Туристично-рекреаційні ресурси Болгарії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти науки молоді та спорту України

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

Реферат

на тему:

Рекреаційно-туристична характеристика Болгарії

Виконала студентка

57 ГІ групи

Мелінишин Марта

Київ 2012



Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика Болгарії

2. Природно-рекреаційні ресурси

3. Природоохоронні території

4. Історико-культурний потенціал

5. Рекреаційно-туристична галузь Болгарії

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Болгарія знаходиться в самому центрі Балканського півосторова.

В цій країні великий вибір курортів на будь-який смак та можливості. Взагалі, Болгарія - це дуже привабливий відпочинок для туристів, тим більше, що тут відсутні проблеми з візою. Все, що потрібно, це закордонний паспорт, заповнена анкета та фотографії.

Назва країни Болгарія етимологічно має тюркське походження. Ймовірно від кореня “бул” - заважати, змішувати. Слово “булга” означало “баламут”, а також “змішання племен” - тобто з точки зору осілих племен це було, мабуть, щось типу “всякого зброду”. На території Болгарії змішалися кочові тюркські племена з придунайськими слов'янами і скіфо-слов'янами, прийнявши на себе назву “болгари”. Відбувалося це в VII-VIII століттях.

Болгарія радує м'яким кліматом, природою, традиціями, чудовою кухнею й відсутністю язикового бар'єра. Активності напрямку сприяє маркетингові зусилля всіх зацікавлених у розвитку напрямку. Цією весною в складі інфотурів Болгарію відвідало близько 400 фахівців з туризму. Вікторія Удод, менеджер по туризму туркомпанії «Орбіта», відзначає, що побудовано багато нових готелів, але бентежить перезабудова таких курортів, як Золоті Піски.



1. Загальна характеристика Болгарії

Болгарія - держава в Південній Європі. Вона розташована в східній частині Балканського півострова. Зі сходу Болгарія омивається Чорним морем, на півночі по кордону з Румунією тече Дунай, на півдні Болгарія межує з Туреччиною і Грецією, а на заході - з Сербією і Македонією, де кордон проходить по гірських хребтах. Площа країни становить приблизно 110.9 тис. км2. Територія країни простягнулася з півночі на південь більш як на 250 км, і з сходу на захід - майже на 500 км. Країна займає вигідне географічне положення на Балканах. Через її територію проходить найкоротший шлях з Європи на Близький Схід. Болгарія розташована поблизу проток Босфор і Дарданелли. ЇЇ морськими сусідами є країни СНД. Поверхня країни різноманітна. Переважають горбисті ландшафти з висотами 200-600 м над рівнем моря. Значні простори займають гори: Балканські гори (Стара Планина, 1500-2000 м над рівнем моря), хребти Средна гора паралельно їм на півдні, Родопський масив (до 2925м), який називають болгарським Уралом з огляду на багатство і різноманітність корисних копалин. На південних пологих схилах масиву розташована Верхньо-Фракійська (Марицька) низовина з родючими ґрунтами, захищена горами від холодних північних вітрів і тому придатна для культивування плодових культур, винограду, троянд. Виноград, троянди і сади, що становлять важливу статтю сільського господарства держави, вирощують також в Казанлицькій, Софійській та інших улоговинах, що розташовані між Старою Планиною і Средною горою, і є також добре захищеними від північного холоду. На півночі Болгарії лежить родюча Дунайська рівнина, де вирощують зернові та олійні культури, цукрові буряки, коноплю, сою. Найбільшою рікою країни є Дунай, який протікає по кордону з Румунією. На півдні течуть ріки Мариця з притоками Тунджа і Струма. Більшість рік має гірський характер, а тому значні запаси гідроенергії. Клімат на більшій частині Болгарії помірно континентальний - літо жарке, а зима м'яка, що зробило курортний і туристський бізнес однією з основних статей доходів болгар на півдні країни. Крім того природні ресурси Болгарії сприятливі для гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, та для сільськогосподарського виробництва.

Коротка історія

У зв'язку з участю у балканських війнах у 1912-13 роках та першій світовій війні 1914-1918 роках (в результаті яких до Болгарії відійшли невеликі області Пірінської Македонії і частина Західної Фракії з портом Дедегач в Егейському морі) Болгарія втратила близько 150 тис. населення.

Крім того наслідком першої світової війни для Болгарії було підписання 27 листопада 1919 року Ньойїського мирного договору, за яким Болгарія уступила Королівству сербів, хорватів і словенців свої західні території з містами Кула, Цариброд, Босшеград та Струмиця площею 2566 км2, а Греції - Західну Фракію, площею 7712 км2. Це позбавило її виходу до Егейського моря. Румунії Болгарія віддала Південну Добруджу. Розмір репарацій становив 2250 млн. франків, армія її скоротилась до 20 тис. чоловік.

Болгарія в період між двома світовими війнами

Діяльність уряду не задовольняла реакційні сили болгарської буржуазії, яка погрожувала об'єднатись з метою державного перевороту. Був створений так званий "Чорний блок" національно-ліберальної, народно-прогресивної, демократичної і радикальної партій з О. Цанковим на чолі. Водночас посилилися комуністи. В 1923 р.

Прихід до влади реакційних кіл у Болгарії дуже позначився на її міжнародному становищі. Болгарія погіршила відносини з сусідами на Балканах - Грецією, Румунією, Югославією, зате почала самостійно орієнтуватися на фашистську Італію. З приходом у Німеччині до влади Гітлера, Болгарія почала звертати свою увагу і на Берлін. Економіка Болгарії залежала від італійського і німецького капіталу, підпорядкованого інтересам Італії і Німеччини. В 1934 р. Болгарія відмовилась увійти до Балканської Антанти (Румунія, Греція, Югославія, Туреччина), яка була створена Францією для забезпечення політичного становища на Балканах. До кінця 30-х років у Болгарії встановилася монархо-фашистська диктатура. Правлячі кола на чолі з Борисом ІІІ стали на шлях повного підпорядкування фашистській Німеччині. Країна перетворилась на аграрний придаток і джерело сировини ІІІ Рейху. У 1938 р. за підтримкою Німеччини Болгарія уклала в Солоніках угоди з балканськими країнами, які відміняли умови Ньоїйського договору про обмеження збройних сил у Болгарії.

Болгарія після другої світової війни

На відміну від інших союзниць Німеччини, Болгарія після початку, в червні 1941 р., німецько-радянської війни залишилась осторонь від неї, підтримуючи дипломатичні відносини з СРСР. СРСР вдалось за допомогою комуністичної агентури організовувати у Болгарії партизанський рух і комуністичну пропоганду, тому прихід радянських військ у Болгарію і здійснення 9 вересня 1944 р. комуністичного державного перевороту було радо сприйнято її населенням. Опорою нового уряду стали радянські військові власті. 15 вересня 1946 р. Болгарія урочисто проголошена Народною республікою. Ліквідована монархія. Уряд очолив відомий болгарський комуніст Т. Димитров. Єдиною територіальною зміною було повернення Болгарії Румунією Південної Добруджі за Паризьким мирним договором 10 лютого 1947 року, який крім того визнавав новий болгарський уряд.

