Організація екскурсійних послуг "Харків-науковий"

Товариство стежило за санітарним станом міста, особливо водопроводу, м'ясобоєнь, базарів, продуктових лавок тощо. Неодноразово міське управління зверталося до Медичного товариства з проханням про проведення дезінфекції відпрацьованих заводських вод. Під час російсько-японської війни товариство організувало бактеріологічно-гігієнічний загін, який був відправлений на фронт.

Товариство проводило значну благодійницьку роботу, яка полягала у створенні безплатної лікарні для бідних, стаціонару для хворих на 10 ліжок, притулку для безнадійно хворих.

Одним із найбільш масових товариств було Південноросійське товариство технологів, започатковане під час святкування 10-річчя Харківського технологічного інституту в 1895 році. Серед його фундаторів -- ректор Харківського технологічного інституту В. Кирпичов, професори Є. Зубашев, В. Зернов та ін. У 1910 р. у зв'язку з активізацією наукових досліджень у галузі аеронавтики і зростанням інтересу до авіаційної справи при Харківському відділенні товариства відкрили повітроплавальний відділ, який очолили інженери В. Мороховець і Г. Окуліч-Козарін. У 1910 р. у місті відбулася виставка аероплана, винайденого і власноручно зібраного з вітчизняних матеріалів харківським конструктором. Відділ видавав у 1911 -- 1913 рр. журнал «Тяжелее воздуха», а також відкрив школу пілотів та організував перший в Україні аероклуб.

ІІ.Використання науки в екскурсіях та туризмі

Екскурсія являє собою цілеспрямований, научний процес пізнання оточуючого, середовища. Цей процес будується з використанням заздалегідь відібраних об'єктів, які знаходяться в природних умовах, і відбувається під керівництвом кваліфікованого спеціаліста-екскурсовода у відповідності до заздалегідь визначеної тематики.

В контексті сервісного забезпечення турпродукту екскурсія покликана задовольнити духовні, естетичні, інформаційні потреби людини, реалізовуючи пізнавальну функцію туризму: розширення кругозору, організації культурного дозвілля, відпочинку, спілкування. Екскурсії сприяють поширенню наукових знань і є важливим засобом патріотичного виховання, вивчення історії країни або місцевості, героїчного минулого її народу, традицій, розвитку культури та мистецтва. Екскурсії як ефективна форма навчання використовуються в педагогічному процесі.

Їх педагогічними завданнями є побудова екскурсії на основі максимальної активності і самостійної розумової діяльності екскурсантів, формування у них навичок самостійного спостереження і аналізу візуальної інформації та зорових вражень. Таким чином, екскурсії виконують освітню і виховну функції.

Реалізацію функціонального змісту ескурсій забезпечує екскурсійна діяльність - специфічний вид діяльності людини з надання послуг організаційного, інформаційно-методичного і виробничого забезпечення проведення екскурсій - екскурсійного обслуговування.

Забезпечення активного впливу па уявлення, сприйняття, емоції, підсвідомість шляхом віддалених тематичних, ритмічних, географічних асоціацій (рекреаційної сугестивності) при проведенні екскурсій відіграє вирішальну роль в сучасній практиці екскурсійного обслуговування. Теоретичним підґрунтям цього виступає екскурсознавство - галузь теоретичних знань, яка вивчає проблеми моделювання ідеальної екскурсії і впливу екскурсії на свідомість людей; практичних методів підготовки екскурсій, техніки їх проведення, підготовки екскурсоводів.

Кожна екскурсія має свої особливості в методиці проведення і оганізації обслуговування. Ознаки екскурсії свідчать, як про її подібність іншим формам культурно-виховної роботи (лекції, конференції), так і про відмінності від них:

1.Тривалість у часі проведення (від академічної години до доби);

2.Наявність екскурсантів, їх активна діяльність (спостереження, вивчення, дослідження об'єктів);

3.Кваліфікований керівник-спеціаліст (екскурсовод);

4.Наочність, зорове сприйняття об'єктів;

5.Переміщення за заздалегідь визначеним маршрутом;

6.Цілеспрямованість огляду (тема).

Окрім таких загальних для всіх екскурсій ознак, у кожного виду екскурсій є свої специфічні ознаки.

Інструментом реалізації екскурсійного обслуговування є екскурсійний метод -- один з методів надання знань аудиторії, в основі якого лежить принцип наочності, обов'язкового поєднання двох елементів екскурсії -- показу та розповіді, і активної взаємодії таких учасників процесу екскурсійного обслуговування, як екскурсовод, об'єкт та екскурсант. Засобом дослідження об'єкта екскурсантами під керівництвом екскурсовода є екскурсійний аналіз: історичний, природничонауковий, мистецтвознавчий, архітектурний, літературний, виробничо-економічний.

В практично-прагматичному сенсі екскурсія передбачає відвідування об'єктів і місцевостей, ознайомлення за допомогою екскурсовода з визначними пам'ятками і явищами в розвитку певного міста або регіону. Заздалегідь вибрані явища і об'єкти (об'єкти показу), які вивчаються на місці їх розташування, - матеріальна основа екскурсій.

Класифікація екскурсійних об'єктів проводиться по видами:

-пам'ятки

-історичні,

-археологічні,

-мистецтва,

-документальні;

-об'єкти природи

- ліси, гаї, річки, заповідники, заказники, національні парки, урочища, ландшафтні комплекси;

-змістом - однопланові, багатопланові;

-функціональним призначенням - основні, додаткові, супутні;

ступенем збереженості повністю збережені, перебудовані, реконструйовані.

Реалізацію завдань екскурсійного обслуговування, з одного боку, забезпечують властивості екскурсійних об'єктів: пізнавальна цінність, відомість (популярність), незвичайність (екзотичність), виразність, збереженість, місце розташування, типовість (специфічність для даної місцевості), унікальність, аграктивність. З іншого боку, - змістовне наповнення пояснювального тексту (тексту екскурсії) і ефективність методичних прийомів проведення екскурсій, які мають задовольняти вимогам повноти і достовірності інформації, культурно-пізиавальної значимості, досконалості і довершеності композиції і виконання, естетичного задоволення. Особливе значення має дохідливість (доступність) та доказовість інформації, що надається, та застосування диференційного підходу до слухачів. Технологічними інструментами, які дозволяють забезпечити реалізацію відповідних потреб і вимог до екскурсійного обслуговування є:

1) логічні прийоми : аналіз, порівняння, синтез, абстрагування, узагальнення;

2) прийоми показу - попередній огляд, панорамний показ, візуальний аналіз,' реконструкція, локалізація подій;

3) розповідь - екскурсійна довідка, опис, характеристика об'єкта, пояснення, репортаж, коментування, цитування, літературний монтаж.

