Діловий туризм

Дослідження організаційних та економічних особливостей ділового туризму, що обумовлюють принципи його функціонування. Оцінка ресурсних та економічних умов, що сприяють розвитку індустрії подорожей. Вплив ділового туризму на розвиток економіки в Україні.

Рубрика Спорт и туризм
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 10.06.2014
Размер файла 934,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Вступ

З кожним роком ділові, культурні та наукові зв'язки між регіонами і країнами стають все більш тісними. Діловий туризм відіграє в цьому важливу роль. Розвиток національної економіки та її інтеграція в світовому ринку теж немислимі без розвитку сфери ділового туризму. Ділова комунікація, обмін технологіями та інформацією, пошук нових ринків, пошук партнерів для інвестицій і спільних проектів, просування компаній через PR-акції, навчання персоналу та впровадження корпоративної культури - все це діловий туризм, як несподівано б це не звучало.А ще, діловий туризм - це один з ресурсів інтеграції та розвитку компаній, через участь у виставках і конгресах, через бізнес-освіту.

Діловий туризм є однією з провідних і найбільш динамічно розвиваючих галузей світової економіки. За свої небачено швидкі темпи зростання діловий туризм визнаний економічним феноменом ХХІ століття.

Діловий туризм грає найважливішу роль в розвитку національної економіки, сприяє її інтеграції у світовому економічному риноку. Сучасний бізнес неможливий без активного обміну інформацією, без оволодіння новими технологіями, без підвищення кваліфікації на всіх рівнях ділової освіти, участі в міжнародних конгресах, семінарах, виставках і т.п. Все це входить до сфери ділового туризму. Завдяки цій галузі туризму відбувається прилив нових ідей у економіці, завойовуються нові ринки, тобто здійснюється прогрес.

Актуальність теми дослідження обумовлена низьким ступенем розробленості теорії ділового туризму як специфічної галузі світового туризму. Ця галузь інтенсивно розвивається у світовому туристському просторі в останні три десятиліття, причому доходи від неї мають високу питому вагу у структурі доходів від міжнародного туризму; в цілому ряді країн вони відіграють помітну або навіть в окремих випадках провідну роль у державному бюджеті. Відповідно до зарубіжної економіко-географічної науки в останні десятиліття проводяться дослідження, присвячені зародженню і розвитку ділового туризму; з'явилася статистика Всесвітньої туристичної організації за основними його показниками - прибуттями, прибутковості таін.

Метою курсової роботи є дослідити особливості розвитку і організації сучасного ділового туризму на прикладі усього світу та України, та виявити перспективи розвитку ділового туризму.

Основними завданнями курсової роботи є:

проаналізувати діловий туризм взаголом;

з'ясувати специфіку функціонування ділового туризму ;

дослідити прогностичні дані досліджень щодо перспектив розвитку ділового туризму у світі та в Україні;.

Об'єктом дослідження є діяльність ділового туризму в Україні та в світі. діловий туризм економічний подорож

Предмет дослідження курсової роботи:

1) організаційні, економічні особливості ділового туризму, що обумовлюють принципи його функціонування;

2) оцінка ресурсних та економічних умов , що сприяють розвитку туризму;

3) вплив ділового туризму на розвиток економіки в Україні та інших країнах світу.

Методологічною базою дослідження стали наукові роботи з проблем розвитку туризму, економічного і соціального розвитку у світі, туристичного країнознавства.

У курсовій роботі використано описовий метод, метод порівняння, картографічний та літературний методи, метод аналізу.

Одержані результати курсової роботи можуть бути використані у процесі теоретичного вивчення ділового туризму. Практичне значення полягає в можливості поглибленого вивчення ділового туризму, як складової економічного розвитку і позитивного іміджу країни. Теоретичні положення можуть бути використані студентами напряму підготовки "Туризм" на практичних заняттях.

Джерелами інформації служили матеріали Всесвітньої туристичної організації,довідково-інформаційні видання, наукові праці провідних зарубіжних та вітчизняних вчених і фахівців туристичної галузі.

Курсова робота складається із змісту, п'яти розділів, висновків, та списку використаних джерел. Зміст основної частини роботи викладено на 34 сторінках друкованого тексту. Курсова робота містить 2 таблиці, 3 зображення на 6 сторінках. Список використаних джерел включає 14 найменувань на 2 сторінках.

Розділ 1. Теоретичні основи індустрії ділового туризму

1.1 Сутність ділового туризму і його значення

Діловий туризм грає важливу роль у розвитку національної економіки кожної країни, активно сприяючи її світовий ринок. Завдяки цій галузі туризму, відбувається приплив нових ідей у економіку, завоювання нових ринків. Поняття ділового й корпоративного туризму з'явилися торік у зв'язку з глобалізацією світової економіки. У розвинених країнах це сталося 70-80х роках ХХ століття, тоді як на Україні про діловий туризм заговорили лише на початку 90-х.

Фахівці замість терміна "ділової туризм" часто використовують англійську абревіатуру MICE. Цей спеціальний термін і англомовна абревіатура (акроним) широко застосовують у міжнародній практиці ділового туризму для позначення 4-х ключових англійських слів, характеризуючих головні складові ділового туризму. Абревіатура включає перші літери наступних слів: M - Meetings (зустрічі), I - Incentives (инсентив), С - Conferences (конференції), E - Exhibitions (виставки), обов'язково у множині.

Отже, поняття ділового туризму включає у собі організацію та супровід, приватних ділових візитів, і роботи багатотисячних міжнародних конгресів, симпозіумів, конференцій, виставок, ярмарків. Якщо бути зовсім точними, термін MICE переважно використовується корпоративними покупцями (corporatebuyers). Певна частина продавців послуг (suppliers) воліють вживати іще один загальний споріднений і більше академічний термін - зустрічі (Meetings), звідси індустрія зустрічей (MeetingIndustry).

Тому, коли говорять про індустрії поїздок зі службовими цілями, нарівні можна використовувати три терміни: діловий туризм чи businesstravel, індустрія MICE і індустрія зустрічей.

Діловий туризм дуже багатогранний. Він містить індивідуальні і групові, ділові поїздки керівників держави і співробітників, що у заходах, організованих промисловими і торговими корпораціями, що у з'їздах, конференціях, семінарах, влаштовуваних політичними, економічними, науковими, культурними, релігійними та інші організаціями, відвідання торгово-промислових виставок і ярмарків й у роботі, заохочувальні поїздки для співробітників і клієнтів (інсентив-тури). Але і зазвичай насичена ділова частина узгоджується з великою екскурсійною країнознавчою програмою.

