Охорона ландшафтів у процесі їх рекреаційного використання є одним з важливіших розділів охорони природи. [18]

Ненормоване рекреаційне використання ландшафтів часто призводить до порушення ґрунтового і рослинного поривів, погіршення умов проживання тварин, забруднення середовища. Таким чином, рекреаційна територія при неправильному її використанні досить швидко втрачає своє значення і стає малопридатною для відпочинку. Так для того, щоб це не відбувалось потрібно як точніше визначити, виходячи з фізико-географічних умов місцевості, допустиме для неї максимальне навантаження. Розробляються правила повідки відпочиваючих, застосовуються спеціальні практичні заходи охорони природи рекреаційних територій. Вони спрямовані на регулювання чисельності відвідувачів і режиму їх поведінки, на оптимальне розміщення споруд служби відпочинку. Дотримування відповідних науково обґрунтованих норм і правил забезпечує невизначено довге використання ландшафтів для лікування і відпочинку, дозволяють зберегти їх рекреаційну цінність. [9]

Небезпечною проблемою рекреаційних водних ресурсів є абразія берегів. Де серйозну небезпеку для рекреаційного потенціалу територій становить забруднення вод, рік, морів, де головним джерелом є промислові підприємства, комунальне господарство. Ця проблема повинна вирішуватися шляхом вдосконалення технологічних засобів очистки вод.

На природні рекреаційні комплекси сильно діють технологічні процеси рекреаційної діяльності: вилучення мінеральних вод, забруднення морських вод.

Основний напрямок охорони -- створення раціональної технологічної схеми їх споживання, контроль за нормами витрат, поповнення за рахунок розвитки ресурсів. [13]

Окремі види рекреації суттєво впливають на акваторіальні-територіальні комплекси. [19]

При купанні з тіла людини змиваються значна кількість мікробів і інших бактерій -- відбувається мікробне забруднення. Крім того одним з поширених видів рекреації є відпочинок з використанням моторних судин. Велику небезпеку становлять канцерогенні викиди суднових моторів, перш за все бензапірену.

Забруднення також відбувається і іншими речовинами, які поступають з вихлопними газами, особливо негативно впливають на прибережний ландшафт.

Науково-методичне обґрунтування раціонального водокористування -- один з важливих аспектів задоволення зростаючого попиту населення на рекреаційні ресурсні послуги. [21]

В науковому плані першочерговими є кілька наступних завдань. Перш за все -- розробка генеральної схеми рекреаційного використання водних об'єктів на перспективу.

Другим завданням є розробка наукових основ оптимізації рекреаційного водокористування з метою максимального обмеження негативного впливу водних рекреацій на оточуюче середовище, наукове обґрунтування рекреаційних навантажень на різні типи акваторіально-територіальних комплексів.

Розробка практичних заходів, спрямованих на регулювання розвитку рекреаційного водокористування, забезпечення оптимальних умов для масового відпочинку населення біля води. Але звичайно для здійснення теоретичних основ рекреаційного природокористування вимагає ряду соціальних, економічних, екологічних, географічних, гідрологічних, фізико-хімічних і медико-біологічних досліджень. [51]

Для вирішення цих проблем потрібна підтримка держави та бюджетні кошти. На даній час передбачено створення системи стандартів з охорони природи (ресурсів). [25]

Ефективне функціонування рекреації має забезпечити раціональне використання соціально-економічних та культурно-історичних рекреаційних ресурсів. Ми вважаємо, що в області необхідно розробити план генеральної забудови та реконструкції рекреаційно-курортних зон. Відзначимо, що збудовані в них рекреаційні заклади належать різним організаціям, відомствам, областям України, їх будівництво, розміри, особливості архітектури, облаштованість території залежали, насамперед, від наявних коштів та матеріальних ресурсів. В результаті поряд стоять часто абсолютно різні за стилями, етажністю, розмірами, комфортністю, озелененням заклади відпочинку. Це значно порушує естетику відпочинку. За останні роки недоліки в архітектурно-ландшафтному плануванні доповнюються такими негативними чинниками, як невпорядкована приватна забудова, непродумане розміщення різноманітних за якістю будівель, (торгівельних палаток, літніх кафе), що не відповідає загальній ландшафтній композиції місцевості.

Не прикрашають місця відпочинку стихійні ринки, які особливо популярні за останній період. Наведені факти свідчать про першочергову необхідність впорядкування закладів інфраструктури рекреаційної діяльності. Зокрема це: створення мережі невеликих закладів громадського харчування з дешевими, але різноманітними стравами як європейської, так і національної кухні, магазинів, торговельних кіосків з традиційними товарами для відпочиваючих, добре впорядкованих ринків плодоовочевою продукцією, сучасних популярних центрів відпочинку та оздоровлення (фітнес-центрів, спортивних клубів, тренажерних залів, басейнів з морською водою). На жаль, практика такої діяльності відсутня в рекреаційно-курортних зонах. [52]

