Розробка екскурсійного маршруту

Обґрунтування вибору екскурсійного маршруту та об’єктів екскурсійного огляду. Загальна характеристика туристського–екскурсійного маршруту чи варіантів екскурсій бази практики. Параметри екскурсійного маршруту. Удосконалення екскурсійного супроводу.

Рубрика Спорт и туризм
Вид отчет по практике
Язык украинский
Дата добавления 23.06.2015
Размер файла 1,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Календарний графік проходження практики

Основні положення техніки безпеки під час проходження практики

Карта екскурсійного маршруту(з позначенням об'єктів огляду та місць зупинок)

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА ДО ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

1.1 Обґрунтування вибору екскурсійного маршруту та об'єктів екскурсійного огляду

1.2 Особливості предпольової підготовки

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТИЧНО-ЕКСКУРСІЙНОГО МАРШРУТУ ПРАКТИКИ

2.1 Загальна характеристика туристсько-екскурсійного маршруту чи варіантів екскурсій бази практики

2.2 Аналіз пройденого екскурсійного маршруту

2.2.1 Основні параметри екскурсійного маршруту

2.2.2 Аналіз екскурсій на маршруті

2.2.3 Пропозиції щодо удосконалення екскурсійного супроводу на маршруті

РОЗДІЛ 3. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ЕКСКУРСІЇ

3.1 Послідовність підготовки нової теми екскурсії(визначення теми і мети екскурсії;збір і вивчення матеріалів з теми;виявлення і конкретне вивчення екскурсійних об'єктів;складання маршруту екскурсії;складання тексту екскурсії;складання карток екскурсійних об'єктів;складання методичної розробки; презентування тексту і методичниї розробки;проведення пробної екскурсії і її оцінка)

3.2 Обґрунтування доцільності розробленої екскурсії

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Календарний графік проходження практики:

02.06 - ознайомлення студентів з практикою

03.06 - Будинок вчених

05.06 - Палац Потоцьких

07.06 - Оперний театр

09.06 - Шевченківський гай

11.06 - Личаківське кладовище

12.06 - Стрийський парк

13.06 - захист звітів

Основні положення техніки безпеки під час проходження практики

· взяти участь в організаційних заходах перед початком практики, одержати необхідну документацію з проходження практики, індивідуальне завдання;

· своєчасно прибути на базу практики;

· своєчасно виконувати розпорядження керівника групи, що проводить екскурсію, подорож, та його заступника (заступників);

· погодити з керівником практики від підприємства графік виконання програми та суворо його дотримуватися; погодити з керівництвом підприємства (організації) місце практики, посади, які буде займати студент, під час її проходження;

· своєчасно повідомляти керівника групи, що проводить екскурсію, подорож, або його заступника про погіршення стану здоров'я чи травму;

· вивчити і суворо дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;

· суворо дотримуватись правил безпеки у екскурсійному місці;

· дотримуватись громадського порядку, виконувати правила дорожнього руху, пожежної безпеки, безпеки життєдіяльності;

· при знаходженні зброї, вибухонебезпечних та незнайомих предметів не торкатися і не зрушувати їх з місця; про їх місцезнаходження терміново повідомити керівника групи, що проводить екскурсію, подорож, або його заступника, які за першої нагоди зобов'язані повідомити про такі предмети відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;

· з повагою ставитися до місцевих жителів, їх звичаїв і традицій;

· зберігати довкілля, дбайливо ставитися до об'єктів природи, пам'яток історії, культури;

· регулярно спілкуватись з керівником практики від кафедри, виконувати його розпорядження та рекомендації;

· в повному обсязі виконати всі завдання, передбачені програмою практики і завдання керівника практики від кафедри;

· не пізніше як за день до закінчення строку практики, одержати відгук - оцінку керівника ;

· написати ,оформити та захистити звіт з практики.

Карта екскурсійного маршруту (з позначенням об'єктів огляду та місць зупинок)

Рис 1.1. Карта екскурсійного маршруту.

ВСТУП

Мета екскурсійної практики-розкрити суть екскурсійної справи, визначити усі аспекти підготовки екскурсій, визначити особливості проведення різних видів екскурсій; розкрити диференційований підхід до екскурсійного обслуговування, посилити та закріпити навички проведення екскурсій, засвоїти принципи командної роботи задля спільного результату.

Передумови, які формують основу розуміння, обґрунтування та організації виробничої практики:

- розуміння практики як складової навчального процесу, під час якої студенти використовують усі знання та навички, здобуті протягом теоретично - практичного навчання;

- поглиблення та закріплення і розвиток умінь, знань та навичок через самостійну роботу під час виконання завдань практики;

- встановлення оптимального співвідношення між теоретичними знаннями і практичними уміннями та навичками;

- інтеграція знань під час проведення практики, оптимальних у процесі вивчення теоретичних дисциплін

Завдання практики

У результаті проходження екскурсійної практики студенти повинні знати: технологію підготовки нової екскурсії; методику проведення екскурсій; техніку проведення екскурсій; інструменти сучасного менеджменту екскурсійної діяльності; кваліфікаційні вимоги до екскурсоводів.

У результаті проходження практики студенти повинні уміти: розробляти і проводити екскурсії; аналізувати результати екскурсії.

Набути навичок: розробляти екскурсії, складання маршруту екскурсії, техніки введення екскурсії, відповідно до тематики та змісту, дотримання системної взаємодіє елементів і компонентів екскурсійного процесу, розуміння правил підготовки інноваційного екскурсійного продукту.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА ДО ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

1.1 Обґрунтування вибору екскурсійного маршруту та об'єктів екскурсійного огляду

Місто Львів, насичене безліччю об'єктів, цікавих як туристам, так власне і самим мешканцям. Тому для проведення екскурсійної практики, вибір студентів зупинився на центральній частині Львова, яка входить до історичної спадщини ЮНЕСКО.

В центральній частині міста дуже часто можна зустріти екскурсовода, який із радістю проведе екскурсію, звичайно можна зробити висновок, що рівень професійності у них високий, оскільки є висока конкуренція, а себе потрібно проявити найкращим чином.

Для того, щоб вивчити місто, потрібно зазернути у кожну шпаринку.