Діловий туризм дає можливість знайомства з новою технологією, зустрічі з інвесторами, партнерами, постачальниками і споживачами товарів чи послуг фірми. Ділові поїздки забезпечують свіжі ідеї розвитку бізнесу. Діловий туризм пов'язаний із розвитком зовнішньоекономічних зв'язків, прагненням використовувати передовий досвід інших країн і народів у створенні духовних і тих матеріальних цінностей, що сприяють розширенню міжнародних контактів серед представників наукових кіл різних держав.

По-перше, діловий туризм коштує дорого і, отже, є прибутковим. Більша частина ділових мандрівників становлять менеджери вищого й середньої ланки компаній, тому продавці дорогих, висококласних послуг мають найбільший зиск (наприклад, це готелі класу "три зірки" і транспортні компанії з першокласним обслуговуванням). Всесвітня туристська організація вже підрахувала: бізнесмени витрачають в поїздках втричі-вчетверо більше, ніж звичайні громадяни відпочинку ($1200 замість $300). Річний грошовий оборот у цій сфері обчислюється десятками мільярдами доларів. Доходи від цього виду туризму надходять до бюджету держави через податки. Якщо великі заходи, наприклад, конференції, виставки, і інші, супроводжуються культурно-розважальної програмою, то виграють також ресторани, місцеві туристичні визначні пам'ятки, транспорт, сувенірні магазини і їдальні та ін.

По-друге, багато ділових подорожей відбуваються в не завантаженіший для туристського центру період, тому завжди розраховують на бізнес гостей незалежно від сезонності.

По-третє, мандрівники, що здійснюють ділові поїздки, менше за інших туристів пов'язані з довкіллям. Більшість них відвідують засідання, обговорення різних питань, тому в них бракує часу на відвідання пляжів, зон відпочинку, лижних трас та інше.

По-четверте, гості, відвідують туристський центр для участі в конференціях чи виставках. Часто це дуже відомі люди, чия думка може суттєво вплинути на формування іміджу туристського центру. Цим пояснюється зацікавленість місцевої влади залучення якомога більшої кількості ділових гостей на своє місто або район.

Нині діловий туризм міцно утвердився у багатьох країнах, як найшвидше що розвивається в економічному секторі, прилив іноземної валюти, і створення робочих місць, підвищення попиту різних секторів індустрії туризму, розвиток галузей економіки, науки, освіти, культури та охорони здоров'я. Міжнародний діловий туризм відіграє велику роль у підвищенні рейтингу відповідно міста Київа і може допомогти позиціонувати його й навколишній регіон як центр якості у певному реальному секторі економіки.

Підсумовуючи вище викладене, можна назвати: ділової туризм - одне з найбільш значних важелів економіки. Це розвиток міжнародних контактів, зміцнення авторитету мегаполіса і повна інтеграція цього аспекта. Тому ділової туризм - це значно більше, ніж просто бізнес поїздки, це цілий спектр дуже важливих питань.

Розділ 2. Види туризму

Як зазначалося в попередньому розділі, діловий туризм охоплює подорожі зі службовими або професійними цілями без отримання доходів за місцем тимчасового перебування. Діловий туризм включає власне ділові поїздки (відрядження) бізнесменів і підприємців, конгресно-виставковий і інсентив-туризм, проведення подієвих, або івент-заходів.

Конгресно-виставковий туризм є найбільш динамічним сегментом ринку ділових подорожей. Під конгресно-виставковим туризмом розуміють діяльність, що пов'язана з організацією конгресів, виставок, ярмарків, конференцій та інших заходів. Цілі участі у подібних заходах різні. Вчені, бізнесмени, лікарі, діячі культури, туризму та інших галузей (будівництво, легка промисловість, сільське господарство і т. д.) охоче беруть участь у подібних заходах, щоб отримати свіжу інформацію, побачитися з колегами, обмінятися з ними думками та досвідом, провести переговори, відволіктися від звичної обстановки та долучитися до пропонованої культурної програми.

Об'єднання конгресів і виставок вказує на те, що це поняття споріднені. Відмінності виявляються на рівні слабкої специфіки, що стосується в основному складі груп і вимог, що пред'являються до інфраструктури приймаючої сторони. Зокрема, однією з основних умов розвитку конгресно-виставкового туризму є вимога закріплення за приймаючим напрямом репутації, що дозволяє йому отримати міжнародне визнання. Зазвичай країни, успішно розвивають у себе конгресно-виставковий туризм, мають репутацію лідерів в науково-технічних напрямках, що дозволяє їм залучати в першу чергу фахівців, а потім поступово розширювати коло відвідувачів. Важливою умовою для залучення учасників конгресно-виставкових заходів є ступінь економічного розвитку країни і особливо рівень розвитку нових технологій, транспортної інфраструктури, засобів зв'язку, готельної бази. Участь у виставці - витратне, враховуючи вартість площ, перевезення обладнання, відрядження стендистів та інші витрати, тому позитивне рішення на користь вибору конкретної пропозиції приймається після попереднього аналізу переваг, які такий захід здатне дати. До подібних переваг можна віднести вихід на новий ринок з високим споживчим потенціалом, налагодження зв'язків з вигідними партнерами.

Конгресовий туризм являє собою різновид виставкового туризму. Виділяти конгресовий туризм в невеликий підрозділ доводиться тому, що організація конгресних заходів, що має багато спільного з організацією виставкової діяльності, пред'являє дещо інші вимоги до інфраструктури та організаторам. Конгресні заходи дрібніші за масштабом, ніж виставкові, але мають більш кваліфікований і вимогливий склад учасників. За прибутковістю конгресні заходи поступаються виставкам, оскільки розраховані на меншу кількість учасників. Однак на відміну від виставок конгреси, особливо міжнародні, орієнтуються на ексклюзивне обслуговування, тим самим забезпечуючи завантаження кращих готелів міста. Конгрес і конвент готелі, здатні одночасно прийняти до 2 тис. і більше учасників, це стало звичним явищем в Америці, Китаї, Сінгапурі.

У Європі середні цифри по цьому виду діяльності - 300 осіб на один захід, що скромніше, ніж середні показники в США і Азії (де зафіксовані абсолютні рекорди - 5 тис. учасників і більше). Саме на середні цифри орієнтуються організатори конгресів в Європи при виборі приміщень для їх проведення. Конгресовий туризм має одну відмінну особливість - у нього повинен бути великий корпоративний замовник: уряд, окремі міністерства, великі корпорації та холдинги. Заходи, організовувані на урядовому рівні або за підтримки урядових кіл, здатні у багато разів збільшити свою привабливість, а значить, і коефіцієнт завантаження засобів розміщення. Тому багато організаторів конгресів намагаються заручитися підтримкою урядових кіл для залучення різного роду міжнародних зустрічей на свою територію. Серед спеціальних заходів особливої уваги заслуговують туристські виставки і біржі. Вони проводяться протягом 30 років, їх число зростає з року в рік. Тільки в Європі щороку організовується понад 200 міжнародних туристських виставок і бірж. Найбільшою є Міжнародна туристська біржа, яка проходить в березні в Берліні. Також щорічно протягом 22 років наприкінці січня - початку лютого в Мадриді проводиться Міжнародна туристська виставка біржи ФИТЮР. Її особливість полягає в тому, що саме вона визначає цінові та інші тенденції на ринку туризму в новому сезоні.