Якщо індустрія активного відпочинку та фізкультури є новим перспективним напрямом розвитку рекреації, то нові заклади розваг впроваджуються в практику рекреаційних послуг більш інтенсивно. Так, в переважній більшості закладів відпочинку відкриті відеосалони, встановлені гральні автомати, організовані комп'ютерні зали, діють бібліотеки, дитячі майданчики з невеликими ігровими атракціонами. Разом з тим у закладах сімейного відпочинку необхідно запровадити посади організаторів відпочинку для дітей, вихователів. Це дозволило б відпочивати більш змістовно дітям, а дорослим вільніше себе почувати. Безумовно, такі послуги сприяли б популяризації курортів Запорізької області. [54]

Значною проблемою в рекреаційній діяльності краю є транспортне забезпечення. Основний обсяг перевезень рекреантів здійснюють залізниці та автотранспорт. В літній період організовані додаткові залізничні та автобусні маршрути, діють маршрутні таксі, які сполучають обласний центр з рекреаційними центрами, переважно Азовського узбережжя. [41]

Але найбільшої популярності серед рекреантів зажив автомобільний транспорт. Подорожі на власному автомобілі забезпечують відпочиваючим найбільш вільне, не регламентоване використання свого часу; мобільність при відвідуванні рекреаційних об'єктів та доступ до різних видів послуг, які розділені територіально. Але в Запорізькій області багато автошляхів не підтримуються в належному стані. [56]

Тому управлінням автотранспорту обласного та районних центрів доцільно розробити та впровадити плани будівництва нових та ремонту існуючих автошляхів, а для зменшення впливу неорганізованих відпочиваючих (автотуристів) створення розгалуженої мережі кемпінгів і обладнаних стоянок. Особливо нагальною еколого-економічною проблемою є транспортне забезпечення курорту Кирилівка (особливо коси Федотової). Досить відзначити, що на території курорту відсутня магістральний автошлях, під'їзні шляхи до закладів відпочинку, впорядковані автостоянки. Це створює значні незручності у пересуванні, справляє враження запустіння, знижує престиж відпочинку на цьому курорті. Вважаємо, що будівництво автошляху можливо й необхідно здійснити за рахунок коштів обласного і державного бюджету, закладів, приватних інвесторів. Окрім недостатнього транспортного сполучення, для Азовської курортно-рекреаційної зони характерні: низький рівень поштового обслуговування, відсутність сучасного телефонного зв'язку та його мережі у багатьох закладах відпочинку, недостатня забезпеченість закладами громадського харчування. Поряд із віддаленістю від обласного центру, це створює проблеми у використанні значного потенціалу рекреаційних ресурсів Азовського узбережжя. Зокрема, мова йде про його недовикористання. До вже названих причин, які викликали це явище, слід віднести і слабку рекламу Азовських курортів, недостовірну інформацію про санітарно-епідеміологічне становище на Азовських пляжах. Відсутність же прямого автомобільного сполучення з Азовським та Дніпровським курортами не дозволили гнучко реагувати на потреби ринку рекреаційних послуг, повною мірою використати наявний рекреаційний фонд. [40]

Таким чином, ми розглянули пріоритети рекреаційного природокористування, які б забезпечили ефективний розвиток територіально-рекреаційного комплексу Запорізької області. З іншого боку, раціональному природокористуванню в сфері рекреаційної діяльності сприятиме розширений та узгоджений розвиток всіх видів рекреаційної діяльності, які є в краї.

Всі умови є в Запорізькій області й для розвитку міжнаціонального туризму. Для досягнення цієї мети розвиток туризму повинен стати державною політикою. На жаль, про його масштабний розвиток говорити не можна. Мова йде переважно про відвідання області представниками діаспори, зарубіжними бізнесменами, нащадками представників колишньої німецької, єврейської громад. На нашу думку, до першочергових заходів по становленню міжнародного туризму необхідно віднести економічні реалії: розробити пізнавальні маршрути для широкого туристичного загалу та для спеціалістів (фермерів, біологів, орнітологів) за об'єктами ПЗФ; відновити зв'язки та підготувати програму відвідування представників колишніх колоністів та національних меншин, життєдіяльність яких пов'язана з Таврією; встановити нові та відновити раніше існуючі зв'язки з містами-побратимами. [43]

Крім того головним у плануванні перспективного розширення територій ландшафтно-природних ресурсів повинно стати визначення їх цінності та пріоритетів у формуванні подальшої інвестиційної політики. Для вирішення цих проблем першочергово необхідно:

1) законодавчо закріпити функціональний розподіл особливо цінних територій. З цією метою треба прискорити введення в дію закону “Про курорти”, розробити нові закони “Про приморські території”;

2) визначити науково обґрунтовані пріоритети резервування, функціонального використання, охорони курортно-рекреаційних і природно-заповідних земель з врахуванням регіональних особливостей;

3) розробити кадастр земель курортного, рекреаційного, природоохоронного і історико-культурного призначення;

4) скласти новий реєстр та визначити границі територій які резервуються під курорти, зони масового відпочинку і туризму та природоохоронні об'єкти рекреаційного призначення.

Серед перспективних напрямів рекреаційної діяльності відзначимо розвиток санаторно-курортних закладів, оздоровлення дорослих і дітей. Крім уже вказаних заходів, першочергове значення мають модернізація та реконструкція діючих рекреаційних підприємств та об'єктів до 2010 року. [39]

Для подальшого розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області перспективними напрямками є відкриття відеосалонів, майданчиків з ігровими атракціонами. Це дозволить більш змістовно відпочивати дітям і почувати себе вільніше дорослим. [27]

Спортивні клуби, тренажерні зали, басейни з морською водою, фітнес-центри, студії спортивного танцю в рекреаційних закладах сприяли б популяризації курортів Запорозької області.