Наприкінці 1947 року була прийнята нова конституція, яка націоналізувала виробництво, банки, ліквідувала залишки багатопартійної системи, проголосила стратегічну лінію "побудови соціалізму". У 1955 р. Болгарія увійшла до ООН. Фактично до 1998 року Болгарія була державою сателітом СРСР, болгарське керівництво старанно копіювало всі дії КПРС. Особливо це було помітно під час, по суті єдиновладного правління Т. Живкова 1956-1989рр.

Демократичний поворот у Болгарії 1989-1997

Під впливом революційних подій у Польщі, Угорщині та НДР, Болгарське керівництво зважилось на зміну свого лідера. З боку Москви заперечення не надійшло. Оголошено перехід економіки до ринкових відносин. БКП змінила у 1990 р. свій статут і свою назву на Болгарську соціалістичну партію (БСП). Крім того, незабаром після початку революційних подій у країні почали виникати нові політичні демократичні партії і угруповання. У 1990 році президентом Болгарії було обрано видатного філософа і соціолога Желю Желева. В липні 1991 р. було прийнято нову Конституцію Республіки Болгарія. Новий уряд очолив 67-річний економіст безпартійний Любен Беров.

Державний лад

Державний устрій Болгарії - президентсько-парламентська республіка. Глава держави - президент, Законодавчий і Виконавчий орган - Народні збори. Столицею держави є місто Софія з населенням 1129 тис. чол.1, розташоване на заході країни. Болгарський державний прапор триколірний: біла, зелена та червоні горизонтальні полоси (зверху вниз). Державна мова в країні болгарська. Грошова одиниця - лев.

Діє конституція, яка набула чинності 13 липня 1991 року зі змінами від 26 вересня 2003 року, 25 лютого 2005 року та 2 лютого 2007 року.

Глава держави - президент, який обирається народом шляхом прямого і таємного голосування на 5 років і не більше ніж на два строки. Обраним вважається кандидат, який отримав більше половини голосів, за умови, що в голосуванні прийняли участь більше половини виборців. Віце-президент обирається одночасно і одним бюлетенем з президентом. Президент представляє державу у міжнародних відносинах, призначає дату виборів у Народні збори, призначає уряд після узгодження його складу із парламентом, є головнокомандуючим збройних сил, очолює Консультативну раду національної безпеки.

Президент Республіки Болгарія - Росен ПЛЕВНЕЛІЄВ, віце-президент Республіки Болгарія - Маргарита ПОПОВА, обрані 30 жовтня 2011 року, приведені до присяги 19 січня 2012 року, офіційно займають посади з 22 січня 2012 року.

Законодавча влада - Народні збори (однопалатний парламент), які складаються із 240 депутатів. Парламент обирається шляхом всезагального тайного голосування строком на 4 роки. Народні збори обрані 5 липня 2009 року.

Голова Народних зборів - Цецка ЦАЧЕВА, обрана 14 липня 2009 року.

Виконавча влада - Рада міністрів (уряд), складається із голови, заступників голови та міністрів. Уряд країни затверджено Народними зборами 27 липня 2009 року.

Прем'єр-міністр Республіки Болгарія - Бойко БОРИСОВ.

2. Природно-рекреаційні ресурси

Геологія

Територія Болгарії входить до складу молодої Альпійсько-Гімалайської складчастої області і Мізійської платформи. На тер. країни виділяються Мізійська плита, Балканідна складчаста система - Родопський серединний масив. Мізійська плита, яка займає Дунайську низовину, має блокову структуру і представлена двома структурними комплексами: нижнім (фундамент плити), складеним допалеозойськими породами, і верхнім, який залягає неузгоджено і складений верхньопалеозойськими, мезозойськими і кайнозойськими відкладами (чохол плити). З ними пов'язані родовища нафти і газу, вугілля, руд марганцю, вогнетривких глин, каоліну, гіпсу та ін.

Балканідна складчаста система розташована між Мізійською плитою і Родопським серединним масивом. З ним пов'язані родовища руд заліза, міді, свинцю, цинку, що залягають серед карбонатних порід тріасу, а також родовищ кам'яного вугілля верхньої крейди.

Сейсмічність. Територія Болгарії є частиною активної в сейсмічному відношенні області Балканського п-ова, що входить до складу Середземноморського сейсмічного поясу. З 1900 р. в Б. зареєстровано 12 руйнівних землетрусів.

Корисні копалини

Запаси корисних копалин в Болгарії невеликі. Найважливіші корисні копалини - лігніти, руди заліза, свинцю, цинку і міді. Країна має промислові запаси мідної руди на 30-50 років, золотовмісних руд - на 20 років, свинцевих і цинкових руд - на 20 років, залізняку, марганцевої руди і вугілля, індустріальної сировини і декоративного каменя - більш ніж на 200 років. Загальна цінність розвіданих мінеральних ресурсів (не вважаючи нафти і газу) складає біля 320 млрд. дол. США. Відносна частка окремих різновидів ресурсів наступна: вугілля - 54,47%; руд кольорових і дорогоцінних металів - 5,69%; чорних металів - 2,05%, індустріальної сировини - 23,64% і декоративного каменя - 14,15%.

Нафта, газ, вугілля, горючі сланці

Виробництво нафти і газу незначне. Головним джерелом енергії є вугілля. Усього його запаси становлять 9,5 млрд. т, в тому числі 4,68 млрд. т промислових і 4,82 млрд. т прогнозних. Біля 87% вугілля - лігніт (за інш. оцінками - до 92%). Запаси кам'яного вугілля досягають 1,924 млрд. т, з яких 424 млн. т - промислові. Запаси бурого вугілля становлять 685 млн. т, включаючи 340 млн. т промислових. За запасами бурого вугілля Б. займає 9-е місце серед країн ЄС (2002). Основні вугільні басейни - Східно-Маріцький і Західно-Маріцький, а також Софійська область. Крім того, є близько 40 незначних родовищ бурого вугілля. У Добруджанському вугільному бас. є 4 вугленосні товщі верх. карбону, які залягають на глибині 1300-1800 м. Кожна з товщ (потужність від 90-580 м) містить 5-35 вугільних пластів потужністю 0,1-12,3 м (сер. потужність 1,5-2,0 м). Кількість вугільних пластів 17 загальною потужністю 31,55 м. Вміст S від 1 до 1,5%, зольність 13,7-34,2%, теплотворна здатність до 20,9 МДж/кг. Балканський вугільний бас. складений вугленосною сильно дислокованою товщею верхньої крейди потужністю 80-120 м, що включає 3-8 вугільних пластів потужністю 0,2-1,5 м. Запаси бурого вугілля укладені в Пернікському і Чорноморському бас., а також у родов. Бобов Дол, Ораново, Бистриця. Родовища горючих сланців - в Красава, Гурково, Копринка та ін. озерно-болотяного типу.