Для нашої екскурсійної практики були обрані такі маршрути, які формують екскурсійний маршрут :

Будинок вчених ( колишнє касино ,місце, куди часто приходять робити знімки, і не часто про нього згадують туристи, які перші рази приїхали у Львів);

Палац Потоцьких ( велична будівля обабіч якої проходять безліч мешканців,колишній РАГС, побувати тут - честь, адже рідко такі споруди трапляються по-дорозі);

Оперний театр ( візитна картка Львова,всі знають,як він виглядає ,але не всі побували всередині,це ми виправили);

Шевченківський гай ( місце для знайомства зі звичаями і традиціями українського народу,їх побутом,стилем життя);

Личаківське кладовище (краса необарокових споруд, витончені статуї, одразу створює сприятливі умови для того, щоб провести екскурсію і детально ознайомити із особливостями некрополя);

Стрийський парк (місце для відпочинку та сприятливе для екскурсіїї місце,улюблений парк львів'ян та гостей міста).

1.2 Особливості передпольової підготовки

Польовий етап передбачає проведення практики за затвердженими маршрутами, обов'язковими складовими вивчення та дослідження яких є:

- вивчення досвіду проведення екскурсій професійними екскурсоводами;

- детальний аналіз прослуханих екскурсій на маршруті;

- проведення самостійної попередньої підготовленої екскурсії.

Студенти, перейняли майстерність власне екскурсовода, відслідкувати використані екскурсоводом методичні прийоми ведення екскурсії, дотримання техніки проведення екскурсії, композиції ( розміщення, послідовність, і співвідношення структурних частин екскурсії: підтем основних питань, вступу та завершальної частини), оцінити мову екскурсовода. Необхідно звернути увагу на класифікаційні ознаки екскурсії.

Під час польового етапу практики керівники залучили студентів до виконання індивідуальних робіт та досліджуваних об'єктах. Підготовка будь - якої екскурсії ґрунтується на матеріалах попереднього досконалого вивчення екскурсійних можливостей свого населеного пункту чи туристично привабливої території.

Польова підготовка складається з відвідування навчального корпусу ІЕПТ. В навчальному корпусі студенти прослухали інформацію про правила поведінки під час екскурсій,а також заповнили щоденник практики, який є обов'язковим для проходження практики. Керівник практики детально розповів про план практики, місця зупинки, вартість вхідних квитків в музеї.
Також перед виїздом студенти з викладачем детально обговорили і обрали індивідуальні завдання, які потрібно виконувати студентам під час практики. Для студентів був розданий план для індивідуальних завдання, в якому потрібно придумати власну екскурсію на об'єкті.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТИЧНО - ЕКСКУРСІЙНОГО МАРШРУТУТ ПРАКТИКИ

2.1 Загальна характеристика туристського-екскурсійного маршруту чи варіантів екскурсій бази практики

«Будинок вчених» - колишнє Національне (аристократичне, шляхетське, дворянське, графське, народне, Герхарда) казино (до 1939 року).

Збудований фірмою «Фельнер і Гельмер» у 1897-1898 роках за проектом віденських архітекторів Фельнера і Германа (автори проекту Одеського оперного театру). Попередником був чиншовий будинок, зведений у 1879 р. за проектом Войцеха Гаара. Казино зведено у 1898 році за проектом бюро Фельнера і Гельмера. Спорудженням на місці керували львівські будівничі Лишкевич і Пшорн. Скульптурне оздоблення фасадів виконали австрійські скульптори Теодор Фрідль і Райнольд Велькель за моделлю Рудольфа Вейра. Різьблений дерев'яний інтер'єр виготовив Шандор Ярай у львівській фабриці братів Вчеляків.

Родина Потоцьких, продавши свій палац на площі Галицькій (нині відомий як Палац Бесядецьких), придбала у 1822 р. нерухомість на вулиці Широкій (нині Коперника). На планах Львова 18 - першої половині 19 ст. на цій дільниці видно розпланований город та кілька невеликих будівель. Фасад симетричний центральним ризалітом, увінчаниматтиком з балюстрадою. Перший ярус фасаду рустований, другий ярус ризаліту декорований шістьма парами іонічних пілястр.

Палац було розібрано у 1860-1861 рр. Однак спорудження нової резиденції затягнулось на три десятиріччя. Будівництво палацу розпочалось у 1880 р.

Палац був збудований у стилі бароко, епохи французького короля Луї XIV у 1880 році за проектом французького архітектора Луї Альфонса Рене Доверн'є (Луї д'Оверню, Людвіґа де Верні ). Проект модифіковано львівськими архітекторами , такими як Юліаном Цибульським та Людвіком Балдвіном-Рамултом і реалізовано під їх керівництвом. Будівлю розміщено на місці невеликої садиби (старого палацу Потоцьких), яка належала роду Потоцьких, а саме Марії з Сангушків та її чоловікуАльфреду Потоцькому.

Оперний театр -одна з найбільших театральних будівель, призначена для виконання оперних постанов, що складається зі сцени, оркестрової ями, зали для глядачів та приміщень для переодягання та зберіганя декорацій. Тоді як більшість будівель такого типу призначені виключно для оперних постанов, інші є частинами багатофункціональних культурних центрів.

Шевченківський гай - етно-парк,музей просто неба у Львові.

Шевченківський гай розташований на лісистих горбах Львівського плато (частина Подільської височини), у північно-східній частині міста, в місцевості Кайзервальд.

Музей вдало об'єднує горбистий ландшафт, відновлену рослинність Карпат і дбайливо перенесені історичні споруди з різних регіонів Західної України. Територія парку близько 84 гектарів. [3]

Експозиція музею налічує 124 пам'ятки архітектури, котрі об'єднані в 54 садиби. В Музеї функціонують 4 виставкових зали. Два з них мають постійну експозицію. У постійній експозиції та сховищах музею міститься близько 20 тисяч предметів щоденного побуту та ужиткового мистецтва.

Територія музею площею 60 га умовно розділена на шість етнографічних зон. Кожна зона це міні-село, що складається з 15-20 пам'яток народної архітектури. У житлових та господарчих приміщеннях розміщено предмети домашнього повсякденного вжитку, сільськогосподарський реманент, транспортні засоби та ремісничий інструмент. Шість таких міні-сіл мають назви: «Бойківщина», «Лемківщина», «Гуцульщина», «Буковина», «Поділля» і «Львівщина», причому останні три мало відвідуються туристами, адже є не вельми інформативними.

Державний історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар» - меморіальне кладовище у Львові.

На 86 полях загальною площею 40 га тут розміщені понад 300 тис. поховань (зокрема понад 2000 гробівців), на могилах встановлено близько 500 скульптур і рельєфів. Головний вхід на цвинтар розташований на вулиці Мечникова, 33, напроти кінця вулиці Пекарської.

Існує з 1786 року - після того, як австрійська влада заборонила ховати людей на старих кладовищах, розміщених тоді в місті навколо храмів. Відтоді був одним із 4 цвинтарів Львова (решта три давно не існують) і призначався для Середмістя і 4 дільниці Львова. На цвинтарі ховали здебільшого заможних і видатних мешканців міста, хоча ще на початку 16 ст. цю місцевість уже використовували для поховань знедолених. [4]

Цвинтар розпочинався з ділянок, які нині займають поля 6, 7, 9, 10, 14. Найдавніші збережені могильні плити Личакова належать до 1787 і 1797 років.