Показ та розповідь є основою методики проведення екскурсій - сукупності прийомів, які є основою роботи екскурсовода під час надання екскурсійних послуг. Вона включає загальну і спеціальні методики. Загальна методика проведення екскурсій охоплює систему методичних прийомів показу і розповіді, незалежних від теми, складу групи та інших факторів. Спеціальна -- конкретизує методичні прийоми стосовно особливостей певного екскурсійного маршруту.

Сучасні методики екскурсійного обслуговування головну роль відводять показу -- спостереженню, огляду об'єкта під керівництвом екскурсовода, при якому екскурсант і не тільки бачить об'єкт, але й розрізняє в ньому окремі частини, бере участь в їх аналізі. Основою показу є три елементи: безпосереднє спостереження об'єкта, ознайомлення з експонатами «портфеля екскурсовода», зорова реконструкція для відтворення зовнішнього вигляду втраченого об'єкту, картини минулих подій, поведінки людей, про яких розповідає екскурсовод.

Показ в екскурсії -- не цілеспрямований, послідовний процес ознайомлення екскурсантів з об'єктами, що розкривають тему екскурсії. Використання цього прийому під час екскурсії має бути послідовним та логічним.

Розповідь екскурсовода -- невід'ємна частина екскурсії, хоча по відношенню до показу Rona виконує вторинну роль. Адже надання екскурсоводом інформації про об'єкт не може підміняти самостійну, активну, аналітичну роботу екскурсантів, перетворювати екскурсію в лекцію. Під час розповіді екскурсовод має зацікавити і активізувати екскурсантів. Для цього в практиці екскурсійного обслуговування широко використовуються ілюстрації, наочні матеріали, активізуючі запитання. Особливості використання прийомів розповіді при забезпеченні екскурсійного обслуговування залежать від швидкості руху групи (ритму), підпорядкованесті розповіді показу (вторинність), необхідності використання візуальних доказів.

Співвідношення показу та розповіді неоднакове в різних екскурсіях і залежить від теми екскурсії, наявності та характеру об'єктів показу, виду екскурсії та складу групи. їх дозування в часі зумовлює посилення ефективності і якості екскурсійного обслуговування. Практика доводить, що час показу - нормативний розрахунковий час, який виділяєтея на показ під час екскурсії, повинен займати не менше 2/3 всього екскурсійного часу і оптимально розподілятися за структурними складовими екскурсії: вступом, основною і заключною частинами.

Вступна частина екскурсії, як правило, складається з двох частин: організаційної (знайомство з аудиторією, інструктаж екскурсантів щодо правил поведінки, безпеки на маршруті тощо) та інформаційної (коротке повідомлення про тему, маршрут, його протяжність, тривалість, час і місце закінчення екскурсії). Основна частина будується на поєднанні показу конкретних екскурсійних об'єктів та розповіді про них, які підпорядковуються обраній темі. Досвід свідчить, що найбільш якісно розкрити основну тему дозволяє виділення від 5 до 12 окремих підтем. 

1) висновки за темою екскурсії, які закріплюють її мету та

2) інформація про інші екскурсії, які можуть поглибити дану тему.

Розташування і співвідношення підтем, основних питань, вступу і заключної частини формують композицію екскурсії, основи якої визначаються в процесі проектування екскурсії. Етапи підбору і формування тексту і змісту екскурсії включають:

1) попередню роботу - підбір матеріалів, їх вивчення, відбір об'єктів, які стануть основою екскурсії;

2) розробку екскурсії: складання екскурсійного маршруту, обробку фактичного матеріалу; роботу над змістом екскурсії, її основною частиною (підтеми і основні питання кожної з них); підготовку контрольного тексту екскурсії; роботу над методикою проведення екскурсії; вибір найбільш ефективних методичних прийомів показу і розповіді та кращих точок, ракурсів огляду об'єктів показу; підготовка методичної розробки екскурсії, технологічної карти і схеми маршруту (для транспортної екскурсії), "портфеля екскурсовода".

Співвідношення цих двох стадій при розробках інноваційного екскурсійного продукту майже завжди співпадають.

Пошук оптимальних поєднань методів і прийомів екскурсійного обслуговування, визначення структури, композиції екскурсії і проектування екскурсійиих послуг зумовлюються класифікацією екскурсій: за змістом, складом учасників, місцем проведення, засобом пересування, формою проведення, кількістю учасників.

До групи, класифікованої з критерієм змісту, належать дві підгрупи екскурсій - оглядові (багатопланові) та тематичні.

Оглядові екскурсії -- багатотемні, тобто розкривають різні аспекти життя міста тощо. Об'єкти показу різняться за формою та змістом (пам'ятки історії та культури, будинки, природні об'єкти, місця знаменних подій тощо). В цих екскурсіях поєднується історичний та сучасний матеріал. Хронологічні рамки оглядової екскурсії - час існування міста з дня його за-сігування до сьогодення. Відмінність оглядової екскурсії від тематичної простежується у змісті, глибині розкриття матеріалу; накладає відбиток на вступ та висновки, логічні переходи (підпорядковані, тотожні, протилежні, співвідносні тощо).

Тематична екскурсія присвячується одній темі. Тематичні екскурсії поділяються на ряд груп: історичні, істерико-революційні, воєнно-історичні, виробничі, природознавчі, мистецтвознавчі, літературні і архітектурно-містобудівні. Кожна з зазначених груп має відповідні підгрупи.

Так, за змістом історичні екскурсії поділяються на підгрупи: історико-краєзнавчі, археологічні і етнографічні. В екскурсіях на історико-революційні теми виділяють підгрупи, присвячені видатним революційним діячам, певним періодам боротьби. Воєнно-історичні екскурсії поділяються на екскурсії по пам'ятним місцям, де проходили бої; по місцям, пов'язаним з подвигами народних героїв; екскурсії до музеїв.

