В якості прикладу розглянемо розподілення раціону (табл. 1.5.1.)

Таблиця 1.5.1

Прийом їжі у визначений час має важливе значення для вироблення умовних рефлексів і налагодженої роботи не тільки органів травлення, але й всіх органів і систем. Важлива і тривалість прийому їжі. Розпорядок санаторію, пансіонату повинен бути таким, щоб прийом їжі кожним хворим у їдальні займав не менше 20-25 хв. перехід від однієї дієти до іншої, за медичними показниками, повинен відбуватися поступово. Задовольняти смакові звички хворого має значення в тактиці проведення лікувального харчування. Лікувальне харчування по груповій системі можна рекомендувати: побудова меню, в якому практикується повторення, крім таких найчастіше застосовуємих страв, як супи, картопля смажена; забезпечення ретельної кулінарної обробки їжі всі страви лікувального харчування повинні бути смачними і приємними на вигляд; забезпечення затишної обстановки обіднього залу і відповідної сервіровки столу; встановлення системи попереднього замовлення страв (на всі столи , крім найбільш строгих).

Досвід показує, що дотримуючись цих рекомендацій, можливо досягти вдоволення смакових звичок хворого і забезпечити повне споживання їжі, що готується. [8]

Але при індивідуальних замовленнях треба враховувати, що мінімальна калорійність набору продуктів складає 2000 ккал, а максимальна до 5000 ккал.

Неповинно вводитися в раціон великої кількості білку. Це може призвести до негативного впливу на організм, так як від підвищеної кількості білку страждає передусім функція печінки, нирок. В раціон треба вводити більше овочів, зелені, фруктів. Ці продукти забезпечують організм мінеральними солями, вітамінами, клітковиною. Широко застосовувати в харчуванні рибні страви, морську капусту та інші.

Хімічний склад і калорійність дієт регулюється не тільки закладкою продуктів у страви, але й підбором буфетних продуктів (хліб, масло, цукор).

Головним лікарем санаторію для щойно прибувших хворих визначаються чергові столи (дієти). Призначають орієнтовну дієту в залежності від санаторно-курортної карти (№ 1,5,9,15)

Остаточна дієта призначається з урахуванням характеру захворювання.

1.6. Активні види оздоровлення

Популярності активних видів відпочинку і оздоровлення на курортах сприяє наявність: матеріальної бази для занять (пляж, басейн, спортзал, спортивний майданчик та інші); спеціалістів лікувальної фізкультури (ЛФК), інструкторів по спорту; вільного часу для занять; вираженого лікувального і оздоровчого ефекту фізичних вправ; загальної оздоровчої направленості перебування на курорті і рекреаційної атмосфери.

Всі активні види оздоровлення, в тому числі і ті, що використовуються в умовах курортного лікування і оздоровлення, можна об'єднати в 2 великі групи: власне ЛФК; спортивно-масова робота.

Термін “лікувальна фізична культура” введено ще в 1929 р., але до цього використовувався термін “кінезитерапія”, що означає лікування рухом. В наш час під лікувальною фізичною культурою розуміють:

1) розділ клінічної медицини, що вивчає раціональне застосування фізичної культури і зміни, що виникають у хворих під впливом фізичних вправ;

2) метод неспецифічної терапії, що використовує засоби фізичної культури для відновлення здоров'я і працездатності хворого;

3) метод лікування, заснований на використанні фізичних вправ, що широко застосовується в санаторно-курортних умовах з метою зміцнення здоров'я, лікування і медичної реабілітації хворих, попередження прогресування хвороб та їх ускладнень.