Під час Другої світової війни цвинтар занепав. Частину надгробків із різних причин понищили. Після війни на кладовищі почали споруджувати стандартні надгробки, виготовлені комбінатом похоронного обслуговування. Через непродуману процедуру визначення місць під нові поховання, відсутність належного догляду за могилами людей, родини яких виїхали до Польщі, брак коштів на охорону цвинтар зазнав значних шкод і руйнувань, постраждало багато пам'яток надгробків високої мистецької цінності.

1975 року прийнято рішення про припинення поховань. Виняток робиться лише для особливо відомих особистостей, родин, які мають власні гробівці, а також, в окремих випадках допускаються підзахоронення в існуючі могили родичів після 25-літнього строку поховання. 10 липня 1990 року ухвалою Львівської міської Ради народних депутатів територію Личаківського кладовища оголошено історико-культурним заповідником місцевого значення.

1991 року до його складу включено кладовище Пагорб Слави. 2001 року при музеї створено науковий відділ, який займається вивченням і популяризацією питань, пов'язаних із цвинтарем.

Стрийський парк - один із найстаріших та найгарніших парків Львова. Вважався найгарнішим парком міжвоєнної Польщі.

У 1887 році Рада міста Львова розглядала питання спорудження у Львові пам'ятника Яну Кілінському одному з учасників повстання під проводом Тадеуша Костюшка. Місцем спорудження було призначено парк, який отримав назву на честь Кілінського. Пам'ятник Яну Кілінському було відкрито в парку 1894 року, де він стоїть і дотепер. Однак назва «Парк Кілінського» не прижилася, а назва «Стрийський парк» виявилась популярнішою та пройшла випробовування часом. Парк займає понад 52 гектари. Він розташований у Галицькому районі Львова, між вулицями Івана Франка,Стрийською, Уласа Самчука і Козельницькою. Складається з трьох ландшафтних частин:

- зона нижніх партерів по дну балки

- лісопаркова зона на схилах балки

- верхня тераса, яка фактично є територією колишньої виставки «Східні торги»

Основою планування паркової території є глибока ерозійна долина, якою протікав струмок Сорока (ліва притока Полтви); тепер тут пішохідна доріжка, яка зв'язує верхню терасу з нижньою частиною парку.

У Стрийському парку налічується понад 200 видів дерев і рослин, є оранжерея, альпінарій, платанова і липова алеї. [ 1]

2.2 Аналіз пройденого екскурсійного маршруту

2.2.1 Основні параметри екскурсійного маршруту

Екскурсійний маршрут має наступні параметри:

- Кількість об'єктів - 6;

- Додаткові об'єкти показу - 5,

- Загальна кількість екскурсійних вулиць : 10, а саме, такі вулиці:

- Листопадового Чину;

- Вірменська;

- Друкарська;

- проспект Свободи;

- Личаківська;

- Володимира Винниченка;

- Гонти;

- Сніжна;

- пл. Ринок;

- Підвальна

- Кількість сакральних споруд -3

- Загальна кількість часу -15 годин;

- Загальна відстань - 6.9 км;

- Час проведення однієї екскурсії -1.5 -2 години;

- Загальні витрати часу на дорогу/ переміщення - 2 години;

- Загальні витрати часу на переміщення під час екскурсій - 2 години;

2.2.2 Аналіз екскурсій на маршруті

В процесі проходження екскурсійної практики, нам було проведено безліч екскурсій, проаналізувавши їх, можна сказати, що:

- проведення екскурсій відбувалось під егідою кваліфікованих керівників - спеціалістів (екскурсоводів);

- переміщення відбувалось за заздалегідь визначеним маршрутом;

- відбулося вдале поєднання двох елементів екскурсії - показу та розповіді, і активної взаємодії таких учасників процесу екскурсійного обслуговування, як екскурсовод, об'єкт та екскурсант;

- в практично - прагматичному сенсі екскурсії передбачали відвідування об'єктів і місцевостей, ознайомлення за допомогою екскурсовода з визначними пам'ятками і явищами;

- розташування і співвідношення підтем, основних питань, вступу і заключної частини формували композицію екскурсій, основи яких визначалися в процесі проектування екскурсій; [7]

- враження у екскурсантів позитивні, скарг не зафіксовано;

- об'єкти показу різняться за формою та змістом;

- хронологічні рамки оглядової екскурсій -час існування міста з дня його заснування до сьогодення;

- цікавим для екскурсантів виявився Будинок Вчених та Палац Потоцьких, де вони провели не 1 годину,вивчаючи твори знаменитих митців минулого;

- всі екскурсії були пішохідні, вони більш насичені, оскільки надають можливість глибше вивчити об'єкти, проте вони охоплювали невелику територію;

- співвідношення показу та розповіді неоднакове в різних екскурсіях і залежало від теми екскурсії;

- Вступна частина екскурсій, як правило, складається з двох частин: організаційної (знайомство з аудиторією, інструктаж екскурсантів щодо правил поведінки, безпеки на маршруті тощо) та інформаційної (коротке повідомлення про тему, маршрут, його протяжність, тривалість, час і місце закінчення екскурсії).

екскурсійний маршрут супровід туристський

2.2.3 Пропозиції щодо удосконалення екскурсійного супроводу на маршруті

На мою думку, для покращення екскурсійного супроводу на маршруті, слід виконати наступне:

1. Максимально адаптувати індивідуальний текс екскурсовода під конкретну групу екскурсантів( наприклад, інтерпретувати текст окремо для: дітей шкільного віку, студентів, туристів,жителів міста, мистецтвознавців, істориків і. т. д.);

2. Частіше застосовувати метод порівняння для кращого сприйняття об'єктів і зменшення інформаційного навантаження на екскурсантів;

3. Чітко планувати час на викладення тексту екскурсії;

4. Частіше задавати питання, які стосуються екскурсійного маршруту і відповідних об'єктів,щоб включити екскурсантів в діалог;

5. Поцікавитись на початку у екскурсантів, чому саме вони надають перевагу, що їх цікавить більше;

6. Обмежити інформаційне навантаження на екскурсантів;

7. Екскурсійні об'єкти повинні відповідати меті і завданню екскурсії;

8. Формулювати текст враховуючи інтелектуальні, фізичні, психологічні, вікові та статеві особливості;

9. Диференційований підхід до екскурсійного обслуговування;

10. Використовувати «портфель екскурсовода» для наочності;

11. Застосовувати прийом попереднього огляду (дати можливість самостійно ознайомитись з об'єктом);

12. Викликати в свідомості екскурсантів зоровий образ.