Виробничі екскурсії поділяються на історичні, виробничо-економічні, виробничо-технічні. Екскурсії на природознавчі теми поділяють на геологічні, географічні, гідрологічні, біологічні, ландшафтні.

В групі мистецтвознавчих екскурсій виділяють: театральні, історико-музичні, екскурсії до музеїв, на виставки, по місцям життя та діяльності майстрів мистецтва.

Літературні екскурсії доцільно групувати наступним чином:

-літературпо-біографічпі -- по місцям, що зберігають пам'ять про життя та творчість певного письменника;

-істориколітературні -- розкривають певні періоди розвитку літератури;

- літературно-краєзнавчі -- присвячені вивченню природного або культурного комплексу за допомогою літературних творів;

- літературні екскурсії на природу -- побудовані на літературному матеріалі, художньо описаних природних об'єктах.

Щодо екскурсій на архітектурно-містобудівну тематику існує наступна класифікація:

¦ екскурсії, пов'язані з показом пам'яток архітектури певного періоду;

¦ екскурсії, що дають уявлення про творчість одного архітектора;

¦ екскурсії, що знайомлять з плануванням та забудовою

міст за генеральними планами.

Тематичні екскурсії певного виду рідко існують ізольовано одна від одної.

За складом учасників розрізняють екскурсії для дорослої аудиторії і для дітей; для місцевого населення та для туристів; для міського та сільського населення; для організованих груп та для поодиноких відвідувачів. За місцем проведення розрізняють екскурсії міські, позаміські, виробничі, музейні, комплексні.

Міські екскурсії передбачають показ усього міста або його частини. Вони бувають оглядовими та тематичними. Позаміська екскурсія організовується за межі міста, при цьому рекомендується, щоб відстань до кінцевого пункту слідування не перевищувала 100 км. Такі екскурсії також поділяються на оглядові та тематичні.

Місцем проведення виробничих екскурсій є підприємство.

Значні масштаби варіативності обслуговування характеризують екскурсії до музеїв: історичних, мистецтвознавчих, технічних, природничих, краєзнавчих, меморіальних тощо.

Особливо складними з точки зору змісту екскурсійного обслуговування є комплексні екскурсії, які поєднують міські та музейні екскурсії. Вони складаються з двох частин - оглядової та тематичної екскурсії під час відвідання музею, виставки. Обидві частини пов'язані однією загальною темою.

За засобом пересування екскурсії бувають пішохідними та транспортними. Транспортні -- в основному автобусні екскурсії, але бувають і тролейбусні, теплохідні, залізничні тощо.

Пішохідні екскурсії більш насичені, оскільки надають можливість глибше вивчити об'єкти, але вони охоплюють меншу територію. Протяжність таких екскурсій не перевищує 5-6 км в місті, 10-12 км за містом.

Транспортні екскурсії мають свої особливості -- аналіз екскурсійних об'єктів здійснюється на зупинках з виходом із транспортного засобу, а також під час його руху.

За формою проведення розрізняють: екскурсії-масовки, екскурсії прогулянки, бесіди, концерти, уроки, консультації тощо.

Екскурсія-масовка передбачає велику кількість учасників (10-30 автобусів). Крім екскурсії передбачається проведення мітингів, зокрема, на місці пам'ятних подій, зустрічей з їх учасниками.

Екскурсія-прогулянка поєднує загальноосвітні елементи та елементи відпочинку (частіше за все, це -- природознавчі екскурсії) .

В екскурсії бесіді перевага надається розповіді (музейні екскурсії, відвідання виставок, підприємств). Закінчується така екскурсія обговоренням ЇЇ змісту.

Екскурсія-концерт проводиться в межах позаміських екскурсій, в процесі слідування до об'єкта показу.

Екскурсія-урок являє собою форму навчання або підвищення кваліфікації екскурсоводів.

Пробна екскурсія є заключним етапом індивідуальної роботи по підготовці до проведення екскурсії.

Важливим елементом екскурсійного забезпечення турпродукту є надання екскурсійних послуг широкого тематичного асортименту. Кожна екскурсія має свою тему - основу, на якій будується показ та розповідь. Тема пов'язана з об'єктами, адже вона грунтується на тому матеріалі, який повідомляється екскурсантам при показі цих об'єктів. Вона обумовлює зміст розповіді.

Умовою якісного екскурсійного обслуговування, розкриття теми екскурсії є вірний підбір об'єктів. З великої кількості об'єктів відбираються найцікавіші, найбільш інформативні. Враховується їх виховне значення та художня цінність, ступінь збереження. Відбір об'єктів проводиться за наступними критеріями: пізнавальна цінність, відомість (популярність), незвичайність (екзотичність), неповторність, виразність, ступінь збереження, місцезнаходження. Для оглядової екскурсії рекомендується 15-20 об'єктів, для тематичної -- 8-10. На кожний об'єкт складається паспорт - картка.

Сукупність об'єктів та явищ, які включаються до екскурсії, формує маршрут. Він може бути побудований за хронологічним, тематичним або тематико-хроиологічним принципом і в просторовому аспекті визначає оптимальний шлях руху екскурсантів (екскурсійної групи) і задовольняє вимогам логічної послідовності об'єктів екскурсійного показу і атрактивності загального сприйняття.

Атрактивність -- це імперативний акцент екскурсійного обслуговування -- важливе відношення суб'єкта до ресурсу, яке визначає індивідуальну або групову привабливість місцевості (місця), природного ландшафту, міста, селища, культурно-історичної пам'ятки, країни, взагалі будь-якого природного тіла, явища або артефакту, які виступають предметами оцінки з боку екскурсантів (споживачів екскурсійної послуги). Дане відношення є інтегральним. Воно враховує інші властивості екскурсійних об'єктів - екзотичність, комфортність, виразність, унікальність, типовість і т.п. і максимально визначає рівень естетичної оцінки ресурса та його вибірковість.

Сприйняття, як цілісне відображення предметів, ситуацій, подій, яке виникає при дії фізичних подразників, є однією з важливих характеристик екскурсії, оскільки представляє її комплексну оцінку з урахуванням індивідуального досвіду особистого відпочинку, рекреаційних очікувань, моди, комплексної ціни на обслуговування.