Лікувальна фізкультура виявляє як загальну дію на організм, так і сприяє нормалізації функції серцево-судинної системи, органів дихання, опорно-рухового апарату, так і місцеву дію відновлення діяльності уражених органів.[8]

До основних форм спортивно-масової роботи можна віднести: ігри (настільний теніс, великий теніс, волейбол, бадмінтон, футбол, шахи та інші), спортивні свята. Вони можуть проводитись в спортивних залах та на спортивних майданчиках, так і на водоймищах. Розрізняють ігри малорухливі, рухливі і спортивні. Рухливі і спортивні мають особливе значення в дитячих лікувально-профілактичних закладах; плавання; ближчий туризм -- одноднівні походи в межах території курорту. Проводяться під керівництвом методиста-спеціаліста по ЛФК. Загальна тривалість походу не повинна перевищувати 8 годин, а тривалість пішохідного маршруту 15 км; спортивні танці, аеробіка, шейпінг. [8]

Основні режими рухливої активності на курортах. В основу організації занять по фізичній культурі в санаторіях та будинках відпочинку покладена групова система її застосування. Відпочиваючим, залежно від стану здоров'я, призначають щадячий чи тренуючий режим. Розподіляє за групами методист-інструктор в процесі занять фізичною культурою.

Щадячий режим рекомендують особам старшого і похилого віку (жінкам старше 50, чоловікам старше 55 років), а також тим, що мають ті чи інші відхилення у стані здоров'я: знижену адаптацію організму до фізичних навантажень чи слабкий фізичний розвиток.

Ранкова гімнастика з цією групою проводиться упродовж 12-17 хвилин. Кількість вправ 10-14. Число повторень 4-6. Стрибки, біг, підскоки замінюють ходінням.

Прогулянки в перші два тижні відпочинку проводяться по рівній місцевості і пересічною протяжністю 6-8 км, з кутом підйому, що не перевищує 5-10⁰, з середньою швидкістю ходіння 3,5-4 км/ч з однією-двома 10-хвилиними зупинками. В кінці відпочинку дозволяється участь в одноденних походах протягом 16-18 км.

Під час гри (волейбол, настільний теніс, бадмінтон) проводять відпочинок через кожні 20-35 хвилин. Загальна тривалість гри не більше 60 хв. можлива участь в товариських зустрічах та змаганнях.

Плавання дозволяється при хвилюванні моря не більше 2 балів і температурі води не нижче 20⁰С. Тривалість плавання від 2 до 15 хвилин в середньому темпі (20-25 гребків в хвилину). В другій половині відпочинку дозволяється участь у змаганнях з плавання на дистанцію 50-100 м.

Тренуючий режим призначають особам молодого віку і середнього віку (жінки до 50, чоловіки до 55), практично здоровим, або тим, що мають незначні відхилення від стану здоров'я, що відображаються на загальному стані, задовільному чи доброму фізичному розвитку. [55]

Ранкова гімнастика. Тривалість 12-17 хвилин. Кількість вправ 15-20, включає ігри з бігом. Число повторень 8-12.

Ігри. Дозволяються всі спортивні ігри, участь у товариських зустрічах і святах.

Плавання дозволяється при хвилюванні моря не більше 2 балів і температурі води не нижче 18⁰С. Дозволяється плавання в будь-якому темпі тривалість від 5 до 30 хвилин з участю у змаганнях і спортивних святах.

Спортивно-оздоровча база. Застосування активних засобів оздоровлення в значній мірі залежить від стану спортивної бази та наявності підготовлених спеціалістів. Фінансування розвитку спортивної бази у національних санаторно-курортних закладах традиційно відбувалося по залишковому принципу. Але в останній час ринок примушує керівництво курортних закладів займатися залученням клієнтів, тому активно почали будувати відкриті басейни, аквопарки, тенісні корти.

За останні часи значно збільшилось кількість відпочиваючих, що регулярно займаються фізкультурою і спортом. Для заняття з таким контингентом треба спеціалісти. Роботу по фізичній культурі в закладах відпочинку здійснює інструктор фізичної культури.

Розділ ІІ. Сучасна оцінка оздоровчої рекреації в Запорізькій області

Найбільшого розвитку в Запорізькій області набула оздоровча рекреація та туризм.

На території області в 2004-2005 оздоровчому сезоні кількість санаторно-курорт-них (оздоровчих) закладів тривалого перебування порівняно з 2003/04 оздоровчим сезоном залишилась на тому ж рівні. Загальна їх кількість становила 205, що на 3,5% більше проти 1995 року та на 10,2% - проти 2000 року. Незважаючи на загальне збільшення, кількість санаторно-курортних закладів зменшилась на 18,7%, з 2000 роком - на 7,1%. Так як зріст відбувся за рахунок закладів відпочинку проти 1995 року - на 10,7%, 2000 року - на 15,3%.