Враховуючи спеціалізацію рекреації області на оздоровчі і рекреаційні заклади важливе значення має обґрунтування та впровадження в практику довгострокової комплексної програми туристично-екскурсіонного обслуговування. [38]

В області є всі умови й для розвитку міжнаціонального відпочинку та туризму. Найголовнішою проблемою рекреації в області залишається механізм залучення інвестицій з метою вдосконалення матеріально-технічної бази ТРК та відтворення природних рекреаційних ресурсів. Загалом він повинен спиратися на нові методи господарювання, маркетингових досліджень та специфікацію можливих туристичних послуг, податкову політику та систему місцевих зборів, ціноутворення на рекреаційні послуги. При цьому питання визначення і порядку стягнення місцевих курортних зборів доцільно розв'язувати з урахуванням конкретних регіональних особливостей. [29]

Перспективним джерелом надходження коштів є також впровадження платежів за використання природних рекреаційних ресурсів.

Розміри ставок плати встановлювати на основі оцінки затрат на збереження і відтворення ресурсного потенціалу районів; санаторно-курортного оздоровлення і лікування, туризму, екскурсії, відпочинку; компенсаційних витрат, пов'язаних з рекреаційним використанням території. При цьому треба врахувати нормативно граничну рекреаційну місткість території. [30]

Через наукове обґрунтоване управління цими складовими можна успішно регулювати взаємовідносини з навколишнім середовищем. Адже використання туристичних, рекреаційних ресурсів в регіонах ставить під повний контроль взаємовідносини людини і природи та можливим джерелом поповнення бюджету. Враховуючи великі потенціальні можливості рекреації, доцільно створити і фонд розвитку рекреацій Запорізької області, регіональні, місцеві державні органи управління рекреаціями ТРК, повинні проводити також ліцензування діяльності закладів оздоровлення та сертифікацію рекреаційних послуг, як для зовнішнього так для внутрішнього рекреаційних ринків. [25]

Таким чином, обґрунтування перспективних напрямів майбутнього розвитку рекреації в Запорізької області має чітку територіальну зумовленість. Це пов'язано, насамперед, з територіальними відмінностями у природних рекреаційних ресурсах, у їх поєднаннях, умовах та напрямках експлуатації.

Крім того, необхідно відзначити, що ефективна діяльність, раціональне природокористування в Запорізької області неможливо без науково обґрунтованого ринкового механізму господарювання. Тільки адаптація комплексу до нових умов економічної діяльності у поєднанні з всебічною оцінкою рекреаційної ресурсної ємності території дозволить йому виконати свою найважливішу місію -- якнайкраще забезпечити оздоровлення, відпочинок, дозвілля громадян.

Основними складниками ринкового механізму господарювання в Запорізької області на перспективу є насамперед корпоратизація та акціонування підприємств територіально-рекреаційної галузі. [23]

Найголовнішою проблемою залишається механізм залучення інвестицій з метою вдосконалення матеріально-технічної бази та відтворення природних рекреаційних ресурсів. Загалом він повинен спиратися на нові методи господарювання й економічну свободу виробників рекреаційних благ, проведення маркетингових досліджень та сертифікацію можливих туристичних послуг; податкову політику і систему місцевих зборів, ціноутворення на рекреаційні послуги. При цьому питання визначення і порядку збору місцевих курортних податків доцільно розв'язувати з урахуванням конкретних регіональних особливостей.

Перспектива розвитку охорони здоров'я людини може бути досягнуте завдяки виконанню таких поставлених завдань:

- розробка перспективних і збільшення об'єму існуючих заходів по укріпленню здоров'я і профілактики захворювань;

- укріплення і збереження здоров'я, скорочення строків відновлення, використання сучасних методів і технологій.

Ці завдання вимагають реалізацію наступних вимог:

1. Організація управління діяльністю в системі охорони і укріплення здоров'я.

З метою оптимізації організаційно-технічного забезпечення системи охорони і укріплення здоров'я здорової людини, а також інших лікувально-профілактичних закладів передбачається комплекс заходів, а саме:

- впровадження інформаційних технологій та створення бази існуючих закладів в сфері охорони здоров'я і виявлених послуг;

- розробка та обґрунтування нормативно-правової документації, впровадження науково-технологічної продукції і методик високих технологій в практику роботи закладів, що задіяні в сфері охорони здоров'я;

- розробка базових критеріїв ефективності і показників діяльності, економічного стимулювання медичних працівників і медичної профілактики. [22]

2. Нормативно правове забезпечення.

- розробити та підтвердити положення о ліцензуванні діяльності закладів;

- розробити лікувальні програми по охороні здоров'я населення;

- розробити штатну структуру, перелік методик, технологій і обладнання для типових кабінетів і центрів оздоровлення людей;

- розробити форми надання оздоровчих послуг.