РОЗДІЛ 3. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ЕКСКУРСІЇ

3.1 Послідовність підготовки нової теми екскурсії ( визначення теми і мети екскурсії; збір і вивчення матеріалів з теми; виявлення і конкретне вивчення екскурсійних об'єктів; складання маршруту екскурсії; складання тексту екскурсії; складання ``портфеля екскурсувода''; складання карток екскурсійних об'єктів; складання методичної розробки; презентування тексту і методичної розробки; проведення пробної екскурсії і її оцінка)

Тема екскурсії :«Знайомство зі Львовом»

Львів - не лише одне з найбільших міст в Україні, культурна столиця, яка пройнята могутньою історію, в центральній частині якої збереглося безліч пам'яток,які мріють побачити туристи не тільки з України,а і зі всього світу

Метою екскурсії є познайомити туристів з містом Лева,показати найбільш відомі та культові місця,без яких Львів не був би Львовом Таким чином метою виступає естетичне виховання, а також розширення кругозору екскурсантів.

- Екскурсійні об'єкти:

- Оперний театр;

- Успенська церква;

- Музей «Арсенал»;

- Каплиця Боїмів;

- Будинок Вчених;

- Палац Потоцьких;

- Костел Бернардинів;

- Пам'ятник Королю Данилові Галицькому.

Маршрут екскурсії «Знайомство зі Львовом»

Рис. 3.1. Маршрут екскурсії «Знайомство зі Львовом»

Текст екскурсії «Знайомство зі Львовом»

Вступ

Доброго дня,шановні туристи!

Мене звати Тамара і сьогодні я буду проводити для вас екскурсію,яка має назву «Знайомство зі Львовом»,назва говорить сама за себе. Сьогодні ми з вами відвідаємо ті місця,фотографіями яких ви милувались раніше,тепер це-реальність. Ми відвідаємо різні цікаві місця, пам'ятки архітектури та історії в центральній частині міста,не включаючи площу Ринок,адже для неї потрібно виділити окрему екскурсію,щоб охопити всі об'єкти.

До вашої уваги сьогодні:

- Оперний театр;

- Успенська церква;

- Музей «Арсенал»;

- Каплиця Боїмів;

- Будинок Вчених;

- Палац Потоцьких;

- Костел Бернардинів;

- Пам'ятник Королю Данилові Галицькому.

Оперний театр

Львівський театр опери та балету імені Соломії Крушельницької - перший об'єкт нашої з вами екскурсії. Це-візитна картка нашого міста. А зустрілися ми саме тут,тому що це найулюбленіше місце для зустрічей у Львові.

Для початку розглянемо екстер'єр театру. Перше,що ми бачимо,це великі скульптури над будівлею. На краях розміщені дві бронзові скульптурні групи з крилатими символічними постатями. Зліва - «Комедія і драма», справа - «Музика». На вершині - статуя «Слави» з позолоченою пальмовою гілкою піднятою над головою. Гілка символізує нагороду тим, хто присвятив себе мистецтву. Усі скульптури авторства Петра Війтовича. З двох боків під куполом також знаходяться бронзові скульптурні групи Едварда Подгурського.

Потрапляємо у вестибюль.Перше,на що ви звичайно звернули увагу,це величні сходи,які ведуть до самої театральної зали,але подивіться на стелю. Під стелею над аркадою усе приміщення по периметру оперезане фризом зі стюковою ліпниною і камеями, що символізують Страждання, Самопожертву, Волю, Радість, Смуток, Тріумф краси, Тріумф танцю. Автор камей - скульптор Едвард Печ.

Через фойє проходимо в залу глядачів,вона є багатоярусна,ви можете тут розташуватися,і поки будете оглядати всю цю величну красу,я розкажу вам про історію цього театру.

Будівництво театру розпочалось у червні 1897 року за проектом архітектора Зигмунта Горголевського -автора багатьох монументальних споруд Польщі і Німеччини.(Див.Додаток А)

Відкрився театр для глядача 4 жовтня 1900 р. прем'єрою лірико-драматичної опери «Янек» Владислава Желенського - про життя карпатських верховинців. Головну партію співав український тенор Олександр Мишуга. В урочистому відкритті взяли участь письменник Генрик Сенкевич, композитор Ігнацій Ян Падеревський та делегації з різних європейських театрів.

Міський театр став однією з найвизначніших споруд Львова, збудованих наприкінці періоду, який в історії архітектури характеризується як «історизм», або «еклектика». Стилістично споруда відноситься до неоренесансу та необароко. Присутні також елементи модерну. Застосовано велику кількість форм обидвох стилів та рясне скульптурне декорування. Ретельно опрацьовані і декоровані усі фасади, а не лише головний, оскільки споруда не входить у жодну лінійну забудову і має достатньо добрий круговий огляд.

В кінці 2013 року будівля обладнана спеціальною підйомною платформою, яка уможливлює самостійне відвідування опери людьми в інвалідних візках[5]

Успенська церква

Зараз ми на шляху до другого об'єкта нашої екскурсії,це-Успенська церква. Після захоплення Галичини Польщею наприкінці чотирнадцятого століття українці у Львові стали пригнобленою нацією, але незважаючи на всі утиски і переслідування, вони все ж таки спромоглися зберегти і виплекати свої ідентичність, гідність і культуру. Історія українців в неукраїнському Львові, яким він залишався до кінця 80-х років уже двадцятого століття, є історією славною, цікавою, і про неї я сьогодні почну вам розповідати.

Після побудови в середині п'ятнадцятого століття міських укріплень кожна з національностей, котрі населяли місто, одержала свою територію, надійно захищену від потенційного ворога високими мурами. Поляки й німці, звичайно, дістали найбільшу і найкращу частину Львова - площу Ринок, а українці були затиснуті між вірменами з півночі і євреями з півдня. Центром української дільниці стала вулиця Соляників або Солярів. Згодом вулицю Соляників стали називати Руською.

Внаслідок браку території житлові будинки українців були дуже щільно притиснуті один до одного, що призводило до курйозних випадків. У документах початку шістнадцятого століття згадується, що дім міщанина Павла Русина був настільки затиснутий з боків іншими будинками, що господареві навіть не було куди пробити вікно. Успенське братство змилувалося над нещасним, дозволивши йому пробити вікна в стіні, яка виходила на подвір'я Успенської церкви, однак з умовою: Павло Русин міг користуватися вікнами лише за свого життя, після його смерті їх мусили замурувати.