Як свідчать статистичні дані оздоровчих закладів переважають заклади відпочинку - 81,0%, саме вони концентрують найбільшу кількість відпочиваючих; санаторно-курортні склали 19,0% (з них 20,5% - дитячі). Такі заклади забезпечують рекреантів повноцінним харчуванням (на 80%), надають обладнані пляжі (на 46%), організують дозвілля, екскурсії (на 23%). В Запорізькій області знаходиться 6,4% санаторно-курортних (оздоровчих) закладів України, хоча рекреаційний потенціал реалізовано не в повній мірі. (додатки 1,2)[49]

Таблиця 2.2.1.

Рис. 2.2.5. Динаміка кількості ліжок (місць) у місяць максимального розгортання в санаторно-курортних (оздоровчих) закладах області. Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Таблиця 2.2.3

Розподіл оздоровлених за формами власності санаторно-курортних (оздоровчих) закладів, в яких вони відпочивали у 2004-2005 році (тис. осіб)

Всього

У закладах відпочинку

У санаторних закладах

Рис. 2.2.6. Віком 0-14 років. Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

У 2004-2005 році кількість працівників в санаторних закладах становила 3,1 тис. осіб. Хворі знаходились під наглядом 214 лікарів та 649 осіб середнього медичного персоналу. В закладах відпочинку відпочиваючих обслуговували 2,6 тис. працівників, з них лише 37 лікарів і 65 осіб середнього медичного персоналу. (додаток 11)

Рис 2.2.10. Розподіл середньооблікової чисельності працівників санаторно-курортних і оздоровчих закладів у 2004-2005 році. Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Таблиця 2.2.8.

Середньооблікова кількість працівників санаторно-курортних і оздоровчих закладів у 2004-2005 році

Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Лікувальні і оздоровчі зони покликані забезпечувати процес поновлення здоров'я людей і, в першу чергу, працездатного населення, сімей з дітьми, але далеко не все населення області може дозволити собі організований відпочинок.

На зміни вартості путівок в санаторно-курортні установи впливає багато чинників, серед яких основними є коливання цін на продовольчі товари, медикаменти та комунальні послуги.

З січня 2002 року по вересень 2005 року в області послуги санаторно-курортних організацій подорожчали на 84,3%. За цей же період ціни на продовольчі товари зросли на 34,9%, електроенергію, газ, тепло та воду - в середньому на 32,2, медикаменти - на 10,4%. При цьому в 2002 році ціни на санаторно-курортні послуги значно випереджали ріст цін на електроенергію, газ, тепло та воду, медикаменти, продовольчі товари. В 2003 році індекс цін послуг санаторно-курортних організацій становив 112,2%, в 2004 році - 109,8%.

За 9 місяців 2005 року індекс цін на послуги санаторно-курортних організацій склав 127,1%, що на 17,1 в. п. більше, ніж за відповідний період попереднього року. Одночасно електроенергія, газ, тепло та вода подорожчали на 12,0%, продовольчі товари та медикаменти - на 6,6 та на 3,6% відповідно. Найвідчутніше підвищення цін на послуги санаторно-курортних організацій було зареєстроване в січні та червні поточного року - на 14,3 та на 5,9% відповідно. [30]

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

2004 рік 2005 рік

Рис. 2.2.11. Індекси цін на послуги санаторно-курортних організацій (до попереднього місяця, відсотків)

Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Практично всі заклади курортного типу орієнтовані на середній клас споживача. Так, вартість путівок відносно не дорога і становить 500-900 грн. за 24 доби. Це передбачає і відповідний середній рівень якості обслуговування. Якщо харчування організовується на порівняльне високому рівні - м'ясо-молочні продукти, свіжі овочі, фрукти, баштанні, кондитерські вироби, десерти, то умови проживання значно відстають від нього. Насамперед відзначимо, що більшість закладів відпочинку та оздоровлення (97%) - літнього типу. У переважній більшості вони не мають систем опалення, кондиціонування повітря, багато з них розміщені у некапітальних приміщеннях. Останнє особливо характерне для відпочинку. Часто окремі будівлі (будиночки, корпуси) не мають або недостатньо забезпечені питною і гарячою водою, каналізаційною мережею. Це негативно впливає на їх рентабельність.