3. Кадрове забезпечення охорони здоров'я передбачає комплекс заходів по вдосконаленню технологій, підготовки викладачів і спеціалістів в області системи охорони і укріплення здоров'я людини (лікарів, сестринського персоналу), підвищення їх кваліфікації, та розширення діапазону професійної діяльності і спектру медичних послуг, що надається. Планується:

- розробка і апробація системи атестація, сертифікації і ліцензування лікарів відновлюючої медицини;

- розробка професійних стандартів для всіх рівнях діяльності по охороні здоров'я;

- створення освітніх програм з сучасними науково-методичним забезпеченням;

- удосконалення учбових і учбово-методичних матеріалів по охороні і укріпленню здоров'я людини для освітнього потенціалу і використання в практичної діяльності. [32]

4. Нормативно-технологічне забезпечення побудови і розміщення кабінетів (центрів здоров'я). Максимальне використання потужностей і необхідності розгортання нових:

- розширення функцій і ролі існуючих лікувально-профілактичних закладів, які потребують розвиток матеріально-технічної бази за рахунок обладнання, реконструкції діючих закладів і побудова нових;

- створення нових і реконструйованих відділень, санаторно-курортних закладів.

5. Інформаційне забезпечення. Передбачає створення системи інформаційного забезпечення населення і медичних працівників по проблемам системи охорони та укріплення здоров'я населення (використання електронних та інших засобів масової інформації).

6. Наукове забезпечення впровадження системи охорони і укріплення здоров'я.

- створення комплексних програм по вдосконаленню тих що є в наявності і розробки нових технологій в сфері охорони здоров'я;

- наукове обґрунтування і розробка оптимальної структури дитячих оздоровчих організацій.

- розробка єдиних критеріїв ефективності оздоровчих послуг;

- багаторівневий підхід з урахуванням оздоровчих профілактичних заходів з урахуванням загальних потреб населення в цілому, так і специфічних потреб населення різних регіонів, окремих соціально професіональних і вікових груп.

- пріоритет оздоровчих і профілактичних засобів в області суспільної охорони здоров'я. [8]

Висновки

Вдале географічне розташування Запорізької області, природнокліматичні умови, наявність теплого Азовського моря, лікувальних грязей, мінеральних вод, зумовили унікальність природних і лікувальних факторів курортів, основною метою яких є зміцнення здоров'я населення, збереження його працездатності та поліпшення демографічної ситуації в Україні.

Так визначимо, що найбільшого розвитку в Запорізькій області набула лікувальна оздоровча рекреація. Як свідчать статистичні дані серед оздоровчих закладів переважають заклади відпочинку та санаторно-курортні заклади. Саме вони концентрують найбільшу кількість відпочиваючих.

В Запорізькій області знаходиться 6,4% санаторно-курортних (оздоровчих) закладів України, хоча рекреаційний потенціал реалізовано не в повній мірі. Номенклатура послуг санаторіїв доповнена лікувальними послугами: загальне обстеження, кліматотерапія, дієти, грязьові та солові ванни тощо. Практично всі заклади курортного типу орієнтовані на середній клас споживача. В останні роки кількість закладів відпочинку зменшилась, і кількість відпочиваючих зменшилась майже втричі. Це пов'язано не тільки з недоступністю цін на путівки, зменшенням середнього життєвого рівня населення, а й низькою конкурентноздатністю галузі на фоні різноманіття та доступності вибору курортно-оздоровчих послуг в інших рекреаційних комплексах України, або за кордоном.

Крім того в Запорізької області ми прийшли до висновків, що дитяча рекреація в області не отримала свого належного розвитку, на її долю припадає лише 17,6% загального показника. При цьому в області існують дуже вагомі показники природних та історичних рекреаційних ресурсів, на базі яких дитяча рекреація може належного свого належного розвитку. Кризи в галузі надає ще й те, що зменшення чисельності оздоровлених дітей відбувається за рахунок пільгових категорій, зокрема, дітей - сиріт, малозабезпечених дітей, хворих на туберкульоз, постраждалих від аварій на ЧАЕС.

Зробивши просторово-часовий аналіз функціонування дитячих закладів оздоровлення, можемо визначити, що найбільш перспективними для подальшого розвитку галузі є Якимівський район, м. Запоріжжя, м. Бердянськ, також дитяча рекреація, за певних умов, може отримати певний розвиток в Приазовському та Приморському районах.

А ось часовий аналіз показав, що чисельність дітей, оздоровлених в 2005 році зменшилась в 2-3 рази в порівнянні з 1990 роком. Це дуже негативний показник в соціально-економічному розвитку області, країни. Тому проаналізувавши функціонування цієї галузі та її перспективні плани, можна зробити висновки, що найбільш реальним в умовах Запорізької області є втілення наступних заходів:

1. Покращення екологічної ситуації в області:

- охорона водних рекреаційних ресурсів, очищення водойм від мулу, водоростей, сміття;

- проблема образії берегів;

- заходи для покращення атмосферного повітря в області.

- штучне облисіння територій, насадження полізалесних лісосмуг

2. Забезпечити раціональне використання природних, соціально-економічних та культурно-історичних рекреаційних ресурсів. Для вирішення багатьох проблем потрібна підтримка держави та бюджетні кошти.