Психологи стверджують, що 93% сприйняття грунтується на візуальних відчуттях. Суспільна психологія останнім часом акцентує увагу на їх екологізації, що має виключно важливе значення для екскурсійної діяльності в контексті аналізу механізмів сприйняття людиною естетичності ландшафтів. Так, ландшафт сприймається як незвичайний, якщо його композиція і глибока перспектива чітко виражені. Досвід свідчить, що візуальний прояв контрастності не повинен бути дуже сильним -- ця властивість саме в малих дозах підкреслює необхідність природного комплексу. В цілому, сприйняття естетичності ландшафтного комплексу залежить від його екологічного стану. Саме тому, особливо корисними при визначенні перспектив розвитку пізнавально-рекреаційного типу природокористування, виборі естетично цінних ландшафтів, вирішення завдань екскурсійної маршрутизації і проведенні системи природоохоронних заходів є, так звані, ментальні карти, які в останні роки набули значного поширення.

Сприйняття пов'язане з мисленням, пам'яттю, увагою і спрямовується мотивацією. Спеціальні дослідження, які грунтуються на визнанні пріоритету «принципу діяльності», пояснюють мотивацією не тільки вибір, але й поведінку людей під час подорожі, екскурсії. А це означає і той досвід, який розвивають рекреаційно-туристичні потреби та їх задоволення, в тому числі в процесі екскурсійного обслуговування.

Одним з обов'язкових каналів сприйняття екскурсії, окремої події або об'єкта є спогади - емоційний настрій (позитивний чи негативний), який залишається в пам'яті екскурсанта, як результат взаємовідносин, що витікають з процесу обслуговування. Сприйняття проявляється в різних емоційних станах, які ранжуються від максимально позитивних до максимально негативних: приємне відчуття, задоволення, захоплення, прикрість, роздратування, обурення.

Факторами, що впливають на сприйняття екскурсійного обслуговування і якість сервісного забезпечення турпродукту є безпека, постійність (відчуття високої якості обслуговування протягом всього часу), повнота обслуговування (відповідність всіх запропонованих послуг отриманим), умови (навколишнє середовище і фізичне оточення), доступність, поведінка і зовнішній вигляд обслуговуючого персоналу.

Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України

Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса (ХНДІСЕ) - одне з найстаріших державних судово-експертних установ України і колишнього СРСР. На чолі з відомим судовим медиком і криміналістом Миколою Сергійовичем Бокаріусом у 1923 році в м. Харкові був заснований Кабінет науково-судової експертизи.

Головними завданнями установи є своєчасне та якісне виконання науково-дослідних робіт, максимальне задоволення потреб правоохоронних органів, судів, організацій, підприємств, установ і громадян у різних видах експертних досліджень. Більше 80% висновків експертиз у ХНДІСЕ проводяться для судів, органів прокуратури, МВС, СБУ і Державної податкової адміністрації. Пріоритети в роботі віддаються подальшому удосконаленню традиційних, розробці та впровадженню нових методів експертного дослідження. екскурсія туризм харків науковий

На сьогоднішній день Харківський НДІСЕ має три відділення в містах Суми, Полтава і Севастополь. Про високий науковий потенціал інституту свідчить і той факт, що на базі його відділень у м. Донецьку, Криму і м. Дніпропетровську створені науково-дослідні інститути судових експертиз.

Протягом останніх років інститутом проводяться науково-практичні конференції, семінари, читання, видаються книги, в тому числі періодично видається збірник науково-практичних матеріалів "Теорія і практика судової експертизи і криміналістики". За останні два роки опубліковано більше 200 робіт співробітників ХНДІСЕ. 

У Харківському НДІСЕ проводяться дослідження з наступних видів судових експертиз:

- криміналістичні (почеркознавча, авторознавча, технічна експертиза документів, балістична, трасологічна, вибухово-технічна експертизи, фототехнічна і портретна експертизи, експертиза фоно- і відеозапису);

- експертиза матеріалів, речовин і виробів;

- біологічна, інженерно-технічна, економічна, товарознавча, автотоварознавча експертизи;

- експертиза, пов'язана з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності;

- психологічна, мистецтвознавча та інші експертизи. 

Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості "Гипрококс".

Рівень розвитку сучасного суспільства залежить в першу чергу від стану та рівня науки. Невід'ємною складовою наукового потенціалу України є Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості "Гипрококс", створений в м. Харкові в 1929 році. Інститут створено з метою організації власної школи проектувальників-коксохіміків. За короткий час нова проектна організація, що на той час не мала достатньої кількості фахівців та досвіду, створила власну школу проектування цехів і агрегатів коксохімічних підприємств. 

На сьогодняшній день Гипрококс є єдиним в Україні і на теренах держав СНД головним проектним інститутом коксохімічної промисловості. Інститут є головним по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості і провідною комплекною технологічною організацією з науково-технічної діяльності і екпертизі науково-технічних розробок, проектно-конструкторських робіт і прикладних досліджень на стадії практичного використання, науково-технічних програм, проектів і прогнозування коксохімічної промисловості. 

За проектною документацією інституту створена і побудована вся коксохімічна промисловість України і колишнього Радянського Союзу і багатьох країн дальнього зарубіжжя, в тому числі в Алжирі, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Угорщині, Єгипті, Індії, Китаї, Нігерії, Пакистані, Польщі, Румунії, Туреччині, Фінляндії, Словакії, Чехії, Ірані, в тому числі об'єкти комплексу коксових батарей №№ 1, 2 и 3 Ісфаханського металургійного заводу в Ірані. Всього побудовано 60 коксохімічних заводів. В країнах СНД працює 20 установок сухого гасіння коксу, а в країнах дальнього зарубіжжя їх побудовано 16. Інститут є калькотримачем 30% проектів коксових батарей світу.

Гипрококс є носієм усього нового у світовій практиці виробництва коксу. Інститут постійний учасник світових конгресів, симпозіумів і конференцій з питань металургійного і коксового виробництва.