У 2004 році санаторно-курортними організаціями області було вироблено послуг на суму 36855,5 тис. грн. проти 35765,8 тис. грн. у 2003 році. Доход від реалізації цих послуг складав 43679,7 тис. грн., що у фактичних цінах на 16,1% більше рівня попереднього року. Частка доходу від реалізації санаторно-курортних послуг незначна і складала 2,4% загального доходу підприємств сфери послуг області.

(тис.грн.)

0 10000 20000 30000 40000 50000

Доход - всього

У тому числі від населення

* Без урахування обсягів бюджетних закладів

**Обсяги послуг госпрозрахункових підприємств

Рис 2.2.12. Обсяги доходів у сфері санаторно-курортних послуг

Складено за данними головного управління статистики

Обсяг реалізованих санаторно-курортних послуг населенню становив 9519,2 тис. грн. (21,8% загального доходу), підприємствам та організаціям - 10816,8 (24,8), іншим споживачам - 23343,7 тис. грн. (53,4%).

Санаторно-курортні заклади області користуються попитом не тільки серед мешканців України, а і у жителів інших країн. Доход від реалізації послуг нерезидентам у 2004 році складав 377,9 тис. грн., що становить 0,9% загального доходу санаторно-курортних послуг. У порівнянні з попереднім роком цей показник збільшився на 35,2%.

При виробництві послуг значну частку займали матеріальні та інші операційні витрати. Матеріалоємність послуг за 2004 рік хоч і залишилась на рівні попереднього року (66,7%), але значно перевищила обласний рівень (45,1%).

За 10 місяців 2005 року підприємствами з госпрозрахунковою формою фінансування вироблено санаторно-курортних послуг на суму 39596,8 тис. грн., що у фактичних цінах на 22,2% більше відповідного періоду попереднього року. Доход від реалізації цих послуг склав 47187,7 тис. грн., з яких 11125,6 тис. грн., або 23,6% оплачено безпосередньо населенням.

Обсяг реалізованих послуг з основного виду діяльності становив 46009,0 тис. грн. (97,5% загального обсягу). За основним видом діяльності виконано 34562 замовлення. Середня вартість одного замовлення склала 1331,2 грн.

Фактичні витрати на один ліжко-день в закладах тривалого і 1-2 денного перебування (в середньому за рік) склали 44,0 грн. (у 2003/04 оздоровчому сезоні - 36,0), з них: у санаторіях - 74 грн.; у пансіонатах з лікуванням - 65; у санаторіях-профілакторіях - 57; у пансіонатах відпочинку - 73; на базах та інших закладах відпочинку - 40грн.

Розділ ІІІ. Перспективи розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області

Головною умовою перспективного розвитку рекреації Запорізької області є, насамперед: раціональне використання та розширене відтворення й охорона природних рекреаційних ресурсів, ефективне використання та оновлення наявної матеріально-технічної бази, збільшення частки виробленого в галузі національного доходу, віддача інвестованих матеріальних та грошових засобів; забезпечення комплексу кваліфікованими кадрами; засвоювання ринку рекреаційних послуг з метою найповнішого задоволення потреб населення у відпочинку та оздоровленні. Названі складники ефективного розвитку рекреації таким чином уособлюють його основні напрями.