У 2010 р. на території Болгарії розвідане родовище природного газу із ресурсами близько 3 мрд. куб. м.

Рудні корисні копалини

На території Болгврії виділені 3 головні металогенічні одиниці: Північно-Болгарська, Балкансько-Середньогірсько-Крайштидна і Родопська. Рудоутворення відбувалося протягом байкальської, каледоно-герцинської, кімерійської, альпійської металогенічних епох.

Заклади руди укладені в основному в родовищах Креміковці. Рудне тіло лінзоподібної форми довж. 800 м, потужністю до 267 м. Руди комплексні, містять (%): залізо (30,7), марганець (6,2), свинець (0,4), барит (18,9). Як домішки зустрічаються мідь, срібло, ртуть. Гол. рудні мінерали - гематит, лімоніт, сидерит. Запаси руди 215 млн. т. Розвідане також родов. зал. руд Чіфлік із вмістом заліза 23%. Існує декілька родовищ залізняку з домішками марганцю, хрому, молібдену.

Марганець. Родов. марганцевих руд приурочені до 3 рудних зон - Південної (охоплює район м. Варна), Північної (район причорноморської Добруджі), Тюленівської (узбережжя Чорного м.). Рудоносні олігоценові відклади. Потужність рудоносних горизонтів в сер. 0,8-14 м, глиб. залягання до 480 м, вміст марганцю 10-37%. Найбільше родов. - Оброчиште.

Поліметали. Народногосподарське значення мають родовища свинцю, цинку і міді. У горах Планіна виявлені невеликі запаси золота. Вольфрамова і бісмутова руда є в Родопах.

Родов. мідних руд представлені г.ч. вкрапленим і прожилковим зруденінням штокверкового типу і рудними жилами. Найстаріший міднорудний район - Бургаський - включає родов. Росен, Меден-Рід, Вирли-Бряг, Зідарово. Основні рудні мінерали: халькопірит, пірит, ґаленіт, сфалерит та ін. Запаси міді в надрах становлять 3,03 млн т. 90% запасів зосереджено в трьох родовищах - Елаціте, Асарел і Челопеч. Більше 80% запасів свинцю і цинку укладено в жильних родов., в осн. в Маданському рудному районі. Прогнозні запаси родовищ свинцевих і цинкових руд оцінюються в 106 млн т, велика частина яких (93 млн. т) локалізована в зоні Родоп. Передбачається наявність ще біля 48 млн. т в перспективних районах.

Вольфрам-молібденові рудопрояви є в Родопах. Розсипне золото відоме в Панагюрському, Кюстенділському і Михайловградському районах. В рудах свинцево-цинкових родов. постійно присутні як попутні компоненти золото, срібло, іноді сурма.

Неметалічні корисні копалини

У Болгарії є родовища бл. 30 видів неметалічної сировини, в тому числі мармуру, каоліну, доломіту, гіпсу, кварцу, вогнетривкої глини і флюориту.

Флюоритові родовища - Слов'янка і Міхалкове. Флюоритова мінералізація приурочена до розломів; тіла флюоритових руд мають лінзоподібну форму і потужність 0,25-1 м. Перліти встановлені в родов. Студен-Кладенец і Джебел. Азбестове родов. Голямо-Каменяне відоме в південно-сх. Родопах. Агатове родов. Глухар розташоване в районі Кирджалі. Промисловий інтерес представляють розсипні агати, пов'язані з алювіально-делювіальними відкладами у сх. частині родовища. Більшість агатів ювелірні. Відомі родов. гіпсу із запасами 200 млн т в районі м. Видин, каолінові піски в карстах вапняків на північному сході Б., кварцові полевошпатові піски, багаті на калій, в районі м. Шумен, бентоніти і цеоліти в районі м. Кирджалі, кам. сіль в районі м. Провадія, мармур в горах Пірін (родов. Ілінденці). Барит добувається попутно із залізом на родов. Креміковці.

Родовища каоліну зосереджені на півн.-сх. Б. На початок 1998 р. запаси каоліну - 172,4 млн. т. У експлуатації знаходяться родовища із запасами в 35,2 млн. т. Запаси вогнетривких глин значні - 21,3 млн. т, включаючи 14,8 млн. т промислових. Запаси бентонітових глин 62,1 млн. т (в тому числі 44,2 млн. т промислових). Запаси перліту - 47,3 млн. т, включаючи 25,4 млн. т промислових. У 1988 р. було видобуто 40 тис. т; очікується, що в 2015 р. видобуток становитиме 60 тис. т. Запаси цеолітів складають понад 2 млрд. т, включаючи 772,6 млн. т промислових з сорбційною здатністю 3,9-6,9 %. Загальні запаси кварцу становлять 360 тис. т, включаючи 220 тис. т промислових.

Природний декоративний камінь. Промислові запаси природного каменя оцінюються таким чином (в млн. м3): мармур - 162, вапняк - 32, граніт - 29, габро - 5,9, брекчія - 27, ріоліти - 25. Метаморфічні декоративні породи найбільш поширені в Родопському масиві, менше - в Сакаро-Странджанській зоні і на заході Балкан (мармур). Камені магматичного походження залягають в основному в зоні Середньої Гори (габро і граніти), менше - в Сакаро-Странджанській зоні, Середньородопському масиві і на заході Балкан (граніти і ріоліти).

Знаменита країна і своїми бальнеологічними ресурсами (майже 500 мінеральних джерел, родовища лікувальних грязей). Саме в Болгари знаходиться найгарячіше джерело мінеральної води в Європі - Сапарєва-Баня (+91,5°С). Більшість бальнеологічних курортів Болгарії знаходиться в оточенні гірських хребтів Старої Планіни, Родопів та Піріну на півдні і заході країни. Курорт Велінґрад (Західні Родопи) використовує з лікувальною метою воду 72 термальних джерел і є одним із найбільших у країні лікувальних центрів, що спеціалізуються на захворюваннях опорно-рухового апарату, периферійної нервової системи, нирок, шлунка і кишечника, серцево-судинної системи, гінекологічних хвороб. Великою популярністю користуються санаторно-курортні заклади бальнеологічних курортів Кюстенділ, МерІчлері, Овча-Купел, Сліеенскі, Старозаґорскі та Хасковскі-Мінерални-Бані, Хісаря; бальнеогрязьових - Баня, Бургаські Мінеральні Бані; бальнеокліматичних - Ванкя, Беркоєиця, Виршец, Горна-Баня, Нереченскі-Бані, Стрелча, Тузла, Шабло.