Поряд з поїздками на конгреси і виставки діловий туризм включає інсентив-тури. Поняття "incentive" (англ.) трактується як спонукальний, що заохочує. Під даним видом туризму мають на увазі поїздки, якими комерційні фірми нагороджують своїх співробітників за високі показники в роботі або мотивують їх до більш продуктивної праці в майбутньому, а також проведення виїзних семінарів, нарад, конференцій. Виділяють два види інсентив-турів: індивідуальні тури; виїзні семінари, конференції, дилерські школи. Инсентив-туризм переслідує декілька цілей:

- презентація і просування нового продукту або послуги;

- підвищення продуктивності та якості;

- створення дилерської та агентської мережі;

- формування лояльної і згуртованої команди.

Залежно від цілей виділяють три види інсентив-програм:

- заохочувальні програми;

- мотиваційні програми;

- побудова команди (team building).

Инсентив-програма - кращий засіб для заохочення співробітників, службовців, керівників вищої ланки, клієнтів або дилерів, ефект від якого буде тривати довгий час.

Відмінною особливістю інсентив-програм є те, що вони розробляються виключно індивідуально під конкретного замовника. Ці тури припускають висококласне розміщення і обслуговування на маршрутах.

Початок використання поїздок у вигляді заохочення за успіхи в роботі було покладено в 60-і рр. XX ст. у США. На відміну від інших видів туризму, які не встигнувши оформитися, ставали надбанням відразу багатьох країн у різних регіонах світу, інсентив досить довго "не виходив" в Новий Світ. Лише в 1970 - 1980-і рр. з розширенням потоку премійованих туристів з Америки на старий континент, він охопив Європу, а потім був запозичений і Азією. Саме в цей час в Європі і Азії стали спеціально зводити п'ятизіркові готелі.

Домінуючим сегментом на ринку інсентив туризму залишаються групові поїздки, незважаючи на зниження, їх частки з початку 1980-х рр.. Число туристів в інсентив-групі може коливатися від декількох до 100 людей і більше. У половині груп чисельний склад не перевищує 10 осіб.

Інсентив-групи комплектуються з працівників виконавчої ланки компаній, співробітників середніх і вищіх керівних рівнів, а також рядових споживачів, наприклад постійних покупців. Склад інсентив-груп включає керівний персонал (31%), менеджерів з продажу (20%), споживачів (26%), агентів і дистриб'юторів (14%).

З розширенням ринку інсентив-туризму з'явилися фірми, що спеціалізуються на організації заохочувальних поїздок. Вони надають кваліфіковану допомогу в розробці спеціальних програм стимулювання трудового колективу. За договором з адміністрацією компанії туристська фірма планує і організовує інсентив-тури. Дієвість цієї системи заохочення не в останню чергу залежить від того, наскільки вдало обраний маршрут подорожі. Поїздка повинна бути привабливою для працівників і відповідати їх віку, стану здоров'я, релігійних переконань і особистим інтересам. Тому туристична фірма часто передує свою роботу спостереженням за потенційними клієнтами. Найбільш відомими туристичними фірмами, що організують заохочувальні поїздки, в США є "МакДоналд Тревел Компанії",

"Маріца Тревел Компанії" і "Топ Велью Інтерпрайзіс".

У простому випадку інсентив-тур - це звичайний тур з проживанням у чотири або п'ятизірковому готелі з насиченою екскурсійною програмою. Такі стандартні програми, як не дивно, найбільше замовляють американські туристи. Існує й інший різновид інсентива, коли програма поїздки будується відповідно з якою то головною ідеєю. Інсентив-оператори пропонують на вибір, як правило, 20-30 програм по кожній країні. Це може бути турнір з гольфу для інсентив-групи в заміському клубі, прогулянка на повітряній кулі, пікнік на альпійській вершині, круїз з музично-танцювальними вечорами.

Зростання числа інсентив-турів, послужив поштовхом до розширення тематики конгресно-виставкової діяльності та проведення спеціалізованих форумів з заохочувальним туризмом. Це зростання спричинило за собою організацію університетських курсів підготовки кадрів для даного сегмента туристського бізнесу, сприяв утворенню численних асоціацій, товариств.

Одним з них є Товариство посадових осіб у сфері заохочувального туризму (SIТЕ), яке знаходиться в Нью-Йорку. У ньому складається 650 членів. В даний час SIТЕ налічує 18 комітетів, управляє університетом інсентив-туризму, проводить регіональні зустрічі, семінари, торгові виставки. Експерти відзначають, що інсентив-туризм чекає велике майбутнє. У XXI ст. він стане головною формою заохочення працівників у провідних галузях світового господарства. Програми інсентив-турів залежать від спеціалізації організаторів поїздки і регіону. Найбільш популярними регіонами для проведення заохочувальних поїздок стають рекреаційні і ділові центри.

Отже,судячи з вище викладеного,можна вважати діловий туризм широкопрофільним напрямом у сфері туризму.У інших напрямах туризму не знайдеш такий колорит включених можливостей у путівці.

Розділ 3. Аналіз сучасного стану ділового туризму

3.1 Загальна характеристика галузі

Діловий туризм - порівняно молодий напрямок в туристській індустрії. Передумови до його становлення з'явилися ще в 80-х рр.. XX ст. На стику сучасних глобальних процесів і активного росту міжнародних ділових, наукових і культурних обмінів. На даний момент сформувалася сучасна індустрія міжнародного ділового туризму, з'явилася своя стійка організаційна структура, результатом чого стало зростання числа асоціацій, наукових та освітніх установ, спеціалізованих засобів масової інформації.

Діловий туризм - один з найперспективніших і високоприбуткових видів подорожей, який характеризується високим і стабільним зростанням і відносно стійкістю до впливу економічних, політичних, кліматичних, погодних та інших факторів. Ринок ділового туризму маловідомий більшості фахівців туристичного бізнесу, займаються традиційними масовими екскурсійними напрямками. Разом з тим це досить обширна клієнтура, великі грошові обороти, своє коло туроператорів і особлива організація продажів.

Діловий туризм - в усьому світі вважається найбільш перспективним видом туризму в силу своєї всесезонності, прогнозованості, орієнтації на клієнтів з високим рівнем доходу.