3. Покласти відповідальність (практичну) за рекреаційні заклади належним організаціям, відомствам.

4. Створення спеціалізованих дитячих рекреаційних закладів:

- активного відпочинку та фізкультури (спортивні табори);

- впровадження нових закладів розваг (відеосалони, гральні автомати, комп'ютерні зали, дитячі майданчики, клуби, тренажерні зали та інше);

- табори для творчих дітей (від гуртків, домів дітей та юнацтва, музичних, художніх шкіл);

- оздоровчі табори з елементами навчання (розмовляють тільки іноземною мовою).

5. Розвиток дитячого туризму в області:

- розробка нових туристичних маршрутів для широкого загалу дітей та юнацтва;

- організація та відновлення існуючих дитячих туристичних клубів.

6. Модернізація та реконструкція діючих оздоровчих закладів підприємствами, яким вони належать (до 2010 року).

-транспортне забезпечення -- підтримання автошляхів у належному стані, створення обладнаних автостоянок, будівництво і ремонт існуючих

7. Втілення в дію цінової політики, особливо для пільгових категорій дітей.

8. Вдосконалення інвестиційної політики.

9. Перспектива розвитку охорони здоров'я людини передбачає реалізацію наступних вимог: організацію управління діяльністю в системі нормативно-правового забезпечення (лікувальні програми, перелік методик, обладнань, технологій, форм надання оздоровчих послуг): кадрове забезпечення охорони здоров'я; нормативно-технологічне забезпечення; інформаційне забезпечення; наукове забезпечення, впровадження системи охорони і укріплення здоров'я.

10. Проведення належних рекламних кампаній, як в Запорізькій області, так і за її межами.

Враховуючи потенціал рекреаційного комплексу, доцільно створити фонд розвитку рекреації в Запорізькій області. Регіональні, місцеві державні органи управління повинні проводити ліцензування закладів оздоровлення, рекреаційної діяльності та сертифікацію рекреаційних послуг.

Аналізуючи аспекти стратегічної програми розвитку Запорізького рекреаційного комплексу, можна відокремити, що більшість положень спрямоване на забезпечення доступності та ефективності санаторно-курортного лікування дітей, реабілітацію хворих, профілактику захворювань, тобто формування повноцінної здорової нації країни.

Список використаних джерел

1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983. - 232с.

2. Бадіон О.П., Дігтяр Ю.М. Стежками Північного Приазов'я: путівник/Асоціація "Екологічна освіта"; Дитяче екологічне об'єднання "Ехо". - Запоріжжя: Поліграф, 2002. - 254 с.

3. Балабанов Г.В., Горленко І.О., Пістун М.Д. Суспільна географія в Україні// Укр. географ.ж-л, 1996. - №2. - С. 15-20.

4. Бебчук Б.У., Варламова О.С., Гусев А.А. Особенности экономических оценок природопользования в условиях перехода к рынку // Экономика и математические методы. - 1992. - Т.28. - №5-6. - С.742-753.

5. Буравченко А.О., Гаврилишин І.П. Туризм і ринок праці// Проблеми розвитку туризму в Україні і завдання відновлення історичної пам'яті народу засобами туризму. - Тези доп. Всеукраїнськ. наук.-практ.конф. Ч.І. - Київ-Косів, 1994.

6. Веденин Ю.А. Динамика территориальных рекреационных систем. -М.: Наука, 1982. - 190с.

7. Веденин Ю.А. Социально-экономические аспекты развития территориальных рекреационных систем. - В кн.: Социально-экономические и географические аспекты исследования территориальных рекреационных систем. - М. - 1980. - С. 16-30.

8. Ветинеев А.М., Журавлёва Л.Б. Куротное дело: Учебное пособие - Москва: Кнорус, 2006 - 650 с.

9. Войнаренко М. Локальні виробничі системи та мережі підприємств // Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів. -К.: Логос, 2002. -С.87-95.

10. Гидбубут А.В., Мезенцев А.Г. Курортно-рекреационное хозяйство: Региональный аспект. - М.: Наука, 1991. - 91с.

11. Гнюбкин И.Б. Экологический туризм на охраняемых территориях -туризм которому принадлежит будущее // Актуальные вопросы развития инновационной деятельности в государствах с переходной экономикой. -Симферополь: СОНАТ, 2001. - С. 208-209.

12. Гуляев В.Г. Туризм: экономика и социальное развитие. -М.: Финансы и статистика, 2003. - 304 с.

13. Дементьева Г., Сердюк Е. Методологические основы экономической оценки природно-рекреационного назначения // Экономика Украины. - 1992. -№11.-С.60-64.

14. Елозина Е.Н. Анализ экономико-экологических методов повышения эффективности функционирования и развития рекреационного хозяйства Украины. - Одесса: ОГМИ, - 1995. - 32с.

15. Елозина Е.Н., Ковалев В.Г. К вопросу об оптимизации управления рекреационной сферой // Совершенствование организации и управление развитием рекреационного хозяйства в приморских зонах.- Одесса: ИП ФЭЭИ, -1995

16. Енциклопедія Запорізької області - Запоріжжя: Дике поле, 2004 р. - 738 с.

17. Ермилов В.С. Опыт санитарной охраны курорта Гопри // Курортология и физиотерапия: Республиканский межведомственный сборник. - К., 1992. - Вып.25. - С.25-26.