Перша церква Успіння Пресвятої Богородиці була збудована у Львові ще за часів Галицько-Волинської держави, а на вулиці Соляників 1421 року літописець згадує церкву "з каменю й цегли". Найстрашніша львівська пожежа 1527 року настільки пошкодила стіни старої руської церкви, що вона почала руйнуватися. Українська громада не мала достатньо кошів на реставрацію святині. Тому львівський єпископ Макарій Тучапський звернувся до всіх православних за підтримкою. Молдавський правитель Олександр Лопушанин і його дружина Роксана надали таку матеріальну допомогу, на їх кошт виникла нова церква, з начинням, прикрасами і дзвонами. Тому цю церкву на знак подяки назвали Волоською (молдаван тоді називали волохами). Так звемо ми її і дотепер. На жаль, тодішня церква незабаром теж була знищена вогнем.

Храм Успення Пресвятої Богородиці було збудовано Успенським братством, громадською організацією православних українських міщан у 1591-1629 pp. та освячено у 1631 році за участю митрополита київського Петра Могили. Поруч з храмом -перлиною української сакральної архітектури епохи ренесансу - вежа Корнякта, у давнину - найвища споруда у Львові, та шедевр львівського мистецтва-каплиця Трьох Святителів. [7]

Зараз в нас невеличка перерва,ви можете відвідати церкву,зробити фото або просто відпочити.

Музей «Арсенал»

Перед нами фортифікаційна споруда і на даний момент музей-Арсенал-експозиційний відділ Львівського історичного музею, відкритий 18 травня 1981 року в приміщенні колишнього Міського арсеналу - визначної пам'ятки архітектури шістнадцятого століття.

Ось чимало цікавих зразків ударної зброї ,тут і булави, чеканів, і перначі. В експозиції - унікальні давньоруські булави одинадцятого століття. З шістнадцятого століття булава - символ влади гетьмана в Польщі та Україні, пернач-влади полковника. Часто їх декорували золотом, сріблом, самоцвітами.

А далі ми переходимо до експозиції метальної зброї ,тут вона представлена як луками, так і мисливськими арбалетами.

В експозиції Музею-Арсеналу-чимало цікавих зразків захисного озброєння. Це, зокрема, кольчуги, панцирі, щити, шоломи. Перлиною музейної збірки є обладунки “крилатих гусарів” - основної ударної сили військ Речі Посполитої XVII-XVIII століть. Обладунок-вдале поєднання найкращих досягнень західноєвропейського та східного озброєння. Його успішно використовували як проти легкої кінноти Сходу, так і важкої-Заходу. У музеї репрезентовано обладунки гусарів роти С.Яблоновського, атака яких вирішила долю битви під Віднем 1683 року.

Підходимо до колекції шоломів. Ось, зокрема, шоломи типу “арме” та “моріон”, чудовий парадний італійський шолом "бургіньйот" (друга половина шістнадцятого століття), копія якого представлена в експозиції. Шолом, виготовлений з міді, по всій поверхні багато декорований викарбованими сценами з “Енеїди” Вергілія.

Серед щитів на особливу увагу заслуговують іранський щит (сімнадцяте століття), на сталевій поверхні якого намальовані золотом рослинні й геометричні орнаменти надзвичайно тонкої роботи, татарський щит-калкан (сімнадцяте століття) з виноградної лози, переплетеної різноколірними шовковими нитками, посередині оздоблений "ум боном" з позолоченого срібла-роботи львівських майстрів.

Більш сучасною є вогнепальна зброя. Ось зразки артилерійської, так і ручної зброї. Цінною частиною колекції є бронзові гармати шістнадцятого-сімнадцятого століття роботи львівських майстрів Л.Герле та Я.Полянського, на яких розміщені написи, герб Львова, рельєфні зображення.

Далі проходимо до ексклюзивної колекції ручної вогнепальної зброї. Це рушниці і пістолети з кремінно-колісцевими, кремінно-ударними, капсульними замками з майстерень країн Заходу і Сходу. Тут експонуються цікаві зразки зброї місцевих майстрів, зокрема дуельні пістолети львівського майстра Т.Вісньовецького . Розкішним оздобленням вирізняються мисливські рушниці, їхні стволи та приклади декоровані плетивом золотих та срібних орнаментів, гравіруванням, різьбленими сценами полювання, зображеннями птахів, тварин тощо. Пам'ятки, представлені в Музеї-Арсеналі-це невелика частина колекції зброї Львівського історичного музею, яка налічує близько 4,5 тис. одиниць. Музей-Арсенал,який ми щойно побачили - унікальний музей, який не має аналогів на території України.

Каплиця Боїмів

Наступний наш об'єкт огляду-Каплиця Боїмів-пам'ятка сакральної архітектури.

Каплиця збудована у 1609-1615 роках (за іншими даними у 1606-1615 роках) над фамільним гробівцем родини львівських патриціїв угорського походження Боїмів. На цьому місці раніше був міський цвинтар. Усипальницю для родини замовив і розпочав Георгій Боїм, а завершував його син Павло Боїм. Всього в каплиці поховано 14 осіб з династії Боїмів.

Імена творців каплиці точно не відомі. За найобґрунтованішою версією, її будівничим був архітектор з Вроцлава Андреас Бемер, який в ті часи побудував ратушу, оздобив сусідню каплицю Кампіянів. Прототипом каплиці Боїмів, ймовірно, є усипальниця Зиґмунтовська (Сиґізмундівська) у замку Вавель в Кракові.

У другій половині вісімнадцятого століття поховання з каплиці Боїмів перенесені на львівські цвинтарі, а ключі від неї, згідно з заповітом Георгія Боїма, передано до катедри. У 1945 році радянська влада закрила каплицю для відвідувачів. Однак з1969 року сакральна споруда увійшла як окремий відділ до Львівської картинної галереї, її знову відкрито для відвідувачів,тому зараз ми маємо нагоду тут побувати. (Див.Додаток В)

Будинок Вчених

Зараз ми знаходимось біля будинку,який в наші часи сприймають як місце, де можна зробити гарну весільну фото сесію,але не завжди воно було таким. Колись , а саме до 1939 року, це було аристократичне, дворянське казино, так званий клуб за інтересами. Збудований фірмою «Фельнер і Гельмер» у 1897-1898 роках за проектом віденських архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера (автори проекту Одеського оперного театру).