Флора та фауна

Небагато країн Європи можуть порівнятися з Болгарією за різноманітністю тваринного і рослинного світу. Сотні поширених і рідких видів прекрасно себе відчувають в не багаточисельних зачеплених діяльністю людини куточках країни, як і в десятці її національних парків. Під охороною держави знаходиться близько 10 тисяч видів рослин. Порядку 30% території країни покрито лісами, здебільше невинними, кращі з яких користуються захистом ЮНЕСКО в Національному парку Пірін. Тваринний світ країни сильно постраждав із-за скорочення лесопокритих площ. У лісах все ще зустрічаються ведмідь, кабан, олень, сарна. Поширені також тхір, ласка, вовк, лисиця, борсук, шакал; з гризунів - білка, заєць-русак, соня-полчок. У 1970-і роки справжнім лихом сталі зграї вовків, які зимовими ночами нападали на села у пошуках овець або телят, проте останніми роками чисельність цих хижаків значно скоротилося. Три типи клімату (континентальний, середземноморський і степовий) пояснюють розмаїття місцевої природи. Багато видів рослин, які вже зникли в європейських країнах, ще зустрічаються в Болгарії. В країні можна нарахувати понад 3200 видів різних рослин. Майже скрізь залежно від якості землі посаджені економічно вигідні культури. Є зони, де зберігається природна рослинність. Це гирла річок Камчія і Ропотамо, у горах на півдні, регіони в Передбалканах, Стара Платна, деякі острови і частини Дунаю. Ліси займають приблизно третину (29%) території. У Болгарії зустрічаються голчатолистяні ліси - сосна, ялина, ялинка, біла ялина та інші. Широколистяні ліси, в основному дуб і бук, граб, ясен, липа, ліщина переважають у Старій Платні, Середній Горі і Странджі, схили яких вкриті молодими соснами. Дикий каштан зустрічається в Старій Платні (біля Берковиці) і на Беласиці. Болгарська фауна - суміш європейських видів центральних і північних областей, а також середземномор'я. Серед них переважають кажани. Шакал не є рідкістю в Странджі. З великих птахів багато бородатих орлів. Із ссавців, які вже майже зникли, водяться ведмеді, вовки, ліани, дика кішка оленя, сарна та інші. Пелікани, куріпки, фазани, рябчики населяють резервати. У Болгарії водиться багато видів морської і річкової риби. Зустрічається майже 50 видів земноводних і плазунів. Різноманіття комах може задовольнити навіть найвимогливіших колекціонерів. У Болгарії можна нарахувати понад 1100 видів різних метеликів. І, нарешті, не можна забути про печерних мешканців, кількість яких становить більш як 75 видів.

3. Природоохоронні території

Спадщина багатовікової культури Болгарії включає в себе більше 40000 пам'яток, серед яких десять знаходяться під егідою ЮНЕСКО. Це знамениті фракійські кургани Свештарі і Казанлик, Боянська церква 11-12 століття, висічені в скелях Іванівські церкви, Рильський монастир, Мадарський вершник, один з найдавніших барельєфів середньовічної Європи.

У Болгарії близько 330 музеїв, у яких зібрані найбагатші колекції античних речей і пам'ятників середньовіччя. Велика кількість природних і історичних заповідників роблять Болгарію однією з найпривабливіших країн для культурного туризму.

Камчія -- річка на сході Болгарії. Має довжину 245 км та площу басейну 5 358 кмІ. Утворюється злиттям річок Люда Камчія та Голяма Камчія, які, у свою чергу, беруть початок у болгарській частині Старої Планини. Витоком Камчиї прийнято вважати витік Голямої Камчиї, розташований на висоті 710 м над рвінем моря. Пролягає виключно територією Болгарії, тече у східному напрямку і впадає у Чорне море у 25 км південніше Варни.

Території біля гирла річки загальною площею понад 1000 га віднесені 1977 року до переліку біосферних заповідників з метою збереження первісного лісу та притаманної йому екосистеми. Камчиянський заповідник включений до списку біосферних заповідників ЮНЕСКО.

Північніше гирла Камчиї розташований однойменний курортний комплекс, що складається з низки баз відпочинку, збудованих за часів Народної республіки Болгарія за відомчим принципом.

Національний парк Пірін або Национален Парк Пірін розташований в південно-західній частині Болгарії, і тягнеться на більшій частині гір Пірін. Що являє собою національний парк Пірін-Болгарія.

Площа національного болгарського парку Пірін становить чотириста три квадратних кілометри, і знаходиться на висоті від тисячі восьми метрів до дві тисячі дев'ятсот чотирнадцятого метрів. У паркових межах Пірін знаходиться цілих два заповідники - Юлен і один з найстаріших в Болгарії заповідників - Баюві Дупкі-Джінджіріца. Національний болгарський парк Пірін був утворений восьмого листопада шістдесят другого року двадцятого сторіччя, але спочатку парк називався не так, як сьогодні, а національний болгарський парк Віхрен. Первинною метою створення цього парку була ідея про збереження лісів в самих високогірних частинах Пірину. На період створення болгарський парк займав площу в шістдесят два квадратні кілометри, що на сьогоднішній момент є всього лише шостою частиною від площі сучасного парку Пірін. Однак, вже у сімдесят четвертому році національний болгарський парк Віхрен був перейменований і отримав нове найменування - національний болгарський парк Пірін. Крім того, територія національного болгарського парку Пірін виявилася істотно розширеною.

В списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Болгарії налічується 9 найменувань (станом на 2011 рік).

З 9 об'єктів Світової спадщини в Болгарії:

7 культурних об'єктів

2 природних об'єкта

3 культурних об'єктів визнані шедеврами людського генія (критерій І) і 1 об'єкт -- природним феноменом виключної краси та естетичної важливості (критерій VII).

В даній таблиці об'єкти розташовані в порядку їх додавання до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.



4. Історико-культурний потенціал

Болгарія дуже багата на історико-культурні пам'ятки. В країні нараховується близько 200 музеїв. Головні з них знаходяться у Софії: ботанічний музей у національному ботанічному саду; зоологічний музей у зоопарку; Національний археологічний музей, національний музей природної історії. Серед пам'ятків архітектури столиці: собор св. Георгія, залишки собору св. Софії, собор О. Невського.

120 монастирів, що збереглися до наших днів, виявляють собою живий літопис культури, творчого творення.