Державна установа "Інститут терапії імені Л.Т. Малої Академії медичних наук України"

Основними напрямками діяльності Інституту є вивчення причин та розробка методів попередження, раннього виявлення та лікування найбільш поширених хронічних захворювань внутрішніх органів. Результати цих пошуків постійно передаються у практику охорони здоров'я. Колектив поширює науково-організаційні форми профілактики й терапевтичної допомоги населенню, підтримує новий передовий досвід у регіональних лікувально-профілактичних установах, координує міжгалузеву співпрацю вчених у терапії. 

Щорічно в клініці Інституту проходить лікування близько 10 тисяч хворих, і понад 27 тисяч пацієнтів одержують консультації і рекомендації. Вчені Інституту представляють українську медичну науку на міжнародних форумах всесвітнього значення, всеукраїнських науково-практичних конференціях, які щорічно проводить Інститут, плідно працюють в українському і міжнародному медичному суспільствах. До складу Інституту входить 12 науково-дослідних підрозділів, 8 клінічних відділень, регіональний лікувально-діагностичний центр медичної реабілітації, консультативна поліклініка.

У поліклініці і стаціонарі Інституту можна пройти обстеження і лікування, отримати консультативну допомогу лікарів-терапевтів кардіологічного, гастроентерологічного, нефрологічного профілів, а також інших спеціалістів.

Науково-дослідні підрозділи включають відділи популяційних досліджень, захворювань печінки та шлунково-кишкового тракту, атеросклерозу та ішемічної хвороби серця, гострого інфаркту міокарда, нефрології, артеріальної гіпертонії, пульмонології, клінічної фармакології і фармакотерапії, лабораторію біохімічних і імуноферментних методів дослідження, лабораторію експериментальної і клінічної морфології, науково-організаційний відділ, відділ науково-медичної інформації з бібліотекою.

Протягом 25 років в Інституті проводиться підготовка кадрів вищої кваліфікації з терапії. За період існування Інституту виконано 27 докторських і 148 кандидатських дисертацій, в тому числі підготовлено 57 кандидатів і 8 докторів наук для різних держав дальнього і ближнього зарубіжжя. Успішно завершили навчання 87 аспірантів і 64 клінічних ординатора.

Сьогодні Інститут терапії є науково-дослідним і клініко-діагностичним центром, що з честю носить ім'я його засновника академіка Л.Т. Малої. Це одна з провідних установ у системі Академії медичних наук і Міністерства охорони здоров'я України, де займаються фундаментальними і прикладними науковими дослідженнями в терапії, розробкою методів оптимальної фармакотерапії основних захворювань серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, органів дихання, нирок епідеміологією хронічних неінфекційних захворювань і оптимізацією їхньої багатофакторної профілактики.

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Української академії аграрних наук бере початок з Харківської селекційної станції, яка була організована в 1908 році. Наказом № 87 міністра сільського господарства СРСР від 8 березня 1956 року на базі державної селекційної станції і Інституту генетики і селекції Академії наук УРСР був створений Український науково-дослідний інститут рослинництва, селекції і генетики Міністерства сільського господарства УРСР. Основні напрямки науково-дослідної роботи передбачають:

- розробку теоретичних основ селекції;

- створення нових сортів і гібридів зернових, зернобобових, круп'яних і олійних культур;

- розробку високоефективних систем насінництва с.-г. культур, ведення первинного та елітного насінництва районованих сортів і гібридів;

- розробку технологій вирощування польових культур;

- формування та ведення банку генетичних ресурсів рослин України;

- забезпечення та науковий супровід розробок в АПВ Харківської області. 

Відкрите акціонерне товариство "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань". Відкрите акціонерне товариство "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" - провідна науково-виробнича організація України в галузі розробки, проектування та виробництва радіоелектронної техніки: 

- наземних та бортових систем і приладів для космічних комплексів, 

- систем високоточних траєкторних вимірювань для відпрацювання ракетно-космічної техніки, 

- складної медичної техніки, 

- контрольно-вимірювальних приладів і систем управління для паливно-енергетичного комплексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АСЕП"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АСЕП" основано в 1992 році і займється комплексною автоматизацією та електрифікацією об'єктів металургійної промисловості. Ми маємо Державну Ліцензію на проведення спеціальних видів робіт по проектуванню та будівництву в сфері електрифікації та автоматизації різних галузей промислового виробництва.

ТОВ НВП "АСЕП" пропонує комплексну електрифікацію об'єктів в металургійній промисловості:

1. Розробка електричної частини для будівництва і реконструкції, в тому числі:

- Електропостачання, підстанції 0,4 - 110кВ;

- Силове електрообладнання, КІП і А;

- Виконання проектно-конструкторських розробок автоматизованих електроприводів, локальних систем автоматизації та автоматизованих систем управління технологічними процесами;

- Розміщення замовлень на постачання електрообладнання для об'єктів, що проектуються;

- Проектні дослідження.

2. Виробництво низьковольтних комплектних пристроїв.

3. Авторський нагляд.

4. Шеф-монтаж та пуско-налагоджувальні роботи.

5. Навчання виробничого персоналу.

Інститут овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук

Основні напрямки наукової діяльності:

- на основі сучасних методів прикладної генетики, біотехнології технології та імунітету створення високопродуктивних і конкурентоспроможних сортів і гібридів овочевих і баштанних культур для відкритого і закритого ґрунту з протекторно-лікувальними властивостями, стійких проти шкідників, хвороб, біотичних і абіотичних факторів;

- розробка ресурсозберігаючих технологій виробництва екологічно безпечної продукції овочевих і баштанних культур на продовольчі і насіннєві цілі на базі нових сортів і гібридів;

- розробка високоефективних технологій:

а) зберігання свіжих овочів та маточників для отримання якісного насіннєвого матеріалу;

б) комплексної переробки овочевої сировини для створення вітчизняних продуктів харчування;

- координація та ведення системи генетичних ресурсів рослин України, створення національної колекції овочевих і баштанних культур;

- розробка комплексних систем удобрення, захисту рослин від хвороб, шкідників і бур'янів;

- розробка організаційно-економічних і технологічних основ розвитку товарного овочівництва і насінництва в умовах ринкових відносин;

- елітне насіння, вирощене в інституті за ліцензійними договорами, передається в господарства різних форм власності, які мають паспорт-патент для вирощування насіння першої репродукції;

- сорти мають авторські свідоцтва і патенти.