За прибутковістю діловий туризм в розвинених країнах можна порівняти з нафтовим бізнесом. Незважаючи на те, що ділові туристи в загальному турпотоці становлять усього близько 20-25%, на них припадає до 60% загального обороту туріндустрії.

Рівень розвитку України в сфері ділового туризму можна прокоментувати двома показниками: обсяг внутрішнього ринку оцінюється фахівцями в суму близько $ 90 млн. щорічно, а кількість компаній, що мають міжнародний статус (хоча б DMC), не перевищує півтора десятка. Разом з тим, за приблизними оцінками, щороку обсяги ділового туризму в Україні ростуть на 20-25%. Інтерес до нього збільшується.

Прискорений розвиток ділового туризму обумовлено також його значною ефективністю, так як практично жоден з існуючих видів турдіяльності не має настільки значний мультиплікативний вплив, як на туристську сферу, так і на всю економіку краіни. Ділові туристи витрачають на туристичному просторі кошти, зіставні з бізнес-туристами, приносячи значні доходи організаторам конгресів і конференцій, а також підприємствам міста. З допомогою розвитку ділового туризму вирішується над актуальні проблеми ефективного функціонування інфраструктурних об'єктів туризму, тобто забезпечується більш повне і рівномірне завантаження готелів, ресторанів, транспортних та інших організацій.

Ділова індустрія активно розвивається в 115 країнах світу. Щорічно в світі здійснюється понад 100 млн. бізнес поїздок. Їх територіальний розподіл характеризується крайньою нерівномірністю. Велика частина туристів із службовими цілями прямує до Європи. У структурі ділових поїздок на європейському континенті переважають відрядження бізнесменів, конгресні тури, поїздки на виставки та ярмарки, інсентив-тури для службовців фірм.

Займаючи перше місце в світі за кількістю прибутку і витрат на діловий туризм, Європа, тим не менш, поступово втрачає лідируючі позиції на цьому сегменті туристичного ринку. За темпами зростання ділового туризму вона відстає від інших регіонів світу, причому розрив між ними збільшується.

Для ділового туризму практично обов'язковою умовою є володіння англійською мовою. Основний "постачальник" ділових туристів в Європі є Німеччина. Щорічно понад 5 млн. німців відправляються у відрядження, з них 3% виїжджають за кордон, 21% подорожує за кордоном, і по своїй країні, 76% здійснюють службові поїздки по Німеччині. Середня тривалість службової поїздки на інший континент, становить 12-13 днів, всередині регіону - 5-6 днів, а по своїй країні - 3-4 дні.

Серед європейських держав, що беруть, потоки ділових людей виділяються (окрім Німеччини) Великобританія, Франція, Нідерланди, Італія, Швеція, Швейцарія. Особливе місце займає Бельгія з головним містом Брюсселем, що є одночасно і столицею ЄС. У Франції та Бельгії кожне десяте прибуття здійснюється з діловими цілями,

Великі заходи у сфері ділового туризму, як правило, проходять не в столицях, а саме в регіонах, зокрема в таких як Ванкувер (Канада), Франкфурт-на-Майні (Німеччина), Шанхай (Китай). Країни - лідери ділового туризму: США, Франція, Німеччина, Великобританія, Італія та Іспанія. Все більш помітну роль у цьому процесі починає грати Китай, який за прогнозами експертів, скоро буде включений в десятку найсильніших країн у сфері ділового туризму.

Стрімко розвивається бізнес туризм на американському континенті. Кожна восьма поїздка в Новому Світі відбувається зі службовими цілями. Основні потоки ділових людей направляються в США, Канаду і Мексику, які лідирують на всіх сегментах туристичного ринку в Західній півкулі. У цих країнах у першій половині 90-х число бізнес поїздок неухильно росло, але різними темпами. У США динаміка службових поїздок вписувалася в загальну картину розвитку міжнародного туризму. У Канаді обсяги ділового туризму збільшувалися повільніше, ніж кількість прибуттів на відпочинок. У Мексиці темпи зростання бізнес поїздок перевищували аналогічний показник туристських прибуттів в цілому. Потік ділових туристів набирає силу в Латинській Америці. З підйомом в економіці, розширенням і зміцненням торговельних зв'язків багато країн цього регіону зміцнили свої позиції на ринку ділового туризму. Збільшується кількість прибуттів зі службовими цілями в Парагваї, Гватемалу, Коста-Ріку. У Південно-Східній Азії перша половина 90-х характеризувалася зростанням числа службових поїздок, що визначали загальну динаміку туристських прибуттів. У 1995році кожна п'ята поїздка в регіоні була діловою.

У Сянгані число бізнес поїздок за 1990 по 1995 роки зросла вдвічі, перевалила за 3 млн.. Ця позитивна тенденція була перервана в 1997році, коли Сянган перейшов під юрисдикцію Китаю. Протягом перших трьох місяців після переходу, з липня по вересень 1997року. Число туристських прибуттів в колишню британську колонію, в тому числі зі службовими цілями, скоротилося на 32% порівняно з показником за той же період попереднього року. Знизився відсоток завантаження готелів. Справжній бум ділового туризму в середині 1990-х роках стався в Індонезії. Нова індустріальна країна другої хвилі, вона показувала найвищі темпи зростання прибуттів ділових людей в регіоні і до 1995р. по числу бізнес поїздок обігнала Тайвань і Сінгапур. Кінець "індонезійському диву" поклала фінансова криза, що вибухнула в Південно-Східній Азії. Вона особливо сильно вдарила по Індонезії. Падіння курсу національної валюти, пішли потім глибокі економічні та політичні кризи,які поставили її на край прірви. Масові заворушення, що охопили Джакарту, загроза голодних бунтів - все це призвело до згортання ділових зв'язків, відтоку бізнесменів з країни. Трагічні події осені 2002року спричинили подальший відтік туристів.

В Африці і на Близькому Сході діловий туризм розвивається нерівномірно. Підйоми і спади в динаміці прибуттів залежать головним чином від політичної ситуації в регіоні. Початок 1990-х років було відносно спокійним як на африканському континенті, так і на Близькому Сході, де набирав сили рух за мир. В останні кілька років політичне становище на Близькому Сході загострилася до краю. З осені 2000 року Ізраїль живе на порозі повномасштабної війни. Природно, це спричинило за собою спад не тільки пізнавального, лікувально, оздоровчого та релігійного туризму, а й ділового.

В Африці високі темпи зростання ділового туризму показували: Республіка Конго, Зімбабве та Ефіопія. На Близькому Сході основні потоки ділових людей спрямовувалися в нафтовидобувні країни (Саудівська Аравія, Ізраїль і Йорданія). У другій половині 1990-х роках політична ситуація загострилася. Ескалація напруженості на Близькому Сході, серія терористичних актів в Африці (загибель туристів від рук ісламських фундаменталістів в Єгипті, вибухи у американських посольств в Кенії і Танзанії) привели до спаду в діловому туризмі. Перспективи його розвитку в обох регіонах неясні.