Рильський монастир (заснований в X ст. Відлюдником Іваном Рильським). Він розташований в 119 км на південь від Софії. Монастир знаходиться на висоті 1147 м і займає площу 8800 квадратних метрів. Він приваблює не тільки іноземних гостей, але і паломників з усієї Болгарії.

Бачковский монастир. Цей монастир знаходиться в 29 кілометрах від Пловдіва на березі річки Асеніци. Він був заснований в 1083 р. Григорієм Бакуріаном, грузином за походженням. Братія монастиря спочатку складалася з п'ятдесяти ченців-грузин. Бачковскій монастир володів великими багатствами, його землі тягнулися до самої Солуні (Салонік). За масштабами, архітектурному, художньому і культурному значенню його можна порівняти тільки з Рильським монастирем.

Троянський монастир - третій за величиною і значенням монастир Болгарії. Він розташований далеко на півдні, в 6 км. від міста Мелник. Це єдиний з відновлених в перші століття османського ярма монастирів, якому надалі пощастило вціліти.

Монастир Аладжа - це самий відомий середньовічний скельний монастир Болгарського Причорномор'я, населений ченцями-відлюдниками під час Другого болгарського царства XIII-XIV ст.

Земенській монастир розташований в долині річки Струма в 76 кілометрах на південний схід від Софії. Він був закладений мабуть ще в XIII в. У період турецького панування монастир був зруйнований і уціліла лише церква св. Іоанна Богослова. Монастир був відновлений тільки в XIX ст.

Монастир в місті Шипка - є символом звільнення від османського ярма в результаті переможної російсько-турецької війни 1877 - 1878 рр.;

Місто-музей Несебр розташований на невеликому півострові в 17 км від міста Бургас. Несебр - один з найдавніших міст в Європі, занесений у світовий список пам'яток культури ЮНЕСКО в 1983 р., а його старовинна частина оголошена архітектурним і археологічним заповідником з 1956 р.

Мис Каліакра, назва якого перекладається, як "Красивий мис", врізаючись на два кілометри в море, є одним з найбільш привабливих куточків болгарського узбережжя. Причиною такої назви послужили скелясті береги дивного золотаво-пурпурного кольору, висота яких сягає 70 м.

Балчик. Місто знаходиться в 42 км від Варни, в безпосередній близькості від мису Каліакра і курорту Албена. Привертає прекрасним м'яким кліматом, ласкавим морем і чистим повітрям. Завдяки своєму розташуванню та оточення красивими білими пагорбами, місто зветься "білим". Балчик виник у VII-VI ст. до н.е. як грецька колонія. Протягом багатьох століть люди вирощували тут одні з найродючіших виноградних насаджень в Болгарії. Саме тому стародавні поселенці обрали своїм покровителем бога вина Діонісія.

Археологічна місцевість "Кам'яний ліс" знаходиться в 18 кілометрах від Варни і є одним із самих неймовірних природних феноменів у Болгарії. Цей дивовижний природний пам'ятник займає площу близько 50 квадратних кілометрів. Його протяжність близько 700 метрів. Камені представляють собою природні кам'яні колони, що досягають до 6 м у висоту. Ці колони, порожні всередині, за однією з гіпотез - вапняні відкладення навколо водоростей на дні древнього моря. Після відпливу води, неорганічні відкладення на морському дні еррозіровалі, набуваючи свої теперішні химерні форми. За припущеннями вчених, вік цих утворень - близько 50 мільйонів років.

Варна. У цьому місті пропонується екскурсія в дельфінарій - єдиний на Балканському півострові, а також екскурсія в акваріум.

Плевна. У пам'ять боїв під Плевною в місті споруджено мавзолей полеглих російських і румунських воїнів, Скобелевська парк-музей, історичний музей "Звільнення Плевни в 1877 році", близько Грівіци - мавзолей румунських вояків, в Пордім - два військово-історичних музею і близько 100 інших пам'ятників в околицях міста. У місті споруджено також пам'ятник звільнення Плевни Радянською Армією в 1944 р. У Москві у Іллінський воріт знаходиться пам'ятник гренадерам, полеглим під Плевною.

Бургас. Одна з найвідоміших пам'яток міста - Морський парк, що тягнеться на сім кілометрів уздовж моря. Там же знаходиться Літній відкритий театр, що вміщує близько 2500 чоловік. З парку можна потрапити в серце міста з його жвавими кафе, затишними ресторанами, барами і різними магазинами. Міський історичний музей представляє захоплюючу подорож у минуле міста. В екскурсійну програму входить відвідування церкви Св. Кирила і Мефодія і маленькою вірменської церкви, обидві відносяться до будівель XIX століття. Цікаві також Бургаської бані, побудовані поруч з цілющими мінеральними джерелами. Вони є одними з найдавніших в Болгарії і були відомі ще за часів римлян. Цікаво побувати у фортеці Піргос, руїни якої знаходяться на березі Мандренского озера. Є припущення, що назва міста походить від назви цієї фортеці.

Софія. Найбільшої уваги в місті заслуговують залишки давньоримських споруд, мечеть Лазня - Баші (16 ст), Софійський кафедральний собор Олександра Невського, який є візитною карткою міста, церква "Бояна", розташована в передмісті столиці. Софія відома своїми музеями, серед яких Національна художня галерея (болгарського, західноєвропейського та російського мистецтва), Народний археологічний музей, Етнографічний музей, музей історії Софії, Центральний музей міста, будинку-музеї Д. Благоєва, І. Вазова, В. Коларова, А. Стамболійського, Н. Вапцарова і ін Вивчивши пам'ятки Софії, можна піднятися на гору Вітошу. Влітку вона популярна, як місце пікніків і прогулянок, а взимку використовується гірськолижниками.

Середньовічна фортеця Баба Виду. Фортеця стоїть на березі річки Дунай, в місті Відін на північно-заході Болгарії. Фортеця побудована на місці колишньої римської фортеці Bononia, яка стояла на межі Римської Імперії з 1-го по сьомій століття. Баба Виду була побудована в 10-му столітті і є єдиною середньовічною фортецею, яка залишилася незруйнованою до сьогоднішніх днів. Замок захищений внутрішніми і зовнішніми стінами і оточений ровом, заповненим водою з Дунаю. Сьогодні в замку влітку проводяться численні театралізовані вистави, також він часто використовується для зйомок історичних фільмів. У замку є музей історії краю.