18. Євдокименко В.О. Регіональна політика розвитку туризму (Методологія формування, механізм реалізації). - Чернівці: Прут, 1996. - 287с.

19. Живицкий А.В. Научные основы оценки социально-экономической эффективности рекреационного природопользования // Автореф.дис. ... д.э.н. -Одесса: ИПФЭЭИ НАН Украины, - 1995. - С. 95.

20. Живицкий А.В. Рекреационный потенциал (социально-экономические аспекты освоения) // Экономика и организация природопользования в Причерноморской регионе - К.: Наукова думка, - 1987. - С. 103.

21. Живицкий А.В. Социально-экономические проблемы рекреационного природопользования в морских бассейнах // Оптимизация использования охраны и воспроизводства природных ресурсов. - М.: ЦЭМИ АН СССР, -1986.

22. Жученко В.Г. Розвиток туристично-рекреаційної діяльності на Україні: передумови та перспективи //Регіональні перспективи. - 2001. -№1.

23. Закон України "Про екологічну експертизу" від 9 лютого 1995 р. (№45/95-ВР).

24. Игнатенко А.Н. Рекреационные территориальные системы: научные основы развития и функционирования. - К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1989.

25. Игнатенко Н.Г., Руденко В.П. Природно-ресурсный территории: Географический анализ и синтез. - Львов: Вища школа, 1986.

26. Корецкий Л.М., Смаль И.В. Научно-методические аспекты экономико-географического исследования территориально-рекреационных систем// Методологические проблемы современной географии. Сб.науч.трудов. К.: Наук.думка, 1993.

27. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Природні умови та ресурси України: Навчальний посібник до курсу "Природні ресурси України" для студентів екологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. -Рівне, 2000.

28. Крачило М.П. Экономико-географические проблемы туризма и его эффективность. Автореф.дисс. ... д.г.н. - К., - 1992 - 36 с.

29. Лущик А.В. Влияние хозяйственной деятельности на подземные воды Крыма // Проблемы экологии и рекреации Азово-Черноморского региона. Материалы международной региональной конференции. - Симферополь, 1994. -С.137-141.

30. Мамутов В.К., Амоша А.И., Дементьева Т.Н. Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты. - К. Наук. думка, 1992.

31. Маринич О.М., Палієнко В.П., Руденко Л.Г. Основні етапи і напрями географічних досліджень у Національній академії наук України// Укр. геогр. журн. - 1998. - №3 (23).

32. Марченко О.А. Суспільно-географічне обгрунтування раціонального використання та охорони рекреаційних ресурсів Херсонської області. Автореферат дисертації к.геог.н.,- Одеса, - 2000 - 20 с.

33. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. -Львів, 1997.

34. Оздоровлення дітей у дитячих оздоровчих таборах (закладах) влітку 2005 року. Статистичний збірник. Запоріжжя: Головне управління статистики. 2005 р. - 35 с.

35. Оздоровлення дітей у дитячих оздоровчих таборах (закладах) влітку 2005 року. Статистичний збірник. - Запоріжжя: Головне управління статистики. - 2006 р. - 33 с.

36. Оздоровлення та відпочинок населення влітку 2005 року. Економічна доповідь. - Запоріжжя: Головне управління статистики. - 2005 р.

37. Ольшевский В. Развитие рекреационной инфраструктуры // Экономика Украины. - М: 1991. - №4.

38. Организация туризма: Учеб. Пособие /А.Л. Дурович, Н.И. Кабушкин, Т.М. Сергеева и др.: под ред. Н.И..Кабушкина - Мн.: Новое знание, 2003. - 632 с.

39. Оценка социально-экономическое эффективности мероприятий по охране и улучшению рекреационных ресурсов (Методический аспект) / Живицкий А.В. и др. - К., 1985

40. Панов І. Екологічний туризм //Краєзнавство, географія, туризм. - 1998.- №11.

41. Позаченюк Е.А. Введение в геоэкологическую экспертизу. - Симферополь.: Таврия, 1999. - 413с.

42. Прейгер Д., Малярчук І. Розвиток іноземного туризму в Україні в контексті розбудови міжнародних транспортних коридорів //Економіка України. 1998. -С. 20-28.

43. Про стан та перспективи розвитку туризму в Україні (інформаційно-аналітичний матеріал до парламентських слухань), -К., 2000.

44. Рекреационные системы. / Под ред. Н.С. Мироненко, М. Бочарова, М.: МГУ, 1986.-С. 126.

45. Русанов И.В. Территориальная организация кратковременного отдыхе населения центра рекреационного объединения. Автореф.дис., - Л., 1984 -18с.

46. Санаторно-курортне лікування. Статистичний бюлетень. - Запоріжжя.: Головне управління статистики., - 2005 р., 55 с.

47. Смаль І.В. Територіальна структура рекреаційної системи Чернігівської області України. Автореф.дис... к.г.н. -К., 1993. - 19с.

48. Смаль І.В. Туристичні ресурси України. -К., 1996. 396 с.

49. Статистичний збірник. Запорізька область, 2002. - Запоріжжя., - 2003. -432с.