Попередником був чиншовий будинок, зведений у 1879 р. за проектом Войцеха Гаара. Казино зведено у 1898 році за проектом бюро Фельнера і Гельмера. Спорудженням на місці керували львівські будівничі Лишкевич і Пшорн. Скульптурне оздоблення фасадів виконали австрійські скульптори Теодор Фрідль і Райнольд Велькель за моделлю Рудольфа Вейра. Різьблений дерев'яний інтер'єр виготовив Шандор Ярай у львівській фабриці братів Вчеляків. Живописні супрапорти написали львіські митці Станіслав Дембіцький, Станіслав Рейхан, Тадеуш Рибковський, Міхал Созанський. Скульптор Едмунд Плішевський за участі каменярського майстра Юліана Гури виготовив алебастровий камін у фойє.

З 1918 року приміщення використовувалося як міське казино.

Із 1948 року тут діє Львівський Будинок вчених, із яким пов'язано немало подій наукового, громадсько-політичного і творчого життя Львова, області та України. Раду Будинку вчених очолює ректор Львівської національної академії мистецтв А. А. Бокотей.

До 1953 року в чотирьох кімнатах на першому поверсі розташовувалось Львівське відділення Спілки архітекторів України. 14 вересня 1953 під час проведення пленуму з планування і забудови міст західних областей України, через несправність електропроводки у будинку спалахнула пожежа, яка завдала будинку значної шкоди.

У 1954 після відбудови та відновлення будинку Спілку позбавлено права користуватись приміщенням.

У 1998 році в будинку перебував львівський обласний виборчий штаб кандидата на посаду президента України Леоніда Кучми.

У 1999 році тут діяв прес-центр саміту Президентів країн Центральної та Східної Європи.

23 вересня 2008 року внесений до переліку пам?яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

При Будинку вчених працюють творчі колективи: Народна вокально-оперна студія, Народний театр «Мета», Зразковий театр дитячої пісні «Горличка».

Інтер'єри будівлі часто використовувалися для кінозйомок, в тому числі для фільму «Д'Артаньян і три мушкетери», саме тут по сходах д'Артаньян піднімався до кардинала для партії в шахи. Ось така історія цієї величної будівлі.

Палац Потоцьких

Відвідавши цей палац ми дізнаємося про нові факти з життя відомої сім'ї Потоцьких,адже він був колись резиденцією Альфреда Потоцького,коли він приїжджав до Львова.

Палац був збудований у стилі бароко, епохи французького короля Луї чотирнадцятого у 1880 році за проектом французького архітектора Луї Альфонса Рене Доверн'є. Проект змінено львівськими архітекторами Юліаном Цибульським та Людвіком Балдвіном-Рамултом і реалізовано під їх керівництвом. Будівлю розміщено на місці невеликої садиби (старого палацу Потоцьких), яка належала роду Потоцьких, а саме Марії з Сангушків та її чоловіку Альфреду Потоцькому.(Див.Додаток Б)

Після завершення дипломатичної служби Альфред Потоцький присвятив подальше своє життя активній політичній діяльності в Галичині. У 1863 р. був обраний послом до Галицького Сейму. Був депутатом цього представницького органу аж до своєї смерті у 1889 р. У 1875-1877 рр. обіймав гідність маршалка Галицького Сейму. Протягом 1875-1883 рр. був намісником Галичини.

Відомий як меценат і палкий _а консерву французької архітектури. Альфред Потоцький замовив побудову резиденції паризькому архітектору Луї Доверн'є. Але Альфред Потоцький рано помер і не встиг побачити свою майбутню резиденцію. Помер в Парижі 18 травня 1889 р. Будову палацу завершив його син Роман Потоцький та дружина Марія.

Будівля виконана в стилі французького класицизму, цегляна, обштукатурена, Н-подібна у плані.

На фасаді зверніть увагу на ліпний декор авторства Петра Гарасимовича та, ймовірно, Леонарда Марконі.

На першому поверсі розміщені парадні зали для прийому гостей, в оформленні яких широко використані ліпнина, позолота, різнокольоровий мармур, цінні породи дерева, розпис. З вулиці на подвір'я ведуть парадні монументальні ворота з двома флігелями, прикрашені картушем. Для прийомів у палаці Потоцьких були передбачені місця для під'їзду екіпажів, зали для зустрічей. З південно-західного боку біля палацу були збудовані з нетинькованої червоної цегли будівлі стайні з барельєфами коней та служб, з виходом на вулицю Стефаника. Від сторони _а к. Коперника палац відділяє огорожа з парадними воротами та флігелями для сторожі. Тильні ворота виходить на _а к. Тиху.

До 1879 року тут знаходився великий міський парк. Вже в кінці дев'ятнадцятого - на початку двадцятого сторіч навколо палацу Потоцьких збудували цілу низку багатоповерхових будинків, частина з яких виходила передніми фасадами на вулицю, а тильними частинами в сторону палацу. Тому вид на палац Потоцьких залишився відкритим лише з вулиці Коперніка, наприкінці 1980-х років у палацовому парку влаштували шахту для прокладання тунелів підземного трамваю, і побудували непривабливу прибудову, у якій зараз знаходиться Музей мистецтва давньої української книги . З ініціативи Б. Г. Возницького у 2010 поряд у парку було закладено «Парк Замків та оборонних споруд давньої України», пройдемо,і ви зможете ближче роздивитись макети оборонних споруд з усієї України.

Костел Бернардинів

Зараз ми знаходимось на площі Соборній,де розташований Комплекс монастиря та костелу Бернардинів.

Це історико-архітектурна пам'ятка, приміщення монастиря тепер належить Центральному державному історичному архіву у Львові, а храм святого Андрія Первозванного передано Українській греко-католицькій церкві.

На місці сучасної споруди,яку ми з вами бачимо, дерев'яний монастир було збудовано ще у п'ятнадцятому столітті. Згадку про першу, дерев'яну, бернардинську церкву знаходимо у 1460 році. Гроші на початок будівництва пожертвував великий феодал і землевласник, львівський староста Андрій Одровонж із Оправа. Також фінансували будівництво Ю. Мнішек, С. Жолкевський та Я. Замойський. Монастир бернардинів довгий час був зовнішнім форпостом системи укріплень Львова. Виконувати цю оборонну функцію йому дозволяли власні системи укріплень і, в разі потреби, він захищав фланговим вогнем східні кордони міста. У цій системі міських фортифікацій, до якої він входив, був розташований між Галицькою брамою та Королівським бастіоном.

Через двір проходимо на площу Митну,тут на сьогоднішній час збереглася тільки східна стіна укріплень та Глинянська вежа У 1618 році у вежі пробили ворота, але з огляду на безпеку міста їх заклали у 1620 р. Відновили прохід тільки у двадцятому столітті. У 1600-1630-х роках разом із будовою костелу _а . Андрія, поставали й келії монастиря. Його зводили на північ від костелу. Стара ж, дерев'яна церква, залишилася на півдні. Монастир оточили кам'яними стінами з бійницями і баштою. До них прибудовані господарські будівлі - кузня, стайня та інші. Навколо монастиря колись також знаходився цвинтар. Зокрема, на його території у 1484 році поховали святого Яна з Дуклі.