Насамперед, звернемося до природно-географічної основи рекреації -- відповідних рекреаційних ресурсів, їх основу становлять приаквальні рекреаційні комплекси на узбережжі Азовського моря, Дніпра. За останні десятиріччя їх експлуатація супроводжувалася непродуманими і навіть шкідливими з точки зору екології заходами. А це прямі збитки в рекреації. Адже, несприятливий екологічний стан і відпочинок та оздоровлення людей несумісні. Якщо у 80-і роки несприятливими екологічними чинниками природокористування у рекреаційних зонах та в безпосередній близькості від них було суцільне розорювання, зрошування територій, то в 90-і роки -- розвиток стихійного туризму та відпочинку, із створенням автостоянок у безпосередній близькості до води, витоптування численних стежок та інше. [4]

Рекреаційне природокористування викликає необхідність відновлення не тільки природних ресурсів, але і природних умов, які становлять середовище існування людей. [5]

Проблема раціонального природокористування полягає в забезпеченні всебічного й ефективного використання, відновлення і збереження природних умов і ресурсів рекреації з врахуванням об'єктивно існуючих потреб.

Для її вирішення потрібно глибоко і всебічно обґрунтувати наукові і практичні заходи, які б планомірно забезпечили і цілеспрямовано управляли розвитком рекреаційного природокористування.

Природо-рекреаційні ресурси повинні використовуватись бережно й економно, повинні охоронятися і примножуватися. Для цього необхідно проводити їх облік, кількісну і якісну оцінку, визначати придатність і альтернативність їх використання.

Облік стану природної рекреації і визначення їх значення повинні базуватися на системі природно-ресурсних кадастрів. [7]

Основна мета яких створення кадастру природних рекреаційних ресурсів -- виявлення шляхів найефективнішого використання всіх природних передумов розвитку рекреації. Для цього в кадастрі повинна міститися комплексна характеристика природних рекреаційних ресурсів, включати детальних облік і класифікацію, якісну і кількісну оцінку економічної ефективності освоєння, аналіз використання і його основні перспективи, а також найважливі заходи з охорони сукупності рекреаційних ресурсів.

Створення кадастрів повинно допомогти не тільки зберегти і правильно використовувати весь комплекс рекреаційних ресурсів, але і примножувати їх, резервувати для майбутнього.

Питання про створення рекреаційного кадастру ускладнюється недостатністю вивчення запасів деяких родовищ природно-рекреаційних ресурсів, відсутністю єдиної системи обліку їх використання і оцінки.

На сьогодні одним із важливих напрямів раціонального використання рекреаційних ресурсів є штучне обліснення територій, насадження садів та виноградників, полезахисних лісосмуг. Вони виконують не тільки загальновизнану екологічну роль у сухо-степовій зоні, але одночасно є важливими осередками відпочинку із складними умовами вирощування дерев на піщаних ґрунтах, при постійних посухах та дефіциті води якраз у рекреаційних районах. На жаль, за останні роки ця робота в області ведеться на недостатньому рівні. За обсягами нових насаджень та типами їх збільшення Запорізька область посідає одне з останніх місць в країні, хоча насадження багаторічних рослин є необхідним. За останні роки у містах, особливо в обласному центрі, проводиться практика впорядкування прилеглої території приватними підприємствами. Міста, окрім тротуарного покриття, та зовнішнього оздоблення фасадів будинків, прикрашають декоративні насадження, трав'яні газони. Проте генерального плану таких заходів не існує. Тому відсутність спільної стратегії впорядкування, перш за все, обласного центру, не дозволяє в повній мірі використовувати приватний капітал. [11]

Важливе значення має охорона та відновлення водних рекреаційних ресурсів. Насамперед, це очищення водойм від мулу, водоростей, сміття. Це має велике значення в акваторіях, відведених для купання. Особливо актуальною ця діяльність є в сезон відпочинку на курортах Кирилівки, Приморську, Запоріжжя. Що стосується лиманів, то відсутність сильних хвиль або течій спричиняють інтенсивне заростання різноманітними водоростями. Вони створюють незручності для відпочинку на воді, засмічують берег. Робота, яка проводиться по їх ліквідації дуже незначна. Тому на міському пляжі, пляжах санаторіїв та будинків відпочинку необхідно передбачити спеціальні посади прибиральників пляжів. Значно краща ситуація в цьому плані на пляжах та акваторії Азовського узбережжя. [13]

Одним з ландшафтних аспектів освоєння природних ресурсів стало все більше використання природних ландшафтів з лікувальною метою і для відпочинку людей, тобто рекреаційне використання ландшафтів.