3.2 Основні напрями ділового туризму за кордоном

Сегмент ринку ділового туризму має дуже вагоме значення. Шістдесят відсотків світового туроборота припадає на діловий туризм. Від 55% до 60% місць у готелях по всьому світу заповнюється як раз за рахунок ділових поїздок. Цей динамічний ринок забезпечує щорічно 720 млн. ділових поїздок і майже $ 819 млрд. фінансового обороту. У структурі світового бізнес-туризму превалюють індивідуальні ділові поїздки (70,8%). Приблизно в рівних частках - поїздки на конференції і семінари (12,6%) та відвідування виставок (10,9%). Конгресні тури і інсентив-туризм займають приблизно по 3%.У світовому туристичному потоці частка бізнес-туристів становить приблизно 20-25%. У світі зростає інтерес до форумів, конференцій, симпозіумів, нарад, семінарів, а також виставкам і ярмаркам.

Незважаючи на зростання популярності азіатсько-тихоокеанського напрямку, основний обсяг ринку конгресного туризму припадає на Європу (80%), де зосереджені кращі професійні кадри, є багата традиція проведення цих заходів. Якщо в 30-ті роки XXст. щорічно проводилося 200 міжнародних конференцій, то в 2010 році число конгресів перевищило 9 тис. на рік. Основна їх частина (близько 80%) припадає на країни Західної Європи та Північної Америки. Перші три позиції по числу міжнародних симпозіумів та нарад міцно утримують США, Франція і Великобританія. Німеччина, що займає 4- е місце, відома своїми виставками та ярмарками. Їх популярність пояснюється сприятливою кон'юнктурою в багатьох галузях промисловості цієї країни, підвищеним попитом на інвестиційні товари і розвиненою інфраструктурою. Так, щорічно Дюссельдорф, вважається одним з центрів світової моди, проходять виставки, ярмарки одягу. Сюди з'їжджаються кутюр'є з різних країн. Крім того, у Берліні щорічно проводиться Берлінський Міжнародний кінофестиваль - найбільша подія в Німеччині і одне з найважливіших в Європі, яку відвідують тисячі відомих діячів кіномистецтва з різних країн.

Найбільшими центрами конгресно-виставкової діяльності в Європі та Америці є: Амстердам, Барселона, Брюссель, Вашингтон, Відень, Женева, Копенгаген, Лондон, Мадрид, а також Париж і Страсбург. Крім того, щорічно державні та ділові особи з'їжджаються до Давосу (Швейцарія), де проходять форуми з актуальних питань розвитку світового господарства. Названі міста мають відповідну матеріально-технічну базу і мають широкі можливості для організації дозвілля іноземних гостей.

Конгреси та конференції проходять в конгрес-центрах, готелях, театрах і концертних залах, університетах та інших навчальних закладах. У 1980 і роки коли намітилась тенденція зближення конгресової та виставкової діяльності, виникла і набула поширення американська модель центру з'їздів. Вона являє собою спеціально зведену будівлю, що складаються з великих залів, які можуть бути використані під виставки і одночасно для прийому учасників конференцій. В останні роки міжнародні заходи все частіше стали проводити в будівлях, що мають історичне значення: у замках і нетрадиційних спорудах. Користуються популярністю заходи, що проводяться на бортах суден. Часто симпозіуми і конференції проходять в теплу пору на березі морів і озер. Учасники таких заходів можуть не тільки працювати, а й у вільний час відпочивати на пляжі, купатися і засмагати.

Крім організації і проведення конференцій та семінарів, конгрес туризм включає прийом делегацій, робочих груп, професійних та технічних відвідувачів, а також надання широкого спектру додаткових послуг з харчування, розміщення, організації культурної програми. Перша і основна вимога, що пред'являється організаторами до готелю, - ємність номерного фонду, тобто місткість, достатня для того, щоб усі присутні конгрес представники проживали в одному готелі. Це проста на перший погляд умова стає непереборною перешкодою для багатьох готелів. Іноді група учасників конгресу може складати тисячу і більше осіб.

Враховуючи інші броні, а також той факт, що ділові гості віддають перевагу одномісному розміщенню, можна сказати, що список готелів, що відповідають поставленим вимогам, стає гранично малим. Щорічно в середині листопада в Лондоні проходить Всесвітня туристична виставка. Це дуже престижна професійна виставка, призначена для встановлення прямих контактів між фахівцями різних країн. Міжнародна туристська біржа в Мілані відома далеко за межами Італії. За кількістю експонентів вона змагається з Мадридською і Лондонською біржами, а по стендовій площі поступається тільки Берлінській ярморці. До Міланської біржи з'їжджаються представники туристського бізнесу з усього світу.У п'ятірку найбільших туристських ярмарків недавно увійшла Московська міжнародна виставка "Подорожі та туризм" (МIТТ).

Сектор попиту конгресного туризму ділиться наступним чином: у 55% випадків ініціаторами конгресів виступають компанії і підприємства, в 45% випадків - асоціації, федерації та громадські організації. По галузях економіки та промисловості основні замовники - фармацевтичні та автомобільні промисловості, фінансові, страхові, комп'ютерні структури. Середня тривалість конгресів складає 2 дні, що з урахуванням дороги і культурної програми збільшує перебування туристів у країні чи місті до 4-5 днів. Статистика свідчить, що в останні роки організатори конгресного туризму стикаються з скороченням числа учасників при одночасному збільшенні середньої тривалості перебування.Виставковий рух набирає силу у всьому світі. Збільшується число виставок і ярмарків, розширюються їх географія і коло учасників, стає різноманітнішою спрямованість. В даний час проводяться спеціалізовані виставки готельного та ресторанного господарства, спортивного, екологічного, пізнавального, лікувально оздоровчого та конгресного туризму, ярмарки туристського і спортивного інвентарю і т. д. За короткий термін цей сегмент туристичного ринку став одним з найбільших і стабільних .

В Україні ж, на думку експертів, спостерігається дещо інша картина: у нас дуже популярні поїздки на виставки, а частка "чистого" інсентіва практично дорівнює нулю. За підсумками статистики за 2010 рік число украінців, які виїхали за кордон зі службовими цілями, склало 1,32 млн. людей. У порівнянні з 2009 роком ця цифра збільшилася на 2%. Це дозволяє говорити про тенденцію, що намітилася стагнація виїзного ділового туристського потоку. Дана тенденція не випадкова, оскільки зростає інвестиційна привабливість нашої країни, її активність у розвитку індустрії MICE (ділових форумів, конференцій, інсентив і подієвих заходів). Найбільш великий потік іноземних туристів в'їхали до України за діловими цілям від усього потоку по діловим цілям: Фінляндія (21%), Китай (8%), Німеччина (2%), США (2%), Франція (1%), Польща ( 1%), Італія (1%).