Попід стінами монастиря з боку вулиці Валової у 2000-х роках виник так званий «Бернарденгарден» - сад бернардинів. У ньому, та на території вулиці, «Музей ідей» та інші організації проводять мистецькі акції. Найвідомішими заходами є літній «Кінолев» та зимово-весняно-осінній «Львів - столиця ремесел»,яку ви можете відвідати,приїхавши в наше чудове місто знову. Спускаємось в музей ідей, «Музей ідей» оселився у частині підвалів монастиря, де тепер проводить різноманітні виставки та презентації. 27 грудня 2007 року, у приміщенні однієї з келій можемо роздивитися фрески орієнтовно кінця сімнадцятого - початку вісімнадцятого століть. За висновками фахівців, фрески мають іконографічну та історичну цінність. Сама келія є єдиною відомою на території Західної України келією з розписом. У січні 2008 року розпочалися підготовчі роботи з відновлення фрески. Передбачають кілька етапів робіт-розчищення, реставрацію, _а консервування і тоді аж експонування розпису.

Продовжуємо екскурсію,слідуйте за мною.

Пам'ятник Королю Данилові Галицькому

Наш останній об'єкт сьогодні -це пам'ятник королю Данилові. Декілька слів про пам'ятник: він був споруджений у 2001 р. і є на сьогодні одним з наймолодших львівських пам'ятників. Його авторами є скульптори Василь Ярич, Роман Романович та архітектор Ярема Чурило. Висота пам'ятника 10 метрів, а на його виготовлення пішло 9 т бронзи та 60 т граніту. Відлитий монумент на львівській кераміко-скульптурній фабриці. Образ Данила-молодий воїн, піднятий на стременах, мудрий і войовничий князь. Автори намагалися в повній мірі відобразити характер одежі й атрибутику княжої доби.Пам'ятник складається з 2-х частин-п'ятиметрової скульптури войовничого короля на коні, та п'єдесталу із зображеннями: корони (ознаки приналежності до королівської династії) і тризуба з орнаментом. Князь Данило Галицький, який в 1253 році, прийнявши корону з рук тодішнього Папи Римського Інокентія 3, став першим Галицько-Волинським королем.

Коронація відбувалася в Дорогочині, коронував Данила Галицького папський посол Опізон. Також постамент обрамлений орнаментом зі зображенням тризуба, по кутах- зображення левів, як символів міста, названого в честь сина Лева. Крім корони й українського герба в орнаметальному обрамленні - надпис «Король Данило».

Отож, хто ж такий король Данило? Король - не єдиний його титул і більш знайомий він нам, як князь Данило Галицький. Данило I Романович -руський князь з династії Рюриковичів, правитель Галицько-Волинського князівства. Князь волинський, галицький, київський. Син князя Романа другого Великого з династії Рюриковичів. Після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, створену його батьком. З перемінним успіхом чинив впертий опір монгольскій експансії, одночасно нейтралізуючи мілітарні спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави.[4]

Датою заснування Львова вважається 1256 рік. Саме цим роком датується запис у Галицько-Волинському Літописі, в якому згадується наше місто у зв'язку з пожежею в Холмі (нині Хелм, Польща). У літописі сказано, що пожежа була така сильна, що було видно навіть зі Львова. Влітку 2000 року, під час будівельних робіт у дворі однієї з львівських кам'яниць (так у нас називають старі кам'яні будинки), були розкопані залишки старих будівель, ймовірно частина середньовічної вулиці, які можна датувати, як мінімум, на 200 років раніше наведеної дати. Поки історики не дали висновки у зв'язку з цією археологічний знахідкою.

На цьому наша екскурсія завершується!Дякую Вам за увагу і сподіваюся що вам було цікаво провести цей день зі мною і моя місія, а саме -познайомити вас зі Львовом ,таким,який він є-виконана успішно. Бажаю вам приємного вечора в нашому прекрасному місті та до нових зустрічей!

3.2 Обґрунтування доцільності розробленої екскурсії

Дана екскурсія на тему «Знайомство зі Львовом» була розроблена з метою загального ознайомлення екскурсантів з популярними об'єктами,історичними пам'ятками,релігійними , сакральними пам'ятками.

Відвідавши її,екскурсант отримує загальне уявлення про місто,його історію,його дух,що є дуже важливим.

В екскурсію входять різного типу об'єкти: від пам'ятників до сакральних споруд, музеїв та театрів.

Також вході екскурсії, можна ознайомитись з відомими особистостями, які прославляли місто, країну своїми винаходами, почути цікаві легенди, які не знають, навіть самі жителі міста.

Під час показу екскурсії виявляються ті характерні риси, які не знайшли відображення в екскурсіях на інші теми. При показі таких об'єктів і розповіді залежно від теми кожного разу може бути використаний, як і однаковий матеріал, так і різний. Тому, дана екскурсія представлена у такому вигляді, що інтерес екскурсантів при їх повторному огляді, як правило, не знижується.

Об'єкти екскурсії мають різне спрямування,тобто екскурсія загалом виходить різноманітна,що робить її цікавішою. Також раціональний підхід до викладення екскурсії дає можливість не завантажувати слухачів зайвою інформацією.

Оцінюючи об'єкти показу, можна виділити наступні критерії:

- Пізнавальна цінність - під час екскурсії можна дізнатись багато нової і цікавої інформації

- Незвичність (екзотичність) об'єкту. Для відвідувачів міста в перший раз, усі об'єкти є незвичайними.

- Місцезнаходження об'єкту. Під час екскурсії легко можна зробити знімки, поговорити з іншими про враження, оскільки перехід від одно місця до іншого має раціональний час, під час якого екскурсанти можуть відпочити.

Екскурсія є не переобтяженою великою кількістю відвідуваних об'єктів, оскільки це збільшує її тривалість.

ВИСНОВКИ

Екскурсійна практика була цікавої та інформаційною,велику роль в цьому зіграло те,що Львів-це ідеальне місце для подібної практики,адже в ньому на невеликій території зосереджена величезна кількість цікавих об'єктів для огляду не тільки туристам а і місцевим,адже як часто буває,можна прожити в місті все життя і не знати про нього дуже багато речей. Завдяки цій практиці,я змогла це виправити і пізнала рідне місто ще глибше.