50. Статистичний збірник. Запорізька область, 2003. - Запоріжжя., - 2004.-432 с.

51. Ткаченко О. Про поняття курортно-оздоровчих та рекреаційних зон в екологічному законодавстві // Вісник Академії правових наук України. - 1998. -№1(12).-С.139-142.

52. Топчиев А.Г. Геоэкология: географические основы природопользования. - Одесса: Астропринт, 1996. - 392с.

53. Топчиєв О.Г. Суспільно-географічне дослідження: методологія, методи, методики. Навчальний посібник. - Одеса; Астропринт, 2005. - 632 с.

54. Топчиєв О.Г. Теоретичні основи регіональної економіки. - К: Вид во УАДУ, 1997. -137с.

55. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2007. -312 с.

56. Яцков В. Проблемы ресурсосбережения // Экономика Украины - 1994. - № 9-С.45-52.

Додаток 1

Мережа санаторно-курортних і оздоровчих закладів по містах та районах у 2004-2005 році

Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Додаток 3

Кількість ліжок (місць) у санаторно-курортних і оздоровчих закладах у 2004-2005 році, по містах та районах

	Всього у закладах тривалого перебування	У тому числі	У закладах о одно-дводен-ного перебу вання
		у санаторіях	У пансіонатах з лікуванням	У сана-торіях про-філак-торііях	У пансіо-натах відпо-чинку	На бази відпо-чинку
		Всього	З них дитячих	із загальної кількос-ті- санаторії для хворих на туберкульоз
				Всього	З них дитячих
область Запоріжжя Бердянськ Енергодар Мелітополь райони Бердянський Василівський Вільнянський Запорізький Оріхівський Приазовський Приморський Токмацький Якимівський	28557 2629 6104 116 201 130 145 246 1310 50 576 4733 101 12216	2631 623 1505 - 101 - - - - - - - 101 301	1019 357 460 - 101 - - - - 101 -	180 120 60 - - - - - - - - - - -	180 120 60 - - - - - - - - - - -	252 - - - - - - - - - - 252 - -	1819 1258 - 116 100 - 145 150 - 50 - - - -	1211 - 815 - - - - - - - 256 140 - -	22644 748 3784 - - 130 - 96 1310 - 320 4341 - 11915	52 - - - - - - - 52 - - - - -

Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Додаток 4

Кількість осіб, які оздоровлені у 2004-2005 році протягом тривалого часу, по містах та районах

	Всього оздоровлено протягом тривалого часу	У тому числі
		у санаторіях	У пансіонатах з лікуванням	У сана-торіях про-філак-торііях	У пансіо-натах відпо-чинку	На бази відпо-чинку
		Всього	З них дитячих	із загальної кількос-ті- санаторії для хворих на туберкульоз
				Всього	З них дитячих
область Запоріжжя Бердянськ Енергодар Мелітополь райони Бердянський Василівський Вільнянський Запорізький Оріхівський Приазовський Приморський Токмацький Якимівський	214837 22744 64634 644 2650 46 906 2195 1744 - 4099 35898 1273 78004	37315 6014 27309 - 1187 - - - - - - - 1273 1532	9452 1800 5192 - 1187 - -- 1273 -	678 276 402 - - - - - - - - - - -	678 276 402 - - - - - - - - - - -	1873 - - - - - - - -- 1873 - -	19804 14980 - 644 1463 - 906 1811 - - - - - -	6254 - 3073 - - - - - - - 2100 1081 - -	149591 1750 34252 - - 46 - 384 1744 - 1999 32944 - 76472

Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Додаток 5

Кількість осіб, які відпочивали у 2004-2005 році протягом одного-двох днів по містах та районах

	Всього оздоровлено протягом одного- двох днів	У тому числі
		у санаторіях	У пансіонатах відпочинку	У санаторіях профілакторііях
		Всього	З них дитячих
область Запоріжжя Бердянськ Енергодар Мелітополь райони Бердянський Василівський Вільнянський Запорізький Оріхівський Приазовський Приморський Токмацький Якимівський	17562 746 4549 - - - - 643 1723 - 647 2370 - 6884	23 - 23 - - - - - - - - - - -	15 - 15 - - - - - - - - - - -	218 - 144 - - - - - - - - 74 - -	17321 746 4382 - - - - 643 1723 - 647 2296 - 6884

Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Додаток 6

Розподіл іноземних громадян, оздоровлених протягом 2000-2005 року у санаторно курортних і оздоровчих закладах по містах та районах

	Оздоровлено протягом тривалого часу
	всього іноземних громадян	у % до загальний кількості оздоровлених	всього іноземних громадян	у % до загальний кількості оздоровлених
область Запоріжжя Бердянськ Енергодар Мелітополь Бердянський Василівський Вільнянський Запорізький Оріхівський Приазовський Приморський Токмацький Якимівський	12858 85 6801 - - - - - - - 48 3125 - 2799	6,0 0,4 10,5 - - - - - - - 1,2 8,7 - 3,6	176 - 114 - - - - - - - 32 30 - -	1,0 - 2,5 - - - - - - - 4,9 1,3 - -

Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Додаток 7

ДИТЯЧІ ОЗДОРОВЧІ ЗАКЛАДИ (ТАБОРИ), ЯКІ ПРАЦЮВАЛИ ВЛІТКУ ПО МІСТАХ ТА РАЙОНАХ

Мережа дитячих оздоровчих закладів (таборів) та кількість оздоровлених дітей влітку 2006 року

Кількість дитячих оздоровчих закладів (таборів) - 366

Кількість оздоровлених дітей - 75748

Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Додаток 8

Дитячі оздоровчі заклади (табори), які працювали влітку по містах та районах (кількість таборів)

	кількість таборів
	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Область	193	160	269	297	361	378	366
Запоріжжя	45	38	40	42	34	32	31
Бердянськ	31	15	32	25	17	37	24
Енергодар	3	3	5	4	2	2	2
Мелітополь	15	13	14	13	5	5	5
Токмак	8	2	2	5	4	4	2
райони
Бердянський	21	21	21	16	9	23	22
Василівський	11	14	20	29	30	27	-
Великобілозерський	-	-	-	-	-	2	2
Веселівський	1	1	1	1	4	9	22
Вільнянський	29	31	34	32	33	33	29
Гуляйпільський	-	-	-	15	16	13	16
Запорізький	1	1	25	23	21	21	24
К-Дніпровський	-	-	2	2	3	3	2
Куйбишевський	1	1	2	-	5	2	2
Мелітопольський	2	1	1	4	-	-	-
Михайлівський	1	1	8	10	10	8	8
Новомиколаївський	-	-	-	6	10	9	12
Оріхівський	4	1	27	19	23	24	25
Пологівський	-	1	1	2	1	-	22
Приазовський	2	2	18	23	23	15	13
Приморський	2	3	4	3	37	33	34
Розівський	-	-	-	2	6	4	3
Токмацький	-	1	2	5	3	8	6
Чернігівський	9	1	-	6	14	17	17
Якимівський	7	9	10	10	51	47	43

Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Додаток 9

Дитячі оздоровчі заклади (табори), які працювали влітку по містах та районах (кількість місць)

	кількість місць
	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
область	18922	18901	20407	20828	22292	18689	19012
Запоріжжя	5987	6034	6230	6224	1807	1642	1580
Бердянськ	4450	4060	4830	4962	4662	3880	4570
Енергодар	680	780	780	800	-	-	-
Мелітополь	2090	1810	2020	1900	-	240	-
Токмак	503	200	250	600	-	-	-
райони
Бердянський	240	530	530	520	720	720	720
Василівський	150	150	-	-	-	-	-
Великобілозерський	-	-	-	-	-	-	-
Веселівський	90	90	90	90	-	-	-
Вільнянський	-	-	80	80	570	575	625
Гуляйпільський	-	-	-	-	-	-	-
Запорізький	180	180	180	180	455	395	275
К-Дніпровський	-	-	200	200	416	180	180
Куйбишевський	200	200	-	-	150	150	155
Мелітопольський	520	240	400	400	-	-	-
Михайлівський	302	302	302	302	-	-	-
Новомиколаївський	-	-	-	-	-	-	-
Оріхівський	220	220	220	220	-	-	-
Пологівський	-	-	-	-	-	-	-
Приазовський	650	342	342	492	785	450	-
Приморський	620	840	1080	700	3291	2495	2495
Розівський	-	-	-	-	-	-	-
Токмацький	-	303	303	303	-	-	-
Чернігівський	-	-	-	-	-	-	-
Якимівський	2040	2620	2570	2855	9436	7962	8412

Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.

Додаток 10

Дитячі оздоровчі заклади (табори), які працювали влітку по містах та районах (кількість місць)

	оздоровлено дітей
	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
область	61035	64666	75727	76817	77782	80295	75748
Запоріжжя	18858	18645	19051	19903	6341	5851	5531
Бердянськ	13102	13237	14618	13863	14551	20160	18891
Енергодар	3099	3493	3657	3865	441	436	401
Мелітополь	7218	6767	7171	5625	617	634	640
Токмак	2380	813	1254	1990	197	176	167
райони
Бердянський	1515	3396	3032	2976	2725	3826	3531
Василівський	1308	1330	1559	2019	1941	1913	-
Великобілозерський	-	-	-	-	-	54	44
Веселівський	195	279	443	358	95	270	934
Вільнянський	1377	1518	1731	1238	2787	2746	2874
Гуляйпільський	-	-	-	862	883	716	737
Запорізький	479	735	1909	1518	1579	1427	1538
К-Дніпровський	-	-	233	268	466	225	185
Куйбишевський	50	84	100	-	409	262	180
Мелітопольський	763	630	1576	1996	-	-	-
Михайлівський	1281	1404	2333	1781	249	200	184
Новомиколаївський	-	-	-	246	451	453	490
Оріхівський	577	772	2979	1535	669	858	1124
Пологівський	-	160	160	44	22	-	1336
Приазовський	2046	1135	2289	3822	5367	3470	704
Приморський	1673	1589	3482	1935	8866	9568	7769
Розівський	-	-	-	77	165	107	140
Токмацький	-	1624	1450	1224	172	244	125
Чернігівський	353	60	-	119	356	365	695
Якимівський	4761	6995	6700	9553	28433	26334	27528

Складено за даними головного управління статистики в Запорізькій області.