Індустрія ділового туризму приносить великим містам, принаймні, в чотири рази більше коштів, ніж від організації будь-яких інших масових заходів. Як вже зазначалося, в 2010 році обсяг ринку "ділового туризму" в Україні склав 9 млрд. дол Але цифра ця дуже приблизна в силу відсутності даних по конкретних складовим індустрії ділового туризму в Україні.

Точно ж оцінити процентне співвідношення ділових і неділових поїздок наших співгромадян досить непросто, оскільки відрядження українців всередині країни статистика фактично не відслідковує, а за кордон переважна більшість вітчизняних бізнес мандрівників виїжджають за звичайними туристичними візами. Тим не менш, можна стверджувати, що з кожним роком діловому туризм охоплює все більше жителів України.

Розділ 4. Характеристика ділового туризму в Україні

Туризм забезпечує динамічний розвиток економіки багатьох країн, роблячи істотний внесок у ВВП, збільшуючи зайнятість населення, формуючи доходну частину бюджету. У світі одним з важливих і перспективних видів туризму є діловий туризм. Цей вид туризму може дозволити завантажити номерний фонд засобів розміщення України в "низький сезон" і дасть додатковий прибуток суб'єктам туристичної індустрії, оскільки "ділові туристи відрізняються більш високим рівнем витрат порівняно з відпочиваючими туристами".

Протягом останніх років серед основних цілей міжнародних туристських прибуттів "ділові і професійні" складають 15%(Рис. 4.1)

Рис. 4.1 Основні цілі міжнародних туристських прибуттів.

Обсяг ділових поїздок (Business Travel & Tourism Spending) за даними Всесвітньої ради подорожей та туризму (World Travel and Tourism Council, WTTC) за 2011 рік в усьому світі склав $899 млрд., приватних подорожей (Travel Leisure & Tourism Spending) - $2,962 трлн. До 2021 року WTTC прогнозує зростання обсягу ділових поїздок у всьому світі до $1,401 трлн., приватних подорожей до $4,603 трлн.. Обсяг українського ринку ділових подорожей за оцінкою WTTC в 2011 році склав $2,883 млрд. і прогнозується зростання до 2021 року до $6,116 млрд. у цінах 2011 р. в середньому щорічно темп приросту становитиме 7,4% в рік. При цьому обсяг українського ринку приватних подорожей в 2011 - $6,271 млрд. і прогнозується зростання до 2021 року до $9,349 млрд. у цінах 2011 р. в середньому щорічно темп приросту становитиме 5,1% в рік. Різниця середніх щорічних темпів приросту на 2,3% призведе до того, що частка ділових поїздок у сумі ділових поїздок і приватних подорожей (за даними млрд. дол. США у цінах 2011) в Україні протягом 10 років збільшиться з 31,5% до 39,5%, тобто на 8,1% або на чверть.

У світі за десять років з 2011 по 2021 рік з урахуванням коректування на інфляцію обсяг приватних подорожей збільшиться на 55,4%, а ділових поїздок на 55,8%, тобто відмінність складає лише 0,4%. Остання цифра цілком може входити в розмір похибки при прогнозуванні.

Зовсім інша ситуація в Україні. За десять років з 2011 по 2021 рік з урахуванням коректування на інфляцію обсяг приватних подорожей збільшиться на половину (49,1%), а ділових поїздок більш ніж в два рази (на 112,1% або в 2,121 рази), отже, різниця в прирості становить 63,1%.

Така істотна різниця в приростах пояснюється великим потенціалом розвитку ділового туризму в Україні в найближчі десять років на тлі різниці в базах порівняння (більше ніж два рази):- для приватних подорожей - 6,271 млрд. дол. США,- для ділових поїздок 2,883 млрд. дол. США.

З більш низької бази "легше" математично збільшити обсяг у два рази, тому що для цього потрібно меншу кількість збільшення, ніж для більшої бази порівняння для досягнення подвоєння вихідної бази.

В абсолютних приростах за десять років з 2011 по 2021 рік з урахуванням коректування на інфляцію обсяг приватних подорожей в Україні збільшиться на 3,078 млрд. дол. США, а ділових поїздок на 3,233 млрд. дол. США. Для порівняння динаміки збільшення ділових поїздок і приватних подорожей в Україні побудуємо лінійний тренд за даними таблиці

Інтерпретація коефіцієнта детермінації в таблиці 2 підтверджується графічно на Рис. 4.2

Кутові коефіцієнти 0,3272 для ділових поїздок і 0,2994 для приватних подорожей досить близькі. Як відомо кутовий коефіцієнт чисельно дорівнює тангенсу кута (що становить найменший поворот від осі Ox до осі Оу) між додатним напрямком осі абсцис і даною прямою лінією. Отже, тренд для ділових поїздок має кут нахилу до осі Ox дорівнює 18,11°, а для приватних подорожей 16,67°. Відмінність становить 1,44°, що є несуттєвим (мал. 2).

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок про те, що за 2011-2021 роках з урахуванням коригування на інфляцію обсяг ділових поїздок у світі збільшиться на 55,8%, а в Україні - на 112,1%. Перевищення середніх щорічних темпів приросту ділових поїздок над приватними подорожами в Україні призведе до збільшення частки ділових поїздок у загальній сумі поїздок 31,5%до39,5%.

Незважаючи на те, що прогнози розвитку ділового туризму в Україні в цілому позитивні, залишається ряд невирішених проблем, які перешкоджають йогорозвитку:

1) Відсутність необхідної статистичної інформації про розвиток ділового туризму, послідовної державної політики в сфері ділового туризму в Україні.

2) Нерозвинена інфраструктура ділового туризму. "За результатами дослідження міжнародних ділових організацій столиця і інші міста України виявляються далеко не на висоті за якістю ділової інфраструктури. Менше 20% українських готелів сьогодні відповідають вимогам світових стандартів за рівнем комфорту".

3) Невідповідність ціни якості надаваних послуг. За показником "Цінова конкурентоспроможність туріндустрії" Україна в рейтингу Всесвітнього економічного форуму (WEF) у 2011р. посідає 119 місце у світі, за якістю телекомунікацій - 68 місце і т.д. (див. Рис. 4.3).

Рис.4.3 Місце України в рейтингу загальної конкурентоспроможності країн в сфері туризму.

Крім того, враховуючи, що "загальносвітовою тенденцією виступає переважне використання для подорожей авіатранспорту(53%)" , 93 місце України за показником "Інфраструктура авіатранспорту" може істотно знизити приплив іноземних ділових туристів в Україну.