У місто-заповідник Велико-Тирново, древню столицю Другого болгарського царства (1185-1393 рр.), неодмінно варто заїхати задля огляду Царського палацу, мальовничих башень Патріарша і Балдуїна у фортеці Царевец на однойменному пагорбі, біля яких регулярно проводиться шоу "Звук і світло ", що оповідає про історію міста. Цікаві живописний квартал Варуша, монастир Св. Петра і Павла (XIII ст.) Та Капіновскій, а також церкви Св. Димитрія Солунського (XI ст., Стара в місті) і Св. Сорока великомучеників (1230 р.). У місті знаходиться Університет ім. Кирила і Мефодія - другий за величиною в країні, а також відмінні музеї Другого Болгарського царства і Музей епохи Відродження, численні галереї мистецтв і безліч колоритних будинків в національному стилі. В околицях міста лежать живописні відроги Стара-Планіна з безліччю печер і прекрасними умовами для скелелазіння і трекінгу. На вершині 1306-метрового перевалу Шипка знаходиться пам'ятник російським військам і болгарським добровольцям, які прославилися під час героїчної оборони перевалу від турецьких військ в серпні 1887 р. У самій Шипці знаходиться унікальна церква (1896-1902 рр..), чиї куполи відлили з гільз, зібраних на полі бою біля перевалу (найбільший дзвін важить 12 т.). У церковному склепі поховані останки російських солдатів, а на 34 мармурових плитах усередині храму висічені прізвища російських і болгарських бійців, полеглих на Шипці і під Казанликом.

болгарія рекреаційний бальнеологічний культура

5. Рекреаційно-туристична галузь Болгарії

Болгарія - невелика країна, але з винятково багатою природою. Тепле, чисте і спокійне море, гори, безліч мінеральних джерел з цілющими водами, пам'ятники культури і архітектури, живий, колоритний фольклор - все це привертає сюди туристів. Сотні готелів, ресторанів і розважальних закладів створюють умови для повноцінного відпочинку.

Габрово - світова "столиця сміху" і цікавий своїми традиціями місто. В Отири розташований етнографічний музей під відкритим небом, де можна познайомитися з традиційними народними ремеслами, своєрідною народною кухнею і обрядами.

Шумен - велике місто, що розташована між Варною і Велико-Тирново і один з центрів болгарського середньовіччя. Тут обов'язково варто відвідати знаменитий пивоварний завод, Шуменський фортеця (XII-XIV ст., Зараз в ній музей), обласної Історичний музей, а також вважається найбільшою і красивою в Болгарії мечеть Томбул (1744 р.), за якою розташований турецький критий ринок.

На північний захід від Пловдіва розташована курортний район Хіcаря, відомий лікувальними властивостями своїх мінеральних джерел (+27-51?С) ще з часів стародавнього Риму. Зараз тут розташований великий бальнеологічний комплекс з численними лазнями і фонтанами з мінеральною водою. Також примітні руїни римських споруди і турецької фортеці Хисар.

У південно-західній частині Пірінськіх гір знаходиться "найменше місто в країні" - Мелник, знаменитий своїми винними погребами, скелями "Мелнікські піраміди", Роженського монастирем і церквою Св. Миколи Чудотворця. Цінними пам'ятниками Роженського монастиря (XII-XIII ст.) Є церква Св. Богоматері, розписи південної стіни (1661 р.), а також унікальні різьблені дерев'яні іконостаси і аналої.

Варна - один з найдавніших міст Європи і третій за чисельністю населення місто в Болгарії. Прекрасні пляжі, престижні туристичні комплекси, сучасний міжнародний аеропорт, найбільший морський порт в країні, яхт-клуб і теплі мінеральні джерела Варненського регіону, перетворили місто на літню столицю країни. Засноване ще в 585 р. до н. е. греками під ім'ям Одессос, місто славиться, в першу чергу, двома комплексами римських терм - розташовані на вулиці Хан Крум відносяться до II-III століть, а терми в районі порту є історичний пам'ятник IV ст. Добре збереглися кам'яні стіни, просторі зали, палестра площею 840 кв. м. і унікальна опалювальна система, що робить ці споруди (до речі - треті за величиною в Європі) заслуговуючими особливої уваги. За термами в районі порту розташована красива церква Св. Анастасії (1602 р.), а до південно-заходу, в районі Приморських садів (Морський парк) з екзотичними рослинами, знаходяться Морський Музей, один із символів міста - "Міст бажань", Зоопарк, Тераріум, Акваріум (1911 р.) і єдиний на Балканському півострові Дельфінарій (1984 р.). Сам Морський парк, що простягнувся на 8км., І що має прекрасне планування з безліччю тінистих алей, є одним з найчарівніших місць у місті. Центром Варни вважається кафедральний собор Св. Успіння Богородиці ("Катедрала", 1880 - 1910 рр..), знаменитий своїми фресками і унікальним різьбленням по дереву в оформленні патріаршого трону і іконостасів. Музей історії і мистецтва (Археологічний) розміщується на площі в 2000 кв. м. у прекрасній будівлі колишньої Дівочої гімназії, і вважається найбільшим музеєм міста. У його унікальній експозиції більше 55 тис. експонатів, починаючи з епохи раннього палеоліту і до пізнього середньовіччя, в тому числі унікальна золота колекція V-VI тисячоліть до н. е.

Несебр розташоване на маленькому кам'янистому півострові на північ від Поморія і Бургаса, місто-музей Несебр - один з найдавніших міст Європи, що знаходиться під егідою ЮНЕСКО. Тут безліч маленьких церков, серед яких найбільш привабливі церква Св. Стефана (XI ст.) і відома своєю чудотворною іконою церква Св. Богородиці, а також чарівний старий млин, вузькі, мощені бруківкою вулички, ласкаве море, химерні білі скелі і широкі піщані пляжі, облямовані піщаними дюнами.

На маленькому мальовничому півострові, розташована найдавніша грецька колонія на берегах Чорного моря - Созопол (Аполлонія, 610 р. до н.е.). Стара та нова (Харманіт) частини міста розділені зеленим парком, а потопаючі в садах традиційні дерев'яні будинки з еркерами і дерев'яними сходами на вапняковому фундаменті, є візитною карткою курорту. Два піщані пляжі на сході забезпечують прекрасні умови для морського відпочинку, а величезна різноманітність ресторанів, таверн, кафе, барів і дискотек, невеликий археологічний музей з багатющою колекцією грецьких ваз, оригінальна архітектура будівель, живописні церкви - Св. Богородиці, Св. Кирила і Мефодія, Св. Зосима, крихітна церква Діви Марії і місцева Галерея мистецтв, дозволяють з користю провести свій відпочинок. Верхів'я протікає через Созопол річки Ропотамо оголошені природним заповідником.

Белоградчика - одна з перлин західній Болгарії, незаслужено обійдене масовим туризмом. Маленьке містечко, знаменитий своєю величезною римської фортецею "Кале". Вражає місце розташування фортеці, чиї стіни петляють по мальовничих скель національного парку "Белоградчішські скали". Крім того, неподалік, можна відвідати Магурської печеру, що вважається найбільшою в Болгарії.