Під час проходження екскурсійної практики у місті, я закріпила розвиток умінь, знань та навичок через самостійну роботу під час виконання завдань практики; встановила оптимальне співвідношення між теоретичними знаннями і практичними уміннями та навичками; розкрила суть екскурсійної справи, визначила аспекти підготовки екскурсій, визначила особливості проведення різних видів екскурсій.

У результаті проходження екскурсійної практики ознайомилась з наступним: технологію підготовки нової екскурсії; методикою проведення екскурсій; технікою проведення екскурсій; інструментами сучасного менеджменту екскурсійної діяльності; кваліфікаційними вимогами до екскурсоводів.

Набула навиків: розробляти екскурсії, складання маршруту екскурсії, техніки введення екскурсії, відповідно до тематики та змісту, дотримання системної взаємодіє елементів і компонентів екскурсійного процесу, розуміння правил підготовки інноваційного екскурсійного продукту.

Під час проведення і створення екскурсії, я набула теоретичних і практичних навиків екскурсійної діяльності, тому правильний відбір об'єктів забезпечував зорову основу сприйняття екскурсійного матеріалу і глибоке розкриття теми. Таким чином, раціональний підхід дав можливість, не завантажувати слухачів, зайвою інформацією.

Під час написання і проведення екскурсії я мала на меті: показати і передати багатогранне архітектурне середовище Львова,здійснити знайомство екскурсантів з містом. Перейняла майстерність власне екскурсовода, відслідкувала використані екскурсоводом методичні прийоми ведення екскурсії, дотримання техніки проведення екскурсії, композиції ( розміщення, послідовність, і співвідношення структурних частин екскурсії: підтем основних питань, вступу та завершальної частини), оцінила мову екскурсовода.

Найбільше сподобалась екскурсія у палаці Потоцьких,в який я давно мріяла потрапити, екскурсовод забезпечив якісне екскурсійне обслуговування з великої кількості об'єктів відбиралися найцікавіші,екскурсовод мав підхід до різних категорій екскурсантів і намагався підібрати ту інформацію,яка зацікавить саме нас, також вміло застосував, прийом попереднього огляду, панорамного показу, зорової реконструкції (відтворення), зорового монтажу, абстрагування, зорового порівняння і. т. д.

Кожна екскурсія мала свої особливості в методиці проведення і організації обслуговування. Тому, можна однозначно сказати, що всі екскурсії були: цікавими, захоплюючими, пізнавальними, систематизованими, не мали інформаційного перенавантаження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Лильо І. М., Лильо-Откович З. М. Прогулянка Львовом. Путівник. - К.: Балтія Друк, 2005. - 224 с.

2. Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. - Вид. 2-ге, зі змінами. -Львів: Світ, 2002. - 272 с.

3. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова.(13-20 ст.) - Львів: Світ, 2001. - 128 с.

4. Будинок Вчених.Історія. Режим доступу:://uk.wikipedia.org/

5. Релігійні споруди.Режим доступу:http://sobor-ua.lviv.ua/istoriya/

6. Екскурсії Львовом.Режим доступу:http://guide.zodchiy.ua/

7. Палац Потоцьких.Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/

8. Львів за дві години .Режим доступу: http://www.visitlviv.net/

ДОДАТКИ

Додаток А

Портфель екскурсовода

Рис. 3.1. Будівництво театру опери та балету імені С.Крушельницької (1897 р)

Рис. 3.2. Будівництво театру опери та балету імені С.Крушельницької (1898 р.)

Додаток Б

Рис. 3.3. Портрет Альфреда Потоцького

Рис 3.4. Портрет Марії-Клементини Потоцької

Додаток В

Рис 3.5. Стеля каплиці Боїмів

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Історія розвитку культурно–пізнавального туризму. Особливості використання об’єктів монументальної архітектури в туризмі та екскурсіях. Історія і сучасність монументального мистецтва в Харкові. Проектування та калькуляція екскурсійного маршруту.

    курсовая работа [93,5 K], добавлен 04.02.2013

  • Маркетингові аспекти розробки екскурсійного туру з відпочинком до Греції. Оцінка попиту та пропозиції на даний вид подорожей і портрет потенційного клієнта. Вимоги до процесу обслуговування туристів під час подорожі. Форма туру та схема маршруту.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 02.08.2011

  • Розвиток науки у середині 50 – на початку 90-х р. Використання наукових об’єктів в екскурсіях та туризмі. Факторами, що впливають на сприйняття екскурсійного обслуговування і якість сервісного забезпечення турпродукту. Розробка маршруту екскурсії.

    курсовая работа [4,1 M], добавлен 01.04.2014

  • Розробка екскурсійного маршруту по двох визначних містах України – Дніпропетровську та Запоріжжю. Характеристика міст, їх історична спадщина та сучасне життя. Національний заповідник "Хортиця" - музей під відкритим небом, пам’ятник запорізькому козацтву.

    практическая работа [14,9 K], добавлен 07.05.2011

  • Маркетингові аспекти і методика розробки інноваційного екскурсійного продукту. Прийоми показу і розповіді. Схема транспортного маршруту та технологічна карта екскурсії по шевченківськім містам. Бізнес-аналіз можливостей диференціації і збуту туру.

    курсовая работа [36,1 K], добавлен 19.07.2014

  • Історія розвитку туризму в Україні. Екскурсія як вид активного відпочинку з пізнавальною діяльністю. Перспективи розвитку екскурсійного туризму в Дрогобичі. Технологія підготовки і проведення екскурсій. Розробка проектів піших екскурсій містом Дрогобичем.

    курсовая работа [2,2 M], добавлен 11.10.2010

  • Розробка технологічної карти пішохідного туристичного маршруту по території Кримського півострова. Матеріально-технічне забезпечення пішохідного маршруту "місто Севастополь – місто Алупка". Годування туристів, їх медичне постачання, собівартість туру.

    курсовая работа [55,9 K], добавлен 05.02.2015

  • Аналіз розвитку автобусного туристського маршруту на сучасному етапі розвитку економіки. Вивчення методики організації маршруту автобусних турів: екскурсії дальнього проходження. Розробка автобусного туру Фінляндія + Швеція та екскурсії до Чехії.

    курсовая работа [53,3 K], добавлен 12.01.2011

  • Теоретико–методологічні основи туризмознавства, організація екскурсійної діяльності в Україні: основні положення, функції, принципи, ознаки. Методика створення і проведення екскурсії на історичну тематику; підготовка інноваційного екскурсійного продукту.

    курсовая работа [42,3 K], добавлен 26.01.2012

  • Процес надання екскурсійних послуг, його законодавче регулювання. Технологія надання послуг ВАТ ГТК "Інтурист – Закарпаття", фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, що впливають на якість їх надання. Заходи щодо удосконалення екскурсійних послуг.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 08.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.