Вчені інституту готують фахівців на курсах підвищення кваліфікації з овочівництва та насінництва, надають практичну допомогу господарствам в освоєнні сучасних технологій вирощування овочів.

Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут автоматизованих систем управління транспортом газу, філія ДП "Науканафтогаз" НАК "Нафтогаз України"

Діяльність НДПІАСУтрансгаз спрямована на науково-технічне забезпечення зберігання, транспортування та розподілу природного газу, підвищення надійності та безпеки роботи обладнання технологічних об`єктів та ГТС у цілому, розроблення та впровадження енергозаощаджуючих технологій, автоматизацію технологічних процесів та виробничо-господарської діяльності на базі сучасних інформаційних технологій за такими основними напрямками:

- комплексна автоматизація та телемеханізація технологічних процесів лінійної частини, компресорних цехів і станцій, підземних сховищ газу, газорозподільних і газовимірювальних станцій, ГТС;

- науково-технічне забезпечення оперативно-диспетчерського керування всіх рівнів газотранспортної системи; 

- науково-технічне та методичне забезпечення обліку газу на технологічних об`єктах газотранспортної системи; 

- розроблення та впровадження сучасних програмно-технічних засобів з обліку газу;

- створення сучасних засобів та систем автоматизації, забезпечення їх виготовлення та впровадження;

- створення та впровадження автоматизованих систем діагностичного моніторингу технічного стану газоперекачувального обладнання для забезпечення ефективності його функціонування;

- створення та впровадження інформаційно-дорадчих систем моніторингу корозійного стану МГ ГТС;

- інформаційне обслуговування наукової та виробничої діяльності ДК "Укртрансгаз" , визначення патентоспроможності розробок, експертиза розробок сторонніх організацій та сертифікація розробок інституту;

- науково-методичне супроводження розробок інституту на об`єктах ДК "Укр-трансгаз";

- створення дослідних зразків засобів і систем автоматизації та телемеханіки, організація їх виробництва;

- розроблення та впровадження нормативно-технічної документації, державних та галузевих стандартів;

- розроблення та впровадження на об`єктах ДК "Укртрансгаз" систем якості;

- підвищення кваліфікації фахівців ДК "Укртрансгаз" з сучасних інформаційних технологій, комп'ютерних мереж, програмного забезпечення та обліку кількості та контролю якості газу та ін.

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України

Основні наукові напрями ІПКіК НАН України:

- дослідження механізмів кріоушкоджень, кріозахисту, природної стійкості біологічних об'єктів до холоду та її репарації після дії холоду;

- створення ефективних засобів штучного кріозахисту біологічних систем різного рівня організації та на їх основі розробка технологій кріоконсервування біологічних об'єктів і технічних засобів їх реалізації

- застосування гіпотермії, кріотерапії та кріоконсервованих біологічних об'єктів у лікуванні різних захворювань.

В Інституті проведено значні дослідження у напрямку створення нових технологій застосування ембріональних та плодових тканин і клітин (гемопоетичні, нервові) при різних захворюваннях. Це стало основою нового напряму в медицині - "Клітинна терапія". На базі Інституту створено "Міжвідомчий науковий центр", основною метою якого є прискорення фундаментальних досліджень і розробка сучасних технологій, які не мають світових аналогів. 

Національний науковий центр "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини"

Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини - перший в Україні спеціалізований науково-дослідний заклад, створений для вирішення актуальних науково-практичних завдань ветеринарного забезпечення тваринництва нашої країни.

Основні напрямки діяльності:

1. Вивчення механізмів розвитку і перебігу інфекційного та епізоотичного процесів хвороб тварин (туберкульоз, бруцельоз, лейкоз, сальмонельоз, хвороби Гамборо, Ауєскі, пріонні інфекції).

2. Розробка сучасних методів діагностики захворювань сільськогосподарських тварин і створення ефективних засобів їх профілактики (проти лейкозу, туберкульозу, інфекційного ринотрахеїту та ін.)

3. Розробка діагностичних молекулярно-генетичних тест-систем для індикації збудників інфекції;

4. Лікування та профілактика інфекційних і інвазійних хвороб великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці, бджіл, дрібних домашніх тварин;

5. Розробка сучасних методів контролю якості с/г продуктів та кормів;

6. Забезпечення роботи науково-виробничих центрів:

- із вивчення губчатоподібної енцефалопатії та інших пріонних інфекцій;

- із вивчення інфекційних хвороб великої рогатої худоби;

- хвороб дрібних домашніх тварин;

- токсикологічних досліджень і сертифікації продуктів тваринництва;

- з ветеринарного забезпечення птахівництва;

- з паразитарних захворювань;

7. Здійснення спільних досліджень із провідними науковими центрами Європи і США в рамках міжнародного співробітництва.

Український науково-дослідний інститут природних газів

Сфера діяльності:

- дослідження в галузі геології та розробки газових та газоконденсатних родовищ, буріння глибоких свердловин, добування, переробки, підземного зберігання газу, охорони навколишнього середовища та надр, економіки галузі; 

- розробка проектно-кошторисної документації для будівництва об'єктів промислового та житлового призначення, газифікації.

Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатноті.

Український науково-дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатноті займається розробкою нових технічних рішень в протезобудуванні та комплексною реабілітацією інвалідів зі складною патологією опорно-рухового апарату.

Сфера діяльності:

- розробка та виготовлення конструкцій протезно-ортопедичних виробів:

- устаткування для біомеханічної оцінки функціональності протезних виробів и контролю якості реабілітації: аналіз ходи, контроль осанки, базометричний комплекс.

У інституті вперше в Україні створено лабораторію для проведення сертифікаційних випробувань технічних засобів реабілітації:

- випробування стоп и колінних механізмів у відповідності з ISO 10328;

- випробування крісел-колісних у відповідності з ISO 7176

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "SINTA"

Сфера діяльності:

- Виробництво наноматеріалів детонаційним (наноалмази) і механохімічним способом (нанопорошки металів і мінералів, наприклад нанопорошки міді, нікелю, кобольту, природного і штучного алмазу, кремнію, германію та інш.);

- Промислове виробництво ефективних добавок у мастильні матеріали на основі наноалмазів;

- Розробка і практичне впровадження промислових технологій застосування наноматеріалів і коректування діючих промислових виробництв під застосування наноматеріалів, з метою створення якісно нової, конкурентоздатної продукції (наприклад, технології композиційного хромування, золочення з наноалмазами, технології з застосуванням наноалмазів з метою підвищення пружно-міцносних характеристик гуим, вуглепластиків, клеїв та інш.);

- Науково-технічні роботи в області створення якісно нових композитів і покращання властивостей тих, які уже випускались промисловістю;

- Науково-дослідні роботи в області створення нових медичних препаратів з застосуванням властивостей наноалмазів.

