні, рельєфні, біотичні рекреаційні ресурси. Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду та історико-культурні ресурси області.

    курсовая работа [198,6 K], добавлен 21.04.2010

  • Фізико-географічне положення та державно-адміністративний устрій Іспанії. Природно-кліматичні умови та історико-культурні ресурси країни. Курорти держави як складова розвитку туристичного ринку. Просування іспанського туризму на міжнародних ринках.

    курсовая работа [4,0 M], добавлен 06.03.2015

  • Основні складові поняття "туризм" та "рекреація". Специфіка використання рекреаційних ресурсів з певною туристичною метою. Природні умови Криму як туристсько-рекреаційні ресурси, оцінка історико-культурного потенціалу даної території, їх розвиток.

    курсовая работа [56,1 K], добавлен 31.01.2014

  • Наукові підходи до вивчення туристично-рекреаційних ресурсів. Суспільно-географічна оцінка туристичних ресурсів Полтавської області. Видатні історико-культурні пам’ятки, природно-рекреаційні ресурси. Особливості розвитку рекреаційного комплексу.

    курсовая работа [105,4 K], добавлен 29.12.2010

  • Поняття про туристсько-рекреаційний потенціал, основні критерії його оцінювання. Туристично-рекреаційні ресурси Марокко: природні та історико-культурні. Туристична інфраструктура держави: готельне та санаторно-курортне господарство сучасного Марокко.

    курсовая работа [45,5 K], добавлен 17.03.2011

  • Загальна характеристика території Франції. Природні і природно-антропогенні рекреаційні ресурси. Національні природні парки, заповідники, гідромінеральниє ресурси. Суспільно-історичні рекреаційні ресурси: пам'ятки історії і культури, культові споруди.

    курсовая работа [3,7 M], добавлен 24.03.2011

  • Болгарія - держава в східній частині Балканського півострова: загальна характеристика, коротка історія, державний лад; економіка, флора і фауна, бальнеологічні ресурси. Рекреаційно-туристична галузь Болгарії: природоохоронні території, пам’ятки культури.

    реферат [44,1 K], добавлен 04.04.2012

  • Передумови та чинники формування туристичних регіонів. Природно-рекреаційні, історико-культурні ресурси Турецької республіки. Сучасний стан та динаміка туристичної галузі. Районування ресурсного потенціалу. Україно-турецькі туристичні зв’язки країни.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 09.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.