4) Нерівномірний розподіл ділових туристів по території України. В основному в Україні "розвивається напрям "ділового" туризму у великих містах, особливо в Києві, Харкові, Донецьку та Дніпропетровську",Причина - розвиток інфраструктури в містах, які приймають чемпіонат Європи з футболу у2012р.

5) Відсутність ефективної маркетингової політики для просування ділового туризму на зарубіжних ринках.

6) Недостатньо розвинена система професійної підготовки та перепідготовки кадрів для індустрії ділового туризму. Послуги з навчання та підвищення кваліфікації кадрів у сфері ділового туризму пропонує Асоціація ділового туризму України шляхом організації тренінгів, семінарів, міжнародних конференцій. Цього недостатньо для забезпечення європейської якості обслуговування ділових туристів.

У статті вивчена динаміка обсягу ділових поїздок і приватних подорожей у світі та Україні за даними Всесвітньої ради подорожей та туризму за десять років з 2011 по 2021 рік; розраховані ланцюгові і базисні темпи приросту показників; виконано порівняння динаміки збільшення ділових поїздок і приватних подорожей в Україні з допомогою лінійного тренду; виявлено ряд невирішених проблем, що перешкоджають розвитку ділового туризму: відсутність необхідної статистичної інформації, нерозвинена інфраструктура, невідповідність ціни якості наданих послуг та ін. Отже,для розвитку ділового туризму в Україні необхідно побудова партнерських відносин між державою, навчальними закладами, підприємствами, міжнародними організаціями з метою удосконалення системи збору статистичних даних за рахунок впровадження методології WTTC, переходу засобів розміщення на європейську систему категоризації HORTEC, розробки і реалізації державної політики, ефективної маркетингової стратегії для просування ділового туризму, розвитку системи професійної підготовки та перепідготовки кадрів у сфері ділового туризму і т.д. Це дозволить отримати додатковий прибуток, забезпечити робочі місця і дасть збільшення надходжень до бюджет.

Розділ 5. Проблеми і перспективи розвитку ділового туризму в Україні і в світі

Діловий туризм в Україні лише починає розвиватися. Все більше українських фірм займаються цією справою. Організація ділових поїздок, які відбуваються з обов'язковою розважальною програмою, є доволі складною справою.

Ділова людина, особливо іноземний бізнесмен, хотіла б поселитися в Україні не просто в першокласному готелі, а у спеціалізованому бізнес-готелі, обов'язковою складовою якого є диверсифікований бізнес-центр, що має надавати безліч ділових послуг з обов'язковою розважально-ознайомлювальною програмою.

Сучасний період розвитку України, все більша зацікавленість нашою державою з боку ділових людей з усього світу зумовлює те, що за визначальної ролі Києва в міжнародних і національних економічних зв'язках невпинно зростає роль інших міст, у першу чергу обласних центрів. При цьому головним гальмом розвитку ділового туризму є відсутність належного готельного господарства.

Будь-який сучасний готель має об'єднувати в єдиний комплекс бізнес-центр, центр дозвілля, підприємства сфери послуг і торгівлі. Все це має закладатися ще на стадії проектування будівництва чи перебудови готельної мережі. Для ділових людей велике значення мають телекомунікаційні послуги. Фактично нині жоден з готелів України не має повністю адекватного сучасним вимогам телекомунікаційного комплексу.

Зараз тенденція в організації конференцій, симпозіумів, конгресів, семінарів тощо уже не орієнтується на глобальні відкриття чи навіть отримання нової інформації. Ділові люди, що працюють у різних сферах, зокрема і в науці, чекають від ділових поїздок не тільки укладення нових вигідних контрактів, а й підвищення творчої активності в результаті зміни обстановки і набуття нових незабутніх вражень про країну перебування, які можуть бути забезпечені лише національною специфікою. Чим більш вона диверсифікована, тим краще.

Діловий туризм в Україні має розвиватися на ґрунті особливої української національної специфіки, на усвідомленому рівні відтворення національного середовища, певному колориті й атмосфері. За таких умов нудна і виснажлива поїздка перетвориться на свято, здатне реально підвищити працездатність і творчу активність. Головне тут для країни, що приймає, є приязне ставлення ділових людей до України і бажання відвідати її ще раз. На жаль, нинішні умови ділового туризму в Україні такого бажання в багатьох випадках не викликають.

Великий дефіцит у нашій країні і відповідних кадрів організації ділового туризму. Необхідна підготовка висококваліфікованих працівників відділів конференц-сервісу готелів, які були б здатні на відповідному рівні обслуговувати не лише форуми, конференції, семінари, конгреси, презентації тощо, а й організовувати корпоративні заходи культурно-розважального напряму, тобто "дні компанії", свята, вечірки, поїздки містом тощо.

Крім забезпечення гостей ділових форумів сучасною оргтехнікою, виходом в Інтернет, оперативною поліграфією, мобільною , слід організувати можливість здійснення фінансових розрахунків, бізнесу. 3 цією метою в номері такого клієнта має бути створений своєрідний міні-офіс.

В Україні діловий туризм перебуває в зародковому стані. Однак входження нашої держави до дедалі більшої кількості міжнародних організацій, проведення тут європейських і світових форумів, спортивних змагань і чемпіонатів швидко змінять ситуацію на краще.

Особливо активно розвиток ділового туризму відбувається в таких країнах як США, Канада, Німеччина, Франція, Іспанія. Лідером цієї групи в сфері ділового туризму виступає Німеччина завдяки величезній кількості бізнес-заходів, що проходять в країні. Великий інтерес бізнес-туристів до Німеччини обумовлений ще і помірним кліматом, що дозволяє в будь-яку пору року поєднувати бізнес з активним відпочинком. Не відстає і Іспанія завдяки не тільки кількості і якості організованих ділових заходів, але і масі всіляких розважальних програм, які лаконічно вписуються в програму бізнес-туру.

До лідерів з розвитку ділового туризму останнім часом підтягуються й країни Азії: Сінгапур, Китай, Таїланд, Туреччина. Також не пасуть задніх Японія і Росія. Та й якість послуг, супутніх діловій поїздці, стала набагато вище, що не могли не помітити закордонні бізнес-туристи.