Болгарські пляжні курорти простягнулися вздовж берега Чорного моря. Слинчев-Бряг (Сонячний Берег), Світи-Костянтин і Олена, Златни-Пясці (Золоті Піски), Албена, Кранево - відокремлені від суєти і напруги великих міст і при цьому розташовані недалеко від цікавих туристичних об'єктів.

Взимку Болгарія пропонує туристам кілька хороших місць для якісного гірськолижного катання. Курорти розташовані на мальовничих лісистих горах і славляться теплою затишною обстановкою.

Гірськолижні курорти Болгарії: Вітоша-Алеко. Комплекс Вітоша-Алеко знаходиться у південної околиці Софії і є одним з найбільш високогірних лижних курортів країни. Більше 29 км трас на висотах 1650-2290 м обслуговуються 12 підйомниками. Для бігових лиж підготовлено 11 км рівнинної лижні. До недоліків можна віднести досить часто і різко змінну погоду.

Гора Вітоша, що входить до складу однойменного Національного парку, давно стала улюбленим місцем відпочинку у вихідні у жителів столиці. Сніг тут тримається 150 днів в році, середня температура взимку -6° С. У 1983 і 1989 роках тут проходили Всесвітні зимові студентські ігри. Тут розташована лижна база "Алеко", один з найбільш високогірних лижних курортів в країні. Підйомник до бази йде 25 хвилин. Загальна довжина лижних трас - 4500 м. Їх пропускна спроможність 3600 осіб на годину. Найдовший схил - 2800 м - з обладнаними "червоними" і навіть "чорними" трасами (пік Черні-Врих з максимальною висотою катання 2290 м - для досвідчених гірськолижників). Також є багато "синіх" і "зелених" трас.

Біля підніжжя гори розташовані ресторани в національному стилі, бари, дискотеки. Особливо цікаві традиційні зимові карнавали, лижні вечори, змагання для лижників. Крім гірськолижних трас Вітоша пропонує відмінні маршрути для скелелазів (на східних схилах гори). Також гора знаменита найдовшою печерою в Болгарії. Вона називається Духлата і тягнеться на 17,5 км. Печера розташована на 7 рівнях, через неї протікає 6 підземних річок.

У гірський комплекс Пірін, оголошений ЮНЕСКО заповідником природної та культурної спадщини, входять 87 крутих вершин і 150 озер, а також старовинний містечко Банско, що розташована приблизно в 160 км від Софії, на висоті 930 метрів над рівнем моря.У північній частині гір Пірін, в долині річки Куліна, на висоті 1400 м розташована невеликий курорт Куліното, оточений мальовничим березовим лісом. За 12 км від Куліното знаходиться містечко Разлог, жителі якого охоче проводять вільний час на курорті.

Добрініште - синонім альпійської природи, мінеральних джерел і типовою атмосфери болгарського села. Ця унікальна комбінація перетворила село з багатою історією в перспективний ексклюзивний гірськолижний курорт. Поселення розташоване біля підніжжя гори Пірін в південно-східній частині долини Разлог, на висоті 810 м над рівнем моря, в 6 км від Банско. На території курорту є дитяча лижна школа, школа для початківців і курси підвищення кваліфікації.

Банско - миле маленьке містечко, адміністративний центр Піринського краю. Навколо Банско розбите 15 км гірськолижних трас на висотах 1100-2500 м, 8 підйомників, 8 км рівнинної лижні, а в самому місті представляють інтерес 120 будинків-музеїв з настінним розписом і різьбленням по дереву, а також гарна дзвіниця церкви Св. Трійці. У Банско з середини грудня встановлюється міцний сніжний покрив (до 2 метрів) і тримається до середини травня. Сезон допомагають продовжувати 44 снігові гармати. Середня січнева температура в містечку -1°С, а в Пірінскіх горах від 0°С до -16°С. Тут непогано розвинена гірськолижна інфраструктура: підйом на гору Тодорка (2746 м), одну з найвищих точок курорту, здійснюється восьмимісний кабінним підйомником прямо з міста. Також до трас можна добратися на автобусі.

Курорт Банско ділиться на три зони катання: Чалін-Валог, Шилігарника і Поляна Бандерішка. Чалін-Валог (1467 м) - найменша і низько розташована зона катання. Підходить вона в основному для початківців туристів і для навчання.

Шилігарника, відкрита в 1985 році, пропонує більш довге й різноманітні траси для лижників середнього рівня, а біля нижньої станції є навчальний схил з бугельних підйомників. Головна лижна траса, одна з найкращих у Болгарії, розташована біля вершини Тодорка. Її довжина - близько 3 км. Щодня на схилах Шилігарника на спеціальних нових трасах проходять змагання лижників і сноубордистів.

Найбільший і найстаріший в Болгарії гірськолижний курорт Боровець знаходиться на висоті 1350 м над рівнем моря на північних схилах гори Ріла, біля підніжжя найвищої на Балканському півострові вершини Мусала (2925м).

Тривалість лижного сезону тут з грудня по квітень. Середня температура найхолоднішого місяця (січня) +4°С. Боровець можна умовно поділити на три зони катання: Ситняково-Мартинова Бараки, Ястребец і Маркуджік. Ситняково і Мартинова Бараки представляють собою об'єднану зону катання з перепадом висот 1300-1790 м, призначену для початківців лижників і лижників середнього рівня, а також для навчання.

Малевіца - маленький курорт в північно-західній частині Ріли. Найближчий населений пункт - село Говедарци - знаходиться в 13 км від курорту і сполучена з ним відмінною дорогою з регулярним автобусним сполученням. Малевіца пропонує гостям мальовничі краєвиди з висоти 2729 м над рівнем моря, а також затишні кафе і ресторани, в яких можна випити чашку кави між спусками. Загальна протяжність трас - 4 км. Малевіца - улюблене місце відпочинку альпіністів і гірських туристів. До вершини гори можна пішки дістатися за дві-три години. Недалеко звідси розташоване одне з найкрасивіших озер Балкан - Страшното.

Чорноморське узбережжя Болгарії протягнулося на 378 кілометрів. Це нескінченна низка золотих пляжів, безлічі пансіонатів і готелів, що перемежовуються курортними містами, багато з яких відомі далеко за межами країни.

З півночі на південь розташувалися курортні комплекси Русалка, Албена, Кранево, Златни-Пясиці (Золоті Піски), Рів'єра, Слинчев-Ден (Сонячний День), Світи-Костянтин і Олена, Огляд, Слинчев-Бряг (Сонячний Берег), Дюні і ряд інших, менш відомих.