Для більш детального пізнання про наукові об'єкти міста Харкова проводять екскурсії ,використовують рекламні акції .

Про організацію навчальної практики і навчальних екскурсій у загальноосвітніх навчальних закладах міста

Навчальні екскурсії та навчальна практика є обов'язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, розширення світогляду школярів, формування в них життєво необхідних компетенцій, посилення практичної та професійно-орієнтаційної спрямованості навчально-виховного процесу.

Навчальні екскурсії проводяться для учнів 1-4 класів протягом 4 днів тривалістю не більше 3 академічних годин на день.

Навчальні екскурсії організовуються з метою формування в учнів уміння спостерігати за навколишнім світом, сприяння розвитку наукового мислення, інтересу до вивченого матеріалу, ознайомлення з культурно-суспільним надбанням нашого народу та людства, національними традиціями.

Екскурсії з учнями загальноосвітніх навчальних закладів можуть мати різну дидактичну мету та об'єкти. Екскурсії можуть бути випереджувальними і проводитися напередодні вивчення нової теми; тематичними - для поліпшення розуміння учнями певної теми або розділу; комплексними, що охоплюють широке коло питань основ наук і проводяться наприкінці вивчення розділу або навчального року з метою узагальнення знань та вмінь.

Під час огляду екскурсійних об'єктів учні повинні спостерігати, робити замальовки, записувати необхідні відомості тощо.

Підбиття підсумків екскурсій може здійснюватися залежно від віку школярів у різних формах:

- бесіди, під час якої вчитель з'ясовує враження учнів від об'єкта, обговорює найважливіші етапи екскурсії,

- конференції - під час якої учні звітують щодо виконання запропонованих раніше завдань (проектів),

- диспуту, під час якого учні висловлюють власну позицію щодо побаченого та почутого;

- виставки колекцій, стіннівок, малюнків, альбомів тощо.

Якщо екскурсію передбачено змістом навчальної програми, то вона обліковується на відповідних сторінках навчальних предметів класного журналу та може оцінюватися вчителем.Усі інші навчальні екскурсії, їх зміст і дата проведення обліковуються в класних журналах на спеціально відведених сторінках. Оцінювання навчальних досягнень учнів за результатами таких екскурсій здійснюється на розсуд учителя.

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ЕКСКУРСІЇ «НАУКОВИЙ»

3.1 Вибір екскурсійних об'єктів

Програма розрахована на один день для ознайомлення туристів з тими видами наукової діяльності які представлені в м. Харків. Тому для своїх туристів я запропонувала б наступні релігійні об'єкти:

Міський музей К.І. Шульженко

Музей «Космос»

Планетарій

Музей-квартира сім'ї Гризодубових

Площа Свободи

Розмаїтість даних об'єктів дасть можливість забезпечити правильне чергування вражень в екскурсантів, дозволить зберегти елемент новизни при відвідуванні різних екскурсійних об'єктів.

На мою думку вибрані мною туристичні об'єкти є найцікавіші для даної теми. Всі вибрані об'єкти є відомими серед широких верств населення.

Всі представлені об'єкти є унікальні та надзвичайні, деяким з них немає аналогів в Європі. Кожен із них пов'язаний з якоюсь історичною подією, що відбулась в даних будівлях, на певному місці, або за легендою.

Споруди найкраще вписуються в місцевість, гармоніюють ї іншими об'єктами та ландшафтом.

При виборі об'єктів я врахувала відстань до представлених мною об'єктів, зручність під'їзду до них, придатність дороги для автотранспорту, можливість під'їзду до об'єкта екскурсантів, природна обстановка, що оточує даний об'єкт, наявність місця, придатного для розташування групи з метою спостереження.

3.2 Розробка маршруту екскурсії

Маршрут моєї екскурсії являє собою найбільш зручний шлях проведення екскурсійної групи, що сприяє розкриття теми. Одним із основних завдань - сприяння найбільш повному розкриттю теми екскурсії.

Розробка маршруту - складна багатоступінчаста процедура, що вимагає досить високої кваліфікації і є одним з основних елементів технології створення екскурсії. При розробці автобусного маршруту я керувалась «Правилами дорожнього руху», «Правилами перевезення пасажирів» та ін.

Основною вимогою при укладанні даного маршруту є організація показу об'єктів у логічній послідовності й збереження зорової основи для розкриття теми.

Маршрут екскурсії:

Дана екскурсія розпочинається о 10 годині біля станції метро Площа Повстання. Де чикатиме на групу комфортабельний автобус. Після того як збереться вся група туристів автобус вирушає до першого об'єкту (Міський музей К.І. Шульженко), який знаходиться по переулку Байкальський 1. Після оглядової екскурсії група туристів сідають до автобусу і прямують до наступних об'єктів № 2 та №3 ( Музей «Космос» та Планетарій ), які знаходиться за адресою переулок Кравцова 15.

Після екскурсії на об'єктах №2 та №3 туристи вирушають до об'єкту №4 - це Музей-квартира сім'ї Гризодубових котра знаходиться неподалік від станції метро «Університет» вул. Мироносицька54б.

По завершенні екскурсії група туристів прямують до наступного об'єкту №5 - це Площа Свободи. Який включає Головний корпус інституту В.Н.Каразіна, Памятник воїнам - студбатівцям, Держпром, Другий корпус інституту В.Н.Каразіну, Памятик Леніну, Готель «Харків», Харківська обласна державна адміністрація , Державний університет по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс», Харківський обласний палац дитячої та юнацької творчості. Екскурсія закінчується близько 16 -00 години.

3.3 Розробка тексту екскурсії

1. Об'єкт - Міський музей К.І. Шульженко.