Висновок

Діловий туризм - один з найперспективніших напрямів сучасного туризму. Високі темпи його розвитку визначають, в першу чергу, глобалізація світової економіки і "стирання кордонів". Бізнесмени все частіше шукають і знаходять ділових партнерів за кордоном. Але, вирушаючи в подібну подорож, вони хочуть не просто побувати на виставці, семінарі, конференції - вони їдуть за новими можливостями для свого бізнесу. А ці можливості будуть найбільш кращим чином представлені там де для цього створені найкращі умови, враховуючи те, що сьогодні щодня проводяться різного роду зустрічі у самих різних галузях сучасної економіки, вже зараз у сфері ділового туризму загострюється конкуренція і ця конкуренція видна у всьому, практика показує що топ-менеджери з більшою охотою поїдуть на менш цікаву конференцію але на якій будуть створені найкращі умови для проживання та спілкування учасників. Вони з більшою охотою відправлять своїх співробітників на навчання будучи впевненим у компетентності приймаючої сторони якої в першу чергу будуть оцінювати за рівнем організації всього процесу не тільки навчання, але і проживання.

Як було відмічено в роботі в діловому туризмі не буває дрібниць, логіка тут зрозуміла, чим менше відбувається несподіваних неприємностей, тим більше часу і уваги буде витрачено на справу, і тим вигідніше витратяться ресурси компаній учасників. Звичайно, можна заперечити, що ніщо ніколи не йде за планом, але не можна забувати, що діловий туризм сильно відрізняється від туризму, метою якого є скажімо подорож по якій-небудь країні, коли дрібні неприємності багатьма розцінюються як деяка пригода, в той час як у діловому туризмі будь-яка помилка є втратою ефективності, а значить і грошей.

Враховуючи, що дана галузь туризму швидко розвивається, конкурентна боротьба в плані організації ділового туризму буде зростати пропорційно до потреб в ньому, і тут як і в будь-якій конкуренції відсталим на старті доведеться платити за те щоб наздогнати тих хто почав раніше, в цьому плані в нашій країні слід якомога швидше зайнятися розвитком всієї інфраструктури ділового туризму.

Список використаних джерел

1. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебное пособие / А.Ю. Александрова. - М.: Аспект Пресс, 2002. - 470 с. - Режим доступа: http://tourlib.net/books_tourism/aleks.htm

2. Дурович А.П. Организация туризма: Учеб. пособие / А.П. Дурович.

3. Квартальнов В.А. Туризм / В.А. Квартальнов. - М., Финансы и статистика, 2002. - 320 с. - Режим доступа:

http://tourlib.net/books_tourism/kvartalnov_tourism_full.htm

4. Александрова А.Ю. Міжнародний туризм / О.Ю. Александрова. - М.: Віст,

5. Биржаков М.Б. Введение в туризм: Учебник / М.Б. Биржаков. - СПб.: "Издат.Дом Герда", 2004. - 448 с.

6.Воронкова Л .П. Історія туризму та готельного господарства: Навчальний посібник / Л .П. Воронкова. - М.: ФАИР-ПРЕС, 2006. - 304 с.

7.Квартальнов В .А. Туризм / В. А. Квартальнов. - М., 2007. - 365 с.

8.Крючков АА. Історія міжнародного і вітчизняного туризму / А.А. Крючков. - М.: НОУ "Луч", 2ОО5. - 202 С.

9.Шматков А.С. Основи курортологии / А.С. Шматков. - Саратов: СГУ, 2007

10.Лысикова О.В. Курортология и оздоровительный туризм / А.С. Шматков, О.В. Л ысикова. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. - 463 с.

11.Пузакова О.П. Международний туристический бизнес / О.П. Пузакова. В.А. Честникова. - М.: Експертне бюро, 2003. - 441 с.

12.Сенін B.C. Організація міжнародного туризму / B.C. Сенін. - М: Фінанси н статистика, 2007. - 447 с.

13.Соколова М.В. История туризму: Учеб. Пособие / М.В. Соколова. - М.: Мастерство, 2006. - 352 с. Туризм как вид деяльности / Под ред. В.А. Квартального. - М: Старт, 2007. - 447 с.

14.www.world-tourism.org-Всесвітня Туристична Організація.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття "діловий туризм", його класифікація. Історія ділового виду туризму, аналіз умов його розвитку в Україні та світі. Рекреаційні ресурси та інфраструктура ділового туризму. Проектування туру, розробленого для бізнесменів, які працюють в цій галузі.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 15.05.2015

  • Розгляд проблем, що постають перед галуззю ділового туризму України на сучасному етапі. Огляд рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності національного туристичного продукту. Дослідження місця ділового туризму у розвитку туристичної індустрії.

    статья [173,4 K], добавлен 11.09.2017

  • Сутність, історія зародження та етапи розвитку ділового туризму. Світовий досвід організації ділових подорожей. Ресурсна база та особливості організації туру ділового характеру в Україні. Узагальнення основних проблем і перспектив розвитку цього напряму.

    курсовая работа [89,3 K], добавлен 26.03.2014

  • Передумови та напрями туризму в Україні. Перспективи туризму як засобу розвитку здоров'я та безпеки суспільства, сучасні підходи до нього. Стан та перспективи ділового та яхтового туризму. Сільський туризм як перспективний напрямок розвитку індустрії.

    курсовая работа [46,4 K], добавлен 10.04.2011

  • Дослідження соціальних, економічних передумов і особливостей розвитку туризму у Франції у сфері державної політики туризму. Географія туризму Франції і характеристика її культурного і історичного потенціалу. Аналіз французької моделі розвитку туризму.

    реферат [17,3 K], добавлен 09.10.2010

  • Значення та особливості ділового туризму, його територіальна організація. Інфраструктура ринку ділового туризму США, Канади, Мексики. Перспективи розвитку ділових відносин "Україна-США". Стан і перспективи розвитку ділових українсько-канадських відносин.

    курсовая работа [98,1 K], добавлен 05.01.2014

  • Аналіз стану розвитку замкового туризму, його ролі та значення для розвитку туризму в Україні. Європейський досвід організації замкового туризму, основні напрями його розвитку в Україні. Головні об'єкти замкового туризму та особливості їх збереження.

    статья [22,0 K], добавлен 06.09.2017

  • Вивчення особливостей міжнародного та внутрішнього туризму, як основних його організаційних форм. Відмінні риси таких видів туризму як: дитячий, молодіжний, сімейний, культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, освітній, діловий, мисливський, зелений.

    реферат [21,3 K], добавлен 10.11.2010

  • Сутність міжнародного туризму та його особливості. Види міжнародного туризму в Україні. Основні чинники, що впливають на формування і функціонування туристичного ринку. Дослідження організації туризму провідними міжнародними туристичними фірмами України.

    дипломная работа [518,2 K], добавлен 27.03.2013

  • Сутність спортивного туризму, його класифікація, особливості та характеристики різновидів. Категоріювання туристських маршрутів. Сучасний стан спортивного туризму в Україні, його специфічні риси, сучасні тенденції і оцінка перспектив подальшого розвитку.

    курсовая работа [98,8 K], добавлен 20.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.