На головних болгарських курортах пляжі піщані, загальні і безкоштовні. Серед болгарських пляжів "Блакитних прапорів" (знак екологічної чистоти Євросоюзу) удостоїлися Албена, Златни-Пясиці, Рів'єра, Сл'нчев-Ден, Дюні, Еленіте, градини, Каваців, Поморіє і Слинчев-Бряг.

Светі-Влас (Влас) - це чарівне прибережне село з населенням близько 3000 чоловік. Три піщані пляжі загальною протяжністю 1,5 км лежать буквально біля підніжжя гори Світи-Ілія (390 м). Місце придбало особливу популярність в останні кілька років, після того як навколо пляжу були побудовані сучасні готелі і створена прекрасна туристична інфраструктура. Крім традиційного пляжного відпочинку гості можуть насолоджуватися прогулянками по лісу і гірських схилах.

Каварна - невелике портове місто на північ від Варни, з півдня омивається хвилями Чорного моря. На березі можна знайти і скелясті бухти, і затишні пляжі, і вимиті морем прохолодні печери. Поруч з містом розташований мальовничий мис Каліакра, овіяний романтичними легендами. Крім того, влітку на великому стадіоні на мисі влаштовуються грандіозні рок-концерти за участю світових зірок. Околиці Каварни - екологічно чиста зона, яка приваблює любителів тихого спокійного відпочинку на природі. Пляжі Каварни піщані і бездоганно чисті. У серпні тут багато любителів полювання, що приїжджають у каварні до відкриття мисливського сезону.

Невелике містечко Поморіє розташований на вузькому кам'янистому півострові, видатного в морі на 3,5 км, в 20 км на північний схід від Бургаса. Поморіє був заснований грецькими колоністами в IV столітті до н. е., і вже в ті часи славився своїми солоними озерами, багато з яких мали статус священних. Зараз місто знамените виробництвом чудових коньяків і вин, видобутком морської солі і цілющими грязями. Тут знаходиться один з найбільших і найсучасніших в Болгарії винних льохів, а також купольна фракійська гробниця (III ст.) та монастир Святого Георгія (1856 р.).

Місто Варна розташований на північному березі Варненського затоки і є популярним приморським курортом. Місто вважається морською столицею країни і що славиться великими піщаними пляжами. У липні-серпні кількість сонячних годин в день тут сягає 10-11. Море дивно спокійне і безпечне у будь-який час року. Уздовж пляжів простягнувся прославлений Приморський парк, заснований у Варні ще в 1878 році. На території парку знаходяться лазні, Музей морського флоту, Музей природної історії, обсерваторія і планетарій, розкішний акваріум з морськими та прісноводними мешканцями, тропічної флорою і фауною, а також широко відомий дельфінарій.

Курорт Златни-Пясці (Золоті Піски) розташований на території однойменного національного парку і вважається одним з кращих в країні. Чудовий пляж, розвинена інфраструктура, прийнятні ціни і прекрасні умови для відпочинку з дітьми щорічно приваблюють сюди численних туристів з різних країн. Сприятливий клімат і мінеральні джерела також роблять Златни-Пясиці популярним цілорічним курортом для оздоровчого та медичного туризму.

Пляж курорту Златни-Пясиці вважається кращим дрібнопіщаним пляжем на всьому узбережжі Чорного моря. Його протяжність становить близько 3,5 км, а ширина піщаної смуги місцями досягає 100 метрів. Море біля берега мілке, а дно дуже чисте; у воді немає ніяких небезпечних риб або медуз.

Курортний комплекс Русалка розташований в мальовничому дубовому лісі на березі затоки Таук (Таукліман), в 15 км на північ від мису Каліакра (90 км на північ від Варни і 40 км від Албени). Скелясті береги з прекрасними піщаними пляжами, на яких розкидані затишні котеджі, а також б'ють з скель термальні джерела приваблюють сюди людей, охочих відпочити в тиші на лоні природи. У навколишніх лісах ховаються рідкісні птахи і рослини, в скелях безліч вигадливих печер, сама бухта повна невеликих піщаних пляжів, прихованих від сторонніх очей. До багатьох з них часто припливають дельфіни.

Курорт також має в своєму розпорядженні відкритим басейном з мінеральною водою, сауною, центром відпочинку, великим басейном з джакузі і дайвінг-центром. Весь день працює дитячий сад і різні спортивні майданчики для дітей.

Курорт Албена розташований у північній частині чорноморського узбережжя Болгарії, між курортами Балчик і Златни-Пясіци. Сприятливий клімат і неглибоке море роблять Албену одним із самих популярних напрямків для відпочинку з дітьми в цьому регіоні. Крім пляжного відпочинку, сезон якого триває з травня по жовтень, Албена надає можливості для цілорічного медичного та оздоровчого туризму - на курорті є мінеральні джерела та цілющі грязі.

Пляжна смуга Албени має довжину 5 кілометрів і завширшки до 150 метрів, глибина моря не перевищує 1,6 метра на відстані 100-200 метрів від берега. Пляж покритий дрібним піском, морське дно і вода тут дуже чисті, завдяки чому Албена регулярно удостоюється міжнародної нагороди "Блакитний прапор".

Албена володіє розвиненою інфраструктурою: ресторани, бари і дискотеки, басейни з мінеральною водою та оздоровчі центри, футбольні майданчики, відкриті та закриті тенісні корти, пляжний волейбол, спортивні зали, боулінг. На курорті є кінноспортивна база. Відмінні умови створені і для любителів водних видів спорту - на пляжі розташувалося кілька центрів водних розваг (можна покататися на водних лижах, зайнятися віндсерфінгом), а також центр дайвінгу. Протягом всього літнього туристичного сезону в Албені проходять концерти, музичні фестивалі, виставки болгарських художників і фотографів.

Курорт Рів'єра розташований в 17 км на північ від Варни, приєднуючись з півдня з курортної галузі Златни-Пясці. Це невелика зона відпочинку, що має репутацію елітного курорту, орієнтованого на спокійний відпочинок. Він був перебудований з комплексу будинку відпочинку "Чайка" ЦК компартії Болгарії, тому може запропонувати гостям зелений парк, чудовий пляж, прямо на краю якого розташовано декілька висококласних готелів та готелів більш демократичного рівня. Особливий плюс Рів'єри - відносна малолюдність, оскільки більшість відпочиваючих віддає перевагу в літні місяці розважатися в численних зонах відпочинку Златни-Пясці, які розташовані зовсім поряд.

Висновок

Отже, туризм в Болгарії є однією з основних галузей болгарської економіки. В Болгарії добре розвинуті всі види туризму - рекреаційний, спортивний, культурний та інші. Болгарія є особливо популярним туристичним напрямком для оздоровчого, чорноморського, гірського, культурно - археологічного і спелеотуризму.