У Харкові, рідному місті Клавдії Іванівної Шульженко, знаходиться єдиний на території колишнього Радянського Союзу музей, присвячений цій видатній співачці XX століття. Експозиція була заснована за ініціативою родича артистки - Бориса Агафонова. Відкриття музею відбулося у вересні 1995 року під час проведення в Харкові I Міжнародного фестивалю естрадної пісні імені К. І. Шульженко.

Зараз у музеї, розташованому в особняк початку XX століття, розмістилося кілька експозицій. В одній з кімнат відроджений інтер'єр будинку Клавдії Шульженко. Тільки тут можна побачити особисті речі, меблі співачки.

Документи, грамоти, записні книжки, ноти, фотографії, концертні сукні дозволять відвідувачам перейнятися атмосферою тієї епохи, коли пісні Шульженко звучали практично в кожному будинку.

У музеї також працює постійна експозиція, присвячена народному артисту СРСР - харків'янину Юрію Богатикову. Пісні «На безіменній висоті», «Через дві зими» і багато інших у його виконанні стали всенародно улюбленими. В експозиції представлені особисті речі співака, документи, відео та фотоматеріали.

Екскурсії, які проводять співробітники музею, будуть цікаві для відвідувачів різного віку. Розповідь про маловідомі факти з життя артистів доповнять перегляд фільмів, концертних виступів і прослуховування аудіо записів.

У музеї зберігаються парфуми «Синий платочек», які створили харківські парфумери на честь Клавдії Шульженко. Правда, співачка вважала за краще інший аромат, якому вона ніколи не змінювала. До речі, косметику Клавдія Іванівна завжди купувала тільки французьку. Музей представлений в Додатку А.

Об'єкт Музей «Космос»

Харківський планетарій пропонує захоплюючі екскурсії в «Космос». Всі необхідне для польоту вашої фантазії надаються - ракети, космонавти і навіть інопланетяни.

Музей космонавтики і уфології «Космос» був відкритий в 2008 році. Аналогів йому немає не тільки в Україну, а й у Європі. Співробітниками планетарію протягом декількох років збирали колекцію унікальних експонатів. В її основі - матеріали, висвітлюючи історію космонавтики і розкриваючі найзагадковіші таємниці Всесвіту.

Подібний музей з'явився в Харкові невипадково. Наше місто вніс великий внесок в освоєння космосу. Саме харківські вчені підготували технічну базу для польоту Юрія Гагаріна. А у військовому училищі під Харковом проходили льотну підготовку відомі космонавти, серед яких був і Олексій Леонов - перша людина, що зробив вихід у відкритий космос.

Крім документів, фотографій, марок, значків, макетів українських ракетоносіїв, у виставковому залі представлені експонати, які побували на космодромі Байконур і в тренувальних центрах.

На приклад, ключ «на старт», що запускає ракету. А ще порошок титану, з якого створюють корпусу космічних кораблів. Про трудові будні космонавтів розкажуть їхні особисті речі - тренувальний костюм, шолом, електробритва, яка літала в космос, і багато інших.

Значна частина експозиції присвячена дослідженню НЛО. У музеї зібрані відомості про аномальні зони, посланнях землян інших цивілізацій. Клуб дослідників непізнанного, який діє при планетарії, фіксує випадки появи НЛО в нашому регіоні.

А декілька інопланетян були помічені прямо в залі музею! Незважаючи на свій поважний вигляд, фігури гуманоїда цілком нешкідливі, оскільки зроблені з пластикових пляшок, скотчу і паперу. За словами автора скульптур - художника Ігоря Березюка, образи «зелених чоловічків» йому навіяли свідчення очевидця НЛО і власні спостереження. Адже тут з'являється відчуття, що перед тобою I відкрита вся Всесвіт. Музей представлений в Додатку Б.

Об'єкт - Планетарій

Харківський планетарій - ровесник космічної ери. Він був заснований благо ¬ даруючи зусиллям ученого-астронома Миколи Барабашова 21 квітня 1957. І в цьому ж році в космос відправився перший штучний супутник Землі.

У 1962-му планетарію присвоїли ім'я Юрія Гагаріна. Перший у світі космонавт особисто дав на це свою згоду - його лист до цих пір зберігається в музеї уфології та космонавтики «Космос».

У зірковому залі Харківського планетарія встановлено унікальний апарат, «Середний Цейсс», який дозволяє побачити зоряне небо таким, яким ви його ніколи не бачили. На нічному небі людина може охопити поглядом близько 4 тисяч зірок, а під куполом планетарію - до 15 тисяч! Такі апарати вважаються одними з кращих, їх використовують на тренувальних базах для підготовки космонавтів.

Щоб стати ще ближче до зірок, можна піднятися на дах планетарію, де встановлений потужний телескоп. Він дозволяє детально розглянути поверхню Місяця і навіть тіні, які відкидають місячні гори. При гарній погоді видно і супутників, хмари у вигляді смуг на планеті Юпітер, а також кільця Сатурна.

Харківський планетарій ім. Ю. А. Гагарина є членом міжнародної асоціації планетаріїв. Його співробітники приділяють велику увагу освітнім програмам, які супроводжуються сучасними аудіо-та візуальними ефектами. Кожного тижня в планетарії можна стати свідком унікального космічного дійства, яке буде цікаво і дітям, і дорослим.

Крім того, тут проводяться наукові конференції, фестивалі, концерти. При планетарії працює Космічний дитячий ліцей, театр-студія «Сяйво», музикальний клуб авторської пісні «Серебряная струна», молодіжний Фан-клуб групи «Queen», астрономічний гурток, Клуб слідче непізнаного, а також музей космонавтики та уфології «Космос».

Спочатку на місці, де зараз розташовується планетарій, знаходилася одна з харківських синагог. Її звели I в 1912-1914 роках.Представлено в Додатку В.

4. Музей-квартира сім'ї Гризодубових

Перший керований літак в Харкові побудував авіаконструктор-самоучка Степан Гризодубов у власному сараї. Він сам зробив креслення, переглянувши кіноплівки з кадрами польотів винахідників братів Райт. Мало того, Гризодубов першим в Російській імперії створив авіаційний бензиновий двигун. Піднявши свій літак в повітря, обдарований технік на цьому не зупинився - він постійно удосконалював літальні апарати, намагаючись зробити їх більш безпечними і маневреними.